Собо́р Успі́ння Пресвято́ї Ді́ви Ма́рії, або Катедра Внебовзяття Пресвятої Діви Марії в Харкові (пол. Katedra Wniebowzięcia Najświętszej Maryi Panny w Charkowie) — культова споруда, римо-католицький собор у Харкові, освячений на честь Внебовзяття Пресвятої Діви Марії. Катедральний собор дієцезії Харкова-Запоріжжя.
Собор Успіння Пресвятої Діви Марії | |
---|---|
49°59′ пн. ш. 36°14′ сх. д. / 49.983° пн. ш. 36.233° сх. д.Координати: 49°59′ пн. ш. 36°14′ сх. д. / 49.983° пн. ш. 36.233° сх. д. | |
Тип споруди | церква і собор |
Розташування | Україна, Харків |
Інженер | Михаловський Болеслав Георгійович |
Початок будівництва | 1887 |
Кінець будівництва | 1892 |
Стиль | неоготика |
Належність | католицтво[3] |
Єпархія | Харківсько-Запорізька дієцезія |
Адреса | Харків, вул. Гоголя 4. |
Епонім | Діва Марія |
Вебсайт | catholic-kharkiv.org |
Собор Успіння Пресвятої Діви Марії (Харків) (Україна) | |
Собор Успіння Пресвятої Діви Марії у Вікісховищі |
Історія
В 1831 році латинський парох (пробощ) Гіметій Чаплинський заклав римсько-католицький собор. До цього часу католицька громада відправляла богослужіння в приміщенні Харківського університету, звідтіля її прибрали за наказом попечителя Філатьєва. Перша будівля собору, освячена на честь Вервиці (Розарію) Пречистої Діви Марії (арх. Верещинський) розташовувалася південніше від сучасної, на розі з провулком Мар'яненка (колишнім Харчовим) і була зруйнована під час Німецько-радянської війни.
Новий храм на честь Внебовзяття Пресвятої Діви Марії побудований в 1887—1892 роках за проєктом харківського міського інженера Болеслава Михайловського. Собор є пам'яткою архітектури Харкова (охоронний № 209).
Будівля має базилікальну форму, високу готичну дзвіницю з круглим вікном-розеткою в другому ярусі, увінчану шпилем. Художник Генрик Семирадзький для собору написав картину «Розп'яття» (на разі її доля залишається невідомою).
26 липня 1892 року храм освятив єпископ Франциск Симон. Орган, виготовлений на Етгітонській фабриці в Баварії, встановлений у квітні 1901 року.
Були відкриті богадільня для нужденних, сиротинець, парафіяльна школа, каплиця на цвинтарі. В 1906—1914 рр. часта змінювалися священники, активно ремонтували й облаштовували храм.
Парафіянами собору були римо-католики різних національностей. Передплатні листки для запису пожертвувань на будівництво храму були віддруковані російською, польською, французькою та німецькою мовами. З міграцією населення в роки Першої світової війни в парафії особливо виділяється польська група. При храмі починають діяти громадські збори «Польський дім», де розміщувалися бюро з працевлаштування біженців, харківське відділення Товариства допомоги бідним сім'ям поляків, які брали участь у війні, і потерпілому від військових дій польському населенню, гімнастична секція у старому церковному будинку. З цього часу серед харків'ян закріплюється польська термінологія — «костел», «ксьондз». З 1915 року в Харкові з'являється багато біженців-вірмен з території Османської імперії.
Радянські роки
У 1917 році закрита парафіяльна богадільня. 8 квітня 1922 губернською комісією з вилучення церковних цінностей було конфісковано кілька предметів літургійного начиння. З літа 1922 до 22 березня 1924 року Харків служив опорним пунктом акції надання гуманітарної допомоги, зібраної католиками Заходу.
31 грудня 1924 року католицька громада укладає договір з губернським виконкомом Ради депутатів «про прийняття в безкоштовне та безстрокове користування храму та предметів, що в ньому знаходяться». 1927 року радянська влада описує усе парафіяльне майно. Віряни були змушені щорічно подавати Харківському Губвиконкому відомості про склад парафії. З цих звітів видно, що парафія залишалась багатонаціональною (в ній були росіяни, українці, поляки, вірмени, французи, литовці, латвійці, італійці, бельгійці, угорці), а загальна кількість парафіян зменшилася з 1 346 осіб (1910) до 766 осіб (січень 1927).
До середини 1930-х життя парафії було відносно спокійним. 4 лютого 1938 року за звинуваченням у контрреволюційній націонал-шпигунської організації був заарештований настоятель Вірменської католицької громади отець Карапет Еганян (розстріляний 27 травня 1938 року в Харкові).
4 листопада 1940 року виконком Харківської міськради виніс постанову про закриття храму, затверджену 10 грудня на засіданні виконкому Харківської облради. Будівля передана театру ім. Шевченка. Богослужіння відновилися під час німецької окупації та тривали після звільнення Харкова до 1945 року, коли храм був остаточно закритий та переданий під базу кінопрокату. Приміщення було поділено на два поверхи з багатьма кімнатами.
- Меморіальна дошка
Теперішній час
7 січня 1991 року майбутнім настоятелем парафії отець Юрієм Зімінським на східцях церкви була відслужена перша післявоєнна меса. Богослужіння на східцях храму і в квартирах вірян стали регулярними. Незабаром громаду харківських римо-католиків зареєстрував Київський райвиконком Харкова. Почався процес поступового (з кількох кімнат на другому поверсі) повернення парафії будівлі храму, що завершився в грудні 1991 року. На початок 2000-х років відновлений та облаштований інтер'єр храму.
Працює парафіяльна бібліотека, в тому числі з «брайлівськими» книгами для незрячих, парафіяльне видавництво «Magnificat», філія міжнародної організації «Caritas», виходить журнал «Слово з нами» (російською та українською).
23 грудня 2019 року представники національної скаутської організації «Пласт» перед Різдвом доставили до Харкова вогонь із Вифлеєма та виконали колядку «Нова радість стала».
Галерея
-
-
-
- Дзвіниця
- Статуя Діви Марії
- Боковий неф собору
- Вівтарна частина собору
- Статуя св. Павла в східній частині собору
- Мозаїка із зображенням Діви Марії
- Настінна деталь. Частина «Хресного шляху»
- Вітраж собору
- Фреска «Ісус — добрий пастир»
- Пам'ятник Папі Івану Павлу II
Примітки
- . Архів оригіналу за 21 грудня 2019. Процитовано 2 січня 2020.
- . Архів оригіналу за 15 серпня 2020. Процитовано 2 січня 2020.
- GCatholic.org — 1997.
- . Архів оригіналу за 21 грудня 2019. Процитовано 2 січня 2020.
- . Архів оригіналу за 15 серпня 2020. Процитовано 2 січня 2020.
- . CREDO. Архів оригіналу за 13 серпня 2018. Процитовано 7 березня 2018.
- Щелковъ 1882:197—365.
- Соловьев 1882:702—1020.
Ця стаття не містить . (березень 2018) |
Посилання
- Історія храму и приходу [ 3 січня 2020 у Wayback Machine.]
- Стаття про історію храма [ 1 січня 2017 у Wayback Machine.]
Джерела та література
- Щелковъ К.П. Историческая хронологія Харьковской губерніи. — Х. : Университетская типографія, 1882. — 365 с.(рос. дореф.)
- Соловьев В.О., Раенко Л.В. Харьков. Энциклопедический словарь. — Х., 2014. — 1020 с.(рос.)
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Собор Успіння Пресвятої Діви Марії (Харків) |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Harkivskij sobor U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Latinskij sobor Sobo r Uspi nnya Presvyato yi Di vi Ma riyi abo Katedra Vnebovzyattya Presvyatoyi Divi Mariyi v Harkovi pol Katedra Wniebowziecia Najswietszej Maryi Panny w Charkowie kultova sporuda rimo katolickij sobor u Harkovi osvyachenij na chest Vnebovzyattya Presvyatoyi Divi Mariyi Katedralnij sobor diyeceziyi Harkova Zaporizhzhya Sobor Uspinnya Presvyatoyi Divi Mariyi49 59 pn sh 36 14 sh d 49 983 pn sh 36 233 sh d 49 983 36 233 Koordinati 49 59 pn sh 36 14 sh d 49 983 pn sh 36 233 sh d 49 983 36 233Tip sporudicerkva i soborRoztashuvannya Ukrayina HarkivInzhenerMihalovskij Boleslav GeorgijovichPochatok budivnictva1887Kinec budivnictva1892StilneogotikaNalezhnistkatolictvo 3 YeparhiyaHarkivsko Zaporizka diyeceziyaAdresaHarkiv vul Gogolya 4 EponimDiva MariyaVebsajtcatholic kharkiv orgSobor Uspinnya Presvyatoyi Divi Mariyi Harkiv Ukrayina Sobor Uspinnya Presvyatoyi Divi Mariyi u VikishovishiIstoriyaInter yer soboru V 1831 roci latinskij paroh probosh Gimetij Chaplinskij zaklav rimsko katolickij sobor Do cogo chasu katolicka gromada vidpravlyala bogosluzhinnya v primishenni Harkivskogo universitetu zvidtilya yiyi pribrali za nakazom popechitelya Filatyeva Persha budivlya soboru osvyachena na chest Vervici Rozariyu Prechistoyi Divi Mariyi arh Vereshinskij roztashovuvalasya pivdennishe vid suchasnoyi na rozi z provulkom Mar yanenka kolishnim Harchovim i bula zrujnovana pid chas Nimecko radyanskoyi vijni Novij hram na chest Vnebovzyattya Presvyatoyi Divi Mariyi pobudovanij v 1887 1892 rokah za proyektom harkivskogo miskogo inzhenera Boleslava Mihajlovskogo Sobor ye pam yatkoyu arhitekturi Harkova ohoronnij 209 Budivlya maye bazilikalnu formu visoku gotichnu dzvinicyu z kruglim viknom rozetkoyu v drugomu yarusi uvinchanu shpilem Hudozhnik Genrik Semiradzkij dlya soboru napisav kartinu Rozp yattya na razi yiyi dolya zalishayetsya nevidomoyu 26 lipnya 1892 roku hram osvyativ yepiskop Francisk Simon Organ vigotovlenij na Etgitonskij fabrici v Bavariyi vstanovlenij u kvitni 1901 roku Buli vidkriti bogadilnya dlya nuzhdennih sirotinec parafiyalna shkola kaplicya na cvintari V 1906 1914 rr chasta zminyuvalisya svyashenniki aktivno remontuvali j oblashtovuvali hram Parafiyanami soboru buli rimo katoliki riznih nacionalnostej Peredplatni listki dlya zapisu pozhertvuvan na budivnictvo hramu buli viddrukovani rosijskoyu polskoyu francuzkoyu ta nimeckoyu movami Z migraciyeyu naselennya v roki Pershoyi svitovoyi vijni v parafiyi osoblivo vidilyayetsya polska grupa Pri hrami pochinayut diyati gromadski zbori Polskij dim de rozmishuvalisya byuro z pracevlashtuvannya bizhenciv harkivske viddilennya Tovaristva dopomogi bidnim sim yam polyakiv yaki brali uchast u vijni i poterpilomu vid vijskovih dij polskomu naselennyu gimnastichna sekciya u staromu cerkovnomu budinku Z cogo chasu sered harkiv yan zakriplyuyetsya polska terminologiya kostel ksondz Z 1915 roku v Harkovi z yavlyayetsya bagato bizhenciv virmen z teritoriyi Osmanskoyi imperiyi Radyanski rokiU 1917 roci zakrita parafiyalna bogadilnya 8 kvitnya 1922 gubernskoyu komisiyeyu z viluchennya cerkovnih cinnostej bulo konfiskovano kilka predmetiv liturgijnogo nachinnya Z lita 1922 do 22 bereznya 1924 roku Harkiv sluzhiv opornim punktom akciyi nadannya gumanitarnoyi dopomogi zibranoyi katolikami Zahodu 31 grudnya 1924 roku katolicka gromada ukladaye dogovir z gubernskim vikonkomom Radi deputativ pro prijnyattya v bezkoshtovne ta bezstrokove koristuvannya hramu ta predmetiv sho v nomu znahodyatsya 1927 roku radyanska vlada opisuye use parafiyalne majno Viryani buli zmusheni shorichno podavati Harkivskomu Gubvikonkomu vidomosti pro sklad parafiyi Z cih zvitiv vidno sho parafiya zalishalas bagatonacionalnoyu v nij buli rosiyani ukrayinci polyaki virmeni francuzi litovci latvijci italijci belgijci ugorci a zagalna kilkist parafiyan zmenshilasya z 1 346 osib 1910 do 766 osib sichen 1927 Do seredini 1930 h zhittya parafiyi bulo vidnosno spokijnim 4 lyutogo 1938 roku za zvinuvachennyam u kontrrevolyucijnij nacional shpigunskoyi organizaciyi buv zaareshtovanij nastoyatel Virmenskoyi katolickoyi gromadi otec Karapet Eganyan rozstrilyanij 27 travnya 1938 roku v Harkovi 4 listopada 1940 roku vikonkom Harkivskoyi miskradi vinis postanovu pro zakrittya hramu zatverdzhenu 10 grudnya na zasidanni vikonkomu Harkivskoyi oblradi Budivlya peredana teatru im Shevchenka Bogosluzhinnya vidnovilisya pid chas nimeckoyi okupaciyi ta trivali pislya zvilnennya Harkova do 1945 roku koli hram buv ostatochno zakritij ta peredanij pid bazu kinoprokatu Primishennya bulo podileno na dva poverhi z bagatma kimnatami Memorialna doshkaTeperishnij chas7 sichnya 1991 roku majbutnim nastoyatelem parafiyi otec Yuriyem Ziminskim na shidcyah cerkvi bula vidsluzhena persha pislyavoyenna mesa Bogosluzhinnya na shidcyah hramu i v kvartirah viryan stali regulyarnimi Nezabarom gromadu harkivskih rimo katolikiv zareyestruvav Kiyivskij rajvikonkom Harkova Pochavsya proces postupovogo z kilkoh kimnat na drugomu poversi povernennya parafiyi budivli hramu sho zavershivsya v grudni 1991 roku Na pochatok 2000 h rokiv vidnovlenij ta oblashtovanij inter yer hramu Pracyuye parafiyalna biblioteka v tomu chisli z brajlivskimi knigami dlya nezryachih parafiyalne vidavnictvo Magnificat filiya mizhnarodnoyi organizaciyi Caritas vihodit zhurnal Slovo z nami rosijskoyu ta ukrayinskoyu 23 grudnya 2019 roku predstavniki nacionalnoyi skautskoyi organizaciyi Plast pered Rizdvom dostavili do Harkova vogon iz Vifleyema ta vikonali kolyadku Nova radist stala GalereyaDzvinicya Statuya Divi Mariyi Bokovij nef soboru Vivtarna chastina soboru Statuya sv Pavla v shidnij chastini soboru Mozayika iz zobrazhennyam Divi Mariyi Nastinna detal Chastina Hresnogo shlyahu Vitrazh soboru Freska Isus dobrij pastir Pam yatnik Papi Ivanu Pavlu IIPrimitki Arhiv originalu za 21 grudnya 2019 Procitovano 2 sichnya 2020 Arhiv originalu za 15 serpnya 2020 Procitovano 2 sichnya 2020 GCatholic org 1997 d Track Q25932135 Arhiv originalu za 21 grudnya 2019 Procitovano 2 sichnya 2020 Arhiv originalu za 15 serpnya 2020 Procitovano 2 sichnya 2020 CREDO Arhiv originalu za 13 serpnya 2018 Procitovano 7 bereznya 2018 Shelkov 1882 197 365 Solovev 1882 702 1020 Cya stattya ne mistit posilan na dzherela Vi mozhete dopomogti polipshiti cyu stattyu dodavshi posilannya na nadijni avtoritetni dzherela Material bez dzherel mozhe buti piddano sumnivu ta vilucheno berezen 2018 PosilannyaIstoriya hramu i prihodu 3 sichnya 2020 u Wayback Machine Stattya pro istoriyu hrama 1 sichnya 2017 u Wayback Machine Dzherela ta literaturaShelkov K P Istoricheskaya hronologiya Harkovskoj gubernii H Universitetskaya tipografiya 1882 365 s ros doref Solovev V O Raenko L V Harkov Enciklopedicheskij slovar H 2014 1020 s ros Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Sobor Uspinnya Presvyatoyi Divi Mariyi Harkiv