Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Софія Баторі Сіладьшомльо 1629 Замок Паланок 14 червня 1680 дружина трансільванського князя Дьєрдя Ракоці II племінниця

Софія Баторі

Софія Баторі

Софія Баторі (Сіладьшомльо, 1629 – Замок Паланок, 14 червня 1680) — дружина трансільванського князя Дьєрдя Ракоці II, племінниця князя Габора Баторія.

Софія Баторі
image
Портрет невідомого художника XVII ст.
Народилася 1629[2]
Шимлеу-Сілванієй, Трансильванське князівство
Померла 14 червня 1680(1680-06-14)[1]
Замок «Паланок»
Поховання Кошиці
Країна image Річ Посполита
Діяльність аристократка
Титул принцеса
Конфесія кальвінізм[3] і католицтво[3]
Рід Баторі
Батько d
Мати d
У шлюбі з Юрій II Ракоці
Діти Ференц I Ракоці

Біографія

Народилася Софія Баторі у 1628 році в Сіладьшомльо у сім'ї та польки . Про дитячі роки Софії майже нічого не відомо. В сім’ї Баторі, крім Софії, дітей більше не було. В 1635 році помер її батько Андраш Баторі, відтоді її вихованням займалась мати Анна Закревська.

У Сіладьшомльо вона познайомилася з Дєрдем Ракоці, на той час капітаном у м Орадя. Їхнє весілля відбулося 3 лютого 1643 року в Дюлафехерварі. Софії було 15 років, а її чоловіку Дєрдю 22 роки. На прохання свого тестя, Дьєрдя І Ракоці, Софія незабаром перейшла з католицької релігії на реформатську.

В 1644 році із міста Варад подружжя переїхало жити в Дюлафехервар, столицю Трансільванії,  щоб Дєрдь зміг обійняти посаду губернатора. Недовіра до Дєрдя II Ракоці та його дружини Софії з боку його батьків, тривала і далі, фінансова та економічна влада знаходилась в руках Жужанни Лорантффі – матері молодого князя. В 1642 році ще при житті батька, Дєрдя II Ракоці обирають князем Трансільванії, однак, рішення він приймав лише за згодою батьків. В 1645 році Софія народила хлопчика, якого назвали Ференцом. Пізніше в нього народився брат, але в малолітньому віці помер.

В 1648 році помирає батько її чоловіка Дєрдь I Ракоці, залишивши своїм двом синам Дєрдю та Жігмонду багато нерухомості та величезну кількість грошей. Але, розпоряджатись майном мала право лише Жужанна Лорантффі, їхня мати. Згідно з заповітом, Софія Баторі могла успадкувати майно лише за умови, якщо вона залишиться в кальвіністській релігії. В політичних питаннях Дєрдь II Ракоці більше прислухався до порад матері ніж до дружини. Відомо, що саме Софія Баторі разом із його матір’ю рішуче відмовляли Дєрдя ІІ Ракоці проти польського походу 1657 року, який закінчився нищівною поразкою для князя.

В 1658 році помирає її мати Анна Закревська, через два роки свекруха Жужанна Лорантффі, в 1660 році в битві з турками при Сасфенеші був смертельно поранений її чоловік Дєрдь II Ракоці. Після смерті чоловіка, Софія Баторі  із неповнолітнім сином Ференцом І Ракоці переїхала жити в Мукачівський замок, покинувши Трансільванію. Водночас вона повернулася до Римсько-католицької церкви і почала підтримувати Габсбурзьку монархію на чолі з імператором Леопольдом I. Під впливом єзуїтів вона переслідувала протестантських проповідників у володіннях Ракоці, а згодом і протестантських селян.

В 1666 році її син Ференц одружується із Ілоною Зріні (Jelena Zrinski), бана Хорватії Петра Зріні. Вони подарували Софій Баторі двох внуків – Юліану Ракоці та Ференца ІІ Ракоці, на яких вона покладала великі надії.  Саме їм Софія Баторі заповідала всі маєтності, нажиті Трансільванськими князями Ракоці, а не невістці Ілоні Зріні.

У 1671 році її сина Ференца, який брав участь у змові Зринських — Франкопана проти австрійського імператора Леопольда I, засудили до страти. Софія Баторі рятує сина від страти сплативши викуп у 300 000 форинтів (близько 200 000 гульденів) та впустивши у всі свої замки австрійських солдатів (крім Мукачівського замку).

Згодом Софія Баторі потрапила під вплив контрреформаційного єзуїта Імре Кіша.

В 1672 році у володіннях Ракоці почалось селянське повстання, яке очолив Габор Кенде. Софія Баторі бере активну участь у придушенні повстання. Свідченням цього є звернення австрійської влади до володарки Мукачівського замку Софії Баторі з проханням посилити каральні дії проти повстанців, пропонуючи виловити керівників повстання, які мають зібратися в Севлюші (Виноградово) і відправити їх в Кошіце (Словаччина) для розправи. В 1674 році Софія Баторі видала грамоту в якій обіцяла піти на деякі поступки селянам, зокрема звільнити їх від роботи на господаря під час уніатських церковних свят.

Її син Ференц І Ракоці помер при загадкових обставинах у 1676 році (31 рік).

Після цього її невістка Ілона Зріні, яка також була католичкою, не змогла залишитися при дворі Мукачево, оскільки пропонувала м’якше ставлення до кріпаків-протестантів.

Наприкінці свого життя вона зробила усе, щоб запобігти запланованому шлюбу Ілони Зріні та Імре Текелі. Померла Софія Баторі 14 червня 1680 року. Її поховали разом із сином, Ференцем, у крипті єзуїтського парафіяльного костелу у Кошиці, яке вона заснувала. Через два роки після її смерті, у 1682 році Ілона Зріні та Текелі святкували весілля в Мукачевському замку.

Примітки

  1. http://mek.oszk.hu/00300/00355/html/ABC00523/01228.htm
  2. MAK
    d:Track:Q105192847
  3. Magyar életrajzi lexikon / за ред. K. Ágnes — Budapest: Akadémiai Kiadó, 1967.
    d:Track:Q19158937d:Track:Q23296657d:Track:Q555093d:Track:Q1781

Джерела

  • Báthori Zsófia, somlyói – Magyar életrajzi lexikon 1000–1990
  • Egy véres század nagyasszonya

Більше інформації

  • Kiss Kálmán: Báthori Zsófia életrajza (Nagybánya, 1879)
  • Meszlényi Antal: Báthori Zsófia élete és végrendelete (Budapest, 1939)
  • Passuth László]]: Sasnak körme közt (regény, Budapest, 1956).
  • Újratemetik I. Rákóczi Ferencet és Báthory Zsófiát (2012. március 1.)
  • Kiss Kálmán: Báthori Zsófia életrajza; Molnár Ny., Nagybánya, 1879
  • Majláth Béla: Forgách Ádám és Báthory Sófia ékszereinek történetéből; Akadémia, Bp., 1882 (Értekezések a történelmi tudományok köréből)
  • Szabó Adorján: II. Rákóczi Ferencz nagyanyja és édes atyja; Vitéz Ny., Kassa, 1903
  • Lőcsey Mária: Báthori Zsófia; Neuwald Ny., Bp., 1914 (Történeti értekezések)
  • Meszlényi Antal: Báthory Zsófia élete és végrendelete (1628–1680); Stephaneum Ny., Bp., 1939
  • Szabó Adorján: Báthory Zsófia temploma Kassán; Szt. Erzsébet Ny., Kassa, 1942

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Sofiya Batori Siladshomlo 1629 Zamok Palanok 14 chervnya 1680 druzhina transilvanskogo knyazya Dyerdya Rakoci II pleminnicya knyazya Gabora Batoriya Sofiya BatoriPortret nevidomogo hudozhnika XVII st Narodilasya 1629 2 Shimleu Silvaniyej Transilvanske knyazivstvoPomerla 14 chervnya 1680 1680 06 14 1 Zamok Palanok Pohovannya KoshiciKrayina Rich PospolitaDiyalnist aristokratkaTitul princesaKonfesiya kalvinizm 3 i katolictvo 3 Rid BatoriBatko dMati dU shlyubi z Yurij II RakociDiti Ferenc I Rakoci Mediafajli u VikishovishiBiografiyaNarodilasya Sofiya Batori u 1628 roci v Siladshomlo u sim yi ta polki Pro dityachi roki Sofiyi majzhe nichogo ne vidomo V sim yi Batori krim Sofiyi ditej bilshe ne bulo V 1635 roci pomer yiyi batko Andrash Batori vidtodi yiyi vihovannyam zajmalas mati Anna Zakrevska U Siladshomlo vona poznajomilasya z Dyerdem Rakoci na toj chas kapitanom u m Oradya Yihnye vesillya vidbulosya 3 lyutogo 1643 roku v Dyulafehervari Sofiyi bulo 15 rokiv a yiyi choloviku Dyerdyu 22 roki Na prohannya svogo testya Dyerdya I Rakoci Sofiya nezabarom perejshla z katolickoyi religiyi na reformatsku V 1644 roci iz mista Varad podruzhzhya pereyihalo zhiti v Dyulafehervar stolicyu Transilvaniyi shob Dyerd zmig obijnyati posadu gubernatora Nedovira do Dyerdya II Rakoci ta jogo druzhini Sofiyi z boku jogo batkiv trivala i dali finansova ta ekonomichna vlada znahodilas v rukah Zhuzhanni Lorantffi materi molodogo knyazya V 1642 roci she pri zhitti batka Dyerdya II Rakoci obirayut knyazem Transilvaniyi odnak rishennya vin prijmav lishe za zgodoyu batkiv V 1645 roci Sofiya narodila hlopchika yakogo nazvali Ferencom Piznishe v nogo narodivsya brat ale v malolitnomu vici pomer V 1648 roci pomiraye batko yiyi cholovika Dyerd I Rakoci zalishivshi svoyim dvom sinam Dyerdyu ta Zhigmondu bagato neruhomosti ta velicheznu kilkist groshej Ale rozporyadzhatis majnom mala pravo lishe Zhuzhanna Lorantffi yihnya mati Zgidno z zapovitom Sofiya Batori mogla uspadkuvati majno lishe za umovi yaksho vona zalishitsya v kalvinistskij religiyi V politichnih pitannyah Dyerd II Rakoci bilshe prisluhavsya do porad materi nizh do druzhini Vidomo sho same Sofiya Batori razom iz jogo matir yu rishuche vidmovlyali Dyerdya II Rakoci proti polskogo pohodu 1657 roku yakij zakinchivsya nishivnoyu porazkoyu dlya knyazya V 1658 roci pomiraye yiyi mati Anna Zakrevska cherez dva roki svekruha Zhuzhanna Lorantffi v 1660 roci v bitvi z turkami pri Sasfeneshi buv smertelno poranenij yiyi cholovik Dyerd II Rakoci Pislya smerti cholovika Sofiya Batori iz nepovnolitnim sinom Ferencom I Rakoci pereyihala zhiti v Mukachivskij zamok pokinuvshi Transilvaniyu Vodnochas vona povernulasya do Rimsko katolickoyi cerkvi i pochala pidtrimuvati Gabsburzku monarhiyu na choli z imperatorom Leopoldom I Pid vplivom yezuyitiv vona peresliduvala protestantskih propovidnikiv u volodinnyah Rakoci a zgodom i protestantskih selyan V 1666 roci yiyi sin Ferenc odruzhuyetsya iz Ilonoyu Zrini Jelena Zrinski bana Horvatiyi Petra Zrini Voni podaruvali Sofij Batori dvoh vnukiv Yulianu Rakoci ta Ferenca II Rakoci na yakih vona pokladala veliki nadiyi Same yim Sofiya Batori zapovidala vsi mayetnosti nazhiti Transilvanskimi knyazyami Rakoci a ne nevistci Iloni Zrini U 1671 roci yiyi sina Ferenca yakij brav uchast u zmovi Zrinskih Frankopana proti avstrijskogo imperatora Leopolda I zasudili do strati Sofiya Batori ryatuye sina vid strati splativshi vikup u 300 000 forintiv blizko 200 000 guldeniv ta vpustivshi u vsi svoyi zamki avstrijskih soldativ krim Mukachivskogo zamku Zgodom Sofiya Batori potrapila pid vpliv kontrreformacijnogo yezuyita Imre Kisha V 1672 roci u volodinnyah Rakoci pochalos selyanske povstannya yake ocholiv Gabor Kende Sofiya Batori bere aktivnu uchast u pridushenni povstannya Svidchennyam cogo ye zvernennya avstrijskoyi vladi do volodarki Mukachivskogo zamku Sofiyi Batori z prohannyam posiliti karalni diyi proti povstanciv proponuyuchi viloviti kerivnikiv povstannya yaki mayut zibratisya v Sevlyushi Vinogradovo i vidpraviti yih v Koshice Slovachchina dlya rozpravi V 1674 roci Sofiya Batori vidala gramotu v yakij obicyala piti na deyaki postupki selyanam zokrema zvilniti yih vid roboti na gospodarya pid chas uniatskih cerkovnih svyat Yiyi sin Ferenc I Rakoci pomer pri zagadkovih obstavinah u 1676 roci 31 rik Pislya cogo yiyi nevistka Ilona Zrini yaka takozh bula katolichkoyu ne zmogla zalishitisya pri dvori Mukachevo oskilki proponuvala m yakshe stavlennya do kripakiv protestantiv Naprikinci svogo zhittya vona zrobila use shob zapobigti zaplanovanomu shlyubu Iloni Zrini ta Imre Tekeli Pomerla Sofiya Batori 14 chervnya 1680 roku Yiyi pohovali razom iz sinom Ferencem u kripti yezuyitskogo parafiyalnogo kostelu u Koshici yake vona zasnuvala Cherez dva roki pislya yiyi smerti u 1682 roci Ilona Zrini ta Tekeli svyatkuvali vesillya v Mukachevskomu zamku Primitkihttp mek oszk hu 00300 00355 html ABC00523 01228 htm MAK d Track Q105192847 Magyar eletrajzi lexikon za red K Agnes Budapest Akademiai Kiado 1967 d Track Q19158937d Track Q23296657d Track Q555093d Track Q1781DzherelaBathori Zsofia somlyoi Magyar eletrajzi lexikon 1000 1990 Egy veres szazad nagyasszonyaBilshe informaciyiKiss Kalman Bathori Zsofia eletrajza Nagybanya 1879 Meszlenyi Antal Bathori Zsofia elete es vegrendelete Budapest 1939 Passuth Laszlo Sasnak korme kozt regeny Budapest 1956 Ujratemetik I Rakoczi Ferencet es Bathory Zsofiat 2012 marcius 1 Kiss Kalman Bathori Zsofia eletrajza Molnar Ny Nagybanya 1879 Majlath Bela Forgach Adam es Bathory Sofia ekszereinek tortenetebol Akademia Bp 1882 Ertekezesek a tortenelmi tudomanyok korebol Szabo Adorjan II Rakoczi Ferencz nagyanyja es edes atyja Vitez Ny Kassa 1903 Locsey Maria Bathori Zsofia Neuwald Ny Bp 1914 Torteneti ertekezesek Meszlenyi Antal Bathory Zsofia elete es vegrendelete 1628 1680 Stephaneum Ny Bp 1939 Szabo Adorjan Bathory Zsofia temploma Kassan Szt Erzsebet Ny Kassa 1942

Дата публікації:
Топ