Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Німецький ультиматум Литві 1939 року нім Deutsche Ultimatum an Litauen im Jahr 1939 усний ультиматум пред явлений мініст

Німецький ультиматум Литві

Німецький ультиматум Литві

Німецький ультиматум Литві 1939 року (нім. Deutsche Ultimatum an Litauen im Jahr 1939) — усний ультиматум, пред'явлений міністром закордонних справ нацистської Німеччини Йоахімом фон Ріббентропом міністру закордонних справ Литви Юозасу Урбшису 20 березня 1939. Німеччина вимагала, щоб Литва передала їй відокремлений від Німеччини після Першої світової війни Клайпедський край (Мемель), інакше Вермахт вторгнеться в Литву. Ця вимога не стала несподіваною після років зростання напруженості між обома державами, нарощування пронацистської пропаганди в регіоні та продовжуваної німецької експансії.

image
Східна Пруссія після набрання чинності ультиматуму: Клайпедська область/Мемельська земля зображена пунктирним зеленим кольором.

Ультиматум висунуто всього через п'ять днів після нацистської окупації Чехословаччини. Чотири підписанти Клайпедської конвенції 1924 року, яка гарантувала збереження статусу-кво області, не запропонували ніякої істотної допомоги. Сполучене Королівство і Франція додержувались політики умиротворення, а Італія і Японія відкрито підтримували Німеччину. 22 березня Литва вимушено прийняла ультиматум. Для Німеччини це було останнє територіальне надбання перед Другою світовою війною; для Литви передача краю обернулася великим спадом в економіці і зламом морального духу; для Європи це означало подальше наростання довоєнної напруженості.

Клайпедський спір

Докладніше: Клайпедський край

Важливий морський порт у Східній Пруссії — Клайпеда (нім. Memel) статтею 28 Версальського договору відокремлено від Німеччини, а на підставі статті 99 цього договору передано в управління союзникам. Керівництво областю перебрала на себе Франція, між тим, Литва продовжувала добиватися контролю над краєм, заявляючи, що він повинен належати Литві на підставі наявності там значної частки литовського населення (див. Мала Литва) та з огляду на те, що це був би єдиний вихід для Литви до Балтійського моря. Польща також претендувала на цю територію. Оскільки союзні держави вагалися з ухваленням рішення і здавалося, що цей регіон залишиться вільною державою на зразок вільного міста Данциг, Литва взяла на себе ініціативу і влаштувала у січні 1923 Клайпедський заколот. Радянська Росія і Німеччина підтримали цю акцію. Область приєднано до Литви у статусі автономної території зі своїм власним парламентом. Площа краю становила близько 2 400 км², на якій проживало приблизно 140 000 осіб.

У 1920-х Литва і Німеччина підтримували відносно нормальні взаємини, адже їх об'єднували антипольські настрої. У січні 1928 року після довгих і важких перемовин Німеччина і Литва підписали договір про кордон, який залишив Клайпеду за Литвою. Проте в 1930-х почала зростати напруженість після того, як Веймарську республіку змінив Третій Рейх. Особливо напружений період настав у лютому 1934 року, коли уряд Литви заарештував десятки пронацистських активістів. У відповідь на ці арешти і судові процеси Німеччина оголосила бойкот на імпорт сільськогосподарської продукції з Литви. Бойкот спричинив економічну кризу на Сувальщині (південна Литва), де сільські господарі влаштували бурхливі протести. Проте після референдуму про статус Саару у 1935 році більшість пронацистських в'язнів дістали амністію. Слідом за амністією постраждав престиж Литви як за кордоном, так і в Клайпедському краї, що дозволило Німеччині посилити свій вплив у цій області.

Зростання напруженості

Навесні 1938 Гітлер особисто заявив, що відвоювання Клайпеди є одним із його найвищих пріоритетів, поступаючись хіба що тільки здобуттю Судетської області. Коли у березні 1938 року Польща пред'явила Литві свій ультиматум, Німеччина відкрито заявила, що в разі військового зіткнення між Польщею та Литвою її армія вторгнеться в Литву, щоб захопити Клайпеду і більшу частину західної Литви. Через тиждень після того, як Литва прийняла польський ультиматум, Німеччина представила меморандум із одинадцятьох пунктів, в якому вимагала свободи дій для пронімецьких активістів і послаблення литовського впливу у спірній області. Його пункти було викладено навмисно розпливчасто, що давало б Німеччині змогу звинуватити Литву у їх порушенні. Литва вирішила відкласти розв'язання цієї проблеми в надії, що міжнародна ситуація покращиться. Водночас вона надіялася не дати німецькому населенню жодних підстав для нарікань.

Ця тактика не увінчалася успіхом: пронацистська пропаганда і протести набули загрозливого розмаху, навіть серед литовського населення, а місцевий уряд був не в силах їх відвернути. Нацисти фізично утискали литовські організації. 1 листопада 1938 року Литва під тиском скасувала воєнний стан і цензуру преси. У ході грудневих виборів у парламент Клайпедського краю пронімецькі партії здобули 87 % голосів виборців цієї області (25 місць із 29). У лютому 1938 року випустили з в'язниці головного відповідача на процесах 1934 року д-ра Ернста Ноймана, і він очолив пронімецький рух Клайпеди. У грудні його прийняв Адольф Гітлер, запевнивши, що питання Клайпеди буде вирішено у березні або квітні 1939 року. Нойман та інші нацистські активісти домагалися права на самовизначення для цієї області і зажадали від Литви розпочати переговори з питання про політичний статус Клайпеди. Очікувалося, що парламент проголосує за повернення до Німеччини, коли його скличуть 25 березня 1939. Офіційні канали Німеччини з цього питання зберігали мовчання. Німеччина надіялася, що Литва добровільно відмовиться від клопітного краю, а громадянська позиція могла б зашкодити чутливим дискусіям із Польщею, у які вона тоді була втягнута, щодо антикомуністичного союзу проти СРСР.

Ультиматум

До литовського уряду дійшли чутки, що Німеччина має конкретні плани зайняти Клайпеду. 12 березня міністр закордонних справ Урбшис представляв Литву на коронації папи Пія XII у Римі. На зворотному шляху в Литву він зупинився у Берліні з надією на прояснення цих дедалі сильніших чуток. 20 березня Ріббентроп погодився зустрітися з Урбшисом, але без Казиса Шкірпи, якого попросив почекати в іншій кімнаті. Розмова тривала близько 40 хвилин. Ріббентроп вимагав повернення Клайпеди Німеччині і погрожував військовими діями. Урбшис передав словесний ультиматум урядові Литви. Оскільки ультиматум ніколи не був викладеним на папері і не містив офіційного крайнього строку, деякі історики применшують його вагу, описуючи його не стільки як ультиматум, скільки як «набір вимог». Однак було дано зрозуміти, що в разі опору з боку Литви буде застосовуватися сила, і було попередження не шукати допомоги в інших країн. Хоча і не давався чіткий строк, було сказано, щоб Литва не зволікала з рішенням і що будь-які сутички або німецькі втрати неминуче викличуть реакцію з боку німецьких збройних сил.

Литва таємно повідомила про ці вимоги сторони, що підписали Клайпедську конвенцію, оскільки технічно вона не могла передати Клайпеду без згоди цих підписантів. Італія та Японія підтримали в цьому питанні Німеччину, а Велика Британія і Франція висловили Литві співчуття, але вирішили не надавати ніякої суттєвої допомоги. Вони проводили добряче розрекламовану політику умиротворення Гітлера. Велика Британія розглядала це питання так само, як вона поставилася до Судетської кризи, і не складала ніяких планів із надання допомоги Литві або іншим прибалтійським державам, якщо вони зазнають нападу з боку Німеччини. Радянський Союз, підтримуючи Литву у принципі, не хотів через це псувати свої відносини з Німеччиною, оскільки він припускав можливість союзу з нацистами. Без будь-якої відчутної міжнародної підтримки Литва не мала вибору, крім як прийняти ультиматум. Литовська дипломатія характеризувала цю поступку як «неминуче зло», яке б дозволило Литві зберігати свою незалежність і підтримувати надію на те, що це всього лише тимчасовий відступ.

Підписання договору

23 березня о 1:00 ночі Урбшис і Ріббентроп підписали договір, який набирав чинності 22 березня, про те, що Литва добровільно передає Клайпедський край Німеччині. Договір включав п'ять статей:

image Стаття І: Клайпедський край, відірваний від Німеччини за Версальським договором, возз'єднується з Німецьким рейхом, починаючи відсьогодні.

Стаття II: Клайпедський край підлягає негайному звільненню від литовських військ і сил поліції. Уряд Литви подбає про те, щоб залишити територію упорядкованою, незважаючи на евакуацію.

Обидві сторони за потреби призначать комісарів, які будуть здатні провести передачу адміністративних повноважень, що не перебувають у руках автономних органів влади Клайпедського краю.

Врегулювання інших питань, які випливають зі зміни державного суверенітету, особливо економічних і фінансових, питань щодо посадовців та громадянства, закріплюється за спеціальними угодами.

Стаття III: Ідучи назустріч потребам литовської економіки, у Клайпеді для Литви буде створено зону вільного порту. Подробиці будуть чітко прописані згідно з указівками, вміщеними в додатку до цієї угоди.

Стаття IV: З метою підсилення свого рішення та забезпечення розвитку дружніх відносин між Німеччиною і Литвою, обидві сторони беруть на себе зобов'язання не застосовувати проти другої сторони силу та не підтримувати напад із боку третьої сторони проти однієї з двох сторін.

Стаття V: Цей договір набуває чинності з моменту його підписання. На посвідчення чого повноважні представники обох сторін підписують цей договір, підготовлений у двох примірниках, по одному німецькою та литовською мовами.

Берлін, 22 березня 1939

image

— Литовсько-німецький договір за цитатою з «Нью-Йорк Таймс»

Наслідки

Ще до того як договір було підписано, німецькі вояки вже увійшли у Клайпедський порт. Це трапилося наступного дня після прийняття ультиматуму Литвою. Тоді ж Гітлер особисто прибув у місто на облавку крейсера «Дойчланд» і виголосив коротку промову. З'єднання військових кораблів, яке рушило в Клайпеду, складалося з крейсерів «Адмірал Граф Шпее», , «Лейпциг» і «Кельн», двох ескадр есмінців, трьох флотилій міноносців і однієї — допоміжних суден. Литовський же флот мав лише один військовий корабель — 580-тонний переобладнаний тральщик . Поки німці святкували повернення міста, європейські політики висловлювали побоювання, що наступною мішенню Гітлера стане Вільне місто Данциг.

Промисловість у Клайпедському краї (1939)
Галузь Виробництво
(у тисячах литів)		 Виробництво
(% від сук. нац. пр.)
Видобуток торфу 1 272 13,3
Металообробка і машинобудування 2 377 10,6
Хімікати 7 747 36,6
Вироби зі шкіри та хутра 764 4,2
Текстиль 28 257 44,2
Лісоматеріали 20 899 53,9
Папір і друк 20 744 57,6
Продовольство 27 250 21,5
Одяг 1 495 6,6
Електрика і газ 4 938 28,6

Безумовне прийняття президентом Антанасом Сметоною двох ультиматумів (польського і німецького) у проміжку трохи більше одного року стало основним джерелом невдоволення його авторитарним правлінням. Німецький ультиматум запустив політичну кризу: пасивний кабінет Владаса Міронаса було замінено кабінетом міністрів на чолі з генералом Йонасом Черніусом. Уперше з моменту державного перевороту 1926 уряд включав членів опозиції: Леонаса Бістраса з Християнсько-демократичної партії Литви, призначеного міністром освіти, та Юргіса Крікщунаса з Литовського народного селянського союзу, призначеного на посаду міністра сільського господарства. Через заборону інших партій Бістрас і Крікщунас офіційно значилися незалежними приватними громадянами. Відтоді членами кабінету стали чотири генерали. Однак навіть назрівання міжнародної кризи не спонукало литовських політиків об'єднатися, і вони продовжували займатися дрібними політичними суперечками.

Втрата єдиного доступу до Балтійського моря стала серйозним ударом по економіці Литви. Від 70 % до 80 % зовнішньої торгівлі проходило через Клайпеду. В області, яка становила лише близько 5 % території Литви, містилась третина її промисловості. Литва також втратила свої значні інвестиції в інфраструктуру Клайпедського порту. Приблизно 10 000 біженців, переважно євреї, покинули край у пошуках притулку та підтримки від уряду Литви. Литовці засумнівалися в долі своєї країни: у березні-квітні зняття депозитів у банках і кредитних установах сягнуло майже 20 % загальної суми вкладів. Після втрати Клайпеди Литва сповзала в німецьку сферу впливу, особливо в галузі торгівлі. Наприкінці 1939 року частка Німеччини в литовському експорті становила 75 %, а в імпорті — 86 %. Німеччина та СРСР уклали в 1939 році пакт Молотова — Ріббентропа, розділивши Східну Європу на свої сфери впливу. Спочатку Литва була віддана на відкуп Німеччині. Нацисти пішли так далеко, що запропонували німецько-литовський військовий союз проти Польщі й пообіцяли повернути Віленський край, але Литва додержувалася своєї політики суворого нейтралітету.

Примітки

  1. Steiner, Barry Howard (2004). Collective Preventive Diplomacy: A Study in International Conflict Management. SUNY Press. с. 74–75. ISBN .
  2. Eidintas, Alfonsas; Vytautas Žalys; Alfred Erich Senn (September 1999). Ed. Edvardas Tuskenis (ред.). Lithuania in European Politics: The Years of the First Republic, 1918-1940 (вид. Paperback). New York: . с. 92—93. ISBN .
  3. Gonschior, Andreas. Das Memelgebiet Überblick. Wahlen in der Weimarer Republik (нім.). Процитовано 24 березня 2008.
  4. Eidintas, Alfonsas; Vytautas Žalys; Alfred Erich Senn (September 1999). Ed. Edvardas Tuskenis (ред.). Lithuania in European Politics: The Years of the First Republic, 1918–1940 (вид. Paperback). New York: St. Martin's Press. с. 158. ISBN .
  5. Eidintas, Alfonsas (1991). Lietuvos Respublikos prezidentai (лит.). Vilnius: Šviesa. с. 125, 128. ISBN .
  6. Eidintas, Alfonsas; Vytautas Žalys; Alfred Erich Senn (September 1999). Ed. Edvardas Tuskenis (ред.). Lithuania in European Politics: The Years of the First Republic, 1918–1940 (вид. Paperback). New York: . с. 123. ISBN .
  7. Eidintas, Alfonsas; Vytautas Žalys; Alfred Erich Senn (September 1999). Ed. Edvardas Tuskenis (ред.). Lithuania in European Politics: The Years of the First Republic, 1918-1940 (вид. Paperback). New York: . с. 161—166. ISBN .
  8. Hiden, John; Thomas Lane (1992). The Baltic and the Outbreak of the Second World War. Cambridge University Press. с. 53. ISBN . Процитовано 28 June 2010.
  9. Skirius, Juozas (2002). . Gimtoji istorija. Nuo 7 iki 12 klasės (лит.). Vilnius: Elektroninės leidybos namai. ISBN . Архів оригіналу за 26 лютого 2008. Процитовано 14 березня 2008.
  10. Nazis in Memel Got 87% of the Ballots. New York Times: 19. 16 грудня 1938.
  11. Gerutis, Albertas (1984). Independent Lithuania. У Ed. Albertas Gerutis (ред.). Lithuania: 700 Years. translated by Algirdas Budreckis (вид. 6th). New York: Manyland Books. с. 247–249. ISBN . LCC 75-80057.
  12. Lithuania is Warned by Memel Germans. New York Times: 14. 16 березня 1939.
  13. Poland is Worried by Memel Threat. New York Times: 5. 18 березня 1939.
  14. Hiden, John; Thomas Lane (1992). The Baltic and the Outbreak of the Second World War. Cambridge University Press. с. 55—56. ISBN . Процитовано 28 June 2010.
  15. Lithuania Agrees to Yield Memel to Reich After Berlin Asks Speed to Avoid "Clashes". New York Times: 2. 22 березня 1939.
  16. Hiden, John; Thomas Lane (1992). The Baltic and the Outbreak of the Second World War. Cambridge University Press. с. 31—32. ISBN . Процитовано 28 June 2010.
  17. Text of the Agreement of Memel. New York Times: 4. 23 березня 1939.
  18. Tolischus, Otto D. (23 березня 1939). Flotilla Bound for Memel. New York Times: 1, 6.
  19. Associated Press (23 березня 1939). Lithuania's 1-Ship Navy, Minus Port, Disappears. New York Times: 5.
  20. Sabaliūnas, Leonas (1972). Lithuania in Crisis: Nationalism to Communism 1939–1940. Indiana University Press. с. 116–119. ISBN .
  21. Kamuntavičius, Rūstis; Vaida Kamuntavičienė; Remigijus Civinskas; Kastytis Antanaitis (2001). Lietuvos istorija 11–12 klasėms (лит.). Vilnius: Vaga. с. 396—397. ISBN .
  22. Clemens, Walter C. (2001). The Baltic Transformed: Complexity Theory and European Security. Rowman & Littlefield. с. 6. ISBN . Процитовано 28 червня 2010.
Ця стаття належить до української Вікіпедії.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Nimeckij ultimatum Litvi 1939 roku nim Deutsche Ultimatum an Litauen im Jahr 1939 usnij ultimatum pred yavlenij ministrom zakordonnih sprav nacistskoyi Nimechchini Joahimom fon Ribbentropom ministru zakordonnih sprav Litvi Yuozasu Urbshisu 20 bereznya 1939 Nimechchina vimagala shob Litva peredala yij vidokremlenij vid Nimechchini pislya Pershoyi svitovoyi vijni Klajpedskij kraj Memel inakshe Vermaht vtorgnetsya v Litvu Cya vimoga ne stala nespodivanoyu pislya rokiv zrostannya napruzhenosti mizh oboma derzhavami naroshuvannya pronacistskoyi propagandi v regioni ta prodovzhuvanoyi nimeckoyi ekspansiyi Shidna Prussiya pislya nabrannya chinnosti ultimatumu Klajpedska oblast Memelska zemlya zobrazhena punktirnim zelenim kolorom Ultimatum visunuto vsogo cherez p yat dniv pislya nacistskoyi okupaciyi Chehoslovachchini Chotiri pidpisanti Klajpedskoyi konvenciyi 1924 roku yaka garantuvala zberezhennya statusu kvo oblasti ne zaproponuvali niyakoyi istotnoyi dopomogi Spoluchene Korolivstvo i Franciya doderzhuvalis politiki umirotvorennya a Italiya i Yaponiya vidkrito pidtrimuvali Nimechchinu 22 bereznya Litva vimusheno prijnyala ultimatum Dlya Nimechchini ce bulo ostannye teritorialne nadbannya pered Drugoyu svitovoyu vijnoyu dlya Litvi peredacha krayu obernulasya velikim spadom v ekonomici i zlamom moralnogo duhu dlya Yevropi ce oznachalo podalshe narostannya dovoyennoyi napruzhenosti Klajpedskij spirDokladnishe Klajpedskij kraj Vazhlivij morskij port u Shidnij Prussiyi Klajpeda nim Memel statteyu 28 Versalskogo dogovoru vidokremleno vid Nimechchini a na pidstavi statti 99 cogo dogovoru peredano v upravlinnya soyuznikam Kerivnictvo oblastyu perebrala na sebe Franciya mizh tim Litva prodovzhuvala dobivatisya kontrolyu nad krayem zayavlyayuchi sho vin povinen nalezhati Litvi na pidstavi nayavnosti tam znachnoyi chastki litovskogo naselennya div Mala Litva ta z oglyadu na te sho ce buv bi yedinij vihid dlya Litvi do Baltijskogo morya Polsha takozh pretenduvala na cyu teritoriyu Oskilki soyuzni derzhavi vagalisya z uhvalennyam rishennya i zdavalosya sho cej region zalishitsya vilnoyu derzhavoyu na zrazok vilnogo mista Dancig Litva vzyala na sebe iniciativu i vlashtuvala u sichni 1923 Klajpedskij zakolot Radyanska Rosiya i Nimechchina pidtrimali cyu akciyu Oblast priyednano do Litvi u statusi avtonomnoyi teritoriyi zi svoyim vlasnim parlamentom Plosha krayu stanovila blizko 2 400 km na yakij prozhivalo priblizno 140 000 osib U 1920 h Litva i Nimechchina pidtrimuvali vidnosno normalni vzayemini adzhe yih ob yednuvali antipolski nastroyi U sichni 1928 roku pislya dovgih i vazhkih peremovin Nimechchina i Litva pidpisali dogovir pro kordon yakij zalishiv Klajpedu za Litvoyu Prote v 1930 h pochala zrostati napruzhenist pislya togo yak Vejmarsku respubliku zminiv Tretij Rejh Osoblivo napruzhenij period nastav u lyutomu 1934 roku koli uryad Litvi zaareshtuvav desyatki pronacistskih aktivistiv U vidpovid na ci areshti i sudovi procesi Nimechchina ogolosila bojkot na import silskogospodarskoyi produkciyi z Litvi Bojkot sprichiniv ekonomichnu krizu na Suvalshini pivdenna Litva de silski gospodari vlashtuvali burhlivi protesti Prote pislya referendumu pro status Saaru u 1935 roci bilshist pronacistskih v yazniv distali amnistiyu Slidom za amnistiyeyu postrazhdav prestizh Litvi yak za kordonom tak i v Klajpedskomu krayi sho dozvolilo Nimechchini posiliti svij vpliv u cij oblasti Zrostannya napruzhenostiNavesni 1938 Gitler osobisto zayaviv sho vidvoyuvannya Klajpedi ye odnim iz jogo najvishih prioritetiv postupayuchis hiba sho tilki zdobuttyu Sudetskoyi oblasti Koli u berezni 1938 roku Polsha pred yavila Litvi svij ultimatum Nimechchina vidkrito zayavila sho v razi vijskovogo zitknennya mizh Polsheyu ta Litvoyu yiyi armiya vtorgnetsya v Litvu shob zahopiti Klajpedu i bilshu chastinu zahidnoyi Litvi Cherez tizhden pislya togo yak Litva prijnyala polskij ultimatum Nimechchina predstavila memorandum iz odinadcyatoh punktiv v yakomu vimagala svobodi dij dlya pronimeckih aktivistiv i poslablennya litovskogo vplivu u spirnij oblasti Jogo punkti bulo vikladeno navmisno rozplivchasto sho davalo b Nimechchini zmogu zvinuvatiti Litvu u yih porushenni Litva virishila vidklasti rozv yazannya ciyeyi problemi v nadiyi sho mizhnarodna situaciya pokrashitsya Vodnochas vona nadiyalasya ne dati nimeckomu naselennyu zhodnih pidstav dlya narikan Cya taktika ne uvinchalasya uspihom pronacistska propaganda i protesti nabuli zagrozlivogo rozmahu navit sered litovskogo naselennya a miscevij uryad buv ne v silah yih vidvernuti Nacisti fizichno utiskali litovski organizaciyi 1 listopada 1938 roku Litva pid tiskom skasuvala voyennij stan i cenzuru presi U hodi grudnevih viboriv u parlament Klajpedskogo krayu pronimecki partiyi zdobuli 87 golosiv viborciv ciyeyi oblasti 25 misc iz 29 U lyutomu 1938 roku vipustili z v yaznici golovnogo vidpovidacha na procesah 1934 roku d ra Ernsta Nojmana i vin ocholiv pronimeckij ruh Klajpedi U grudni jogo prijnyav Adolf Gitler zapevnivshi sho pitannya Klajpedi bude virisheno u berezni abo kvitni 1939 roku Nojman ta inshi nacistski aktivisti domagalisya prava na samoviznachennya dlya ciyeyi oblasti i zazhadali vid Litvi rozpochati peregovori z pitannya pro politichnij status Klajpedi Ochikuvalosya sho parlament progolosuye za povernennya do Nimechchini koli jogo sklichut 25 bereznya 1939 Oficijni kanali Nimechchini z cogo pitannya zberigali movchannya Nimechchina nadiyalasya sho Litva dobrovilno vidmovitsya vid klopitnogo krayu a gromadyanska poziciya mogla b zashkoditi chutlivim diskusiyam iz Polsheyu u yaki vona todi bula vtyagnuta shodo antikomunistichnogo soyuzu proti SRSR UltimatumDo litovskogo uryadu dijshli chutki sho Nimechchina maye konkretni plani zajnyati Klajpedu 12 bereznya ministr zakordonnih sprav Urbshis predstavlyav Litvu na koronaciyi papi Piya XII u Rimi Na zvorotnomu shlyahu v Litvu vin zupinivsya u Berlini z nadiyeyu na proyasnennya cih dedali silnishih chutok 20 bereznya Ribbentrop pogodivsya zustritisya z Urbshisom ale bez Kazisa Shkirpi yakogo poprosiv pochekati v inshij kimnati Rozmova trivala blizko 40 hvilin Ribbentrop vimagav povernennya Klajpedi Nimechchini i pogrozhuvav vijskovimi diyami Urbshis peredav slovesnij ultimatum uryadovi Litvi Oskilki ultimatum nikoli ne buv vikladenim na paperi i ne mistiv oficijnogo krajnogo stroku deyaki istoriki primenshuyut jogo vagu opisuyuchi jogo ne stilki yak ultimatum skilki yak nabir vimog Odnak bulo dano zrozumiti sho v razi oporu z boku Litvi bude zastosovuvatisya sila i bulo poperedzhennya ne shukati dopomogi v inshih krayin Hocha i ne davavsya chitkij strok bulo skazano shob Litva ne zvolikala z rishennyam i sho bud yaki sutichki abo nimecki vtrati neminuche viklichut reakciyu z boku nimeckih zbrojnih sil Litva tayemno povidomila pro ci vimogi storoni sho pidpisali Klajpedsku konvenciyu oskilki tehnichno vona ne mogla peredati Klajpedu bez zgodi cih pidpisantiv Italiya ta Yaponiya pidtrimali v comu pitanni Nimechchinu a Velika Britaniya i Franciya vislovili Litvi spivchuttya ale virishili ne nadavati niyakoyi suttyevoyi dopomogi Voni provodili dobryache rozreklamovanu politiku umirotvorennya Gitlera Velika Britaniya rozglyadala ce pitannya tak samo yak vona postavilasya do Sudetskoyi krizi i ne skladala niyakih planiv iz nadannya dopomogi Litvi abo inshim pribaltijskim derzhavam yaksho voni zaznayut napadu z boku Nimechchini Radyanskij Soyuz pidtrimuyuchi Litvu u principi ne hotiv cherez ce psuvati svoyi vidnosini z Nimechchinoyu oskilki vin pripuskav mozhlivist soyuzu z nacistami Bez bud yakoyi vidchutnoyi mizhnarodnoyi pidtrimki Litva ne mala viboru krim yak prijnyati ultimatum Litovska diplomatiya harakterizuvala cyu postupku yak neminuche zlo yake b dozvolilo Litvi zberigati svoyu nezalezhnist i pidtrimuvati nadiyu na te sho ce vsogo lishe timchasovij vidstup Pidpisannya dogovoru23 bereznya o 1 00 nochi Urbshis i Ribbentrop pidpisali dogovir yakij nabirav chinnosti 22 bereznya pro te sho Litva dobrovilno peredaye Klajpedskij kraj Nimechchini Dogovir vklyuchav p yat statej Stattya I Klajpedskij kraj vidirvanij vid Nimechchini za Versalskim dogovorom vozz yednuyetsya z Nimeckim rejhom pochinayuchi vidsogodni Stattya II Klajpedskij kraj pidlyagaye negajnomu zvilnennyu vid litovskih vijsk i sil policiyi Uryad Litvi podbaye pro te shob zalishiti teritoriyu uporyadkovanoyu nezvazhayuchi na evakuaciyu Obidvi storoni za potrebi priznachat komisariv yaki budut zdatni provesti peredachu administrativnih povnovazhen sho ne perebuvayut u rukah avtonomnih organiv vladi Klajpedskogo krayu Vregulyuvannya inshih pitan yaki viplivayut zi zmini derzhavnogo suverenitetu osoblivo ekonomichnih i finansovih pitan shodo posadovciv ta gromadyanstva zakriplyuyetsya za specialnimi ugodami Stattya III Iduchi nazustrich potrebam litovskoyi ekonomiki u Klajpedi dlya Litvi bude stvoreno zonu vilnogo portu Podrobici budut chitko propisani zgidno z ukazivkami vmishenimi v dodatku do ciyeyi ugodi Stattya IV Z metoyu pidsilennya svogo rishennya ta zabezpechennya rozvitku druzhnih vidnosin mizh Nimechchinoyu i Litvoyu obidvi storoni berut na sebe zobov yazannya ne zastosovuvati proti drugoyi storoni silu ta ne pidtrimuvati napad iz boku tretoyi storoni proti odniyeyi z dvoh storin Stattya V Cej dogovir nabuvaye chinnosti z momentu jogo pidpisannya Na posvidchennya chogo povnovazhni predstavniki oboh storin pidpisuyut cej dogovir pidgotovlenij u dvoh primirnikah po odnomu nimeckoyu ta litovskoyu movami Berlin 22 bereznya 1939 Litovsko nimeckij dogovir za citatoyu z Nyu Jork Tajms NaslidkiShe do togo yak dogovir bulo pidpisano nimecki voyaki vzhe uvijshli u Klajpedskij port Ce trapilosya nastupnogo dnya pislya prijnyattya ultimatumu Litvoyu Todi zh Gitler osobisto pribuv u misto na oblavku krejsera Dojchland i vigolosiv korotku promovu Z yednannya vijskovih korabliv yake rushilo v Klajpedu skladalosya z krejseriv Admiral Graf Shpee Lejpcig i Keln dvoh eskadr esminciv troh flotilij minonosciv i odniyeyi dopomizhnih suden Litovskij zhe flot mav lishe odin vijskovij korabel 580 tonnij pereobladnanij tralshik Poki nimci svyatkuvali povernennya mista yevropejski politiki vislovlyuvali poboyuvannya sho nastupnoyu mishennyu Gitlera stane Vilne misto Dancig Promislovist u Klajpedskomu krayi 1939 Galuz Virobnictvo u tisyachah litiv Virobnictvo vid suk nac pr Vidobutok torfu 1 272 13 3Metaloobrobka i mashinobuduvannya 2 377 10 6Himikati 7 747 36 6Virobi zi shkiri ta hutra 764 4 2Tekstil 28 257 44 2Lisomateriali 20 899 53 9Papir i druk 20 744 57 6Prodovolstvo 27 250 21 5Odyag 1 495 6 6Elektrika i gaz 4 938 28 6 Bezumovne prijnyattya prezidentom Antanasom Smetonoyu dvoh ultimatumiv polskogo i nimeckogo u promizhku trohi bilshe odnogo roku stalo osnovnim dzherelom nevdovolennya jogo avtoritarnim pravlinnyam Nimeckij ultimatum zapustiv politichnu krizu pasivnij kabinet Vladasa Mironasa bulo zamineno kabinetom ministriv na choli z generalom Jonasom Cherniusom Upershe z momentu derzhavnogo perevorotu 1926 uryad vklyuchav chleniv opoziciyi Leonasa Bistrasa z Hristiyansko demokratichnoyi partiyi Litvi priznachenogo ministrom osviti ta Yurgisa Krikshunasa z Litovskogo narodnogo selyanskogo soyuzu priznachenogo na posadu ministra silskogo gospodarstva Cherez zaboronu inshih partij Bistras i Krikshunas oficijno znachilisya nezalezhnimi privatnimi gromadyanami Vidtodi chlenami kabinetu stali chotiri generali Odnak navit nazrivannya mizhnarodnoyi krizi ne sponukalo litovskih politikiv ob yednatisya i voni prodovzhuvali zajmatisya dribnimi politichnimi superechkami Vtrata yedinogo dostupu do Baltijskogo morya stala serjoznim udarom po ekonomici Litvi Vid 70 do 80 zovnishnoyi torgivli prohodilo cherez Klajpedu V oblasti yaka stanovila lishe blizko 5 teritoriyi Litvi mistilas tretina yiyi promislovosti Litva takozh vtratila svoyi znachni investiciyi v infrastrukturu Klajpedskogo portu Priblizno 10 000 bizhenciv perevazhno yevreyi pokinuli kraj u poshukah pritulku ta pidtrimki vid uryadu Litvi Litovci zasumnivalisya v doli svoyeyi krayini u berezni kvitni znyattya depozitiv u bankah i kreditnih ustanovah syagnulo majzhe 20 zagalnoyi sumi vkladiv Pislya vtrati Klajpedi Litva spovzala v nimecku sferu vplivu osoblivo v galuzi torgivli Naprikinci 1939 roku chastka Nimechchini v litovskomu eksporti stanovila 75 a v importi 86 Nimechchina ta SRSR uklali v 1939 roci pakt Molotova Ribbentropa rozdilivshi Shidnu Yevropu na svoyi sferi vplivu Spochatku Litva bula viddana na vidkup Nimechchini Nacisti pishli tak daleko sho zaproponuvali nimecko litovskij vijskovij soyuz proti Polshi j poobicyali povernuti Vilenskij kraj ale Litva doderzhuvalasya svoyeyi politiki suvorogo nejtralitetu PrimitkiSteiner Barry Howard 2004 Collective Preventive Diplomacy A Study in International Conflict Management SUNY Press s 74 75 ISBN 0 7914 5987 X Eidintas Alfonsas Vytautas Zalys Alfred Erich Senn September 1999 Ed Edvardas Tuskenis red Lithuania in European Politics The Years of the First Republic 1918 1940 vid Paperback New York s 92 93 ISBN 0 312 22458 3 Gonschior Andreas Das Memelgebiet Uberblick Wahlen in der Weimarer Republik nim Procitovano 24 bereznya 2008 Eidintas Alfonsas Vytautas Zalys Alfred Erich Senn September 1999 Ed Edvardas Tuskenis red Lithuania in European Politics The Years of the First Republic 1918 1940 vid Paperback New York St Martin s Press s 158 ISBN 0 312 22458 3 Eidintas Alfonsas 1991 Lietuvos Respublikos prezidentai lit Vilnius Sviesa s 125 128 ISBN 5 430 01059 6 Eidintas Alfonsas Vytautas Zalys Alfred Erich Senn September 1999 Ed Edvardas Tuskenis red Lithuania in European Politics The Years of the First Republic 1918 1940 vid Paperback New York s 123 ISBN 0 312 22458 3 Eidintas Alfonsas Vytautas Zalys Alfred Erich Senn September 1999 Ed Edvardas Tuskenis red Lithuania in European Politics The Years of the First Republic 1918 1940 vid Paperback New York s 161 166 ISBN 0 312 22458 3 Hiden John Thomas Lane 1992 The Baltic and the Outbreak of the Second World War Cambridge University Press s 53 ISBN 0 521 53120 9 Procitovano 28 June 2010 Skirius Juozas 2002 Gimtoji istorija Nuo 7 iki 12 klases lit Vilnius Elektronines leidybos namai ISBN 9986 9216 9 4 Arhiv originalu za 26 lyutogo 2008 Procitovano 14 bereznya 2008 Nazis in Memel Got 87 of the Ballots New York Times 19 16 grudnya 1938 Gerutis Albertas 1984 Independent Lithuania U Ed Albertas Gerutis red Lithuania 700 Years translated by Algirdas Budreckis vid 6th New York Manyland Books s 247 249 ISBN 0 87141 028 1 LCC 75 80057 Lithuania is Warned by Memel Germans New York Times 14 16 bereznya 1939 Poland is Worried by Memel Threat New York Times 5 18 bereznya 1939 Hiden John Thomas Lane 1992 The Baltic and the Outbreak of the Second World War Cambridge University Press s 55 56 ISBN 0 521 53120 9 Procitovano 28 June 2010 Lithuania Agrees to Yield Memel to Reich After Berlin Asks Speed to Avoid Clashes New York Times 2 22 bereznya 1939 Hiden John Thomas Lane 1992 The Baltic and the Outbreak of the Second World War Cambridge University Press s 31 32 ISBN 0 521 53120 9 Procitovano 28 June 2010 Text of the Agreement of Memel New York Times 4 23 bereznya 1939 Tolischus Otto D 23 bereznya 1939 Flotilla Bound for Memel New York Times 1 6 Associated Press 23 bereznya 1939 Lithuania s 1 Ship Navy Minus Port Disappears New York Times 5 Sabaliunas Leonas 1972 Lithuania in Crisis Nationalism to Communism 1939 1940 Indiana University Press s 116 119 ISBN 0 253 33600 7 Kamuntavicius Rustis Vaida Kamuntaviciene Remigijus Civinskas Kastytis Antanaitis 2001 Lietuvos istorija 11 12 klasems lit Vilnius Vaga s 396 397 ISBN 5 415 01502 7 Clemens Walter C 2001 The Baltic Transformed Complexity Theory and European Security Rowman amp Littlefield s 6 ISBN 0 8476 9859 9 Procitovano 28 chervnya 2010 Cya stattya nalezhit do dobrih statej ukrayinskoyi Vikipediyi

Дата публікації:
Топ