Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Доробратово село у Мукачівській міській громаді Мукачівського району Закарпатської області України Розташоване на півден

Доробратово

Доробратово

Доробратово — село у Мукачівській міській громаді Мукачівського району Закарпатської області України. Розташоване на південно-західних схилах гірського масиву Гат, за 18 км від Іршави та за 20 км від Мукачева. В селі є родовища андезиту, а також радонові джерела, які здавна відомі своїми цілющими властивостями. Територія — 6360 тис. м². Населення — 2038 осіб.

село Доробратово
image
Початок Доробратова
Початок Доробратова
Країна image Україна
Область Закарпатська область
Район Мукачівський район
Громада Мукачівська міська громада
Облікова картка картка 
Основні дані
Засноване XIV століття
Населення 1769
Площа 6,360 км²
Густота населення 278 осіб/км²
Поштовий індекс 90113
Телефонний код +380 3144
Географічні дані
Географічні координати H G O
Середня висота
над рівнем моря 		137 м
Водойми річка Роман
Відстань до
обласного центру 		62 км
Відстань до
районного центру 		20 км
Місцева влада
Адреса ради 90113, Закарпатська обл., Мукачівський р-н, с. Доробратово, вул. Миру, 12
Карта
image
image
Доробратово
image
image
Доробратово
Мапа

image Доробратово у Вікісховищі

Назва

В різні історичні періоди

Вперше згадується в документах 1378 року, як Dragabratfalva. За часів Австрійської Імперії зустрічаємо одразу три назви: Dragobratdorf, Dragobartfalva і Dorobratova. В Чехословацький період використовуються назви Dorobratovo (1925) і Drahobratovo (1930). Під час угорської окупації Drágabártfalva. З часу української незалежності: Доробратово.

Походження

Назва має волоське, або південнослов'янське походження. На думку багатьох дослідників, зокрема Тиводара Легоцького та [cs], село назване ім'ям свого засновника, волоського кнеза — Драгобрата, або ж Драга. Старе закінчення, німецьке слово dorf, чи угорське falva, означає — село.

Стара назва села однойменна горі в рахівському районі, що теж має назву Драгобрат. На думку деяких дослідників з назвою гори пов'язана і назва галицького міста Дрогобич.

Історія

Залізна доба

В західній частині Доробратова в урочищі Могилки знайдена курганна група куштановицької культури, досліджувалася в першій половині 20-го століття директором Мукачівського земського музею, дослідником Йосипом Янковичем.

На південь від села Горбок, біля ферми — поселення раннього заліза. В урочищі Мочар, біля села — поселення перших століть нашої ери, досліджувалося експедицією УжДУ в 1974 році.

В околицях с.Негрово, біля Доробратова, в 1863 році знайдено великий бронзовий скарб епохи пізньої бронзи. В колекцію Тиводара Легоцького потрапило три предмети. В центрі села в 1963 році під час риття канави для фундаменту знайдено скарб бронзових мечів ранньозалізного віку.

Заснування села

Село Доробратово (вперше записане, як Dragabrat), одне з десяти сіл Мукачівської домінії, заснованих в XIV столітті слов'яно-волоськими колоністами, яким було надано «Волоське право». Разом з іншими селами Доробратово належало до домінії Мукачівського замку. Перші згадки про село у письмових джерелах датуються 1378 роком у грамоті королеви Угорщини і Польщі Єлизавети Польської про надання податкових привілеїв.

Період Угорського королівства

У 1393—1414 рр. володарем Мукачівської домінії і Доробратова в її складі був князь Федір Корятович.

Від 1427 року в складі Мукачівської домінії, котре тоді належало сербському воєводі Стефану Лазаревичу, а після смерті — його синові Григорію Бранковічу, перебували два міста (Мункач і Лампертсаз), два містечка (Вари та Береґ) і 24 села, серед яких згадувалося і Доробратово.

На підставі донаційного декрету угорського короля Ладислава ІІ Яґелона від 16 серпня 1495 року Лелеський конвент (суд у Верхній частині Угорського королівства) 15 грудня 1495 року підтвердив право власності єпископа Жіґмонда із м. Пейч та його брата Ернеста із Чаторни на Мукачівський замок, містечка Мункач і Лампертсаз та 31 село, серед яких було і Драґобратово (Dragabrathfalva).

У 1504 році людина короля на ім'я Гетеї Болдіжар (Hetei Boldizsár) передав «село Драґобарт» («Dragabartfalva») в управління воєводи Георгія Драґфі (Drágfii György).

23 квітня 1562 року Лелеський конвент (суд) завірив копію декрету короля Угорщини та князя Трансільванії Яноша ІІ Заполья, королев Марії, Анни, Єлизавети, короля Матяша Корвіна про надання привілею десяти волоським селам із «землі Крайна». Серед них було й «село Драґут» (Dragutfalva).

6 травня 1643 року розгорнулось протистояння між капітаном Мукачівського замку Яношем Балінґом та мукачівським єпископом Василем Тарасовичем. Князь Трансільванії та володар Мукачівської домінії Георґій І Ракоці з корисних мотивів намагався перешкодити укладенню церкової унії, яка надавала значну фінансово-політичну автономію українському населенню Закарпаття. В своїх інтригах він намагався використати пароха села Доробратово Іоанна Юску, якого нелегітимно призначив єпископом Мукачівської єпархії. Останній погодився, бо перебував під впливом популярного в той час кальвінізму. Функції єпископа без єпископських свячень парох Доробратова Іоанн Юска виконував до 1645 року.

27 липня 1648 року князь Ґеорґій І Ракоці вислав з Мукачева лист по своїй домінії з проханням здійснити опис його маєтку. Згідно з урбаріальними підрахунками в 1649 році в селі Доробратові налічувалися 58 вільних селян, ґаздів (jobbágy), 102 чоловіків, 30 коней, 148 волів, 78 биків, 130 корів, 127 овець, 312 свиней та 17 вуликів. Село належало кенезу Крайни Владиславу (Kenéz László) та його сину.

У зв'язку з переходом вдови князя Ґеорґія ІІ Ракоці княгині Софії Баторі, власниці Мукачівської домінії та замку із кальвінізму в католицизм (1662), вона дозволила у 1664 році повернутися першому мукачівському католицькому єпископові Партенію (Петру Петровічу) з Ужгорода до давнього законного осідку мукачівських єпископів — в резиденцію монастиря на Чернечій горі. Таким чином у 1664 році громада с. Доробратова з'єднались з Апостольським престолом через Ужгородську Унію, відновилось те, що було в Апостольські часи і в часи хрещення Святими Кирилом і Мефодієм цього краю, коли всі перебували в єдиній Соборній Апостольській церкві.

У 1703—1711 рр. дев'ять доробратівчан служили у армії трансильванського князя Ференца ІІ Ракоці і брали участь у його повстанні проти Габсбургів. Поіменний список цих військових приводить Тиводар Легоцький у своїй праці «Bereg vármegye monographiája»:

Gerevics Hritz, Kiss András hajdúk, Dénes Gergely palotás, Szabó Sándor, Mármarosi György, Kiss János, Szües György, Hegeds Lrincz és Dénes Vaszil, hajdúk.

У 1729 році село Доробратово разом з усією Мукачівсько-Чинадіївською домінією перейшло у власність впливової австрійської родини Шенборн (Schönborn).

З 1844 року селище користувалося власною печаткою з гербом — зображенням обрубаного дерева, на гілці якого сидить сокіл; під деревом леміш, устромлений у землю (опис і примірник печатки відомі з матеріалів, зібраних відомим краєзнавцем ХІХ — початку ХХ століття Т.Легоцьким).

У 1891 році енциклопедичний словник «Нодь Паллас» писав про поселення: «Доробратова, невелике село у високогірному районі комітату Берег, нараховує 1236 жителів, та має соляні джерела».

Чехословацький період, Карпатська Україна і Друга Світова

Після розпаду Австро-Угорської монархії 10 вересня 1919 Карпатська Русь увійшла до складу Чехословаччини на правах автономії. В селі діяла чеська початкова народна школа. Добували сіль з семи соляних джерел.

12 лютого 1939 р. була проголошена незалежність Карпатської України, до якої входило і Доробратово.

Весною 1939 року село було окуповане гортистською Угорщиною. Невдовзі була оголошена мобілізація в угорську армію і частина доробратівчан намагались втекти через гори в Галичину, яка на той момент була вже окупована СРСР, там їх судили за незаконний перетині кордону і відправляли до виправно-трудових таборів ГУЛАГу. В кінці 1943 року закарпатських в'язнів ГУЛАГу мобілізували в Чехословацький корпус. Корпус брав участь в боях під Києвом та в багатьох інших воєнних операціях на території України. На час переходу радянсько-чехословацького кордону (на Дуклянському перевалі в Карпатах) восени 1944 року в чехословацькому військовому корпусі налічувалося 7100 карпатських українців. Із них до столиці Чехословаччини Праги у травні 1945-го дійшло понад 5300 бійців-закарпатців. Решта загинули в боях, пише чеський історик К. Ріхтер. Окрім того, захід радянських військ в села Закарпаття, зокрема і в Доробратово, супроводжувався мобілізацією чоловічого населення в радянську армію, конфіскацією продуктів, майна, худоби та ін.

28 жовтня 1944 року Червона Армія в ході Карпато-Дуклянської наступальної операції оволоділа всією територією Підкарпатської Русі.

29 червня 1945 у Москві було підписано Договір між СРСР і Чехословацькою Республікою про Закарпатську Україну, згідно з яким остання увійшла до складу УРСР.

Під час Другої Світової Війни мешканцям Доробратова випала трагічна доля бути мобілізованими в армії чужих країн і воювати за протилежні сторони Угорщину, Чехословаччину і СРСР.

Радянський період

22 січня 1946 республіку Закарпатська Україна було ліквідовано та перетворено на область Української РСР із центром в Ужгороді.

Сучасність

В селі є два діючі джерела мінеральної води.

26 вересня 2010 року, в церкву св. Миколая з італійського міста Барі були офіційно передані нетлінні мощі Миколая-Чудотворця. Від цього часу Село Доробратово вважається офіційним місцем паломництва вірників усіх конфесій.

2019-го року в селі були демонтовані радянські пам'ятні дошки, а на їх місці встановлені 11 мармурових табличок, де викарбувані імена загиблих воїнів-доробратівчан в часи Першої та Другої світової війни, незалежно від сторони, за яку вони воювали.

На окремій меморіальній табличці вигравіювали ім'я уродженки Доробратова Маргарити Бабинець — американського пілота, яка загинула у 1944 році і була першою жінкою, що отримала повітряну медаль за особливі заслуги.

26 листопада 2020 року внаслідок реформи децентралізації, Доробратово увійшло до Мукачівської ОТГ, ставши центром Доробратівського старостинського округу, до складу якого входять території селал Горбок, Доробратово та Негрово.

Інфраструктура

На території села працює середня школа (41 учитель, 314 учнів), клуб, бібліотека, амбулаторія загальної практики сімейної медицини, аптека, дитячий садок, відділення зв'язку, підприємства роздрібної торгівлі та розважальні заклади.

Також є футбольне поле, на якому тренується футбольний клуб «Доробратово», заснований 2011 року.

Географія

image
Скеля на горі Велика Горотань

Село розташоване на захід від гірський масиву Гат. Над селом височіє гора Велика Горотань, з мальовничою вершиною-скелею, що приваблює туристів. Гора вулканічного походження заввишки 408 метрів. Андезитова скеля-вершина має висоту біля 30 метрів. З вершини можна побачити красивий пейзаж долини від озера Горбок до Форношського озера, видні околиці міста Мукачево, замок Паланок гора Галіш та гора Ловачка.

У селі бере початок річка Роман, ліва притока Чорної Води.

Присілки

Чінговий

Чінговий — колишнє село в Україні, в Закарпатській області.

Обєднане з селом Доробратово  рішенням облвиконкому Закарпатської області № 155 від 15.04.1967

Згадка у ХІХ столітті


Мочарка

Мочарка — колишнє село в Україні, в Закарпатській області. Назва означає густо заросле болото. Засноване наприкінці 16 століття, обезлюдніло до кінця 17 століття, земля приєднана до села Доробратово.

Згадки:  1600: Mocsárka, 1610: Machiarka, 1645: Motsarka

Демографія

Динаміка населення

Населення сіл Доробратово та Горбок за переписами
Рік 1890 1910 1921 1930 1941 1989 2001 2021
Доробратово 1236 image 1557 image 1584 image 1763 image 2066 image 2122 image 2038 image 1769
Горбок 709 image 695 image 722 image 802 image 904 image 818 image 778 image 604

Мова, релігія і національність

Абсолютну більшість корінних жителів становлять українці греко-католицького віросповідання. В різні історичні періоди невелика кількість угорців, німців та чехів були переважно представниками адміністрації, вчителями, лікарями чи юристами держави, до якої входило на той момент Закарпаття. Також в селі раніше проживала невелика єврейська громада. За даними перепису 2001 року мешканці Доробратова зазначили рідною мовою українську — 99,46 %, російську — 0,39 % і угорську 0,10 %.

Національність 1890 1910 1930 1941 (мова) 2001 (мова)
Кількість % Кількість % Кількість % Кількість % Кількість %
Українці 1153 93.28 % 1454 93.38 % 1609 91.26 % 1924 93.13 % 2028 99.46 %
Німці 1 0.08 % 77 4.95 % – – – – – –
Угорці 82 6.63 % 25 1.61 % 8 0.45 % 25 1.21 % 2 0,10 %
Чехи/Словаки – – – – 21 1.19 % 1 0.05 % – –
Євреї – – – – 116 6.58 % 103 4.99 % – –
Інші/Цигани – – 1 0.06 % 9 0.51 % 13 0.58 % 8 0,39 %
Всього 1236 1557 1763 2066 2038
Релігія Кількість % Кількість % Кількість % Кількість % дані відсутні
Греко-католики 1166 94.34 % 1463 93.96 % 1554 88.15 % 1895 91.72 %
Римо-католики 15 1.21 % 8 0.51 % 22 1.25 % 9 0.44 %
Протестанти 8 0.65 % 1 0.06 % 7 0.40 % 3 0.15 %
Юдеї 47 3.80 % 85 5.46 % 117 6.64 % 107 5.18 %
Православні – – – – 63 3.57 % 52 2.52 %

Церква св. Миколая

image
Перший мурований храм села Доробратово, збудований 1790 року.
image
Церква св. Миколая, Доробратово
Дерев'яна церква

За відомостями церковних шематизмів Мукачівської греко-католицької єпархії, християнська громада в Доробратові була заснована в 1449 році, а у 1523 році є документальна згадка про русинського священника, який опікувався вірними, але перша письмове свідчення про дерев'яну церкву з'являється тільки в XVII столітті. У 1733 р. Доробратівському храму дають такий опис: дерев'яна церква з двома дзвонами, а біля неї в дерев'яному будинку жив священик Петро Юскович. Як зазначає Михайло Сирохман в своїй праці «Церкви України: Закарпаття», її передали в село Ділок у зв'язку з спорудженням кам'яного храму.

Перший мурований храм

У 1783 за сприяння владики Андрія Бачинського розпочато будівництва нового храму в Доробратові. Будували його сім років і завершили у 1790. Церква була типовою для кінця XVIII ст. однонавною базилікою з гарною бароковою вежею та бічними апсидами, увінчаними бароковими завершеннями. У 1816 році церкву було освячено. Згідно напису на зворотному боці збереженої ікони «Богородиці з дитятком», іконостас був закінчений в 1842 році.

Другий (сучасний) храм

Муровану церкву початку XIX ст., що вміщала хіба десяту частину вірників і була навіть тимчасово закрита окружним урядом через аварійний стан, розібрали в 1940 p., після того як у 1930-х роках стараннями священика Євгена Уйгелія розпочато будівництво нової цегляної церкви. Щоб роздобути кошти, ще 24 травня 1929 р. громада вирішила продати частину сільського лісу, але гроші за ліс не отримала навіть у 1935 p., і справу довелося залагоджувати самому єпископу. 19 серпня 1930 р. було оголошено конкурс проектів на спорудження церкви, що тривав з 24 серпня до 14 вересня. Переміг проект ужгородського інженера Еміліяна Еґреші.

На посвяченні основного каменя в листопаді 1941 р. був присутній єпископ О. Стойка. Грошей, отриманих за ліс, не вистачило, і тоді держава виділила 10 тисяч корон, бо за законами Чехословаччини для будівництва кожної визнаної законом церкви уряд надавав допомогу. Величну церкву з двома вежами було завершено в 1946 р. Площа храму — 492 кв. м.

Спорудження проводив будівельник Янош Лешко з міста Кральовскі Хлмец (Словаччина) з помічником Потокі. Серед мурників згадують Карла Леспаха. Іконостас і престол вирізьбив Іван Павлишинець, а ікони іконостаса, бічного вівтаря, а також вівтарну намалював Й. Бокшай — родич Є. Уйгелія.

З приходом радянської комуністичної влади, церкву конфіскували, а будь-які прояви релігійного життя переслідувались. Тому греко-католики змушені були пів століття знаходитись в підпіллі. З настанням незалежності України, у 1991 році церкву повернуто вірним.

Доробратівський Свято-Миколаївський храм унікальний тим, що в ньому 26 вересня 2010 року знайшли одвічне пристанище мощі святого Миколая. Точніше, саме того дня до храму з Італії доставили та передали частку мощей Чудотворця. Жодна церква в Україні не отримувала такого права (хоча деякі церкви і заявляли про наявність в них реліквій Св. Миколая, проте йшлося лише про так звані репрезентативні реліквії, тобто особисті речі чи одяг Святого).

Парохи Доробратова

о. Петро Бровді (станом на 2009).

Легенди села

Походження назви села описують кілька легенд, у кожній з яких може бути присутня частка істини.

За першою з них, у сивій давнині жили тут двоє братів, братній любові та доброті яких не було рівних. З часом стара назва села Дорогобратово спростилася, перетворившись на Доробратово.

Інша легенда пов'язана з наявністю на території села соляних джерел високої концентрації (джерел ропи). Коли не було промислового видобутку солі, вона була на вагу золота. Найпростішим було її одержання з ропи. Тому місцеві селяни, використовуючи своє вигідне становище, продавали сировину, за яку «дорого брали».

Мікротопонімика

image
Історичні частини села Доробратово

Історично склалися умовні назви частин села:

  • Вишняни
  • Нижняни
  • Погани
  • Малашковиця
  • Поконечник
  • Дурибатковиця
  • Мозговиця
  • Босня
  • Уличинка
  • Циганська

Особистості

  • Бабинець Маргарита — пілот Військово-Повітряних Сил США, військовослужбовець [en], яка загинула у 1944 році і була першою жінкою, що отримала повітряну медаль за особливі заслуги.
  •  — кандидат медичних наук, доцент, який спеціалізувався на нейрохірургії. З цієї тематики він опублікував понад 50 наукових праць. Заснував в Ужгороді обласний клінічний центр нейрохірургії та неврології, у Києві захистив дисертацію по пухлинних захворюваннях головного мозку. З 1975 по 1981 завідував хірургічною кафедрою Ужгородського національного університету. Помер у 50-річному віці. У 2017 році про нього був знятий документальний фільм «Перший нейрохірург Закарпаття».
  • Бідзіля Андрош Яношович — заслужений архітектор України, лауреат Державної премії України.
  • Коник Михайло Іванович — впродовж багатьох років керував жіночим та чоловічим хорами студентів музичного відділу педагогічного коледжу ЧНУ ім. Ю. Федьковича, хоровим колективом «Буковинський край», ансамблем пісні і танцю Буковинського медичного університету «Трембіта», хором ветеранів центрального палацу культури м. Чернівців, самодіяльним фольклорним колективом «Родина» с. Ревно Кіцманського району; був регентом хору співкатедрального собору Успення Пресвятої Богородиці УГКЦ, організовував художню самодіяльність в різних навчальних закладах та установах (Буковинський державний фінансово-економічний інститут, Чернівецький державний будівельний технікум, професійно-технічне училище № 8, чернівецька гімназія № 1, чернівецьке обласне управління національного банку України, чернівецька дирекція «Укртелеком», чернівецька міська громадська організація «Батьківська турбота» та ін.); очолював Чернівецьку обласну організацію «Ліга українських композиторів». Михайло Іванович Коник створив більше 200 авторських пісень для дорослих та дітей на власні вірші та у співпраці з відомими поетами.
  • о. Антоній Мондик (1913—1989) — ієромонах чину святого Василія Великого Греко-Католицької Церкви. З 1943 року виконував уряд Настоятеля української вітки Василіян, а у 1946 р., після прилучення Закарпаття до УРСР, став уповноваженим Протоархимандрита з правами Протоігумена для закарпатських монастирів, обов'язки якого виконував аж до самої смерті. Підпільно проводив душпастирську працю в селах Білки, Броді, Дешковиці, Доробратові та м. Іршаві. За допомогою рідних та односельців у 1966 р. переїхав до нового будинку, який став підпільним монастирем. Помер 20 листопада 1989 р.

Туристичні місця

  • храм св. Миколая Чудотворця (1946) спроектований відомим архітектором Еміліаном Егреші. Ікони іконостаса, бічного вівтаря, а також вівтарну частину намалював видатний хужожник Йосип Бокшай
  • скеля з андезиту на горі Горотань (408 м.), з вершини можна побачити красивий пейзаж долини від озера Горбок до Форношського озера, видні околиці міста Мукачево, замок Паланок гора Галіш та гора Ловачка.
  • У підніжжя гори існує печера — катакомбна церква, з джерелом води і кам'яним вівтарем, але у 70-х роках минулого століття печерний храм частково обвалився.
  • радонові джерела, які здавна відомі своїми цілющими властивостями
  • багато соляних джерел високої концентрації (джерел ропи)
  • безкурганний могильник і залишки поселень куштановицької культури ранньої залізної доби (VI—IV ст. до Р. Х.) та перших століть нашої ери.
  • 11 мармурових табличок, де викарбувані імена загиблих воїнів-доробратівчан в часи Першої та Другої світової війни

Примітки

  1. ZSOLT, SEBESTYÉN (2010). BEREG MEGYE HELYSÉGNEVEINEK ETIMOLÓGIAI SZÓTÁRA (Hungary) . Nyíregyháza: Bessenyei Könyvkiadó. с. 41.
  2. Kadlec, Karel (1916). Valasi a valasské právo v zemích slovanských a uherských (Czeh) . Praha: Ceské akademie císaře Františka Josefa.
  3. Археологія та стародавня історія Іршавського району. www.zamky.com.ua. Процитовано 10 жовтня 2022.
  4. Magyar Történelmi Tár. Magyar Történelmi Tár (угор.). Т. 3.13. 1890. Процитовано 9 жовтня 2022.
  5. ВОЛОДИМИР ФЕНИЧ, МИХАЙЛО САДОХА. КОРОТКИЙ ІСТОРИЧНИЙ НАРИС СВЯТО-МИКОЛАЇВСЬКОЇ ЦЕРКОВНОЇ ГРОМАДИ СЕЛА ДОРОБРАТОВА МУКАЧІВСЬКОЇ ГРЕКО-КАТОЛИЦЬКОЇ ЄПАРХІЇ. НАРИС 1, ч. 1. Фенікс слово (укр.). 6 серпня 2022. Процитовано 8 жовтня 2022.
  6. František, Wiesner (1935). Vodstvo a minerální prameny země podkarpatoruské. librinostri.catholica.cz. Процитовано 9 жовтня 2022.
  7. Архів КГБ (1939-45). Ф. №2558 “Управління СБУ в Закарпатській області“. Закарпаття: СБУ.
  8. Визволення Закарпаття від фашизму починалося ГУЛАГом. Радіо Свобода (укр.). Процитовано 9 жовтня 2022.
  9. Мощі святого Миколая, привезені на Закарпаття, зберігаються в скрині, зробленій у Москві (ФОТО) @ Закарпаття онлайн. Закарпаття онлайн. Процитовано 9 жовтня 2022.
  10. В Мукачівській міській ОТГ утворили 8 старостинських округів. mukachevo-rada.gov.ua (ua) . Процитовано 9 жовтня 2022.
  11. Футбольний клуб "Доробратово". Процитовано 09.10.2022.
  12. . database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 8 листопада 2019.
  13. . database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 8 листопада 2019.
  14. Паспорт Мукачівської міської територіальної громади за 2021 рік. Мукачівська міська рада (українською) . 2022. Процитовано 07 жовтня 2022.
  15. . database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 8 листопада 2019.
  16. Доробратово с Церква св.Миколи. www.pslava.info. Процитовано 8 жовтня 2022.
  17. Доробратово, село. Втрачені церкви Закарпаття (укр.). Процитовано 8 жовтня 2022.
  18. , , . Греко-католицькі церкви Закарпаття. — Ужгород: Угорське культурне товариство
  19. . www.uzhnu.edu.ua. Архів оригіналу за 28 вересня 2019. Процитовано 28 вересня 2019.
  20. о. Антоній А. Мондик ЧСВВ. www.osbm.org.ua. Процитовано 8 жовтня 2022.
image Це незавершена стаття з географії України.
Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Dorobratovo selo u Mukachivskij miskij gromadi Mukachivskogo rajonu Zakarpatskoyi oblasti Ukrayini Roztashovane na pivdenno zahidnih shilah girskogo masivu Gat za 18 km vid Irshavi ta za 20 km vid Mukacheva V seli ye rodovisha andezitu a takozh radonovi dzherela yaki zdavna vidomi svoyimi cilyushimi vlastivostyami Teritoriya 6360 tis m Naselennya 2038 osib selo Dorobratovo Pochatok DorobratovaPochatok Dorobratova Krayina Ukrayina Oblast Zakarpatska oblast Rajon Mukachivskij rajon Gromada Mukachivska miska gromada Oblikova kartka kartka Osnovni dani Zasnovane XIV stolittya Naselennya 1769 Plosha 6 360 km Gustota naselennya 278 osib km Poshtovij indeks 90113 Telefonnij kod 380 3144 Geografichni dani Geografichni koordinati 48 21 04 pn sh 22 54 21 sh d H G O Serednya visota nad rivnem morya 137 m Vodojmi richka Roman Vidstan do oblasnogo centru 62 km Vidstan do rajonnogo centru 20 km Misceva vlada Adresa radi 90113 Zakarpatska obl Mukachivskij r n s Dorobratovo vul Miru 12 Karta Dorobratovo Dorobratovo Mapa Dorobratovo u VikishovishiNazvaV rizni istorichni periodi Vpershe zgaduyetsya v dokumentah 1378 roku yak Dragabratfalva Za chasiv Avstrijskoyi Imperiyi zustrichayemo odrazu tri nazvi Dragobratdorf Dragobartfalva i Dorobratova V Chehoslovackij period vikoristovuyutsya nazvi Dorobratovo 1925 i Drahobratovo 1930 Pid chas ugorskoyi okupaciyi Dragabartfalva Z chasu ukrayinskoyi nezalezhnosti Dorobratovo Pohodzhennya Nazva maye voloske abo pivdennoslov yanske pohodzhennya Na dumku bagatoh doslidnikiv zokrema Tivodara Legockogo ta cs selo nazvane im yam svogo zasnovnika voloskogo kneza Dragobrata abo zh Draga Stare zakinchennya nimecke slovo dorf chi ugorske falva oznachaye selo Stara nazva sela odnojmenna gori v rahivskomu rajoni sho tezh maye nazvu Dragobrat Na dumku deyakih doslidnikiv z nazvoyu gori pov yazana i nazva galickogo mista Drogobich IstoriyaZalizna doba V zahidnij chastini Dorobratova v urochishi Mogilki znajdena kurganna grupa kushtanovickoyi kulturi doslidzhuvalasya v pershij polovini 20 go stolittya direktorom Mukachivskogo zemskogo muzeyu doslidnikom Josipom Yankovichem Na pivden vid sela Gorbok bilya fermi poselennya rannogo zaliza V urochishi Mochar bilya sela poselennya pershih stolit nashoyi eri doslidzhuvalosya ekspediciyeyu UzhDU v 1974 roci V okolicyah s Negrovo bilya Dorobratova v 1863 roci znajdeno velikij bronzovij skarb epohi piznoyi bronzi V kolekciyu Tivodara Legockogo potrapilo tri predmeti V centri sela v 1963 roci pid chas rittya kanavi dlya fundamentu znajdeno skarb bronzovih mechiv rannozaliznogo viku Zasnuvannya sela Selo Dorobratovo vpershe zapisane yak Dragabrat odne z desyati sil Mukachivskoyi dominiyi zasnovanih v XIV stolitti slov yano voloskimi kolonistami yakim bulo nadano Voloske pravo Razom z inshimi selami Dorobratovo nalezhalo do dominiyi Mukachivskogo zamku Pershi zgadki pro selo u pismovih dzherelah datuyutsya 1378 rokom u gramoti korolevi Ugorshini i Polshi Yelizaveti Polskoyi pro nadannya podatkovih privileyiv Period Ugorskogo korolivstva U 1393 1414 rr volodarem Mukachivskoyi dominiyi i Dorobratova v yiyi skladi buv knyaz Fedir Koryatovich Vid 1427 roku v skladi Mukachivskoyi dominiyi kotre todi nalezhalo serbskomu voyevodi Stefanu Lazarevichu a pislya smerti jogo sinovi Grigoriyu Brankovichu perebuvali dva mista Munkach i Lampertsaz dva mistechka Vari ta Bereg i 24 sela sered yakih zgaduvalosya i Dorobratovo Na pidstavi donacijnogo dekretu ugorskogo korolya Ladislava II Yagelona vid 16 serpnya 1495 roku Leleskij konvent sud u Verhnij chastini Ugorskogo korolivstva 15 grudnya 1495 roku pidtverdiv pravo vlasnosti yepiskopa Zhigmonda iz m Pejch ta jogo brata Ernesta iz Chatorni na Mukachivskij zamok mistechka Munkach i Lampertsaz ta 31 selo sered yakih bulo i Dragobratovo Dragabrathfalva U 1504 roci lyudina korolya na im ya Geteyi Boldizhar Hetei Boldizsar peredav selo Dragobart Dragabartfalva v upravlinnya voyevodi Georgiya Dragfi Dragfii Gyorgy 23 kvitnya 1562 roku Leleskij konvent sud zaviriv kopiyu dekretu korolya Ugorshini ta knyazya Transilvaniyi Yanosha II Zapolya korolev Mariyi Anni Yelizaveti korolya Matyasha Korvina pro nadannya privileyu desyati voloskim selam iz zemli Krajna Sered nih bulo j selo Dragut Dragutfalva 6 travnya 1643 roku rozgornulos protistoyannya mizh kapitanom Mukachivskogo zamku Yanoshem Balingom ta mukachivskim yepiskopom Vasilem Tarasovichem Knyaz Transilvaniyi ta volodar Mukachivskoyi dominiyi Georgij I Rakoci z korisnih motiviv namagavsya pereshkoditi ukladennyu cerkovoyi uniyi yaka nadavala znachnu finansovo politichnu avtonomiyu ukrayinskomu naselennyu Zakarpattya V svoyih intrigah vin namagavsya vikoristati paroha sela Dorobratovo Ioanna Yusku yakogo nelegitimno priznachiv yepiskopom Mukachivskoyi yeparhiyi Ostannij pogodivsya bo perebuvav pid vplivom populyarnogo v toj chas kalvinizmu Funkciyi yepiskopa bez yepiskopskih svyachen paroh Dorobratova Ioann Yuska vikonuvav do 1645 roku 27 lipnya 1648 roku knyaz Georgij I Rakoci vislav z Mukacheva list po svoyij dominiyi z prohannyam zdijsniti opis jogo mayetku Zgidno z urbarialnimi pidrahunkami v 1649 roci v seli Dorobratovi nalichuvalisya 58 vilnih selyan gazdiv jobbagy 102 cholovikiv 30 konej 148 voliv 78 bikiv 130 koriv 127 ovec 312 svinej ta 17 vulikiv Selo nalezhalo kenezu Krajni Vladislavu Kenez Laszlo ta jogo sinu U zv yazku z perehodom vdovi knyazya Georgiya II Rakoci knyagini Sofiyi Batori vlasnici Mukachivskoyi dominiyi ta zamku iz kalvinizmu v katolicizm 1662 vona dozvolila u 1664 roci povernutisya pershomu mukachivskomu katolickomu yepiskopovi Parteniyu Petru Petrovichu z Uzhgoroda do davnogo zakonnogo osidku mukachivskih yepiskopiv v rezidenciyu monastirya na Chernechij gori Takim chinom u 1664 roci gromada s Dorobratova z yednalis z Apostolskim prestolom cherez Uzhgorodsku Uniyu vidnovilos te sho bulo v Apostolski chasi i v chasi hreshennya Svyatimi Kirilom i Mefodiyem cogo krayu koli vsi perebuvali v yedinij Sobornij Apostolskij cerkvi U 1703 1711 rr dev yat dorobrativchan sluzhili u armiyi transilvanskogo knyazya Ferenca II Rakoci i brali uchast u jogo povstanni proti Gabsburgiv Poimennij spisok cih vijskovih privodit Tivodar Legockij u svoyij praci Bereg varmegye monographiaja Gerevics Hritz Kiss Andras hajduk Denes Gergely palotas Szabo Sandor Marmarosi Gyorgy Kiss Janos Szues Gyorgy Hegeds Lrincz es Denes Vaszil hajduk U 1729 roci selo Dorobratovo razom z usiyeyu Mukachivsko Chinadiyivskoyu dominiyeyu perejshlo u vlasnist vplivovoyi avstrijskoyi rodini Shenborn Schonborn Z 1844 roku selishe koristuvalosya vlasnoyu pechatkoyu z gerbom zobrazhennyam obrubanogo dereva na gilci yakogo sidit sokil pid derevom lemish ustromlenij u zemlyu opis i primirnik pechatki vidomi z materialiv zibranih vidomim krayeznavcem HIH pochatku HH stolittya T Legockim U 1891 roci enciklopedichnij slovnik Nod Pallas pisav pro poselennya Dorobratova nevelike selo u visokogirnomu rajoni komitatu Bereg narahovuye 1236 zhiteliv ta maye solyani dzherela Chehoslovackij period Karpatska Ukrayina i Druga Svitova Pislya rozpadu Avstro Ugorskoyi monarhiyi 10 veresnya 1919 Karpatska Rus uvijshla do skladu Chehoslovachchini na pravah avtonomiyi V seli diyala cheska pochatkova narodna shkola Dobuvali sil z semi solyanih dzherel 12 lyutogo 1939 r bula progoloshena nezalezhnist Karpatskoyi Ukrayini do yakoyi vhodilo i Dorobratovo Vesnoyu 1939 roku selo bulo okupovane gortistskoyu Ugorshinoyu Nevdovzi bula ogoloshena mobilizaciya v ugorsku armiyu i chastina dorobrativchan namagalis vtekti cherez gori v Galichinu yaka na toj moment bula vzhe okupovana SRSR tam yih sudili za nezakonnij peretini kordonu i vidpravlyali do vipravno trudovih taboriv GULAGu V kinci 1943 roku zakarpatskih v yazniv GULAGu mobilizuvali v Chehoslovackij korpus Korpus brav uchast v boyah pid Kiyevom ta v bagatoh inshih voyennih operaciyah na teritoriyi Ukrayini Na chas perehodu radyansko chehoslovackogo kordonu na Duklyanskomu perevali v Karpatah voseni 1944 roku v chehoslovackomu vijskovomu korpusi nalichuvalosya 7100 karpatskih ukrayinciv Iz nih do stolici Chehoslovachchini Pragi u travni 1945 go dijshlo ponad 5300 bijciv zakarpatciv Reshta zaginuli v boyah pishe cheskij istorik K Rihter Okrim togo zahid radyanskih vijsk v sela Zakarpattya zokrema i v Dorobratovo suprovodzhuvavsya mobilizaciyeyu cholovichogo naselennya v radyansku armiyu konfiskaciyeyu produktiv majna hudobi ta in 28 zhovtnya 1944 roku Chervona Armiya v hodi Karpato Duklyanskoyi nastupalnoyi operaciyi ovolodila vsiyeyu teritoriyeyu Pidkarpatskoyi Rusi 29 chervnya 1945 u Moskvi bulo pidpisano Dogovir mizh SRSR i Chehoslovackoyu Respublikoyu pro Zakarpatsku Ukrayinu zgidno z yakim ostannya uvijshla do skladu URSR Pid chas Drugoyi Svitovoyi Vijni meshkancyam Dorobratova vipala tragichna dolya buti mobilizovanimi v armiyi chuzhih krayin i voyuvati za protilezhni storoni Ugorshinu Chehoslovachchinu i SRSR Radyanskij period 22 sichnya 1946 respubliku Zakarpatska Ukrayina bulo likvidovano ta peretvoreno na oblast Ukrayinskoyi RSR iz centrom v Uzhgorodi Suchasnist V seli ye dva diyuchi dzherela mineralnoyi vodi 26 veresnya 2010 roku v cerkvu sv Mikolaya z italijskogo mista Bari buli oficijno peredani netlinni moshi Mikolaya Chudotvorcya Vid cogo chasu Selo Dorobratovo vvazhayetsya oficijnim miscem palomnictva virnikiv usih konfesij 2019 go roku v seli buli demontovani radyanski pam yatni doshki a na yih misci vstanovleni 11 marmurovih tablichok de vikarbuvani imena zagiblih voyiniv dorobrativchan v chasi Pershoyi ta Drugoyi svitovoyi vijni nezalezhno vid storoni za yaku voni voyuvali Na okremij memorialnij tablichci vigraviyuvali im ya urodzhenki Dorobratova Margariti Babinec amerikanskogo pilota yaka zaginula u 1944 roci i bula pershoyu zhinkoyu sho otrimala povitryanu medal za osoblivi zaslugi 26 listopada 2020 roku vnaslidok reformi decentralizaciyi Dorobratovo uvijshlo do Mukachivskoyi OTG stavshi centrom Dorobrativskogo starostinskogo okrugu do skladu yakogo vhodyat teritoriyi selal Gorbok Dorobratovo ta Negrovo InfrastrukturaNa teritoriyi sela pracyuye serednya shkola 41 uchitel 314 uchniv klub biblioteka ambulatoriya zagalnoyi praktiki simejnoyi medicini apteka dityachij sadok viddilennya zv yazku pidpriyemstva rozdribnoyi torgivli ta rozvazhalni zakladi Takozh ye futbolne pole na yakomu trenuyetsya futbolnij klub Dorobratovo zasnovanij 2011 roku GeografiyaSkelya na gori Velika Gorotan Selo roztashovane na zahid vid girskij masivu Gat Nad selom visochiye gora Velika Gorotan z malovnichoyu vershinoyu skeleyu sho privablyuye turistiv Gora vulkanichnogo pohodzhennya zavvishki 408 metriv Andezitova skelya vershina maye visotu bilya 30 metriv Z vershini mozhna pobachiti krasivij pejzazh dolini vid ozera Gorbok do Fornoshskogo ozera vidni okolici mista Mukachevo zamok Palanok gora Galish ta gora Lovachka U seli bere pochatok richka Roman liva pritoka Chornoyi Vodi PrisilkiChingovij Chingovij kolishnye selo v Ukrayini v Zakarpatskij oblasti Obyednane z selom Dorobratovo rishennyam oblvikonkomu Zakarpatskoyi oblasti 155 vid 15 04 1967 Zgadka u HIH stolitti Mocharka Mocharka kolishnye selo v Ukrayini v Zakarpatskij oblasti Nazva oznachaye gusto zarosle boloto Zasnovane naprikinci 16 stolittya obezlyudnilo do kincya 17 stolittya zemlya priyednana do sela Dorobratovo Zgadki 1600 Mocsarka 1610 Machiarka 1645 MotsarkaDemografiyaDinamika naselennya Naselennya sil Dorobratovo ta Gorbok za perepisami Rik 1890 1910 1921 1930 1941 1989 2001 2021 Dorobratovo 1236 1557 1584 1763 2066 2122 2038 1769 Gorbok 709 695 722 802 904 818 778 604 Mova religiya i nacionalnist Absolyutnu bilshist korinnih zhiteliv stanovlyat ukrayinci greko katolickogo virospovidannya V rizni istorichni periodi nevelika kilkist ugorciv nimciv ta chehiv buli perevazhno predstavnikami administraciyi vchitelyami likaryami chi yuristami derzhavi do yakoyi vhodilo na toj moment Zakarpattya Takozh v seli ranishe prozhivala nevelika yevrejska gromada Za danimi perepisu 2001 roku meshkanci Dorobratova zaznachili ridnoyu movoyu ukrayinsku 99 46 rosijsku 0 39 i ugorsku 0 10 Nacionalnist 1890 1910 1930 1941 mova 2001 mova Kilkist Kilkist Kilkist Kilkist Kilkist Ukrayinci 1153 93 28 1454 93 38 1609 91 26 1924 93 13 2028 99 46 Nimci 1 0 08 77 4 95 Ugorci 82 6 63 25 1 61 8 0 45 25 1 21 2 0 10 Chehi Slovaki 21 1 19 1 0 05 Yevreyi 116 6 58 103 4 99 Inshi Cigani 1 0 06 9 0 51 13 0 58 8 0 39 Vsogo 1236 1557 1763 2066 2038 Religiya Kilkist Kilkist Kilkist Kilkist dani vidsutni Greko katoliki 1166 94 34 1463 93 96 1554 88 15 1895 91 72 Rimo katoliki 15 1 21 8 0 51 22 1 25 9 0 44 Protestanti 8 0 65 1 0 06 7 0 40 3 0 15 Yudeyi 47 3 80 85 5 46 117 6 64 107 5 18 Pravoslavni 63 3 57 52 2 52 Cerkva sv MikolayaPershij murovanij hram sela Dorobratovo zbudovanij 1790 roku Cerkva sv Mikolaya Dorobratovo Derev yana cerkva Za vidomostyami cerkovnih shematizmiv Mukachivskoyi greko katolickoyi yeparhiyi hristiyanska gromada v Dorobratovi bula zasnovana v 1449 roci a u 1523 roci ye dokumentalna zgadka pro rusinskogo svyashennika yakij opikuvavsya virnimi ale persha pismove svidchennya pro derev yanu cerkvu z yavlyayetsya tilki v XVII stolitti U 1733 r Dorobrativskomu hramu dayut takij opis derev yana cerkva z dvoma dzvonami a bilya neyi v derev yanomu budinku zhiv svyashenik Petro Yuskovich Yak zaznachaye Mihajlo Sirohman v svoyij praci Cerkvi Ukrayini Zakarpattya yiyi peredali v selo Dilok u zv yazku z sporudzhennyam kam yanogo hramu Pershij murovanij hram U 1783 za spriyannya vladiki Andriya Bachinskogo rozpochato budivnictva novogo hramu v Dorobratovi Buduvali jogo sim rokiv i zavershili u 1790 Cerkva bula tipovoyu dlya kincya XVIII st odnonavnoyu bazilikoyu z garnoyu barokovoyu vezheyu ta bichnimi apsidami uvinchanimi barokovimi zavershennyami U 1816 roci cerkvu bulo osvyacheno Zgidno napisu na zvorotnomu boci zberezhenoyi ikoni Bogorodici z dityatkom ikonostas buv zakinchenij v 1842 roci Drugij suchasnij hram Murovanu cerkvu pochatku XIX st sho vmishala hiba desyatu chastinu virnikiv i bula navit timchasovo zakrita okruzhnim uryadom cherez avarijnij stan rozibrali v 1940 p pislya togo yak u 1930 h rokah starannyami svyashenika Yevgena Ujgeliya rozpochato budivnictvo novoyi ceglyanoyi cerkvi Shob rozdobuti koshti she 24 travnya 1929 r gromada virishila prodati chastinu silskogo lisu ale groshi za lis ne otrimala navit u 1935 p i spravu dovelosya zalagodzhuvati samomu yepiskopu 19 serpnya 1930 r bulo ogolosheno konkurs proektiv na sporudzhennya cerkvi sho trivav z 24 serpnya do 14 veresnya Peremig proekt uzhgorodskogo inzhenera Emiliyana Egreshi Na posvyachenni osnovnogo kamenya v listopadi 1941 r buv prisutnij yepiskop O Stojka Groshej otrimanih za lis ne vistachilo i todi derzhava vidilila 10 tisyach koron bo za zakonami Chehoslovachchini dlya budivnictva kozhnoyi viznanoyi zakonom cerkvi uryad nadavav dopomogu Velichnu cerkvu z dvoma vezhami bulo zaversheno v 1946 r Plosha hramu 492 kv m Sporudzhennya provodiv budivelnik Yanosh Leshko z mista Kralovski Hlmec Slovachchina z pomichnikom Potoki Sered murnikiv zgaduyut Karla Lespaha Ikonostas i prestol virizbiv Ivan Pavlishinec a ikoni ikonostasa bichnogo vivtarya a takozh vivtarnu namalyuvav J Bokshaj rodich Ye Ujgeliya Z prihodom radyanskoyi komunistichnoyi vladi cerkvu konfiskuvali a bud yaki proyavi religijnogo zhittya peresliduvalis Tomu greko katoliki zmusheni buli piv stolittya znahoditis v pidpilli Z nastannyam nezalezhnosti Ukrayini u 1991 roci cerkvu povernuto virnim Dorobrativskij Svyato Mikolayivskij hram unikalnij tim sho v nomu 26 veresnya 2010 roku znajshli odvichne pristanishe moshi svyatogo Mikolaya Tochnishe same togo dnya do hramu z Italiyi dostavili ta peredali chastku moshej Chudotvorcya Zhodna cerkva v Ukrayini ne otrimuvala takogo prava hocha deyaki cerkvi i zayavlyali pro nayavnist v nih relikvij Sv Mikolaya prote jshlosya lishe pro tak zvani reprezentativni relikviyi tobto osobisti rechi chi odyag Svyatogo Parohi Dorobratova o Petro Brovdi stanom na 2009 Legendi selaPohodzhennya nazvi sela opisuyut kilka legend u kozhnij z yakih mozhe buti prisutnya chastka istini Za pershoyu z nih u sivij davnini zhili tut dvoye brativ bratnij lyubovi ta dobroti yakih ne bulo rivnih Z chasom stara nazva sela Dorogobratovo sprostilasya peretvorivshis na Dorobratovo Insha legenda pov yazana z nayavnistyu na teritoriyi sela solyanih dzherel visokoyi koncentraciyi dzherel ropi Koli ne bulo promislovogo vidobutku soli vona bula na vagu zolota Najprostishim bulo yiyi oderzhannya z ropi Tomu miscevi selyani vikoristovuyuchi svoye vigidne stanovishe prodavali sirovinu za yaku dorogo brali MikrotoponimikaIstorichni chastini sela Dorobratovo Istorichno sklalisya umovni nazvi chastin sela Vishnyani Nizhnyani Pogani Malashkovicya Pokonechnik Duribatkovicya Mozgovicya Bosnya Ulichinka CiganskaOsobistostiBabinec Margarita pilot Vijskovo Povitryanih Sil SShA vijskovosluzhbovec en yaka zaginula u 1944 roci i bula pershoyu zhinkoyu sho otrimala povitryanu medal za osoblivi zaslugi kandidat medichnih nauk docent yakij specializuvavsya na nejrohirurgiyi Z ciyeyi tematiki vin opublikuvav ponad 50 naukovih prac Zasnuvav v Uzhgorodi oblasnij klinichnij centr nejrohirurgiyi ta nevrologiyi u Kiyevi zahistiv disertaciyu po puhlinnih zahvoryuvannyah golovnogo mozku Z 1975 po 1981 zaviduvav hirurgichnoyu kafedroyu Uzhgorodskogo nacionalnogo universitetu Pomer u 50 richnomu vici U 2017 roci pro nogo buv znyatij dokumentalnij film Pershij nejrohirurg Zakarpattya Bidzilya Androsh Yanoshovich zasluzhenij arhitektor Ukrayini laureat Derzhavnoyi premiyi Ukrayini Konik Mihajlo Ivanovich vprodovzh bagatoh rokiv keruvav zhinochim ta cholovichim horami studentiv muzichnogo viddilu pedagogichnogo koledzhu ChNU im Yu Fedkovicha horovim kolektivom Bukovinskij kraj ansamblem pisni i tancyu Bukovinskogo medichnogo universitetu Trembita horom veteraniv centralnogo palacu kulturi m Chernivciv samodiyalnim folklornim kolektivom Rodina s Revno Kicmanskogo rajonu buv regentom horu spivkatedralnogo soboru Uspennya Presvyatoyi Bogorodici UGKC organizovuvav hudozhnyu samodiyalnist v riznih navchalnih zakladah ta ustanovah Bukovinskij derzhavnij finansovo ekonomichnij institut Cherniveckij derzhavnij budivelnij tehnikum profesijno tehnichne uchilishe 8 chernivecka gimnaziya 1 chernivecke oblasne upravlinnya nacionalnogo banku Ukrayini chernivecka direkciya Ukrtelekom chernivecka miska gromadska organizaciya Batkivska turbota ta in ocholyuvav Chernivecku oblasnu organizaciyu Liga ukrayinskih kompozitoriv Mihajlo Ivanovich Konik stvoriv bilshe 200 avtorskih pisen dlya doroslih ta ditej na vlasni virshi ta u spivpraci z vidomimi poetami o Antonij Mondik 1913 1989 iyeromonah chinu svyatogo Vasiliya Velikogo Greko Katolickoyi Cerkvi Z 1943 roku vikonuvav uryad Nastoyatelya ukrayinskoyi vitki Vasiliyan a u 1946 r pislya priluchennya Zakarpattya do URSR stav upovnovazhenim Protoarhimandrita z pravami Protoigumena dlya zakarpatskih monastiriv obov yazki yakogo vikonuvav azh do samoyi smerti Pidpilno provodiv dushpastirsku pracyu v selah Bilki Brodi Deshkovici Dorobratovi ta m Irshavi Za dopomogoyu ridnih ta odnoselciv u 1966 r pereyihav do novogo budinku yakij stav pidpilnim monastirem Pomer 20 listopada 1989 r Turistichni miscyahram sv Mikolaya Chudotvorcya 1946 sproektovanij vidomim arhitektorom Emilianom Egreshi Ikoni ikonostasa bichnogo vivtarya a takozh vivtarnu chastinu namalyuvav vidatnij huzhozhnik Josip Bokshaj skelya z andezitu na gori Gorotan 408 m z vershini mozhna pobachiti krasivij pejzazh dolini vid ozera Gorbok do Fornoshskogo ozera vidni okolici mista Mukachevo zamok Palanok gora Galish ta gora Lovachka U pidnizhzhya gori isnuye pechera katakombna cerkva z dzherelom vodi i kam yanim vivtarem ale u 70 h rokah minulogo stolittya pechernij hram chastkovo obvalivsya radonovi dzherela yaki zdavna vidomi svoyimi cilyushimi vlastivostyami bagato solyanih dzherel visokoyi koncentraciyi dzherel ropi bezkurgannij mogilnik i zalishki poselen kushtanovickoyi kulturi rannoyi zaliznoyi dobi VI IV st do R H ta pershih stolit nashoyi eri 11 marmurovih tablichok de vikarbuvani imena zagiblih voyiniv dorobrativchan v chasi Pershoyi ta Drugoyi svitovoyi vijniPrimitkiZSOLT SEBESTYEN 2010 BEREG MEGYE HELYSEGNEVEINEK ETIMOLoGIAI SZoTARA Hungary Nyiregyhaza Bessenyei Konyvkiado s 41 Kadlec Karel 1916 Valasi a valasske pravo v zemich slovanskych a uherskych Czeh Praha Ceske akademie cisare Frantiska Josefa Arheologiya ta starodavnya istoriya Irshavskogo rajonu www zamky com ua Procitovano 10 zhovtnya 2022 Magyar Tortenelmi Tar Magyar Tortenelmi Tar ugor T 3 13 1890 Procitovano 9 zhovtnya 2022 VOLODIMIR FENICh MIHAJLO SADOHA KOROTKIJ ISTORIChNIJ NARIS SVYaTO MIKOLAYiVSKOYi CERKOVNOYi GROMADI SELA DOROBRATOVA MUKAChIVSKOYi GREKO KATOLICKOYi YePARHIYi NARIS 1 ch 1 Feniks slovo ukr 6 serpnya 2022 Procitovano 8 zhovtnya 2022 Frantisek Wiesner 1935 Vodstvo a mineralni prameny zeme podkarpatoruske librinostri catholica cz Procitovano 9 zhovtnya 2022 Arhiv KGB 1939 45 F 2558 Upravlinnya SBU v Zakarpatskij oblasti Zakarpattya SBU Vizvolennya Zakarpattya vid fashizmu pochinalosya GULAGom Radio Svoboda ukr Procitovano 9 zhovtnya 2022 Moshi svyatogo Mikolaya privezeni na Zakarpattya zberigayutsya v skrini zroblenij u Moskvi FOTO Zakarpattya onlajn Zakarpattya onlajn Procitovano 9 zhovtnya 2022 V Mukachivskij miskij OTG utvorili 8 starostinskih okrugiv mukachevo rada gov ua ua Procitovano 9 zhovtnya 2022 Futbolnij klub Dorobratovo Procitovano 09 10 2022 database ukrcensus gov ua Bank danih Derzhavnoyi sluzhbi statistiki Ukrayini Arhiv originalu za 31 lipnya 2014 Procitovano 8 listopada 2019 database ukrcensus gov ua Bank danih Derzhavnoyi sluzhbi statistiki Ukrayini Arhiv originalu za 31 lipnya 2014 Procitovano 8 listopada 2019 Pasport Mukachivskoyi miskoyi teritorialnoyi gromadi za 2021 rik Mukachivska miska rada ukrayinskoyu 2022 Procitovano 07 zhovtnya 2022 database ukrcensus gov ua Bank danih Derzhavnoyi sluzhbi statistiki Ukrayini Arhiv originalu za 31 lipnya 2014 Procitovano 8 listopada 2019 Dorobratovo s Cerkva sv Mikoli www pslava info Procitovano 8 zhovtnya 2022 Dorobratovo selo Vtracheni cerkvi Zakarpattya ukr Procitovano 8 zhovtnya 2022 Greko katolicki cerkvi Zakarpattya Uzhgorod Ugorske kulturne tovaristvo www uzhnu edu ua Arhiv originalu za 28 veresnya 2019 Procitovano 28 veresnya 2019 o Antonij A Mondik ChSVV www osbm org ua Procitovano 8 zhovtnya 2022 Ce nezavershena stattya z geografiyi Ukrayini Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi

Дата публікації:
Топ