Прочанин до св. місць Києва, 1870-ті рр. Ілюстрація до книги «Земля і люди. Загальна географія» (т.5), Жан Жак Елізе Реклю, 1880Сучасна православна прочанка, Києво-Печерська лавра, 2011 рік
Етимологія
Термін «паломництво», «паломник» як вважають філологи, походить від слова «пальма» (від лат.palma) — «пальма», «пальмова гілка» — гілки цього дерева (слугували їм у дорозі парасолями) привозили перші християни-паломники, які побували на Святій Землі під час свята «Вхід Господній в Єрусалим», адже під час тріумфального входу Ісуса Христа в Єрусалим віряни усипали Його шлях гілками пальми. В Україні та на Росії це свято отримало найменування «Вербна неділя».
Надалі «паломниками» (або прочанами) стали називати й тих релігійних мандрівників, які не залишали меж своєї країни. Слов'янське слово аналогічне лат.palmarius, palmatus («паломник»), утвореному від palma..
Слово прочанин пов'язане з [про́чка] «чужина; виселення», пріч «геть», і семантично зближене з про́ща «паломництво, богомілля».
Історія
Традиції паломництва йдуть корінням в глибоку стародавність. В Індії люди з давніх часів здійснювали поїздки у святі місця, наповнені енергією того чи іншого божества.
У Стародавній Греції паломники з різних куточків країни приїжджали в Дельфи до віщунки Піфії, що жила в храмі, для отримання прогнозів. В Середні століття паломництво отримало широке поширення. Мандри пілігримів в Палестину почалися вже в III ст. н. е. При імператорі Костянтині були зведені храми в Єрусалимі, наприклад Храм Гробу Господнього.
В XV ст. для паломників з Європи були розроблені спеціальні маршрути, або «дорожники», від берегів Рони до річки Йордан. Однак, найперші путівники для паломників, або , були написані грецькою мовою у Візантії ще в VIII ст. Найпопулярнішим серед пілігримів був ітинерарій «Коротке сказання про міста та країни від Антіохії до Єрусалиму, а також Сирії, Фінікії і про святих місцях Палестини», який написав візантієць [en] в XII ст.
За даними СОТ, щорічно у світі здійснюють паломництво понад 200 млн осіб.
Сучасність
На території України є величезна кількість релігійних споруд, які вирізняються історико-культурною та сакрально-мистецькою привабливістю. Сакральні об'єкти можна відвідувати протягом цілого року незалежно від погодних умов, віросповідання, політичних амбіцій тощо.
Релігійний туризм, як науковий напрям, потребує теоретичного підґрунтя, розробки методичної бази. Практично вже назріли потреби видання картографічної та сувенірної продукції, буклетів, спеціалізованої літератури про сакральні об'єкти для туристів. Власне тому формування методологічних основ релігійного туризму є актуальними[].
Про сакральну географію чи географію релігії почали говорити у 90-х роках XX ст. у зв'язку з демократичними змінами в країні: отриманням громадянами свободи слова і зняттям табу з релігійної діяльності. Водночас з огляду на підвищення рівня релігійної свідомості населення, що виражається у дедалі більшій кількості людей, які відвідують сакральні об'єкти, є потреба організації релігійно-туристичної (чи сакрально-туристичної) діяльності. Релігійний туризм на сучасному етапі переживає становлення, і науковці, зокрема А. Ковальчук, зазначають про невеликий доробок науково-теоретичної бази релігійного туризму та паломництва в Україні, необхідність її формування географами і релігієзнавцями, потребу розробки понятійно-термінологічного апарату тощо.
У світі виділяються декілька головних макрорегіонів паломництва:
Духовне паломництво, із філософської постмодерністської точки зору, протиставляється класичній формі наративу, яку передбачено у слові «дорога», що має початок, середину та кінець. Паломництво не має ні визначеного початку, ні визначеного кінця. Воно розпочинається у «середині речей», вказуючи на зв'язки з минулим та майбутнім.
Заохочення паломництва в Україні здійснюють церкви. Багато вірян мріють відвідати священні місця:
Паломницький центр "Святині України": Організовує поїздки до найвизначніших святинь країни, включаючи Унівську лавру та Почаївську лавру. Центр займається організацією поїздок до найвизначніших святинь, зокрема до Почаївської лаври, Києво-Печерської лаври, Святогірської лаври та багатьох інших. Вони забезпечують паломникам комфортні умови подорожі та супровід досвідчених гідів. Особливості:
Організація групових та індивідуальних поїздок.
Тематичні маршрути, що охоплюють релігійні об'єкти Західної, Центральної та Східної України.
Можливість участі в святкових богослужіннях і хресних ходах.[1]
Патріарший паломницький центр УГКЦ: Пропонує маршрути як по Україні, так і за кордон, зосереджуючись на греко-католицьких святинях. Цей центр орієнтований на греко-католицьку громаду та організовує поїздки як по Україні, так і до міжнародних святинь. Особливості:
Основні маршрути: Унівська лавра, Зарваниця, храм Святого Юра у Львові.
Зарубіжні подорожі: до Ватикану, Лурду, Фатіми та інших святинь.
Організація духовних зустрічей, молодіжних паломництв та реколекцій.[2]
Паломницький центр "Еффата": Організовує духовні подорожі як по Україні, так і до зарубіжних святинь, а також підтримує благодійні ініціативи. Організація пропонує подорожі як Україною, так і за її межами. Значна увага приділяється духовному супроводу паломників. Особливості:
Паломництва до святинь України: Зарваниця, Почаїв, Лавра Святого Онуфрія.
Благодійні акції для підтримки малозабезпечених паломників.
Паломницький центр "Рафаїл": Проводить паломницькі подорожі до святинь України, таких як Зарваниця, та організовує міжнародні маршрути. Центр пропонує широкий вибір подорожей до святинь України, а також міжнародні маршрути. Відомий своєю активною участю в організації великих хресних ходів. Особливості:
Українські маршрути: Зарваниця, Унівська лавра, Почаїв.
Зарубіжні подорожі: паломництва до Італії, Польщі, Латвії, Меджугор’я.
Організація подій для родин, молоді та людей старшого віку.[4]
Паломницький туризм у Львові
Львів є важливим центром релігійного туризму та паломництва, адже місто славиться своєю багатою духовною спадщиною, численними храмами різних конфесій та релігійною толерантністю. Львів приваблює паломників не лише з України, а й з-за кордону, пропонуючи можливість відвідати святі місця, брати участь у богослужіннях та пізнати релігійну культуру.
Значення паломницького туризму для Львова
Розвиток паломницького туризму сприяє збереженню культурної та духовної спадщини міста. Цей вид туризму приваблює тисячі відвідувачів щороку, допомагаючи популяризувати Львів як міжнародний центр духовності. Важливим є також те, що паломницькі маршрути поєднують духовну складову із культурно-історичною, що дозволяє відвідувачам глибше зрозуміти унікальність регіону.[5]
Найбільш відвідувані релігійні об'єкти у Львові:
Свято-Успенська Унівська Лавра [6]Свято-Успенська Унівська Лавра Студійського Уставус. Унів, Львівський район
Свято-Успенська Унівська Лавра Студійського Уставу – чоловічий ставропігійний монастир, що підлягає Главі УГКЦ, керується Кодексом Канонів Східних Церков та монашим “Типіконом”, укладеним Митрополитом Андреєм (1865-1944) та блаженним архимандритом Климентієм (1869-1951) Шептицькими на основі уставів Студійської традиції та інших древніх іночеських уставів. У правовідносинах з державою монастир керується Статутом релігійної організації відповідно затвердженим державними органами.
Це єдиний греко-католицький монастир в Україні, який має статус лаври — найвищий статус для монастиря, що підкреслює його значення та велич.
Історія храму сягає початку XIV століття, часів Галицько-Волинського князівства. Спочатку монастирем опікувались литовські князі з династії Гедиміновичів, але після спустошення татарськими набігами його було відновлено шляхтичем Олександром Ваньком Лагодовським, який, за легендою, зцілився в джерелі на території монастиря. Розквіт Унівської Лаври тісно пов'язаний із родом Шептицьких, а митрополит Андрей Шептицький відіграв ключову роль у відродженні чернечого життя.
Серед святинь Лаври — Унівська чудотворна ікона Пресвятої Богородиці Одигитрії та копія Туринської плащаниці. На території обителі варто відвідати церкву Успіння Пресвятої Богородиці, дерев’яну церкву блаженних Климентія і Леонтія, а також піднятися на Чернечу гору. Тут збереглися залишки фундаменту давнього храму, звідки відкривається мальовничий краєвид на село.
Крехівський монастир святого Миколая Отців ВасиліянКрехівський монастир святого Миколая Отців Василіян [7]
с. Крехів, Львівський район
Монастир, заснований у XVII столітті, є видатною пам’яткою архітектури національного значення. Його історія починається з двох ченців Києво-Печерської лаври — Іоїла та Сильвестра, які оселилися на горі Побійній. Там вони створили келії, а на вершині збудували дві каплиці: Покрови та Петра і Павла. Згодом скеля, де вони жили, отримала назву Скала Іоїла.
У XVIII столітті Крехів став відомим центром паломництва, який відвідували прочани з України, Греції, Криту та інших країн. Серед видатних гостей монастиря були гетьмани Богдан Хмельницький, Петро Дорошенко, Іван Мазепа, а також митрополит Петро Могила. Сьогодні монастир святого Миколая залишається значущою святинею для греко-католиків.
На території монастиря варто:
Пройтися Хресною Дорогою, яка є частиною комплексу;
Відвідати церкву Преображення Господнього та дерев’яну церкву Покрови Пресвятої Богородиці;
Оглянути фортифікаційні мури, в’їзну браму та вежу-дзвіницю;
Відвідати цілюще джерело Богородиці та скельно-печерні комплекси.
Особливою частиною відвідування стане дегустація монастирських смаколиків, які виготовляють ченці й пропонують у монастирській крамниці.
У Крехівському монастирі виготовляють шоколад, масло та сир за авторськими рецептами. Смаколики створюють самі монахи. В процесі приготування використовують лише натуральні складники.
Утім треба пам’ятати, що Крехівський монастир – це місце, куди передусім варто їхати не лише по смачні продукти. Щороку сюди прибувають прочани, щоб відшукати внутрішню гармонію та побути наодинці з Богом. Люди мають можливість навіть пожити при монастирі. Для цього на території є спеціальний гостьовий будинок.
Паломницька галузь
Паломницька галузь (індустрія) дозволяє задовольняти духовно-суспільні потреби населення та є ефективною в економічному плані. Розвиток паломництва досягається через:
стимулювання підприємницької активності в цій сфері;
залучення інвестицій;
забезпечення належного рівня розвитку соціальної та інженерної інфраструктур паломницьких місць;
підготовку кадрів;
екологічну безпеку;
створення належних умов для паломників;
забезпечення високого комфорту проживання корінних жителів регіону.
Розвиток паломницької галузі дозволяє:
розширювати зайнятість населення;
реалізовувати соціальні потреби держави на оздоровлення і відпочинок населення;
надавати економічні вигоди на рівні територій.
Див. також
Вікіцитати містять висловлювання на тему: Паломництво
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Паломництво
Ших Ю. А., Огірко І. В. Віртуальне паломництво — інтернет технології для задоволення духовних потреб. Поліграфія і видавнича справа. Львів. УАД. № 2 (58). 2012. с.77-81.
Посилання
Паломництво // Українська мала енциклопедія : 16 кн. : у 8 т. / проф. Є. Онацький. — Буенос-Айрес, 1962. — Т. 5, кн. X : Літери Ол — Пер. — С. 1279. — 1000 екз.
Пілігрим // Українська Релігієзнавча Енциклопедія
Проща // Українська мала енциклопедія : 16 кн. : у 8 т. / проф. Є. Онацький. — Накладом Адміністратури УАПЦ в Аргентині. — Буенос-Айрес, 1963. — Т. 6, кн. XII : Літери По — Риз. — С. 1528. — 1000 екз.
Смаль, Ігор (2010). Географія туризму та рекреація: Словник-довідник (українська) . Тернопіль: Навчальна книга - Богдан. с. 87. ISBN .
Духовний Львів. Паломництво до святих місць Львова та Львівщини або де відновити душевну рівновагу | lviv.travel. lviv.travel (ua) . Процитовано 24 листопада 2024.
lviv.travel - офіційний туристичний сайт міста Львова | lviv.travel. lviv.travel (ua) . Процитовано 5 грудня 2024.
Це незавершена стаття про релігію. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її.
Palo mnictvo abo pro sha mandruvannya viryan do svyatih misc napriklad u hristiyan do Yerusalimu u musulman do Mekki j Medini tosho Prochanin do sv misc Kiyeva 1870 ti rr Ilyustraciya do knigi Zemlya i lyudi Zagalna geografiya t 5 Zhan Zhak Elize Reklyu 1880Suchasna pravoslavna prochanka Kiyevo Pecherska lavra 2011 rik Zmist 1 Etimologiya 2 Istoriya 3 Suchasnist 4 Palomnickij turizm v Ukrayini 4 1 Palomnicki centri v Ukrayini 4 2 Palomnickij turizm u Lvovi 5 Palomnicka galuz 6 Div takozh 7 Dzherelo 8 Posilannya 9 PrimitkiEtimologiyared Termin palomnictvo palomnik yak vvazhayut filologi pohodit vid slova palma vid lat palma palma palmova gilka gilki cogo dereva sluguvali yim u dorozi parasolyami privozili pershi hristiyani palomniki yaki pobuvali na Svyatij Zemli pid chas svyata Vhid Gospodnij v Yerusalim adzhe pid chas triumfalnogo vhodu Isusa Hrista v Yerusalim viryani usipali Jogo shlyah gilkami palmi V Ukrayini ta na Rosiyi ce svyato otrimalo najmenuvannya Verbna nedilya Nadali palomnikami abo prochanami stali nazivati j tih religijnih mandrivnikiv yaki ne zalishali mezh svoyeyi krayini Slov yanske slovo analogichne lat palmarius palmatus palomnik utvorenomu vid palma 1 Slovo prochanin pov yazane z pro chka chuzhina viselennya prich get i semantichno zblizhene z pro sha palomnictvo bogomillya 2 Istoriyared Tradiciyi palomnictva jdut korinnyam v gliboku starodavnist V Indiyi lyudi z davnih chasiv zdijsnyuvali poyizdki u svyati miscya napovneni energiyeyu togo chi inshogo bozhestva U Starodavnij Greciyi palomniki z riznih kutochkiv krayini priyizhdzhali v Delfi do vishunki Pifiyi sho zhila v hrami dlya otrimannya prognoziv V Seredni stolittya palomnictvo otrimalo shiroke poshirennya Mandri piligrimiv v Palestinu pochalisya vzhe v III st n e Pri imperatori Kostyantini buli zvedeni hrami v Yerusalimi napriklad Hram Grobu Gospodnogo V XV st dlya palomnikiv z Yevropi buli rozrobleni specialni marshruti abo dorozhniki vid beregiv Roni do richki Jordan Odnak najpershi putivniki dlya palomnikiv abo itinerariyi buli napisani greckoyu movoyu u Vizantiyi she v VIII st Najpopulyarnishim sered piligrimiv buv itinerarij Korotke skazannya pro mista ta krayini vid Antiohiyi do Yerusalimu a takozh Siriyi Finikiyi i pro svyatih miscyah Palestini yakij napisav vizantiyec Joan Foka en v XII st Hrestovi pohodi zakripili tradiciyu palomnictva na Svyatu zemlyu Za danimi SOT shorichno u sviti zdijsnyuyut palomnictvo ponad 200 mln osib Suchasnistred Na teritoriyi Ukrayini ye velichezna kilkist religijnih sporud yaki viriznyayutsya istoriko kulturnoyu ta sakralno misteckoyu privablivistyu Sakralni ob yekti mozhna vidviduvati protyagom cilogo roku nezalezhno vid pogodnih umov virospovidannya politichnih ambicij tosho Religijnij turizm yak naukovij napryam potrebuye teoretichnogo pidgruntya rozrobki metodichnoyi bazi Praktichno vzhe nazrili potrebi vidannya kartografichnoyi ta suvenirnoyi produkciyi bukletiv specializovanoyi literaturi pro sakralni ob yekti dlya turistiv Vlasne tomu formuvannya metodologichnih osnov religijnogo turizmu ye aktualnimi dzherelo Pro sakralnu geografiyu chi geografiyu religiyi pochali govoriti u 90 h rokah XX st u zv yazku z demokratichnimi zminami v krayini otrimannyam gromadyanami svobodi slova i znyattyam tabu z religijnoyi diyalnosti Vodnochas z oglyadu na pidvishennya rivnya religijnoyi svidomosti naselennya sho virazhayetsya u dedali bilshij kilkosti lyudej yaki vidviduyut sakralni ob yekti ye potreba organizaciyi religijno turistichnoyi chi sakralno turistichnoyi diyalnosti Religijnij turizm na suchasnomu etapi perezhivaye stanovlennya i naukovci zokrema A Kovalchuk zaznachayut pro nevelikij dorobok naukovo teoretichnoyi bazi religijnogo turizmu ta palomnictva v Ukrayini neobhidnist yiyi formuvannya geografami i religiyeznavcyami potrebu rozrobki ponyatijno terminologichnogo aparatu tosho U sviti vidilyayutsya dekilka golovnih makroregioniv palomnictva Hristiyanska Yevropa yaka ye golovnim svitovim regionom palomnictva Pivnichna Amerika z dominuvannyam hristiyanstva ta chislennimi inshimi religiyami Latinska Amerika de perevazhaye hristiyanstvo i poshireni miscevi tradicijni religiyi Pivnichna Afrika de perevazhaye islam Zahidna ta Shidna Afrika de panuye islam ta prisutni okremi centri hristiyanstva i tradicijnih miscevih religij Zahidna Aziya z dominuvannyam islamu j anklavami hristiyanstva ta yudayizmu Pivdenna Aziya de otrimali poshirennya induyizm i buddizm a takozh okremi centri hristiyanstva dzhajnizmu sikhizmu ta islamu Pivdenno Shidna Aziya de perevazhaye buddizm ta sformuvalisya znachni oseredki islamu hristiyanstva j anklavi induyizmu Shidna Aziya z panivnimi buddizmom konfucianstvom sintoyizmom ta okremim oseredkami islamu i hristiyanstva Centralna i Serednya Aziya z dominuvannyam buddizmu ta islamu Duhovne palomnictvo iz filosofskoyi postmodernistskoyi tochki zoru protistavlyayetsya klasichnij formi narativu yaku peredbacheno u slovi doroga sho maye pochatok seredinu ta kinec Palomnictvo ne maye ni viznachenogo pochatku ni viznachenogo kincya Vono rozpochinayetsya u seredini rechej vkazuyuchi na zv yazki z minulim ta majbutnim 3 Zaohochennya palomnictva v Ukrayini zdijsnyuyut cerkvi Bagato viryan mriyut vidvidati svyashenni miscya Tarnoruda Yerusalim Vatikan Lyurd Goshivskij monastir Stradch Zarvanickij duhovnij centr Vishgorodskij duhovnij centr Pochayivska lavra Univska lavra Medzhugor ye Kiyevo Pechersku lavru Svyatogirsku lavru ta inshiPalomnickij turizm v Ukrayinired Palomnicki centri v Ukrayinired Palomnickij centr Svyatini Ukrayini Organizovuye poyizdki do najviznachnishih svyatin krayini vklyuchayuchi Univsku lavru ta Pochayivsku lavru Centr zajmayetsya organizaciyeyu poyizdok do najviznachnishih svyatin zokrema do Pochayivskoyi lavri Kiyevo Pecherskoyi lavri Svyatogirskoyi lavri ta bagatoh inshih Voni zabezpechuyut palomnikam komfortni umovi podorozhi ta suprovid dosvidchenih gidiv Osoblivosti Organizaciya grupovih ta individualnih poyizdok Tematichni marshruti sho ohoplyuyut religijni ob yekti Zahidnoyi Centralnoyi ta Shidnoyi Ukrayini Mozhlivist uchasti v svyatkovih bogosluzhinnyah i hresnih hodah 1 Patriarshij palomnickij centr UGKC Proponuye marshruti yak po Ukrayini tak i za kordon zoseredzhuyuchis na greko katolickih svyatinyah Cej centr oriyentovanij na greko katolicku gromadu ta organizovuye poyizdki yak po Ukrayini tak i do mizhnarodnih svyatin Osoblivosti Osnovni marshruti Univska lavra Zarvanicya hram Svyatogo Yura u Lvovi Zarubizhni podorozhi do Vatikanu Lurdu Fatimi ta inshih svyatin Organizaciya duhovnih zustrichej molodizhnih palomnictv ta rekolekcij 2 Palomnickij centr Effata Organizovuye duhovni podorozhi yak po Ukrayini tak i do zarubizhnih svyatin a takozh pidtrimuye blagodijni iniciativi Organizaciya proponuye podorozhi yak Ukrayinoyu tak i za yiyi mezhami Znachna uvaga pridilyayetsya duhovnomu suprovodu palomnikiv Osoblivosti Palomnictva do svyatin Ukrayini Zarvanicya Pochayiv Lavra Svyatogo Onufriya Blagodijni akciyi dlya pidtrimki malozabezpechenih palomnikiv Tematichni marshruti dlya ditej i molodi 3 Palomnickij centr Rafayil Provodit palomnicki podorozhi do svyatin Ukrayini takih yak Zarvanicya ta organizovuye mizhnarodni marshruti Centr proponuye shirokij vibir podorozhej do svyatin Ukrayini a takozh mizhnarodni marshruti Vidomij svoyeyu aktivnoyu uchastyu v organizaciyi velikih hresnih hodiv Osoblivosti Ukrayinski marshruti Zarvanicya Univska lavra Pochayiv Zarubizhni podorozhi palomnictva do Italiyi Polshi Latviyi Medzhugor ya Organizaciya podij dlya rodin molodi ta lyudej starshogo viku 4 Palomnickij turizm u Lvovired Lviv ye vazhlivim centrom religijnogo turizmu ta palomnictva adzhe misto slavitsya svoyeyu bagatoyu duhovnoyu spadshinoyu chislennimi hramami riznih konfesij ta religijnoyu tolerantnistyu Lviv privablyuye palomnikiv ne lishe z Ukrayini a j z za kordonu proponuyuchi mozhlivist vidvidati svyati miscya brati uchast u bogosluzhinnyah ta piznati religijnu kulturu 4 Znachennya palomnickogo turizmu dlya Lvova Rozvitok palomnickogo turizmu spriyaye zberezhennyu kulturnoyi ta duhovnoyi spadshini mista Cej vid turizmu privablyuye tisyachi vidviduvachiv shoroku dopomagayuchi populyarizuvati Lviv yak mizhnarodnij centr duhovnosti Vazhlivim ye takozh te sho palomnicki marshruti poyednuyut duhovnu skladovu iz kulturno istorichnoyu sho dozvolyaye vidviduvacham glibshe zrozumiti unikalnist regionu 5 5 Najbilsh vidviduvani religijni ob yekti u Lvovi Svyato Uspenska Univska Lavra 6 nbsp Svyato Uspenska Univska Lavra Studijskogo Ustavus Univ Lvivskij rajon Svyato Uspenska Univska Lavra Studijskogo Ustavu cholovichij stavropigijnij monastir sho pidlyagaye Glavi UGKC keruyetsya Kodeksom Kanoniv Shidnih Cerkov ta monashim Tipikonom ukladenim Mitropolitom Andreyem 1865 1944 ta blazhennim arhimandritom Klimentiyem 1869 1951 Sheptickimi na osnovi ustaviv Studijskoyi tradiciyi ta inshih drevnih inocheskih ustaviv U pravovidnosinah z derzhavoyu monastir keruyetsya Statutom religijnoyi organizaciyi vidpovidno zatverdzhenim derzhavnimi organami Ce yedinij greko katolickij monastir v Ukrayini yakij maye status lavri najvishij status dlya monastirya sho pidkreslyuye jogo znachennya ta velich Istoriya hramu syagaye pochatku XIV stolittya chasiv Galicko Volinskogo knyazivstva Spochatku monastirem opikuvalis litovski knyazi z dinastiyi Gediminovichiv ale pislya spustoshennya tatarskimi nabigami jogo bulo vidnovleno shlyahtichem Oleksandrom Vankom Lagodovskim yakij za legendoyu zcilivsya v dzhereli na teritoriyi monastirya Rozkvit Univskoyi Lavri tisno pov yazanij iz rodom Sheptickih a mitropolit Andrej Sheptickij vidigrav klyuchovu rol u vidrodzhenni chernechogo zhittya Sered svyatin Lavri Univska chudotvorna ikona Presvyatoyi Bogorodici Odigitriyi ta kopiya Turinskoyi plashanici Na teritoriyi obiteli varto vidvidati cerkvu Uspinnya Presvyatoyi Bogorodici derev yanu cerkvu blazhennih Klimentiya i Leontiya a takozh pidnyatisya na Chernechu goru Tut zbereglisya zalishki fundamentu davnogo hramu zvidki vidkrivayetsya malovnichij krayevid na selo nbsp Krehivskij monastir svyatogo Mikolaya Otciv VasiliyanKrehivskij monastir svyatogo Mikolaya Otciv Vasiliyan 7 s Krehiv Lvivskij rajon Monastir zasnovanij u XVII stolitti ye vidatnoyu pam yatkoyu arhitekturi nacionalnogo znachennya Jogo istoriya pochinayetsya z dvoh chenciv Kiyevo Pecherskoyi lavri Ioyila ta Silvestra yaki oselilisya na gori Pobijnij Tam voni stvorili keliyi a na vershini zbuduvali dvi kaplici Pokrovi ta Petra i Pavla Zgodom skelya de voni zhili otrimala nazvu Skala Ioyila U XVIII stolitti Krehiv stav vidomim centrom palomnictva yakij vidviduvali prochani z Ukrayini Greciyi Kritu ta inshih krayin Sered vidatnih gostej monastirya buli getmani Bogdan Hmelnickij Petro Doroshenko Ivan Mazepa a takozh mitropolit Petro Mogila Sogodni monastir svyatogo Mikolaya zalishayetsya znachushoyu svyatineyu dlya greko katolikiv Na teritoriyi monastirya varto Projtisya Hresnoyu Dorogoyu yaka ye chastinoyu kompleksu Vidvidati cerkvu Preobrazhennya Gospodnogo ta derev yanu cerkvu Pokrovi Presvyatoyi Bogorodici Oglyanuti fortifikacijni muri v yiznu bramu ta vezhu dzvinicyu Vidvidati cilyushe dzherelo Bogorodici ta skelno pecherni kompleksi Osoblivoyu chastinoyu vidviduvannya stane degustaciya monastirskih smakolikiv yaki vigotovlyayut chenci j proponuyut u monastirskij kramnici U Krehivskomu monastiri vigotovlyayut shokolad maslo ta sir za avtorskimi receptami Smakoliki stvoryuyut sami monahi V procesi prigotuvannya vikoristovuyut lishe naturalni skladniki Utim treba pam yatati sho Krehivskij monastir ce misce kudi peredusim varto yihati ne lishe po smachni produkti Shoroku syudi pribuvayut prochani shob vidshukati vnutrishnyu garmoniyu ta pobuti naodinci z Bogom Lyudi mayut mozhlivist navit pozhiti pri monastiri Dlya cogo na teritoriyi ye specialnij gostovij budinok Palomnicka galuzred Palomnicka galuz industriya dozvolyaye zadovolnyati duhovno suspilni potrebi naselennya ta ye efektivnoyu v ekonomichnomu plani Rozvitok palomnictva dosyagayetsya cherez stimulyuvannya pidpriyemnickoyi aktivnosti v cij sferi zaluchennya investicij zabezpechennya nalezhnogo rivnya rozvitku socialnoyi ta inzhenernoyi infrastruktur palomnickih misc pidgotovku kadriv ekologichnu bezpeku stvorennya nalezhnih umov dlya palomnikiv zabezpechennya visokogo komfortu prozhivannya korinnih zhiteliv regionu Rozvitok palomnickoyi galuzi dozvolyaye rozshiryuvati zajnyatist naselennya realizovuvati socialni potrebi derzhavi na ozdorovlennya i vidpochinok naselennya nadavati ekonomichni vigodi na rivni teritorij Div takozhred nbsp Vikicitati mistyat vislovlyuvannya na temu Palomnictvo nbsp Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Palomnictvo Hadzh Vidi turizmuDzherelored Korotkij enciklopedichnij slovnik z kulturi K Ukrayina 2003 ISBN 966 524 105 2 Shih Yu A Ogirko I V Virtualne palomnictvo internet tehnologiyi dlya zadovolennya duhovnih potreb Poligrafiya i vidavnicha sprava Lviv UAD 2 58 2012 s 77 81 Posilannyared Palomnictvo Ukrayinska mala enciklopediya 16 kn u 8 t prof Ye Onackij Buenos Ajres 1962 T 5 kn X Literi Ol Per S 1279 1000 ekz Piligrim Ukrayinska Religiyeznavcha Enciklopediya Prosha Ukrayinska mala enciklopediya 16 kn u 8 t prof Ye Onackij Nakladom Administraturi UAPC v Argentini Buenos Ajres 1963 T 6 kn XII Literi Po Riz S 1528 1000 ekz Prochanska literatura Literaturoznavcha enciklopediya u 2 t avt uklad Yu I Kovaliv Kiyiv VC Akademiya 2007 T 2 M Ya S 287 Svyato Uspenska Univska Lavra Studijskogo Ustavu 1 Krehivskij monastir svyatogo Mikolaya 2 Palomnickij centr Svyatini Ukrayini Patriarshij palomnickij centr UGKC Palomnickij centr Effata Palomnickij centr Rafayil Znachennya palomnickogo turizmu dlya LvovaPrimitkired Etimologichnij slovnik ukrayinskoyi movi v 7 t redkol O S Melnichuk gol red ta in K Naukova dumka 1989 T 4 N P ukl R V Boldiryev ta in red tomu V T Kolomiyec V G Sklyarenko S Palomnik ISBN 966 00 0590 3 Etimologichnij slovnik ukrayinskoyi movi v 7 t redkol O S Melnichuk gol red ta in K Naukova dumka 1989 T 4 N P ukl R V Boldiryev ta in red tomu V T Kolomiyec V G Sklyarenko S Prochanin ISBN 966 00 0590 3 Smal Igor 2010 Geografiya turizmu ta rekreaciya Slovnik dovidnik ukrayinska Ternopil Navchalna kniga Bogdan s 87 ISBN 978 966 10 0281 3 Duhovnij Lviv Palomnictvo do svyatih misc Lvova ta Lvivshini abo de vidnoviti dushevnu rivnovagu lviv travel lviv travel ua Procitovano 24 listopada 2024 lviv travel oficijnij turistichnij sajt mista Lvova lviv travel lviv travel ua Procitovano 5 grudnya 2024 nbsp Ce nezavershena stattya pro religiyu Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Palomnictvo amp oldid 44087655
Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
