Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Роме́нський райо́н — колишній район України у західній частині Сумської області України з адміністративним центром у місті Ромни, який існував протягом 1930—2020 років і був ліквідований під час Адміністративно-територіальної реформи в Україні.
| Роменський район | |||||
|---|---|---|---|---|---|
| адміністративно-територіальна одиниця | |||||
| |||||
 | |||||
| Район на карті Сумська область | |||||
| Основні дані | |||||
| Країна: |  Україна | ||||
| Область: | Сумська область | ||||
| Код КОАТУУ: | 5924100000 | ||||
| Утворений: | 1930 р. | ||||
| Населення: | ▼ 33 122 (на 1.02.2016) | ||||
| Площа: | 1900 км² | ||||
| Густота: | 18.9 осіб/км² | ||||
| Тел. код: | +380-5448 | ||||
| Поштові індекси: | 42000—42088 | ||||
| Населені пункти та ради | |||||
| Районний центр: | Ромни | ||||
| Сільські ради: | 32 | ||||
| Села: | 128 | ||||
| Селища: | 2 | ||||
| Районна влада | |||||
| Голова ради: | Переваруха Віктор Якович | ||||
| Голова РДА: | Ващенко Денис Ігорович | ||||
| Вебсторінка: | Роменська РДА Роменська районна рада | ||||
| Адреса: | 42000, Сумська обл., м. Ромни, бул. Свободи, 1 | ||||
| Мапа | |||||
| | |||||
|
| |||||
Район межував з Конотопським, Буринським, Недригайлівським та Липоводолинським районами Сумської області, Лохвицьким районом Полтавської області, Варвинським, Срібнянським і Талалаївським районами Чернігівської області.
Площа району становила 1,9 тис. км². Населення району (без міста Ромни) — 64 200 чоловік (1979).
Географія
Природно-заповідний фонд
Ботанічні заказники
Борозенківський, Громадська дума, Джерельні розсипи, Дубинський, Засулля, Сурмачівський, Хмелівський.
Гідрологічні заказники
Андріяшівсько-Гудимівський (загальнодержавного значення), Біловодський (загальнодержавного значення), Вовківці, Миколаївський, Новогребельський, Пустовійтівський, Сульський.
Загальнозоологічні заказники
Ландшафтні заказники
Губарівщина, Вощилиха, Коржівський, Косарівщина, Овлаші, Холодниківський.
Геологічні заказники
Ботанічні пам'ятки природи
Дуб біля с. Кропивинці, , Дуб Гаркуші, Дуби біля с. Рогинці, Дуб-Король.
Гідрологічні пам'ятки природи
Березовий гай, Джерела біля с. Артюхівка, Джерела в с. Гришине, Джерело с. Голінка, Джерело с. Нова Гребля, Джерело біля с. Волошнівка, Джерело біля села Дубини, Джерело біля с. М. Бубни, Джерело біля села Рогинці, Джерело Ведмедок, Джерело в урочищі Потеряйкін яр, Джерело в ур. Цемкалка.
Комплексна пам'ятка природи
Історія
Історія Роменщини тісно пов'язана з розвитком української держави. Перші поселення з часів палеоліту. В цілому ж на Роменщині вчені виявили існування кількох археологічних культур, зокрема найбільше представлені пам'ятки скіфського періоду, Роменської культури тощо. В ІХ-ХІІІ століттях Роменщина входила до складу Київської Держави.
Після війни з Золотою Ордою землі нинішньої Роменщини увійшли до складу Великого князівства Литовського. Її населення в цей час брало активну участь у боротьбі з московськими бандами, а в середині XVII століття воювало в полках гетьмана Богдана Хмельницького, брало участь в національно-визвольній війні.
На початку XVI століття Роменщина була територією вільної колонізації, яка велася мляво з огляду на загрозу московської і татарської інтервенцій. 1569 року Роменщина входить до складу європейської держави — Речі Посполитої. З 1648 року починається визвольна війна українського народу, активну участь у ній взяли й жителі поселень. У цьому ж році Роменщина входить до складу Миргородського полку Гетьманщини.
Під час Північної війни (1700—1721 рр.) територія перебувала в зоні бойових дій російських і шведських військ.
Протягом XVII — XIX століть Роменщина стала одним із важливих центрів Лівобережної України, де розвивалася промисловість, сільськогосподарське виробництво, культура.
Важлива роль краю в розвитку ярмаркової торгівлі. Тільки знаменитий Роменський Іллінський ярмарок об'єднував навколо себе більше чотирьох тисяч малих і великих ярмарок, що проходили на території України та Росії. Двічі бував у Ромнах на Іллінському ярмарку Тарас Григорович Шевченко. Далеко за межами Роменщини славилися її будівничі, художники, золотарі, кобзарі.
У місті існував спеціальний торговий двір, де зупинялися приїжджі торгові люди. Велась жвава торгівля тютюном, який тут вирощувався і перероблявся, за що Петро І назвав його тютюновим містом.
В XIX столітті в Ромнах виникають перші промислові підприємства, в Роменському повіті відкриваються цукроварні, винокурні, розвивається гончарський, ткацький та інші промисли. Велике значення в розвитку товарного сільськогосподарського виробництва мало будівництво Лібаво-Роменської залізниці, регулярний рух якою розпочався з 1874 року, що послужило прискоренню економічного розвитку краю. А на початку XX століття в Ромнах виникають нові підприємства і виробництва, з яких беруть свій родовід багато сучасних Роменських промислових підприємств.
До кінця XIX століття в місті працювали дві тютюнові фабрики, спиртоочисний, миловарний заводи, три парових млини, дві друкарні, декілька хлібопекарень.
Недалеко від міста виникло селище залізничників Новолозовка.
1941 року район, як і вся Сумська область, був окупований нацистами. Звільнений в 1943 році.
1991 Роменський район Сумської області держави Україна..
Адміністративний устрій
Район адміністративно-територіально поділяється на 32 сільські ради, які об'єднують 128 населений пункт та підпорядковані Роменській районній раді.
05.02.1965 Указом Президії Верховної Ради Української РСР передано Корінецьку сільраду Роменського району до складу Бахмацького району Чернігівської області, а Волошнівську, Новогребельську, Хоминцівську та Ярошівську сільради Срібнянського району Чернігівської області — до складу Роменського району Сумської області.
У жовтні 2008 р. з обліку були зняті села Касянове та Розумакове.
Історія адміністративно-територіальних змін
- 1618—1648 рр. — Роменський повіт Київського воєводства у складі Польської держави, Речі Посполитої;
- 1648—1658 рр. — Роменська сотня Миргородського полку Гетьманщини;
- 1658—1781 рр. — Роменська сотня Лубенського полку Гетьманщини;
- 1781—1796 рр. — Роменський повіт Чернігівського намісництва у складі Російської імперії;
- 1796—1802 рр. — Роменський повіт Малоросійської губернії, утворений з Чернігівського, Київського і Новгород-Сіверського намісництва з центром у Чернігові у складі Російської імперії;
- 1802—1917 рр. — Роменський повіт Полтавської губернії у складі Російської імперії;
- 1917—1920 — Роменський повіт Полтавської губернії Української Народної Республіки;
- березень 1923 — червень 1925 рр. — Роменська округа Полтавської губернії УСРР ;
- червень 1925 — червень 1930 рр. — Роменська округа УСРР ;
- Липень 1930 — вересень 1930 рр. — Роменський район Лубенської округи;
- лютий-жовтень 1932 р. — Роменський район Харківської області;
- 1932—1939 рр. — Роменський район Чернігівської області;
- 1939—1941 — Роменський район Сумської області;
- вересень 1941 — вересень 1943 — Роменський повіт прифронтової зони Вермахту Німецької держави (зона окупації Німеччини);
- 1944—1991 — Роменський район Сумської області УРСР;
- 1991 до сьогодні — Роменський район Сумської області держави Україна.
Як адміністративно-територіальна одиниця Роменський район запроваджений комуністичною владою і почав існувати з жовтня 1930 року на підставі нового адміністративно-територіального поділу. З лютого по жовтень 1932 року Роменський район відносився до Харківської області, з жовтня 1932 року по січень 1939 року — до Чернігівської, а з січня 1939 року — до новоствореної Сумської області.
Політика
25 травня 2014 року відбулися Президентські вибори України. У межах Роменського району було створено 70 виборчих дільниць. Явка на виборах складала — 71,49 % (проголосували 22 154 із 30 990 виборців). Найбільшу кількість голосів отримав Петро Порошенко — 56,72 % (12 566 виборців); Юлія Тимошенко — 17,82 % (3 947 виборців), Олег Ляшко — 12,35 % (2 735 виборців), Анатолій Гриценко — 3,85 % (852 виборців). Решта кандидатів набрали меншу кількість голосів. Кількість недійсних або зіпсованих бюлетенів — 1,04 %.
Населення
Розподіл населення за віком та статтю (2001):
| Стать | Всього | До 15 років | 15-24 | 25-44 | 45-64 | 65-85 | Понад 85 | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Чоловіки | 21 075 | 4009 | 2598 | 6106 | 5269 | 2978 | 115 | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Жінки | 25 248 | 3702 | 2361 | 5699 | 6126 | 6630 | 730 | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Національний склад населення за даними перепису 2001 року:
| Національність | Кількість осіб | Відсоток |
|---|---|---|
| українці | 45016 | 97,17 % |
| росіяни | 979 | 2,11 % |
| молдовани | 100 | 0,22 % |
| білоруси | 91 | 0,20 % |
| вірмени | 23 | 0,05 % |
| інші | 119 | 0,26 % |
Мовний склад населення за даними перепису 2001 року:
| Мова | Кількість осіб | Відсоток |
|---|---|---|
| українська | 45214 | 97,60 % |
| російська | 935 | 2,02 % |
| молдовська | 73 | 0,16 % |
| білоруська | 44 | 0,09 % |
| вірменська | 13 | 0,03 % |
| інші | 49 | 0,11 % |
Культура
Персоналії
Роменщина — батьківщина багатьох діячів науки, мистецтва, культури, літератури, відомих державних, військових і політичних діячів. Серед них імена Кошового Запорізької Січі Петра Калнишевського, відомих представників української старшини Григорія та Василя Полетик, художників Григорія Стеценка, лауреата Шевченківської премії Миколи Бута, майстра художньої кераміки Павла Іванченка, відомого музикознавця, чоловіка Лесі Українки Климента Квітки, кобзаря Івана Запорожченка, Євгена Адамцевича, мистецтвознавця і археолога першовідкривача Роменської культури Миколи Макаренка, мовознавця Олександра Потебні, відомих вітчизняних медиків Івана Савченка, Олександра Скоромця, Василя Чаговеця, правознавця Миколи Максименка, геодезиста і картографа Івана Стрельбицького, письменника Григорія Нудьги, Івана Сердюкова, Івана Бойка, історика Володимира Пархоменка, військових політичних діячів Тягнибіди Івана Федька, артистів Василя Яременка, Ірини Воликівської.
- Петро Калнишевський — останній кошовий отаман Запорозької Січі.
- Максимейко Микола Олексійович — український вчений-історик права. Доктор права, професор, член-кореспондент Всеукраїнської Академії Наук.
- Манько Демид Федорович — делегат Першого Всеукраїнського селянського з'їзду. Член Української Центральної Ради в Києві (1917).
- — член Української Центральної Ради в Києві (1917).
- Северин Іван Кирилович — Герой Радянського Союзу
- Вовна Петро Олексійович — Герой Радянського Союзу
Примітки
- Розпорядження Президента України від 28 вересня 2020 року № 479/2020-рп «Про призначення Д.Ващенка головою Роменської районної державної адміністрації Сумської області»
- Адміністративно-територіальний устрій Роменського району на сайті Верховної Ради України
- Про внесення змін до Указу Президії Верховної Ради Української РСР від 4 січня 1965 року «Про внесення змін в адміністративне районування Української РСР»
- Постанова ВУЦВК 9 лютого 1932 р. «Про утворення областей на території УСРР»
- Постанова ВУЦВК № 170 від 15.10.1932 «Про утворення Чернігівської області»
- ПроКом, ТОВ НВП. Центральна виборча комісія - ІАС "Вибори Президента України". www.cvk.gov.ua. Процитовано 20 березня 2016.
- Розподіл населення за статтю та віком, середній вік населення, Сумська область (осіб) - Регіон, 5 рiчнi вiковi групи, Рік, Категорія населення , Стать.
- Розподіл населення за національністю та рідною мовою, Сумська область (осіб) - Регіон, Національність, Рік , Вказали у якості рідної мову. Процитовано 4 вересня 2023.
Посилання
- Большая Советская Энциклопедия — Ромны
- Роменский информационный портал
- Роменщина інвестиційна[недоступне посилання з липня 2019] є інформація про район
| Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Роменський район (1930—2020) |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Rome nskij rajo n kolishnij rajon Ukrayini u zahidnij chastini Sumskoyi oblasti Ukrayini z administrativnim centrom u misti Romni yakij isnuvav protyagom 1930 2020 rokiv i buv likvidovanij pid chas Administrativno teritorialnoyi reformi v Ukrayini Romenskij rajon administrativno teritorialna odinicya Gerb Prapor Rajon na karti Sumska oblast Osnovni dani Krayina Ukrayina Oblast Sumska oblast Kod KOATUU 5924100000 Utvorenij 1930 r Naselennya 33 122 na 1 02 2016 Plosha 1900 km Gustota 18 9 osib km Tel kod 380 5448 Poshtovi indeksi 42000 42088 Naseleni punkti ta radi Rajonnij centr Romni Silski radi 32 Sela 128 Selisha 2 Rajonna vlada Golova radi Perevaruha Viktor Yakovich Golova RDA Vashenko Denis Igorovich Vebstorinka Romenska RDA Romenska rajonna rada Adresa 42000 Sumska obl m Romni bul Svobodi 1 Mapa Romenskij rajon u Vikishovishi Cya stattya pro kolishnij Romenskij rajon yakij isnuvav u 1923 2020 rokah Pro suchasnij Romenskij rajon utvorenij 2020 roku div Romenskij rajon Rajon mezhuvav z Konotopskim Burinskim Nedrigajlivskim ta Lipovodolinskim rajonami Sumskoyi oblasti Lohvickim rajonom Poltavskoyi oblasti Varvinskim Sribnyanskim i Talalayivskim rajonami Chernigivskoyi oblasti Plosha rajonu stanovila 1 9 tis km Naselennya rajonu bez mista Romni 64 200 cholovik 1979 GeografiyaKonotopskij rajon Burinskij rajon Chernigivska oblast Talalayivskij rajon Romni Nedrigajlivskij rajon Chernigivska oblast Sribnyanskij rajon Poltavska oblast Lohvickij rajon Lipovodolinskij rajonPrirodno zapovidnij fondBotanichni zakazniki Borozenkivskij Gromadska duma Dzherelni rozsipi Dubinskij Zasullya Surmachivskij Hmelivskij Gidrologichni zakazniki Andriyashivsko Gudimivskij zagalnoderzhavnogo znachennya Bilovodskij zagalnoderzhavnogo znachennya Vovkivci Mikolayivskij Novogrebelskij Pustovijtivskij Sulskij Zagalnozoologichni zakazniki Bajbachij Vedmezhivskij Landshaftni zakazniki Gubarivshina Voshiliha Korzhivskij Kosarivshina Ovlashi Holodnikivskij Geologichni zakazniki Gora Zolotuha Botanichni pam yatki prirodi Dub bilya s Kropivinci Dub Garkushi Dubi bilya s Roginci Dub Korol Gidrologichni pam yatki prirodi Berezovij gaj Dzherela bilya s Artyuhivka Dzherela v s Grishine Dzherelo s Golinka Dzherelo s Nova Greblya Dzherelo bilya s Voloshnivka Dzherelo bilya sela Dubini Dzherelo bilya s M Bubni Dzherelo bilya sela Roginci Dzherelo Vedmedok Dzherelo v urochishi Poteryajkin yar Dzherelo v ur Cemkalka Kompleksna pam yatka prirodi Oksyutinski kurgani IstoriyaIstoriya Romenshini tisno pov yazana z rozvitkom ukrayinskoyi derzhavi Pershi poselennya z chasiv paleolitu V cilomu zh na Romenshini vcheni viyavili isnuvannya kilkoh arheologichnih kultur zokrema najbilshe predstavleni pam yatki skifskogo periodu Romenskoyi kulturi tosho V IH HIII stolittyah Romenshina vhodila do skladu Kiyivskoyi Derzhavi Pislya vijni z Zolotoyu Ordoyu zemli ninishnoyi Romenshini uvijshli do skladu Velikogo knyazivstva Litovskogo Yiyi naselennya v cej chas bralo aktivnu uchast u borotbi z moskovskimi bandami a v seredini XVII stolittya voyuvalo v polkah getmana Bogdana Hmelnickogo bralo uchast v nacionalno vizvolnij vijni Na pochatku XVI stolittya Romenshina bula teritoriyeyu vilnoyi kolonizaciyi yaka velasya mlyavo z oglyadu na zagrozu moskovskoyi i tatarskoyi intervencij 1569 roku Romenshina vhodit do skladu yevropejskoyi derzhavi Rechi Pospolitoyi Z 1648 roku pochinayetsya vizvolna vijna ukrayinskogo narodu aktivnu uchast u nij vzyali j zhiteli poselen U comu zh roci Romenshina vhodit do skladu Mirgorodskogo polku Getmanshini Pid chas Pivnichnoyi vijni 1700 1721 rr teritoriya perebuvala v zoni bojovih dij rosijskih i shvedskih vijsk Protyagom XVII XIX stolit Romenshina stala odnim iz vazhlivih centriv Livoberezhnoyi Ukrayini de rozvivalasya promislovist silskogospodarske virobnictvo kultura Vazhliva rol krayu v rozvitku yarmarkovoyi torgivli Tilki znamenitij Romenskij Illinskij yarmarok ob yednuvav navkolo sebe bilshe chotiroh tisyach malih i velikih yarmarok sho prohodili na teritoriyi Ukrayini ta Rosiyi Dvichi buvav u Romnah na Illinskomu yarmarku Taras Grigorovich Shevchenko Daleko za mezhami Romenshini slavilisya yiyi budivnichi hudozhniki zolotari kobzari U misti isnuvav specialnij torgovij dvir de zupinyalisya priyizhdzhi torgovi lyudi Velas zhvava torgivlya tyutyunom yakij tut viroshuvavsya i pereroblyavsya za sho Petro I nazvav jogo tyutyunovim mistom V XIX stolitti v Romnah vinikayut pershi promislovi pidpriyemstva v Romenskomu poviti vidkrivayutsya cukrovarni vinokurni rozvivayetsya goncharskij tkackij ta inshi promisli Velike znachennya v rozvitku tovarnogo silskogospodarskogo virobnictva malo budivnictvo Libavo Romenskoyi zaliznici regulyarnij ruh yakoyu rozpochavsya z 1874 roku sho posluzhilo priskorennyu ekonomichnogo rozvitku krayu A na pochatku XX stolittya v Romnah vinikayut novi pidpriyemstva i virobnictva z yakih berut svij rodovid bagato suchasnih Romenskih promislovih pidpriyemstv Do kincya XIX stolittya v misti pracyuvali dvi tyutyunovi fabriki spirtoochisnij milovarnij zavodi tri parovih mlini dvi drukarni dekilka hlibopekaren Nedaleko vid mista viniklo selishe zaliznichnikiv Novolozovka 1941 roku rajon yak i vsya Sumska oblast buv okupovanij nacistami Zvilnenij v 1943 roci 1991 Romenskij rajon Sumskoyi oblasti derzhavi Ukrayina Administrativnij ustrijDokladnishe Administrativnij ustrij Romenskogo rajonu Rajon administrativno teritorialno podilyayetsya na 32 silski radi yaki ob yednuyut 128 naselenij punkt ta pidporyadkovani Romenskij rajonnij radi 05 02 1965 Ukazom Prezidiyi Verhovnoyi Radi Ukrayinskoyi RSR peredano Korinecku silradu Romenskogo rajonu do skladu Bahmackogo rajonu Chernigivskoyi oblasti a Voloshnivsku Novogrebelsku Homincivsku ta Yaroshivsku silradi Sribnyanskogo rajonu Chernigivskoyi oblasti do skladu Romenskogo rajonu Sumskoyi oblasti U zhovtni 2008 r z obliku buli znyati sela Kasyanove ta Rozumakove Istoriya administrativno teritorialnih zmin 1618 1648 rr Romenskij povit Kiyivskogo voyevodstva u skladi Polskoyi derzhavi Rechi Pospolitoyi 1648 1658 rr Romenska sotnya Mirgorodskogo polku Getmanshini 1658 1781 rr Romenska sotnya Lubenskogo polku Getmanshini 1781 1796 rr Romenskij povit Chernigivskogo namisnictva u skladi Rosijskoyi imperiyi 1796 1802 rr Romenskij povit Malorosijskoyi guberniyi utvorenij z Chernigivskogo Kiyivskogo i Novgorod Siverskogo namisnictva z centrom u Chernigovi u skladi Rosijskoyi imperiyi 1802 1917 rr Romenskij povit Poltavskoyi guberniyi u skladi Rosijskoyi imperiyi 1917 1920 Romenskij povit Poltavskoyi guberniyi Ukrayinskoyi Narodnoyi Respubliki berezen 1923 cherven 1925 rr Romenska okruga Poltavskoyi guberniyi USRR cherven 1925 cherven 1930 rr Romenska okruga USRR Lipen 1930 veresen 1930 rr Romenskij rajon Lubenskoyi okrugi lyutij zhovten 1932 r Romenskij rajon Harkivskoyi oblasti 1932 1939 rr Romenskij rajon Chernigivskoyi oblasti 1939 1941 Romenskij rajon Sumskoyi oblasti veresen 1941 veresen 1943 Romenskij povit prifrontovoyi zoni Vermahtu Nimeckoyi derzhavi zona okupaciyi Nimechchini 1944 1991 Romenskij rajon Sumskoyi oblasti URSR 1991 do sogodni Romenskij rajon Sumskoyi oblasti derzhavi Ukrayina Yak administrativno teritorialna odinicya Romenskij rajon zaprovadzhenij komunistichnoyu vladoyu i pochav isnuvati z zhovtnya 1930 roku na pidstavi novogo administrativno teritorialnogo podilu Z lyutogo po zhovten 1932 roku Romenskij rajon vidnosivsya do Harkivskoyi oblasti z zhovtnya 1932 roku po sichen 1939 roku do Chernigivskoyi a z sichnya 1939 roku do novostvorenoyi Sumskoyi oblasti Politika25 travnya 2014 roku vidbulisya Prezidentski vibori Ukrayini U mezhah Romenskogo rajonu bulo stvoreno 70 viborchih dilnic Yavka na viborah skladala 71 49 progolosuvali 22 154 iz 30 990 viborciv Najbilshu kilkist golosiv otrimav Petro Poroshenko 56 72 12 566 viborciv Yuliya Timoshenko 17 82 3 947 viborciv Oleg Lyashko 12 35 2 735 viborciv Anatolij Gricenko 3 85 852 viborciv Reshta kandidativ nabrali menshu kilkist golosiv Kilkist nedijsnih abo zipsovanih byuleteniv 1 04 NaselennyaRozpodil naselennya za vikom ta stattyu 2001 Stat Vsogo Do 15 rokiv 15 24 25 44 45 64 65 85 Ponad 85 Choloviki 21 075 4009 2598 6106 5269 2978 115 Zhinki 25 248 3702 2361 5699 6126 6630 730 Statevo vikova piramida Choloviki Vik Zhinki 115 85 730 221 80 84 918 694 75 79 1912 1069 70 74 2216 994 65 69 1584 1580 60 64 2246 820 55 59 1045 1336 50 54 1447 1533 45 49 1388 1773 40 44 1615 1536 35 39 1446 1432 30 34 1329 1365 25 29 1309 1291 20 24 1186 1307 15 20 1175 1661 10 14 1615 1309 5 9 1178 1039 0 4 909 Nacionalnij sklad naselennya za danimi perepisu 2001 roku Nacionalnist Kilkist osib Vidsotok ukrayinci 45016 97 17 rosiyani 979 2 11 moldovani 100 0 22 bilorusi 91 0 20 virmeni 23 0 05 inshi 119 0 26 Movnij sklad naselennya za danimi perepisu 2001 roku Mova Kilkist osib Vidsotok ukrayinska 45214 97 60 rosijska 935 2 02 moldovska 73 0 16 biloruska 44 0 09 virmenska 13 0 03 inshi 49 0 11 KulturaDokladnishe Perelik zakladiv kulturi Romenskogo rajonu Pam yatki arhitekturi Pam yatki istoriyi Pam yatki monumentalnogo mistectvaPersonaliyiRomenshina batkivshina bagatoh diyachiv nauki mistectva kulturi literaturi vidomih derzhavnih vijskovih i politichnih diyachiv Sered nih imena Koshovogo Zaporizkoyi Sichi Petra Kalnishevskogo vidomih predstavnikiv ukrayinskoyi starshini Grigoriya ta Vasilya Poletik hudozhnikiv Grigoriya Stecenka laureata Shevchenkivskoyi premiyi Mikoli Buta majstra hudozhnoyi keramiki Pavla Ivanchenka vidomogo muzikoznavcya cholovika Lesi Ukrayinki Klimenta Kvitki kobzarya Ivana Zaporozhchenka Yevgena Adamcevicha mistectvoznavcya i arheologa pershovidkrivacha Romenskoyi kulturi Mikoli Makarenka movoznavcya Oleksandra Potebni vidomih vitchiznyanih medikiv Ivana Savchenka Oleksandra Skoromcya Vasilya Chagovecya pravoznavcya Mikoli Maksimenka geodezista i kartografa Ivana Strelbickogo pismennika Grigoriya Nudgi Ivana Serdyukova Ivana Bojka istorika Volodimira Parhomenka vijskovih politichnih diyachiv Tyagnibidi Ivana Fedka artistiv Vasilya Yaremenka Irini Volikivskoyi Petro Kalnishevskij ostannij koshovij otaman Zaporozkoyi Sichi Maksimejko Mikola Oleksijovich ukrayinskij vchenij istorik prava Doktor prava profesor chlen korespondent Vseukrayinskoyi Akademiyi Nauk Manko Demid Fedorovich delegat Pershogo Vseukrayinskogo selyanskogo z yizdu Chlen Ukrayinskoyi Centralnoyi Radi v Kiyevi 1917 chlen Ukrayinskoyi Centralnoyi Radi v Kiyevi 1917 Severin Ivan Kirilovich Geroj Radyanskogo Soyuzu Vovna Petro Oleksijovich Geroj Radyanskogo SoyuzuPrimitkiRozporyadzhennya Prezidenta Ukrayini vid 28 veresnya 2020 roku 479 2020 rp Pro priznachennya D Vashenka golovoyu Romenskoyi rajonnoyi derzhavnoyi administraciyi Sumskoyi oblasti Administrativno teritorialnij ustrij Romenskogo rajonu na sajti Verhovnoyi Radi Ukrayini Pro vnesennya zmin do Ukazu Prezidiyi Verhovnoyi Radi Ukrayinskoyi RSR vid 4 sichnya 1965 roku Pro vnesennya zmin v administrativne rajonuvannya Ukrayinskoyi RSR Postanova VUCVK 9 lyutogo 1932 r Pro utvorennya oblastej na teritoriyi USRR Postanova VUCVK 170 vid 15 10 1932 Pro utvorennya Chernigivskoyi oblasti ProKom TOV NVP Centralna viborcha komisiya IAS Vibori Prezidenta Ukrayini www cvk gov ua Procitovano 20 bereznya 2016 Rozpodil naselennya za stattyu ta vikom serednij vik naselennya Sumska oblast osib Region 5 richni vikovi grupi Rik Kategoriya naselennya Stat Rozpodil naselennya za nacionalnistyu ta ridnoyu movoyu Sumska oblast osib Region Nacionalnist Rik Vkazali u yakosti ridnoyi movu Procitovano 4 veresnya 2023 PosilannyaBolshaya Sovetskaya Enciklopediya Romny Romenskij informacionnyj portal Romenshina investicijna nedostupne posilannya z lipnya 2019 ye informaciya pro rajon Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Romenskij rajon 1930 2020