Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Миколаївський Мукачівський жіночий монастир — православний монастир на Чернечій горі в Мукачеві на Закарпатті. Перебуває під керівництвом Мукачівської і Ужгородської єпархії УПЦ (МП). Миколаївська церква і келії є пам'яткою архітектури національного значення (№ 171).
| Миколаївський Мукачівський жіночий монастир | |
|---|---|
 | |
| 48°27′18″ пн. ш. 22°44′01″ сх. д. / 48.45500° пн. ш. 22.73361° сх. д.Координати: 48°27′18″ пн. ш. 22°44′01″ сх. д. / 48.45500° пн. ш. 22.73361° сх. д. | |
| Тип споруди | монастир |
| Розташування |  Україна, Мукачево |
| Початок будівництва | XI ст. |
| Належність | УПЦ (МП) |
| Єпархія | Мукачівська православна єпархія |
| Адреса | вул. Північна, 2 |
| Вебсайт | myk-mon.church.ua |
  Миколаївський Мукачівський жіночий монастир (Закарпатська область) | |
 Миколаївський Мукачівський жіночий монастир у Вікісховищі | |
Історія
Заснування
Час заснування монастиря невідомо. Згідно усного переказу і передмови до Мукачівської хроніки, монастир був заснований в XI столітті. Згідно іншого старовинного передання Мукачівський Святомиколаївський монастир був заснований ще до 1242 року, а ченці-василіяни, що жили за правилами св. Василія тут поселились ще за княжих часів це підтверджує той факт, що після татарського лихоліття, Закарпаття а з ним і Мукачівська обитель була повністю зруйнована. Документальні свідчення про існування монастиря відносяться до XIV століття.
Як свідчить Мукачівський літопис, князь Федір Корятович прибув з Поділля в Угорську Русь влітку 1339 на службу до угорського короля Кароля I, який віддав йому у володіння Мукачівську домінію. На Чернечій горі на березі річки Латориця князь Федір Корятович збудував дерев'яну церкву та невеликий корпус для ченців і дав монастирю 8 березня 1360 грамоту, в якій закріпив за монастирем два села — Лавки та Бобовище разом з усіма повинностями, а також десяту частину виноградника з гір Іван і Лемчовка і деякі повинності з села Оросвийґ і Мукачівського замку (проте, на думку слов'янознавців А. Л. Петрова, ця грамота — фальсифікат, хоча і дуже старовинний).
Першим ігуменом, який згадується в історичних документах, був Лука. З 1491 монастир став резиденцією закарпатських православних владик, які об'єднали всі Закарпатті в Мукачівській єпархії.
Василіянин о. А. Кралицький навів легенду, згідно якої відновив монастир подільський князь Федір Корятович, як винагороду за чудесне врятування від змія, через заступництво св. Миколая Чудотворця. Шукаючи місце на нову обитель князь побачив ангела, який і вказав на місце майбутньої святині. Першим ігуменом Мукачівського монастиря був Лука, а його період вважається епохою розвитку святині. Першим мукачівським єпископом став владика Йоан. Саме від мукачівського монастиря і отримала свою назву Мукачівська єпархія. При монастирі монахи перекладали богослужбові книги. Також була заснована школа подібна до Острозької
Руйнація
Однак недовго обитель розвивалася. Під час війни між австрійськими Габсбургами та трансільванськими князями в 1537 році Мукачівський монастир був знову зруйнований, тоді й загинула велика частина монастирських документів та архівів. Відновлення монастиря проходило в 1538—1550 роки за єпископа Василя I і за допомогою австрійського імператорора Фердинанда I.
У 1657 р. монастир втретє було зруйновано, польським гетьманом Любомирським. З другої половини XVIII ст. почалося будівництво сьогоднішнього монастирського комплексу. Саме в цей час Дмитро Рац — покровитель василіян, користуючись авторитетом у Відні домігся перенесення осідку єпископа з Чернечої гори до Ужгороду.
Монастир був резиденцією православного єпископа, в ньому велася хронологія, переписувалися богослужебні і повчальні книги. Монастирська школа відіграла важливу роль у культурно-релігійному житті Закарпаття.
З'єднання (унія)
У 1646 році на Закарпатті, незважаючи на певний опір духовенства і мирян, з метою збереження православних традицій від проникнення в єпархію реформації, була прийнята унія з Римською церквою. Це рішення було прийнято в Ужгородському замку, де зібралися 63 священики, при тому, що духовенство Мукачівської єпархії налічувало 600 чоловік.
У період прийняття унії православним єпископом був Іоаникій Зейкан (†1684), який кілька разів виганяв разом із ченцями з Мукачівського монастиря прихильників унії. За часів єпископа Іоаникія, в 1661 році в Мукачівському монастирі був побудований перший кам'яний храм, кам'яна ротонда (архітектор С. Пьяменс) на кошти молдавського воєводи Костянтина Басараба. У 1664 році трансильванська княгиня, католичка Софія Баторі остаточно вигнала єпископа Іоаникія і передала монастир греко-католицького єпископа Петру (Парфенію). Єпископ Іоаникій оселився в Імстичево, де побудував новий монастир.
З того 1664 і до 1946 року монастир перебував у віданні греко-католицького чернечого ордену василіан. Справжній кам'яний монастир побудований в 1766—1772 роках (архітектор Дмитро Рац), а велична Свято-Миколаївська церква в 1798—1804. У 1862 році в монастирі сталася велика пожежа, наслідки якого усунули до 1865 року. У 1920-х роках роботу монастиря реорганізували ченці-василіани з Галичини. При монастирі зберігалися цінна бібліотека (понад 6 000 рідкісних книг і рукописів) і архів.
У XVIII ст. з мукачівської духовної школи вийшло десятки монахів просвітителів Закарпаття. Серед них історики Йоанікій Базилович, ЧСВВ та Анатолій Кралицький, ЧСВВ, філолог Арсеній Коцак, ЧСВВ, У 1733 р. Мукачівський монастир стає також осідком протоігумена провінції св. Миколая оо. Василіян на Срібній Землі. Першим протоігуменом став Гедеон Пазин, ЧСВВ
У 20-их рр. ХХ ст. Мукачівський монастир став центром оновлення монашого життя оо. Василіяни на Закарпатті. З Мукачівського новіціяту вийшли такі відомі василіяни як нині блаженний Павло Гойдич — єпископ Пряшівський, Йосиф Мартинець — перший єпископ греко-католиків Бразилії, Микола Дудаш, єпископ в Угорщині, Павло Миськів — довголітній протоархимандрит ЧСВВ, о. Севастіян Сабол, ЧСВВ (псевдонім Зореслав), відомий письменник, член НТШ, о. Йосиф Завадяк, ЧСВВ, останній ігумен Боронявського монастиря, який загинув мученицькою смертю у 1958 р.
Монастир за часів СРСР
У 1946—1947 роках, після окупації Закарпаття радянськими військами, монастир було передано православній церкві московського патріархату, він став жіночою обителлю. У нього перевели частину сестер з монастиря Різдва Пресвятої Богородиці в с. Липча. Монастирську бібліотеку та архів передали в університетську державну бібліотеку в Ужгороді та в обласний архів Закарпаття.
Першою настоятелькою стала ігуменія Параскєва (Прокоп, померла в 1967), в схимі Ніна. При закритті в 1961 році монастиря в с. Липча його сестри переселилися в Мукачево. Близько п'ятдесяти років духівником Мукачівського монастиря був архімандрит Василій (Пронін). У 2000-х роках в монастирі проживає близько 80 черниць. Управляє монастирем ігуменя Епістімія (Щербан), духівник монастиря з 1997 року — Феодор (Мамасуев) (з 2007 року — єпископ Мукачівський і Ужгородський московського патріархату).
Ікони
У монастирі зберігаються ікона Божої Матері, Скоропослушниця, Іверська ікона Божої Матері, привезена з гори Афон, і рака з частиною мощей преподобного Мойсея Угрина, а також є безліч частинок мощей інших угодників Божих.
У 1926 р. на прохання оо. Василіян Святіший Отець Пій ХІ дарує мукачівському монастирю старовинну чудотворну ікону Богородиці, як запоруку відновлення марійського культу та побожності серед вірних. Ікона датується 1453 р. Так на всі богородичні свята при монастирі відбувалися багатотисячні відпусти з найбільшим Успенським.
Однак 24 березня 1947 р. Мукачівський василіянський монастир було ліквідовано, а всіх 33-ох монахів — василіян було перевезено до Імстичівського монастиря. Замість василіян монастир заселили православними монахинями РПЦ. 1936 р. ігумен Мукачівського монастиря о. Полікарп Булик, ЧСВВ та магістер новіціяту о. Гліб Кінах, ЧСВВ замовляють копію ікони, яку у 1947 р. поставили на місце оригіналу, а оригінал на зберігання передали родині бр. Юліана Миговича, ЧСВВ.
Література
- Brevis Notitia Fundationis Theodori Koriathovits Olim Ducis De Munkacs, Pro Religiosis Ruthenis Ordinis Sancti Basilii Magni, In Monte Csernek Ad Munkacs, Anno MCCCLX Bazilovič, Joannikij 1799 [ 18 січня 2021 у Wayback Machine.] (лат.)
- Енциклопедія Підкарпатської Русі. С.267.
- Енциклопедія українознавства. В 10-ти т. / Гол. ред. В. Кубійович. — Париж; Нью-Йорк: Молоде Життя, 1954—1989.
Посилання
- Л. Г. Мацкевий. Мукачівський Свято-Миколаївський монастир [ 2 жовтня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2010. — Т. 7 : Мл — О. — С. 125. — .
- До історії бібліотеки Мукачівського монастиря – Свято-Миколаївський Мукачівський жіночий монастир
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Mikolayivskij Mukachivskij zhinochij monastir pravoslavnij monastir na Chernechij gori v Mukachevi na Zakarpatti Perebuvaye pid kerivnictvom Mukachivskoyi i Uzhgorodskoyi yeparhiyi UPC MP Mikolayivska cerkva i keliyi ye pam yatkoyu arhitekturi nacionalnogo znachennya 171 Mikolayivskij Mukachivskij zhinochij monastir48 27 18 pn sh 22 44 01 sh d 48 45500 pn sh 22 73361 sh d 48 45500 22 73361 Koordinati 48 27 18 pn sh 22 44 01 sh d 48 45500 pn sh 22 73361 sh d 48 45500 22 73361Tip sporudimonastirRoztashuvannya Ukrayina MukachevoPochatok budivnictvaXI st NalezhnistUPC MP YeparhiyaMukachivska pravoslavna yeparhiyaAdresavul Pivnichna 2Vebsajtmyk mon church uaMikolayivskij Mukachivskij zhinochij monastir Zakarpatska oblast Mikolayivskij Mukachivskij zhinochij monastir u VikishovishiIstoriyaZasnuvannya Mikolayivskij monastir Chas zasnuvannya monastirya nevidomo Zgidno usnogo perekazu i peredmovi do Mukachivskoyi hroniki monastir buv zasnovanij v XI stolitti Zgidno inshogo starovinnogo peredannya Mukachivskij Svyatomikolayivskij monastir buv zasnovanij she do 1242 roku a chenci vasiliyani sho zhili za pravilami sv Vasiliya tut poselilis she za knyazhih chasiv ce pidtverdzhuye toj fakt sho pislya tatarskogo liholittya Zakarpattya a z nim i Mukachivska obitel bula povnistyu zrujnovana Dokumentalni svidchennya pro isnuvannya monastirya vidnosyatsya do XIV stolittya Yak svidchit Mukachivskij litopis knyaz Fedir Koryatovich pribuv z Podillya v Ugorsku Rus vlitku 1339 na sluzhbu do ugorskogo korolya Karolya I yakij viddav jomu u volodinnya Mukachivsku dominiyu Na Chernechij gori na berezi richki Latoricya knyaz Fedir Koryatovich zbuduvav derev yanu cerkvu ta nevelikij korpus dlya chenciv i dav monastiryu 8 bereznya 1360 gramotu v yakij zakripiv za monastirem dva sela Lavki ta Bobovishe razom z usima povinnostyami a takozh desyatu chastinu vinogradnika z gir Ivan i Lemchovka i deyaki povinnosti z sela Orosvijg i Mukachivskogo zamku prote na dumku slov yanoznavciv A L Petrova cya gramota falsifikat hocha i duzhe starovinnij Pershim igumenom yakij zgaduyetsya v istorichnih dokumentah buv Luka Z 1491 monastir stav rezidenciyeyu zakarpatskih pravoslavnih vladik yaki ob yednali vsi Zakarpatti v Mukachivskij yeparhiyi Vasiliyanin o A Kralickij naviv legendu zgidno yakoyi vidnoviv monastir podilskij knyaz Fedir Koryatovich yak vinagorodu za chudesne vryatuvannya vid zmiya cherez zastupnictvo sv Mikolaya Chudotvorcya Shukayuchi misce na novu obitel knyaz pobachiv angela yakij i vkazav na misce majbutnoyi svyatini Pershim igumenom Mukachivskogo monastirya buv Luka a jogo period vvazhayetsya epohoyu rozvitku svyatini Pershim mukachivskim yepiskopom stav vladika Joan Same vid mukachivskogo monastirya i otrimala svoyu nazvu Mukachivska yeparhiya Pri monastiri monahi perekladali bogosluzhbovi knigi Takozh bula zasnovana shkola podibna do Ostrozkoyi Div takozh Mukachivska pravoslavna yeparhiya Div takozh Mukachivska greko katolicka yeparhiya Rujnaciya Odnak nedovgo obitel rozvivalasya Pid chas vijni mizh avstrijskimi Gabsburgami ta transilvanskimi knyazyami v 1537 roci Mukachivskij monastir buv znovu zrujnovanij todi j zaginula velika chastina monastirskih dokumentiv ta arhiviv Vidnovlennya monastirya prohodilo v 1538 1550 roki za yepiskopa Vasilya I i za dopomogoyu avstrijskogo imperatorora Ferdinanda I U 1657 r monastir vtretye bulo zrujnovano polskim getmanom Lyubomirskim Z drugoyi polovini XVIII st pochalosya budivnictvo sogodnishnogo monastirskogo kompleksu Same v cej chas Dmitro Rac pokrovitel vasiliyan koristuyuchis avtoritetom u Vidni domigsya perenesennya osidku yepiskopa z Chernechoyi gori do Uzhgorodu Monastir buv rezidenciyeyu pravoslavnogo yepiskopa v nomu velasya hronologiya perepisuvalisya bogosluzhebni i povchalni knigi Monastirska shkola vidigrala vazhlivu rol u kulturno religijnomu zhitti Zakarpattya Z yednannya uniya Svyato Mikolayivskij hram 1798 1804 U 1646 roci na Zakarpatti nezvazhayuchi na pevnij opir duhovenstva i miryan z metoyu zberezhennya pravoslavnih tradicij vid proniknennya v yeparhiyu reformaciyi bula prijnyata uniya z Rimskoyu cerkvoyu Ce rishennya bulo prijnyato v Uzhgorodskomu zamku de zibralisya 63 svyasheniki pri tomu sho duhovenstvo Mukachivskoyi yeparhiyi nalichuvalo 600 cholovik U period prijnyattya uniyi pravoslavnim yepiskopom buv Ioanikij Zejkan 1684 yakij kilka raziv viganyav razom iz chencyami z Mukachivskogo monastirya prihilnikiv uniyi Za chasiv yepiskopa Ioanikiya v 1661 roci v Mukachivskomu monastiri buv pobudovanij pershij kam yanij hram kam yana rotonda arhitektor S Pyamens na koshti moldavskogo voyevodi Kostyantina Basaraba U 1664 roci transilvanska knyaginya katolichka Sofiya Batori ostatochno vignala yepiskopa Ioanikiya i peredala monastir greko katolickogo yepiskopa Petru Parfeniyu Yepiskop Ioanikij oselivsya v Imstichevo de pobuduvav novij monastir Z togo 1664 i do 1946 roku monastir perebuvav u vidanni greko katolickogo chernechogo ordenu vasilian Spravzhnij kam yanij monastir pobudovanij v 1766 1772 rokah arhitektor Dmitro Rac a velichna Svyato Mikolayivska cerkva v 1798 1804 U 1862 roci v monastiri stalasya velika pozhezha naslidki yakogo usunuli do 1865 roku U 1920 h rokah robotu monastirya reorganizuvali chenci vasiliani z Galichini Pri monastiri zberigalisya cinna biblioteka ponad 6 000 ridkisnih knig i rukopisiv i arhiv U XVIII st z mukachivskoyi duhovnoyi shkoli vijshlo desyatki monahiv prosvititeliv Zakarpattya Sered nih istoriki Joanikij Bazilovich ChSVV ta Anatolij Kralickij ChSVV filolog Arsenij Kocak ChSVV U 1733 r Mukachivskij monastir staye takozh osidkom protoigumena provinciyi sv Mikolaya oo Vasiliyan na Sribnij Zemli Pershim protoigumenom stav Gedeon Pazin ChSVV U 20 ih rr HH st Mukachivskij monastir stav centrom onovlennya monashogo zhittya oo Vasiliyani na Zakarpatti Z Mukachivskogo noviciyatu vijshli taki vidomi vasiliyani yak nini blazhennij Pavlo Gojdich yepiskop Pryashivskij Josif Martinec pershij yepiskop greko katolikiv Braziliyi Mikola Dudash yepiskop v Ugorshini Pavlo Miskiv dovgolitnij protoarhimandrit ChSVV o Sevastiyan Sabol ChSVV psevdonim Zoreslav vidomij pismennik chlen NTSh o Josif Zavadyak ChSVV ostannij igumen Boronyavskogo monastirya yakij zaginuv muchenickoyu smertyu u 1958 r Monastir za chasiv SRSRU 1946 1947 rokah pislya okupaciyi Zakarpattya radyanskimi vijskami monastir bulo peredano pravoslavnij cerkvi moskovskogo patriarhatu vin stav zhinochoyu obitellyu U nogo pereveli chastinu sester z monastirya Rizdva Presvyatoyi Bogorodici v s Lipcha Monastirsku biblioteku ta arhiv peredali v universitetsku derzhavnu biblioteku v Uzhgorodi ta v oblasnij arhiv Zakarpattya Pershoyu nastoyatelkoyu stala igumeniya Paraskyeva Prokop pomerla v 1967 v shimi Nina Pri zakritti v 1961 roci monastirya v s Lipcha jogo sestri pereselilisya v Mukachevo Blizko p yatdesyati rokiv duhivnikom Mukachivskogo monastirya buv arhimandrit Vasilij Pronin U 2000 h rokah v monastiri prozhivaye blizko 80 chernic Upravlyaye monastirem igumenya Epistimiya Sherban duhivnik monastirya z 1997 roku Feodor Mamasuev z 2007 roku yepiskop Mukachivskij i Uzhgorodskij moskovskogo patriarhatu IkoniCerkva Uspinya Presvyatoyi Bogorodici U monastiri zberigayutsya ikona Bozhoyi Materi Skoroposlushnicya Iverska ikona Bozhoyi Materi privezena z gori Afon i raka z chastinoyu moshej prepodobnogo Mojseya Ugrina a takozh ye bezlich chastinok moshej inshih ugodnikiv Bozhih U 1926 r na prohannya oo Vasiliyan Svyatishij Otec Pij HI daruye mukachivskomu monastiryu starovinnu chudotvornu ikonu Bogorodici yak zaporuku vidnovlennya marijskogo kultu ta pobozhnosti sered virnih Ikona datuyetsya 1453 r Tak na vsi bogorodichni svyata pri monastiri vidbuvalisya bagatotisyachni vidpusti z najbilshim Uspenskim Odnak 24 bereznya 1947 r Mukachivskij vasiliyanskij monastir bulo likvidovano a vsih 33 oh monahiv vasiliyan bulo perevezeno do Imstichivskogo monastirya Zamist vasiliyan monastir zaselili pravoslavnimi monahinyami RPC 1936 r igumen Mukachivskogo monastirya o Polikarp Bulik ChSVV ta magister noviciyatu o Glib Kinah ChSVV zamovlyayut kopiyu ikoni yaku u 1947 r postavili na misce originalu a original na zberigannya peredali rodini br Yuliana Migovicha ChSVV LiteraturaBrevis Notitia Fundationis Theodori Koriathovits Olim Ducis De Munkacs Pro Religiosis Ruthenis Ordinis Sancti Basilii Magni In Monte Csernek Ad Munkacs Anno MCCCLX Bazilovic Joannikij 1799 18 sichnya 2021 u Wayback Machine lat Enciklopediya Pidkarpatskoyi Rusi S 267 Enciklopediya ukrayinoznavstva V 10 ti t Gol red V Kubijovich Parizh Nyu Jork Molode Zhittya 1954 1989 PosilannyaL G Mackevij Mukachivskij Svyato Mikolayivskij monastir 2 zhovtnya 2016 u Wayback Machine Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2010 T 7 Ml O S 125 ISBN 978 966 00 1061 1 Do istoriyi biblioteki Mukachivskogo monastirya Svyato Mikolayivskij Mukachivskij zhinochij monastir