Пути́льський райо́н — колишнійрайон Чернівецької області України. Адміністративний центр — смт Путила. Населення становить 25 799 (на 1 лютого 2012 року).
Путильський район | |||||
---|---|---|---|---|---|
адміністративно-територіальна одиниця | |||||
| |||||
Колишній район на карті Чернівецька область | |||||
Основні дані | |||||
Країна: | Україна | ||||
Область: | Чернівецька область | ||||
Код КОАТУУ: | 7323500000 | ||||
Утворений: | 1940 р. | ||||
Ліквідований: | 17 липня 2020 | ||||
Населення: | ▼ 26 304 (на 1.1.2019) | ||||
Площа: | 884 км² | ||||
Густота: | 29.1 осіб/км² | ||||
Тел. код: | +380-3738 | ||||
Поштові індекси: | 59100—59134 | ||||
Населені пункти та ради | |||||
Районний центр: | Путила | ||||
Селищні ради: | 1 | ||||
Сільські ради: | 13 | ||||
Смт: | 1 | ||||
Села: | 50 | ||||
Мапа району | |||||
Районна влада | |||||
Голова ради: | Шевчук Микола Михайлович | ||||
Голова РДА: | Бегін Віктор Васильович | ||||
Вебсторінка: | Путильська РДА Путильська райрада | ||||
Адреса: | 59100, Чернівецька обл., Путильський р-н, смт. Путила, вул. Українська, 180 | ||||
Мапа | |||||
| |||||
Путильський район у Вікісховищі |
Географія
Путильський район розташований у південно-західному регіоні області, на кордоні з Румунією, в одній з найвищих частин Українських Карпат. Відстань до обласного центру, Чернівців, становить 120 км. Район має пряме сполучення із сусідньою Румунією через два пропускні пункти, один з яких надає можливість переїзду легковим транспортом.
Близько 63 % території району покрито лісами. Панівними породами є: ялина, смерека та бук. У лісах краю росте понад 50 видів рослин, зокрема, арніка гірська, медунка лікарська, звіробій, лілія лісова, едельвейс.
Тваринний світ району характеризується великою різноманітністю. В лісах водяться , ведмідь, сарна, дикий кабан, лисиця, вивірка, їжак, борсук, заєць. З птахів трапляються ластівка, синиця, дятел, голуб, сова, снігур.
Серед гір у мальовничій долині лежить селище міського типу Путила, де протікає річка Путилка — найбільша притока Черемошу.
За характером рельєфу більшість території Путильщини — гірська частина, розташована на крайньому південному заході області. Північна і північно-східна частина району лежить у межах Покутсько-Буковинських Карпат, центральну частину району з північного заходу на південний схід перетинає Верховинсько-Путильське низькогір'я, а в південній та південно-західній частині розкинулись хребти Яловичорських гір. Тут є найвищі точки Буковинських Карпат — гори Яровиця (1574 м), (1488 м), (1452 м), Лунгуль (1377 м).
Населення
Розподіл населення за віком та статтю (2001):
Стать | Всього | До 15 років | 15-24 | 25-44 | 45-64 | 65-85 | Понад 85 | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Чоловіки | 12 319 | 3216 | 2038 | 3807 | 2093 | 1123 | 42 | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Жінки | 13 032 | 3114 | 1859 | 3440 | 2650 | 1862 | 107 | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
|
Національний склад населення за даними перепису 2001 року:
Національність | Кількість осіб | Відсоток |
---|---|---|
українці | 25182 | 99,33 % |
росіяни | 98 | 0,39 % |
молдовани | 20 | 0,08 % |
румуни | 19 | 0,07 % |
білоруси | 10 | 0,04 % |
інші | 23 | 0,09 % |
Мовний склад населення за даними перепису 2001 року:
Мова | Кількість осіб | Відсоток |
---|---|---|
українська | 25218 | 99,47 % |
російська | 94 | 0,37 % |
молдовська | 15 | 0,06 % |
румунська | 10 | 0,04 % |
інші | 15 | 0,06 % |
Населення району станом на січень 2015 року становило 26 224 осіб, з них міського — 3 414 (власне Путила), сільського — 22 810 осіб.
Адміністративний устрій
Район адміністративно-територіально поділяється на 1 селищну раду та 13 сільських рад, які об'єднують 51 населений пункт та підпорядковані .
Економіка
Складний гірський рельєф дозволяє розвивати переважно тваринництво, лісопереробну і харчову промисловість. Тут вирощують велику рогату худобу м'ясо-молочного напрямку, овець, коней. Працюють підприємства з переробки молока і м'яса. Виробляють споконвічні гуцульські вироби — ліжники, які відомі далеко за межами краю.
Район багатий на цегельно-черепичну сировину, поклади мармуру, джерела мінеральних вод, родовища яких виявлені в селі Довгопілля, смт Путилі та в селі Сарата.
Природно-заповідний фонд
Національні природні парки
Черемоський (загальнодержавного значення).
Іхтіологічні заказники
Карстово-спелеологічні заказники
Молочнобратський карстовий масив (загальнодержавного значення).
Ландшафтні заказники
Буковинські водоспади, Чорний Діл (загальнодержавного значення).
Лісові заказники
Ботанічні пам'ятки природи
Арніка, Буковинка, Ділянка арніки гірської, Жупани, Ялинова ділянка.
Геологічні пам'ятки природи
Водоспад «Бисків», Водоспад «Гук Сучавський», Водоспад «Кізя», Водоспад «Поркулин», Водоспад «Сіручок», Буковинські водоспади, , , Дихтинецька стінка, Закам'яніла Багачка, Камінь «Жаба», Киселицька стінка, Петрашівська стінка, Печера Довбуша, Скеля «Камінь Довбуша», Скеля «Протяте Каміння», Тарничка, Тораківська стінка.
Гідрологічні пам'ятки природи
, • , Озеро «Гірське Око», .
Комплексні пам'ятки природи
Білий Потік, Німчич, Смереки на садибі Лук'яна Кобилиці.
Заповідні урочища
Пам'ятки історії та культури
Путильщина є одним із найкрасивіших місць України — мальовничі гірські ландшафти, річка Путилка, притока Черемоша, численні гірські струмки і джерела мінеральних вод, чаруюча краса лісів і гірських лугів, багатих на мисливську фауну, гриби і ягоди. Населяють Путильський край гуцули — народ з багатою культурно-історичною спадщиною. Існує прислів'я: «На кожного гуцула є своя легенда».
Важливе місце в історичній спадщині району займають пам'ятки історії та культури, яких в районі понад 20, зокрема:
- печера Олекси Довбуша — історичний доказ подій 30-40 років XVIII століття;
- перевал Німчич на стику трьох районів — Путильського і Вижницького Чернівецької області та Косівського Івано-Франківської області. З перевалу відкривається широка панорама гірської долини, де протікає бурхлива річка Черемош;
- в селі Усть-Путила є скеля «Кам'яна Багачка» або Заклята Скеля, про яку на Путильщині живуть легенди;
- в смт Путила розташований музей-садиба українського літературного діяча Юрія Федьковича. У будинок, побудованому на початку XVIII століття, розміщена літературна експозиція музею. За 60 метрів від музею-садиби стоїть Свято-Миколаївська церква 1886 року, під будівництво якої Юрій Федькович виділив землю;
- в селі Галицівка, що стоїть на самому кордоні з Румунією, є одна з найдавніших дерев'яних споруд — церква XVII століття, зроблена без жодного цвяха.
Щорічно кожної останньої неділі травня в Путилі проводиться традиційне свято «Виходу на Полонини».
Політика
25 травня 2014 року відбулися Президентські вибори України. У межах Путильського району було створено 28 виборчих дільниць. Явка на виборах складала — 67,01% (проголосували 12 722 із 18 985 виборців). Найбільшу кількість голосів отримав Петро Порошенко — 40,83% (5 194 виборців); Юлія Тимошенко — 31,94% (4 064 виборців), Олег Ляшко — 12,38% (1 575 виборців), Анатолій Гриценко — 3,72% (473 виборців). Решта кандидатів набрали меншу кількість голосів. Кількість недійсних або зіпсованих бюлетенів — 1,82%.
Література
- Ігнатенко М. Г. Путильський район // Географічна енциклопедія України : [у 3 т.] / редкол.: О. М. Маринич (відповід. ред.) та ін. — К. : ДП «Всеукраїнське державне спеціалізоване видавництво „Українська енциклопедія“ імені М. П. Бажана», 1993. — Т. 3 : П – Я. — 480 с. — 33 000 екз. — . — С. 107—108.
- Географічна енциклопедія України : [у 3 т.] / редкол.: О. М. Маринич (відповід. ред.) та ін. — К., 1989—1993. — 33 000 екз. — .
Примітки
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Путильський район |
- Розпорядження Президента України від 3 квітня 2020 року № 237/2020-рп «Про призначення В. Бегіна головою Путильської районної державної адміністрації Чернівецької області»
- . Офіційний вебпортал парламенту України (укр.). Архів оригіналу за 21 липня 2020. Процитовано 7 грудня 2020.
- Розподіл населення за статтю та віком, середній вік населення, Чернівецька область (осіб) - Регіон, 5 річні вікові групи, Рік, Категорія населення , Стать [Населення за статтю та віком...2001].
- Розподіл населення за національністю та рідною мовою, Чернівецька область (осіб) - Регіон, Національність, Рік , Вказали у якості рідної мову. Процитовано 22 березня 2024.
- (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 30 листопада 2016. Процитовано 22 вересня 2016.
- Населені пункти Чернівецької області. Райони [ 11 червня 2012 у Wayback Machine.] на сайті Верховної Ради України
- ПроКом, ТОВ НВП. . www.cvk.gov.ua. Архів оригіналу за 27 лютого 2018. Процитовано 23 лютого 2016.
Посилання
Івано-Франківська область (Косівський район) | Вижницький район | |
Івано-Франківська область (Верховинський район) | Вижницький район | |
Румунія | Румунія |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Puti lskij rajo n kolishnijrajon Cherniveckoyi oblasti Ukrayini Administrativnij centr smt Putila Naselennya stanovit 25 799 na 1 lyutogo 2012 roku Putilskij rajonadministrativno teritorialna odinicyaGerb PraporKolishnij rajon na karti Chernivecka oblastOsnovni daniKrayina UkrayinaOblast Chernivecka oblastKod KOATUU 7323500000Utvorenij 1940 r Likvidovanij 17 lipnya 2020Naselennya 26 304 na 1 1 2019 Plosha 884 km Gustota 29 1 osib km Tel kod 380 3738Poshtovi indeksi 59100 59134Naseleni punkti ta radiRajonnij centr PutilaSelishni radi 1Silski radi 13Smt 1Sela 50Mapa rajonuRajonna vladaGolova radi Shevchuk Mikola MihajlovichGolova RDA Begin Viktor VasilovichVebstorinka Putilska RDA Putilska rajradaAdresa 59100 Chernivecka obl Putilskij r n smt Putila vul Ukrayinska 180MapaPutilskij rajon u VikishovishiGeografiyaKrayevid u Putilskomu rajoni masiv Yalovichorski gori Putilskij rajon roztashovanij u pivdenno zahidnomu regioni oblasti na kordoni z Rumuniyeyu v odnij z najvishih chastin Ukrayinskih Karpat Vidstan do oblasnogo centru Chernivciv stanovit 120 km Rajon maye pryame spoluchennya iz susidnoyu Rumuniyeyu cherez dva propuskni punkti odin z yakih nadaye mozhlivist pereyizdu legkovim transportom Blizko 63 teritoriyi rajonu pokrito lisami Panivnimi porodami ye yalina smereka ta buk U lisah krayu roste ponad 50 vidiv roslin zokrema arnika girska medunka likarska zvirobij liliya lisova edelvejs Tvarinnij svit rajonu harakterizuyetsya velikoyu riznomanitnistyu V lisah vodyatsya vedmid sarna dikij kaban lisicya vivirka yizhak borsuk zayec Z ptahiv traplyayutsya lastivka sinicya dyatel golub sova snigur Sered gir u malovnichij dolini lezhit selishe miskogo tipu Putila de protikaye richka Putilka najbilsha pritoka Cheremoshu Za harakterom relyefu bilshist teritoriyi Putilshini girska chastina roztashovana na krajnomu pivdennomu zahodi oblasti Pivnichna i pivnichno shidna chastina rajonu lezhit u mezhah Pokutsko Bukovinskih Karpat centralnu chastinu rajonu z pivnichnogo zahodu na pivdennij shid peretinaye Verhovinsko Putilske nizkogir ya a v pivdennij ta pivdenno zahidnij chastini rozkinulis hrebti Yalovichorskih gir Tut ye najvishi tochki Bukovinskih Karpat gori Yarovicya 1574 m 1488 m 1452 m Lungul 1377 m NaselennyaRozpodil naselennya za vikom ta stattyu 2001 Stat Vsogo Do 15 rokiv 15 24 25 44 45 64 65 85 Ponad 85Choloviki 12 319 3216 2038 3807 2093 1123 42Zhinki 13 032 3114 1859 3440 2650 1862 107Statevo vikova piramidaCholoviki Vik Zhinki42 85 107 85 80 84 188 242 75 79 408 352 70 74 581 444 65 69 685 488 60 64 723 379 55 59 532 531 50 54 689 695 45 49 706 955 40 44 879 878 35 39 788 906 30 34 843 1068 25 29 930 1107 20 24 906 931 15 20 953 1154 10 14 1175 1089 5 9 1020 973 0 4 919 Nacionalnij sklad naselennya za danimi perepisu 2001 roku Nacionalnist Kilkist osib Vidsotokukrayinci 25182 99 33 rosiyani 98 0 39 moldovani 20 0 08 rumuni 19 0 07 bilorusi 10 0 04 inshi 23 0 09 Movnij sklad naselennya za danimi perepisu 2001 roku Mova Kilkist osib Vidsotokukrayinska 25218 99 47 rosijska 94 0 37 moldovska 15 0 06 rumunska 10 0 04 inshi 15 0 06 Naselennya rajonu stanom na sichen 2015 roku stanovilo 26 224 osib z nih miskogo 3 414 vlasne Putila silskogo 22 810 osib Administrativnij ustrijDokladnishe Administrativnij ustrij Putilskogo rajonu Rajon administrativno teritorialno podilyayetsya na 1 selishnu radu ta 13 silskih rad yaki ob yednuyut 51 naselenij punkt ta pidporyadkovani EkonomikaSkladnij girskij relyef dozvolyaye rozvivati perevazhno tvarinnictvo lisopererobnu i harchovu promislovist Tut viroshuyut veliku rogatu hudobu m yaso molochnogo napryamku ovec konej Pracyuyut pidpriyemstva z pererobki moloka i m yasa Viroblyayut spokonvichni guculski virobi lizhniki yaki vidomi daleko za mezhami krayu Rajon bagatij na cegelno cherepichnu sirovinu pokladi marmuru dzherela mineralnih vod rodovisha yakih viyavleni v seli Dovgopillya smt Putili ta v seli Sarata Prirodno zapovidnij fondNacionalni prirodni parki Cheremoskij zagalnoderzhavnogo znachennya Ihtiologichni zakazniki Cheremoskij Karstovo speleologichni zakazniki Molochnobratskij karstovij masiv zagalnoderzhavnogo znachennya Landshaftni zakazniki Bukovinski vodospadi Chornij Dil zagalnoderzhavnogo znachennya Lisovi zakazniki Borginya Botanichni pam yatki prirodi Arnika Bukovinka Dilyanka arniki girskoyi Zhupani Yalinova dilyanka Geologichni pam yatki prirodi Vodospad Biskiv Vodospad Guk Suchavskij Vodospad Kizya Vodospad Porkulin Vodospad Siruchok Bukovinski vodospadi Dihtinecka stinka Zakam yanila Bagachka Kamin Zhaba Kiselicka stinka Petrashivska stinka Pechera Dovbusha Skelya Kamin Dovbusha Skelya Protyate Kaminnya Tarnichka Torakivska stinka Gidrologichni pam yatki prirodi Ozero Girske Oko Kompleksni pam yatki prirodi Bilij Potik Nimchich Smereki na sadibi Luk yana Kobilici Zapovidni urochisha Pavlyukovo Tovarnicya Pam yatki istoriyi ta kulturiPutilshina ye odnim iz najkrasivishih misc Ukrayini malovnichi girski landshafti richka Putilka pritoka Cheremosha chislenni girski strumki i dzherela mineralnih vod charuyucha krasa lisiv i girskih lugiv bagatih na mislivsku faunu gribi i yagodi Naselyayut Putilskij kraj guculi narod z bagatoyu kulturno istorichnoyu spadshinoyu Isnuye prisliv ya Na kozhnogo gucula ye svoya legenda Vazhlive misce v istorichnij spadshini rajonu zajmayut pam yatki istoriyi ta kulturi yakih v rajoni ponad 20 zokrema pechera Oleksi Dovbusha istorichnij dokaz podij 30 40 rokiv XVIII stolittya pereval Nimchich na stiku troh rajoniv Putilskogo i Vizhnickogo Cherniveckoyi oblasti ta Kosivskogo Ivano Frankivskoyi oblasti Z perevalu vidkrivayetsya shiroka panorama girskoyi dolini de protikaye burhliva richka Cheremosh v seli Ust Putila ye skelya Kam yana Bagachka abo Zaklyata Skelya pro yaku na Putilshini zhivut legendi v smt Putila roztashovanij muzej sadiba ukrayinskogo literaturnogo diyacha Yuriya Fedkovicha U budinok pobudovanomu na pochatku XVIII stolittya rozmishena literaturna ekspoziciya muzeyu Za 60 metriv vid muzeyu sadibi stoyit Svyato Mikolayivska cerkva 1886 roku pid budivnictvo yakoyi Yurij Fedkovich vidiliv zemlyu v seli Galicivka sho stoyit na samomu kordoni z Rumuniyeyu ye odna z najdavnishih derev yanih sporud cerkva XVII stolittya zroblena bez zhodnogo cvyaha Shorichno kozhnoyi ostannoyi nedili travnya v Putili provoditsya tradicijne svyato Vihodu na Polonini Politika25 travnya 2014 roku vidbulisya Prezidentski vibori Ukrayini U mezhah Putilskogo rajonu bulo stvoreno 28 viborchih dilnic Yavka na viborah skladala 67 01 progolosuvali 12 722 iz 18 985 viborciv Najbilshu kilkist golosiv otrimav Petro Poroshenko 40 83 5 194 viborciv Yuliya Timoshenko 31 94 4 064 viborciv Oleg Lyashko 12 38 1 575 viborciv Anatolij Gricenko 3 72 473 viborciv Reshta kandidativ nabrali menshu kilkist golosiv Kilkist nedijsnih abo zipsovanih byuleteniv 1 82 LiteraturaIgnatenko M G Putilskij rajon Geografichna enciklopediya Ukrayini u 3 t redkol O M Marinich vidpovid red ta in K DP Vseukrayinske derzhavne specializovane vidavnictvo Ukrayinska enciklopediya imeni M P Bazhana 1993 T 3 P Ya 480 s 33 000 ekz ISBN 5 88500 020 4 S 107 108 Geografichna enciklopediya Ukrayini u 3 t redkol O M Marinich vidpovid red ta in K 1989 1993 33 000 ekz ISBN 5 88500 015 8 PrimitkiVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Putilskij rajonRozporyadzhennya Prezidenta Ukrayini vid 3 kvitnya 2020 roku 237 2020 rp Pro priznachennya V Begina golovoyu Putilskoyi rajonnoyi derzhavnoyi administraciyi Cherniveckoyi oblasti Oficijnij vebportal parlamentu Ukrayini ukr Arhiv originalu za 21 lipnya 2020 Procitovano 7 grudnya 2020 Rozpodil naselennya za stattyu ta vikom serednij vik naselennya Chernivecka oblast osib Region 5 richni vikovi grupi Rik Kategoriya naselennya Stat Naselennya za stattyu ta vikom 2001 Rozpodil naselennya za nacionalnistyu ta ridnoyu movoyu Chernivecka oblast osib Region Nacionalnist Rik Vkazali u yakosti ridnoyi movu Procitovano 22 bereznya 2024 PDF Arhiv originalu PDF za 30 listopada 2016 Procitovano 22 veresnya 2016 Naseleni punkti Cherniveckoyi oblasti Rajoni 11 chervnya 2012 u Wayback Machine na sajti Verhovnoyi Radi Ukrayini ProKom TOV NVP www cvk gov ua Arhiv originalu za 27 lyutogo 2018 Procitovano 23 lyutogo 2016 PosilannyaIvano Frankivska oblast Kosivskij rajon Vizhnickij rajonIvano Frankivska oblast Verhovinskij rajon Vizhnickij rajon Rumuniya Rumuniya