Еялет Егер або Егерський пашалик (осман. ایالت اگیر) — адміністративно-територіальна одиниця Османської імперії. Існував у 1596—1687 роках з площею 25 000 км². Утворився з частини еялету Буда (на теперішніх землях Угорщини та Словаччини). Ліквідовано внаслідок поразки османських військ у Великій турецькій війні.
Егер | |
Дата створення / заснування | 1596 |
---|---|
Країна | Османська імперія |
Столиця | Егер |
Замінений на | Габсбурзька монархія |
На заміну | Угорське королівство (1526–1867) |
Час/дата припинення існування | 1687 |
Координати: 47°52′ пн. ш. 20°22′ сх. д. / 47.867° пн. ш. 20.367° сх. д.
Історія
Після перемоги під Могачем у 1526 році османські війська поступово до середини 1550-х років підкорили центральну та східну частини Угорського королівства. Втім, подальшому просуванню завадив спротив Австрії, правителі якої оголосили себе спадкоємцями Угорського королівства. Відтоді відбувалося повільне просування військ османів на захід.
1593 року почалася Тринадцятирічна війна в Угорщині. У 1596 році османським військам довелося протистояти Австрії та її союзникам, що вдерлися до Трансильванії та Темешварського еялету. Проте 13 жовтня того ж року султану Мехмеду III підкорилася потужна фортеця Егер. Того ж року утворено Егерський еялет, завданням якого була захист угорських володінь імперій та можливість нападу на австрійські володіння. Його статус остаточно закріплено після завершення війни у 1606 році. До складу еялету увійшло декілька східних санджаків Будинського еялету.
Північні санджаки турки зміцнили, намагаючись перешкодити просуванню австрійців. У внутрішніх районах сприяли торгівлі, ісламізації населення. В еялет переселилися жиди, вигнані з Іспанії в 1492 році, а столиця Егер перетворилася на важливий юдейський центр. Водночас усі церкви в містах було перетворено на мечеті. Впроваджувався турецький стиль життя з лазнями, медресе й мінаретами. Найвідомішими є турецька лазня з цілющими водами, побудована за наказом паші Арнаута. Її головний басейн міститься під куполом, вкритим 200 000 золотих пластинок.
З початком війни зі Священною лігою у 1682 році Егерський еялет перетворився на транзитний шлях для османських військ, яких забезпечували харчами у містах провінції. З фортець еялету мусульмани рушили на облогу Відня. Після поразки османських військ становище провінції погіршилося. У 1687 році Егер було взято в облогу й захоплено загоном на чолі із Карлом Лотаринзьким. Відтоді еялет фактично перестав існувати. Це становище було закріплено Карловицьким договором 1699 року.
Поділ
Складався з 8 санджаків: Егрі, Сегедін, , Сечень, Гатван, Новіград, Філек.
Джерела
- Dr. Dušan J. Popović, Srbi u Vojvodini, knjiga 1, Novi Sad, 1990.
- Imber, Colin, The Ottoman Empire. London: Palgrave/Macmillan, 2002.
- Eger and Eger Jewish History[недоступне посилання з липня 2019]
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Егер (еялет) |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Eyalet Eger abo Egerskij pashalik osman ایالت اگیر administrativno teritorialna odinicya Osmanskoyi imperiyi Isnuvav u 1596 1687 rokah z plosheyu 25 000 km Utvorivsya z chastini eyaletu Buda na teperishnih zemlyah Ugorshini ta Slovachchini Likvidovano vnaslidok porazki osmanskih vijsk u Velikij tureckij vijni Eger Data stvorennya zasnuvannya1596 KrayinaOsmanska imperiya StolicyaEger Zaminenij naGabsburzka monarhiya Na zaminuUgorske korolivstvo 1526 1867 Chas data pripinennya isnuvannya1687 Koordinati 47 52 pn sh 20 22 sh d 47 867 pn sh 20 367 sh d 47 867 20 367IstoriyaPislya peremogi pid Mogachem u 1526 roci osmanski vijska postupovo do seredini 1550 h rokiv pidkorili centralnu ta shidnu chastini Ugorskogo korolivstva Vtim podalshomu prosuvannyu zavadiv sprotiv Avstriyi praviteli yakoyi ogolosili sebe spadkoyemcyami Ugorskogo korolivstva Vidtodi vidbuvalosya povilne prosuvannya vijsk osmaniv na zahid 1593 roku pochalasya Trinadcyatirichna vijna v Ugorshini U 1596 roci osmanskim vijskam dovelosya protistoyati Avstriyi ta yiyi soyuznikam sho vderlisya do Transilvaniyi ta Temeshvarskogo eyaletu Prote 13 zhovtnya togo zh roku sultanu Mehmedu III pidkorilasya potuzhna fortecya Eger Togo zh roku utvoreno Egerskij eyalet zavdannyam yakogo bula zahist ugorskih volodin imperij ta mozhlivist napadu na avstrijski volodinnya Jogo status ostatochno zakripleno pislya zavershennya vijni u 1606 roci Do skladu eyaletu uvijshlo dekilka shidnih sandzhakiv Budinskogo eyaletu Pivnichni sandzhaki turki zmicnili namagayuchis pereshkoditi prosuvannyu avstrijciv U vnutrishnih rajonah spriyali torgivli islamizaciyi naselennya V eyalet pereselilisya zhidi vignani z Ispaniyi v 1492 roci a stolicya Eger peretvorilasya na vazhlivij yudejskij centr Vodnochas usi cerkvi v mistah bulo peretvoreno na mecheti Vprovadzhuvavsya tureckij stil zhittya z laznyami medrese j minaretami Najvidomishimi ye turecka laznya z cilyushimi vodami pobudovana za nakazom pashi Arnauta Yiyi golovnij basejn mistitsya pid kupolom vkritim 200 000 zolotih plastinok Z pochatkom vijni zi Svyashennoyu ligoyu u 1682 roci Egerskij eyalet peretvorivsya na tranzitnij shlyah dlya osmanskih vijsk yakih zabezpechuvali harchami u mistah provinciyi Z fortec eyaletu musulmani rushili na oblogu Vidnya Pislya porazki osmanskih vijsk stanovishe provinciyi pogirshilosya U 1687 roci Eger bulo vzyato v oblogu j zahopleno zagonom na choli iz Karlom Lotarinzkim Vidtodi eyalet faktichno perestav isnuvati Ce stanovishe bulo zakripleno Karlovickim dogovorom 1699 roku PodilSkladavsya z 8 sandzhakiv Egri Segedin Sechen Gatvan Novigrad Filek DzherelaDr Dusan J Popovic Srbi u Vojvodini knjiga 1 Novi Sad 1990 Imber Colin The Ottoman Empire London Palgrave Macmillan 2002 ISBN 0 333 613872 Eger and Eger Jewish History nedostupne posilannya z lipnya 2019 Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Eger eyalet