Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Ва ри село в Берегівській громаді Берегівського району Закарпатської області України село Вари Герб Країна Україна Облас

Вари

Вари

Ва́ри — село в Берегівській громаді Берегівського району Закарпатської області України.

село Вари
image
Герб
image
Країна image Україна
Область Закарпатська область
Район Берегівський район
Громада Берегівська громада
Код КАТОТТГ UA21020030060033372
Основні дані
Засноване 1320
Населення 3 147
Площа 5,8 км²
Густота населення 542,59 осіб/км²
Поштовий індекс 90255
Телефонний код +380 03141
Географічні дані
Географічні координати 48°07′30″ пн. ш. 22°42′38″ сх. д. / 48.12500° пн. ш. 22.71056° сх. д. / 48.12500; 22.71056Координати: 48°07′30″ пн. ш. 22°42′38″ сх. д. / 48.12500° пн. ш. 22.71056° сх. д. / 48.12500; 22.71056
Середня висота
над рівнем моря 		115 м
Місцева влада
Адреса ради 90255 с. Вари, вул. Малом, 6
Карта
image
image
Вари
image
image
Вари
Мапа

image Вари у Вікісховищі

Назва

Колишні назви — Ворі, Воріово. Назва походить від угорського слова «var» — замок, городище.

Історія

На місці нинішніх Варів, згідно записів угорського літописця Аноніма, до приходу угорців стояла  фортеця Боршо, що перебувала під Великої Моравською державою, знищеною мадярами. У 896 р. (за іншими даними в 903 р.) угорські племена на чолі з Арпадом захопили фортецю після триденної облоги. Засноване навколо фортеці село стало окружним та релігійним центром. В 1320 р. в письмовому документі  фігурує Боршовавар (від угорської «вар» - замок), себто «замок Боршова» (Боржавський замок). В 1214 р. поселення навколо замку стає центром створеного комітату Боршоа. Під час нашестя орди Батия в 1241 р. фортеця була розорена, оточуюче її поселення прийшло в занепад. Відродження відбувалось протягом наступного століття. Адміністративний центр комітату був перенесений до замку Берегвар (поселення Нодьберег, нинішнє село Великі Береги, в . від Боржавського замку).

В середині XIV ст. Вари отримали статус міста, яке стало власністю королеви Єлизавети Боснійської, дружини, короля Угорщини та Польщі. У 1354 р.  королівська грамота надала Варам привілею на володіння землями і лісами, на самоврядування і суд, обрання священика,  на право мати власний млин. Таким чином, колишнє село стало одним із низки т. зв. королівських міст.  

В першій половині XV ст.  Вари опинились у володінні  власників Мукачівського замку, наступні два століття власники містечка  часто мінялись.

Неодноразово, а  саме в 1566 р. військом турецького султана Сулеймана І, в 1657 р. польськими рейтарами князя Любомирського  та в 1660 р. знову турецьким військом містечко Вари було пограбовано та зазнало великих руйнувань. Рештки замку-фортеці були зруйнований вщент, а місцевий храм зазнав серйозних пошкоджень.

В 1703 р. Вари стали одним з вогнищ визвольної війни угорців проти монархії Габсбургів, а після її придушення в 1711 р. перейшли у власність скарбниці, в 1726 р. в складі Мукачівської домінії були даровані австрійському графові Шонборну. Між цими датами, в 1716 р. через містечко  пройшлися в ході набігу на Угорщину кримські татари, пограбувавши його та полонивши багато мешканців.

З 1659 року відомий герб Варів: на блакитному щиті, увінчаному короною і обрамленому лавровим вінком, — профіль цісаря Леопольда І. У 1904 році цей герб був підтверджений цісарською владою.

image
Річка Боржава

В наш час село Вари двічі, в  листопаді  1998-го та в  березні  2001-го зазнало значних руйнувань від повеней. Зокрема, в 1998-му було практично повністю зруйновано  третину села.  Невдовзі на  місці  змішаних із землею розвалин були побудовані  нові  будинки  на  високих, залізобетонних  фундаментах, згодом навколо села було зведено потужну протипаводкову систему з високими дамбами.

Археологічні знахідки

Про заселення місцевості в давнину свідчать два знайдених археологами клади бронзових виробів епохи пізньої бронзи та раннього заліза (кінець II - початок I тисячоліття до н. е.), що були виявлені поблизу сіл Вари та Боржава. В межах села археологами було знайдене слов’янське городище  IX – X ст. н.е.

У 1960 році в південно-західній частині Варів виявлено бронзовий скарб який налічував 21 предмет ранньозалізної доби.

Цікаво

  • Костел XV—XVIII століття. Історики датують появу цього храму XV століттям. Зображень першого храму не лишилось, відомо тільки, що нинішній стоїть на фундаменті попереднього. Припускається, що дзвіниця храму була окремою спорудою, пізніше з’єднаною із церквою, і слугувала також як сторожова башта. Оскільки у XV столітті Боржавський замок був практично зруйнованим, то функції оборони міг брати на себе храм, оточений стіною з бійницями. В 1593 році населення містечка Вари переходить у реформатську конфесію, і храм міняє свій статус. В той час при церкві відкривається церковна школа. В ході польського (1657) та турецького (1660) руйнувань храм отримав серйозні ушкодження. Після цього споруду реконструювали, збільшили в розмірах, укріпили контрфорсами. В 1795 році дзвіниця була перебудована, у її верхньому ярусі був вмонтований механічний годинник. У 1989 році на стіні церкви було відкрито пам’ятну дошку на честь Томаша Есе, учасника визвольної війни угорців 1703-1711 років. В 2000-х роках храм був частково відремонтований та реставрований.   Проблемним залишився стан дзвіниці, яка перебуває в аварійному стані. Покрівля храму не автентична – бляшана замість дерев’яного гонту.  Костел занесений до Переліку пам’яток архітектури місцевого значення. Неподалік храму в сквері знаходиться пам’ятник радянським воїнам, встановлений в 1974 року, з залізобетону. Металевий напис на пам’ятнику не зберігся. З іншого боку від храму в 1992 році встановлено пам’ятний знак із каменю та мармуру на честь односельчан, репресованих сталінським режимом.
  • Боржавський замок XI—XIV століття.
  • Восени  2014 року в сусідньому з Варами селі Боржава пройшов перший закарпатський мистецький табір по роботі з каменем. Результатом роботи табору стала низка цікавих скульптурних композицій, які були подаровані сільським громадам Берегівщини. Зокрема, Варам дісталася робота відомого мукачівського скульптора Петра Матла, що символізує визвольну війну угорців під проводом Ференца Ракоці, і складається з таких елементів, як турецька зірка, дзьоб австрійського орла, герб Ракоці та його прапор із написом «Cum  Deo pro Patria et Libertae» (Разом за Батьківщину та Свободу).  Селу також подарували роботу Томаша Гудьела, що вшанувала угорського перекладача «Пісні пісень» Бертолона Добоша - в центрі Варів на дубовому п’єдесталі встановили відкриту кам’яну Біблію.

Відомі уродженці

  • Ласло Юзан (нар. 16 березня 1987, Вари, сьогодні Україна - ) — актор Театру комедії Угорщини.
  • В селі родився Кепеш Юлій (1847 - 1924) - лікар, мандрівник. Учасник полярної австро-угорської арктичної експедиції 1871-1874, єдиний представник Угорщини в експедиції. Під час експедиції відкрито архіпелаг Земля Франца Йосипа. Фактично це найвідоміший закарпатський мандрівник.

Туристичні місця

  • Боржавський замок XI—XIV століття.
  • Слов’янське городище  IX – X ст. н.е.
  • Храм XV—XVIII століття
  • Бронзовий скарб який налічував 21 предмет ранньозалізної доби.
  • Поклади бронзових виробів епохи пізньої бронзи та раннього заліза (кінець II - початок I тисячоліття до н. е.)
  • На дубовому п’єдесталі памятник відкритій кам’яній Біблії
  • В селі народився Кепеш Юлій (1847 - 1924) - лікар, мандрівник. Учасник полярної австро-угорської арктичної експедиції 1871-1874, єдиний угорець в експедиції. Під час експедиції відкрито архіпелаг Земля Франца Йосипа. Фактично це найвідоміший закарпатський мандрівник.

Посилання

  • Вари - Інформаційно-пізнавальний портал | Закарпатська область у складі УРСР [ 22 лютого 2020 у Wayback Machine.] (На основі матеріалів енциклопедичного видання про історію міст та сіл України, том - Історія міст і сіл Української РСР. Закарпатська область. — К.: Головна редакція УРЕ АН УРСР.)
  • Костел і замок в Варах на zamki-kreposti.com.ua [ 21 вересня 2011 у Wayback Machine.] (рос.)
  • Вари – колишнє королівське місто на місцині, де Боржава впадає в Тису [ 27 грудня 2018 у Wayback Machine.]
  • Архітектурні, історичні та природні цінності Берегівщини [ 28 грудня 2019 у Wayback Machine.]
image Це незавершена стаття з географії України.
Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Va ri selo v Beregivskij gromadi Beregivskogo rajonu Zakarpatskoyi oblasti Ukrayini selo Vari Gerb Krayina Ukrayina Oblast Zakarpatska oblast Rajon Beregivskij rajon Gromada Beregivska gromada Kod KATOTTG UA21020030060033372 Osnovni dani Zasnovane 1320 Naselennya 3 147 Plosha 5 8 km Gustota naselennya 542 59 osib km Poshtovij indeks 90255 Telefonnij kod 380 03141 Geografichni dani Geografichni koordinati 48 07 30 pn sh 22 42 38 sh d 48 12500 pn sh 22 71056 sh d 48 12500 22 71056 Koordinati 48 07 30 pn sh 22 42 38 sh d 48 12500 pn sh 22 71056 sh d 48 12500 22 71056 Serednya visota nad rivnem morya 115 m Misceva vlada Adresa radi 90255 s Vari vul Malom 6 Karta Vari Vari Mapa Vari u VikishovishiNazvaKolishni nazvi Vori Voriovo Nazva pohodit vid ugorskogo slova var zamok gorodishe IstoriyaNa misci ninishnih Variv zgidno zapisiv ugorskogo litopiscya Anonima do prihodu ugorciv stoyala fortecya Borsho sho perebuvala pid Velikoyi Moravskoyu derzhavoyu znishenoyu madyarami U 896 r za inshimi danimi v 903 r ugorski plemena na choli z Arpadom zahopili fortecyu pislya tridennoyi oblogi Zasnovane navkolo forteci selo stalo okruzhnim ta religijnim centrom V 1320 r v pismovomu dokumenti figuruye Borshovavar vid ugorskoyi var zamok sebto zamok Borshova Borzhavskij zamok V 1214 r poselennya navkolo zamku staye centrom stvorenogo komitatu Borshoa Pid chas nashestya ordi Batiya v 1241 r fortecya bula rozorena otochuyuche yiyi poselennya prijshlo v zanepad Vidrodzhennya vidbuvalos protyagom nastupnogo stolittya Administrativnij centr komitatu buv perenesenij do zamku Beregvar poselennya Nodbereg ninishnye selo Veliki Beregi v vid Borzhavskogo zamku V seredini XIV st Vari otrimali status mista yake stalo vlasnistyu korolevi Yelizaveti Bosnijskoyi druzhini korolya Ugorshini ta Polshi U 1354 r korolivska gramota nadala Varam privileyu na volodinnya zemlyami i lisami na samovryaduvannya i sud obrannya svyashenika na pravo mati vlasnij mlin Takim chinom kolishnye selo stalo odnim iz nizki t zv korolivskih mist V pershij polovini XV st Vari opinilis u volodinni vlasnikiv Mukachivskogo zamku nastupni dva stolittya vlasniki mistechka chasto minyalis Neodnorazovo a same v 1566 r vijskom tureckogo sultana Sulejmana I v 1657 r polskimi rejtarami knyazya Lyubomirskogo ta v 1660 r znovu tureckim vijskom mistechko Vari bulo pograbovano ta zaznalo velikih rujnuvan Reshtki zamku forteci buli zrujnovanij vshent a miscevij hram zaznav serjoznih poshkodzhen V 1703 r Vari stali odnim z vognish vizvolnoyi vijni ugorciv proti monarhiyi Gabsburgiv a pislya yiyi pridushennya v 1711 r perejshli u vlasnist skarbnici v 1726 r v skladi Mukachivskoyi dominiyi buli darovani avstrijskomu grafovi Shonbornu Mizh cimi datami v 1716 r cherez mistechko projshlisya v hodi nabigu na Ugorshinu krimski tatari pograbuvavshi jogo ta polonivshi bagato meshkanciv Z 1659 roku vidomij gerb Variv na blakitnomu shiti uvinchanomu koronoyu i obramlenomu lavrovim vinkom profil cisarya Leopolda I U 1904 roci cej gerb buv pidtverdzhenij cisarskoyu vladoyu Richka Borzhava V nash chas selo Vari dvichi v listopadi 1998 go ta v berezni 2001 go zaznalo znachnih rujnuvan vid povenej Zokrema v 1998 mu bulo praktichno povnistyu zrujnovano tretinu sela Nevdovzi na misci zmishanih iz zemleyu rozvalin buli pobudovani novi budinki na visokih zalizobetonnih fundamentah zgodom navkolo sela bulo zvedeno potuzhnu protipavodkovu sistemu z visokimi dambami Arheologichni znahidkiPro zaselennya miscevosti v davninu svidchat dva znajdenih arheologami kladi bronzovih virobiv epohi piznoyi bronzi ta rannogo zaliza kinec II pochatok I tisyacholittya do n e sho buli viyavleni poblizu sil Vari ta Borzhava V mezhah sela arheologami bulo znajdene slov yanske gorodishe IX X st n e U 1960 roci v pivdenno zahidnij chastini Variv viyavleno bronzovij skarb yakij nalichuvav 21 predmet rannozaliznoyi dobi CikavoKostel XV XVIII stolittya Istoriki datuyut poyavu cogo hramu XV stolittyam Zobrazhen pershogo hramu ne lishilos vidomo tilki sho ninishnij stoyit na fundamenti poperednogo Pripuskayetsya sho dzvinicya hramu bula okremoyu sporudoyu piznishe z yednanoyu iz cerkvoyu i sluguvala takozh yak storozhova bashta Oskilki u XV stolitti Borzhavskij zamok buv praktichno zrujnovanim to funkciyi oboroni mig brati na sebe hram otochenij stinoyu z bijnicyami V 1593 roci naselennya mistechka Vari perehodit u reformatsku konfesiyu i hram minyaye svij status V toj chas pri cerkvi vidkrivayetsya cerkovna shkola V hodi polskogo 1657 ta tureckogo 1660 rujnuvan hram otrimav serjozni ushkodzhennya Pislya cogo sporudu rekonstruyuvali zbilshili v rozmirah ukripili kontrforsami V 1795 roci dzvinicya bula perebudovana u yiyi verhnomu yarusi buv vmontovanij mehanichnij godinnik U 1989 roci na stini cerkvi bulo vidkrito pam yatnu doshku na chest Tomasha Ese uchasnika vizvolnoyi vijni ugorciv 1703 1711 rokiv V 2000 h rokah hram buv chastkovo vidremontovanij ta restavrovanij Problemnim zalishivsya stan dzvinici yaka perebuvaye v avarijnomu stani Pokrivlya hramu ne avtentichna blyashana zamist derev yanogo gontu Kostel zanesenij do Pereliku pam yatok arhitekturi miscevogo znachennya Nepodalik hramu v skveri znahoditsya pam yatnik radyanskim voyinam vstanovlenij v 1974 roku z zalizobetonu Metalevij napis na pam yatniku ne zberigsya Z inshogo boku vid hramu v 1992 roci vstanovleno pam yatnij znak iz kamenyu ta marmuru na chest odnoselchan represovanih stalinskim rezhimom Borzhavskij zamok XI XIV stolittya Voseni 2014 roku v susidnomu z Varami seli Borzhava projshov pershij zakarpatskij misteckij tabir po roboti z kamenem Rezultatom roboti taboru stala nizka cikavih skulpturnih kompozicij yaki buli podarovani silskim gromadam Beregivshini Zokrema Varam distalasya robota vidomogo mukachivskogo skulptora Petra Matla sho simvolizuye vizvolnu vijnu ugorciv pid provodom Ferenca Rakoci i skladayetsya z takih elementiv yak turecka zirka dzob avstrijskogo orla gerb Rakoci ta jogo prapor iz napisom Cum Deo pro Patria et Libertae Razom za Batkivshinu ta Svobodu Selu takozh podaruvali robotu Tomasha Gudela sho vshanuvala ugorskogo perekladacha Pisni pisen Bertolona Dobosha v centri Variv na dubovomu p yedestali vstanovili vidkritu kam yanu Bibliyu Vidomi urodzhenciLaslo Yuzan nar 16 bereznya 1987 Vari sogodni Ukrayina aktor Teatru komediyi Ugorshini V seli rodivsya Kepesh Yulij 1847 1924 likar mandrivnik Uchasnik polyarnoyi avstro ugorskoyi arktichnoyi ekspediciyi 1871 1874 yedinij predstavnik Ugorshini v ekspediciyi Pid chas ekspediciyi vidkrito arhipelag Zemlya Franca Josipa Faktichno ce najvidomishij zakarpatskij mandrivnik Turistichni miscyaBorzhavskij zamok XI XIV stolittya Slov yanske gorodishe IX X st n e Hram XV XVIII stolittya Bronzovij skarb yakij nalichuvav 21 predmet rannozaliznoyi dobi Pokladi bronzovih virobiv epohi piznoyi bronzi ta rannogo zaliza kinec II pochatok I tisyacholittya do n e Na dubovomu p yedestali pamyatnik vidkritij kam yanij Bibliyi V seli narodivsya Kepesh Yulij 1847 1924 likar mandrivnik Uchasnik polyarnoyi avstro ugorskoyi arktichnoyi ekspediciyi 1871 1874 yedinij ugorec v ekspediciyi Pid chas ekspediciyi vidkrito arhipelag Zemlya Franca Josipa Faktichno ce najvidomishij zakarpatskij mandrivnik PosilannyaVari Informacijno piznavalnij portal Zakarpatska oblast u skladi URSR 22 lyutogo 2020 u Wayback Machine Na osnovi materialiv enciklopedichnogo vidannya pro istoriyu mist ta sil Ukrayini tom Istoriya mist i sil Ukrayinskoyi RSR Zakarpatska oblast K Golovna redakciya URE AN URSR Kostel i zamok v Varah na zamki kreposti com ua 21 veresnya 2011 u Wayback Machine ros Vari kolishnye korolivske misto na miscini de Borzhava vpadaye v Tisu 27 grudnya 2018 u Wayback Machine Arhitekturni istorichni ta prirodni cinnosti Beregivshini 28 grudnya 2019 u Wayback Machine Ce nezavershena stattya z geografiyi Ukrayini Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi

Дата публікації:
Топ