Антоній Мондик (у хрищенні Андрій; 19 січня 1913 — 20 листопада 1989, Доробратово, Закарпатська область) — греко-католицький священник, монах чину святого Василія Великого. Впродовж 1943–1945 років виконував уряд Настоятеля української вітки Василіян, а у 1946 р., після прилучення Закарпаття до УРСР, став уповноваженим Протоархимандрита з правами Протоігумена для закарпатських монастирів, обов'язки якого виконував аж до самої смерті.
о. Антоній Мондик, ЧСВВ Андрій | |
---|---|
Настоятель українських Василіян (1943—1945) Протоігумен закарпатських монастирів (1946—1981) | |
Загальна інформація | |
Народження | 19 січня 1913 c. Доробратово |
Смерть | 20 листопада 1989 (76 років) с. Доробратово |
Освіта | Богословські студії в Мукачеві та Оломовці |
Служіння в церкві | |
Конфесія | УГКЦ |
Рукоположення | 30 липня 1939 |
Постриг | 23 липня 1939 (довічні обіти в ЧСВВ) |
Життєпис
Народився в селянській родині 19 січня 1913 р. в селі Доробратово, Іршавського району. 5 вересня 1931 р., після завершення Мукачівської гімназії, вступив до монастиря на Чернечій горі, де відбув вступну пробу послишників, де 18 квітня 1933 р. склав тимчасові обіти. Після завершення схоластикату й філософії в Ужгородському монастирі, богословські студії розпочав у Мукачеві, а завершив в Оломовці, на Моравії. Вічні обіти склав 23 липня 1939 р. і на священника був рукоположений 30 липня 1939 року в Пряшеві владикою Павлом Ґойдичем. Після свячень навчав латинську мову в Мукачівському монастирі, а відтак в Маріяповчі. 1943 р., коли був призначений настоятелем української вітки василіян, повернувся до Мукачева, де викладав філософію.
У 1944 р., після зайняття Закарпаття Радянськими військами, перебрав на себе обов'язки вчителя послушників (новиків).
В 1946 р., коли Закарпаття стало вже урядово приєднане до УРСР, з Риму отримав таємне призначення на Настоятеля (уповноваженого Архимандритом) закарпатських Василіян з правами Протоігумена, з осідком в Мукачівському монастирі.
Життя в підпіллі
Вже 1947 р. радянська влада ліквідувала Мукачівський монастир, а монахів, між ними й о. Антонія, вивезли та інтернували в Імстичівському монастирі. В квітні 1950 р., коли був ліквідований теж Імстичівський монастир, о. Мондик, якимсь чудом, вирвався з большевицьких рук і подався на працю лісоруба в селі Брід, біля Іршави. В цей час, підпільно проводив душпастирську працю в селах Білки, Броді, Дешковиці та м. Іршаві. Був тоді й об'єктом пильного нагляду і контролю з боку внутрішніх органів, однак вірні ретельно переховували його і з радістю приймали у своїх родинах. Незабаром, о. Мондик занедужав, тож подався на працю до колгоспу в рідному селі, де працював виноградарем аж до 1973 р. У с. Доробратово, о. Антоній проживав в родині свого родича Андрія Боговича. В цій родині він прожив 18 років, з обережністю проводячи підпільну душпастирську працю.
Нажаль, переслідування тоді торкалося не лише монахів, але й людей, у яких вони знайшли притулок після ліквідації монастирів. Так почали переслідувати й родину Боговичів, у якої проживав о. Мондик. Особливо важко о. Антоній переніс випадок, коли господаря дому два тижні утримували в підвальних приміщеннях сільради, намагаючись допитами витягнути з нього інформацію про підпільну діяльність о. Антонія. Після цього випадку о. Мондик, за допомогою рідних та односельців, збудував невелику хату на нежилому сільському подвір'ї і оселився в ній у 1966 році. Цей будинок став підпільним монастирцем.
«Мала кімната, ще менший коридор та мініатюрна веранда. В кімнаті під вікном, невеликий стіл, на якому металевий хрест. Зліва — металеве ліжко, справа — етажерка з літературою. Над ліжком висіло розп'яття, по-особливому вражаюче в тих часах підпілля і переслідування. Ще була шафа з одягом, а за полотняною ширмою — етажерка з лікарськими рослинами та схованою духовною літературою. Ось і всі пожитки великої і розумної людини», — так описували односельчани помешкання о. Монадика, який офіційно був звичайним працівником колгоспу, а потаємно — Протоігуменом отців Василіян на Закарпатті, тримаючи з ними тісний зв'язок і співпрацю. Ця, на перший погляд непомітна хатина, була насамперед місцем заборонених в той час спільних підпільних богослужінь і ревної та палкої молитви о. Антонія за витривання у вірі, як його так і всіх його співбратів-василіян та цілої Греко-католицької Церкви. Тут часто відвідував о. Антонція о. Павло Мадяр ЧСВВ, з яким вони вели довгі розмови. Відлучаючись на кілька днів, о. Антоній зустрічався, щоразу в інакшому місці, з іншими духовними особами та готував у підпіллі кандидатів до монашого та священичого стану. О. Антоній вів співпрацю також з блаженної пам'яті Преосвященним владикою Іваном Маргітичем, з яким його єднала не лише підпільна діяльність, але багато спільних ідей.
За підпільну діяльність, кожен день о. Антонія проходив у настороженні і неспокої. Представники внутрішніх органів постійно за ним слідкували та періодично робили обшуки в його помешканні. Маючи великий авторитет у селі, о. Антоній інколи уникав несподіваних обшуків за допомогою сільського голови, який попереджав його про наліт кадебістів.
Як монах о. Мондик був надзвичайно лагідний і терпеливий. За його добре серце та щирі поради його шанували не тільки свої, але й православні. Своєю тихою й непомітною душпастирською працею він причинився до того, що опісля його рідне село Добробратове було одне з перших, яке повернулося в лоно Греко-католицької Церкви.
Смерть
Помер, о. Антоній Монадик ЧСВВ як і жив, святою смертю 20 листопада 1989 р. й похоронений в рідному селі. На похоронних відправах, які відбулися в храмі на свято Архистратига Михаїла 21 листопада, були присутні Преосвященний Владика Іван Маргітич, о. Павло Мадяр ЧСВВ, о. Миколай Шепа ЧСВВ, о. Богдан Тодавчич ЧСВВ та інші священники, монахи і монахині.
Вірні села Доробратово вирішили поховати о. Антонія на церковному подвір'ї, однак під час приготування місця поховання, сільський голова, виконуючи волю партійних органів, заборонив це робити. Коли ж вірні запротестували, голова села, будучи людиною доброю і потай релігійною сказав: «Я зробив своє, а ви продовжуйте робити як знаєте».
Сьогодні, єдина могила о. Антонія Мондика ЧСВВ на церковному подвір'ї в с. Доробратово показує, якою шанованою і великою людиною був цей монах і священник в часи, коли, назагал, людей такого стану презирали. Ця могила, окрім тлінних останків одного з найбільших Василіян, містить в собі також велику історію не лише церкви в Доробратові, але й цілої Греко-католицької церкви в Україні.
Співбрати о. Антонія по Чину, за ініціативою і стараннями о. Павла Райчинця ЧСВВ, встановили на його могилі новий пам'ятник, який надалі заохочує відвідуючих, цінувати свою віру в Бога та приналежність до Церкви Христової і шанувати тих, хто віддав своє життя за збереження цієї віри.
Примітки
- о. Антоній А. Мондик ЧСВВ. www.osbm.org.ua. Процитовано 11 жовтня 2022.
- (укр.). Архів оригіналу за 11 жовтня 2022. Процитовано 11 жовтня 2022.
Джерела
- Рукописи о. Атанасія Пекаря, ЧСВВ.
- Спогади очевидців.
- Матеріали зібрані о. Франціском Онисько ЧСВВ
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Antonij Mondik u hrishenni Andrij 19 sichnya 1913 20 listopada 1989 Dorobratovo Zakarpatska oblast greko katolickij svyashennik monah chinu svyatogo Vasiliya Velikogo Vprodovzh 1943 1945 rokiv vikonuvav uryad Nastoyatelya ukrayinskoyi vitki Vasiliyan a u 1946 r pislya priluchennya Zakarpattya do URSR stav upovnovazhenim Protoarhimandrita z pravami Protoigumena dlya zakarpatskih monastiriv obov yazki yakogo vikonuvav azh do samoyi smerti o Antonij Mondik ChSVV AndrijNastoyatel ukrayinskih Vasiliyan 1943 1945 Protoigumen zakarpatskih monastiriv 1946 1981 Zagalna informaciyaNarodzhennya19 sichnya 1913 1913 01 19 c DorobratovoSmert20 listopada 1989 1989 11 20 76 rokiv s DorobratovoOsvitaBogoslovski studiyi v Mukachevi ta OlomovciSluzhinnya v cerkviKonfesiyaUGKCRukopolozhennya30 lipnya 1939Postrig23 lipnya 1939 dovichni obiti v ChSVV Zhittyepisotec Antonij Mondik ChSVV sered Otciv Vasiliyan u m Budapeshti 1939 r Narodivsya v selyanskij rodini 19 sichnya 1913 r v seli Dorobratovo Irshavskogo rajonu 5 veresnya 1931 r pislya zavershennya Mukachivskoyi gimnaziyi vstupiv do monastirya na Chernechij gori de vidbuv vstupnu probu poslishnikiv de 18 kvitnya 1933 r sklav timchasovi obiti Pislya zavershennya sholastikatu j filosofiyi v Uzhgorodskomu monastiri bogoslovski studiyi rozpochav u Mukachevi a zavershiv v Olomovci na Moraviyi Vichni obiti sklav 23 lipnya 1939 r i na svyashennika buv rukopolozhenij 30 lipnya 1939 roku v Pryashevi vladikoyu Pavlom Gojdichem Pislya svyachen navchav latinsku movu v Mukachivskomu monastiri a vidtak v Mariyapovchi 1943 r koli buv priznachenij nastoyatelem ukrayinskoyi vitki vasiliyan povernuvsya do Mukacheva de vikladav filosofiyu U 1944 r pislya zajnyattya Zakarpattya Radyanskimi vijskami perebrav na sebe obov yazki vchitelya poslushnikiv novikiv V 1946 r koli Zakarpattya stalo vzhe uryadovo priyednane do URSR z Rimu otrimav tayemne priznachennya na Nastoyatelya upovnovazhenogo Arhimandritom zakarpatskih Vasiliyan z pravami Protoigumena z osidkom v Mukachivskomu monastiri Zhittya v pidpilli Vzhe 1947 r radyanska vlada likviduvala Mukachivskij monastir a monahiv mizh nimi j o Antoniya vivezli ta internuvali v Imstichivskomu monastiri V kvitni 1950 r koli buv likvidovanij tezh Imstichivskij monastir o Mondik yakims chudom virvavsya z bolshevickih ruk i podavsya na pracyu lisoruba v seli Brid bilya Irshavi V cej chas pidpilno provodiv dushpastirsku pracyu v selah Bilki Brodi Deshkovici ta m Irshavi Buv todi j ob yektom pilnogo naglyadu i kontrolyu z boku vnutrishnih organiv odnak virni retelno perehovuvali jogo i z radistyu prijmali u svoyih rodinah Nezabarom o Mondik zaneduzhav tozh podavsya na pracyu do kolgospu v ridnomu seli de pracyuvav vinogradarem azh do 1973 r U s Dorobratovo o Antonij prozhivav v rodini svogo rodicha Andriya Bogovicha V cij rodini vin prozhiv 18 rokiv z oberezhnistyu provodyachi pidpilnu dushpastirsku pracyu Nazhal peresliduvannya todi torkalosya ne lishe monahiv ale j lyudej u yakih voni znajshli pritulok pislya likvidaciyi monastiriv Tak pochali peresliduvati j rodinu Bogovichiv u yakoyi prozhivav o Mondik Osoblivo vazhko o Antonij perenis vipadok koli gospodarya domu dva tizhni utrimuvali v pidvalnih primishennyah silradi namagayuchis dopitami vityagnuti z nogo informaciyu pro pidpilnu diyalnist o Antoniya Pislya cogo vipadku o Mondik za dopomogoyu ridnih ta odnoselciv zbuduvav neveliku hatu na nezhilomu silskomu podvir yi i oselivsya v nij u 1966 roci Cej budinok stav pidpilnim monastircem Mala kimnata she menshij koridor ta miniatyurna veranda V kimnati pid viknom nevelikij stil na yakomu metalevij hrest Zliva metaleve lizhko sprava etazherka z literaturoyu Nad lizhkom visilo rozp yattya po osoblivomu vrazhayuche v tih chasah pidpillya i peresliduvannya She bula shafa z odyagom a za polotnyanoyu shirmoyu etazherka z likarskimi roslinami ta shovanoyu duhovnoyu literaturoyu Os i vsi pozhitki velikoyi i rozumnoyi lyudini tak opisuvali odnoselchani pomeshkannya o Monadika yakij oficijno buv zvichajnim pracivnikom kolgospu a potayemno Protoigumenom otciv Vasiliyan na Zakarpatti trimayuchi z nimi tisnij zv yazok i spivpracyu Cya na pershij poglyad nepomitna hatina bula nasampered miscem zaboronenih v toj chas spilnih pidpilnih bogosluzhin i revnoyi ta palkoyi molitvi o Antoniya za vitrivannya u viri yak jogo tak i vsih jogo spivbrativ vasiliyan ta ciloyi Greko katolickoyi Cerkvi Tut chasto vidviduvav o Antonciya o Pavlo Madyar ChSVV z yakim voni veli dovgi rozmovi Vidluchayuchis na kilka dniv o Antonij zustrichavsya shorazu v inakshomu misci z inshimi duhovnimi osobami ta gotuvav u pidpilli kandidativ do monashogo ta svyashenichogo stanu O Antonij viv spivpracyu takozh z blazhennoyi pam yati Preosvyashennim vladikoyu Ivanom Margitichem z yakim jogo yednala ne lishe pidpilna diyalnist ale bagato spilnih idej Za pidpilnu diyalnist kozhen den o Antoniya prohodiv u nastorozhenni i nespokoyi Predstavniki vnutrishnih organiv postijno za nim slidkuvali ta periodichno robili obshuki v jogo pomeshkanni Mayuchi velikij avtoritet u seli o Antonij inkoli unikav nespodivanih obshukiv za dopomogoyu silskogo golovi yakij poperedzhav jogo pro nalit kadebistiv Yak monah o Mondik buv nadzvichajno lagidnij i terpelivij Za jogo dobre serce ta shiri poradi jogo shanuvali ne tilki svoyi ale j pravoslavni Svoyeyu tihoyu j nepomitnoyu dushpastirskoyu praceyu vin prichinivsya do togo sho opislya jogo ridne selo Dobrobratove bulo odne z pershih yake povernulosya v lono Greko katolickoyi Cerkvi Smert Mogila otcya Antoniya Mondika ChSVV v s Dorobratovo Pomer o Antonij Monadik ChSVV yak i zhiv svyatoyu smertyu 20 listopada 1989 r j pohoronenij v ridnomu seli Na pohoronnih vidpravah yaki vidbulisya v hrami na svyato Arhistratiga Mihayila 21 listopada buli prisutni Preosvyashennij Vladika Ivan Margitich o Pavlo Madyar ChSVV o Mikolaj Shepa ChSVV o Bogdan Todavchich ChSVV ta inshi svyashenniki monahi i monahini Virni sela Dorobratovo virishili pohovati o Antoniya na cerkovnomu podvir yi odnak pid chas prigotuvannya miscya pohovannya silskij golova vikonuyuchi volyu partijnih organiv zaboroniv ce robiti Koli zh virni zaprotestuvali golova sela buduchi lyudinoyu dobroyu i potaj religijnoyu skazav Ya zrobiv svoye a vi prodovzhujte robiti yak znayete Sogodni yedina mogila o Antoniya Mondika ChSVV na cerkovnomu podvir yi v s Dorobratovo pokazuye yakoyu shanovanoyu i velikoyu lyudinoyu buv cej monah i svyashennik v chasi koli nazagal lyudej takogo stanu prezirali Cya mogila okrim tlinnih ostankiv odnogo z najbilshih Vasiliyan mistit v sobi takozh veliku istoriyu ne lishe cerkvi v Dorobratovi ale j ciloyi Greko katolickoyi cerkvi v Ukrayini Spivbrati o Antoniya po Chinu za iniciativoyu i starannyami o Pavla Rajchincya ChSVV vstanovili na jogo mogili novij pam yatnik yakij nadali zaohochuye vidviduyuchih cinuvati svoyu viru v Boga ta prinalezhnist do Cerkvi Hristovoyi i shanuvati tih hto viddav svoye zhittya za zberezhennya ciyeyi viri Primitkio Antonij A Mondik ChSVV www osbm org ua Procitovano 11 zhovtnya 2022 ukr Arhiv originalu za 11 zhovtnya 2022 Procitovano 11 zhovtnya 2022 DzherelaRukopisi o Atanasiya Pekarya ChSVV Spogadi ochevidciv Materiali zibrani o Franciskom Onisko ChSVV