Півні́чне поля́рне ко́ло — одна з п'яти важливих паралелей, які позначаються на картах Світу. Ця паралель проходить на широті 66° 33′ 39″ (або 66,56083°) на північ від Екватора. Північніше цієї широти знаходиться Арктика, а південніше — північний помірний пояс. Еквівалентне полярне коло у південній півкулі називається Південне полярне коло.
Статус
Північне полярне коло позначає найпівденніший край зони, де можна спостерігати полярний день (24-годинний освітлений сонцем день, який ще часто називають «білою ніччю») та полярну ніч (24-годинну безсонячну ніч). На північ від Північного полярного кола сонце знаходиться над горизонтом впродовж 24 годин, щонайменше, раз на рік та за горизонтом протягом 24 годин, щонайменше, раз на рік. На широті Північного полярного кола такі події відбуваються, в принципі, точно раз на рік, у дні літнього та зимнього сонцестоянь, відповідно.
Фактично ж, через заломлення сонячних променів в атмосфері, а також через те, що Сонце з Землі видно як диск, а не як точку, частину сонця можна побачити в ніч літнього сонцестояння на широтах, що знаходяться до 50′ (приблизно 90 кілометрів) південніше Північного полярного кола; так само, у день зимнього сонцестояння сонце може бути видимим на широтах, що знаходяться до 50′ північніше Північного полярного кола. Це вірно для спостерігача, який знаходиться на рівні моря, із збільшенням висоти зростають і вищезазначені межі, хоча у гористих регіонах зазвичай не має прямого виду на горизонт.
Положення Північного полярного кола не є фіксованим, а прямим чином залежить від нахилу земної осі, який змінюється протягом великого періоду у межах 2°, що значною мірою пов'язано з припливно-відпливними силами, котрі викликані рухом Місяця по своїй орбіті. У наш час[] Північне полярне коло зміщується на північ зі швидкістю, що становить приблизно 15 метрів на рік.
Географія
Північне полярне коло проходить через Північний Льодовитий океан, Скандинавський півострів, Північну Азію, Північну Америку та Ґренландію. Території суші, розташовані вздовж лінії Північного полярного кола, поділені між вісьмома країнами: Норвегія, Швеція, Фінляндія, Росія, Сполучені Штати Америки (тобто Аляска), Канада, Данія (тобто Ґренландія) та Ісландія.
Починаючи з Гринвіцького меридіану та рухаючись на схід, Північне полярне коло проходить через:
На північ від Північного полярного кола проживає дуже мало людей, що зумовлено арктичним кліматом. Три найбільші громади, які проживають за полярним колом, знаходяться у Росії в таких містах як: Мурманськ (населення 325 тис.), Норильськ (135 тис.) та Воркута (85 тис.). Тромсе (у Норвегії) має близько 62 тис. мешканців, тоді як місто Рованіємі (у Фінляндії), котре знаходиться трохи південніше лінії, має трохи менше ніж 58 тис.
Див. також
Посилання
- Терра Інко́ґніта: Дослідження канадської Арктики (англ.) — Історичне есе про ранні експедиції до канадської Арктики, ілюстроване мапами, фотографіями та малюнками
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Pivni chne polya rne ko lo odna z p yati vazhlivih paralelej yaki poznachayutsya na kartah Svitu Cya paralel prohodit na shiroti 66 33 39 abo 66 56083 na pivnich vid Ekvatora Pivnichnishe ciyeyi shiroti znahoditsya Arktika a pivdennishe pivnichnij pomirnij poyas Ekvivalentne polyarne kolo u pivdennij pivkuli nazivayetsya Pivdenne polyarne kolo Karta svitu z zobrazhenim na nij Pivnichnim polyarnim kolom Karta Arktiki StatusPivnichne polyarne kolo poznachaye najpivdennishij kraj zoni de mozhna sposterigati polyarnij den 24 godinnij osvitlenij soncem den yakij she chasto nazivayut biloyu nichchyu ta polyarnu nich 24 godinnu bezsonyachnu nich Na pivnich vid Pivnichnogo polyarnogo kola sonce znahoditsya nad gorizontom vprodovzh 24 godin shonajmenshe raz na rik ta za gorizontom protyagom 24 godin shonajmenshe raz na rik Na shiroti Pivnichnogo polyarnogo kola taki podiyi vidbuvayutsya v principi tochno raz na rik u dni litnogo ta zimnogo soncestoyan vidpovidno Faktichno zh cherez zalomlennya sonyachnih promeniv v atmosferi a takozh cherez te sho Sonce z Zemli vidno yak disk a ne yak tochku chastinu soncya mozhna pobachiti v nich litnogo soncestoyannya na shirotah sho znahodyatsya do 50 priblizno 90 kilometriv pivdennishe Pivnichnogo polyarnogo kola tak samo u den zimnogo soncestoyannya sonce mozhe buti vidimim na shirotah sho znahodyatsya do 50 pivnichnishe Pivnichnogo polyarnogo kola Ce virno dlya sposterigacha yakij znahoditsya na rivni morya iz zbilshennyam visoti zrostayut i vishezaznacheni mezhi hocha u goristih regionah zazvichaj ne maye pryamogo vidu na gorizont Polozhennya Pivnichnogo polyarnogo kola ne ye fiksovanim a pryamim chinom zalezhit vid nahilu zemnoyi osi yakij zminyuyetsya protyagom velikogo periodu u mezhah 2 sho znachnoyu miroyu pov yazano z priplivno vidplivnimi silami kotri viklikani ruhom Misyacya po svoyij orbiti U nash chas koli Pivnichne polyarne kolo zmishuyetsya na pivnich zi shvidkistyu sho stanovit priblizno 15 metriv na rik GeografiyaZnak na uzbichchi shose Dalton Alyaska yakij poznachaye rozmishennya Pivnichnogo polyarnogo kola Pivnichne polyarne kolo prohodit cherez Pivnichnij Lodovitij okean Skandinavskij pivostriv Pivnichnu Aziyu Pivnichnu Ameriku ta Grenlandiyu Teritoriyi sushi roztashovani vzdovzh liniyi Pivnichnogo polyarnogo kola podileni mizh vismoma krayinami Norvegiya Shveciya Finlyandiya Rosiya Spolucheni Shtati Ameriki tobto Alyaska Kanada Daniya tobto Grenlandiya ta Islandiya Pochinayuchi z Grinvickogo meridianu ta ruhayuchis na shid Pivnichne polyarne kolo prohodit cherez Dovgota Krayina teritoriya abo more Primitki 10 Pivnichnij Lodovitij okean Norvezke more Norvegiya 20 Shveciya Finlyandiya 30 40 Rosiya Kareliya Kandalakska zatoka Kolskij pivostriv 41 43 Bile more 45 50 Rosiya Neneciya 60 Rosiya Komi 70 80 Rosiya Yamaliya Salehard Obska guba Rosiya Krasnoyarsk 90 100 Rosiya Evenkiya 135 Rosiya Saha 180 Rosiya Chukotka Pivnichnij Lodovitij okean Chukotske more Pivnichno Zahidnij prohid SShA Alyaska 163 Pivnichnij Lodovitij okean Zatoka Kocebu SShA Alyaska Kanada Yukon Kanada Pivnichno zahidni teritoriyi Velike Vedmezhe ozero 100 90 Kanada Nunavut Zatoka Foks Kanada Nunavut Baffinova Zemlya Atlantichnij okean Dejvisova protoka Pivnichno Zahidnij prohid 45 Daniya Grenlandiya Atlantichnij okean Danska protoka Islandiya Grimsej Pivnichnij Lodovitij okean Norvezke more Na pivnich vid Pivnichnogo polyarnogo kola prozhivaye duzhe malo lyudej sho zumovleno arktichnim klimatom Tri najbilshi gromadi yaki prozhivayut za polyarnim kolom znahodyatsya u Rosiyi v takih mistah yak Murmansk naselennya 325 tis Norilsk 135 tis ta Vorkuta 85 tis Tromse u Norvegiyi maye blizko 62 tis meshkanciv todi yak misto Rovaniyemi u Finlyandiyi kotre znahoditsya trohi pivdennishe liniyi maye trohi menshe nizh 58 tis Div takozhPolyarne kolo Pivdenne polyarne kolo Tropik Raka Tropik KozerogaPosilannyaTerra Inko gnita Doslidzhennya kanadskoyi Arktiki angl Istorichne ese pro ranni ekspediciyi do kanadskoyi Arktiki ilyustrovane mapami fotografiyami ta malyunkami