Ри́мсько-католи́цька це́рква в Украї́ні (РКЦвУ) (лат. Ecclesia Catholica Romana in Ucraina), також Лати́нська це́рква в Україні (ЛЦвУ) — це католицька церква, яка використовує західні обряди в Україні. Латинська церква є головною частиною Католицької церкви, що очолюється Папою Римським і присутня на українських землях з X століття, від часів Київської Руси. За часів Речі Посполитої у XIV— XVIII століттях була одним із провідників західноєвропейської культури й науки в Україні. За часів Російської імперії та в більшовицько-радянської влади зазнала переслідувань, діяла в підпіллі. Після здобуття Україною незалежности в 1991 році перебуває у процесі відродження. Станом на 2021 рік нараховує 7 дієцезій, 1134 парафії, 3 вищі духовні семінарії, 12 єпископів і близько 700 священників, частина з яких іноземці. Кількість вірних — близько 1,5 млн осіб. Від 2008 року її очолює львівський архиєпископ-митрополит Мечислав Мокшицький. Керується конференцією єпископів. Інформаційний офіс — Католицький медіа-центр. Найбільший паломницький центр — Бердичівський монастир. Головний навчальний заклад для світських осіб — Інститут Томи Аквінського в Києві.
Римсько-католицька церква в Україні | ||||
---|---|---|---|---|
Митрополича базиліка Внебовзяття Пресвятої Діви Марії | ||||
У складі | Католицька церква | |||
Центр | Львів | |||
Основна юрисдикція | Україна | |||
Літургічна мова | українська, латинська, польська | |||
Церковний календар | григоріанський | |||
Єпархій | 7 | |||
Навчальних закладів | 7 | |||
Монастирів | 96 | |||
Парафій | 1134 | |||
Священиків | 675 | |||
Ченців і черниць | 684 | |||
Вірних | 1,9 % вірян України (2022) |
Історія
Поширення християнства в Україні пов'язують з легендою про святого апостола Андрія. Перші ж історичні християнські громади в українському Криму заснував наприкінці I століття римський папа Климент I, що перебував там у засланні на каторзі. У ІІІ—IV століттях на півдні України існувало Готське єпископство, представники якого взяли участь у Першому Нікейському соборі.
Одним із перших князів-християн на українських землях вважають київського князя Аскольда, який був охрещений 867 року. На могилі вбитого Аскольда збудовано церкву св. Миколая, що може свідчити про те, що християнським ім'ям Аскольда було Миколай. Є підстави вважати, що князь отримав своє ім'я на честь Папи Римського Миколая I, який проводив активну політику в справі хрещення слов'ян і благословив переклади Біблії, здійснені Кирилом і Методієм слов'янськими мовами.
До середини X століття за часів князя Ігоря християнська община збільшилася, будувалися церкви. У 954—955 роках слов'янські місіонери охрестили вдову Ігоря княгиню Ольгу. Вона відправила послів до німецького імператора Оттона I з проханням прислати на Русь єпископів та пресвітерів. У 960 р. був призначений єпископом Руси з . 961 р. він помер, і того ж року до Києва прибула німецько-латинська місія на чолі з єпископом святим Адальбертом із . Онук Ольги князь Ярополк у 974 р. вислав послів до Оттона II, а у 977 р. направив послів до Папи, а Папа Бенедикт VII — своїх послів до Ярополка. Це було перше посольство з Риму на Русь. У Києві була заснована латинська дієцезія на чолі з єпископом святим , яка проіснувала до 979 року.
Хрещення Київської Руси
У 988 р. князь Володимир охрестив Русь. Хоча за часів Володимира Київська митрополія була дочірньою церквою Царгородського патріархату, Церква на Русі все ж стала частиною Вселенської Церкви. Про це свідчать посольства з Риму, які привезли мощі святих Климента й Тита в Корсунь до князя Володимира у 988 р. Після хрещення, уже в 991 р. — нове посольство від Папи Івана XV, у 1000р. — посли Папи Сильвестра II привезли мощі католицьких святих , , Бенедикта та ін. для церков, які масово будувалися на Русі.
Християнство зміцнювало владу князя, перетворювало Русь на могутню європейську державу. Крім церковних і політичних зв'язків з Апостольською Столицею і Заходом були також і династичні, започатковані Володимиром і перейняті його наступниками, зокрема, Ярославом Мудрим, чотири дочки якого одружилися з християнськими королями Норвегії, Угорщини, Франції та Німеччини. З Х до XIII ст. Русь визнавала першість Римського Престолу, а руський єпископат навіть після так званої Великої схизми патріарха і розділення церков у 1054 р., не прийняв жодної постанови про відділення від Вселенської Церкви.
До кінця X ст. стали також християнськими сусідні держави — Польща (966 р.), Богемія та Угорщина. У 1009 р. була заснована Трансильванська дієцезія, одна з семи дієцезій Католицької Церкви Угорщини, яка містила у собі територію сучасної Карпатської України (Закарпаття) аж до початку XIV ст. З 1346 р., коли Закарпаття стало частиною Егерської дієцезії — складової частини Римсько-католицької церкви Угорщини, розпочалося будівництво багатьох католицьких церков не лише у містах, але і у селах. У XIV ст. вже було понад 50 храмів та декілька монастирів, зокрема, першими у м. Берегове заснували свій монастир тамплієри. Згодом — домініканці і францисканці. Пауліни осіли у м. у 1329 р., а у 1363 р.— поблизу Тячева.
Перші дієцезії у Києві
У Києві католиків обслуговували ірландські бенедиктинці, які мали свій монастир і церкву. З ХІІ століття активну місіонерську роботу проводили також домініканці під проводом святого Яцека. До цього ордену належали єпископи Герард (? — 1241), блаженний Віт (? — 1269), Генрик (1321–1350), Яків (? — 1377), Філіп (? — 1387), Михайло І Тріска (? — 1426), Андрій Краківський (? — 1434), Михайло ІІ (? — 1439), Іоанн (? — 1451), Михайло ІІІ (? — 1487), Мойсей (1507–1519).
І хоча латинські єпископи були у Києві вже з Х ст., перше єпископство у Києві виникло у 1321 р. за єпископа Генрика. Воно обіймало територію сучасних Східної та Південної України, включаючи узбережжя Чорного моря і частину сучасних Білоруси та Росії (територія Київського та Чернігівського князівств і приєднаних в половецьких війнах південних земель). Єпископів Київських Лібутія, св. Альберта, св. Боніфація та їх наступників до 1321 р. називали єпископами Руси, з 1638 р. — єпископами Київськими та Чернігівськими, з 1789 р. — єпископами Житомирськими та Луцькими.
Перші дієцезії на Західній Україні
Смерть князя Ярослава Мудрого та поступове дроблення Київської держави вплинули на становище західноукраїнських земель. У 1199 р. волинський князь Роман Мстиславич об'єднав Галичину і Волинь в одну державу. Він успішно воював з половцями та іншими ворогами, приєднав Київ до Галицько-Волинської держави. Не відповідають дійсності твердження деяких істориків про те, що Роман був противником Риму. Багато джерел твердять про католицьку орієнтацію князя Романа (його мати — дочка польського короля — та дружина були католичками). У 1204 році Папа надав Роману титул Короля Русі, проте Роман недовго його носив, оскільки у 1205 році (тобто через рік після отримання титулу) він помер.
Папа Іннокентій III через кардинала Григорія у 1207 р. пропонує Галицько-Волинській державі тісні контакти, намагаючись об'єднати східноєвропейські народи з Римом. У своїх листах Папа Гонорій III у 1227 р. та Папа Григорій IX у 1231 р. закликають українських князів переходити на латинський обряд. У 1228 р. у Галичі поселилися домініканці, а у 1235 р. до Перемишля прибувають францисканці й закладають свій монастир.
Після татарської навали, яка почалася 1239 р., Захід гуртує протитатарську коаліцію, де особливу роль відводить Україні, і, зокрема, князеві Данилові Галицькому. У 1253 р. папський легат Опізо з Мезано привіз корону від Інокентія IV і Данило був коронований на короля у Дорогичині. Князь з єпископами склали присягу (Данило не будучи Католиком - не міг прийняти Корону), а Папа гарантував непорушність візантійського обряду. Татари, дізнавшись про це, знову кинули орди на українські землі, але Данило відбив їх напад. Та через три роки, у 1256 р. Данило на вимогу татар тимчасово призупиняє зв'язки з Римом (але робить він це з політичних, а не з релігійних причин), а Папа передає католиків, які жили на Червоній Русі, під юрисдикцію Люблінського єпископа, який мав генерального вікарія у Володимирі-Волинському (тобто в силу географічної близькості).
Про Католицизм Романовичів свідчить також шлюб Данилового сина, майбутнього Короля Лева І з угорською принцесою Констанцією, яка відзначалася великою набожністю і фінансувала католицькі храми і монастирі.
У 1359 р. була заснована перша латинська дієцезія у Львові, але перший Львівський латинський єпископ Тома до Львова не доїхав. У 1367 р. вже існувала Галицька дієцезія, що її очолював єпископ (помер у 1370 р.), який відвідав Львів першим з латинських єпископів.
Папа Григорій XI буллою «Debitum pastoralis offici» від 13 лютого 1375 року остаточно заснував латинську митрополію і архидієцезію з осідком в Галичі. Через більшу віддаленість від татар у 1412 р. її осідок перенесено з Галича до Львова (булла «In eminenti specula» від 28 серпня 1412 р.). Першим митрополитом РКЦ у Галичі був архієпископ Матвій з Егера (1375 — +1380 рр.) — німець, який знав українську мову. Після нього Галицькими митрополитами були ще три архієпископи: Бернард (1384—1390 рр.), Яків Стрепа (1391—1409 рр.), проголошений блаженним у 1790 р., та Миколай Тромба (1410—1412 рр.).
Створюються єпископства у Луцьку (1412 р.), Холмі (1417 р.), Володимирі-Волинському (1428 р.) та у Кам'янці-Подільському (1440 р.). На початок XV ст. латинська митрополія в Україні була сформована.
Після хрещення Руси протягом XI—XII ст. Київська православна митрополія поступово обійняла всі східнослов'янські землі, виводячи їх на церковну орбіту Візантії. Але Київська Русь залишалася відкритою і для інших впливів. Географічне положення зумовлювало контакти через торгівлю, військові дії та дипломатичні стосунки з Євразійським степом, балтійською Північчю, католицьким Заходом. У середньовіччі Київські митрополити й українсько-руські князі контактували з Римсько-католицькою церквою. Митрополити були присутні на соборах у Ліоні (1245 р.) та Констанці (1418 р.). Архиєпископ Петро Акерович разом з Папою Іннокентієм IV відправляв у Ліоні Службу Божу. Митрополит Київський Григорій Цамблак, не визнаний Царгородським патріархом, з делегацією у 300 осіб брав участь у соборі в Констанці. Церкви, які проповідували Євангеліє, розуміли, що їх розкол суперечить волі Творця, тому відразу після розколу 1054 р. були спроби порозумітися та розв'язати спірні питання між східним і західним християнством. Флорентійська унія 1439 р. знаменувала тимчасове примирення, яке було схвалене Папою і Царгородським патріархом.
Флорентійська унія
У 1458 р. давня Руська митрополія поділилася на Київську та Московську. Папа Пій ІІ проголосив грека Григорія архієпископом Києва, Львова і всієї Малої Руси. Межі Григорієвої юрисдикції включали 6 єпархій у Великому князівстві Литовському (Чернігівська, Смоленська, Полоцька, Турівська, Луцька, Володимирська) та 3 єпархії у Польському Королівстві (Перемиська, Холмська, Галицька). Папська булла також засвідчила, що Рим не має жодних ілюзій щодо перспектив Флорентійської унії у Великій Русі під схизматичним правлінням Йони Московського. З 1458 до 1596 року (Берестейського собору) землі Київської митрополії збігалися з кордонами династично об'єднаних держав — Польщі та Литви. І хоча Флорентійська унія для Візантійського та інших східних патріархів була великим досягненням (знаменувала поєднання з Римською Церквою), для Української Церкви вона була менш успішною. Головні причини невдачі — політичний тиск та несприятлива церковна ситуація, зокрема, здобуття турками Царгорода у 1453 р., самопроголошена автокефалія Московської церкви та поширення її юрисдикції на українські території.
Берестейська унія
Метою Берестейської унії 1596 р. було об'єднання Київської Православної Церкви з Римським Престолом. Від латинської сторони ідею унії підтримали єзуїти Петро Скарга, Антоніо Поссевіно, Апостольський Нунцій. Булла Климента VIII Великий Господь підтвердила адміністративне та церковне рішення Київського митрополита Михайла Рогози про унію Римсько-католицької церкви та Київської православної митрополії у межах Польсько-Литовської держави. Собор у Бересті викликав спротив деяких Православних Церков. У 1620 р. патріарх Єрусалимський Феофан ІІІ таємно висвятив 7 православних єпископів з митрополитом на чолі для всіх єпархій, що їх уже займали греко-католицькі єпископи. Переяславським договором гетьмана Богдана Хмельницького з Москвою 1654 р. Україну віддано під протекторат Москви. Розділ Польщі у XVIII ст. для територій, які відійшли до Росії, означав загибель унії. Для греко-католицьких єпископів на австрійській території у XVIII ст. Папа Римський заснував спеціальну церковну провінцію Галич.
Ідея об'єднання церков двох обрядів дала приклад подвижництва — життя та мученицьку смерть полоцького архієпископа Йосафата Кунцевича, вбитого 1623 р. фанатиками у Вітебську. У 1643 р. Урбан VIII проголосив мученика Йосафата блаженним, а Пій IX у 1867 р. — святим. Його мощі в 1916 р. були знайдені на Холмщині та привезені до Відня, де перебували до 1944 р. у церкві св. Варвари, а потім перевезені до Рима до собору св. Петра.
Адміністративний поділ
Статистика Церкви
За останні роки структура Римсько-католицької церкви в Україні (РКЦ) набула усталеної форми. Так, у 2009 році РКЦ нараховувала у своєму складі 907 організацій, у січні 2013 року її мережа складається із 1110 структур (203 організації або 18,2 % приросту за 4 роки).
На початок 2013 року релігійні організації РКЦ становлять 22,1 % католицьких осередків країни або 3,0 % від всіх релігійних організацій держави. Переважна більшість релігійних структур РКЦ діють на заході держави, зокрема у Львівській (163), Хмельницькій (153), Житомирській (145), Вінницькій (131), Закарпатській (100), Тернопільській (91), Івано-Франківській (37) областях. Нині РКЦ має у своєму складі Львівську архидієцезію та 6 дієцезій, 18 чернечих управлінь, 925 громад (621 священнослужитель, із них 260 іноземців), 105 монастирів (648 ченців), 41 місію, 5 братств, 9 духовних навчальних закладів (614 слухачів), 521 недільну школу. Діяльність РКЦ висвітлюють 13 періодичних релігійних видань.
Дата | Єпархій | Парафій | Монастирів | Ченців і черниць | Місій | Братств | Навч. закладів | Слухачів в них | Священнослужителів | Недільних шкіл | Періодичних видань |
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
1.01.1997 | 4 | 712 | 24 | 229 | 5 | 216 | 333 | 232 | |||
1.01.1998 | ▲732 | ▲26 | ▼219 | 2 | 2 | ▬5 | ▼205 | ▲341 | ▲241 | ||
1.01.1999 | ▲751 | ▲33 | ▲252 | ▲6 | ▲372 | ▲401 | ▲309 | ||||
1.01.2000 | ▲770 | ▲38 | ▲262 | ▬6 | ▲444 | ▲408 | ▲337 | ||||
1.01.2001 | ▲798 | ▲50 | ▲309 | ▲22 | ▬6 | ▲483 | ▲431 | ▲405 | |||
1.01.2002 | ▲818 | ▲66 | ▲436 | ▲31 | ▬6 | ▲493 | ▲450 | ▲471 | |||
1.01.2003 | ▲840 | ▲73 | ▲564 | ▬31 | ▲7 | ▲1073 | ▲477 | ▲504 | 15 | ||
1.01.2004 | ▲854 | ▲80 | ▲635 | ▲37 | ▬7 | ▼782 | ▼474 | ▲518 | ▼13 | ||
1.01.2005 | ▲11 | ▲870 | ▲83 | ▼607 | ▲39 | ▲3 | ▬7 | ▼731 | ▲484 | ▲528 | ▬13 |
1.01.2006 | ▬11 | ▲872 | ▬83 | ▲615 | ▬39 | ▬3 | ▬7 | ▼687 | ▲499 | ▲553 | ▬13 |
1.01.2007 | ▲14 | ▲883 | ▲88 | ▲656 | ▬39 | ▼2 | ▲8 | ▼671 | ▲527 | ▼551 | ▲14 |
1.01.2008 | ▲18 | ▲895 | ▲91 | ▲667 | ▬39 | ▲3 | ▬8 | ▼634 | ▲541 | ▼517 | ▬14 |
1.01.2009 | ▲20 | ▲901 | ▬91 | ▲704 | ▲40 | ▬3 | ▬8 | ▼569 | ▲559 | ▲523 | ▼13 |
1.01.2010 | ▲21 | ▲904 | ▲96 | ▼695 | ▲41 | ▬3 | ▬8 | ▲581 | ▲566 | ▲524 | ▬13 |
1.01.2011 | ▲22 | ▲909 | ▬96 | ▼681 | ▬41 | ▲4 | ▬8 | ▲602 | ▲579 | ▼515 | ▬13 |
1.01.2012 | ▬22 | ▲913 | ▲100 | ▼663 | ▬41 | ▬4 | ▬8 | ▲619 | ▲608 | ▲518 | ▬13 |
1.01.2013 | ▲25 | ▲919 | ▲105 | ▼648 | ▬41 | ▬4 | ▲9 | ▼614 | ▬608 | ▲521 | ▬13 |
1.01.2014 | ▼24 | ▲942 | ▲108 | ▲652 | ▼40 | ▲6 | ▬9 | ▼411 | ▲612 | ▼483 | ▼9 |
1.01.2015 | ▬24 | ▼931 | ▲109 | ▼637 | ▬40 | ▬6 | ▬9 | ▬411 | ▼603 | ▼387 | ▲10 |
1.01.2016 | ▼18 | ▲933 | ▼106 | ▬637 | ▬40 | ▬6 | ▲10 | ▲431 | ▼580 | ▼362 | ▲18 |
1.01.2017 | ▬18 | ▲934 | ▲107 | ▲644 | ▲42 | ▼5 | ▬10 | ▼386 | ▲622 | ▲373 | ▲19 |
1.01.2018 | ▬18 | ▲937 | ▲109 | ▼641 | ▼41 | ▲6 | ▬10 | ▲382 | ▼608 | ▲397 | ▲20 |
1.01.2019 | ▲19 | ▲943 | ▲111 | ▲664 | ▬41 | ▼5 | ▬10 | ▼378 | ▲707 | ▲390 | ▬20 |
Відомі храми
- Латинський кафедральний собор (Львів)
- Костел святого Миколая (Київ)
- Собор святих Апостолів Петра і Павла (Кам'янець-Подільський)
- Собор Успіння Пресвятої Діви Марії (Харків)
- Кафедральний собор Успіння Пресвятої Діви Марії (Одеса)
- Собор Бога Отця Милосердного (Запоріжжя)
- Костел Непорочного Зачаття Пресвятої Діви Марії (Мурафа)
Див. також
Примітки
- Станом на 1 січня 2020 року
- https://mkip.gov.ua/ru/documents/202.html
- [1]
- Український правопис 2019 року, § 53 (п.5). Назви, пов'язані з релігією.
- . Архів оригіналу за 1 лютого 2021. Процитовано 26 березня 2022.
{{}}
: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title () - . Архів оригіналу за 2 квітня 2015. Процитовано 30 червня 2015.
- . Архів оригіналу за 29 грудня 2018. Процитовано 29 липня 2019.
Джерела
- Рубльова Н.С. Католицька церква в Україні [ 17 серпня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2007. — Т. 4 : Ка — Ком. — С. 146. — .
- Рубльова Н. С. Католицька церква [ 18 серпня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2001–2023. — .
Посилання
- Римсько-католицька церква в Україні [ 13 травня 2021 у Wayback Machine.] // Українська Релігієзнавча Енциклопедія
- Конференція римо-католицьких єпископів України [ 2 березня 2015 у Wayback Machine.]
- Кайрос-домініканське видавництво [ 2 грудня 2014 у Wayback Machine.]
- Римсько-католицька церква в Україні
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Katolicka cerkva v Ukrayini Ri msko katoli cka ce rkva v Ukrayi ni RKCvU lat Ecclesia Catholica Romana in Ucraina takozh Lati nska ce rkva v Ukrayini LCvU ce katolicka cerkva yaka vikoristovuye zahidni obryadi v Ukrayini Latinska cerkva ye golovnoyu chastinoyu Katolickoyi cerkvi sho ocholyuyetsya Papoyu Rimskim i prisutnya na ukrayinskih zemlyah z X stolittya vid chasiv Kiyivskoyi Rusi Za chasiv Rechi Pospolitoyi u XIV XVIII stolittyah bula odnim iz providnikiv zahidnoyevropejskoyi kulturi j nauki v Ukrayini Za chasiv Rosijskoyi imperiyi ta v bilshovicko radyanskoyi vladi zaznala peresliduvan diyala v pidpilli Pislya zdobuttya Ukrayinoyu nezalezhnosti v 1991 roci perebuvaye u procesi vidrodzhennya Stanom na 2021 rik narahovuye 7 diyecezij 1134 parafiyi 3 vishi duhovni seminariyi 12 yepiskopiv i blizko 700 svyashennikiv chastina z yakih inozemci Kilkist virnih blizko 1 5 mln osib Vid 2008 roku yiyi ocholyuye lvivskij arhiyepiskop mitropolit Mechislav Mokshickij Keruyetsya konferenciyeyu yepiskopiv Informacijnij ofis Katolickij media centr Najbilshij palomnickij centr Berdichivskij monastir Golovnij navchalnij zaklad dlya svitskih osib Institut Tomi Akvinskogo v Kiyevi Rimsko katolicka cerkva v Ukrayini Latinska cerkva v Ukrayini lat Ecclesia Catholica Romana in Ucraina Mitropolicha bazilika Vnebovzyattya Presvyatoyi Divi MariyiU skladi Katolicka cerkvaCentr LvivOsnovna yurisdikciya UkrayinaLiturgichna mova ukrayinska latinska polskaCerkovnij kalendar grigorianskijYeparhij 7Navchalnih zakladiv 7Monastiriv 96Parafij 1134Svyashenikiv 675Chenciv i chernic 684Virnih 1 9 viryan Ukrayini 2022 IstoriyaPoshirennya hristiyanstva v Ukrayini pov yazuyut z legendoyu pro svyatogo apostola Andriya Pershi zh istorichni hristiyanski gromadi v ukrayinskomu Krimu zasnuvav naprikinci I stolittya rimskij papa Kliment I sho perebuvav tam u zaslanni na katorzi U III IV stolittyah na pivdni Ukrayini isnuvalo Gotske yepiskopstvo predstavniki yakogo vzyali uchast u Pershomu Nikejskomu sobori Odnim iz pershih knyaziv hristiyan na ukrayinskih zemlyah vvazhayut kiyivskogo knyazya Askolda yakij buv ohreshenij 867 roku Na mogili vbitogo Askolda zbudovano cerkvu sv Mikolaya sho mozhe svidchiti pro te sho hristiyanskim im yam Askolda bulo Mikolaj Ye pidstavi vvazhati sho knyaz otrimav svoye im ya na chest Papi Rimskogo Mikolaya I yakij provodiv aktivnu politiku v spravi hreshennya slov yan i blagosloviv perekladi Bibliyi zdijsneni Kirilom i Metodiyem slov yanskimi movami Do seredini X stolittya za chasiv knyazya Igorya hristiyanska obshina zbilshilasya buduvalisya cerkvi U 954 955 rokah slov yanski misioneri ohrestili vdovu Igorya knyaginyu Olgu Vona vidpravila posliv do nimeckogo imperatora Ottona I z prohannyam prislati na Rus yepiskopiv ta presviteriv U 960 r buv priznachenij yepiskopom Rusi z 961 r vin pomer i togo zh roku do Kiyeva pribula nimecko latinska misiya na choli z yepiskopom svyatim Adalbertom iz Onuk Olgi knyaz Yaropolk u 974 r vislav posliv do Ottona II a u 977 r napraviv posliv do Papi a Papa Benedikt VII svoyih posliv do Yaropolka Ce bulo pershe posolstvo z Rimu na Rus U Kiyevi bula zasnovana latinska diyeceziya na choli z yepiskopom svyatim yaka proisnuvala do 979 roku Hreshennya Kiyivskoyi Rusi U 988 r knyaz Volodimir ohrestiv Rus Hocha za chasiv Volodimira Kiyivska mitropoliya bula dochirnoyu cerkvoyu Cargorodskogo patriarhatu Cerkva na Rusi vse zh stala chastinoyu Vselenskoyi Cerkvi Pro ce svidchat posolstva z Rimu yaki privezli moshi svyatih Klimenta j Tita v Korsun do knyazya Volodimira u 988 r Pislya hreshennya uzhe v 991 r nove posolstvo vid Papi Ivana XV u 1000r posli Papi Silvestra II privezli moshi katolickih svyatih Benedikta ta in dlya cerkov yaki masovo buduvalisya na Rusi Hristiyanstvo zmicnyuvalo vladu knyazya peretvoryuvalo Rus na mogutnyu yevropejsku derzhavu Krim cerkovnih i politichnih zv yazkiv z Apostolskoyu Stoliceyu i Zahodom buli takozh i dinastichni zapochatkovani Volodimirom i perejnyati jogo nastupnikami zokrema Yaroslavom Mudrim chotiri dochki yakogo odruzhilisya z hristiyanskimi korolyami Norvegiyi Ugorshini Franciyi ta Nimechchini Z H do XIII st Rus viznavala pershist Rimskogo Prestolu a ruskij yepiskopat navit pislya tak zvanoyi Velikoyi shizmi patriarha i rozdilennya cerkov u 1054 r ne prijnyav zhodnoyi postanovi pro viddilennya vid Vselenskoyi Cerkvi Do kincya X st stali takozh hristiyanskimi susidni derzhavi Polsha 966 r Bogemiya ta Ugorshina U 1009 r bula zasnovana Transilvanska diyeceziya odna z semi diyecezij Katolickoyi Cerkvi Ugorshini yaka mistila u sobi teritoriyu suchasnoyi Karpatskoyi Ukrayini Zakarpattya azh do pochatku XIV st Z 1346 r koli Zakarpattya stalo chastinoyu Egerskoyi diyeceziyi skladovoyi chastini Rimsko katolickoyi cerkvi Ugorshini rozpochalosya budivnictvo bagatoh katolickih cerkov ne lishe u mistah ale i u selah U XIV st vzhe bulo ponad 50 hramiv ta dekilka monastiriv zokrema pershimi u m Beregove zasnuvali svij monastir tampliyeri Zgodom dominikanci i franciskanci Paulini osili u m u 1329 r a u 1363 r poblizu Tyacheva Pershi diyeceziyi u Kiyevi Dokladnishe Kiyivskij yepiskop Kostel svyatogo Mikolaya Kiyiv U Kiyevi katolikiv obslugovuvali irlandski benediktinci yaki mali svij monastir i cerkvu Z HII stolittya aktivnu misionersku robotu provodili takozh dominikanci pid provodom svyatogo Yaceka Do cogo ordenu nalezhali yepiskopi Gerard 1241 blazhennij Vit 1269 Genrik 1321 1350 Yakiv 1377 Filip 1387 Mihajlo I Triska 1426 Andrij Krakivskij 1434 Mihajlo II 1439 Ioann 1451 Mihajlo III 1487 Mojsej 1507 1519 I hocha latinski yepiskopi buli u Kiyevi vzhe z H st pershe yepiskopstvo u Kiyevi viniklo u 1321 r za yepiskopa Genrika Vono obijmalo teritoriyu suchasnih Shidnoyi ta Pivdennoyi Ukrayini vklyuchayuchi uzberezhzhya Chornogo morya i chastinu suchasnih Bilorusi ta Rosiyi teritoriya Kiyivskogo ta Chernigivskogo knyazivstv i priyednanih v poloveckih vijnah pivdennih zemel Yepiskopiv Kiyivskih Libutiya sv Alberta sv Bonifaciya ta yih nastupnikiv do 1321 r nazivali yepiskopami Rusi z 1638 r yepiskopami Kiyivskimi ta Chernigivskimi z 1789 r yepiskopami Zhitomirskimi ta Luckimi Pershi diyeceziyi na Zahidnij Ukrayini Smert knyazya Yaroslava Mudrogo ta postupove droblennya Kiyivskoyi derzhavi vplinuli na stanovishe zahidnoukrayinskih zemel U 1199 r volinskij knyaz Roman Mstislavich ob yednav Galichinu i Volin v odnu derzhavu Vin uspishno voyuvav z polovcyami ta inshimi vorogami priyednav Kiyiv do Galicko Volinskoyi derzhavi Ne vidpovidayut dijsnosti tverdzhennya deyakih istorikiv pro te sho Roman buv protivnikom Rimu Bagato dzherel tverdyat pro katolicku oriyentaciyu knyazya Romana jogo mati dochka polskogo korolya ta druzhina buli katolichkami U 1204 roci Papa nadav Romanu titul Korolya Rusi prote Roman nedovgo jogo nosiv oskilki u 1205 roci tobto cherez rik pislya otrimannya titulu vin pomer Papa Innokentij III cherez kardinala Grigoriya u 1207 r proponuye Galicko Volinskij derzhavi tisni kontakti namagayuchis ob yednati shidnoyevropejski narodi z Rimom U svoyih listah Papa Gonorij III u 1227 r ta Papa Grigorij IX u 1231 r zaklikayut ukrayinskih knyaziv perehoditi na latinskij obryad U 1228 r u Galichi poselilisya dominikanci a u 1235 r do Peremishlya pribuvayut franciskanci j zakladayut svij monastir Pislya tatarskoyi navali yaka pochalasya 1239 r Zahid gurtuye protitatarsku koaliciyu de osoblivu rol vidvodit Ukrayini i zokrema knyazevi Danilovi Galickomu U 1253 r papskij legat Opizo z Mezano priviz koronu vid Inokentiya IV i Danilo buv koronovanij na korolya u Dorogichini Knyaz z yepiskopami sklali prisyagu Danilo ne buduchi Katolikom ne mig prijnyati Koronu a Papa garantuvav neporushnist vizantijskogo obryadu Tatari diznavshis pro ce znovu kinuli ordi na ukrayinski zemli ale Danilo vidbiv yih napad Ta cherez tri roki u 1256 r Danilo na vimogu tatar timchasovo prizupinyaye zv yazki z Rimom ale robit vin ce z politichnih a ne z religijnih prichin a Papa peredaye katolikiv yaki zhili na Chervonij Rusi pid yurisdikciyu Lyublinskogo yepiskopa yakij mav generalnogo vikariya u Volodimiri Volinskomu tobto v silu geografichnoyi blizkosti Kilkist gromad parafij RKC v Ukrayini Pro Katolicizm Romanovichiv svidchit takozh shlyub Danilovogo sina majbutnogo Korolya Leva I z ugorskoyu princesoyu Konstanciyeyu yaka vidznachalasya velikoyu nabozhnistyu i finansuvala katolicki hrami i monastiri U 1359 r bula zasnovana persha latinska diyeceziya u Lvovi ale pershij Lvivskij latinskij yepiskop Toma do Lvova ne doyihav U 1367 r vzhe isnuvala Galicka diyeceziya sho yiyi ocholyuvav yepiskop pomer u 1370 r yakij vidvidav Lviv pershim z latinskih yepiskopiv Papa Grigorij XI bulloyu Debitum pastoralis offici vid 13 lyutogo 1375 roku ostatochno zasnuvav latinsku mitropoliyu i arhidiyeceziyu z osidkom v Galichi Cherez bilshu viddalenist vid tatar u 1412 r yiyi osidok pereneseno z Galicha do Lvova bulla In eminenti specula vid 28 serpnya 1412 r Pershim mitropolitom RKC u Galichi buv arhiyepiskop Matvij z Egera 1375 1380 rr nimec yakij znav ukrayinsku movu Pislya nogo Galickimi mitropolitami buli she tri arhiyepiskopi Bernard 1384 1390 rr Yakiv Strepa 1391 1409 rr progoloshenij blazhennim u 1790 r ta Mikolaj Tromba 1410 1412 rr Stvoryuyutsya yepiskopstva u Lucku 1412 r Holmi 1417 r Volodimiri Volinskomu 1428 r ta u Kam yanci Podilskomu 1440 r Na pochatok XV st latinska mitropoliya v Ukrayini bula sformovana Pislya hreshennya Rusi protyagom XI XII st Kiyivska pravoslavna mitropoliya postupovo obijnyala vsi shidnoslov yanski zemli vivodyachi yih na cerkovnu orbitu Vizantiyi Ale Kiyivska Rus zalishalasya vidkritoyu i dlya inshih vpliviv Geografichne polozhennya zumovlyuvalo kontakti cherez torgivlyu vijskovi diyi ta diplomatichni stosunki z Yevrazijskim stepom baltijskoyu Pivnichchyu katolickim Zahodom U serednovichchi Kiyivski mitropoliti j ukrayinsko ruski knyazi kontaktuvali z Rimsko katolickoyu cerkvoyu Mitropoliti buli prisutni na soborah u Lioni 1245 r ta Konstanci 1418 r Arhiyepiskop Petro Akerovich razom z Papoyu Innokentiyem IV vidpravlyav u Lioni Sluzhbu Bozhu Mitropolit Kiyivskij Grigorij Camblak ne viznanij Cargorodskim patriarhom z delegaciyeyu u 300 osib brav uchast u sobori v Konstanci Cerkvi yaki propoviduvali Yevangeliye rozumili sho yih rozkol superechit voli Tvorcya tomu vidrazu pislya rozkolu 1054 r buli sprobi porozumitisya ta rozv yazati spirni pitannya mizh shidnim i zahidnim hristiyanstvom Florentijska uniya 1439 r znamenuvala timchasove primirennya yake bulo shvalene Papoyu i Cargorodskim patriarhom Florentijska uniya Dokladnishe Florentijska uniya U 1458 r davnya Ruska mitropoliya podililasya na Kiyivsku ta Moskovsku Papa Pij II progolosiv greka Grigoriya arhiyepiskopom Kiyeva Lvova i vsiyeyi Maloyi Rusi Mezhi Grigoriyevoyi yurisdikciyi vklyuchali 6 yeparhij u Velikomu knyazivstvi Litovskomu Chernigivska Smolenska Polocka Turivska Lucka Volodimirska ta 3 yeparhiyi u Polskomu Korolivstvi Peremiska Holmska Galicka Papska bulla takozh zasvidchila sho Rim ne maye zhodnih ilyuzij shodo perspektiv Florentijskoyi uniyi u Velikij Rusi pid shizmatichnim pravlinnyam Joni Moskovskogo Z 1458 do 1596 roku Berestejskogo soboru zemli Kiyivskoyi mitropoliyi zbigalisya z kordonami dinastichno ob yednanih derzhav Polshi ta Litvi I hocha Florentijska uniya dlya Vizantijskogo ta inshih shidnih patriarhiv bula velikim dosyagnennyam znamenuvala poyednannya z Rimskoyu Cerkvoyu dlya Ukrayinskoyi Cerkvi vona bula mensh uspishnoyu Golovni prichini nevdachi politichnij tisk ta nespriyatliva cerkovna situaciya zokrema zdobuttya turkami Cargoroda u 1453 r samoprogoloshena avtokefaliya Moskovskoyi cerkvi ta poshirennya yiyi yurisdikciyi na ukrayinski teritoriyi Berestejska uniya Dokladnishe Berestejska uniya V Kiyevi XVII st buli dvi murovani katolicki cerkvi bernardinska ta dominikanska Ostannya proisnuvala v perebudovanomu viglyadi navit do XX st Metoyu Berestejskoyi uniyi 1596 r bulo ob yednannya Kiyivskoyi Pravoslavnoyi Cerkvi z Rimskim Prestolom Vid latinskoyi storoni ideyu uniyi pidtrimali yezuyiti Petro Skarga Antonio Possevino Apostolskij Nuncij Bulla Klimenta VIII Velikij Gospod pidtverdila administrativne ta cerkovne rishennya Kiyivskogo mitropolita Mihajla Rogozi pro uniyu Rimsko katolickoyi cerkvi ta Kiyivskoyi pravoslavnoyi mitropoliyi u mezhah Polsko Litovskoyi derzhavi Sobor u Beresti viklikav sprotiv deyakih Pravoslavnih Cerkov U 1620 r patriarh Yerusalimskij Feofan III tayemno visvyativ 7 pravoslavnih yepiskopiv z mitropolitom na choli dlya vsih yeparhij sho yih uzhe zajmali greko katolicki yepiskopi Pereyaslavskim dogovorom getmana Bogdana Hmelnickogo z Moskvoyu 1654 r Ukrayinu viddano pid protektorat Moskvi Rozdil Polshi u XVIII st dlya teritorij yaki vidijshli do Rosiyi oznachav zagibel uniyi Dlya greko katolickih yepiskopiv na avstrijskij teritoriyi u XVIII st Papa Rimskij zasnuvav specialnu cerkovnu provinciyu Galich Ideya ob yednannya cerkov dvoh obryadiv dala priklad podvizhnictva zhittya ta muchenicku smert polockogo arhiyepiskopa Josafata Kuncevicha vbitogo 1623 r fanatikami u Vitebsku U 1643 r Urban VIII progolosiv muchenika Josafata blazhennim a Pij IX u 1867 r svyatim Jogo moshi v 1916 r buli znajdeni na Holmshini ta privezeni do Vidnya de perebuvali do 1944 r u cerkvi sv Varvari a potim perevezeni do Rima do soboru sv Petra Administrativnij podilAdministrativno teritorialna struktura Rimsko katolickoyi cerkvi v Ukrayini Diyeceziyi ta dekanati Nazva Oblasti Lvivska arhidiyeceziya Lvivska Ivano Frankivska Ternopilska ta Chernivecka Kiyevo Zhitomirska diyeceziya Kiyivska Zhitomirska Cherkaska ta Chernigivska Kam yanec Podilska diyeceziya Hmelnicka ta Vinnicka Lucka diyeceziya Rivnenska ta Volinska Mukachivska diyeceziya Zakarpatska Odesko Simferopolska diyeceziya Odeska Hersonska Kirovogradska Mikolayivska ta Krim Harkivsko Zaporizka diyeceziya Harkivska Zaporizka Dnipropetrovska Donecka Luganska Poltavska ta SumskaStatistika CerkviSobor Uspinnya Presvyatoyi Divi Mariyi Harkiv Za ostanni roki struktura Rimsko katolickoyi cerkvi v Ukrayini RKC nabula ustalenoyi formi Tak u 2009 roci RKC narahovuvala u svoyemu skladi 907 organizacij u sichni 2013 roku yiyi merezha skladayetsya iz 1110 struktur 203 organizaciyi abo 18 2 prirostu za 4 roki Na pochatok 2013 roku religijni organizaciyi RKC stanovlyat 22 1 katolickih oseredkiv krayini abo 3 0 vid vsih religijnih organizacij derzhavi Perevazhna bilshist religijnih struktur RKC diyut na zahodi derzhavi zokrema u Lvivskij 163 Hmelnickij 153 Zhitomirskij 145 Vinnickij 131 Zakarpatskij 100 Ternopilskij 91 Ivano Frankivskij 37 oblastyah Nini RKC maye u svoyemu skladi Lvivsku arhidiyeceziyu ta 6 diyecezij 18 chernechih upravlin 925 gromad 621 svyashennosluzhitel iz nih 260 inozemciv 105 monastiriv 648 chenciv 41 misiyu 5 bratstv 9 duhovnih navchalnih zakladiv 614 sluhachiv 521 nedilnu shkolu Diyalnist RKC visvitlyuyut 13 periodichnih religijnih vidan Data Yeparhij Parafij Monastiriv Chenciv i chernic Misij Bratstv Navch zakladiv Sluhachiv v nih Svyashennosluzhiteliv Nedilnih shkil Periodichnih vidan 1 01 1997 4 712 24 229 5 216 333 232 1 01 1998 732 26 219 2 2 5 205 341 241 1 01 1999 751 33 252 6 372 401 309 1 01 2000 770 38 262 6 444 408 337 1 01 2001 798 50 309 22 6 483 431 405 1 01 2002 818 66 436 31 6 493 450 471 1 01 2003 840 73 564 31 7 1073 477 504 15 1 01 2004 854 80 635 37 7 782 474 518 13 1 01 2005 11 870 83 607 39 3 7 731 484 528 13 1 01 2006 11 872 83 615 39 3 7 687 499 553 13 1 01 2007 14 883 88 656 39 2 8 671 527 551 14 1 01 2008 18 895 91 667 39 3 8 634 541 517 14 1 01 2009 20 901 91 704 40 3 8 569 559 523 13 1 01 2010 21 904 96 695 41 3 8 581 566 524 13 1 01 2011 22 909 96 681 41 4 8 602 579 515 13 1 01 2012 22 913 100 663 41 4 8 619 608 518 13 1 01 2013 25 919 105 648 41 4 9 614 608 521 13 1 01 2014 24 942 108 652 40 6 9 411 612 483 9 1 01 2015 24 931 109 637 40 6 9 411 603 387 10 1 01 2016 18 933 106 637 40 6 10 431 580 362 18 1 01 2017 18 934 107 644 42 5 10 386 622 373 19 1 01 2018 18 937 109 641 41 6 10 382 608 397 20 1 01 2019 19 943 111 664 41 5 10 378 707 390 20Vidomi hramiLatinskij kafedralnij sobor Lviv Kostel svyatogo Mikolaya Kiyiv Sobor svyatih Apostoliv Petra i Pavla Kam yanec Podilskij Sobor Uspinnya Presvyatoyi Divi Mariyi Harkiv Kafedralnij sobor Uspinnya Presvyatoyi Divi Mariyi Odesa Sobor Boga Otcya Miloserdnogo Zaporizhzhya Kostel Neporochnogo Zachattya Presvyatoyi Divi Mariyi Murafa Div takozhPortal Istoriya Portal Katolictvo Portal Ukrayina Konferenciya Rimo Katolickih Yepiskopiv Ukrayini Yan Krapan Mar yan Yavorskij Lucki rimo katolicki yepiskopi Stanislav Shirokoradyuk Vishij institut religijnih nauk svyatogo Tomi Akvinskogo Ruh chistih serdecPrimitkiStanom na 1 sichnya 2020 roku https mkip gov ua ru documents 202 html 1 Ukrayinskij pravopis 2019 roku 53 p 5 Nazvi pov yazani z religiyeyu Arhiv originalu za 1 lyutogo 2021 Procitovano 26 bereznya 2022 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z tekstom archived copy yak znachennya parametru title posilannya Arhiv originalu za 2 kvitnya 2015 Procitovano 30 chervnya 2015 Arhiv originalu za 29 grudnya 2018 Procitovano 29 lipnya 2019 DzherelaRublova N S Katolicka cerkva v Ukrayini 17 serpnya 2016 u Wayback Machine Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2007 T 4 Ka Kom S 146 ISBN 978 966 00 0692 8 Rublova N S Katolicka cerkva 18 serpnya 2016 u Wayback Machine Enciklopediya suchasnoyi Ukrayini red kol I M Dzyuba ta in NAN Ukrayini NTSh K Institut enciklopedichnih doslidzhen NAN Ukrayini 2001 2023 ISBN 966 02 2074 X PosilannyaRimsko katolicka cerkva v Ukrayini 13 travnya 2021 u Wayback Machine Ukrayinska Religiyeznavcha Enciklopediya Konferenciya rimo katolickih yepiskopiv Ukrayini 2 bereznya 2015 u Wayback Machine Kajros dominikanske vidavnictvo 2 grudnya 2014 u Wayback Machine Rimsko katolicka cerkva v Ukrayini