Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Оріховський Станісла в Оріхо вськийгербу Окша пол Stanisław Orzechowsk

Оріховський Станіслав

Оріховський Станіслав
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Оріховський.

Станісла́в Оріхо́вськийгербу Окша (пол. Stanisław Orzechowski; 11 листопада 1513(15131111), Оріхівці — 1566, Журавиця) — українсько-польський релігійний діяч та мислитель доби Відродження. Перемишльський римо-католицький канонік. Письменник, оратор, філософ, історик, полеміст, гуманіст. Представник шляхетського роду Оріховських.

Станіслав Оріховський
пол. Stanisław Orzechowski
image
Уявний портрет
Народився11 листопада 1513(1513-11-11)
Перемишль, Руське воєводство, Королівство Польське[4]
Помер1566[1][2][…]
Гміна Журавиця, Перемишльський повіт
Країнаimage Королівство Польське[4]
Національністьрусин, поляк
Діяльністькатолицький священник, есеїст, debater
Відомий завдякиписьменник
Alma materПадуанський університет і Болонський університет
Знання мовпольська[5] і латина
КонфесіяКатолицизм, Реформація
РідОріховські
У шлюбі зМагдалена Холмська
ДітиАндрій
image
Герб

Один із перших представників філософської думки Ренесансу, що став заперечувати божественне походження влади. Надавав перевагу договірній теорії походження держави, яку вважав спілкою громадян, пов'язаних правом і спільною користю. Центральною темою творчості є свобода як найбільше надбанням людства, природний стан шляхетної натури. У книжечці «Baptistum Ruthenorum» («Хрещення русинів») розвивав ідею унії католицької і православної церков.

Довший час Оріховському приписували авторство специфічної формули подвійної самоідентифікації частини руської шляхти «Gente Ruthenus, natione Polonus» («Роду руського, нації польської»). Спеціальні дослідження, однак, не виявили у його творах цієї фрази. Візитівкою автора у новітній історії стало гасло «Ruthenorum me esse et libenter profiteor» — «Я русин, і охоче про це виголошую».

Життєпис

image
Будинок Станіслава Оріховського у Перемишлі

Уродженець Галичини. Народився 1513 року в селі Оріхівці, на той час Перемишльської землі Руського воєводства, в сім'ї руського шляхтича-католика Станіслава Оріховського — придворного польського короля Яна І Ольбрахта, який потім став писарем Перемишльської землі. Мати — шляхтянка Ядвіга Баранецька, дочка православного священика. За даними дослідників, міг мати до 12-ти братів та сестер. За відомостями, викладеними в листі до нунція Джан-Франческо Коммендоні, його предками були польські лицарі, що прибули до «Русі», народився в день св. Мартина.

Батько вирішив, що в житті він мав стати духівником. У 12-річному віці отримав нижчі капланські свячення, батько «вистарав» для нього посаду перемиського каноніка. 5 липня 1525 року був прийнятий до Перемиської капітули РКЦ.

Початкове навчання здобув у катедральній школі нижчого ступеня в Перемишлі, де отримав «початки письма і всіляких наук, відповідних хлоп'ячим літам», відзначаючись «швидким розумом і доброю пам'яттю». 1526 року продовжив освіту в Краківському університеті (вписаний до метрики 5 серпня 1526). Не задоволений схоластикою, що переважала тут, багато часу віддав приватним студіям; зокрема, вивчав лекцію Еразма Роттердамського «Apoftegmaty». Потім навчався у Відні (1527), де його наставником був відомий гуманіст і поет, професор Віденського університету Александр Брасікан.

image
Станіслав Оріховський

1529 року, можливо, через підхід до міста османських військ, переїздить навчатись до Віттенберзького університету, потрапляє під вплив відомого реформатора Церкви Мартіна Лютера та його соратника гуманіста Філіппа Меланхтона. Мартіну Лютеру настільки припав до душі гострий на розум юнак, що він поселив його у себе. Весною 1530 року перебував в Польщі, 17 травня свідчив у ректорському суді після позову батька на його опікуна Антонія з Напаханя через вимагання цінної книги. Через Вроцлав вирушив знову до Віттенберґу, де влітку 1531 слухав виклади Меланхтона. Батько, не бажаючи його переходу на інший обряд, досить скоро наказав йому покинути Віттенберґ.

Згодом Станіслав відбуває до Італії, де слухає лекції в Падуанському (1532) та Болонському університетах (1540), вдосконалює освіту в Римі та Венеції. До кола його знайомих і близьких приятелів входили визначні церковні й державні діячі — Александр Фарнезе, Франціско Коммендоні, Гієронімо Гінуччі, філософи Антоні Пассера та Гаспар Контаріні. Не менш іменитих друзів мав у Німеччині — Лукас Кранах Старший, , Альбрехт Дюрер.

1541 або 1543 року, після сімнадцятирічного перебування за кордоном, Оріховський повертається назавжди на батьківщину. Оселяється у родовому маєтку. Під тиском обставин й супроти власної волі приймає сан священика: на субдиякона його, всупереч звичаїв через неприйняття С. Оріховським причастя, через вельми тісні зв'язки з його батьком, висвятив Пйотр Стажеховський. Батько через недійсність свячення пізніше прокляв усіх нащадків С. Оріховського.

1550 року склав з себе повноваження пробоща, в середині грудня сприяв шлюбу приятеля-ксьондза Марціна Кровицького. Під час Пйотркувського сейму 1552 року мав багато захисників на чолі з Яном Амором Тарновським (також підтримав Петро Боратинський), що сприяло компромісному рішенню. Єпископи зняли відлучення (пол. klatwa), повернули духовний сан, і так отримали одного з найбільших захисників РКЦ в Польщі. Правдоподібно, був автором брошури «Narzekanie z wyznanim wiary nieboszczyka księdza biscupa kujawskiego Jana Drohojowskiego…», в якій критикував певних польських єпископів, РКЦ. Виступав на сеймику в Судовій Вишні 13 березня 1566 року. Заповіт написав перед смертю дружини в квітні 1566 року.

Оріховський усвідомлював себе русином. Свої твори часто підписував подвійним прізвищем — Оріховський-Роксолан або Оріховський-Русин. У них він виступає на захист України від османсько-татарських вторгнень, симпатизує православній релігії (будучи католиком).

Сім'я

Заручився із Софією Страшувною — двірською Пйотра Кміти у , про це інформував шляхту Руського воєводства на сеймику в Судовій Вишні 10 квітня 1550 року. За це єпископ Дзядуський погрожував йому відлученням. Погодились чекати дозволу з Риму. Петро Кміта за цей час видав Софію заміж, єпископ Самуель Мацейовський посадив до в'язниці Валентія з Кщонова.

9 або 19 лютого 1551 року в кальвінському зборі Льсціна (пол. Lścin, поблизу Єнджеюва) взяв шлюб з Маґдаленою Хелмською. За це був викликаний на суд єпископів, 8 квітня 1551 року судом шлюб був визнаний недійсним, Станіслав Оріховський був відлучений (виклятий) як «єретик», покараний вигнанням, конфіскацією майна. Під час зачитування вироку в Перемиській катедрі разом з озброєними шляхтичами увійшов до храму, де з амвону промовляв на свій захист. Потім подав скаргу до міського суду, написав також до Папи Юлія ІІІ. Дружині записав «оправу» на дідичних сільцях Баранчиці (під Самбором, тепер Баранівці) і Журавиці. Дружина померла в квітні 1566 року, мали дітей Андрія — старосту лайського (Інфляндія), ротмістра; Станіслава, Реміґія, Софію, Анну.

Світогляд

Станіслав Оріховський-Роксолан — різноплановий мислитель, який виявив свої таланти у політиці, філософії, етиці, історії. У галузі політики висловлював ідею «європейського дому» — згуртування європейських народів для подолання османської експансії. Оріховський — один із перших в Європі ідеолог освіченої монархії (вважав доцільним мати «філософа на троні»). Аналізував природу монархічної держави, вважав за необхідне дотримуватися виборності короля всім народом. Разом з тим, працював над основами теорії демократичної держави, де влада підзвітна народові. Відстоював тезу відокремлення церкви від держави та верховенство світської влади. Вважав необхідним підпорядкувати приватні інтереси суспільним. У громадському житті найголовнішим вважав принцип спільного блага. Вважав, що целібат суперечить природі людини, її праву мати сім'ю і продовжувати рід. Звертався до Папи Римського з проханням скасувати целібат. Зокрема, цьому присвячена брошура «Pro ecclesia Christi» (Краків, 1546). Захищав Валентія з Кщонова — першого одруженого ксьондза. Високо цінував освіту, мораль, рідну мову, культуру, релігійну толерантність, вільний вибір релігії, віру предків, гідність людини, патріотизм, служіння державі, громадську активність. У галузі історії Оріховський підтримував цінності самосвідомості народу, історичної пам'яті, виховання патріотичних почуттів, любові до вітчизни. Саме йому належить фраза — «Я з рутенців, про що кажу охоче і з гордістю».

В історичній схемі Станіслава Оріховського до територій, наданих Александром Македонським за так званою Грамотою Александра Македонського слов'янам, зараховувалася Рутенія (Русь). Причому появу цієї грамоти Оріховський пов'язував із перемогою «полководців» Александра Македонського (якому приписував слов'янське походження) — Чеха, Леха, Руса (Роксолана). У праці «Напучення польському королю Сигізмунду Августу» виклав своє бачення образу ідеального короля. Щоб стати ідеальним королем для своїх підданих, філософ радить дотримуватися таких правил (в лапках — цитати з праці Станіслава Оріховського):

1. Прагнути справедливості та самовдосконалення:

«не всяка людина здатна бути при владі, а лише така, що за природою своєю прагне до правди і справедливості. Але й цього недостатньо. Треба, щоб прагнула вона до науки, яка саму людину зробить і правдивою, і справедливою.»

2. Добирати гідне оточення:

«А чи ти знаєш приятелів короля? Знаю, відповів би, то й що? А чи всі вони гідні жити поруч короля? Я б засумнівався і, якби наполягав, сказав: Ні, не всі. Хто ж вони, ті, хто не гідний короля? Відповідаю: Ті, хто завжди хвалить його.»

3. Дотримуватися розподілу повноважень:

«якщо сам будеш піклуватися про все у державі, будеш не королем, а дуже нещасним підданим.» або більш художня версія цієї думки «Чи добре плаватиметься кораблю, де капітан сам хоче гребти, кинути стерно й вести спостереження за небом, зірками та вітром?»

4. Вибрати правильне місце для мешкання:

«Ти — сторож королівства, так ми раніше вирішили. Місце ж сторожа, природно, не всередині, а поза тими речами, які стереже.»

5. Дбати про прихильників, адже «Без прихильності підданих неміцною і непевною буває влада королів.»

«По-перше, якщо нічого не називатимеш у державі своїм, а лиш одній республіці все приналежним вважатимеш і покажеш, що ти, король, є ніби сторожем держави. Бо сторож жодну річ з тих, які стереже, не може назвати своєю… Друга ж річ, яка викликає велику доброзичливість у підданих, коли тих, яких ті правителі зараховують до свого почту, ласкавістю своєю оточиш.»

6. Раціоналізувати службу у війську:

«Зроби так, щоб певний час по черзі воювало кілька воєводств: одного року, наприклад, певні якісь три воєводства, а іншого року — інші три. Таким способом найкраще державу захистиш. Супроти ж особливо великої ворожої сили готував би посполите рушення.»

7. Понад усе поважати закон:

«А тепер поясню тобі, що таке закон. Він, як я вже показував, сам є правителем вільної держави, але мовчазним, сліпим і глухим. Завдяки йому обирається одна людина, яку ми звемо королем. Вона є вустами, очима й вухами закону. Якби закон міг вислуховувати, вести бесіди, ніхто не обирав би короля; бо закон сам навчає, що слід робити. А тому, що всього цього робити не може, прибирає собі посередника — короля. Коли ж якийсь требоніанець — один з римських рабів, наприклад, Ульпіан, влещуючись до тебе, скаже, що ти наймогутніший у своїй державі, не погоджуйся. Скажи, що у твоїй батьківщині править не людина, а закон. Отже, коли тебе запитають: хто ти? — відповідай побожно і правдиво так: я король — вуста, очі й вуха закону, а точніше, інтерпретатор закону, який присягнувся віру в королівстві зміцнювати і нічого іншого не робити, як тільки те, що закон скаже. Така відповідь буде не лише правдивою, а й преславною, величною і гідною спадкоємця Казимира Великого.»

8. Обрати потужний сенат:

«король (оскільки не сам по собі, але з ласки своїх підданих правителем у республіці стає), щоб більше державі прислужитися, обирає собі в спільники найкращих, найвидатніших з-поміж громадян і з допомогою їхнього авторитету, порад і думок оберігає республіку і в час війни, і в час миру. (…) коли добірних мужів залучатимеш до сенату, ні про що так не дбай, як щоб між сенаторами була належна згода. Бо ніщо так швидко не руйнує держави, як чвари в сенаті.»

9. Запровадити незалежну судову систему:

«якби колись те рішення попереднього сейму ти прийняв, те, в якому сказано, що треба встановити в державі суд з виборних суддів і туди передати всі суперечки з приводу приватних справ, щоб ти не міг оскаржити їх.»

10. Не втручатися у справи церкви:

«за яким правом король у церкві вибирає єпископа? Чим ти кращий за мене, чи будь-кого іншого? Адже при однакових правах у всіх однакова сила. … Ще більший гріх, коли при виборах єпископа виголошують такі слова: „Королівська величність за твоє вірне низькопоклонство дарує тобі сан єпископа“.»

«Gente Ruthenus natione Polonus»

Докладніше: Gente Ruthenus, natione Polonus

Писав переважно латиною та польською мовою на теми державного устрою та релігії. Виступав на захист руської мови, підкреслював своє руське походження. Підписувався як «Orichovius Roxolanus» — Оріховський-Роксолан (русин).

Майже у всіх творах Станіслава Оріховського добре простежується його політична і етнічно-культурна самоідентифікація. Підписуючи свої твори, біля свого прізвища він ставив слова «Роксолан» або «Рутенець» («русин»), тому і відомий в історії як Оріховський-Роксолан (Orichovius Roxolanus). Відкрито ідентифікував він себе як «русина» в більшості своїх творів. Так, в одному з них — політичному трактаті «Зразковий підданий» (в українському перекладі більше відомий як «Напучення польському королеві Сигізмунду Августу») — Оріховський заявляє: «Я русин, гордий цим, охоче про це повсюдно кажу». Свій рідний Перемишль Оріховський неодноразово називає «руським». У листі до П. Рамузіо він пише: «Перемишль, досить показне місце в Русі». Русь він називає «своєю батьківщиною», взагалі для творів Оріховського характерна опозиція «ми — вони». До перших він відносить власне Русь і Польщу (хоча останню і не завжди), до других — Московію, Угорщину та інші зарубіжні країни.

Однак з «русинської» ідентифікацією в творах С. Оріховського органічно переплітається і тотожність з Польською державою, її релігією і культурою. У листі до П. Гамрата Оріховський пише: «Я людина рутенського роду, народився і вихований був у римському обряді». Ідентифікація з Польською державою добре простежується в листі до італійського гуманіста П. Рамузіо, де С. Оріховський відзначає, що студентів із земель Русі в західноєвропейських університетах називають поляками, оскільки вона «є провінцією, що входить до складу Польщі». Не чужою для Оріховського є і польська ідея сарматизму, сарматом він вважає і себе

Станіславу Оріховському довгий час приписували авторство формули ідентифікації українського шляхтича в Польщі: «руського племені польської нації» («gente Ruthenus natione Polonus»), що як не можна краще свідчить про дуалізм політичної свідомості. Дослідження, однак, не виявили у його творах такої формули, найбільш близькою за змістом є фраза «gente Roxolanus, natione vero Polonus» («роду роксоланського, походження польського»), що вказує на намагання автора вказати на своє походження від роксоланів, що вважались частиною сарматів, від яких виводила своє походження шляхта Речі Посполитої. Причиною помилки можна вважати неуважність ряду польських дослідників, що розробляли тематику так званої шляхетської нації Речі Посполитої. Проте, С. Оріховський, безумовно, добре бачив вплив етнічного, релігійного та ін. аспектів на життя суспільства. Зокрема йому належить формула самоідентифікації «Gente Scythia, natione Ruthenia» («Роду скіфського, народу руського»). Неоднозначність інтерпретацій ідентичнісних заяв Оріховського, скоріш за все, пов'язана із намаганням ряду істориків обґрунтувати наявність у Речі Посполитій надетнічної та надконфесійної «шляхетської нації», котра стала прототипом сучасної польської (одна із ідей польського романтизму). Разом із тим, пояснення складного самоусвідомлення Станіслава Оріховського можна шукати у його змішаному русько-польському походженні, а очевидна перевага руської ідентичності пояснюється регіональним патріотизмом та солідарністю із регіоном Галицької Русі, де він народився. З огляду на це професор Гарвардського університету Сергій Плохій пропонує розглядати досвід самовизначення Станіслава Оріховського як приклад «тривкості руської ідентичності на землях Польського королівства та її здатність асимілювати нових зверхників — польську шляхту».

Право

С. Оріховський уперше в історії західноєвропейської та вітчизняної культури сформував та обрав основою осмислення державно-правових інститутів концепцію природного права; одним із перших в історії вітчизняної правової думки підтримав теорію суспільного договору походження держави; став першим українським мислителем, який у своїх філософських трактатах обґрунтовував окремі елементи правової держави (верховенство права, верховенство закону, принцип поділу влади на гілки та їх розмежування, визнання держави гарантом прав і свобод людини та безумовним носієм обов'язків перед нею); значну увагу приділив феномену свободи і принципам справедливості, рівності та невідчужуваності прав людини. Крім цього, основними об'єктами, які потрапили у поле осмислення та філософствування гуманіста, були проблеми оптимальної форми правління держави, яка б забезпечувала суспільне благо, гарантії прав та свобод людини, не суперечила і не порушувала постулати природно-правової концепції; правовий статус монарха у державі; правовий статус сенату; окремі аспекти внутрішньої та зовнішньої політики; співвідношення світської й духовної влади; взаємозв'язок моралі та політики; взаємозв'язок природного і позитивного права.

У системності та глибині осмислення природного права саме український мислитель більше, ніж на півстоліття випередив Г. Гроція, якому й досі низка сучасних дослідників віддає авторство природно-правової теорії. Зважаючи на це, українська вчена Оксана Дуфенюк обґрунтовує позицію визнання С. Оріховського основоположником теорії природного права в Європі.

Елементи сарматизму

Не дивлячись на, загалом, гуманістичні погляди та вплив Реформації, для Оріховського характерними є і елементи супремасизму, притаманного ідеології так званого «Сарматизму». Зокрема, Оріховський стверджує генетичну неповноцінність певних народів у порівнянні з іншими. Наприклад у «Польських політичних діалогах» він запитує:

«чи може Литва бути рівною Польщі? Ні не може. (бо) литовці звикли підкорятись, немає в них вродженого відчуття свободи і шляхетського благородства. Литовці з народження невільники. Жоден представник іншої нації чи литвин чи русин не може „навчитись“ цьому».

Праці

  • Дві промови «Про турецьку загрозу» (Краків. 1543—1544 pp.).
  • До римського Папи, який вигадав целібат
  • На промову Станіслава Оріховського, спрямовану проти запеклих оборонців ганебного целібату
  • Лист до Павла Рамузіо
  • Лист до Джан-Франческо (Яна Франціска) Коммендоні (10 грудня 1564, Радимно)
  • «Про целібат» (Краків, 1547); магнат Ґурка Анджей став після цього його великим шанувальником та «опорою»
  • «Настанови польському королеві Сигизмунду Августу» (1543 p. і 1548 p.)
  • «Літопис» (1554 p.)
  • «Промова на похороні Сигизмунда І» (Венеція, 1548 p.), введена до антології «Промови найвидатніших мужів» (Венеція, 1559 р.), перевидана (Париж, 1566 p.; 1568 p. — Венеція, 1569 p. і 1586 p. — Кельн).
  • Annales - Добромиль, друкарня Я. Шеліги, 1611
  • Fidelis subditus - Львів, друкарня Шеліги, 1632
  • «Природне право» (не збереглася).
  • Станіслав Оріховський, твори, Дніпро, 2004, 672 сторінок
  • Промова з нагоди одруження короля Сигізмунда ІІ Августа
  • Діатриба
  • Химера
  • Квінкунс (2 частини)
  • Автор багатьох листів, зокрема, 1 лютого 1546 написав краківському єпископу Самуелю Мацейовському з нагоди призначення, у ньому критикує католицький клір, має спрямування проти лютеранства
  • image
    Обкладинка «Анналів», Ґданськ, 1643
  • image
    «Квінкунс», 1564 р.
  • image
    «Квінкунс», 1564 р.
  • image
    «Химера», 1563 р.

Вшанування

  • 2004 р. було видано збірку перекладів праць Станіслава Оріховського
  • 2013 р. низка наукових осередків України (КНУ імені Тараса Шевченка, ЛНУ імені Івана Франка, ПХДПУ імені Григорія Скороводи та ін.) ініціює заходи з нагоди 500-річчя філософа [1]
  • З 2015 року в Дніпрі існує
  • Українська Лютеранська Церква вважає Станіслава Оріховського одним з засновників своєї релігії.

Коментарі

  1. Інші варіанти імені: Станіслав Оріховський-Русин, Станіслав Оріховський-Роксолан.

Примітки

  1. SNAC — 2010.
    d:Track:Q29861311
  2. Faceted Application of Subject Terminology
    d:Track:Q3294867d:Track:Q846596
  3. Early Modern Letters Online
    d:Track:Q44526767
  4. Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
    d:Track:Q19938912d:Track:Q54837d:Track:Q193563
  5. Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
    d:Track:Q19938912d:Track:Q54837d:Track:Q193563
  6. David Althoen, «Natione Polonus and the Narud Szlachecki: Two Myths of National Identity and Noble Solidaryty», p.494-499
  7. Redakcja. Orzechowski Stanisław h. Oksza (1513—1566)… — S. 287.
  8. Українська література XIV—XVI ст.… — С. 156.
  9. Вирський Д. «Жонатий ксьондз»… — С. 74.
  10. Українська література XIV—XVI ст.… С. 162—163
  11. Sypayłłówna M. Boratyński Piotr, h. Korczak (1509—1558) // Polski Słownik Biograficzny. — Kraków : Polska Akademia Umiejętności, Skład Główny w Księgarniach Gebethnera i Wolffa, 1936. — T. II/1, zeszyt 1 : Beyzym Jan — Brownsford Marja. — S. 310. (пол.)
  12. Redakcja. Orzechowski Stanisław h. Oksza (1513—1566)… — S. 289—290.
  13. Kot S. Drohojowski Jan h. Korczak (ok. 1505 †1557) // Polski Słownik Biograficzny. — Kraków, 1939-46. — T. V/1, zeszyt 21. — S. 382. (пол.)
  14. Redakcja. Orzechowski Stanisław h. Oksza (1513—1566)… — S. 291—292.
  15. Redakcja. Orzechowski Stanisław h. Oksza (1513—1566)… — S. 289.
  16. Вирський Д. «Жонатий ксьондз»… — С. 86.
  17. Оріховський-Роксолан С. Листи // ІЗБОРНИК. Історія України IX—XVIII ст. Першоджерела та інтерпретації [Электронны рэсурс]. — 2002. — Рэжым доступа: http://izbornyk.org.ua/old14_16/old14_08.htm - Дата доступа : 04.02.2012.
  18. Попель, Р.І. Феномен двайной палітычнай свядомасці на прыкладзе гістарычнай спадчыны Станіслава Арыхоўскага-Раксалана / Р. І. Попель // Электронная бібліятэка БДУ [Электронны рэсурс]. — 2011. — Рэжым доступу: http://elib.bsu.by/handle/123456789/3561 [ 2014-07-14 у Wayback Machine.]
  19. David Althoen, "Natione Polonus and the Narud Szlachecki: Two Myths of National Identity and Noble Solidaryty", p.499-504
  20. Sergii Plokhy, The Origins of the Slavic Nation/ Gente Ruthenus, natione Polonus, Cambrige University Press, 2006
  21. Українські гуманісти епохи Відродження: Антологія у двої частинах, відп. ред. В.М.Нічик, ч.1, Київ, 1995, с.228
  22. Andrzej Zajaczkowski, Szlachta polska. Kultura i struktura,Warshawa, 1993
  23. Сергій Плохій Походження слов`янських націй. Домодерні ідентичності в Україні, Росії та Білорусі, Київ, Критика, 2015 -С.190
  24. Orzechowski St. Polskie dialogi polityczne // Biblioteka pisarzy Polskih. Krakow, 1919. S. 268
  25. Українська література XIV—XVI ст.… С. 155
  26. Вирський Д. «Жонатий ксьондз»… — С. 79-80.
  27. Вирський Д. «Жонатий ксьондз»… — С. 79.

Джерела та література

  • Вирський Д. «Жонатий ксьондз»: справа з одруженням Станіслава Оріховського-Роксолана 1551 р. // Український історичний журнал. — К. — 2014 — № 1 (514) (січ.—лют.). — С. 73—89. — ISSN 0130-5247.
  • Вирський Д. Станіслав Оріховський-Роксолан як історик та політичний мислитель. — К. — Кременчук: Вид-во КДПУ, 2001. — 217 с.
  • Історія України в особах: IX—XVIII ст. — К. : Видавництво «Україна», 1993. — 396 с.
  • Сас П. М. Оріховський Станіслав // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2010. — Т. 7 : Мл — О. — С. 634. — .
  • Сас П. М. Українсько-польський мислитель доби Відродження Станіслав Оріховський: на шляху до історизму нового часу // Український історичний журнал. — К.: «Наукова думка», 1991. — Вип. 1, (№ 359)
  • Станіслав Оріховський. Твори. — К. : Дніпро, 2004. — 672 с., іл. — .
  • Українська література XIV—XVI ст. — К. : Наукова думка, 1988. — 600 с. — С. 155—166, 534—535. — .
  • Попель Р. І. Феномен двайной палітычнай свядомасці на прыкладзе гістарычнай спадчыны Станіслава Арыхоўскага-Раксалана / Р. І. Попель // Роль личности в истории: реальность и проблемы изучения: науч. сб. (по материалам 1-й Международной научно-практической Интернет-конференции) / редкол. В. Н. Сидорцов (отв. ред.) [и др.]. — Минск: БГУ, 2011. — С. 15—18. У Электроннай бібліятэцы БДУ http://elib.bsu.by/handle/123456789/3561
  • Niesiecki K. Korona Polska przy Złotey Wolnosci Starożytnemi Wszystkich Kathedr, Prowincyi y Rycerstwa Kleynotami Heroicznym Męstwem y odwagą, Naywyższemi Honorami a naypierwey Cnotą, Pobożnością y Swiątobliwością Ozdobiona… — Lwów: w drukarni Collegium Lwowskiego Societatis Jesu, 1740. — T.3.— 938 s. — S. 481—483. (пол.)
  • Redakcja. Orzechowski Stanisław h. Oksza (1513—1566) // Polski Słownik Biograficzny. — Wrocław — Warszawa — Kraków — Gdańsk: Zakład Narodowy Imienia Ossolińskich, Wydawnictwo Polskiej Akademii Nauk, 1979. — T. XXIV/2, zeszyt 101. — S. 287—292. (пол.)

Література

  • Т. Бевз. Оріховський-Роксолян Станіслав // Політична енциклопедія. Редкол.: Ю. Левенець (голова), Ю. Шаповал (заст. голови) та ін. — К.:Парламентське видавництво, 2011. — с.523
  • Оріховський, Станіслав // Філософський енциклопедичний словник / В. І. Шинкарук (гол. редкол.) та ін. — Київ : Інститут філософії імені Григорія Сковороди НАН України : Абрис, 2002. — С. 454. — 742 с. — 1000 екз. — ББК (87я2). — .

Посилання

  • Оріховський // Україна в міжнародних відносинах. Енциклопедичний словник-довідник. Випуск 6. Біографічна частина: Н–Я / Відп. ред. М.М. Варварцев. — К.: Ін-т історії України НАН України, 2016. — с.59-60
Вікіцитати містять висловлювання від або про: Оріховський Станіслав
  • Дуфенюк Оксана. Філософсько-правова спадщина С. Оріховського: феномен професіоналізму правоохоронця
  • Еволюція політичних поглядів українських інтелектуалів XVI—XVIII століть
  • Перелік документів за теґом «Станіслав Оріховський» на Медієвісті
  • Праці на Ізборнику
  • Станіслав Оріховський-Роксолан
  • Станіслав Оріховський — оратор
  • Попель Р.І. Феномен двайной палітычнай свядомасці на прыкладзе гістарычнай спадчыны Станіслава Арыхоўскага-Раксалана (біл.)
  • (пол.)
  • Stanisław Orzechowski Żywot i śmierć Jana Tarnowskiego (пол.)

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Orihovskij Stanisla v Oriho vskijgerbu Oksha pol Stanislaw Orzechowski 11 listopada 1513 15131111 Orihivci 1566 Zhuravicya ukrayinsko polskij religijnij diyach ta mislitel dobi Vidrodzhennya Peremishlskij rimo katolickij kanonik Pismennik orator filosof istorik polemist gumanist Predstavnik shlyahetskogo rodu Orihovskih Stanislav Orihovskijpol Stanislaw OrzechowskiUyavnij portretNarodivsya11 listopada 1513 1513 11 11 Peremishl Ruske voyevodstvo Korolivstvo Polske 4 Pomer1566 1 2 Gmina Zhuravicya Peremishlskij povitKrayina Korolivstvo Polske 4 Nacionalnistrusin polyakDiyalnistkatolickij svyashennik eseyist debaterVidomij zavdyakipismennikAlma materPaduanskij universitet i Bolonskij universitetZnannya movpolska 5 i latinaKonfesiyaKatolicizm ReformaciyaRidOrihovskiU shlyubi zMagdalena HolmskaDitiAndrijGerbVislovlyuvannya u Vikicitatah Mediafajli u Vikishovishi Odin iz pershih predstavnikiv filosofskoyi dumki Renesansu sho stav zaperechuvati bozhestvenne pohodzhennya vladi Nadavav perevagu dogovirnij teoriyi pohodzhennya derzhavi yaku vvazhav spilkoyu gromadyan pov yazanih pravom i spilnoyu koristyu Centralnoyu temoyu tvorchosti ye svoboda yak najbilshe nadbannyam lyudstva prirodnij stan shlyahetnoyi naturi U knizhechci Baptistum Ruthenorum Hreshennya rusiniv rozvivav ideyu uniyi katolickoyi i pravoslavnoyi cerkov Dovshij chas Orihovskomu pripisuvali avtorstvo specifichnoyi formuli podvijnoyi samoidentifikaciyi chastini ruskoyi shlyahti Gente Ruthenus natione Polonus Rodu ruskogo naciyi polskoyi Specialni doslidzhennya odnak ne viyavili u jogo tvorah ciyeyi frazi Vizitivkoyu avtora u novitnij istoriyi stalo gaslo Ruthenorum me esse et libenter profiteor Ya rusin i ohoche pro ce vigoloshuyu ZhittyepisBudinok Stanislava Orihovskogo u Peremishli Urodzhenec Galichini Narodivsya 1513 roku v seli Orihivci na toj chas Peremishlskoyi zemli Ruskogo voyevodstva v sim yi ruskogo shlyahticha katolika Stanislava Orihovskogo pridvornogo polskogo korolya Yana I Olbrahta yakij potim stav pisarem Peremishlskoyi zemli Mati shlyahtyanka Yadviga Baranecka dochka pravoslavnogo svyashenika Za danimi doslidnikiv mig mati do 12 ti brativ ta sester Za vidomostyami vikladenimi v listi do nunciya Dzhan Franchesko Kommendoni jogo predkami buli polski licari sho pribuli do Rusi narodivsya v den sv Martina Batko virishiv sho v zhitti vin mav stati duhivnikom U 12 richnomu vici otrimav nizhchi kaplanski svyachennya batko vistarav dlya nogo posadu peremiskogo kanonika 5 lipnya 1525 roku buv prijnyatij do Peremiskoyi kapituli RKC Pochatkove navchannya zdobuv u katedralnij shkoli nizhchogo stupenya v Peremishli de otrimav pochatki pisma i vsilyakih nauk vidpovidnih hlop yachim litam vidznachayuchis shvidkim rozumom i dobroyu pam yattyu 1526 roku prodovzhiv osvitu v Krakivskomu universiteti vpisanij do metriki 5 serpnya 1526 Ne zadovolenij sholastikoyu sho perevazhala tut bagato chasu viddav privatnim studiyam zokrema vivchav lekciyu Erazma Rotterdamskogo Apoftegmaty Potim navchavsya u Vidni 1527 de jogo nastavnikom buv vidomij gumanist i poet profesor Videnskogo universitetu Aleksandr Brasikan Stanislav Orihovskij 1529 roku mozhlivo cherez pidhid do mista osmanskih vijsk pereyizdit navchatis do Vittenberzkogo universitetu potraplyaye pid vpliv vidomogo reformatora Cerkvi Martina Lyutera ta jogo soratnika gumanista Filippa Melanhtona Martinu Lyuteru nastilki pripav do dushi gostrij na rozum yunak sho vin poseliv jogo u sebe Vesnoyu 1530 roku perebuvav v Polshi 17 travnya svidchiv u rektorskomu sudi pislya pozovu batka na jogo opikuna Antoniya z Napahanya cherez vimagannya cinnoyi knigi Cherez Vroclav virushiv znovu do Vittenbergu de vlitku 1531 sluhav vikladi Melanhtona Batko ne bazhayuchi jogo perehodu na inshij obryad dosit skoro nakazav jomu pokinuti Vittenberg Zgodom Stanislav vidbuvaye do Italiyi de sluhaye lekciyi v Paduanskomu 1532 ta Bolonskomu universitetah 1540 vdoskonalyuye osvitu v Rimi ta Veneciyi Do kola jogo znajomih i blizkih priyateliv vhodili viznachni cerkovni j derzhavni diyachi Aleksandr Farneze Francisko Kommendoni Giyeronimo Ginuchchi filosofi Antoni Passera ta Gaspar Kontarini Ne mensh imenitih druziv mav u Nimechchini Lukas Kranah Starshij Albreht Dyurer 1541 abo 1543 roku pislya simnadcyatirichnogo perebuvannya za kordonom Orihovskij povertayetsya nazavzhdi na batkivshinu Oselyayetsya u rodovomu mayetku Pid tiskom obstavin j suproti vlasnoyi voli prijmaye san svyashenika na subdiyakona jogo vsuperech zvichayiv cherez neprijnyattya S Orihovskim prichastya cherez velmi tisni zv yazki z jogo batkom visvyativ Pjotr Stazhehovskij Batko cherez nedijsnist svyachennya piznishe proklyav usih nashadkiv S Orihovskogo 1550 roku sklav z sebe povnovazhennya probosha v seredini grudnya spriyav shlyubu priyatelya ksondza Marcina Krovickogo Pid chas Pjotrkuvskogo sejmu 1552 roku mav bagato zahisnikiv na choli z Yanom Amorom Tarnovskim takozh pidtrimav Petro Boratinskij sho spriyalo kompromisnomu rishennyu Yepiskopi znyali vidluchennya pol klatwa povernuli duhovnij san i tak otrimali odnogo z najbilshih zahisnikiv RKC v Polshi Pravdopodibno buv avtorom broshuri Narzekanie z wyznanim wiary nieboszczyka ksiedza biscupa kujawskiego Jana Drohojowskiego v yakij kritikuvav pevnih polskih yepiskopiv RKC Vistupav na sejmiku v Sudovij Vishni 13 bereznya 1566 roku Zapovit napisav pered smertyu druzhini v kvitni 1566 roku Orihovskij usvidomlyuvav sebe rusinom Svoyi tvori chasto pidpisuvav podvijnim prizvishem Orihovskij Roksolan abo Orihovskij Rusin U nih vin vistupaye na zahist Ukrayini vid osmansko tatarskih vtorgnen simpatizuye pravoslavnij religiyi buduchi katolikom Sim ya Zaruchivsya iz Sofiyeyu Strashuvnoyu dvirskoyu Pjotra Kmiti u pro ce informuvav shlyahtu Ruskogo voyevodstva na sejmiku v Sudovij Vishni 10 kvitnya 1550 roku Za ce yepiskop Dzyaduskij pogrozhuvav jomu vidluchennyam Pogodilis chekati dozvolu z Rimu Petro Kmita za cej chas vidav Sofiyu zamizh yepiskop Samuel Macejovskij posadiv do v yaznici Valentiya z Kshonova 9 abo 19 lyutogo 1551 roku v kalvinskomu zbori Lscina pol Lscin poblizu Yendzheyuva vzyav shlyub z Magdalenoyu Helmskoyu Za ce buv viklikanij na sud yepiskopiv 8 kvitnya 1551 roku sudom shlyub buv viznanij nedijsnim Stanislav Orihovskij buv vidluchenij viklyatij yak yeretik pokaranij vignannyam konfiskaciyeyu majna Pid chas zachituvannya viroku v Peremiskij katedri razom z ozbroyenimi shlyahtichami uvijshov do hramu de z amvonu promovlyav na svij zahist Potim podav skargu do miskogo sudu napisav takozh do Papi Yuliya III Druzhini zapisav opravu na didichnih silcyah Baranchici pid Samborom teper Baranivci i Zhuravici Druzhina pomerla v kvitni 1566 roku mali ditej Andriya starostu lajskogo Inflyandiya rotmistra Stanislava Remigiya Sofiyu Annu SvitoglyadStanislav Orihovskij Roksolan riznoplanovij mislitel yakij viyaviv svoyi talanti u politici filosofiyi etici istoriyi U galuzi politiki vislovlyuvav ideyu yevropejskogo domu zgurtuvannya yevropejskih narodiv dlya podolannya osmanskoyi ekspansiyi Orihovskij odin iz pershih v Yevropi ideolog osvichenoyi monarhiyi vvazhav docilnim mati filosofa na troni Analizuvav prirodu monarhichnoyi derzhavi vvazhav za neobhidne dotrimuvatisya vibornosti korolya vsim narodom Razom z tim pracyuvav nad osnovami teoriyi demokratichnoyi derzhavi de vlada pidzvitna narodovi Vidstoyuvav tezu vidokremlennya cerkvi vid derzhavi ta verhovenstvo svitskoyi vladi Vvazhav neobhidnim pidporyadkuvati privatni interesi suspilnim U gromadskomu zhitti najgolovnishim vvazhav princip spilnogo blaga Vvazhav sho celibat superechit prirodi lyudini yiyi pravu mati sim yu i prodovzhuvati rid Zvertavsya do Papi Rimskogo z prohannyam skasuvati celibat Zokrema comu prisvyachena broshura Pro ecclesia Christi Krakiv 1546 Zahishav Valentiya z Kshonova pershogo odruzhenogo ksondza Visoko cinuvav osvitu moral ridnu movu kulturu religijnu tolerantnist vilnij vibir religiyi viru predkiv gidnist lyudini patriotizm sluzhinnya derzhavi gromadsku aktivnist U galuzi istoriyi Orihovskij pidtrimuvav cinnosti samosvidomosti narodu istorichnoyi pam yati vihovannya patriotichnih pochuttiv lyubovi do vitchizni Same jomu nalezhit fraza Ya z rutenciv pro sho kazhu ohoche i z gordistyu V istorichnij shemi Stanislava Orihovskogo do teritorij nadanih Aleksandrom Makedonskim za tak zvanoyu Gramotoyu Aleksandra Makedonskogo slov yanam zarahovuvalasya Ruteniya Rus Prichomu poyavu ciyeyi gramoti Orihovskij pov yazuvav iz peremogoyu polkovodciv Aleksandra Makedonskogo yakomu pripisuvav slov yanske pohodzhennya Cheha Leha Rusa Roksolana U praci Napuchennya polskomu korolyu Sigizmundu Avgustu viklav svoye bachennya obrazu idealnogo korolya Shob stati idealnim korolem dlya svoyih piddanih filosof radit dotrimuvatisya takih pravil v lapkah citati z praci Stanislava Orihovskogo 1 Pragnuti spravedlivosti ta samovdoskonalennya ne vsyaka lyudina zdatna buti pri vladi a lishe taka sho za prirodoyu svoyeyu pragne do pravdi i spravedlivosti Ale j cogo nedostatno Treba shob pragnula vona do nauki yaka samu lyudinu zrobit i pravdivoyu i spravedlivoyu 2 Dobirati gidne otochennya A chi ti znayesh priyateliv korolya Znayu vidpoviv bi to j sho A chi vsi voni gidni zhiti poruch korolya Ya b zasumnivavsya i yakbi napolyagav skazav Ni ne vsi Hto zh voni ti hto ne gidnij korolya Vidpovidayu Ti hto zavzhdi hvalit jogo 3 Dotrimuvatisya rozpodilu povnovazhen yaksho sam budesh pikluvatisya pro vse u derzhavi budesh ne korolem a duzhe neshasnim piddanim abo bilsh hudozhnya versiya ciyeyi dumki Chi dobre plavatimetsya korablyu de kapitan sam hoche grebti kinuti sterno j vesti sposterezhennya za nebom zirkami ta vitrom 4 Vibrati pravilne misce dlya meshkannya Ti storozh korolivstva tak mi ranishe virishili Misce zh storozha prirodno ne vseredini a poza timi rechami yaki sterezhe 5 Dbati pro prihilnikiv adzhe Bez prihilnosti piddanih nemicnoyu i nepevnoyu buvaye vlada koroliv Po pershe yaksho nichogo ne nazivatimesh u derzhavi svoyim a lish odnij respublici vse prinalezhnim vvazhatimesh i pokazhesh sho ti korol ye nibi storozhem derzhavi Bo storozh zhodnu rich z tih yaki sterezhe ne mozhe nazvati svoyeyu Druga zh rich yaka viklikaye veliku dobrozichlivist u piddanih koli tih yakih ti praviteli zarahovuyut do svogo pochtu laskavistyu svoyeyu otochish 6 Racionalizuvati sluzhbu u vijsku Zrobi tak shob pevnij chas po cherzi voyuvalo kilka voyevodstv odnogo roku napriklad pevni yakis tri voyevodstva a inshogo roku inshi tri Takim sposobom najkrashe derzhavu zahistish Suproti zh osoblivo velikoyi vorozhoyi sili gotuvav bi pospolite rushennya 7 Ponad use povazhati zakon A teper poyasnyu tobi sho take zakon Vin yak ya vzhe pokazuvav sam ye pravitelem vilnoyi derzhavi ale movchaznim slipim i gluhim Zavdyaki jomu obirayetsya odna lyudina yaku mi zvemo korolem Vona ye vustami ochima j vuhami zakonu Yakbi zakon mig visluhovuvati vesti besidi nihto ne obirav bi korolya bo zakon sam navchaye sho slid robiti A tomu sho vsogo cogo robiti ne mozhe pribiraye sobi poserednika korolya Koli zh yakijs trebonianec odin z rimskih rabiv napriklad Ulpian vleshuyuchis do tebe skazhe sho ti najmogutnishij u svoyij derzhavi ne pogodzhujsya Skazhi sho u tvoyij batkivshini pravit ne lyudina a zakon Otzhe koli tebe zapitayut hto ti vidpovidaj pobozhno i pravdivo tak ya korol vusta ochi j vuha zakonu a tochnishe interpretator zakonu yakij prisyagnuvsya viru v korolivstvi zmicnyuvati i nichogo inshogo ne robiti yak tilki te sho zakon skazhe Taka vidpovid bude ne lishe pravdivoyu a j preslavnoyu velichnoyu i gidnoyu spadkoyemcya Kazimira Velikogo 8 Obrati potuzhnij senat korol oskilki ne sam po sobi ale z laski svoyih piddanih pravitelem u respublici staye shob bilshe derzhavi prisluzhitisya obiraye sobi v spilniki najkrashih najvidatnishih z pomizh gromadyan i z dopomogoyu yihnogo avtoritetu porad i dumok oberigaye respubliku i v chas vijni i v chas miru koli dobirnih muzhiv zaluchatimesh do senatu ni pro sho tak ne dbaj yak shob mizh senatorami bula nalezhna zgoda Bo nisho tak shvidko ne rujnuye derzhavi yak chvari v senati 9 Zaprovaditi nezalezhnu sudovu sistemu yakbi kolis te rishennya poperednogo sejmu ti prijnyav te v yakomu skazano sho treba vstanoviti v derzhavi sud z vibornih suddiv i tudi peredati vsi superechki z privodu privatnih sprav shob ti ne mig oskarzhiti yih 10 Ne vtruchatisya u spravi cerkvi za yakim pravom korol u cerkvi vibiraye yepiskopa Chim ti krashij za mene chi bud kogo inshogo Adzhe pri odnakovih pravah u vsih odnakova sila She bilshij grih koli pri viborah yepiskopa vigoloshuyut taki slova Korolivska velichnist za tvoye virne nizkopoklonstvo daruye tobi san yepiskopa Gente Ruthenus natione Polonus Dokladnishe Gente Ruthenus natione Polonus Pisav perevazhno latinoyu ta polskoyu movoyu na temi derzhavnogo ustroyu ta religiyi Vistupav na zahist ruskoyi movi pidkreslyuvav svoye ruske pohodzhennya Pidpisuvavsya yak Orichovius Roxolanus Orihovskij Roksolan rusin Majzhe u vsih tvorah Stanislava Orihovskogo dobre prostezhuyetsya jogo politichna i etnichno kulturna samoidentifikaciya Pidpisuyuchi svoyi tvori bilya svogo prizvisha vin staviv slova Roksolan abo Rutenec rusin tomu i vidomij v istoriyi yak Orihovskij Roksolan Orichovius Roxolanus Vidkrito identifikuvav vin sebe yak rusina v bilshosti svoyih tvoriv Tak v odnomu z nih politichnomu traktati Zrazkovij piddanij v ukrayinskomu perekladi bilshe vidomij yak Napuchennya polskomu korolevi Sigizmundu Avgustu Orihovskij zayavlyaye Ya rusin gordij cim ohoche pro ce povsyudno kazhu Svij ridnij Peremishl Orihovskij neodnorazovo nazivaye ruskim U listi do P Ramuzio vin pishe Peremishl dosit pokazne misce v Rusi Rus vin nazivaye svoyeyu batkivshinoyu vzagali dlya tvoriv Orihovskogo harakterna opoziciya mi voni Do pershih vin vidnosit vlasne Rus i Polshu hocha ostannyu i ne zavzhdi do drugih Moskoviyu Ugorshinu ta inshi zarubizhni krayini Odnak z rusinskoyi identifikaciyeyu v tvorah S Orihovskogo organichno pereplitayetsya i totozhnist z Polskoyu derzhavoyu yiyi religiyeyu i kulturoyu U listi do P Gamrata Orihovskij pishe Ya lyudina rutenskogo rodu narodivsya i vihovanij buv u rimskomu obryadi Identifikaciya z Polskoyu derzhavoyu dobre prostezhuyetsya v listi do italijskogo gumanista P Ramuzio de S Orihovskij vidznachaye sho studentiv iz zemel Rusi v zahidnoyevropejskih universitetah nazivayut polyakami oskilki vona ye provinciyeyu sho vhodit do skladu Polshi Ne chuzhoyu dlya Orihovskogo ye i polska ideya sarmatizmu sarmatom vin vvazhaye i sebe Stanislavu Orihovskomu dovgij chas pripisuvali avtorstvo formuli identifikaciyi ukrayinskogo shlyahticha v Polshi ruskogo plemeni polskoyi naciyi gente Ruthenus natione Polonus sho yak ne mozhna krashe svidchit pro dualizm politichnoyi svidomosti Doslidzhennya odnak ne viyavili u jogo tvorah takoyi formuli najbilsh blizkoyu za zmistom ye fraza gente Roxolanus natione vero Polonus rodu roksolanskogo pohodzhennya polskogo sho vkazuye na namagannya avtora vkazati na svoye pohodzhennya vid roksolaniv sho vvazhalis chastinoyu sarmativ vid yakih vivodila svoye pohodzhennya shlyahta Rechi Pospolitoyi Prichinoyu pomilki mozhna vvazhati neuvazhnist ryadu polskih doslidnikiv sho rozroblyali tematiku tak zvanoyi shlyahetskoyi naciyi Rechi Pospolitoyi Prote S Orihovskij bezumovno dobre bachiv vpliv etnichnogo religijnogo ta in aspektiv na zhittya suspilstva Zokrema jomu nalezhit formula samoidentifikaciyi Gente Scythia natione Ruthenia Rodu skifskogo narodu ruskogo Neodnoznachnist interpretacij identichnisnih zayav Orihovskogo skorish za vse pov yazana iz namagannyam ryadu istorikiv obgruntuvati nayavnist u Rechi Pospolitij nadetnichnoyi ta nadkonfesijnoyi shlyahetskoyi naciyi kotra stala prototipom suchasnoyi polskoyi odna iz idej polskogo romantizmu Razom iz tim poyasnennya skladnogo samousvidomlennya Stanislava Orihovskogo mozhna shukati u jogo zmishanomu rusko polskomu pohodzhenni a ochevidna perevaga ruskoyi identichnosti poyasnyuyetsya regionalnim patriotizmom ta solidarnistyu iz regionom Galickoyi Rusi de vin narodivsya Z oglyadu na ce profesor Garvardskogo universitetu Sergij Plohij proponuye rozglyadati dosvid samoviznachennya Stanislava Orihovskogo yak priklad trivkosti ruskoyi identichnosti na zemlyah Polskogo korolivstva ta yiyi zdatnist asimilyuvati novih zverhnikiv polsku shlyahtu Pravo S Orihovskij upershe v istoriyi zahidnoyevropejskoyi ta vitchiznyanoyi kulturi sformuvav ta obrav osnovoyu osmislennya derzhavno pravovih institutiv koncepciyu prirodnogo prava odnim iz pershih v istoriyi vitchiznyanoyi pravovoyi dumki pidtrimav teoriyu suspilnogo dogovoru pohodzhennya derzhavi stav pershim ukrayinskim mislitelem yakij u svoyih filosofskih traktatah obgruntovuvav okremi elementi pravovoyi derzhavi verhovenstvo prava verhovenstvo zakonu princip podilu vladi na gilki ta yih rozmezhuvannya viznannya derzhavi garantom prav i svobod lyudini ta bezumovnim nosiyem obov yazkiv pered neyu znachnu uvagu pridiliv fenomenu svobodi i principam spravedlivosti rivnosti ta nevidchuzhuvanosti prav lyudini Krim cogo osnovnimi ob yektami yaki potrapili u pole osmislennya ta filosofstvuvannya gumanista buli problemi optimalnoyi formi pravlinnya derzhavi yaka b zabezpechuvala suspilne blago garantiyi prav ta svobod lyudini ne superechila i ne porushuvala postulati prirodno pravovoyi koncepciyi pravovij status monarha u derzhavi pravovij status senatu okremi aspekti vnutrishnoyi ta zovnishnoyi politiki spivvidnoshennya svitskoyi j duhovnoyi vladi vzayemozv yazok morali ta politiki vzayemozv yazok prirodnogo i pozitivnogo prava U sistemnosti ta glibini osmislennya prirodnogo prava same ukrayinskij mislitel bilshe nizh na pivstolittya viperediv G Grociya yakomu j dosi nizka suchasnih doslidnikiv viddaye avtorstvo prirodno pravovoyi teoriyi Zvazhayuchi na ce ukrayinska vchena Oksana Dufenyuk obgruntovuye poziciyu viznannya S Orihovskogo osnovopolozhnikom teoriyi prirodnogo prava v Yevropi Elementi sarmatizmu Ne divlyachis na zagalom gumanistichni poglyadi ta vpliv Reformaciyi dlya Orihovskogo harakternimi ye i elementi supremasizmu pritamannogo ideologiyi tak zvanogo Sarmatizmu Zokrema Orihovskij stverdzhuye genetichnu nepovnocinnist pevnih narodiv u porivnyanni z inshimi Napriklad u Polskih politichnih dialogah vin zapituye chi mozhe Litva buti rivnoyu Polshi Ni ne mozhe bo litovci zvikli pidkoryatis nemaye v nih vrodzhenogo vidchuttya svobodi i shlyahetskogo blagorodstva Litovci z narodzhennya nevilniki Zhoden predstavnik inshoyi naciyi chi litvin chi rusin ne mozhe navchitis comu PraciDvi promovi Pro turecku zagrozu Krakiv 1543 1544 pp Do rimskogo Papi yakij vigadav celibat Na promovu Stanislava Orihovskogo spryamovanu proti zapeklih oboronciv ganebnogo celibatu List do Pavla Ramuzio List do Dzhan Franchesko Yana Franciska Kommendoni 10 grudnya 1564 Radimno Pro celibat Krakiv 1547 magnat Gurka Andzhej stav pislya cogo jogo velikim shanuvalnikom ta oporoyu Nastanovi polskomu korolevi Sigizmundu Avgustu 1543 p i 1548 p Litopis 1554 p Promova na pohoroni Sigizmunda I Veneciya 1548 p vvedena do antologiyi Promovi najvidatnishih muzhiv Veneciya 1559 r perevidana Parizh 1566 p 1568 p Veneciya 1569 p i 1586 p Keln Annales Dobromil drukarnya Ya Sheligi 1611 Fidelis subditus Lviv drukarnya Sheligi 1632 Prirodne pravo ne zbereglasya Stanislav Orihovskij tvori Dnipro 2004 672 storinok Promova z nagodi odruzhennya korolya Sigizmunda II Avgusta Diatriba Himera Kvinkuns 2 chastini Avtor bagatoh listiv zokrema 1 lyutogo 1546 napisav krakivskomu yepiskopu Samuelyu Macejovskomu z nagodi priznachennya u nomu kritikuye katolickij klir maye spryamuvannya proti lyuteranstvaObkladinka Annaliv Gdansk 1643 Kvinkuns 1564 r Kvinkuns 1564 r Himera 1563 r Vshanuvannya2004 r bulo vidano zbirku perekladiv prac Stanislava Orihovskogo 2013 r nizka naukovih oseredkiv Ukrayini KNU imeni Tarasa Shevchenka LNU imeni Ivana Franka PHDPU imeni Grigoriya Skorovodi ta in iniciyuye zahodi z nagodi 500 richchya filosofa 1 Z 2015 roku v Dnipri isnuye Ukrayinska Lyuteranska Cerkva vvazhaye Stanislava Orihovskogo odnim z zasnovnikiv svoyeyi religiyi KomentariInshi varianti imeni Stanislav Orihovskij Rusin Stanislav Orihovskij Roksolan PrimitkiSNAC 2010 d Track Q29861311 Faceted Application of Subject Terminology d Track Q3294867d Track Q846596 Early Modern Letters Online d Track Q44526767 Bibliotheque nationale de France BNF platforma vidkritih danih 2011 d Track Q19938912d Track Q54837d Track Q193563 Bibliotheque nationale de France BNF platforma vidkritih danih 2011 d Track Q19938912d Track Q54837d Track Q193563 David Althoen Natione Polonus and the Narud Szlachecki Two Myths of National Identity and Noble Solidaryty p 494 499 Redakcja Orzechowski Stanislaw h Oksza 1513 1566 S 287 Ukrayinska literatura XIV XVI st S 156 Virskij D Zhonatij ksondz S 74 Ukrayinska literatura XIV XVI st S 162 163 Sypayllowna M Boratynski Piotr h Korczak 1509 1558 Polski Slownik Biograficzny Krakow Polska Akademia Umiejetnosci Sklad Glowny w Ksiegarniach Gebethnera i Wolffa 1936 T II 1 zeszyt 1 Beyzym Jan Brownsford Marja S 310 pol Redakcja Orzechowski Stanislaw h Oksza 1513 1566 S 289 290 Kot S Drohojowski Jan h Korczak ok 1505 1557 Polski Slownik Biograficzny Krakow 1939 46 T V 1 zeszyt 21 S 382 pol Redakcja Orzechowski Stanislaw h Oksza 1513 1566 S 291 292 Redakcja Orzechowski Stanislaw h Oksza 1513 1566 S 289 Virskij D Zhonatij ksondz S 86 Orihovskij Roksolan S Listi IZBORNIK Istoriya Ukrayini IX XVIII st Pershodzherela ta interpretaciyi Elektronny resurs 2002 Rezhym dostupa http izbornyk org ua old14 16 old14 08 htm Data dostupa 04 02 2012 Popel R I Fenomen dvajnoj palitychnaj svyadomasci na prykladze gistarychnaj spadchyny Stanislava Aryhoyskaga Raksalana R I Popel Elektronnaya bibliyateka BDU Elektronny resurs 2011 Rezhym dostupu http elib bsu by handle 123456789 3561 2014 07 14 u Wayback Machine David Althoen Natione Polonus and the Narud Szlachecki Two Myths of National Identity and Noble Solidaryty p 499 504 Sergii Plokhy The Origins of the Slavic Nation Gente Ruthenus natione Polonus Cambrige University Press 2006 Ukrayinski gumanisti epohi Vidrodzhennya Antologiya u dvoyi chastinah vidp red V M Nichik ch 1 Kiyiv 1995 s 228 Andrzej Zajaczkowski Szlachta polska Kultura i struktura Warshawa 1993 Sergij Plohij Pohodzhennya slov yanskih nacij Domoderni identichnosti v Ukrayini Rosiyi ta Bilorusi Kiyiv Kritika 2015 S 190 Orzechowski St Polskie dialogi polityczne Biblioteka pisarzy Polskih Krakow 1919 S 268 Ukrayinska literatura XIV XVI st S 155 Virskij D Zhonatij ksondz S 79 80 Virskij D Zhonatij ksondz S 79 Dzherela ta literaturaVirskij D Zhonatij ksondz sprava z odruzhennyam Stanislava Orihovskogo Roksolana 1551 r Ukrayinskij istorichnij zhurnal K 2014 1 514 sich lyut S 73 89 ISSN 0130 5247 Virskij D Stanislav Orihovskij Roksolan yak istorik ta politichnij mislitel K Kremenchuk Vid vo KDPU 2001 217 s Istoriya Ukrayini v osobah IX XVIII st K Vidavnictvo Ukrayina 1993 396 s Sas P M Orihovskij Stanislav Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2010 T 7 Ml O S 634 ISBN 978 966 00 1061 1 Sas P M Ukrayinsko polskij mislitel dobi Vidrodzhennya Stanislav Orihovskij na shlyahu do istorizmu novogo chasu Ukrayinskij istorichnij zhurnal K Naukova dumka 1991 Vip 1 359 Stanislav Orihovskij Tvori K Dnipro 2004 672 s il ISBN 966 578 160 X Ukrayinska literatura XIV XVI st K Naukova dumka 1988 600 s S 155 166 534 535 ISBN 5 12 009282 9 Popel R I Fenomen dvajnoj palitychnaj svyadomasci na prykladze gistarychnaj spadchyny Stanislava Aryhoyskaga Raksalana R I Popel Rol lichnosti v istorii realnost i problemy izucheniya nauch sb po materialam 1 j Mezhdunarodnoj nauchno prakticheskoj Internet konferencii redkol V N Sidorcov otv red i dr Minsk BGU 2011 S 15 18 U Elektronnaj bibliyatecy BDU http elib bsu by handle 123456789 3561 Niesiecki K Korona Polska przy Zlotey Wolnosci Starozytnemi Wszystkich Kathedr Prowincyi y Rycerstwa Kleynotami Heroicznym Mestwem y odwaga Naywyzszemi Honorami a naypierwey Cnota Poboznoscia y Swiatobliwoscia Ozdobiona Lwow w drukarni Collegium Lwowskiego Societatis Jesu 1740 T 3 938 s S 481 483 pol Redakcja Orzechowski Stanislaw h Oksza 1513 1566 Polski Slownik Biograficzny Wroclaw Warszawa Krakow Gdansk Zaklad Narodowy Imienia Ossolinskich Wydawnictwo Polskiej Akademii Nauk 1979 T XXIV 2 zeszyt 101 S 287 292 pol Literatura T Bevz Orihovskij Roksolyan Stanislav Politichna enciklopediya Redkol Yu Levenec golova Yu Shapoval zast golovi ta in K Parlamentske vidavnictvo 2011 s 523 ISBN 978 966 611 818 2 Orihovskij Stanislav Filosofskij enciklopedichnij slovnik V I Shinkaruk gol redkol ta in Kiyiv Institut filosofiyi imeni Grigoriya Skovorodi NAN Ukrayini Abris 2002 S 454 742 s 1000 ekz BBK 87ya2 ISBN 966 531 128 X PosilannyaOrihovskij Ukrayina v mizhnarodnih vidnosinah Enciklopedichnij slovnik dovidnik Vipusk 6 Biografichna chastina N Ya Vidp red M M Varvarcev K In t istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini 2016 s 59 60Vikicitati mistyat vislovlyuvannya vid abo pro Orihovskij StanislavDufenyuk Oksana Filosofsko pravova spadshina S Orihovskogo fenomen profesionalizmu pravoohoroncya Evolyuciya politichnih poglyadiv ukrayinskih intelektualiv XVI XVIII stolit Perelik dokumentiv za tegom Stanislav Orihovskij na Mediyevisti Praci na Izborniku Stanislav Orihovskij Roksolan Stanislav Orihovskij orator Popel R I Fenomen dvajnoj palitychnaj svyadomasci na prykladze gistarychnaj spadchyny Stanislava Aryhoyskaga Raksalana bil pol Stanislaw Orzechowski Zywot i smierc Jana Tarnowskiego pol

Дата публікації:
Топ