Ця стаття є сирим з іншої мови. Можливо, вона створена за допомогою машинного перекладу або перекладачем, який недостатньо володіє обома мовами. |
Польсько-радянський кордон — у 1922–1991 роках Польща межувала з СРСР. Цей кордон, як кордон з Українською РСР і Білоруською РСР, був встановлений у 1921 році Ризьким договором. У 1922 році було офіційно створено СРСР. Під час Другої світової війни цього кордону не існувало через окупацію Польщі Німеччиною та СРСР. Після війни його перемаркували на основі дещо зміненої т. зв. лінії Керзона.
Кордон у 1922–1946 роках
У міжвоєнний період кордон з СРСР був другим за довжиною після німецького. Його довжина сягала 1407 км (німецька — 1912 км). У 1924–1939 роках завдання з охорони кордону виконували підрозділи Корпусу охорони кордону.
Лінія кордону
Польсько-радянський кордон був встановлений внаслідок польсько-більшовицької війни та Ризького договору, який її завершив. Він починався від польсько-радянсько-латвійського тривузла, розташованого на річці Двіна, і проходив на захід від Мінська, по дузі, яка простягалася між річками Березиною та Прип'яттю. Потім він пролягав між Мікашевичами (РП) і Звягелем (СРСР). Тут кордон повертав на південний захід через Острог до р. Збруч і далі до р. Дністер, де був тривузол з Румунією.
Точний хід кордону на цій ділянці визначено в Додатку 1 – «Загальному підсумковому протоколі про державний кордон між Республікою Польща та СРСР» – до договору між Республікою Польща та Союзом Соціалістичних Радянських Республік про правову відносин на державному кордоні, підписаного в Москві 10 квітня 1932 р.. Цей кордон практично перестав існувати після агресії СРСР проти Польщі 17 вересня 1939 року та підписання в Москві Ріббентропом і Молотовим 28 вересня Договору про кордони та дружбу між СРСР і Третім Рейхом.
Після агресії СРСР проти Польщі Вінстон Черчилль у виступі по радіо 1 жовтня 1939 року сказав: «Те, що російські армії повинні були стояти на цьому рубежі, було зрозумілим і необхідним через небезпеку, яка загрожувала Росії з боку нацистської Німеччини. У будь-якому випадку, лінія є і створено східний фронт, на який нацистська Німеччина не посміє напасти.Того ж дня експерт з МЗС Івона Кіркпатрік запропонувала прийняти лінію Керзона за основу майбутнього польсько-радянського кордону.
22 жовтня 1940 року посол Великої Британії в СРСР Стаффорд Кріппс представив радянській стороні меморандум, у якому Велика Британія була готова визнати, до консультацій, фактичний суверенітет СРСР над Естонією, Латвією, Литвою, Бессарабією і Північною Буковиною та тими частинами колишньої польської держави, які зараз перебувають під радянським контролем.
17 січня 1942 р. Посольство Республіки Польща в УРСР отримало ноту Наркомату закордонних справ УРСР, у якій повідомлялося, що Радянський уряд не розглядатиме жодних польських нот, які б зайняли позицію, що Львів, Брест, Станіславів або будь-яке інше місто на території Української СРСР або Білоруської СРСР, які входять до складу Союзу Радянських соціалістичних республік, є містами Республіки Польща.
De iure – припинив своє існування 29 січня 1946 року, тобто коли набрав чинності договір про польсько-радянський державний кордон.
Кордон у 1946–1991 роках
Лінія кордону
Кордон Польського Комітету Національного Визволення з урядом УРСР з урахуванням радянських анексій встановлено в договорі «Про польсько-радянський кордон», підписаному в Москві 27 липня 1944 р. Едвардом Особкою-Моравським і Вячеславом Молотовим. Ця угода не мала юридичних наслідків, оскільки PKWN не мала повноважень укладати таку угоду. Перебіг польсько-радянського кордону також був предметом конференції держав у Ялті, що відбулася в лютому 1945 року. Його курс був остаточно затверджений у Заключному протоколі конференції всіма державами-учасницями. Це було повторено в договорі між Республікою Польща та СРСР про польсько-радянський державний кордон між Республікою Польща та Союзом Радянських Соціалістичних Республік, укладеним Тимчасовим урядом національної єдності та урядом СРСР у Москві 16 серпня 1945 р. Ця угода набула чинності 6 лютого 1946 року. Результатом цієї угоди стала передача східних теренів Польщі Радянському Союзу та встановлення сучасного східного кордону Польщі (набрання чинності угодою 1945 року). Відповідно до ст. 1 зазначеного договору державний кордон між Республікою Польща та СРСР мав бути встановлений по «лінії Керзона» з відхиленнями від цієї лінії на користь Польщі в окремих районах на п’ять-вісім кілометрів. Водночас цей кордон у деяких випадках відхиляється від лінії на шкоду Польщі, наприклад у Гродненській області майже на 20 км.
Ось як підсумовує польсько-радянські «переговори» про кордон учасник переговорів Станіслав Лещицький: Зрештою всі польські поправки були відхилені. Висновок полягає в тому, що СРСР прийняв найбільш сприятливу інтерпретацію лінії Керзона, і в своїй жадібності перейшов межу пристойності - тут знову проявився радянський імперіалізм, безжалісність, відсутність щедрості і дуже сильна перевага. Насправді кордон був продиктований без обговорення по суті і без найменшого врахування потреб Польщі.
Сухопутний кордон фактично починався від Віслинської коси в місті Нова Карчма (хоча про поділ Коси вперше згадується в угоді від 5 березня 1957 року), він перетинав Віслинську лагуну і проходив паралельно на північ від Бранево, Бартошице, Венґожево, Ґолдап, через Ромінську пущу, на північний схід від Сувалок в околицях Віжійн, перетинає долину Чорної Ганчі, проходить уздовж долини Свіслочі, перетинає долину Нарви, Біловезьку пущу, повертає прямо на південний захід, далі вздовж річки Буг, залишаючи східне узбережжя Берестя, в околицях Крилова, виходила з русла Бугу і повертала майже прямою лінією на південний захід, перетинаючи Перемиську браму, долину річки Стривігор, Долішніх Устриків, досягаючи долини Сяну, по руслу вона йшла до Ужоцького перевалу, повертала на захід і через кілька кілометрів досягла вершини Кременця, де вийшла на трипункт із Чехословаччиною.
В даний час північний і східний кордон Польщі проходить таким же шляхом, незважаючи на ліквідацію СРСР і появу на її території Литви, Білорусі та України.
У 1945–1991 роках завдання з охорони кордону виконували підрозділи Прикордонних військ.
У Вікіджерелах є Umowa graniczna pomiędzy Polską a ZSRR z 16 sierpnia 1945 roku |
Формування кордону
- 1948 р. виправлення кордону в Галичині та Підляшші
- 15 лютого 1951 року відбувся обмін земель площею 480 км². В обмін на територію на вигині Бугу біля Сокаля Польща отримала район Устриків-Долішніх (Закон. журн. за 1952 р. № 11, п. 63).
- 5 березня 1957 р. було встановлено кордон у колишній Східній Пруссії та кордон по Віслинській лагуні та Вісленській косі (Закон. журн. 1958 р. № 37, ст. 166).
- 18 березня 1958 року було проведено демаркацію територіальних вод у Гданській затоці (Закон. вісник 1958 р. № 76, п. 386).
- 17 липня 1985 року було проведено розмежування моря в межах територіальних вод, економічних зон і континентального шельфу (Закон. вісник 1986 р., № 16, ст. 85).
- 30 червня 1990 року між Польщею, Швецією та СРСР була встановлена триточка кордонів економічних зон і континентального шельфу з географічними координатами 55° 52.788 'пн.ш. і 18° 55.545' сх.д. 74, пункт 441)
- 27 жовтня 2005 року у Вільнюсі було підписано Угоду між урядами Литви, Польщі та Росії «Про визначення точки дотику державних кордонів» — прикордонної трипункту. (Monitor Polski 2007 р. № 80, поз. 851)
Переходи кордону
Перелік прикордонних переходів на польсько-радянському кордоні 6 серпня 1975 р. за наказом міністра внутрішніх справ про прикордонні переходи
# | Ім'я | Місто | Тип переходу | Тип руху |
---|---|---|---|---|
1 | Бранево - Мамоново | Бранево | залізниця | товарні |
2 | Черемуха | залізниця | товарні | |
3 | Дорогуськ – Ягодин | Дорогуськ | залізниця | товарні |
4 | Кузьниця - Гродно | Кузниця Білостоцька | залізниця | пасажирські, товарні |
5 | Медика - Шегіні (дорога) | Медика | залізниця, дорога | пасажирські, товарні |
6 | Семянувка - Свіслоч | Семянувка | залізниця | товарні |
7 | Скандава - Залізничний | Скандава | залізниця | товарні |
8 | Тересполь - Брест (залізниця) Тересполь - Брест (дорога) | Тересполь | залізниця, дорога | пасажирські, товарні |
9 | Верхрата - Рава Руська | Верхрата | залізниця | товарні |
10 | Зубки - Берестовиця | Зубки Білостоцькі | залізниця | товарні |
Див. також
Виноски
- Polska w cyfrach, [w:] E. Romer Atlas Polski wspolczesnej, 1928.
- Dz.U. z 1933 r. nr 74, poz. 541.
- Daniel Boćkowski, Na zawsze razem. Białostocczyzna i Łomżyńskie w polityce radzieckiej w czasie II wojny światowej (IX 1939 – VIII 1944) Warszawa, 2005, s. 22.
- Magdalena Hułas, Memorandum Stafforda Crippsa z 22 października 1940 r. Polskie aspekty, w: Dzieje Najnowsze 1993, 4, s. 85.
- Lwów i Wilno, nr 15, Londyn 19 października 1947 roku, s. 1.
- Dz.U. z 1947 r. nr 35, poz. 167.
- P. Eberhardt, Polska granica wschodnia 1939–1945, s. 202–203.
- W oparciu o Dokumenty Google.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Cya stattya ye sirim perekladom z inshoyi movi Mozhlivo vona stvorena za dopomogoyu mashinnogo perekladu abo perekladachem yakij nedostatno volodiye oboma movami Bud laska dopomozhit polipshiti pereklad Polsko radyanskij kordon u 1922 1991 rokah Polsha mezhuvala z SRSR Cej kordon yak kordon z Ukrayinskoyu RSR i Biloruskoyu RSR buv vstanovlenij u 1921 roci Rizkim dogovorom U 1922 roci bulo oficijno stvoreno SRSR Pid chas Drugoyi svitovoyi vijni cogo kordonu ne isnuvalo cherez okupaciyu Polshi Nimechchinoyu ta SRSR Pislya vijni jogo peremarkuvali na osnovi desho zminenoyi t zv liniyi Kerzona Kordon u mizhvoyennij periodKordon u 1922 1946 rokahKordon 1932 roku U mizhvoyennij period kordon z SRSR buv drugim za dovzhinoyu pislya nimeckogo Jogo dovzhina syagala 1407 km nimecka 1912 km U 1924 1939 rokah zavdannya z ohoroni kordonu vikonuvali pidrozdili Korpusu ohoroni kordonu Liniya kordonu Polsko radyanskij kordon buv vstanovlenij vnaslidok polsko bilshovickoyi vijni ta Rizkogo dogovoru yakij yiyi zavershiv Vin pochinavsya vid polsko radyansko latvijskogo trivuzla roztashovanogo na richci Dvina i prohodiv na zahid vid Minska po duzi yaka prostyagalasya mizh richkami Berezinoyu ta Prip yattyu Potim vin prolyagav mizh Mikashevichami RP i Zvyagelem SRSR Tut kordon povertav na pivdennij zahid cherez Ostrog do r Zbruch i dali do r Dnister de buv trivuzol z Rumuniyeyu Tochnij hid kordonu na cij dilyanci viznacheno v Dodatku 1 Zagalnomu pidsumkovomu protokoli pro derzhavnij kordon mizh Respublikoyu Polsha ta SRSR do dogovoru mizh Respublikoyu Polsha ta Soyuzom Socialistichnih Radyanskih Respublik pro pravovu vidnosin na derzhavnomu kordoni pidpisanogo v Moskvi 10 kvitnya 1932 r Cej kordon praktichno perestav isnuvati pislya agresiyi SRSR proti Polshi 17 veresnya 1939 roku ta pidpisannya v Moskvi Ribbentropom i Molotovim 28 veresnya Dogovoru pro kordoni ta druzhbu mizh SRSR i Tretim Rejhom Pislya agresiyi SRSR proti Polshi Vinston Cherchill u vistupi po radio 1 zhovtnya 1939 roku skazav Te sho rosijski armiyi povinni buli stoyati na comu rubezhi bulo zrozumilim i neobhidnim cherez nebezpeku yaka zagrozhuvala Rosiyi z boku nacistskoyi Nimechchini U bud yakomu vipadku liniya ye i stvoreno shidnij front na yakij nacistska Nimechchina ne posmiye napasti Togo zh dnya ekspert z MZS Ivona Kirkpatrik zaproponuvala prijnyati liniyu Kerzona za osnovu majbutnogo polsko radyanskogo kordonu 22 zhovtnya 1940 roku posol Velikoyi Britaniyi v SRSR Stafford Kripps predstaviv radyanskij storoni memorandum u yakomu Velika Britaniya bula gotova viznati do konsultacij faktichnij suverenitet SRSR nad Estoniyeyu Latviyeyu Litvoyu Bessarabiyeyu i Pivnichnoyu Bukovinoyu ta timi chastinami kolishnoyi polskoyi derzhavi yaki zaraz perebuvayut pid radyanskim kontrolem 17 sichnya 1942 r Posolstvo Respubliki Polsha v URSR otrimalo notu Narkomatu zakordonnih sprav URSR u yakij povidomlyalosya sho Radyanskij uryad ne rozglyadatime zhodnih polskih not yaki b zajnyali poziciyu sho Lviv Brest Stanislaviv abo bud yake inshe misto na teritoriyi Ukrayinskoyi SRSR abo Biloruskoyi SRSR yaki vhodyat do skladu Soyuzu Radyanskih socialistichnih respublik ye mistami Respubliki Polsha De iure pripiniv svoye isnuvannya 29 sichnya 1946 roku tobto koli nabrav chinnosti dogovir pro polsko radyanskij derzhavnij kordon Kordon u 1946 1991 rokahLiniya kordonu Polsko radyanskij kordon 1947 r i liniya Kerzona Kordon Polskogo Komitetu Nacionalnogo Vizvolennya z uryadom URSR z urahuvannyam radyanskih aneksij vstanovleno v dogovori Pro polsko radyanskij kordon pidpisanomu v Moskvi 27 lipnya 1944 r Edvardom Osobkoyu Moravskim i Vyacheslavom Molotovim Cya ugoda ne mala yuridichnih naslidkiv oskilki PKWN ne mala povnovazhen ukladati taku ugodu Perebig polsko radyanskogo kordonu takozh buv predmetom konferenciyi derzhav u Yalti sho vidbulasya v lyutomu 1945 roku Jogo kurs buv ostatochno zatverdzhenij u Zaklyuchnomu protokoli konferenciyi vsima derzhavami uchasnicyami Ce bulo povtoreno v dogovori mizh Respublikoyu Polsha ta SRSR pro polsko radyanskij derzhavnij kordon mizh Respublikoyu Polsha ta Soyuzom Radyanskih Socialistichnih Respublik ukladenim Timchasovim uryadom nacionalnoyi yednosti ta uryadom SRSR u Moskvi 16 serpnya 1945 r Cya ugoda nabula chinnosti 6 lyutogo 1946 roku Rezultatom ciyeyi ugodi stala peredacha shidnih tereniv Polshi Radyanskomu Soyuzu ta vstanovlennya suchasnogo shidnogo kordonu Polshi nabrannya chinnosti ugodoyu 1945 roku Vidpovidno do st 1 zaznachenogo dogovoru derzhavnij kordon mizh Respublikoyu Polsha ta SRSR mav buti vstanovlenij po liniyi Kerzona z vidhilennyami vid ciyeyi liniyi na korist Polshi v okremih rajonah na p yat visim kilometriv Vodnochas cej kordon u deyakih vipadkah vidhilyayetsya vid liniyi na shkodu Polshi napriklad u Grodnenskij oblasti majzhe na 20 km Os yak pidsumovuye polsko radyanski peregovori pro kordon uchasnik peregovoriv Stanislav Leshickij Zreshtoyu vsi polski popravki buli vidhileni Visnovok polyagaye v tomu sho SRSR prijnyav najbilsh spriyatlivu interpretaciyu liniyi Kerzona i v svoyij zhadibnosti perejshov mezhu pristojnosti tut znovu proyavivsya radyanskij imperializm bezzhalisnist vidsutnist shedrosti i duzhe silna perevaga Naspravdi kordon buv prodiktovanij bez obgovorennya po suti i bez najmenshogo vrahuvannya potreb Polshi Kordon u pislyavoyennij period Suhoputnij kordon faktichno pochinavsya vid Vislinskoyi kosi v misti Nova Karchma hocha pro podil Kosi vpershe zgaduyetsya v ugodi vid 5 bereznya 1957 roku vin peretinav Vislinsku lagunu i prohodiv paralelno na pivnich vid Branevo Bartoshice Vengozhevo Goldap cherez Rominsku pushu na pivnichnij shid vid Suvalok v okolicyah Vizhijn peretinaye dolinu Chornoyi Ganchi prohodit uzdovzh dolini Svislochi peretinaye dolinu Narvi Bilovezku pushu povertaye pryamo na pivdennij zahid dali vzdovzh richki Bug zalishayuchi shidne uzberezhzhya Berestya v okolicyah Krilova vihodila z rusla Bugu i povertala majzhe pryamoyu liniyeyu na pivdennij zahid peretinayuchi Peremisku bramu dolinu richki Strivigor Dolishnih Ustrikiv dosyagayuchi dolini Syanu po ruslu vona jshla do Uzhockogo perevalu povertala na zahid i cherez kilka kilometriv dosyagla vershini Kremencya de vijshla na tripunkt iz Chehoslovachchinoyu V danij chas pivnichnij i shidnij kordon Polshi prohodit takim zhe shlyahom nezvazhayuchi na likvidaciyu SRSR i poyavu na yiyi teritoriyi Litvi Bilorusi ta Ukrayini U 1945 1991 rokah zavdannya z ohoroni kordonu vikonuvali pidrozdili Prikordonnih vijsk U Vikidzherelah ye Umowa graniczna pomiedzy Polska a ZSRR z 16 sierpnia 1945 roku Formuvannya kordonu Dokladnishe Radyansko polskij obmin dilyankami teritorij 1951 1948 r vipravlennya kordonu v Galichini ta Pidlyashshi 15 lyutogo 1951 roku vidbuvsya obmin zemel plosheyu 480 km V obmin na teritoriyu na vigini Bugu bilya Sokalya Polsha otrimala rajon Ustrikiv Dolishnih Zakon zhurn za 1952 r 11 p 63 5 bereznya 1957 r bulo vstanovleno kordon u kolishnij Shidnij Prussiyi ta kordon po Vislinskij laguni ta Vislenskij kosi Zakon zhurn 1958 r 37 st 166 18 bereznya 1958 roku bulo provedeno demarkaciyu teritorialnih vod u Gdanskij zatoci Zakon visnik 1958 r 76 p 386 17 lipnya 1985 roku bulo provedeno rozmezhuvannya morya v mezhah teritorialnih vod ekonomichnih zon i kontinentalnogo shelfu Zakon visnik 1986 r 16 st 85 30 chervnya 1990 roku mizh Polsheyu Shveciyeyu ta SRSR bula vstanovlena tritochka kordoniv ekonomichnih zon i kontinentalnogo shelfu z geografichnimi koordinatami 55 52 788 pn sh i 18 55 545 sh d 74 punkt 441 27 zhovtnya 2005 roku u Vilnyusi bulo pidpisano Ugodu mizh uryadami Litvi Polshi ta Rosiyi Pro viznachennya tochki dotiku derzhavnih kordoniv prikordonnoyi tripunktu Monitor Polski 2007 r 80 poz 851 Perehodi kordonu Perelik prikordonnih perehodiv na polsko radyanskomu kordoni 6 serpnya 1975 r za nakazom ministra vnutrishnih sprav pro prikordonni perehodi Im ya Misto Tip perehodu Tip ruhu 1 Branevo Mamonovo Branevo zaliznicya tovarni 2 Cheremuha zaliznicya tovarni 3 Dorogusk Yagodin Dorogusk zaliznicya tovarni 4 Kuznicya Grodno Kuznicya Bilostocka zaliznicya pasazhirski tovarni 5 Medika Shegini doroga Medika zaliznicya doroga pasazhirski tovarni 6 Semyanuvka Svisloch Semyanuvka zaliznicya tovarni 7 Skandava Zaliznichnij Skandava zaliznicya tovarni 8 Terespol Brest zaliznicya Terespol Brest doroga Terespol zaliznicya doroga pasazhirski tovarni 9 Verhrata Rava Ruska Verhrata zaliznicya tovarni 10 Zubki Berestovicya Zubki Bilostocki zaliznicya tovarniDiv takozhPolsko litovskij kordon Polsko biloruskij kordon Polsko ukrayinskij kordon Rizkij dogovir 1921 r Dogovir pro kordon z SRSR vid 16 serpnya 1945 roku Liniya Kerzona Dogovir pro zminu kordoniv vid 15 lyutogo 1951 rokuVinoskiPolska w cyfrach w E Romer Atlas Polski wspolczesnej 1928 Dz U z 1933 r nr 74 poz 541 Daniel Bockowski Na zawsze razem Bialostocczyzna i Lomzynskie w polityce radzieckiej w czasie II wojny swiatowej IX 1939 VIII 1944 Warszawa 2005 s 22 Magdalena Hulas Memorandum Stafforda Crippsa z 22 pazdziernika 1940 r Polskie aspekty w Dzieje Najnowsze 1993 4 s 85 Lwow i Wilno nr 15 Londyn 19 pazdziernika 1947 roku s 1 Dz U z 1947 r nr 35 poz 167 P Eberhardt Polska granica wschodnia 1939 1945 s 202 203 W oparciu o Dokumenty Google