Горбо́к — село у Мукачівській міській громаді Мукачівського району Закарпатської області України.
село Горбок | |||
---|---|---|---|
| |||
Країна | Україна | ||
Область | Закарпатська область | ||
Район | Мукачівський район | ||
Громада | Мукачівська міська громада | ||
Основні дані | |||
Населення | 778 | ||
Площа | 13,46 км² | ||
Густота населення | 57,8 осіб/км² | ||
Поштовий індекс | 90121 | ||
Телефонний код | +380 3144 | ||
Географічні дані | |||
Географічні координати | 48°18′46″ пн. ш. 22°52′34″ сх. д. / 48.31278° пн. ш. 22.87611° сх. д.Координати: 48°18′46″ пн. ш. 22°52′34″ сх. д. / 48.31278° пн. ш. 22.87611° сх. д. | ||
Середня висота над рівнем моря | 139 м | ||
Місцева влада | |||
Адреса ради | 90113, Закарпатська обл., Іршавський р-н, с. Доробратово, вул. Миру, 12 | ||
Карта | |||
Горбок | |||
Горбок | |||
Мапа | |||
Горбок у Вікісховищі |
Sarkad, Oroszfalu, Kissarkad (в угорських джерелах), Sarkad (Шаркадь) (в чехословацьких джерелах).
Колишня назва — Шаркадь. До створення села Шаркадь, на цьому місці було кладовище, січовики там ховали своїх загиблих воїнів. Мадяри зруйнували христи, і побулували на території кладовища будинки, коли заселилося село, та вони вночі чули стуки шабель, кров воїнів, плач жінок, у деяких випадках люди зранку на вікнах помічали кров. Легенда ходить, що це захоронені Січовики мстять людям, що порушили їхній покой. Легенда каже що одного разу до правителя села Шаркадь, Каричковського Вангерда вночі прийшли січовики і вбили його, перед смертю вони йому сказали що всі твої люди помруть, що з того світу їхні побратими прийдуть і заберуть їх, ранком жінка і двоє дітей Вангерда прокинулися і побачили свого батька мертвого, вони вибігли на подвір'я і село неначе спустіло жодного звука не було чути, дома спустіли. Жінка взяла своїх дітей і уїхала. Легенда каже що через століття сім'я Каричковська повернеться у село, і викупить вину своїх предків. Через деякий час Шаркадь переіменували у Горбок і почали засилятися Українські сім'ї.
Історичні факти
На південь від села Горбок, біля ферми — поселення раннього заліза. В урочищі Мочар, біля села — поселення перших століть нашої ери, досліджувалося експедицією УжДУ в 1974 році.
Згадка 1398 p.
Згадка про руську церкву належить до XIV ст. У 1418 р. згадано руську каплицю, що згоріла.
У 1682 р. в урбаріальних записах ідеться про ділянку попа Миколи Жерепка як придатну для церкви. Пізніші згадки про церкву належать до 1692 та 1755 р. У 1860 р. дерев'яна церква згоріла, і на те місце люди поставили 4-метровий металевий хрест. У період сталінізму хрест довелося сховати, а тепер він знову на своєму місці. Інший хрест, який поставили селяни, котрі повернулися з Америки, зруйнували.
У 1860 (а можливо, ще в 1848) р. почали будувати теперішню муровану церкву за проектом священика Степана Берланія. Іконостас зробили за гроші, отримані за проданий ліс. На зворотному боці намісної ікони Ісуса Христа зберігся текст стосовно оздоблення церкви: Сєй іконостазіонъ, и ціла Церковъ | измальованна в рокахъ 1871, и 1872. Чрезъ | Бл. Г. Фердинанда Відри и Іоаніа Вайріх | Позолоченна в рокахъ 1870, и 1871 — чрєзъ: Г. Фр. | Поволиі и оурізанноє в нєи дерево. Чрєзъ | Г. Стефана Ковачъ и Онуфрия Кокодиняк | в роках 1868, 1869 и 1870.
Текст на зворотному боці ікони Богоматері повідомляє, очевидно, про освячення церкви: Подъ єпископствомъ Єго Высоко Прєвосходитєл | ства Г. СТЄФАНА ПАНКОВИЧ | Подъ Намістничєством: єго Высоко Препод. Г. АВГУСТИНА ДАНІЄЛОВИЧА | Подъ Духовенством Преподобнаго | Г. СТЄФАНА БЕРЛАНІЯ. | Подъ Титорствомъ Іоанна Сумионъ и Василь | Вирагь и подъ Сілскимъ Судіємъ Василіа Алр… | Совершилося Шаркадъ 1872 майя 3го.
Біля церкви стоїть дерев'яна каркасна дзвіниця. Один із дзвонів виготовив Лайош Ласло в Малих Ґеївцях у 1856 р., один з малих дзвонів відлив у 1923 р. Яр. Белогоубек у чеському місті Градец-Кралове.
Церква св. арх. Михайла. 1997.
Місце майбутньої церкви та хрест освятив єпископ Євфимій у 1994 р. Будівельні роботи очолив місцевий майстер Василь Дешко. Особливо відзначилися на будівництві Юрій Алфелді, Василь Кучінка, Василь Максим, Іван Нодь. Постійно докладали зусиль голова церковної громади Михайло Попфолуші, священик о. Іван Гонак та й уся православна громада, що налічує 35 сімей.
Бетонне аркове перекриття та вежу збудували будівельники з Мукачева. Спорудження цегляної базилічної церкви тривало до 1997 р. Іконостас та ікони до нього виготовили в Чинадієві.
Біля церкви в 1995 р. Василь Дешко спорудив з дуба відкриту каркасну конструкцію дзвіниці, а 3 дзвони привезли з Роздола на Львівщині.
15 березня 1939 біля села відбувся бій сотні Карпатської Січі з угорськими окупантами:
Мадяри вже встигли зайняти село Шаркодь, але січовики, які спочатку відступили, потім несподівано заатакували мадярів у Шаркоді, розбили їхній відділ - коло 30 вояків, та взяли до полону трьох здорових і чотирьох поранених гонведів та два вози, навантажені бойовим вирядом і зброєю. Операціями керує поручник Осип Свобода (Карачевський)
Населення
Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 818 осіб, з яких 384 чоловіки та 434 жінки.
За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 778 осіб.
Мова
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:
Мова | Відсоток |
---|---|
українська | 99,87 % |
російська | 0,13 % |
Туристичні місця
- На південь від села Горбок, біля ферми — поселення раннього заліза.
- урочищі Мочар, біля села — поселення перших століть нашої ери
Примітки
- . database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 8 листопада 2019.
- . database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 8 листопада 2019.
- . database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 8 листопада 2019.
Посилання
- Погода в селі [ 6 листопада 2016 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Gorbo k selo u Mukachivskij miskij gromadi Mukachivskogo rajonu Zakarpatskoyi oblasti Ukrayini selo Gorbok Gerb Krayina Ukrayina Oblast Zakarpatska oblast Rajon Mukachivskij rajon Gromada Mukachivska miska gromada Osnovni dani Naselennya 778 Plosha 13 46 km Gustota naselennya 57 8 osib km Poshtovij indeks 90121 Telefonnij kod 380 3144 Geografichni dani Geografichni koordinati 48 18 46 pn sh 22 52 34 sh d 48 31278 pn sh 22 87611 sh d 48 31278 22 87611 Koordinati 48 18 46 pn sh 22 52 34 sh d 48 31278 pn sh 22 87611 sh d 48 31278 22 87611 Serednya visota nad rivnem morya 139 m Misceva vlada Adresa radi 90113 Zakarpatska obl Irshavskij r n s Dorobratovo vul Miru 12 Karta Gorbok Gorbok Mapa Gorbok u Vikishovishi Sarkad Oroszfalu Kissarkad v ugorskih dzherelah Sarkad Sharkad v chehoslovackih dzherelah Kolishnya nazva Sharkad Do stvorennya sela Sharkad na comu misci bulo kladovishe sichoviki tam hovali svoyih zagiblih voyiniv Madyari zrujnuvali hristi i pobuluvali na teritoriyi kladovisha budinki koli zaselilosya selo ta voni vnochi chuli stuki shabel krov voyiniv plach zhinok u deyakih vipadkah lyudi zranku na viknah pomichali krov Legenda hodit sho ce zahoroneni Sichoviki mstyat lyudyam sho porushili yihnij pokoj Legenda kazhe sho odnogo razu do pravitelya sela Sharkad Karichkovskogo Vangerda vnochi prijshli sichoviki i vbili jogo pered smertyu voni jomu skazali sho vsi tvoyi lyudi pomrut sho z togo svitu yihni pobratimi prijdut i zaberut yih rankom zhinka i dvoye ditej Vangerda prokinulisya i pobachili svogo batka mertvogo voni vibigli na podvir ya i selo nenache spustilo zhodnogo zvuka ne bulo chuti doma spustili Zhinka vzyala svoyih ditej i uyihala Legenda kazhe sho cherez stolittya sim ya Karichkovska povernetsya u selo i vikupit vinu svoyih predkiv Cherez deyakij chas Sharkad pereimenuvali u Gorbok i pochali zasilyatisya Ukrayinski sim yi Istorichni faktiNa pivden vid sela Gorbok bilya fermi poselennya rannogo zaliza V urochishi Mochar bilya sela poselennya pershih stolit nashoyi eri doslidzhuvalosya ekspediciyeyu UzhDU v 1974 roci Zgadka 1398 p Zgadka pro rusku cerkvu nalezhit do XIV st U 1418 r zgadano rusku kaplicyu sho zgorila U 1682 r v urbarialnih zapisah idetsya pro dilyanku popa Mikoli Zherepka yak pridatnu dlya cerkvi Piznishi zgadki pro cerkvu nalezhat do 1692 ta 1755 r U 1860 r derev yana cerkva zgorila i na te misce lyudi postavili 4 metrovij metalevij hrest U period stalinizmu hrest dovelosya shovati a teper vin znovu na svoyemu misci Inshij hrest yakij postavili selyani kotri povernulisya z Ameriki zrujnuvali U 1860 a mozhlivo she v 1848 r pochali buduvati teperishnyu murovanu cerkvu za proektom svyashenika Stepana Berlaniya Ikonostas zrobili za groshi otrimani za prodanij lis Na zvorotnomu boci namisnoyi ikoni Isusa Hrista zberigsya tekst stosovno ozdoblennya cerkvi Syej ikonostazion i cila Cerkov izmalovanna v rokah 1871 i 1872 Chrez Bl G Ferdinanda Vidri i Ioania Vajrih Pozolochenna v rokah 1870 i 1871 chryez G Fr Povolii i ourizannoye v nyei derevo Chryez G Stefana Kovach i Onufriya Kokodinyak v rokah 1868 1869 i 1870 Tekst na zvorotnomu boci ikoni Bogomateri povidomlyaye ochevidno pro osvyachennya cerkvi Pod yepiskopstvom Yego Vysoko Pryevoshodityel stva G STYeFANA PANKOVICh Pod Namistnichyestvom yego Vysoko Prepod G AVGUSTINA DANIYeLOVIChA Pod Duhovenstvom Prepodobnago G STYeFANA BERLANIYa Pod Titorstvom Ioanna Sumion i Vasil Virag i pod Silskim Sudiyem Vasilia Alr Sovershilosya Sharkad 1872 majya 3go Bilya cerkvi stoyit derev yana karkasna dzvinicya Odin iz dzvoniv vigotoviv Lajosh Laslo v Malih Geyivcyah u 1856 r odin z malih dzvoniv vidliv u 1923 r Yar Belogoubek u cheskomu misti Gradec Kralove Cerkva sv arh Mihajla 1997 Misce majbutnoyi cerkvi ta hrest osvyativ yepiskop Yevfimij u 1994 r Budivelni roboti ocholiv miscevij majster Vasil Deshko Osoblivo vidznachilisya na budivnictvi Yurij Alfeldi Vasil Kuchinka Vasil Maksim Ivan Nod Postijno dokladali zusil golova cerkovnoyi gromadi Mihajlo Popfolushi svyashenik o Ivan Gonak ta j usya pravoslavna gromada sho nalichuye 35 simej Betonne arkove perekrittya ta vezhu zbuduvali budivelniki z Mukacheva Sporudzhennya ceglyanoyi bazilichnoyi cerkvi trivalo do 1997 r Ikonostas ta ikoni do nogo vigotovili v Chinadiyevi Bilya cerkvi v 1995 r Vasil Deshko sporudiv z duba vidkritu karkasnu konstrukciyu dzvinici a 3 dzvoni privezli z Rozdola na Lvivshini 15 bereznya 1939 bilya sela vidbuvsya bij sotni Karpatskoyi Sichi z ugorskimi okupantami Madyari vzhe vstigli zajnyati selo Sharkod ale sichoviki yaki spochatku vidstupili potim nespodivano zaatakuvali madyariv u Sharkodi rozbili yihnij viddil kolo 30 voyakiv ta vzyali do polonu troh zdorovih i chotiroh poranenih gonvediv ta dva vozi navantazheni bojovim viryadom i zbroyeyu Operaciyami keruye poruchnik Osip Svoboda Karachevskij NaselennyaZgidno z perepisom URSR 1989 roku chiselnist nayavnogo naselennya sela stanovila 818 osib z yakih 384 choloviki ta 434 zhinki Za perepisom naselennya Ukrayini 2001 roku v seli meshkalo 778 osib Mova Rozpodil naselennya za ridnoyu movoyu za danimi perepisu 2001 roku Mova Vidsotok ukrayinska 99 87 rosijska 0 13 Turistichni miscya Na pivden vid sela Gorbok bilya fermi poselennya rannogo zaliza urochishi Mochar bilya sela poselennya pershih stolit nashoyi eriPrimitki database ukrcensus gov ua Bank danih Derzhavnoyi sluzhbi statistiki Ukrayini Arhiv originalu za 31 lipnya 2014 Procitovano 8 listopada 2019 database ukrcensus gov ua Bank danih Derzhavnoyi sluzhbi statistiki Ukrayini Arhiv originalu za 31 lipnya 2014 Procitovano 8 listopada 2019 database ukrcensus gov ua Bank danih Derzhavnoyi sluzhbi statistiki Ukrayini Arhiv originalu za 31 lipnya 2014 Procitovano 8 listopada 2019 PosilannyaPogoda v seli 6 listopada 2016 u Wayback Machine