Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Переселення поляків зі Східних Кресів 1955—1959 (на територію Польської Народної Республіки) — чергова хвиля переселення поляків зі східних територій ІІ РП, втрачених на користь СРСР внаслідок «Угоди між ПКНВ і уряду СРСР на польсько-радянському кордоні» від 27 липня 1944 р., рішення якого були підтверджені на Ялтинській конференції (1945 р.), яка визначила, між іншим, межі польсько-радянського кордону.
У попередні роки відбулося три великі хвилі переселення поляків зі Східних Кресів:
- 1935—1938 рр.; під час ліквідації польських автономних областей: Мархлевщизни і Дзерджовщини, а також під час польської операції НКВД,
- 1940—1941 рр.; під час чотирьох великих депортаційних акцій поляків з Кресів (радянські депортації 1939—1941),
- 1944—1946 рр.; депортація поляків зі Східних Кресів 1944—1946.
Розміщення польського населення в СРСР у період, що передував хвилі чергового масового переселення
У 1947—1955 роках польське населення, чисельність якого можна оцінити від кількох сотень тисяч до мільйона осіб, залишалося на території УРСР і опинилося у вкрай скрутному та складному становищі. Позбавлені власної інтелігенції (яка в переважній більшості змушена була виїжджати до нових кордонів Польщі), поляки змушені були стикатися з кривавими конфліктами, що розгорталися в той час на західних територіях СРСР. У 1945—1956 роках у Литовській РСР точилася боротьба між комуністами та литовсько-польським незалежницьким підпіллям, жертвами якої стали від кількох десятків до кількох сотень тисяч осіб — або вбитих у боях, або депортованих до Сибіру.
До початку 1950-х років польські партизанські загони Армії Крайової діяли в Білоруській РСР між Гродно і Новогрудком. Ці групи були пов'язані з такими структурами як Самооборона Волковиська, Самооборона Новогрудка та АК 49/67 в регіоні Щучина та Ліди. Боротьба з ними загострила радянський терор проти осіб польської національності.
Вищезазначені конфлікти накладалися на політику Сталіна, який у 1948—1952 роках продовжував просувати план масової колективізації сільського господарства, що мало вдарити по селянських сім'ях, зокрема польських. Тому в період колективізації цілі польські села з Віленської, Гродненщини, Тарнопольщини та інших регіонів, а також численні поляки, які ще залишилися у Львові, були виселені до Сибіру. Після смерті Сталіна в 1953 році радянський терор дещо послабився і депортованим дозволили повернутися на колишні місця проживання.
Змінилися орієнтири Кремля і щодо польського населення Вільнюського краю. Придушивши опір литовців, радянська влада намагалася знайти противагу литовському населенню в Литовській РСР. Цю роль мало виконувати польське населення. Тому в 1953 році було дозволено організувати польську початкову та середню освіту в цій республіці СРСР. У розпорядження Польщі було передано один університет — Вільнюський державний педагогічний інститут. Поляки отримали можливість створювати власні гуртки народної пісні й танцю, аматорський народний театр. Вони також отримали одну газету «Czerwony Sztandar» і право на короткі радіопередачі. Усі ці кроки мали слугувати Кремлю для перемоги польсько-литовських протиріч на власну користь, але слід зазначити, що створювалися умови для відродження польської інтелігенції та польської культури на Віленщині. Це були виняткові умови для республік СРСР, про які не могли мріяти поляки в БРСР чи УРСР, та навіть у самій Литві за межами Вільнюського краю. Однак на відродження польської інтелігенції треба було чекати щонайменше 20 років.
Друга хвиля переселення польського населення зі Східних Кресів 1955—1959 рр
У 1955 році, під час «відлиги» після смерті Сталіна, нова правляча партія в СРСР надихнула кампанію за повернення політичних в'язнів, утримуваних у трудових таборах, на батьківщину. Прелюдією до звільнення полонених стала угода 1955 року між Хрущовим і Аденауером про повернення німецьких військовополонених з СРСР. Оскільки акція охопила також ув'язнених поляків, то до кінця 1955 року в межах Польщі опинилося кілька тисяч осіб. Однак комуністичний польський уряд мав на увазі не лише в'язнів, але й населення колишніх Східних Кресів ІІ Речі Посполитої, яке не було звідти виселене в 1944—1946 роках. Щоб отримати згоду радянської влади на переселення, Владислав Ґомулка та Юзеф Циранкевич 15 листопада 1956 року виїхали до Москви. Їхня діяльність (до кінця 1956 р.) призвела до вивезення до Польщі ще однієї групи з 29 тис. поляків. Остаточна «угода про репатріацію» була укладена 25 березня 1957 року міністрами внутрішніх справ та Миколою дудоровим. Він передбачав переселення всіх осіб, які мали польське громадянство до 17 вересня 1939 року, а також їхніх дружин і дітей. Наявність такого громадянства треба було довести, однак, що випало на польську сторону. Незважаючи на те, що формально угода була досить добре підготовлена, акція з переселення не пройшла гладко. Не було жодних документів — часто знищених у сталінський період — які б підтверджували польське громадянство. Дуже важко було достукатися до польського населення, розкиданого на прикордонні та в усьому СРСР, і повідомити його про можливість виїзду. Справу також саботував «надзвичайний урядовий уповноважений у справах репатріації» Стефан Калиновський, який, будучи сталінським прокурором, раніше сприяв депортації людей на Схід. Незважаючи на проблеми, що виникли, кількість переміщених осіб з кожним роком зростає:
- У 1955 р. переселено 6 429 осіб,
- у 1956 році — 30 787 осіб,
- у 1957 році — 93 872 осіб,
- у 1958 році — 85 865 осіб,
- в останній рік переселення 1959 — 32 292 осіб.
Загалом у 1955—1959 роках було переселено 245 501 осіб. Лише 22 260 осіб прибуло з таборів і місць поселення в глибині СРСР. Решта прибула зі Східних Кресів. З Литовської РСР, і головним чином з Вільнюської області, виїхало 46 552 особи, з Білоруської РСР (колишні Гродненська і Новогрудська землі) — 100 630 осіб, з Української РСР — 76 059 осіб. Переміщених осіб направляли переважно на західні території (наприклад, на Любущину) і працевлаштовували в радгоспах. Після депортацій на території УРСР проживало ще близько 360 тис. поляків (переважно навколо Житомира, Бердичева, Плоскурова). Варто зазначити, що того ж року (1959) радянський перепис зафіксував у Львові 59,1 тис. поляків. Така велика кількість осіб польської національності (незважаючи на репресії та неодноразові виселення поляків з цього міста) була наслідком припливу поляків із провінції та повернення багатьох вигнанців. У Білоруській РСР їх було близько 540 тис., у Литовській РСР — близько 230 тис. (переважно Вільнюська та Гродненська обл.). Під час другої хвилі депортації до ПНР прибуло багато відомих особистостей, зокрема, Чеслав Юліуш Видрицький, пізніше відомий як Чеслав Немен, , , Власдислав Козакевич або Олександр Юревич.
З 1958 року, після періоду відносно злагодженої співпраці з «репатріаційними інституціями» ПНР, радянська влада, особливо Білоруської РСР, почала гальмувати процес міграції польського населення на захід, здійснюючи психологічний тиск. на тих, хто бажав піти, і перешкоджав їм це зробити, залякуючи їх. Повторилася ситуація попередньої хвилі переселень 1944—1946 рр.
Підсумок кількості переселенців із колишніх східних кресів у 1955—1959 рр
| № | Республіка СРСР | Кількість переселенців до ПНР |
|---|---|---|
| 1 | Українська РСР | 76 059 |
| 2 | Білоруська РСР | 100 630 |
| 3 | Литовська РСР | 46 552 |
| РАЗОМ | 223 241 |
Віленщина після депортацій
У 1960 році стався черговий поворот у політиці влади СРСР щодо польського населення на Віленщині. Воно зазнало сильного русифікаційно-радянізаційного тиску. Зміна геополітичної ситуації наприкінці 1980-х років поклала край русифікації та радянізації поляків, але й започаткувала активізацію процесів литвинізації в них. У 1988 році в районах з переважанням польського населення було введено наказ вивчати литовську мову.
Див. також
Посилання
- Zdzisław Julian Winnicki: «Druga repatriacja» z BSSR na portalu Kresy.pl
- Вялікі А. Ф., Беларусь — Польшча ў ХХ стагоддзі. Невядомая рэпатрыяцыя 1955—1959 гг.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Pereselennya polyakiv zi Shidnih Kresiv 1955 1959 na teritoriyu Polskoyi Narodnoyi Respubliki chergova hvilya pereselennya polyakiv zi shidnih teritorij II RP vtrachenih na korist SRSR vnaslidok Ugodi mizh PKNV i uryadu SRSR na polsko radyanskomu kordoni vid 27 lipnya 1944 r rishennya yakogo buli pidtverdzheni na Yaltinskij konferenciyi 1945 r yaka viznachila mizh inshim mezhi polsko radyanskogo kordonu U poperedni roki vidbulosya tri veliki hvili pereselennya polyakiv zi Shidnih Kresiv 1935 1938 rr pid chas likvidaciyi polskih avtonomnih oblastej Marhlevshizni i Dzerdzhovshini a takozh pid chas polskoyi operaciyi NKVD 1940 1941 rr pid chas chotiroh velikih deportacijnih akcij polyakiv z Kresiv radyanski deportaciyi 1939 1941 1944 1946 rr deportaciya polyakiv zi Shidnih Kresiv 1944 1946 Rozmishennya polskogo naselennya v SRSR u period sho pereduvav hvili chergovogo masovogo pereselennyaU 1947 1955 rokah polske naselennya chiselnist yakogo mozhna ociniti vid kilkoh soten tisyach do miljona osib zalishalosya na teritoriyi URSR i opinilosya u vkraj skrutnomu ta skladnomu stanovishi Pozbavleni vlasnoyi inteligenciyi yaka v perevazhnij bilshosti zmushena bula viyizhdzhati do novih kordoniv Polshi polyaki zmusheni buli stikatisya z krivavimi konfliktami sho rozgortalisya v toj chas na zahidnih teritoriyah SRSR U 1945 1956 rokah u Litovskij RSR tochilasya borotba mizh komunistami ta litovsko polskim nezalezhnickim pidpillyam zhertvami yakoyi stali vid kilkoh desyatkiv do kilkoh soten tisyach osib abo vbitih u boyah abo deportovanih do Sibiru Do pochatku 1950 h rokiv polski partizanski zagoni Armiyi Krajovoyi diyali v Biloruskij RSR mizh Grodno i Novogrudkom Ci grupi buli pov yazani z takimi strukturami yak Samooborona Volkoviska Samooborona Novogrudka ta AK 49 67 v regioni Shuchina ta Lidi Borotba z nimi zagostrila radyanskij teror proti osib polskoyi nacionalnosti Vishezaznacheni konflikti nakladalisya na politiku Stalina yakij u 1948 1952 rokah prodovzhuvav prosuvati plan masovoyi kolektivizaciyi silskogo gospodarstva sho malo vdariti po selyanskih sim yah zokrema polskih Tomu v period kolektivizaciyi cili polski sela z Vilenskoyi Grodnenshini Tarnopolshini ta inshih regioniv a takozh chislenni polyaki yaki she zalishilisya u Lvovi buli viseleni do Sibiru Pislya smerti Stalina v 1953 roci radyanskij teror desho poslabivsya i deportovanim dozvolili povernutisya na kolishni miscya prozhivannya Zminilisya oriyentiri Kremlya i shodo polskogo naselennya Vilnyuskogo krayu Pridushivshi opir litovciv radyanska vlada namagalasya znajti protivagu litovskomu naselennyu v Litovskij RSR Cyu rol malo vikonuvati polske naselennya Tomu v 1953 roci bulo dozvoleno organizuvati polsku pochatkovu ta serednyu osvitu v cij respublici SRSR U rozporyadzhennya Polshi bulo peredano odin universitet Vilnyuskij derzhavnij pedagogichnij institut Polyaki otrimali mozhlivist stvoryuvati vlasni gurtki narodnoyi pisni j tancyu amatorskij narodnij teatr Voni takozh otrimali odnu gazetu Czerwony Sztandar i pravo na korotki radioperedachi Usi ci kroki mali sluguvati Kremlyu dlya peremogi polsko litovskih protirich na vlasnu korist ale slid zaznachiti sho stvoryuvalisya umovi dlya vidrodzhennya polskoyi inteligenciyi ta polskoyi kulturi na Vilenshini Ce buli vinyatkovi umovi dlya respublik SRSR pro yaki ne mogli mriyati polyaki v BRSR chi URSR ta navit u samij Litvi za mezhami Vilnyuskogo krayu Odnak na vidrodzhennya polskoyi inteligenciyi treba bulo chekati shonajmenshe 20 rokiv Druga hvilya pereselennya polskogo naselennya zi Shidnih Kresiv 1955 1959 rrU 1955 roci pid chas vidligi pislya smerti Stalina nova pravlyacha partiya v SRSR nadihnula kampaniyu za povernennya politichnih v yazniv utrimuvanih u trudovih taborah na batkivshinu Prelyudiyeyu do zvilnennya polonenih stala ugoda 1955 roku mizh Hrushovim i Adenauerom pro povernennya nimeckih vijskovopolonenih z SRSR Oskilki akciya ohopila takozh uv yaznenih polyakiv to do kincya 1955 roku v mezhah Polshi opinilosya kilka tisyach osib Odnak komunistichnij polskij uryad mav na uvazi ne lishe v yazniv ale j naselennya kolishnih Shidnih Kresiv II Rechi Pospolitoyi yake ne bulo zvidti viselene v 1944 1946 rokah Shob otrimati zgodu radyanskoyi vladi na pereselennya Vladislav Gomulka ta Yuzef Cirankevich 15 listopada 1956 roku viyihali do Moskvi Yihnya diyalnist do kincya 1956 r prizvela do vivezennya do Polshi she odniyeyi grupi z 29 tis polyakiv Ostatochna ugoda pro repatriaciyu bula ukladena 25 bereznya 1957 roku ministrami vnutrishnih sprav ta Mikoloyu dudorovim Vin peredbachav pereselennya vsih osib yaki mali polske gromadyanstvo do 17 veresnya 1939 roku a takozh yihnih druzhin i ditej Nayavnist takogo gromadyanstva treba bulo dovesti odnak sho vipalo na polsku storonu Nezvazhayuchi na te sho formalno ugoda bula dosit dobre pidgotovlena akciya z pereselennya ne projshla gladko Ne bulo zhodnih dokumentiv chasto znishenih u stalinskij period yaki b pidtverdzhuvali polske gromadyanstvo Duzhe vazhko bulo dostukatisya do polskogo naselennya rozkidanogo na prikordonni ta v usomu SRSR i povidomiti jogo pro mozhlivist viyizdu Spravu takozh sabotuvav nadzvichajnij uryadovij upovnovazhenij u spravah repatriaciyi Stefan Kalinovskij yakij buduchi stalinskim prokurorom ranishe spriyav deportaciyi lyudej na Shid Nezvazhayuchi na problemi sho vinikli kilkist peremishenih osib z kozhnim rokom zrostaye U 1955 r pereseleno 6 429 osib u 1956 roci 30 787 osib u 1957 roci 93 872 osib u 1958 roci 85 865 osib v ostannij rik pereselennya 1959 32 292 osib Zagalom u 1955 1959 rokah bulo pereseleno 245 501 osib Lishe 22 260 osib pribulo z taboriv i misc poselennya v glibini SRSR Reshta pribula zi Shidnih Kresiv Z Litovskoyi RSR i golovnim chinom z Vilnyuskoyi oblasti viyihalo 46 552 osobi z Biloruskoyi RSR kolishni Grodnenska i Novogrudska zemli 100 630 osib z Ukrayinskoyi RSR 76 059 osib Peremishenih osib napravlyali perevazhno na zahidni teritoriyi napriklad na Lyubushinu i pracevlashtovuvali v radgospah Pislya deportacij na teritoriyi URSR prozhivalo she blizko 360 tis polyakiv perevazhno navkolo Zhitomira Berdicheva Ploskurova Varto zaznachiti sho togo zh roku 1959 radyanskij perepis zafiksuvav u Lvovi 59 1 tis polyakiv Taka velika kilkist osib polskoyi nacionalnosti nezvazhayuchi na represiyi ta neodnorazovi viselennya polyakiv z cogo mista bula naslidkom priplivu polyakiv iz provinciyi ta povernennya bagatoh vignanciv U Biloruskij RSR yih bulo blizko 540 tis u Litovskij RSR blizko 230 tis perevazhno Vilnyuska ta Grodnenska obl Pid chas drugoyi hvili deportaciyi do PNR pribulo bagato vidomih osobistostej zokrema Cheslav Yuliush Vidrickij piznishe vidomij yak Cheslav Nemen Vlasdislav Kozakevich abo Oleksandr Yurevich Z 1958 roku pislya periodu vidnosno zlagodzhenoyi spivpraci z repatriacijnimi instituciyami PNR radyanska vlada osoblivo Biloruskoyi RSR pochala galmuvati proces migraciyi polskogo naselennya na zahid zdijsnyuyuchi psihologichnij tisk na tih hto bazhav piti i pereshkodzhav yim ce zrobiti zalyakuyuchi yih Povtorilasya situaciya poperednoyi hvili pereselen 1944 1946 rr Pidsumok kilkosti pereselenciv iz kolishnih shidnih kresiv u 1955 1959 rr Respublika SRSR Kilkist pereselenciv do PNR 1 Ukrayinska RSR 76 059 2 Biloruska RSR 100 630 3 Litovska RSR 46 552 RAZOM 223 241Vilenshina pislya deportacijU 1960 roci stavsya chergovij povorot u politici vladi SRSR shodo polskogo naselennya na Vilenshini Vono zaznalo silnogo rusifikacijno radyanizacijnogo tisku Zmina geopolitichnoyi situaciyi naprikinci 1980 h rokiv poklala kraj rusifikaciyi ta radyanizaciyi polyakiv ale j zapochatkuvala aktivizaciyu procesiv litvinizaciyi v nih U 1988 roci v rajonah z perevazhannyam polskogo naselennya bulo vvedeno nakaz vivchati litovsku movu Div takozhRepresiyi SRSR proti polyakiv i polskogo gromadyanstva 1939 1946 Vignannya polyakiv pid chas Drugoyi svitovoyi vijniPosilannyaZdzislaw Julian Winnicki Druga repatriacja z BSSR na portalu Kresy pl Vyaliki A F Belarus Polshcha y HH stagoddzi Nevyadomaya repatryyacyya 1955 1959 gg