Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Радянська космонавтика — це низка ракетно-космічних дослідницьких програм, що здійснювались в Радянському Союзі з 1930 до 1991 року.
СРСР був піонером у космічній діяльності. За свою шістдесятирічну історію радянська космонавтика була найперше засекреченою військовою програмою, що мала піонерські досягнення у космічних польотах.
Найвизначніші досягнення:
- Перша в історії людства міжконтинентальна балістична ракета — Р-7 (1957).
- Перший супутник — «Супутник-1» (1957).
- Перша тварина у космічному просторі (собака Лайка, «Супутник-2», 1957).
- Перша людина в космосі та на навколоземній орбіті — космонавт Юрій Гагарін (1961).
- Перша міжпланетна станція — «Луна-1» (1959).
- Перше зіткнення з поверхнею Місяця — «Луна-2» (1959).
- Перший автоматичний планетохід — «Луноход-1» (1970).
- Перша космічна станція — «Салют-1» (1971).
Ракетно-космічна програма СРСР спочатку реалізовувалась шляхом залучення захоплених німецьких вчених з німецької ракетної програми, продовжувалась радянськими інженерами і вченими після 1955 року і була заснована на деяких унікальних радянських і теоретичних розробках часів Імператорської Росії. Багато з них досліджував Костянтин Едуардович Ціолковський, якого іноді називають батьком теоретичної космонавтики.
Сергій Корольов був головою основної групи конструкторів-інженерів. На основі його конструкторського бюро створили корпорацію, яка є символом пілотованої космонавтики СРСР, а зараз Росії.
На відміну від свого конкурента в «космічних перегонах» США, де створили єдиний координувальний орган — НАСА, в СРСР космічну програму розділили між кількома відомствами та конкуруючими конструкторськими групами на чолі з Сергієм Корольовим, Михайлом Янгелем, Валентином Глушком і Володимиром Челомеєм.
Пілотовані космічні програми
«Восток»
«Восток» — найменування серії радянських космічних кораблів, призначених для польотів по навколоземній орбіті. Створювалися під керівництвом генерального конструктора ДКБ-1 Сергія Павловича Корольова з 1958 по 1963 рік. З 1960 до 1963 року відбулось 5 безпілотних польотів і 6 пілотованих. До 1966 року планувалось здійснити додатково 8 польотів, згодом скасованих.
Перший пілотований «Восток», запуск якого відбувся 12 квітня 1961 року, став одночасно і першим у світі космічним апаратом, що здійснив політ людини в космічний простір. Сьогодні цей день (12 квітня) відзначається в Україні і в багатьох інших країнах світу, як Всесвітній день авіації і космонавтики.
«Восток-1», пілотований Юрієм Олексійовичем Гагаріним, здійснив один оберт навколо Землі, облетівши нашу планету за 108 хвилин. Політ корабля «Восток-5» з космонавтом Валерієм Федоровичем Биковським тривав близько 5 діб. За цей час корабель і космонавт 81 разів обігнули Землю.
«Восход»
Космічна програма «Восход» — це програма створення та запуску багатомісних кораблів. Фактично кораблі «Восход» повторювали кораблі серії «Восток». Він складався зі сферичного спускного апарата діаметром 2,3 метра, у якому розміщувались космонавти й прилади, і конічного приладового відсіку (масою 2,27 т, довжиною 2,25 м і шириною 2,43 м) у якому знаходилися паливні баки і рушійна установка. Щоб розмістити в тому ж самому об'ємі не одного, а відразу трьох космонавтів, розробники відмовилися від катапультованих крісел, які застосовувались на кораблях серії «Восток», коли при посадці космонавт залишав корабель ще в повітрі і приземлявся на парашуті. Крім того, в кораблі «Восход» космонавти для економії місця розташовувалися без скафандрів. Оскільки такий політ був набагато небезпечніший за попередні, летіти зголосився конструктор спускних апаратів Костянтин Феоктистов.
«Союз»
Ракетно-космічний комплекс «Союз» почав проєктуватись 1962 року в ДКБ-1 як корабель для обльоту Місяця. Створення космічного корабля подібного класу вимагала радянська місячна програма. У космос мала вирушити зв'язка з космічного корабля і розгінних блоків (вироби 7К, 9К і 11К). Згодом цей проєкт закрили для обльоту та доставки на поверхню Місяця людини на кораблі, який мав запускатись «Протоном» (УР500К-Л1), а на базі 7К почали робити 7К-ОК — багатоцільовий тримісний орбітальний корабель (ОК), призначений для відпрацювання операцій маневрування і стикування на навколоземній орбіті, для виконання різних експериментів, зокрема з переходу космонавтів із корабля в корабель через відкритий космос.
Випробування 7К-ОК почалися 1966 року. Перші три безпілотні запуски виявилися невдалими і виявили серйозні помилки в конструкції корабля. Четвертий запуск із Володимиром Комаровим виявився трагічним — космонавт загинув під час посадки.
1968 року відбулося перше автоматичне стикування двох «Союзів», потім — пілотоване, а потім груповий політ трьох кораблів відразу і довготривалий політ.
Радянська місячна програма
Передбачала кілька проєктів, що мали своєю метою пілотований обліт Місяця і висадку на нього. Була важливим елементом радянської космічної програми і тривалий час була титульним проєктом за своїм значенням та пріоритетністю.
У її рамках розроблялися:
- Надпотужний носій виведення
- Корабель для орбітального маневрування
- Місячний корабель
- Місяцехід
- Місячна база
Енергія-Буран
«Буран» — радянський багаторазовий транспортний космічний корабель. Хоч апарат і передбачав доставку на орбіту екіпажів із 7 осіб, однак єдиний політ відбувся у автоматичному режимі.
Необхідність створення радянської багаторазової космічної системи як засобу стримування потенційного противника виявили під час аналітичних досліджень, виконаних Інститутом прикладної математики АН СРСР і НВО «Енергія» у 1971—1975 роках. Було показано, що США, ввівши в експлуатацію свою багаторазову систему «Спейс Шаттл», зможуть отримати вирішальну військову перевагу для завдання превентивного (тобто попереджувального) ракетно-ядерного удару.
Програму закрили 1993 року. У 2000-х розроблялися нові проєкти багаторазового космічного корабля МАКС, космічного апарата «Кліпер», обидві програми закрили.
Космічні станції
Салют
«Салют» — серія орбітальних станцій, що запускались в СРСР. Під загальною назвою «Салют» на орбіту виводились довготривалі орбітальні станції (ДОС) розробки і орбітальні станції типу «Алмаз», розроблені ЦКБМ для завдань Міністерства оборони. «Салюти» виводились на орбіту ракетою-носієм «Протон».
Мир
Проєкт станції «Мир» («Салют-8») з'явився 1976 року, коли НВО «Енергія» випустило Технічні пропозиції щодо створення удосконалених довготривалих ОС. У серпні 1978 року був випущений ескізний проєкт нової станції. У лютому 1979 року розгорнулись роботи зі створення станції нового покоління, почались роботи над базовим блоком, бортовим та науковим обладнанням. Але до початку 1984 року всі ресурси кинули на програму «Буран», і роботи над станцією виявилися практично заморожені.
Базовий блок був виведений на орбіту 20 лютого 1986 року. Протягом 10 років один за одним були пристиковані ще шість модулів.
Непілотовані космічні програми
«Супутник» — перша серія штучних супутників Землі, призначена для експериментів з виведення в навколоземний простір корисного навантаження, вивчення впливу невагомості і радіації на живих істот, експериментів з вивчення властивостей земної атмосфери та інших.
«Космос» — назва серії радянських ШСЗ. З 1962 по 2011 роки було запущено близько 2500 апаратів цієї серії. Деякі супутники запускались однією ракетою-носієм. Виконували військові, наукові, медичні дослідження. Запускались з Байконура і Плесецька.
«Луна» — серія радянських міжпланетних станцій для вивчення Місяця і космічного простору. Запуск космічних кораблів радянської серії «Луна» розпочався 1958 року, усі запуски здійснювалися з космодрому «Байконур».
«Венера» — серія радянських міжпланетних космічних апаратів для вивчення планети Венера і космічного простору.
«Марс» — назва радянських міжпланетних космічних апаратів, що запускались до планети Марс, починаючи з 1962 року. Спочатку був запущений «Марс-1», потім одразу «Марс-2» і «Марс-3». 1973 року до Марса стартувало одразу чотири КА («», «», «Марс-6», «»). Запуски апаратів серії «Марс» здійснювались ракетами-носіями («Марс-1») і «Протон» з додатковим четвертим ступенем («Марс-2» — «Марс-7»).
«Зонд» — дві серії радянських безпілотних космічних апаратів, що запускались з 1964 по 1970 рік для збору інформації про найближчі планети і випробування космічних апаратів. Друга серія використовувала урізаний варіант пілотованого корабля «Союз», що складався зі службового та спускного апаратів, але без орбітальних модулів.
«Фобос» — серія радянських безпілотних космічних апаратів, що запускались для дослідження супутника Марса Фобоса 1988 року.
«Вега» — автоматичні космічні апарати для дослідження Венери і комети Галлея.
Міжнародні програми
«Інтеркосмос» — програма, що дозволила космонавтам і організаціям дружніх для СРСР країн брати участь у космічних дослідженнях впродовж 1978—1988 років.
ЕПАС — програма американо-радянської співпраці в космосі, реалізована 1975 року.
Спадок радянської космічної програми
Радянська космічна програма припинилась з розпадом Радянського Союзу. Росія і Україна, маючи найбільші центри з ракетобудування та маючи належну космічну інфраструктуру стали безпосередніми спадкоємцями. Росія створила агентство Росавіакосмос, тепер відомий як Федеральне космічне агентство Росії (Роскосмос), в Україні створено Національне космічне агентство України.
Інші країни колишнього СРСР з часом розпочали створення власних космічних агентств та створюють власні космічні програми.
Див. також
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Radyanska kosmonavtika ce nizka raketno kosmichnih doslidnickih program sho zdijsnyuvalis v Radyanskomu Soyuzi z 1930 do 1991 roku Pershij shtuchnij suputnik Zemli PS 1 SRSR buv pionerom u kosmichnij diyalnosti Za svoyu shistdesyatirichnu istoriyu radyanska kosmonavtika bula najpershe zasekrechenoyu vijskovoyu programoyu sho mala pionerski dosyagnennya u kosmichnih polotah Najviznachnishi dosyagnennya Persha v istoriyi lyudstva mizhkontinentalna balistichna raketa R 7 1957 Pershij suputnik Suputnik 1 1957 Persha tvarina u kosmichnomu prostori sobaka Lajka Suputnik 2 1957 Persha lyudina v kosmosi ta na navkolozemnij orbiti kosmonavt Yurij Gagarin 1961 Persha mizhplanetna stanciya Luna 1 1959 Pershe zitknennya z poverhneyu Misyacya Luna 2 1959 Pershij avtomatichnij planetohid Lunohod 1 1970 Persha kosmichna stanciya Salyut 1 1971 Raketno kosmichna programa SRSR spochatku realizovuvalas shlyahom zaluchennya zahoplenih nimeckih vchenih z nimeckoyi raketnoyi programi prodovzhuvalas radyanskimi inzhenerami i vchenimi pislya 1955 roku i bula zasnovana na deyakih unikalnih radyanskih i teoretichnih rozrobkah chasiv Imperatorskoyi Rosiyi Bagato z nih doslidzhuvav Kostyantin Eduardovich Ciolkovskij yakogo inodi nazivayut batkom teoretichnoyi kosmonavtiki Sergij Korolov buv golovoyu osnovnoyi grupi konstruktoriv inzheneriv Na osnovi jogo konstruktorskogo byuro stvorili korporaciyu yaka ye simvolom pilotovanoyi kosmonavtiki SRSR a zaraz Rosiyi Na vidminu vid svogo konkurenta v kosmichnih peregonah SShA de stvorili yedinij koordinuvalnij organ NASA v SRSR kosmichnu programu rozdilili mizh kilkoma vidomstvami ta konkuruyuchimi konstruktorskimi grupami na choli z Sergiyem Korolovim Mihajlom Yangelem Valentinom Glushkom i Volodimirom Chelomeyem Maket spusknogo aparatu Gagarina vPilotovani kosmichni programi Vostok Dokladnishe Programa Vostok Vostok najmenuvannya seriyi radyanskih kosmichnih korabliv priznachenih dlya polotiv po navkolozemnij orbiti Stvoryuvalisya pid kerivnictvom generalnogo konstruktora DKB 1 Sergiya Pavlovicha Korolova z 1958 po 1963 rik Z 1960 do 1963 roku vidbulos 5 bezpilotnih polotiv i 6 pilotovanih Do 1966 roku planuvalos zdijsniti dodatkovo 8 polotiv zgodom skasovanih Pershij pilotovanij Vostok zapusk yakogo vidbuvsya 12 kvitnya 1961 roku stav odnochasno i pershim u sviti kosmichnim aparatom sho zdijsniv polit lyudini v kosmichnij prostir Sogodni cej den 12 kvitnya vidznachayetsya v Ukrayini i v bagatoh inshih krayinah svitu yak Vsesvitnij den aviaciyi i kosmonavtiki Vostok 1 pilotovanij Yuriyem Oleksijovichem Gagarinim zdijsniv odin obert navkolo Zemli obletivshi nashu planetu za 108 hvilin Polit korablya Vostok 5 z kosmonavtom Valeriyem Fedorovichem Bikovskim trivav blizko 5 dib Za cej chas korabel i kosmonavt 81 raziv obignuli Zemlyu Voshod Dokladnishe Voshod kosmichna programa Kosmichna programa Voshod ce programa stvorennya ta zapusku bagatomisnih korabliv Faktichno korabli Voshod povtoryuvali korabli seriyi Vostok Vin skladavsya zi sferichnogo spusknogo aparata diametrom 2 3 metra u yakomu rozmishuvalis kosmonavti j priladi i konichnogo priladovogo vidsiku masoyu 2 27 t dovzhinoyu 2 25 m i shirinoyu 2 43 m u yakomu znahodilisya palivni baki i rushijna ustanovka Shob rozmistiti v tomu zh samomu ob yemi ne odnogo a vidrazu troh kosmonavtiv rozrobniki vidmovilisya vid katapultovanih krisel yaki zastosovuvalis na korablyah seriyi Vostok koli pri posadci kosmonavt zalishav korabel she v povitri i prizemlyavsya na parashuti Krim togo v korabli Voshod kosmonavti dlya ekonomiyi miscya roztashovuvalisya bez skafandriv Oskilki takij polit buv nabagato nebezpechnishij za poperedni letiti zgolosivsya konstruktor spusknih aparativ Kostyantin Feoktistov Soyuz Dokladnishe Soyuz 7K OK Soyuz 7K LOK Kompleks N1 L3 ta Programa N1 L1 Raketno kosmichnij kompleks Soyuz pochav proyektuvatis 1962 roku v DKB 1 yak korabel dlya oblotu Misyacya Stvorennya kosmichnogo korablya podibnogo klasu vimagala radyanska misyachna programa U kosmos mala virushiti zv yazka z kosmichnogo korablya i rozginnih blokiv virobi 7K 9K i 11K Zgodom cej proyekt zakrili dlya oblotu ta dostavki na poverhnyu Misyacya lyudini na korabli yakij mav zapuskatis Protonom UR500K L1 a na bazi 7K pochali robiti 7K OK bagatocilovij trimisnij orbitalnij korabel OK priznachenij dlya vidpracyuvannya operacij manevruvannya i stikuvannya na navkolozemnij orbiti dlya vikonannya riznih eksperimentiv zokrema z perehodu kosmonavtiv iz korablya v korabel cherez vidkritij kosmos Viprobuvannya 7K OK pochalisya 1966 roku Pershi tri bezpilotni zapuski viyavilisya nevdalimi i viyavili serjozni pomilki v konstrukciyi korablya Chetvertij zapusk iz Volodimirom Komarovim viyavivsya tragichnim kosmonavt zaginuv pid chas posadki 1968 roku vidbulosya pershe avtomatichne stikuvannya dvoh Soyuziv potim pilotovane a potim grupovij polit troh korabliv vidrazu i dovgotrivalij polit Radyanska misyachna programa Dokladnishe Radyanska misyachna programa Peredbachala kilka proyektiv sho mali svoyeyu metoyu pilotovanij oblit Misyacya i visadku na nogo Bula vazhlivim elementom radyanskoyi kosmichnoyi programi i trivalij chas bula titulnim proyektom za svoyim znachennyam ta prioritetnistyu U yiyi ramkah rozroblyalisya Nadpotuzhnij nosij vivedennya Korabel dlya orbitalnogo manevruvannya Misyachnij korabel Misyacehid Misyachna baza Energiya Buran Dokladnishe BTKK Energiya Buran Buran radyanskij bagatorazovij transportnij kosmichnij korabel Hoch aparat i peredbachav dostavku na orbitu ekipazhiv iz 7 osib odnak yedinij polit vidbuvsya u avtomatichnomu rezhimi Neobhidnist stvorennya radyanskoyi bagatorazovoyi kosmichnoyi sistemi yak zasobu strimuvannya potencijnogo protivnika viyavili pid chas analitichnih doslidzhen vikonanih Institutom prikladnoyi matematiki AN SRSR i NVO Energiya u 1971 1975 rokah Bulo pokazano sho SShA vvivshi v ekspluataciyu svoyu bagatorazovu sistemu Spejs Shattl zmozhut otrimati virishalnu vijskovu perevagu dlya zavdannya preventivnogo tobto poperedzhuvalnogo raketno yadernogo udaru Programu zakrili 1993 roku U 2000 h rozroblyalisya novi proyekti bagatorazovogo kosmichnogo korablya MAKS kosmichnogo aparata Kliper obidvi programi zakrili Kosmichni stanciyiSalyut Dokladnishe Programa Salyut Dokladnishe Programa Almaz Salyut seriya orbitalnih stancij sho zapuskalis v SRSR Pid zagalnoyu nazvoyu Salyut na orbitu vivodilis dovgotrivali orbitalni stanciyi DOS rozrobki i orbitalni stanciyi tipu Almaz rozrobleni CKBM dlya zavdan Ministerstva oboroni Salyuti vivodilis na orbitu raketoyu nosiyem Proton Mir Foto orbitalnoyi stanciyi Mir Dokladnishe Orbitalna stanciya Mir Proyekt stanciyi Mir Salyut 8 z yavivsya 1976 roku koli NVO Energiya vipustilo Tehnichni propoziciyi shodo stvorennya udoskonalenih dovgotrivalih OS U serpni 1978 roku buv vipushenij eskiznij proyekt novoyi stanciyi U lyutomu 1979 roku rozgornulis roboti zi stvorennya stanciyi novogo pokolinnya pochalis roboti nad bazovim blokom bortovim ta naukovim obladnannyam Ale do pochatku 1984 roku vsi resursi kinuli na programu Buran i roboti nad stanciyeyu viyavilisya praktichno zamorozheni Bazovij blok buv vivedenij na orbitu 20 lyutogo 1986 roku Protyagom 10 rokiv odin za odnim buli pristikovani she shist moduliv Nepilotovani kosmichni programi Suputnik persha seriya shtuchnih suputnikiv Zemli priznachena dlya eksperimentiv z vivedennya v navkolozemnij prostir korisnogo navantazhennya vivchennya vplivu nevagomosti i radiaciyi na zhivih istot eksperimentiv z vivchennya vlastivostej zemnoyi atmosferi ta inshih Kosmos nazva seriyi radyanskih ShSZ Z 1962 po 2011 roki bulo zapusheno blizko 2500 aparativ ciyeyi seriyi Deyaki suputniki zapuskalis odniyeyu raketoyu nosiyem Vikonuvali vijskovi naukovi medichni doslidzhennya Zapuskalis z Bajkonura i Plesecka Luna seriya radyanskih mizhplanetnih stancij dlya vivchennya Misyacya i kosmichnogo prostoru Zapusk kosmichnih korabliv radyanskoyi seriyi Luna rozpochavsya 1958 roku usi zapuski zdijsnyuvalisya z kosmodromu Bajkonur Venera seriya radyanskih mizhplanetnih kosmichnih aparativ dlya vivchennya planeti Venera i kosmichnogo prostoru Mars nazva radyanskih mizhplanetnih kosmichnih aparativ sho zapuskalis do planeti Mars pochinayuchi z 1962 roku Spochatku buv zapushenij Mars 1 potim odrazu Mars 2 i Mars 3 1973 roku do Marsa startuvalo odrazu chotiri KA Mars 6 Zapuski aparativ seriyi Mars zdijsnyuvalis raketami nosiyami Mars 1 i Proton z dodatkovim chetvertim stupenem Mars 2 Mars 7 Zond dvi seriyi radyanskih bezpilotnih kosmichnih aparativ sho zapuskalis z 1964 po 1970 rik dlya zboru informaciyi pro najblizhchi planeti i viprobuvannya kosmichnih aparativ Druga seriya vikoristovuvala urizanij variant pilotovanogo korablya Soyuz sho skladavsya zi sluzhbovogo ta spusknogo aparativ ale bez orbitalnih moduliv Fobos seriya radyanskih bezpilotnih kosmichnih aparativ sho zapuskalis dlya doslidzhennya suputnika Marsa Fobosa 1988 roku Vega avtomatichni kosmichni aparati dlya doslidzhennya Veneri i kometi Galleya Mizhnarodni programi Interkosmos programa sho dozvolila kosmonavtam i organizaciyam druzhnih dlya SRSR krayin brati uchast u kosmichnih doslidzhennyah vprodovzh 1978 1988 rokiv EPAS programa amerikano radyanskoyi spivpraci v kosmosi realizovana 1975 roku Spadok radyanskoyi kosmichnoyi programiRadyanska kosmichna programa pripinilas z rozpadom Radyanskogo Soyuzu Rosiya i Ukrayina mayuchi najbilshi centri z raketobuduvannya ta mayuchi nalezhnu kosmichnu infrastrukturu stali bezposerednimi spadkoyemcyami Rosiya stvorila agentstvo Rosaviakosmos teper vidomij yak Federalne kosmichne agentstvo Rosiyi Roskosmos v Ukrayini stvoreno Nacionalne kosmichne agentstvo Ukrayini Inshi krayini kolishnogo SRSR z chasom rozpochali stvorennya vlasnih kosmichnih agentstv ta stvoryuyut vlasni kosmichni programi Div takozhKosmonavtika Rosiyi Kosmonavtika Ukrayini Yarmolchuk Dmitro Yevgenovich direktor Pivdenmashu