Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Еялет або пашалик Темешвар (осман. ایالت تمشوار) — адміністративно-територіальна одиниця Османської імперії. Існував у 1552—1716 роках. З 1658 року також відомий як Яновський еялет. Утворився після захоплення османськими військами східної та центральної частини Угорського королівства (на теперішніх землях Румунії, Сербії та Угорщини).
| Темешвар | |
| Дата створення / заснування | 1552 |
|---|---|
| Офіційна назва | тур. Temeşvar Eyaleti |
| Країна | Османська імперія |
| Столиця | Тімішоара |
| Замінений на | Тімішоарський Банат |
| На заміну | Східно-Угорське королівство |
| Час/дата припинення існування | 1716 |
 | |
Координати: 45°45′00″ пн. ш. 21°13′00″ сх. д. / 45.750000000028° пн. ш. 21.2167000000277781169° сх. д.
Історія
У 1552 році між Османською імперією та Австрією почалася третя війна. Того ж року румелійський бейлербей Кара Ахмед-паша взяв в облогу угорську фортецю Темешвар (її обороняв загін на чолі з Іштваном Лошонці), яку було захоплено 26 липня того ж року. Невдовзі після цього було утворено Темешварське бейлербейство (турецьке завоювання підтверджено Адріанопольським договором 1568 року). Першим очільником став Касим-бей. У 1591 році перетворено на еялет.
З цього часу посада темешварського паші стає ключовою у забезпечені влади султана у Трансильванії та дунайських областях. Саме намісник Темешвари впливав на рішення султана щодо затвердження того чи іншого князя Трансильванії. Водночас Темешвар перетворився на важливу фортецю, яка захищала східноугорські землі від вторгнення австрійських військ. У 1596—1597 роках під час чергової війни з Австрією фортеця Темешвара витримала тривалу облогу, що сприяло переходу у контрнаступ османських військ. Крім того, звідси здійснювалися походи для приборкання трансильванських та молдовських феодалів. Також еялет слугував однією з баз для нападу на західноукраїнські землі Речі Посполитої.
Саме темешварський паша Іскандер завдав польському війську на чолі із гетьманом Станіславом Жолкевським поразки під Цецорою у 1620 році. А у 1670-х роках війська еялету брали участь у походах на Поділля та Правобережжя України, які тоді були у складі Речі Посполитої.
Під час Великої турецької війни 1683—1699 років паша еялету забезпечував охорону тилів та забезпечення основних військ османів. В результаті поразки останніх Темешварський еялет втратив північні території, проте доєднав рештки Егерського еялету.
У 1716 році з початком нової війни з Австрією зазнав нападу супротивника на чолі із Євгеном Савойським, який зумів захопити Темешвар. В результаті фактично еялет припинив своє існування. Це становище було затверджено Пожаревацькою мирною угодою 1718 року.
Територія
Охоплювала землі Банату, області на північ від річки Муреш, частину Кришани.
Адміністрація
З 1552 до 1699 року еялет поділявся на 12 санджаків: Темешвар, Арад, Чанад, Ліпова, Янова, Дюла, Фелнак, Зренянин, Чакова, Панчево, Молдова-Ноуе, Оршова.
У 1699 році кількість санджаків зменьшилося до 4: Темешвар, Ліпова, Чанад, Молдова-Ноуе. У 1700 роцідодався Сегедський санджак.
У 1701 році Сегедський санджак було передано Румелійському еялету, а Темешварський доповнився Оршовським та Шебеським санджаками (загальна кількість зросла до 6)
У 1707 році після чергового реформування кількість санджаків зменшилася до 3: Темешварський, Смендеревським, Сремський.
На території еялет впроваджено тімарну систему. В часи піднесення провінції існувало 2 тис. тімарів та зеаметів. Від свого хаса бейлербей (потім паша) отримував дохід у 806.795 акче, дохід санджакбеїв коливався від 190 до 300 тис. акче.
Паші
- Касим-бей (1552—1554)
- Гасан-паша (1594)
- Суфі Сінан-паша (1594)
- Гасан-паша Молодший (1594)
- Мустафа-паша (1594)
- Сулейман-паша (1595—1597)
- Джелалія Гасан-паша (1605)
- Ахмед-паша Дугалич (1605—1611)
- Іскандер-паша (1617)
- Сілахтар Мустафа-паша (1641—1642)
- Ахмед-паша (1678)
- Ібрагім-паша (1687)
- Ібрагім-паша (1701)
Економіка
Основою господарства становило землеробство та тваринництво. Насамперед вирощувалася пшениця, а також ячмінь, значно меншими були посіви жита та вівса. З другої половини XVII століття кукурудза посіла провідне становище, ставши харчем для великої рогатої худобюи та людей, значно змінивши їх раціон.
З тварин насамперед значного розвитку набуло вівчарство, також вирощувалися воли та буйволи, коні. Щорічно до стамбулу спрямовувалися податки на 8.507.336 акче.
Релігія
Практично всі православні церкви та католицькі костели було перетворено на мечеті. Католицькі храми збереглися лише в Темешварі та Араді (по одному в кожному). У 1557 році після відновлення Сербської патріархії в місті Печ, усі православні еялету підлягали владі Пецького патріарха. Також було 2 єпископа — в Темешварі та Вршаці.
Разом з тим здійснювалася поступова ісламізація, переселялися до цієї провінції громади мусульман.
Джерела
- Inalcik H. The Ottaman Empire: the Classical Age 1300—1600. London, 1973
- Sadık Müfit Bilge, «Macaristan'da Osmanlı Hakimiyetinin ve İdarî Teşkilatının Kuruluşu ve Gelişmesi», Ankara Üniversitesi Osmanlı Tarihi Araştırma ve Uygulama Merkezi Dergisi (OTAM), Sayı: 11 Sayfa: 033—081, 2000, p. 59.
- Milan Tutorov, Banatska rapsodija, Novi Sad, 2001.
- Feneșan, Cristina, Cultura otomană a vilayetului Timișoara (1552—1716), Editura de Vest, Timișoara, 2004,
| Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Темешвар (еялет) |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Eyalet abo pashalik Temeshvar osman ایالت تمشوار administrativno teritorialna odinicya Osmanskoyi imperiyi Isnuvav u 1552 1716 rokah Z 1658 roku takozh vidomij yak Yanovskij eyalet Utvorivsya pislya zahoplennya osmanskimi vijskami shidnoyi ta centralnoyi chastini Ugorskogo korolivstva na teperishnih zemlyah Rumuniyi Serbiyi ta Ugorshini Temeshvar Data stvorennya zasnuvannya1552 Oficijna nazvatur Temesvar Eyaleti KrayinaOsmanska imperiya StolicyaTimishoara Zaminenij naTimishoarskij Banat Na zaminuShidno Ugorske korolivstvo Chas data pripinennya isnuvannya1716 Koordinati 45 45 00 pn sh 21 13 00 sh d 45 750000000028 pn sh 21 2167000000277781169 sh d 45 750000000028 21 2167000000277781169IstoriyaU 1552 roci mizh Osmanskoyu imperiyeyu ta Avstriyeyu pochalasya tretya vijna Togo zh roku rumelijskij bejlerbej Kara Ahmed pasha vzyav v oblogu ugorsku fortecyu Temeshvar yiyi oboronyav zagin na choli z Ishtvanom Loshonci yaku bulo zahopleno 26 lipnya togo zh roku Nevdovzi pislya cogo bulo utvoreno Temeshvarske bejlerbejstvo turecke zavoyuvannya pidtverdzheno Adrianopolskim dogovorom 1568 roku Pershim ochilnikom stav Kasim bej U 1591 roci peretvoreno na eyalet Z cogo chasu posada temeshvarskogo pashi staye klyuchovoyu u zabezpecheni vladi sultana u Transilvaniyi ta dunajskih oblastyah Same namisnik Temeshvari vplivav na rishennya sultana shodo zatverdzhennya togo chi inshogo knyazya Transilvaniyi Vodnochas Temeshvar peretvorivsya na vazhlivu fortecyu yaka zahishala shidnougorski zemli vid vtorgnennya avstrijskih vijsk U 1596 1597 rokah pid chas chergovoyi vijni z Avstriyeyu fortecya Temeshvara vitrimala trivalu oblogu sho spriyalo perehodu u kontrnastup osmanskih vijsk Krim togo zvidsi zdijsnyuvalisya pohodi dlya priborkannya transilvanskih ta moldovskih feodaliv Takozh eyalet sluguvav odniyeyu z baz dlya napadu na zahidnoukrayinski zemli Rechi Pospolitoyi Same temeshvarskij pasha Iskander zavdav polskomu vijsku na choli iz getmanom Stanislavom Zholkevskim porazki pid Cecoroyu u 1620 roci A u 1670 h rokah vijska eyaletu brali uchast u pohodah na Podillya ta Pravoberezhzhya Ukrayini yaki todi buli u skladi Rechi Pospolitoyi Pid chas Velikoyi tureckoyi vijni 1683 1699 rokiv pasha eyaletu zabezpechuvav ohoronu tiliv ta zabezpechennya osnovnih vijsk osmaniv V rezultati porazki ostannih Temeshvarskij eyalet vtrativ pivnichni teritoriyi prote doyednav reshtki Egerskogo eyaletu U 1716 roci z pochatkom novoyi vijni z Avstriyeyu zaznav napadu suprotivnika na choli iz Yevgenom Savojskim yakij zumiv zahopiti Temeshvar V rezultati faktichno eyalet pripiniv svoye isnuvannya Ce stanovishe bulo zatverdzheno Pozharevackoyu mirnoyu ugodoyu 1718 roku TeritoriyaOhoplyuvala zemli Banatu oblasti na pivnich vid richki Muresh chastinu Krishani AdministraciyaZ 1552 do 1699 roku eyalet podilyavsya na 12 sandzhakiv Temeshvar Arad Chanad Lipova Yanova Dyula Felnak Zrenyanin Chakova Panchevo Moldova Noue Orshova U 1699 roci kilkist sandzhakiv zmenshilosya do 4 Temeshvar Lipova Chanad Moldova Noue U 1700 rocidodavsya Segedskij sandzhak U 1701 roci Segedskij sandzhak bulo peredano Rumelijskomu eyaletu a Temeshvarskij dopovnivsya Orshovskim ta Shebeskim sandzhakami zagalna kilkist zrosla do 6 U 1707 roci pislya chergovogo reformuvannya kilkist sandzhakiv zmenshilasya do 3 Temeshvarskij Smenderevskim Sremskij Na teritoriyi eyalet vprovadzheno timarnu sistemu V chasi pidnesennya provinciyi isnuvalo 2 tis timariv ta zeametiv Vid svogo hasa bejlerbej potim pasha otrimuvav dohid u 806 795 akche dohid sandzhakbeyiv kolivavsya vid 190 do 300 tis akche Pashi Kasim bej 1552 1554 Gasan pasha 1594 Sufi Sinan pasha 1594 Gasan pasha Molodshij 1594 Mustafa pasha 1594 Sulejman pasha 1595 1597 Dzhelaliya Gasan pasha 1605 Ahmed pasha Dugalich 1605 1611 Iskander pasha 1617 Silahtar Mustafa pasha 1641 1642 Ahmed pasha 1678 Ibragim pasha 1687 Ibragim pasha 1701 EkonomikaOsnovoyu gospodarstva stanovilo zemlerobstvo ta tvarinnictvo Nasampered viroshuvalasya pshenicya a takozh yachmin znachno menshimi buli posivi zhita ta vivsa Z drugoyi polovini XVII stolittya kukurudza posila providne stanovishe stavshi harchem dlya velikoyi rogatoyi hudobyui ta lyudej znachno zminivshi yih racion Z tvarin nasampered znachnogo rozvitku nabulo vivcharstvo takozh viroshuvalisya voli ta bujvoli koni Shorichno do stambulu spryamovuvalisya podatki na 8 507 336 akche ReligiyaPraktichno vsi pravoslavni cerkvi ta katolicki kosteli bulo peretvoreno na mecheti Katolicki hrami zbereglisya lishe v Temeshvari ta Aradi po odnomu v kozhnomu U 1557 roci pislya vidnovlennya Serbskoyi patriarhiyi v misti Pech usi pravoslavni eyaletu pidlyagali vladi Peckogo patriarha Takozh bulo 2 yepiskopa v Temeshvari ta Vrshaci Razom z tim zdijsnyuvalasya postupova islamizaciya pereselyalisya do ciyeyi provinciyi gromadi musulman DzherelaInalcik H The Ottaman Empire the Classical Age 1300 1600 London 1973 Sadik Mufit Bilge Macaristan da Osmanli Hakimiyetinin ve Idari Teskilatinin Kurulusu ve Gelismesi Ankara Universitesi Osmanli Tarihi Arastirma ve Uygulama Merkezi Dergisi OTAM Sayi 11 Sayfa 033 081 2000 p 59 Milan Tutorov Banatska rapsodija Novi Sad 2001 Feneșan Cristina Cultura otomană a vilayetului Timișoara 1552 1716 Editura de Vest Timișoara 2004 ISBN 973 36 0388 0 Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Temeshvar eyalet