Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Османська Угорщина (угор. Török hódoltság) — територія сучасної Угорщини, яка перебувала під владою Османської імперії від 1541 до 1699 року, покривала переважно центральні й південні території колишнього середньовічного Угорського королівства, майже всю Велику Угорську низовину (за винятком північно-східної частини) і Південного Задунав'я.
Після поразки об'єднаного угорсько-чесько-хорватського війська в битві при Могачі 29 серпня 1526 року більша частина угорських земель потрапила під владу османів. Переможна Османська імперія зайняла Тисо-Дунайську рівнину, включивши у свої володіння саме серце Європи, яке турки планували перетворити на плацдарм для підкорення нових територій і подальшого поширення ісламу.
Але відсіч з боку австрійських Габсбургів привела до фактичного поділу угорських земель на турецьку і австрійську частини. При цьому до австрійців за договором 1547 року відійшли землі зі змішаним угорсько-слов'янським населенням, а до турків — власне угорські та угорсько-волоські області. Адміністративно влада османів у центральній Угорщині протрималася аж до 1686 року, хоча ряд найпівденніших угорських земель були звільнені лише 1717 року. Опір турецькому пануванню чинили як угорські партизани-гайдуки, так і австрійці.
Історія
Як і багато інших балканських держав, підкорених османами в XIV-XV століттях, Угорське королівство вступило в XVI століття в надзвичайно ослабленому стані через низку зовнішніх і внутрішніх причин. Зсередини його роздирали феодальні чвари, які фактично призвели до встановлення феодальної роздробленості, селянські повстання, опір з боку народів, які намагаються протистояти мадяризації, а ззовні — амбіційні спроби австрійських Габсбургів включити Угорське королівство до складу своїх володінь. Смерть Матвія Корвіна в 1490 році викликала крайню анархію в Угорщині і створила сприятливі умови для здійснення планів османів проти цієї держави.
Поступового занепаду Угорщини надалі сприяв і олігархічний режим, встановлений династією Ягеллонів, відчуження пригніченого угорського селянства від національно-оборонних рухів після повстання Дєрдя Дожі (1514), географічна замкнутість і віддаленість Угорщини від океану (у тому числі від торговельних шляхів, що проходили через Атлантичний океан), тиск, що підсилюється Габсбургами. Кількісна перевага турків у битві при Могачі призвела до того, що перемога була досягнута лише за 2 години. У лавах турецької армії переважали слов'яни-мусульмани (яничари) з балканських володінь Османської імперії.
Перемога османів мала ряд прямих наслідків як для угорців, так і для багатьох інших сусідніх народів. Як свого часу Битва при Гвадалете (711 р.) в Іспанії, битва біля Могача відкрила перед мусульманами можливості для підкорення великих земель Європи. Султан Сулейман I Пишний (1495—1566) в 1529 році почав облогу Відня, але через наближення зими змушений був відступити.
На підкорених османами угорських землях утворилася нова провінція — Османська Угорщина, що існувала в 1526–1699 роках. Не всі угорці чинили опір турецькому пануванню. Частково це пояснювалося історико-культурною спільністю обох народів: що до свого приходу в Європу близько 900 року фіно-угорські за походженням угорці проживали в оточенні тюркських народів, у яких вони запозичили значну частину сільськогосподарської лексики. Угорське селянство південного сходу країни поставилося до приходу османів як до звільнення від засилля місцевих феодалів, які обклали їх непосильними поборами. Прагнучи привернути угорських селян на свій бік, османи лібералізували багато сфер життя угорського селянства. На відміну від кривавих чвар між католиками і протестантами Європи того часу турки не забороняли жодну з релігій, хоча перехід на іслам заохочувався звільненням від усіх податків.
Скориставшись хаосом повоєнних років і зародженням нового мусульманського співтовариства, багато простих угорців, що прийняли іслам (мадьяраби), зуміли піднятися кар'єрними сходами військових станів Османської імперії. Жителі північних угорських земель чинили туркам більший опір, створюючи загони гайдуків. Багато хто також втікали в сусідні словацькі землі на північ. Османи підкорили тільки Центральну Угорщину, периферійні західні та північні регіони з новою угорською столицею — містом Пожонь (сучасна словацька Братислава) були анексовані австрійськими Габсбургами, які перетворили їх на буфер між німецькими та османськими територіями.
Після невдалої облоги Відня (1529 року) австрійські Габсбурги розпочали рішучіші дії проти османів, почалася поступова «реконкіста» Балканського півострова. Після битви біля Могача європейські держави почали робити спроби об'єднання з метою протистояння загрозі ісламізації Європи. Ця стратегія принесла перший успіх в битві при Лепанто (1571 року). Крім того, попри свій початковий успіх, саме в Угорщині османи вперше зіткнулися з західно-європейською соціально-політичною структурою, яка мала сильний німецький вплив і вже істотно відрізнялася від орієнталізованних греко-слов'янських держав балканського регіону, підкорених з відносною легкістю. Хоча європейські цінності в Угорщині в цілому і не відповідали західним стандартам, близькість Османської Угорщини до німецьких земель створювала пряму загрозу їм і викликала шалений опір для захисту імперських амбіцій самих Габсбургів.
Адміністративний поділ та культура
Після договору про розподіл Угорщини, оформився і адміністративний поділ захоплених османами угорських земель, поділених на кілька дрібніших адміністративних одиниць.
Через віддаленість Угорщини турецька окупація не привела до радикальної зміни національного, релігійного та мовного складу населення, проте з часом зрушення в релігійному плані стали відчутними. Мусульмани, близько 80 тисяч осіб, переважно військові найманці південнослов'янського походження, розселилися переважно в містах Угорщини, під захистом фортечних стін. Кожне місто мало як мусульманський квартал, що прилягав до мечеті, так і християнський район, що прилягав до церкви. Християнство не було заборонено і не переслідувалося, оскільки турки не хотіли збурень підкореного населення, але християнська церква позбулася фінансової підтримки держави, а християнські піддані імперії (райя) були зобов'язані виплачувати особливий податок (), що раніше стягувався як церковна десятина. Багато великих міських церков було перероблено в мечеті, а до них прибудовані мінарети. Мусульмани склали основу нової керівної еліти. Побоюючись нападів гайдуків, вони пересувалися від міста до міста тільки під захистом військових конвоїв.
Сільські регіони Угорщини, так само як і все сільське господарство (насамперед землеробство) на Балканах, при турках занепало через міграційні процеси, військові дії, партизанську активність і надзвичайну неефективність місцевого самоврядування, що страждало від хронічного хабарництва. Відгінне тваринництво, яке давні мадяри перейняли у тюрків ще до приходу в Центральну Європу, навпаки, відродилося.
Проте великі міські поселення отримали стимул до розвитку, ставши зосередженням нових східних впливів. Турки також зводили турецькі лазні хамами, мечеті і фонтани. Більшість з них було знищено австрійськими Габсбургами в ході Балканської «реконкісти». Лише деякі пам'ятки дійшли до наших днів.
Ісламізація
Зважаючи на загибель або міграцію значної частини угорської шляхти і великих землевласників, ряд простих угорців скористалися новими можливостями, наданими турецьким військово-адміністративним апаратом, перейшли на іслам, пішли на службу до султана й отримали значні можливості місцевого самоврядування. Деякі з них (мадьяраби) переселилися або ж були переселені в інші райони імперії, ставши частиною турецького етносу. Багато полонених угорців було продано в рабство в Румелії і Анатолії.
Мусульманські школи
У XVII столітті в османській Угорщині з'явилося 165 основних (мектеби) і 77 середніх та вищих теологічних шкіл (медресе) в 39 міських поселеннях Угорщини. У школах навчали письма, арифметики, читання Корану і молитві.
Етнічні наслідки Османських воєн
Як наслідок з 150 років постійної війни між християнськими державами та Османською імперією, зростання населення було дуже слабе, і мережа етнічних угорських середньовічних поселень, з їх урбанізованими буржуазними жителями, загинули. Етнічний склад території, які раніше входила до складу середньовічного Королівства Угорщини було принципово змінене за допомогою депортацій і масових вбивств, так що число етнічних угорців в кінці періоду панування Османської імперії над Угорщиною було істотно зменшене.
В трьох частинах Угорщини: , Османській Угорщині та Трансільванії, були лише незначні відмінності у збільшенні чисельності населення в 17-му столітті. За даними, представленими в найавторитетніших дослідженнях, сукупне населення всіх трьох регіонів зросло з приблизно 3 500 000 жителів в кінці 16-го століття до приблизно 4 млн в кінці 17-го століття. Це збільшення відбулося до імміграції в Угорщину з інших частин імперії Габсбургів. Османсько-Габсбурські війни 17-го століття велися з перервами і впливали на населення, що займали набагато крайню частину території. Таким чином, воєнні дислокації в Угорщині, схоже, не сильно впливали на показники смертності серед загального цивільного населення. Порушення громадського порядку та економічних зв'язків між суміжними регіонами, пов'язані з тривалими війнами Середньовіччя значною мірою відсутні в Османських війнах 17-го століття. Найважчі руйнування сталися під час угорського смутного часу, коли за короткий період між 1604 і 1606 роками відбулися найгірші наслідки керованого протистояння між Османською імперією та силами Габсбургів під час громадянської війни протягом повстання Іштвана Бочкая.
Населення Угорщини наприкінці XVI століття у складі Османської Угорщини становило 900 000 осіб, у Габсбурзькій Угорщині — 800 000 і у «вільній» Трансільванії — 800 000. Загалом було 3 500 000 жителів для всього колишнього Угорського королівства.
Зростання населення в Османській Угорщині в 17 столітті відбулося з 900 000 до 1 000 000 осіб.
Примітки
- Турецьке нашестя в Угорщині. Детальний нарис (рос.)
- Csepeli, Gyorgy (1996). The changing facets of Hungarian nationalism - Nationalism Reexamined. Social Research.
- Ottoman Warfare 1500–1700, Rhoads Murphey, 1999, p.173-174
- Ottoman Warfare 1500–1700, Rhoads Murphey, 1999, p.254
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Ugorshina znachennya Osmanska Ugorshina ugor Torok hodoltsag teritoriya suchasnoyi Ugorshini yaka perebuvala pid vladoyu Osmanskoyi imperiyi vid 1541 do 1699 roku pokrivala perevazhno centralni j pivdenni teritoriyi kolishnogo serednovichnogo Ugorskogo korolivstva majzhe vsyu Veliku Ugorsku nizovinu za vinyatkom pivnichno shidnoyi chastini i Pivdennogo Zadunav ya Istoriya UgorshiniStarodavnya UgorshinaDougorska UgorshinaPannoniyaGunskij kaganatPeredistoriya ugorcivMagna HungariyaLevediyaAtelkuzaSeredni VikiAvarskij kaganatBlatenske knyazivstvoUgriZavoyuvannya ugorcyami Pannonskogo basejnuUgorske knyazivstvoArpadiUgorske korolivstvo ArpadivUgorske korolivstvo AnzhuUgorske korolivstvo na pochatku suchasnoyi epohiOsmanska UgorshinaShidno Ugorske korolivstvoTransilvanske knyazivstvo 1570 1711 Korolivstvo GabsburgivPovstannya RakociRevolyuciya 1848 1849 rokiv v UgorshiniAvstro ugorskij kompromisTranslejtaniyaUgorska istoriya v HH stolittiPersha RespublikaUgorska Radyanska RespublikaUgorske korolivstvo 1920 1946 Ugorshina 1944 1945 Druga RespublikaNarodna RespublikaPovstannya 1956SuchasnistUgorska RespublikaPortal Ugorshina pereglyanutiobgovoritiredaguvati Pislya porazki ob yednanogo ugorsko chesko horvatskogo vijska v bitvi pri Mogachi 29 serpnya 1526 roku bilsha chastina ugorskih zemel potrapila pid vladu osmaniv Peremozhna Osmanska imperiya zajnyala Tiso Dunajsku rivninu vklyuchivshi u svoyi volodinnya same serce Yevropi yake turki planuvali peretvoriti na placdarm dlya pidkorennya novih teritorij i podalshogo poshirennya islamu Ale vidsich z boku avstrijskih Gabsburgiv privela do faktichnogo podilu ugorskih zemel na turecku i avstrijsku chastini Pri comu do avstrijciv za dogovorom 1547 roku vidijshli zemli zi zmishanim ugorsko slov yanskim naselennyam a do turkiv vlasne ugorski ta ugorsko voloski oblasti Administrativno vlada osmaniv u centralnij Ugorshini protrimalasya azh do 1686 roku hocha ryad najpivdennishih ugorskih zemel buli zvilneni lishe 1717 roku Opir tureckomu panuvannyu chinili yak ugorski partizani gajduki tak i avstrijci IstoriyaPriyednannya zemel Ugorskogo korolivstva osmanami za rokami zelenij kolir z datami Rozdilene Ugorske korolivstvo v 1572 roci Gabsburska Korolivska Ugorshina sinim ta rozhevim kolorom Transilvanske knyazivstvo temno zelenim i osmanski eyaleti blido zelenim Ugorshina ta Balkani v 1683 roci Yak i bagato inshih balkanskih derzhav pidkorenih osmanami v XIV XV stolittyah Ugorske korolivstvo vstupilo v XVI stolittya v nadzvichajno oslablenomu stani cherez nizku zovnishnih i vnutrishnih prichin Zseredini jogo rozdirali feodalni chvari yaki faktichno prizveli do vstanovlennya feodalnoyi rozdroblenosti selyanski povstannya opir z boku narodiv yaki namagayutsya protistoyati madyarizaciyi a zzovni ambicijni sprobi avstrijskih Gabsburgiv vklyuchiti Ugorske korolivstvo do skladu svoyih volodin Smert Matviya Korvina v 1490 roci viklikala krajnyu anarhiyu v Ugorshini i stvorila spriyatlivi umovi dlya zdijsnennya planiv osmaniv proti ciyeyi derzhavi Postupovogo zanepadu Ugorshini nadali spriyav i oligarhichnij rezhim vstanovlenij dinastiyeyu Yagelloniv vidchuzhennya prignichenogo ugorskogo selyanstva vid nacionalno oboronnih ruhiv pislya povstannya Dyerdya Dozhi 1514 geografichna zamknutist i viddalenist Ugorshini vid okeanu u tomu chisli vid torgovelnih shlyahiv sho prohodili cherez Atlantichnij okean tisk sho pidsilyuyetsya Gabsburgami Kilkisna perevaga turkiv u bitvi pri Mogachi prizvela do togo sho peremoga bula dosyagnuta lishe za 2 godini U lavah tureckoyi armiyi perevazhali slov yani musulmani yanichari z balkanskih volodin Osmanskoyi imperiyi Peremoga osmaniv mala ryad pryamih naslidkiv yak dlya ugorciv tak i dlya bagatoh inshih susidnih narodiv Yak svogo chasu Bitva pri Gvadalete 711 r v Ispaniyi bitva bilya Mogacha vidkrila pered musulmanami mozhlivosti dlya pidkorennya velikih zemel Yevropi Sultan Sulejman I Pishnij 1495 1566 v 1529 roci pochav oblogu Vidnya ale cherez nablizhennya zimi zmushenij buv vidstupiti Osmanski soldati na teritoriyi okupovanoyi Ugorshini Na pidkorenih osmanami ugorskih zemlyah utvorilasya nova provinciya Osmanska Ugorshina sho isnuvala v 1526 1699 rokah Ne vsi ugorci chinili opir tureckomu panuvannyu Chastkovo ce poyasnyuvalosya istoriko kulturnoyu spilnistyu oboh narodiv sho do svogo prihodu v Yevropu blizko 900 roku fino ugorski za pohodzhennyam ugorci prozhivali v otochenni tyurkskih narodiv u yakih voni zapozichili znachnu chastinu silskogospodarskoyi leksiki Ugorske selyanstvo pivdennogo shodu krayini postavilosya do prihodu osmaniv yak do zvilnennya vid zasillya miscevih feodaliv yaki obklali yih neposilnimi poborami Pragnuchi privernuti ugorskih selyan na svij bik osmani liberalizuvali bagato sfer zhittya ugorskogo selyanstva Na vidminu vid krivavih chvar mizh katolikami i protestantami Yevropi togo chasu turki ne zaboronyali zhodnu z religij hocha perehid na islam zaohochuvavsya zvilnennyam vid usih podatkiv Osmanski soldati vedut oblogu Estolnibelgrad jmovirno Sekeshfegervar horvatskoyu Stolni Biograd v Ugorshini Skoristavshis haosom povoyennih rokiv i zarodzhennyam novogo musulmanskogo spivtovaristva bagato prostih ugorciv sho prijnyali islam madyarabi zumili pidnyatisya kar yernimi shodami vijskovih staniv Osmanskoyi imperiyi Zhiteli pivnichnih ugorskih zemel chinili turkam bilshij opir stvoryuyuchi zagoni gajdukiv Bagato hto takozh vtikali v susidni slovacki zemli na pivnich Osmani pidkorili tilki Centralnu Ugorshinu periferijni zahidni ta pivnichni regioni z novoyu ugorskoyu stoliceyu mistom Pozhon suchasna slovacka Bratislava buli aneksovani avstrijskimi Gabsburgami yaki peretvorili yih na bufer mizh nimeckimi ta osmanskimi teritoriyami Pislya nevdaloyi oblogi Vidnya 1529 roku avstrijski Gabsburgi rozpochali rishuchishi diyi proti osmaniv pochalasya postupova rekonkista Balkanskogo pivostrova Pislya bitvi bilya Mogacha yevropejski derzhavi pochali robiti sprobi ob yednannya z metoyu protistoyannya zagrozi islamizaciyi Yevropi Cya strategiya prinesla pershij uspih v bitvi pri Lepanto 1571 roku Krim togo popri svij pochatkovij uspih same v Ugorshini osmani vpershe zitknulisya z zahidno yevropejskoyu socialno politichnoyu strukturoyu yaka mala silnij nimeckij vpliv i vzhe istotno vidriznyalasya vid oriyentalizovannih greko slov yanskih derzhav balkanskogo regionu pidkorenih z vidnosnoyu legkistyu Hocha yevropejski cinnosti v Ugorshini v cilomu i ne vidpovidali zahidnim standartam blizkist Osmanskoyi Ugorshini do nimeckih zemel stvoryuvala pryamu zagrozu yim i viklikala shalenij opir dlya zahistu imperskih ambicij samih Gabsburgiv Administrativnij podil ta kulturaPasha Budina Budi prijmaye poslancya sultana Osmanskoyi imperiyi Osmanskij chinovnik ta ugorskij soldat Minaret v Egeri Pislya dogovoru pro rozpodil Ugorshini oformivsya i administrativnij podil zahoplenih osmanami ugorskih zemel podilenih na kilka dribnishih administrativnih odinic Budinskij pashalik Temeshvarskij eyalet Cherez viddalenist Ugorshini turecka okupaciya ne privela do radikalnoyi zmini nacionalnogo religijnogo ta movnogo skladu naselennya prote z chasom zrushennya v religijnomu plani stali vidchutnimi Musulmani blizko 80 tisyach osib perevazhno vijskovi najmanci pivdennoslov yanskogo pohodzhennya rozselilisya perevazhno v mistah Ugorshini pid zahistom fortechnih stin Kozhne misto malo yak musulmanskij kvartal sho prilyagav do mecheti tak i hristiyanskij rajon sho prilyagav do cerkvi Hristiyanstvo ne bulo zaboroneno i ne peresliduvalosya oskilki turki ne hotili zburen pidkorenogo naselennya ale hristiyanska cerkva pozbulasya finansovoyi pidtrimki derzhavi a hristiyanski piddani imperiyi rajya buli zobov yazani viplachuvati osoblivij podatok sho ranishe styaguvavsya yak cerkovna desyatina Bagato velikih miskih cerkov bulo pererobleno v mecheti a do nih pribudovani minareti Musulmani sklali osnovu novoyi kerivnoyi eliti Poboyuyuchis napadiv gajdukiv voni peresuvalisya vid mista do mista tilki pid zahistom vijskovih konvoyiv Silski regioni Ugorshini tak samo yak i vse silske gospodarstvo nasampered zemlerobstvo na Balkanah pri turkah zanepalo cherez migracijni procesi vijskovi diyi partizansku aktivnist i nadzvichajnu neefektivnist miscevogo samovryaduvannya sho strazhdalo vid hronichnogo habarnictva Vidginne tvarinnictvo yake davni madyari perejnyali u tyurkiv she do prihodu v Centralnu Yevropu navpaki vidrodilosya Prote veliki miski poselennya otrimali stimul do rozvitku stavshi zoseredzhennyam novih shidnih vpliviv Turki takozh zvodili turecki lazni hamami mecheti i fontani Bilshist z nih bulo znisheno avstrijskimi Gabsburgami v hodi Balkanskoyi rekonkisti Lishe deyaki pam yatki dijshli do nashih dniv Islamizaciyav Pechi nini vikoristovuyetsya yak katolicka cerkva Zvazhayuchi na zagibel abo migraciyu znachnoyi chastini ugorskoyi shlyahti i velikih zemlevlasnikiv ryad prostih ugorciv skoristalisya novimi mozhlivostyami nadanimi tureckim vijskovo administrativnim aparatom perejshli na islam pishli na sluzhbu do sultana j otrimali znachni mozhlivosti miscevogo samovryaduvannya Deyaki z nih madyarabi pereselilisya abo zh buli pereseleni v inshi rajoni imperiyi stavshi chastinoyu tureckogo etnosu Bagato polonenih ugorciv bulo prodano v rabstvo v Rumeliyi i Anatoliyi Musulmanski shkoli U XVII stolitti v osmanskij Ugorshini z yavilosya 165 osnovnih mektebi i 77 serednih ta vishih teologichnih shkil medrese v 39 miskih poselennyah Ugorshini U shkolah navchali pisma arifmetiki chitannya Koranu i molitvi Etnichni naslidki Osmanskih voyenYak naslidok z 150 rokiv postijnoyi vijni mizh hristiyanskimi derzhavami ta Osmanskoyu imperiyeyu zrostannya naselennya bulo duzhe slabe i merezha etnichnih ugorskih serednovichnih poselen z yih urbanizovanimi burzhuaznimi zhitelyami zaginuli Etnichnij sklad teritoriyi yaki ranishe vhodila do skladu serednovichnogo Korolivstva Ugorshini bulo principovo zminene za dopomogoyu deportacij i masovih vbivstv tak sho chislo etnichnih ugorciv v kinci periodu panuvannya Osmanskoyi imperiyi nad Ugorshinoyu bulo istotno zmenshene Svyashenna liga zvilnyaye Budu pislya dovgoyi oblogi u 1686 roci Zvilnennya Budi 1686 roku V troh chastinah Ugorshini Osmanskij Ugorshini ta Transilvaniyi buli lishe neznachni vidminnosti u zbilshenni chiselnosti naselennya v 17 mu stolitti Za danimi predstavlenimi v najavtoritetnishih doslidzhennyah sukupne naselennya vsih troh regioniv zroslo z priblizno 3 500 000 zhiteliv v kinci 16 go stolittya do priblizno 4 mln v kinci 17 go stolittya Ce zbilshennya vidbulosya do immigraciyi v Ugorshinu z inshih chastin imperiyi Gabsburgiv Osmansko Gabsburski vijni 17 go stolittya velisya z perervami i vplivali na naselennya sho zajmali nabagato krajnyu chastinu teritoriyi Takim chinom voyenni dislokaciyi v Ugorshini shozhe ne silno vplivali na pokazniki smertnosti sered zagalnogo civilnogo naselennya Porushennya gromadskogo poryadku ta ekonomichnih zv yazkiv mizh sumizhnimi regionami pov yazani z trivalimi vijnami Serednovichchya znachnoyu miroyu vidsutni v Osmanskih vijnah 17 go stolittya Najvazhchi rujnuvannya stalisya pid chas ugorskogo smutnogo chasu koli za korotkij period mizh 1604 i 1606 rokami vidbulisya najgirshi naslidki kerovanogo protistoyannya mizh Osmanskoyu imperiyeyu ta silami Gabsburgiv pid chas gromadyanskoyi vijni protyagom povstannya Ishtvana Bochkaya Naselennya Ugorshini naprikinci XVI stolittya u skladi Osmanskoyi Ugorshini stanovilo 900 000 osib u Gabsburzkij Ugorshini 800 000 i u vilnij Transilvaniyi 800 000 Zagalom bulo 3 500 000 zhiteliv dlya vsogo kolishnogo Ugorskogo korolivstva Zrostannya naselennya v Osmanskij Ugorshini v 17 stolitti vidbulosya z 900 000 do 1 000 000 osib Portal Ugorshina PrimitkiTurecke nashestya v Ugorshini Detalnij naris ros Csepeli Gyorgy 1996 The changing facets of Hungarian nationalism Nationalism Reexamined Social Research Ottoman Warfare 1500 1700 Rhoads Murphey 1999 p 173 174 Ottoman Warfare 1500 1700 Rhoads Murphey 1999 p 254