У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна Браунсберг значення Бране во пол Braniewo місто у Польщі Вармінсько

Однією з найстаріших вулиць міста є Гданська. У місті розташовані численні пам'ятки — готична Базиліка святої Катерини Александрійської (1346), башта єпископського замку (XIII ст.), єзуїтська колегія (1566) тощо.

Галерея

Назва

Бра́унсберг (нім. Braunsberg; лат. Brunsberga) — офіційна назва до 1945 року. Згідно з повідомленням німецького географа Йоганна Фрідріха Гольдбека (1748—1812) походить від імені моравського ельмюцького єпископа (1205—1281), що супроводжував богемського короля Оттокара ІІ в 1254 і 1267 роках у хрестовому поході Тевтонського ордену проти пруссів. Бруно відомий як засновник села в Богемії, німецька назва якого так само — Браунсберг. За іншою гіпотезою назва походить від слова Brusebergue (Прусський табір). Від німецької назви міста походила стара польська назва Бру́нсберг (пол. Brunsberg), або Бру́нсберк (пол. Brunsberk).
Бра́нево (пол. Braniewo) — нова польська назва після 1945 року.

Історія

Засновано близько 1240 року, можливо на місці прусського городища. Мурований Браунсберзький замок побудовано після 1273 року. Розібрано його в роках 1873–1874 а також 1928–1930. В цьому часі був це важливий торговельний осередок. Бранево вже від XV століття було членом Ганзи а також одним із морських портів Вармії.

1565 року вармійський єпископ Станіслав Гозій відкрив Браунсберзьку єзуїтську колегію, важливий осередок Контреформації у Східній Європі. У цьому часі Бранево стало важливим осередком шкільництва і культури. У 1589 засновано приватний друкарський флігель. Багаторазово (аж до 1738 р.) мешканці міста змагалися, щоб відкрити університет, однак це не вдалося. Спадкоємцем традиції було «Liceum Hosianum».

Від XV ст в Браневі розвивалося також золотарство. До найкращих майстрів вармійського бароко належали різьбяр Ян Фрей та художник Ян Лоссо.

Під час шведських воєн багаторазово місто нищено і грабовано з коштовностей, тому воно підупало. В 1772 році Бранево вибрано столицею повіту в провінції Східна Пруссія і садибою гарнізону.

До кінця XVIII ст. знаходився там торговельний порт.

26 лютого 1807 року, у ході пруссько-французької війни, місто захопила французька армія Наполеона.

В 1852 році саме в Браневі відкрито першу залізничну лінію на відрізку Бранево-Квідзин. 1854 р. побудовано також синагогу, яка існувала до 1938 року. В 1887 р. постала Рільнича Школа, перша в Східній Пруссії.

1945 року місто знищено і сплюндровано Радянською армією () в ході Східно-Прусської операції.

Після війни не відбудовано вже старого міста. В роках 1975–1999 місто було садибою уряду гміни в північно-східній частині ельблонзького воєводства, від 1999 належить до Вармінсько-Мазурського воєводства як земський повіт.

Адміністративна історія

1818—1945: адміністративний центр Браунсберзького повіту, Східна Пруссія.
з 1946: адміністративний центр Браневського повіту, Польща.

Населення

До 1945 року основним населенням міста були німці-католики; історично Браунсберг і околиці залишилися островом католицизму в морі прусського протестантизму. В місті існувала незначна юдейська громада. Після Другої Світової війни більшість німців та юдеїв покинули Браунсберг, виїхавши до Німеччини; їхні оселі заселили поляки-переселенці та українці, зігнані з польським урядом з батьківських земель Холмщини та Підляшшя.

Рік	Особи	Примітки
1782	04.370	621 двір, без урахування гарнізону й цивільної прислуги
1831	07.144
1858	9.066	з них 6.601 католиків, 2.344 лютерани, 105 юдеїв і 16 меноніти
1875	10.796
1880	11.542
1890	10.351	з них 7.559 католиків, 3.181 лютеранин і 104 юдеїв
1900	12.497	з урахуванням гарнізону (3-й гренадерський батальйон), з них 3.935 лютеран і 99 юдеїв
1910	13.601
1925	13.893	з них 9.587 католиків, 4.211 лютеранин, 19 інших християн und 52 юдеї
1933	15.325	з них 10.896 католиків, 4.299 лютеран, і 67 юдеїв
1939	21.142	з них 12.435 католиків, 6.106 лютеран, 21 інших християн і 10 юдеїв
2004	18,068
2014	17.281	з них 8441 чоловіків (48,8 %) і 8840 жінок (51,2 %)

Українська громада в Бранево

Бранево має одні з найстаріших сторінок пов'язаних з русинами-українцями в Польщі. В тутешньому славному колись Collegium Hosianum — першій єзуїтській школі у Польщі на поч. XVII с. навчалися майбутні київські уніатські митрополити: Рафаїл (Корсак), Михайло Рогоза, та Гавріїл Коленда. Було ще кілька десятків уніатських єпископів, які навчалися тут.

Collegium Hosianum — перша єзуїтська школа у Польщі, у якій навчалися майбутні уніатські єпископи. Фото 2018 р.

У Бранево, на виїзді до Фромборка, розміщується також найбільший в регіоні цвинтар радянських солдат, які загинули в боях 1945 р. з німцями. Тут поховано аж 31331 осіб. Спеціальне обстеження показало о тут поховано багато солдат — українців.

У 1947 р. на терени Браневського повіту було виселено біля 1750 українських родин з 6600 особами. Як свідчать спогади Андрія Ореховського з Лелькова, в Браневській в'язниці УБ утримувало українців, яких підозрювали у зв'язках з підпіллям.

В кінці 1980-х рр. почалося відродження українського духовного життя. Спочатку українські священики спробували домовитися з католицьким духовенством про дозвіл відправляти службу в одному з костелів Бранева. Такої згоди не було. В той же час українці пробували звести свій храм. Навіть розглядалося питання адаптації на потреби церкви каплиці св. Роха на комунальному цвинтарі на вул. Ольштинській. Коли українська громада урочисто відзначала 1000-ліття хрещення Русі, було отримано згоду на проведення східної евхаристії у костелі святого Хреста в Бранево.

Абат монастиря ордену редемптористів з розумінням підійшов до нашого прохання і дав згоду на це богослужіння. В молитві взяло участь біля 500 осіб, що вказувало на пильну потребу створення парафії. Така можливість з'явилася в 1990 р., коли греко-католикам було передано костел св. Трійці по вул. Костюшки, 1, який до цього виконував роль місця відспівування покійних.

Передача цього костелу відбулася за рішучої постави Вармінського єпископа Едмунда Піща, а також старання отця Юліана Гбура. 15 лютого 1992 р. відбулася урочиста служба, що ігногурувала утворення греко-католицької парафії св. Трійці в Браневі. Першим пробощем став о. Юліан Гбур (навчався в семінарії отців-вербистів у Пененжні). В липні 1994 р. парафію прийняв отець Артур Маслей, тоді як в 2002 р. сучасний священик о. Петро Гудко. Поряд з цим функції пробоща заміщували о. Дарій Вовк, о. Богдан Панчак. Участь в літургіях брали також о. Кшиштоф Блажевський з близького Пецишева (Peciszewa), висвячений єпископом Мартиняком в Браневі, о. Богдан Пушкар з Мюнхена, о. Михайло Бундз зі США, отець-митрат Андрій Сорока, о. Ян Галушка та о. Іван Лайкош. Велику роль в стабілізації діяльності парафії відіграли Сестри Василіянки, які допомагали священикам.

Греко-католицький храм св. Трійці — готичний костел 15 ст. Фото 2018 р.

У 1997 р. в храмі було встановлено іконостас, а в 2002 р. табернакулюм. Сама парафія нараховує 70 родин. При оказії більших свят збирається до 200 людей. Служби відправляються українською мовою. Вірні беруть участь в усіх важливих подіях пов'язаних з українською історією. В церкві згадуються річниці Вісли, Голодомору, української незалежності, Шевченківські дні, річниці народження Андрія Шептицького. Відправляються служби за українські жертви російської агресії. За посередництва церкви проводяться різні суспільні акції, інформаційні, навчальні, протестні, що формують національну свідомість тутешніх українців. Зокрема влаштовуються виїзди в родинні місця депортованих. Священики парафії працюють в середніх школах № 6, № 3 та гімназії № 1 в Браневі. Тут вони проводять уроки релігії для українських дітей-греко-католиків. У склад парафії входять: місто та гміна i Бранево за винятком Пенцишево, Залізна Гора, Красноліпе i Кшевно та місто та гімна Фромборк. 23 вересня 2017 р. українці, греко-католики парафії св. Трійці в Бранево святкували ювілей 25-річчя своєї парафії.

В містечку діє також православна Спаська парафія. Адже до Бранева вивезли також 352 православних українця зі станції Холм та 308 — зі станції Буг Влодавський. Парафія утворилася в 1948 р. у житловому будинку о. Миколи Костишина — першого настоятеля. Пізніше отримано цвинтарну каплицю ХІХ ст., яка служить парафіяльною церквою і по сьогодні. 1964 р. каплиця була відремонтована. В ній розміщено іконостас, який походив з розібраної гарнізонної церкви в Ломжі. Більшість пробощів цієї парафії впродовж її існування були українцями. Особливо цікавим для нас є цвинтар розташований біля православної церкви. В 1972 р. частина тутешнього протестантського цвинтаря була передана православній парафії. Поховання на ньому свідчать, що саме тут початково ховали православних українців після операції «Вісла».

Українською визитівкою Бранева є також фестиваль Українські барви приграниччя, який проходить в Браневському центрі культури з 2015 р. В рамках фестивалю відбуваються концерти, вистави, проєкція фільмів i вечірка-забава під українсько-польську музику. Захід отримує дофінансування з бюджету Браневського повіту.

Транспорт

Див. Браневський автобус, Бранево-Брама

Міста-побратими

Галерея

Герб Браунсберга
Браунсберг (1684)
Браунсберг (1900)
Оборонний мур
Церква святого Хреста
Вокзал

Демографія

Демографічна структура станом на 31 березня 2011 року:


	Загалом	Допрацездатний вік	Працездатний вік	Постпрацездатний вік
Чоловіки	8681	1789	6209	683
Жінки	9097	1673	5642	1782
Разом	17778	3462	11851	2465

Див. також

Примітки

GUS. Ludność w miejscowościach statystycznych według ekonomicznych grup wieku. Stan w dniu 31.03.2011 r. [Населення статистичних місцевостей за економічними групами віку. Стан на 31.03.2011]. Процитовано 12 серпня 2018.
Населення, площа та густота за даними Центрального статистичного офісу Польщі. Powierzchnia i ludność w przekroju terytorialnym w 2007. [1].
Goldbeck, Johann Friedrich. Volständige Topographie des Königreichs Preußen. Teil I: Topographie von Ost-Preußen. Marienwerder 1785, S. 20 [ 3 січня 2015 у Wayback Machine.].
Preuß, August Eduard. Preußische Landes- und Volkskunde. Königsberg 1835, S. 467—468, Nr.81.
Schlott, Adolf. Topographisch-statistische Uebersicht des Regierungs-Bezirks Königsberg, nach amtlichen Quellen. Hartung, Königsberg 1861, S. 40, Ziffer 21. [ 1 серпня 2017 у Wayback Machine.]
Rademacher, Michael Deutsche Verwaltungsgeschichte Ostpreußen — Landkreis Braunsberg [ 29 жовтня 2013 у Wayback Machine.] (2006).
Meyers Großes Konversations-Lexikon. 6. Auflagen, Band 3, Leipzig und Wien 1905, S. 353 [ 5 квітня 2017 у Wayback Machine.]
. Архів оригіналу за 27 червня 2016. Процитовано 24 квітня 2017.
Парнікоза, Іван. Українська громада в Бранево. Прадідівська слава. Українські пам’ятки (українська) . М.Жарких. Процитовано 24.07.2020.
Парнікоза, Іван (08.05.19). . https://expedicia.org (українська) . ДУ НАНЦ. Архів оригіналу за 8 травня 2019. Процитовано 08.05.19.
Згідно з методологією GUS працездатний вік для чоловіків становить 18-64 років, для жінок — 18-59 років GUS. [Терміни, які використовуються в публічній статистиці]. Архів оригіналу за 20 вересня 2018. Процитовано 14 серпня 2018.

Джерела

Brunsberg, Brunsberga, Brunsberk // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1880. — Т. I. — S. 387. (пол.) — S. 387—388.
Браунсберг // Энциклопедический словарь : в 86 т. (82 т. и 4 доп.). — СПб. : Ф. А. Брокгауз, И. А. Ефрон, 1890—1907. (рос.)

Посилання

Брунсберґ // Універсальний словник-енциклопедія. — 4-те вид. — К. : Тека, 2006.

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Бранево

[nsp-1] GUS. Ludność w miejscowościach statystycznych według ekonomicznych grup wieku. Stan w dniu 31.03.2011 r. [Населення статистичних місцевостей за економічними групами віку. Стан на 31.03.2011]. Процитовано 12 серпня 2018.

[2] Населення, площа та густота за даними Центрального статистичного офісу Польщі. Powierzchnia i ludność w przekroju terytorialnym w 2007. [1].

[3] Goldbeck, Johann Friedrich. Volständige Topographie des Königreichs Preußen. Teil I: Topographie von Ost-Preußen. Marienwerder 1785, S. 20 [ 3 січня 2015 у Wayback Machine.].

[AEP-4] Preuß, August Eduard. Preußische Landes- und Volkskunde. Königsberg 1835, S. 467—468, Nr.81.

[AS-5] Schlott, Adolf. Topographisch-statistische Uebersicht des Regierungs-Bezirks Königsberg, nach amtlichen Quellen. Hartung, Königsberg 1861, S. 40, Ziffer 21. [ 1 серпня 2017 у Wayback Machine.]

[VG-6] Rademacher, Michael Deutsche Verwaltungsgeschichte Ostpreußen — Landkreis Braunsberg [ 29 жовтня 2013 у Wayback Machine.] (2006).

[MKL-7] Meyers Großes Konversations-Lexikon. 6. Auflagen, Band 3, Leipzig und Wien 1905, S. 353 [ 5 квітня 2017 у Wayback Machine.]

[ludnosc-8] . Архів оригіналу за 27 червня 2016. Процитовано 24 квітня 2017.

[9] Парнікоза, Іван. Українська громада в Бранево. Прадідівська слава. Українські пам’ятки (українська) . М.Жарких. Процитовано 24.07.2020.

[10] Парнікоза, Іван (08.05.19). . https://expedicia.org (українська) . ДУ НАНЦ. Архів оригіналу за 8 травня 2019. Процитовано 08.05.19.

[age-11] Згідно з методологією GUS працездатний вік для чоловіків становить 18-64 років, для жінок — 18-59 років GUS. [Терміни, які використовуються в публічній статистиці]. Архів оригіналу за 20 вересня 2018. Процитовано 14 серпня 2018.