Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Імстичівський монастир — монастир у селі Імстичово Іршавського району Закарпатської області чину Василіян (нині — Мукачівська греко-католицька єпархія). Заснований у другій половині XVII ст.
| Імстичівський монастир | |
|---|---|
 | |
| 48°17′45″ пн. ш. 23°11′30″ сх. д. / 48.29583° пн. ш. 23.19167° сх. д.Координати: 48°17′45″ пн. ш. 23°11′30″ сх. д. / 48.29583° пн. ш. 23.19167° сх. д. | |
| Тип споруди | монастир |
| Розташування | Україна, Імстичово, Іршавський район, Закарпатська область |
| Стан | пам'ятка архітектури національного значення України |
  Імстичівський монастир (Україна) | |
 Імстичівський монастир у Вікісховищі | |
Виникнення цієї обителі пов'язано із діяльністю православного єпископа Йоанікія Зейкана, останнього православного Мукачівського єпископа († 1686 р.). Першою згадкою про заснування монастиря є дарча грамота пана Улашина від 16 червня 1654 р. Із згаданої грамоти можна зробити висновок, що Імстичівський монастир існував у 1654 р., а можливо й раніше.
Історичні факти
Існують фактичні підтвердження значного розвитку господарства обителі вже на ранніх етапах її діяльності.
У другій половині XVII ст., монастир мав досить добре господарське становище, володів значними територіями, які через дарування продовжували збільшуватись, а також, певними грошовими ресурсами, які навіть давав у позику.
Важливою подією для обителі було юридичне підтвердження маєтків, яке виклопотав Йоан Мстицеї, у грамоті від 10 лютого 1676 р. Цей документ, деякі історики вважають початком заснування монастиря.
В історичному документі «Грамота жупного собрания Бережской жупы об утверждении завещания дворянина Йоанна Мистицеи о передаче земли Имстичевскому монастырю» згадується, що на похоронах Йоанікія Зейкана у 1686 р., був присутній мукачівський настоятель ієромонах Методій Раковецький; тут-таки повідомляється про обрання нового ігумена ієромонаха Дорофея та ще трьох отців даного монастиря — оо. Атанасія, Теодосія та Йоанікія. На основі цього документу, можна зробити висновок про значний розвиток Імстичівського монастиря, який мав достатній кількісний склад та володів маєтками. Доходи монастиря збільшувалися за рахунок оренди майна.
У 1733 році, відбулася спроба об'єднати закарпатські монастирі в одну Провінцію. Внаслідок цього, ігумени усіх монастирів, в тому числі й Імстичівський, признали «законное послушаніе» ігуменові , який був зобов'язаний їхні монастирі «ведлуг регули святой − посипати и о них попеченіе мати». Так, першим Протоігуменом став тодішній ігумен Святомиколаївського монастиря на Чернечій горі, о. Григорій Булко ЧСВВ († 1742), від якого властиво починається список Василіянських Протоігуменів на Закарпатті. Таким чином, Імстичівський монастир вже не існував сам-по-собі, а став приналежним до Провінції Василіянського Чину, яка об'єднувала усі монастирі на Закарпатті.
В інвентарному описі за 1756 р. зазначено, що ігуменом в Імстичівському монастирі був о. Боніфацій Грецула, крім нього тут жили ще 5 монахів, а сам монастир мав досить велике господарство.
При Імстичівському монастирі існувала також початкова школа, а викладали там Йоанікій Зейкан та Арсеній Коцак. О. Арсеній створив слов'яно-руську граматику, яку і викладав, будучи професором в різних монастирях, зокрема у Імстичівському.
За особовим переписом у 1775 р., ігуменом у Імстичівському монастирі був о. Гавриїл Бачинський, а монахів налічувалося дев'ять осіб.
Офіційний статус
Важливою подією було надання монастирю офіційного статусу за рішенням церковного конвенту від 1779 р.
Існує детальний опис Імстичівського монастиря за 1865 р. На той час тут знаходилося 5 монахів і вдвічі більше прислуги. Церква св. Архістратига Михаїла була збудована з каменю ще у 1798 р.; кам'яний монастир побудовано ще раніше — у 1773 р.; маюрня для прислуги, збудована у 1843 р., складалася з двох будинків; господарські прибудови для тварин споруджувалися разом з маюрнею. Монахи мали город, 10 вуликів бджіл, виноградник та сад із різними плодовими деревами. Крім того, монастир володів млином, що був зданий в оренду за відповідну плату. Церковний інвентар монастирської церкви був досить обширний, а літургійні книги становили стандартний набір, який необхідний для відправлення усіх богослужінь. Особливо тут було розвинуте тваринництво — у великій кількості утримувались: коні, воли, корови, вівці, барани, кози, ягнята, свині. Відомо про забезпечення і господарським інвентарем — вози, плуги, борони, сокири, коси. З опису зрозуміло, що Імстичівський монастир мав достатньо споруд і господарство, яке приносило великі прибутки.
Занепад та реформа Василіян
Внаслідок загального занепаду Василіянського Чину на Закарпатті, настав занепад і в Імстичівському монастирі. Щодо економічного занепаду, то станом на 1896 р., Імстичівський монастир мав боргів на суму 1800 форинтів. Згідно з договору купівлі-продажу від 19 липня 1899 р. у с. Кішфалуд було продано нерухомість Імстичівського кляштору Естері Шенфелд. За рішенням відповідних органів 9 січня 1900 р., власність обителі остаточно закріплювалась за новим власником.
Занепад також настав і в духовному житті ченців та у їхній діяльності. Такий стан монашого життя, запанував у цілій Австрійській імперії. Тому для піднесення чернечої карності 1852 р. Папа Пій IX наказав провести канонічну візитацію усіх монаших Чинів і Згромаджень імперії.
У 1903 р. було прийнято постанову про необхідність проведення реформи чернечого життя у Провінції. Імстичівський монастир був одним з останніх, у якому було проведено реформу. Він продовжував виконувати свої релігійні функції, але перебував у вкрай занедбаному стані.
24 вересня 1931 р. о. Гліб Кінах ЧСВВ, за дорученням Протоархімандрита Діонізія Ткачука ЧСВВ і згодою протоігумена о. Йоакима Хоми ЧСВВ, дав розпорядження о. Петру Булику ЧСВВ перейняти Імстичівський монастир. Перебирання обителі відбулося 26 вересня 1931 р. Настоятелем монастиря став о. Петро Котович ЧСВВ.
Монастир в часи Карпатської України
У 1939 році, Карпатська Україна була остаточно окупована угорцями. Внаслідок цього, змінилось становище василіанських монастирів на у краї. Проукраїнськи налаштовані монахи-василіяни, стали об'єктом переслідування окупантів, які захопили державу.
Першим на черзі у розправі, став Імстичівський монастир, де нібито тримали січовиків. 18 березня 1939 р. було обстріляно монастир, хоча ні зброї, ні тим більше січовиків там не було. Настоятель о. Петро Котович перейшов у і 20 квітня переїхав до Югославії, а ігуменом у Імстичеві було призначено нереформованого о. Мефодія Кралицького.
У той час на Закарпатті було створено «Провінцію Василіанського Чину Св. Йосафата в Угорщині», яка була розділена на своєрідні самоврядні віце-провінції — угорську, руську та румунську. Імстичівський монастир став приналежним до руської гілки (Coetus monasteriorum ruthenorum), яку очолював о. Антоній Мондик ЧСВВ. Настоятелем монастиря тоді був о. Іван Сідей ЧСВВ, а монаша спільнота складалася із шести осіб.
Монастир за часів СРСР
На початку 1945 року, Угорщина була окупована радянськими військами. Монастирі поодиноких національних груп Василіянської Провінції в Угорщині стали знову поділені політичними кордонами. Імстичівський монастир опинився на території Радянської України і в скорому часі, як і всі інші василіанські монастирі на Закарпатті, став об'єктом переслідування з боку Радянської влади.
Метою тогочасної політики було знищення греко-католицької Церкви. Проводилась масова ліквідація і закриття усіх василіанських монастирів. Основними причинами закриття вказувалося «наближення до кордонів та вороже ставлення до Радянської влади». Щоправда, Імстичівський монастир в той період, відіграв своєрідну роль для місцевих василіян. Він був закритий останнім, а отже — залишався єдиним пристановищем для усіх монахів-василіян на Закарпатті.
Після закриття інших монастирів, всіх василіян, яких нараховувалося тоді 47 осіб, розмістили в існуючому ще Імстичівському монастирі. Настав період, коли він став тимчасовою тюрмою для ченців, адже більшість з них, було вивезено звідти до карних таборів.
Уповноважений у справах релігійних культів при Раді Міністрів УРСР Петро Вільховий, 13 серпня 1949 р. дав розпорядження своєму підлеглому в Закарпатській області Миколі Распутьку, вивчати діяльність монахів у Імстичівському монастирі. І вже 29 вересня 1949 р., Микиті Хрущову були направлені пропозиції про необхідність закриття останнього монастиря. Про закриття обителі йшлося також 15 листопада 1949 р., коли Уповноважений Петро Вільховий повідомив Уповноваженого Михайла Распутька про недоцільність передавати монастир православній громаді, а віддати сусідньому селу для відкриття там семирічної школи.
У квітні 1950 р. було остаточно закрито монастир в Імстичеві. Уповноважений в справах РПЦ в Закарпатській області Антон Шерстюк, інформував вище владне керівництво, що із закриттям Імстичівського монастиря успішно відбулась «самоліквідація» останнього форпосту греко-католицької Церкви на Закарпатті.
Із закриттям Імстичівського монастиря було ліквідовано останній, активно діючий осередок греко-католицької Церкви не лише на Закарпатті, а й в Україні загалом.
Щоправда, після офіційного закриття монастиря, деякі монахи не покинули обитель в Імстичеві. Надсилалися прохання до Уповноваженого у справах релігійних культів при Раді міністрів СРСР по Закарпатській області відновити діяльність монастиря, але відповідь була одна — відкрити не можна, оскільки греко-католицька Церква «об'єдналася» з православною.
Після відмови ігумена Імстичівського монастиря о. Івана Сідея покинути монастир і перейти у православ'я, його було заарештовано за «самогоноваріння». Закарпатський обласний суд засудив його на 3 роки позбавлення волі. Довгий час він працював у таборі ГУЛАГу в м. Запоріжжя на каменоломні. Там із ним трапився прикрий інцидент — поїзд відрізав йому ногу. Після лікування повернувся на Закарпаття і проводив підпільну душпастирську роботу.
Церква і будівлі монастиря визнані пам'яткою архітектури національного значення (№ 1124).
Легалізація та відновлення
Після легалізації греко-католицької Церкви, монастир у Імстичеві відновив свою діяльність. Василіянам було повернуто монастирську церкву і частину монастирського корпусу. Однак більшу частину монастиря займала допоміжна школа-інтернат, розміщена тут за часів Радянського Союзу.
У 2009 році було відновлено Василіянську Провінцію св. Миколая, у склад якої входить Імстичівський монастир.
Цього ж року, 17 липня, отці і брати Імстичівського монастиря, після попереднього попередження Протоігуменом усіх необхідних державних установ, перебрали від Імстичівської школи-інтернат усе майно, що належало монастирю раніше, зокрема − монастирські приміщення, які школа використовувала як спальний корпус для учнів.
Джерела
- Історія Імстичівського монастиря[недоступне посилання з червня 2019]
- Мукачівська греко-католицька єпархія. Офіційний сайт [ 11 березня 2013 у Wayback Machine.]
- Імстичово: монастир святого Архистратига Михаїла [ 9 березня 2017 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Imstichivskij monastir monastir u seli Imstichovo Irshavskogo rajonu Zakarpatskoyi oblasti chinu Vasiliyan nini Mukachivska greko katolicka yeparhiya Zasnovanij u drugij polovini XVII st Imstichivskij monastir48 17 45 pn sh 23 11 30 sh d 48 29583 pn sh 23 19167 sh d 48 29583 23 19167 Koordinati 48 17 45 pn sh 23 11 30 sh d 48 29583 pn sh 23 19167 sh d 48 29583 23 19167Tip sporudimonastirRoztashuvannyaUkrayina Imstichovo Irshavskij rajon Zakarpatska oblastStanpam yatka arhitekturi nacionalnogo znachennya UkrayiniImstichivskij monastir Ukrayina Imstichivskij monastir u Vikishovishi Viniknennya ciyeyi obiteli pov yazano iz diyalnistyu pravoslavnogo yepiskopa Joanikiya Zejkana ostannogo pravoslavnogo Mukachivskogo yepiskopa 1686 r Pershoyu zgadkoyu pro zasnuvannya monastirya ye darcha gramota pana Ulashina vid 16 chervnya 1654 r Iz zgadanoyi gramoti mozhna zrobiti visnovok sho Imstichivskij monastir isnuvav u 1654 r a mozhlivo j ranishe Div takozh Mukachivska greko katolicka yeparhiya Div takozh Mukachivska pravoslavna yeparhiyaIstorichni faktiImstichivskij monastir 1930 i rr Imstichivskij monastir 1930 i rr Isnuyut faktichni pidtverdzhennya znachnogo rozvitku gospodarstva obiteli vzhe na rannih etapah yiyi diyalnosti U drugij polovini XVII st monastir mav dosit dobre gospodarske stanovishe volodiv znachnimi teritoriyami yaki cherez daruvannya prodovzhuvali zbilshuvatis a takozh pevnimi groshovimi resursami yaki navit davav u poziku Vazhlivoyu podiyeyu dlya obiteli bulo yuridichne pidtverdzhennya mayetkiv yake viklopotav Joan Msticeyi u gramoti vid 10 lyutogo 1676 r Cej dokument deyaki istoriki vvazhayut pochatkom zasnuvannya monastirya V istorichnomu dokumenti Gramota zhupnogo sobraniya Berezhskoj zhupy ob utverzhdenii zaveshaniya dvoryanina Joanna Misticei o peredache zemli Imstichevskomu monastyryu zgaduyetsya sho na pohoronah Joanikiya Zejkana u 1686 r buv prisutnij mukachivskij nastoyatel iyeromonah Metodij Rakoveckij tut taki povidomlyayetsya pro obrannya novogo igumena iyeromonaha Dorofeya ta she troh otciv danogo monastirya oo Atanasiya Teodosiya ta Joanikiya Na osnovi cogo dokumentu mozhna zrobiti visnovok pro znachnij rozvitok Imstichivskogo monastirya yakij mav dostatnij kilkisnij sklad ta volodiv mayetkami Dohodi monastirya zbilshuvalisya za rahunok orendi majna Provinciya Vasiliyanskogo ChinuU 1733 roci vidbulasya sproba ob yednati zakarpatski monastiri v odnu Provinciyu Vnaslidok cogo igumeni usih monastiriv v tomu chisli j Imstichivskij priznali zakonnoe poslushanie igumenovi yakij buv zobov yazanij yihni monastiri vedlug reguli svyatoj posipati i o nih popechenie mati Tak pershim Protoigumenom stav todishnij igumen Svyatomikolayivskogo monastirya na Chernechij gori o Grigorij Bulko ChSVV 1742 vid yakogo vlastivo pochinayetsya spisok Vasiliyanskih Protoigumeniv na Zakarpatti Takim chinom Imstichivskij monastir vzhe ne isnuvav sam po sobi a stav prinalezhnim do Provinciyi Vasiliyanskogo Chinu yaka ob yednuvala usi monastiri na Zakarpatti V inventarnomu opisi za 1756 r zaznacheno sho igumenom v Imstichivskomu monastiri buv o Bonifacij Grecula krim nogo tut zhili she 5 monahiv a sam monastir mav dosit velike gospodarstvo Pri Imstichivskomu monastiri isnuvala takozh pochatkova shkola a vikladali tam Joanikij Zejkan ta Arsenij Kocak O Arsenij stvoriv slov yano rusku gramatiku yaku i vikladav buduchi profesorom v riznih monastiryah zokrema u Imstichivskomu Za osobovim perepisom u 1775 r igumenom u Imstichivskomu monastiri buv o Gavriyil Bachinskij a monahiv nalichuvalosya dev yat osib Oficijnij statusVazhlivoyu podiyeyu bulo nadannya monastiryu oficijnogo statusu za rishennyam cerkovnogo konventu vid 1779 r Isnuye detalnij opis Imstichivskogo monastirya za 1865 r Na toj chas tut znahodilosya 5 monahiv i vdvichi bilshe prislugi Cerkva sv Arhistratiga Mihayila bula zbudovana z kamenyu she u 1798 r kam yanij monastir pobudovano she ranishe u 1773 r mayurnya dlya prislugi zbudovana u 1843 r skladalasya z dvoh budinkiv gospodarski pribudovi dlya tvarin sporudzhuvalisya razom z mayurneyu Monahi mali gorod 10 vulikiv bdzhil vinogradnik ta sad iz riznimi plodovimi derevami Krim togo monastir volodiv mlinom sho buv zdanij v orendu za vidpovidnu platu Cerkovnij inventar monastirskoyi cerkvi buv dosit obshirnij a liturgijni knigi stanovili standartnij nabir yakij neobhidnij dlya vidpravlennya usih bogosluzhin Osoblivo tut bulo rozvinute tvarinnictvo u velikij kilkosti utrimuvalis koni voli korovi vivci barani kozi yagnyata svini Vidomo pro zabezpechennya i gospodarskim inventarem vozi plugi boroni sokiri kosi Z opisu zrozumilo sho Imstichivskij monastir mav dostatno sporud i gospodarstvo yake prinosilo veliki pributki Zanepad ta reforma VasiliyanVnaslidok zagalnogo zanepadu Vasiliyanskogo Chinu na Zakarpatti nastav zanepad i v Imstichivskomu monastiri Shodo ekonomichnogo zanepadu to stanom na 1896 r Imstichivskij monastir mav borgiv na sumu 1800 forintiv Zgidno z dogovoru kupivli prodazhu vid 19 lipnya 1899 r u s Kishfalud bulo prodano neruhomist Imstichivskogo klyashtoru Esteri Shenfeld Za rishennyam vidpovidnih organiv 9 sichnya 1900 r vlasnist obiteli ostatochno zakriplyuvalas za novim vlasnikom Zanepad takozh nastav i v duhovnomu zhitti chenciv ta u yihnij diyalnosti Takij stan monashogo zhittya zapanuvav u cilij Avstrijskij imperiyi Tomu dlya pidnesennya chernechoyi karnosti 1852 r Papa Pij IX nakazav provesti kanonichnu vizitaciyu usih monashih Chiniv i Zgromadzhen imperiyi U 1903 r bulo prijnyato postanovu pro neobhidnist provedennya reformi chernechogo zhittya u Provinciyi Imstichivskij monastir buv odnim z ostannih u yakomu bulo provedeno reformu Vin prodovzhuvav vikonuvati svoyi religijni funkciyi ale perebuvav u vkraj zanedbanomu stani 24 veresnya 1931 r o Glib Kinah ChSVV za doruchennyam Protoarhimandrita Dioniziya Tkachuka ChSVV i zgodoyu protoigumena o Joakima Homi ChSVV dav rozporyadzhennya o Petru Buliku ChSVV perejnyati Imstichivskij monastir Perebirannya obiteli vidbulosya 26 veresnya 1931 r Nastoyatelem monastirya stav o Petro Kotovich ChSVV Monastir v chasi Karpatskoyi UkrayiniU 1939 roci Karpatska Ukrayina bula ostatochno okupovana ugorcyami Vnaslidok cogo zminilos stanovishe vasilianskih monastiriv na u krayi Proukrayinski nalashtovani monahi vasiliyani stali ob yektom peresliduvannya okupantiv yaki zahopili derzhavu Pershim na cherzi u rozpravi stav Imstichivskij monastir de nibito trimali sichovikiv 18 bereznya 1939 r bulo obstrilyano monastir hocha ni zbroyi ni tim bilshe sichovikiv tam ne bulo Nastoyatel o Petro Kotovich perejshov u i 20 kvitnya pereyihav do Yugoslaviyi a igumenom u Imstichevi bulo priznacheno nereformovanogo o Mefodiya Kralickogo U toj chas na Zakarpatti bulo stvoreno Provinciyu Vasilianskogo Chinu Sv Josafata v Ugorshini yaka bula rozdilena na svoyeridni samovryadni vice provinciyi ugorsku rusku ta rumunsku Imstichivskij monastir stav prinalezhnim do ruskoyi gilki Coetus monasteriorum ruthenorum yaku ocholyuvav o Antonij Mondik ChSVV Nastoyatelem monastirya todi buv o Ivan Sidej ChSVV a monasha spilnota skladalasya iz shesti osib Monastir za chasiv SRSRNa pochatku 1945 roku Ugorshina bula okupovana radyanskimi vijskami Monastiri poodinokih nacionalnih grup Vasiliyanskoyi Provinciyi v Ugorshini stali znovu podileni politichnimi kordonami Imstichivskij monastir opinivsya na teritoriyi Radyanskoyi Ukrayini i v skoromu chasi yak i vsi inshi vasilianski monastiri na Zakarpatti stav ob yektom peresliduvannya z boku Radyanskoyi vladi Metoyu togochasnoyi politiki bulo znishennya greko katolickoyi Cerkvi Provodilas masova likvidaciya i zakrittya usih vasilianskih monastiriv Osnovnimi prichinami zakrittya vkazuvalosya nablizhennya do kordoniv ta vorozhe stavlennya do Radyanskoyi vladi Shopravda Imstichivskij monastir v toj period vidigrav svoyeridnu rol dlya miscevih vasiliyan Vin buv zakritij ostannim a otzhe zalishavsya yedinim pristanovishem dlya usih monahiv vasiliyan na Zakarpatti Pislya zakrittya inshih monastiriv vsih vasiliyan yakih narahovuvalosya todi 47 osib rozmistili v isnuyuchomu she Imstichivskomu monastiri Nastav period koli vin stav timchasovoyu tyurmoyu dlya chenciv adzhe bilshist z nih bulo vivezeno zvidti do karnih taboriv Upovnovazhenij u spravah religijnih kultiv pri Radi Ministriv URSR Petro Vilhovij 13 serpnya 1949 r dav rozporyadzhennya svoyemu pidleglomu v Zakarpatskij oblasti Mikoli Rasputku vivchati diyalnist monahiv u Imstichivskomu monastiri I vzhe 29 veresnya 1949 r Mikiti Hrushovu buli napravleni propoziciyi pro neobhidnist zakrittya ostannogo monastirya Pro zakrittya obiteli jshlosya takozh 15 listopada 1949 r koli Upovnovazhenij Petro Vilhovij povidomiv Upovnovazhenogo Mihajla Rasputka pro nedocilnist peredavati monastir pravoslavnij gromadi a viddati susidnomu selu dlya vidkrittya tam semirichnoyi shkoli U kvitni 1950 r bulo ostatochno zakrito monastir v Imstichevi Upovnovazhenij v spravah RPC v Zakarpatskij oblasti Anton Sherstyuk informuvav vishe vladne kerivnictvo sho iz zakrittyam Imstichivskogo monastirya uspishno vidbulas samolikvidaciya ostannogo forpostu greko katolickoyi Cerkvi na Zakarpatti Iz zakrittyam Imstichivskogo monastirya bulo likvidovano ostannij aktivno diyuchij oseredok greko katolickoyi Cerkvi ne lishe na Zakarpatti a j v Ukrayini zagalom Shopravda pislya oficijnogo zakrittya monastirya deyaki monahi ne pokinuli obitel v Imstichevi Nadsilalisya prohannya do Upovnovazhenogo u spravah religijnih kultiv pri Radi ministriv SRSR po Zakarpatskij oblasti vidnoviti diyalnist monastirya ale vidpovid bula odna vidkriti ne mozhna oskilki greko katolicka Cerkva ob yednalasya z pravoslavnoyu Pislya vidmovi igumena Imstichivskogo monastirya o Ivana Sideya pokinuti monastir i perejti u pravoslav ya jogo bulo zaareshtovano za samogonovarinnya Zakarpatskij oblasnij sud zasudiv jogo na 3 roki pozbavlennya voli Dovgij chas vin pracyuvav u tabori GULAGu v m Zaporizhzhya na kamenolomni Tam iz nim trapivsya prikrij incident poyizd vidrizav jomu nogu Pislya likuvannya povernuvsya na Zakarpattya i provodiv pidpilnu dushpastirsku robotu Cerkva i budivli monastirya viznani pam yatkoyu arhitekturi nacionalnogo znachennya 1124 Legalizaciya ta vidnovlennyaPislya legalizaciyi greko katolickoyi Cerkvi monastir u Imstichevi vidnoviv svoyu diyalnist Vasiliyanam bulo povernuto monastirsku cerkvu i chastinu monastirskogo korpusu Odnak bilshu chastinu monastirya zajmala dopomizhna shkola internat rozmishena tut za chasiv Radyanskogo Soyuzu U 2009 roci bulo vidnovleno Vasiliyansku Provinciyu sv Mikolaya u sklad yakoyi vhodit Imstichivskij monastir Cogo zh roku 17 lipnya otci i brati Imstichivskogo monastirya pislya poperednogo poperedzhennya Protoigumenom usih neobhidnih derzhavnih ustanov perebrali vid Imstichivskoyi shkoli internat use majno sho nalezhalo monastiryu ranishe zokrema monastirski primishennya yaki shkola vikoristovuvala yak spalnij korpus dlya uchniv DzherelaIstoriya Imstichivskogo monastirya nedostupne posilannya z chervnya 2019 Mukachivska greko katolicka yeparhiya Oficijnij sajt 11 bereznya 2013 u Wayback Machine Imstichovo monastir svyatogo Arhistratiga Mihayila 9 bereznya 2017 u Wayback Machine