Природа Мавританії

Мавританія — північноафриканська країна, що знаходиться на крайньому заході континенту . Загальна площа країни 1 030 700 км² (29-те місце у світі), з яких на суходіл припадає 1 030 700 км², а на поверхню внутрішніх вод — 0 км². Площа країни у 1,5 рази більша за площу України.

Географія Мавританії
Географічне положення Мавританії
Географічне положення
Континент	Африка
Регіон	Західна Африка
Координати	20°00′ пн. ш. 12°00′ зх. д. / 20.000° пн. ш. 12.000° зх. д. / 20.000; -12.000
Територія
Площа	1 030 700 км² ^(29-те)
• суходіл	100 %
• води	0 %
Морське узбережжя	754 км
Державний кордон	5002 км
Рельєф
Тип	низовинно-височинний
Найвища точка	гора Іджиль (915 м)
Найнижча точка	(-5 м)
Клімат
Тип	тропічний
Внутрішні води
Найдовша річка	Сенегал ( км)
Найбільше озеро	[[_]] ( км²)
Інше
Природні ресурси	залізні руди, гіпс, руди кольорових металів, фосфати, алмази, золото, вуглеводні, риба
Стихійні лиха	суховії, посухи
Екологічні проблеми	спустелювання, дефіцит прісної води

Назва

Офіційна назва — Ісламська Республіка Мавританія, Мавританія (араб. موريتانيا ,الجمهورية الإسلامية الموريتانية — Аль-Джумухірія аль-Ісламія аль-Мурітанія; фр. République Islamique de Mauritanie). Назва країни походить від назви античної держави Мавретанія (III століття до н. е. — I століття н. е.), що існувало на території сучасного Марокко. Назву давня держава отримало від етноніму , яких єгиптяни називали лівійцями, а римляни — маврами (чорні люди), та слова «тан» на означення краю, землі. Етимологія назви маври походить від фінікійського «Маухарім» — Західний край.

Історія дослідження території

Географічне положення

Мавританія — північноафриканська країна, що межує з чотирма іншими країнами: на півночі — з Алжиром (спільний кордон — 460 км), на півночі і заході — із Західною Сахарою (1564 км), на сході — з Малі (2236 км), на півдні — з Сенегалом (742 км). Загальна довжина державного кордону — 5002 км. Країна лежить між двома великими африканськими регіонами: Магрибом на півночі та Сахелем на півдні. Мавританія на заході омивається водами Атлантичного океану. Загальна довжина морського узбережжя 754 км.

Згідно з Конвенцією Організації Об'єднаних Націй з морського права (UNCLOS) 1982 року, протяжність територіальних вод країни встановлено в 12 морських миль (22,2 км). Прилегла зона, що примикає до територіальних вод, в якій держава може здійснювати контроль необхідний для запобігання порушень митних, фіскальних, імміграційних або санітарних законів простягається на 24 морські милі (44,4 км) від узбережжя (стаття 33). Виключна економічна зона встановлена на відстань 200 морських миль (370,4 км) від узбережжя. Континентальний шельф — 200 морських миль (370,4 км) від узбережжя, або до континентальної брівки (стаття 76).

Крайні пункти

Докладніше:

Час

Докладніше: Час у Мавританії

Час у Мавританії: UTC0 (-2 години різниці часу з Києвом).

Геологія

Докладніше: Геологія Мавританії

Див. також:

Корисні копалини

Докладніше: Корисні копалини Мавританії

Надра Мавританії багаті на ряд корисних копалин: залізну руду, гіпс, мідь, фосфати, алмази, золото, нафту.

Сейсмічність

Докладніше:

Вулканізм

Див. також:

Рельєф

Докладніше:

Середні висоти — 276 м; найнижча точка — (-5 м); найвища точка — гора Кедієт-Іджиль (915 м). Більше 60 % території країни займають кам'янисті та піщані пустелі західної Сахари, територія загалом височинна, хоча зустрічаються і мальовничі останцеві скельні масиви. Уздовж низовинного піщаного узбережжя тягнеться смуга солончаків і тимчасових солоних озер — себха. Складене пісковиками плато висотою понад 300 м у внутрішніх районах країни тягнеться від північного кордону до долини річки Сенегал.

Більшу частину території Мавританії займає низовинна пустеля, яка на півдні переходить у напівпустелю. Східні райони являють собою піщані і кам'янисті пустелі. Південно-східну частину Мавританії займає пустеля , з півночі і сходу обмежена крутими уступами плато висотою до 120 м. У XII—XIII століттях це був родючий населений район, який згодом був покинений, оскільки вичерпалися водні джерела.

• Рельєф Мавританії
• Гіпсометрична карта Мавританії
• Рельєф Мавританії
• Супутниковий знімок поверхні країни
• Ерозійна структура Гельб-Ришат з космосу
• Гори Адрар

Узбережжя

Острови

Докладніше:

Клімат

Докладніше:

Територія Мавританії лежить у тропічному кліматичному поясі. Увесь рік панують тропічні повітряні маси. Спекотна посушлива погода з великими добовими амплітудами температури. Переважають східні пасатні вітри. На узбережжі відмічається вплив холодної Канарської течії, сезонний хід температури повітря чітко відстежується. Чітко простежуються пасати з високою відносною вологістю (часті тумани), проте опади майже відсутні, цілковита пустеля.

• Сонячна радіація (англ.)
• Кліматична карта Мавританії (за Кеппеном)
• Великі маси пилу з Сахари підживлюють океанічні води

Район на крайньому півдні країни, прилеглий до Сенегалу, єдиної річки з постійним стоком, характеризується коротким сезоном дощів. У кінці літа випадає 300—500 мм опадів. Така кількість опадів в поєднанні з розливом річки створює сприятливі умови для сільського господарювання. Але з 1960-х років в сахельській частині Мавританії кількість опадів скорочується: на початку 1990-х років в середньому щорічно випадало всього 100 мм. У останні десятиріччя пустеля Сахара загалом зміщалася на південь. Все це привело до значних змін довкілля.

Мавританія є членом Всесвітньої метеорологічної організації (WMO), в країні ведуться систематичні спостереження за погодою.

Внутрішні води

Докладніше:

Загальні запаси відновлюваних водних ресурсів (ґрунтові і поверхневі прісні води) становлять 11,4 км³.

Станом на 2012 рік в країні налічувалось 450 км² зрошуваних земель.

• Гідрографічна мережа Мавританії
• Шлюзи у нижній течії Сенегала
• Ваді Мельгах

Річки

Докладніше:

Головна річка країни (Сенегал) належать басейну Атлантичного океану; більшість тимчасових потоків (ваді) центральної і східної частини країни несуть свої води до безстічних областей пустелі Сахара. Внаслідок зменшення об'єму стоку паводки на річці Сенегал припинилися, і навіть район Шеммама перетворився на зону .

Озера

Докладніше:

Ґрунтові води

Ґрунти

Докладніше:

Рослинність

Докладніше:

Земельні ресурси Мавританії (оцінка 2011 року):

• придатні для сільськогосподарського обробітку землі — 38,5 %,
  • орні землі — 0,4 %,
  • багаторічні насадження — 0 %,
  • землі, що постійно використовуються під пасовища — 38,1 %;
• землі, зайняті лісами і чагарниками — 0,2 %;
• інше — 61,3 %.

• Рослинність Адрару
• Оаза Тергіт
• Оаза Варесс
• Висохлий Ход

Див. також:

Тваринний світ

Докладніше:

У зоогеографічному відношенні більша північна частина території країни відноситься до Середземноморської підобласті Голарктичної області, південні області в долині Сенегалу — до .

Див. також: , Птахи Мавританії та

Охорона природи

Докладніше:

Мавританія є учасником ряду міжнародних угод з охорони навколишнього середовища:

• Конвенції про біологічне різноманіття (CBD),
• Рамкової конвенції ООН про зміну клімату (UNFCCC),
• Кіотського протоколу до Рамкової конвенції,
• Конвенції ООН про боротьбу з опустелюванням (UNCCD),
• Конвенції про міжнародну торгівлю видами дикої фауни і флори, що перебувають під загрозою зникнення (CITES),
• Базельської конвенції протидії транскордонному переміщенню небезпечних відходів,
• Конвенції з міжнародного морського права,
• Монреальського протоколу з охорони озонового шару,
• (MARPOL),
• Рамсарської конвенції із захисту водно-болотних угідь,
• .

Стихійні лиха та екологічні проблеми

Докладніше:

На території країни спостерігаються небезпечні природні явища і стихійні лиха: жаркий посушливий вітер сірокко, що дме з березня по квітень спричинює періодичні посухи.

Серед екологічних проблем варто відзначити:

• , знеліснення і ерозію ґрунтів призводять до швидкого спустелювання;
• обмежені ресурси природних джерел питної води окрім річки Сенегал;
• нашестя сарани.

Фізико-географічне районування

У фізико-географічному відношенні територію Мавританії можна розділити на 4 райони, що відрізняються один від одного рельєфом, кліматом, рослинним покривом:

• Сахара.
• Атлантичне узбережжя.
• Сахель.
• Долина Сенегала.

Див. також:

Див. також

• Північна Африка
• Магриб
• Сахель

Примітки

1. Mauritania, Geography. Factbook.
2. Котляков В. М., 2006.
3. Поспелов Е. М., 2005.
4. Атлас світу, 2005.
5. Part II : ( )[англ.] // United Nations Convention on the Law of the Sea. — N. Y. : United Nations. — Дата звернення: 21 лютого 2017 року.
6. Part VI : ( )[англ.] // United Nations Convention on the Law of the Sea. — N. Y. : United Nations. — Дата звернення: 21 лютого 2017 року.
7. Time zone converter : ( )[англ.] // Калькулятор різниці в часі між двома пунктами. — The Time Now, 2017. — 24 November. — Дата звернення: 21 грудня 2017 року.
8. Мавританія // Гірничий енциклопедичний словник : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Східний видавничий дім, 2004. — Т. 3. — С. 3. — .
9. Атлас. Географія материків і океанів, 2014.
10. ФГАМ, 1964.
11. Members : ( )[англ.] // World Meteorological Organization (WMO). — Дата звернення: 22 лютого 2017 року.
12. Ramsar Sites Information Service : ( )[англ.] : [арх. 8 березня 2019 року] // rsis.ramsar.org. — Convention on Wetlands. — Дата звернення: 8 березня 2019 року.

Література

Українською

• Атлас світу / голов. ред.  ; зав. ред.  ; відп. ред. . — К. : ДНВП «Картографія», 2005. — 336 с. — .
• Атлас. 7 клас. Географія материків і океанів / Укладачі , Н. І. Чанцева. — К. : ДНВП «Картографія», 2014.
• Бєлозоров С. Т. Африка : фізико-географічний нарис. — вид. 2-ге, перероб. і доп. — К. : Радянська школа, 1957. — 232 с.
• Фізична географія материків і океанів : навч. посіб. для студентів ВНЗ : [у 2 ч.]. — Н. : Ніжинський державний університет ім. Миколи Гоголя, 2013. — 306 с. — .
• Мавританія // Гірничий енциклопедичний словник : [у 3-х тт.] / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Східний видавничий дім, 2004. — Т. 3. — 752 с. — .
• Фізична географія материків і океанів. Африка : навч.-метод. посібник. — Л. : Видавничий центр ЛНУ імені Івана Франка, 2017. — 184 с. — .
• Панасенко Б. Д. Фізична географія материків : навч. посіб. : в 2 ч. — В. : ЕкоБізнесЦентр, 1999. — 200 с.
• Юрківський В. М. Регіональна економічна і соціальна географія. Зарубіжні країни: Підручник. — 2-ге. — К. : Либідь, 2001. — 416 с. — .

Англійською

• (англ.) . The Encyclopedia of World Geography. — Andromeda, 2002. — 288 с. — .

Російською

• (рос.) , ,  Водохранилища. — М. : Мысль, 1987. — 326 с. — (Природа мира)
• (рос.) Алисов Б. П., , Курс климатологии [в 3-х тт.] / под. ред. . — Л. : Гидрометиздат, 1954. — Т. 3. Климаты земного шара. — 320 с.
• (рос.) Апродов В. А. Вулканы. — М. : Мысль, 1982. — 368 с. — (Природа мира)
• (рос.) Апродов В. А. Зоны землетрясений. — М. : Мысль, 2010. — 462 с. — (Природа мира) — .
• (рос.) Мавритания // Африка: энциклопедический справочник [в 2-х тт.] / гл. ред. А. А. Громыко. — М. : Советская энциклопедия, 1986. — 671 с.
• (рос.) Бабаев А. Г., , Дроздов Н. Н.,  Пустыни. — М.  : Мысль, 1986. — 320 с. — (Природа мира)
• (рос.) Африка. — М. : Прогресс, 1976. — 288 с. — (Континенты, на которых мы живем)
• (рос.) Власова Т. В. Физическая география материков. С прилегающими частями океанов. Южная Америка, Африка, Австралия и Океания, Антарктида. — 4-е, перераб. — М. : Просвещение, 1986. — 269 с.
• (рос.) Гвоздецкий Н. А., Голубчиков Ю. Н. Горы. — М. : Мысль, 1987. — 400 с. — (Природа мира)
• (рос.) Гвоздецкий Н. А. Карст. — М. : Мысль, 1981. — 214 с. — (Природа мира)
• (рос.) Географический энциклопедический словарь: географические названия / под. ред. А. Ф. Трёшникова. — 2-е изд., доп. — М. : Советская энциклопедия, 1989. — 585 с. — .
• (рос.) Исаченко А. Г., Ландшафты. — М. : Мысль, 1989. — 504 с. — (Природа мира) — .
• (рос.) Каплин П. А., Леонтьев О. К., , Берега. — М. : Мысль, 1991. — 480 с. — (Природа мира) — .
• (рос.) Словарь современных географических названий / под общей редакцией акад. В. М. Котлякова. — Екатеринбург : У-Фактория, 2006.
• (рос.) Литвин В. М., Лымарев В. И. Острова. — М. : Мысль, 2010. — 288 с. — (Природа мира) — .
• (рос.) Лобова Е. В., Хабаров А. В. Почвы. — М. : Мысль, 1983. — 304 с. — (Природа мира)
• (рос.) Максаковский В. П. Географическая картина мира. Книга I: Общая характеристика мира. — М. : Дрофа, 2008. — 495 с. — .
• (рос.) Максаковский В. П. Географическая картина мира. Книга II: Региональная характеристика мира. — М. : Дрофа, 2009. — 480 с. — .
• (рос.) Поспелов Е. М. Географические названия мира: Топонимический словарь. — М. : АСТ, 2005.
• (рос.) Мавритания // Страны Африки. Политико-экономический справочник / ред. , В. Румянцев. — М. : Издательство политической литературы, 1969. — 318 с.
• (рос.) Физико-географический атлас мира. — М. : Академия наук СССР и Главное управление геодезии и картографии ГУГК СССР, 1964. — 298 с.
• (рос.) Энциклопедия стран мира / глав. ред. Н. А. Симония. — М. : НПО «Экономика» РАН, отделение общественных наук, 2004. — 1319 с. — .

Посилання

• Вікісховище : Атлас Мавританії.
• Карти Мавританії : ( )[англ.] // Perry–Castañeda Library Map Collection. — Дата звернення: 21 листопада 2017 року.
• Mauritania : ( )[англ.] : [арх. 16 березня 2019 року] // The World Factbook. — Washington, D.C. : Central Intelligence Agency, 2017. — 24 November. — Дата звернення: 21 лютого 2019 року. — ISSN 1553-8133.
• Добірка публікацій про Мавританію : ( )[рос.] // «Вокруг света». — Дата звернення: 23 грудня 2017 року.
• European Digital Archive on the Soil Maps of the world : ( )[англ.] // (ESDAC). — Дата звернення: 23 грудня 2017 року.