Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Монасти́р кармелі́тів бо́сих (пол. Klasztor warowny Karmelitów Bosych) — католицький монастир XVII століття у місті Бердичів в Україні, пам'ятка архітектури. З 1998 року Всеукраїнський санктуарій Матері Божої святого скапулярію. Для римо-католиків України є головним відпустовим місцем. Санктуарій Бердичівської Богородиці розташований в архітектурному комплексі XV-XVIII ст., що включає стіни фортеці з вежами, прибрамний корпус та костел.
| Монастир кармелітів босих | |
|---|---|
 Монастир кармелітів босих. Фронтон Маріїнського костьолу. | |
| 49°53′50″ пн. ш. 28°34′28″ сх. д. / 49.89736900002777276° пн. ш. 28.57465600002777961° сх. д.Координати: 49°53′50″ пн. ш. 28°34′28″ сх. д. / 49.89736900002777276° пн. ш. 28.57465600002777961° сх. д. | |
| Тип споруди | монастир |
| Розташування | Україна, Бердичів, Житомирська область |
| Засновник | Януш Тишкевич |
| Початок будівництва | 2 березня 1634 |
| Кінець будівництва | 22 липня 1642 |
| Стиль | бароко |
| Належність | Римо-католицька церква |
| Адреса | , 25 |
  Монастир кармелітів босих (Бердичів) (Україна) | |
 Монастир кармелітів босих у Вікісховищі | |
Історія
Заснування та перші роки
Януш Тишкевич, воєвода і генеральний староста київського краю, заснував монастир кармелітів босих, як обітницю за звільнення з татарського полону. Генеральна рада у Римі 5 грудня 1628 р. прийняла та затвердила це заснування, визначаючи його як місіонерську семінарію католицької церкви. Після узгодженню всіх умов та отримання необхідних дозволів Януш Тишкевич 19 липня 1630 р. зробив запис у Люблінському трибуналі, згідно з яким свій замок та земельну ділянку у Бердичеві він віддав під костел та монастир кармелітів босих. На утримання монастиря та його ченців він одписав також село Скраглівку та прибуток від своїх маєтків на суму 1800 злотих щорічно. Заснування затвердив , латинський єпископ київський, у Чуднові, 10 листопада 1630 року.
2 березня 1634 р. латинський єпископ Київський освятив наріжний камінь під будову нижнього костелу в ім'я Непорочного Зачаття Пресвятої Діви Марії, Св. Михаїла Архангела, Св. Івана Хрестителя та Св. Івана Євангеліста. В урочистості брав участь засновник монастиря Януш Тишкевич з дружиною Ядвігою Белжецькою, галицькою каштелянкою, та з численною родиною.
Будівництво тривало вісім років. Урочисте відкриття монастиря та освячення нижнього костелу відбулося 22 липня 1642 року. На цій урочистості засновник склав жертовний дар для нового костелу — ікону Пресвятої Діви Марії, здавна відому у родині Тишкевичів своєю благодаттю. Ікона, оточена великою шаною серед місцевого населення, засяяла новими милостями[].
До числа перших босих кармелітів, які прибули до Бердичева, належали отець Євстахій в ім'я Вознесіння, отець Ангел в ім'я Св. Варфоломія, отець в ім'я Хреста, отець Маріан в ім'я Ангелів, отець Ілія в ім'я Найсвятішого Таїнства і отець Рафаїл в ім'я Св. Терези як настоятель монастиря.
У 1648 році, у зв'язку з Національно-визвольною війною під керівництвом Богдана Хмельницького в Україні, кармеліти, покидаючи Бердичів, вивезли до Львова образ Матері Божої. Протягом 73 років ікона перебувала у монастирі сестер кармеліток босих, аж до року 1721.
У 1663 р. ченці повернулися до Бердичева. Коли вони відбудували понищений монастир, у 1684 році їх вигнали силою спадкоємці Януша Тишкевича. І лише декретом Люблінського трибуналу 1717 року було наказано власникам Бердичева віддати ченцям відібрану власність та відшкодувати завдані збитки. У той же період часу кармеліти знову відбудували монастир та повернули до Бердичева чудодійний образ Матері Божої. Відбудовою монастиря керував архітектор (помер 25 березня 1737 р. та був похований у склепі костелу).
XVIII сторіччя
Вже 10 вересня 1734 р. Дефініторій Провінції, засідаючи у Загорі, вирішив підвищити Бердичівський вікаріат, прирівнявши його до пріорату та вибравши першим ігуменом отця Людвіга в ім'я Ісуса (Ян Торошович). На той час чернецька спільнота налічувала семеро отців та кількох братів. У 1739 р., коли настоятелем був отець Фердинанд в ім'я Святого Духа (Отто ван Ховербек), кармеліти, на пожертвування меценатів та власні заощадження, розпочали будівництво верхнього храму на підвалинах нижнього костелу за кресленнями архітектора Яна де Вітте та під його керівництвом. Простора барочна святиня, яка поєднувала форми базилікального та хрещатого храмів і завершувалась на перехресті центральної нави та трансепту куполом на високому барабані, була освячена на святкування Святої Трійці у 1754 р. єпископом Київським Каєтаном Солтиком.
У XVIII та XIX сторіччях Бердичівський монастир став осередком не тільки релігійного життя та культу Марії в Україні, але також і осередком культури та доброчинності. Використовуючи свою друкарню та школи, він здобув великі заслуги у процесі поширення освіти. Монастирем видавалися богословські, теологічні, проповідницькі книги, а також казання, словники, шкільні підручники, світські книги на історичну, політичну й господарську тематику та знамениті бердичівські календарі. У 1760—1800 рр. тут було видано 264 книги, а за всю вісімдесятирічну історію діяльності — 650
XIX сторіччя. Закриття монастиря
Монастирська діяльність не подобалась Росії. У 1866 р. царським урядом монастир було скасовано. Офіційною причиною скасування стало вбивство з-за рогу ігумена монастиря отця Салетія в ім'я Св. Петра Ноласко Мартусевича, що сталося у 1864 р. Монастир зайняв київський генерал-губернатор. Приміщення використовувались різними урядовими установами. Адміністратором святині залишився отець Адріан Камінський (до самої смерті у 1872 р.). Після нього затвердила адміністратором парафії останнього кармеліта отця Бартоломея в ім'я благословенного Владислава з Гельньова (Матвія Бридицького), який був охоронцем святині також до кінця своїх днів (помер у 1887 р). Після нього у постмонастирській парафії був пастирем отець канонік Рурський. Надалі, від 28 жовтня 1908 р., парафією керував отець-камергер . За час керування він виконав реставрацію костелу та викупив у влади фортечні мури. Останнім парафіяльним настоятелем від дієцезії був священик Антоній Грущинський (у роках 1909—1914). За час свого керівництва він продовжував реставрацію інтер'єру костелу.
У 1917 р. отці-єзуїти прийняли монастир та костел у Бердичеві у користування, виконавши необхідні ремонтні роботи.
В радянські часи
16 червня 1918 р. кармеліти босі знову повернули право власності на свій монастир. Вони керували парафією та були охоронцями санктуарію до 1926 р., в тяжких післяреволюційних умовах. Після смерті останнього кармеліта отця Терезія Болеслава Штобрина, комуністична влада Росії взяла монастир у державну власність. У верхнім костелі було створено музей, а у нижнім — атеїстичний кінотеатр. У 1941 р., безпосередньо перед німецькою навалою на Радянський Союз в монастирі виникла пожежа. Імовірно, в її полум'ї загинула чудотворна ікона. У період німецько-фашистської окупації тут було розстріляно 960 чоловік. З 1958 року проводились реставраційні роботи, якими протягом багатьох років керувала архітектор Валентина Корнєєва.
З кінця 1960-х рр. долею комплексу споруд монастиря босих кармелітів стала опікуватися держава та громадські організації. Протягом 1970—1980 рр. адміністративна влада Бердичева під наглядом реставраторів пам'яток архітектури з Києва забезпечила збереженість костелу за допомогою відбудови склепінь, укладання нової дахової покрівлі з поцинкованого заліза на храмі та його куполі. Відбудовано також спалені келії, у яких було розміщено середні школи — музичну та художню, які й досі займають та використовують монастирські приміщення у педагогічних та навчальних цілях.
Відродження
В 1992 р. будівлі костелу були передані в оренду католицькій громаді, яка розпочала відбудову власним коштом. На 1997 рік були відреставровані й стали використовуватися корпус келій, вежа та нижній храм костелу. Реставровано також будинок настоятеля і фасади верхнього костелу та його східна вежа.
У 1998 році в костелі створено Всеукраїнський санктуарій Матері Божої Святого Скапулярію (Санктуарій Божої Матері Бердичівської), яка була освячена і коронована Папою Римським Іваном Павлом II.
У 2015 році поруч з монастирем освячено Пам'ятник Святому Іванові Павлу II.
Докладніше: Пам'ятник святому Іванові Павлу II (Бердичів)
Галерея
-
![image]()
Дзвіниця монастиря. -
![image]()
Костел, купол та вигляд ззаду. -
![image]()
Центральний вхід та монастирські мури. -
![image]()
Центральний вхід. -
![image]()
Монастир з боку р. Гнилоп'яті. -
![image]()
Монастир з боку р. Гнилоп'яті. -
![image]()
Маріїнський костел і дзвіниця -
![image]()
Фронтон Маріїнського костелу.
Див. також
Примітки
- Кондратюк, Ю. Костел Босих Кармелітів міста Бердичева в радянську добу. Тези Всеукраїнської науково-практичної on-line конференції аспірантів, молодих учених та студентів, присвяченої Дню науки. с. С. 415-416.
{{}}:|pages=має зайвий текст () - Молчанівський Т. (1931). Бердичівський державний історико-культурний заповідник (укр) . Харків. с. 27.
- Вечерський, Віктор (2008). Українські монастирі (укр) . Київ: Інформаційно-аналітична агенція "Наш Час". с. 398. ISBN .
- . Архів оригіналу за 6 серпня 2019. Процитовано 6 серпня 2019.
Джерела
- Бердичів // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2003—2019. — .
- Бердичів // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2001–2023. — .
Посилання
- Орден Босих Кармелітів в Україні [ 22 червня 2019 у Wayback Machine.].
- на сайті Ukraina Incognita.
- Комплекс споруд монастиря Босих Кармелітів на сайті .
- Відеопрогулянка по Монастирю кармелітів босих у Бердичеві.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Monasti r karmeli tiv bo sih pol Klasztor warowny Karmelitow Bosych katolickij monastir XVII stolittya u misti Berdichiv v Ukrayini pam yatka arhitekturi Z 1998 roku Vseukrayinskij sanktuarij Materi Bozhoyi svyatogo skapulyariyu Dlya rimo katolikiv Ukrayini ye golovnim vidpustovim miscem Sanktuarij Berdichivskoyi Bogorodici roztashovanij v arhitekturnomu kompleksi XV XVIII st sho vklyuchaye stini forteci z vezhami pribramnij korpus ta kostel Monastir karmelitiv bosihMonastir karmelitiv bosih Fronton Mariyinskogo kostolu 49 53 50 pn sh 28 34 28 sh d 49 89736900002777276 pn sh 28 57465600002777961 sh d 49 89736900002777276 28 57465600002777961 Koordinati 49 53 50 pn sh 28 34 28 sh d 49 89736900002777276 pn sh 28 57465600002777961 sh d 49 89736900002777276 28 57465600002777961Tip sporudimonastirRoztashuvannyaUkrayina Berdichiv Zhitomirska oblastZasnovnikYanush TishkevichPochatok budivnictva2 bereznya 1634Kinec budivnictva22 lipnya 1642StilbarokoNalezhnistRimo katolicka cerkvaAdresa 25Monastir karmelitiv bosih Berdichiv Ukrayina Monastir karmelitiv bosih u VikishovishiIstoriyaYanush Tishkevich voyevoda ta generalnij starosta kiyivskogo krayu Volodiv m Berdichiv v pershij polovini XVII stolittya Zasnuvannya ta pershi roki Yanush Tishkevich voyevoda i generalnij starosta kiyivskogo krayu zasnuvav monastir karmelitiv bosih yak obitnicyu za zvilnennya z tatarskogo polonu Generalna rada u Rimi 5 grudnya 1628 r prijnyala ta zatverdila ce zasnuvannya viznachayuchi jogo yak misionersku seminariyu katolickoyi cerkvi Pislya uzgodzhennyu vsih umov ta otrimannya neobhidnih dozvoliv Yanush Tishkevich 19 lipnya 1630 r zrobiv zapis u Lyublinskomu tribunali zgidno z yakim svij zamok ta zemelnu dilyanku u Berdichevi vin viddav pid kostel ta monastir karmelitiv bosih Na utrimannya monastirya ta jogo chenciv vin odpisav takozh selo Skraglivku ta pributok vid svoyih mayetkiv na sumu 1800 zlotih shorichno Zasnuvannya zatverdiv latinskij yepiskop kiyivskij u Chudnovi 10 listopada 1630 roku 2 bereznya 1634 r latinskij yepiskop Kiyivskij osvyativ narizhnij kamin pid budovu nizhnogo kostelu v im ya Neporochnogo Zachattya Presvyatoyi Divi Mariyi Sv Mihayila Arhangela Sv Ivana Hrestitelya ta Sv Ivana Yevangelista V urochistosti brav uchast zasnovnik monastirya Yanush Tishkevich z druzhinoyu Yadvigoyu Belzheckoyu galickoyu kashtelyankoyu ta z chislennoyu rodinoyu Budivnictvo trivalo visim rokiv Urochiste vidkrittya monastirya ta osvyachennya nizhnogo kostelu vidbulosya 22 lipnya 1642 roku Na cij urochistosti zasnovnik sklav zhertovnij dar dlya novogo kostelu ikonu Presvyatoyi Divi Mariyi zdavna vidomu u rodini Tishkevichiv svoyeyu blagodattyu Ikona otochena velikoyu shanoyu sered miscevogo naselennya zasyayala novimi milostyami dzherelo Monastir z boku richki Gnilop yati Do chisla pershih bosih karmelitiv yaki pribuli do Berdicheva nalezhali otec Yevstahij v im ya Voznesinnya otec Angel v im ya Sv Varfolomiya otec v im ya Hresta otec Marian v im ya Angeliv otec Iliya v im ya Najsvyatishogo Tayinstva i otec Rafayil v im ya Sv Terezi yak nastoyatel monastirya U 1648 roci u zv yazku z Nacionalno vizvolnoyu vijnoyu pid kerivnictvom Bogdana Hmelnickogo v Ukrayini karmeliti pokidayuchi Berdichiv vivezli do Lvova obraz Materi Bozhoyi Protyagom 73 rokiv ikona perebuvala u monastiri sester karmelitok bosih azh do roku 1721 U 1663 r chenci povernulisya do Berdicheva Koli voni vidbuduvali ponishenij monastir u 1684 roci yih vignali siloyu spadkoyemci Yanusha Tishkevicha I lishe dekretom Lyublinskogo tribunalu 1717 roku bulo nakazano vlasnikam Berdicheva viddati chencyam vidibranu vlasnist ta vidshkoduvati zavdani zbitki U toj zhe period chasu karmeliti znovu vidbuduvali monastir ta povernuli do Berdicheva chudodijnij obraz Materi Bozhoyi Vidbudovoyu monastirya keruvav arhitektor pomer 25 bereznya 1737 r ta buv pohovanij u sklepi kostelu XVIII storichchya Kupol kostela Vzhe 10 veresnya 1734 r Definitorij Provinciyi zasidayuchi u Zagori virishiv pidvishiti Berdichivskij vikariat pririvnyavshi jogo do prioratu ta vibravshi pershim igumenom otcya Lyudviga v im ya Isusa Yan Toroshovich Na toj chas chernecka spilnota nalichuvala semero otciv ta kilkoh brativ U 1739 r koli nastoyatelem buv otec Ferdinand v im ya Svyatogo Duha Otto van Hoverbek karmeliti na pozhertvuvannya mecenativ ta vlasni zaoshadzhennya rozpochali budivnictvo verhnogo hramu na pidvalinah nizhnogo kostelu za kreslennyami arhitektora Yana de Vitte ta pid jogo kerivnictvom Prostora barochna svyatinya yaka poyednuvala formi bazilikalnogo ta hreshatogo hramiv i zavershuvalas na perehresti centralnoyi navi ta transeptu kupolom na visokomu barabani bula osvyachena na svyatkuvannya Svyatoyi Trijci u 1754 r yepiskopom Kiyivskim Kayetanom Soltikom U XVIII ta XIX storichchyah Berdichivskij monastir stav oseredkom ne tilki religijnogo zhittya ta kultu Mariyi v Ukrayini ale takozh i oseredkom kulturi ta dobrochinnosti Vikoristovuyuchi svoyu drukarnyu ta shkoli vin zdobuv veliki zaslugi u procesi poshirennya osviti Monastirem vidavalisya bogoslovski teologichni propovidnicki knigi a takozh kazannya slovniki shkilni pidruchniki svitski knigi na istorichnu politichnu j gospodarsku tematiku ta znameniti berdichivski kalendari U 1760 1800 rr tut bulo vidano 264 knigi a za vsyu visimdesyatirichnu istoriyu diyalnosti 650 XIX storichchya Zakrittya monastirya Monastir karmelitiv bosih Fotografiya 1910 ih rokiv Monastirska diyalnist ne podobalas Rosiyi U 1866 r carskim uryadom monastir bulo skasovano Oficijnoyu prichinoyu skasuvannya stalo vbivstvo z za rogu igumena monastirya otcya Saletiya v im ya Sv Petra Nolasko Martusevicha sho stalosya u 1864 r Monastir zajnyav kiyivskij general gubernator Primishennya vikoristovuvalis riznimi uryadovimi ustanovami Administratorom svyatini zalishivsya otec Adrian Kaminskij do samoyi smerti u 1872 r Pislya nogo zatverdila administratorom parafiyi ostannogo karmelita otcya Bartolomeya v im ya blagoslovennogo Vladislava z Gelnova Matviya Bridickogo yakij buv ohoroncem svyatini takozh do kincya svoyih dniv pomer u 1887 r Pislya nogo u postmonastirskij parafiyi buv pastirem otec kanonik Rurskij Nadali vid 28 zhovtnya 1908 r parafiyeyu keruvav otec kamerger Za chas keruvannya vin vikonav restavraciyu kostelu ta vikupiv u vladi fortechni muri Ostannim parafiyalnim nastoyatelem vid diyeceziyi buv svyashenik Antonij Grushinskij u rokah 1909 1914 Za chas svogo kerivnictva vin prodovzhuvav restavraciyu inter yeru kostelu U 1917 r otci yezuyiti prijnyali monastir ta kostel u Berdichevi u koristuvannya vikonavshi neobhidni remontni roboti V radyanski chasi 16 chervnya 1918 r karmeliti bosi znovu povernuli pravo vlasnosti na svij monastir Voni keruvali parafiyeyu ta buli ohoroncyami sanktuariyu do 1926 r v tyazhkih pislyarevolyucijnih umovah Pislya smerti ostannogo karmelita otcya Tereziya Boleslava Shtobrina komunistichna vlada Rosiyi vzyala monastir u derzhavnu vlasnist U verhnim kosteli bulo stvoreno muzej a u nizhnim ateyistichnij kinoteatr U 1941 r bezposeredno pered nimeckoyu navaloyu na Radyanskij Soyuz v monastiri vinikla pozhezha Imovirno v yiyi polum yi zaginula chudotvorna ikona U period nimecko fashistskoyi okupaciyi tut bulo rozstrilyano 960 cholovik Z 1958 roku provodilis restavracijni roboti yakimi protyagom bagatoh rokiv keruvala arhitektor Valentina Kornyeyeva Z kincya 1960 h rr doleyu kompleksu sporud monastirya bosih karmelitiv stala opikuvatisya derzhava ta gromadski organizaciyi Protyagom 1970 1980 rr administrativna vlada Berdicheva pid naglyadom restavratoriv pam yatok arhitekturi z Kiyeva zabezpechila zberezhenist kostelu za dopomogoyu vidbudovi sklepin ukladannya novoyi dahovoyi pokrivli z pocinkovanogo zaliza na hrami ta jogo kupoli Vidbudovano takozh spaleni keliyi u yakih bulo rozmisheno seredni shkoli muzichnu ta hudozhnyu yaki j dosi zajmayut ta vikoristovuyut monastirski primishennya u pedagogichnih ta navchalnih cilyah Vidrodzhennya V 1992 r budivli kostelu buli peredani v orendu katolickij gromadi yaka rozpochala vidbudovu vlasnim koshtom Na 1997 rik buli vidrestavrovani j stali vikoristovuvatisya korpus kelij vezha ta nizhnij hram kostelu Restavrovano takozh budinok nastoyatelya i fasadi verhnogo kostelu ta jogo shidna vezha U 1998 roci v kosteli stvoreno Vseukrayinskij sanktuarij Materi Bozhoyi Svyatogo Skapulyariyu Sanktuarij Bozhoyi Materi Berdichivskoyi yaka bula osvyachena i koronovana Papoyu Rimskim Ivanom Pavlom II U 2015 roci poruch z monastirem osvyacheno Pam yatnik Svyatomu Ivanovi Pavlu II Dokladnishe Pam yatnik svyatomu Ivanovi Pavlu II Berdichiv GalereyaDzvinicya monastirya Kostel kupol ta viglyad zzadu Centralnij vhid ta monastirski muri Centralnij vhid Monastir z boku r Gnilop yati Monastir z boku r Gnilop yati Mariyinskij kostel i dzvinicya Fronton Mariyinskogo kostelu Div takozhBaroko v Ukrayini Kostel karmelitivPrimitkiKondratyuk Yu Kostel Bosih Karmelitiv mista Berdicheva v radyansku dobu Tezi Vseukrayinskoyi naukovo praktichnoyi on line konferenciyi aspirantiv molodih uchenih ta studentiv prisvyachenoyi Dnyu nauki s S 415 416 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite book title Shablon Cite book cite book a pages maye zajvij tekst dovidka Molchanivskij T 1931 Berdichivskij derzhavnij istoriko kulturnij zapovidnik ukr Harkiv s 27 Vecherskij Viktor 2008 Ukrayinski monastiri ukr Kiyiv Informacijno analitichna agenciya Nash Chas s 398 ISBN 978 966 1530 06 4 Arhiv originalu za 6 serpnya 2019 Procitovano 6 serpnya 2019 DzherelaBerdichiv Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2003 2019 ISBN 966 00 0632 2 Berdichiv Enciklopediya suchasnoyi Ukrayini red kol I M Dzyuba ta in NAN Ukrayini NTSh K Institut enciklopedichnih doslidzhen NAN Ukrayini 2001 2023 ISBN 966 02 2074 X PosilannyaOrden Bosih Karmelitiv v Ukrayini 22 chervnya 2019 u Wayback Machine na sajti Ukraina Incognita Kompleks sporud monastirya Bosih Karmelitiv na sajti Videoprogulyanka po Monastiryu karmelitiv bosih u Berdichevi