Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Польський ультиматум Литві висунутий 17 березня 1938 року став кульмінацією напруженості у взаєминах між обома державами

Польський ультиматум Литві

Польський ультиматум Литві

Польський ультиматум Литві, висунутий 17 березня 1938 року, став кульмінацією напруженості у взаєминах між обома державами, що тривала упродовж усього міжвоєнного періоду. Причиною різкого загострення відносин послугував дрібний збройний інцидент, що трапився 11 березня 1938 року на кордоні Польщі з Литвою і в ході якого було вбито польського жовніра. Дана подія, яка збіглася у часі з анексією Австрії нацистською Німеччиною, викликала різке зростання антилитовських настроїв, у низці польських міст пройшли багатотисячні маніфестації. Польські урядові кола, користуючись міжнародною кризою для розв'язання давніх територіальних суперечок, спрямували уряду Литви ультиматум з вимогою про беззастережне встановлення дипломатичних відносин протягом 48 годин. Друга Річ Посполита заявила, що очікує лише позитивної відповіді без будь-яких винятків, у протилежному разі поляки залишали за собою можливість «власними засобами забезпечити законні інтереси своєї держави», тобто завуальовано погрожували війною.

image
Карта територіальних суперечок Литви в 1939-1940 роках, де Віленський край виділено брунатним і жовтогарячим

Литовці усвідомлювали, що встановлення дипломатичних відносин означало де-факто відкликання претензій на Віленський край та їхню історичну столицю — Вільнюс. Апеляція до провідних країн світу, окрім формальних декларацій про засудження дій Польщі, не мала жодного наслідку. Отож невелика держава, яка фактично опинилася віч-на-віч перед лицем загрози власній незалежності, була вимушена 19 березня прийняти ультимативні вимоги. Сторони налагодили дипломатичні стосунки, здійснили обмін посольствами. Невдовзі було відновлено поштово-телеграфне й залізничне сполучення, та встановлені консульські відносини. Однак, Литва не погодилася визнати втрату Вільнюса де-юре. Упродовж 1939 року в польсько-литовських взаєминах окреслилася певна відлига і станом на початок Другої світової війни балтійська республіка залишалася суворо нейтральною державою.

Вільнюський спір

Докладніше: Віленський край та Віленське воєводство (1923–1939)
image
Люціан Желіговський
image
Мапа Серединної Литви

Литва розірвала свої дипломатичні зв'язки з Польщею після того, як у жовтні 1920 року польський генерал Люціан Желіговський влаштував бунт. Він вдерся на утримувану литовцями територію, захопив спірне місто Вільнюс і заснував короткочасну Республіку Серединної Литви — формально незалежну державу. Його дії мали справляти враження, що це нібито повстання місцевих мешканців, однак насправді все відбувалося у чіткій відповідності до вказівок Юзефа Пілсудського. Маріонеткове державне утворення проіснувало недовго і в 1922 році увійшло до складу Другої Речі Посполитої. Поляки обґрунтовували претензії на край етнічним складом населення. І справді, у демографічному відношенні Вільнюс (відомий полякам під назвою Вільно) залишався найменш литовським серед литовських міст. Його населення майже порівну ділили поляки та євреї, тоді як носії литовської мови становили близько 2-3 %, як за даними російського (1897), так і німецького (1916) переписів. Литва зажадала, аби польські війська відійшли за лінію, окреслену Сувальською угодою, тоді як Польща облудно трималася версії, що вона не уповноважувала Желіговського на такі дії.

Ліга Націй спробувала стати посередником у спорі, її керівник [en] запропонував конкретні ініціативи для створення федерації. Однак, обидві сторони виявились не схильними до компромісів і в січні 1922 року перемовини провалилися. У січні 1923 року литовські війська вступили у контрольовану союзниками Мемельську область і влаштували Клайпедський заколот. Литовська окупація Мемеля (Клайпеди) стала одним із головних чинників, які призвели до рішення Конференції послів про передачу Вільнюса Польщі в березні 1923 року.

Вирішення ситуації зависло в повітрі, обидві країни опинились у дивному стані «ні війни, ні миру», позаяк Литва уникала визнання будь-яких польських зазіхань на згадане місто й область, а також відмовлялася вчиняти будь-які дії, які б визнавали польську владу над Вільнюсом навіть де-факто. Литва розірвала всі дипломатичні відносини з сусідньою державою, наголошуючи на тому, що Вільнюс залишається її постійною столицею (Каунас визначався тільки як тимчасова). Польща своєю чергою відмовилася офіційно визнати існування будь-якого спору відносно згаданої області, оскільки б це надавало законності литовським претензіям. Країни розірвали залізничне та телеграфне сполучення, а поштова доставка стала вкрай ускладненою. Наприклад, аби надіслати лист із Польщі в Литву, потрібно було спершу доставити його в нейтральну країну, перепаковувати в новий конверт, видалити будь-які польські ознаки, і тільки потім переправити в Литву. Конфлікт навколо Вільнюса, цей постійний осередок напруженості, залишався найважливішим питанням зовнішньої політики в Литві, але він дедалі більше сходив на узбіччя міжнародної арени. Були невдалі неофіційні спроби нормалізувати ситуацію, найпомітніша з них — прем'єр-міністра Аугустінаса Вольдемараса у 1927—1928 роках та міністра закордонних справ Стасиса Лозорайтіса у 1934—1936 роках, який просив Смятону поновити дипломатичні відносини з Польщею. Обидві сторони вдавалися до емоційної й націоналістичної риторики.

Обґрунтування

image
Антанас Смятона, перший і останній президент незалежної Литви у міжвоєнний час

11 березня, тобто за день до незаконного аншлюсу Австрії нацистською Німеччиною, на кордоні між Литвою і Польщею трапився збройний інцидент. На демаркаційній лінії в селі Траснінкай, що неподалік міста Меркіне, виявили тіло вбитого польського прикордонника Станіслава Серафіна (пол. Stanisław Serafin). Точні обставини його загибелі є доволі спірними, проте найбільша поширена версія наступна. Польський жовнір, патрулюючи прикордонну ділянку території, близько 5:00 ранку наткнувся на цивільних осіб, які намагалися перетнути міждержавну межу. Він спробував зупинити їх, однак внаслідок переслідування невідомих заблукав й випадково потрапив на територію Литви. Там польського жовніра помітив литовський прикордонник Юстас Лукошявічюс (лит. Justas Lukoševičius). Попередивши про це керівництво, останній одержав інструкцію затримати Серафіна. Спершу Лукошявічюс намагався мирно схопити жовніра, однак той, сховавшись у кущах, відкрив збройний вогонь. На допомогу литовцеві поспіли ще декілька прикордонників. Зав'язалася перестрілка, під час якої Серафін отримав 4 постріли, які виявилися смертельними. Поляка відвезли в Траснайкай, де він помер на ранок наступного дня. Литовці відмовилися допустити до нього польського лікаря, натомість литовський медик прибув занадто пізно.

Дослідники з обох країн висувають різні версії перебігу подій, називаючи смерть Серафіна або польською чи литовською провокацією, або звичайною випадковістю. Зрештою, протягом 1920-х і 1930-х років вже відбувалися подібні інциденти: не менше 7 литовських прикордонників були вбиті, а 13 зазнали поранень в ході 78 схожих випадків. Зазвичай такі казуси вирішувалися шляхом перемовин на місцевому рівні. Цього разу новина про прикордонну оказію вже 12 березня потрапила на шпальти польської преси, яка роздула її до рівня міждержавного скандалу. Варшавський тижневик Express Poranny звинуватив литовців у провокації, передбачаючи різку польську відповідь. Газета Kurjer Poranny взагалі опублікувала про перетинання литовцями кордону ще 10 березня, хоча попередньо обумовила, що не знає всіх обставин справи. Обидві газети, варто зауважити, належали Табору Національної Єдності (пол. Obóz Zjednoczenia Narodowego), проурядовій та мілітаристській партії. Існують свідчення, що її представники брали участь в масових протестах у Варшаві, Вільнюсі та ще чотирьох містах, на яких демонстранти під лозунгами «Маршал Смігли, веди нас на Ковно» та «Хай живе унія Литви з Польщею!» закликали уряд до рішучих дій.

13 березня офіційна Варшава оприлюднила погрозливе комюніке, в якому Литву звинуватили в провокації та нагнітанні «ворожої атмосфери». На наступний день польський сенат звернувся до влади балтійської країни з вимогою про беззастережне встановлення дипломатичних відносин. Для Литви відновлення зв'язків автоматично призводило до визнання наявної де-факто лінії кордону двох країн, а це своєю чергою було рівноцінним відмові від будь-яких претензій на місто Вільнюс. Отримавши інформацію про те, що Польща здатна на крайні заходи, президент Антанас Смятона на перших порах погоджувався обговорити дипломатичні контакти, але майже в останню хвилину передумав. 14 березня литовське керівництво, діючи через представника Франції у Варшаві, запропонувало керівництву Другої Речі Посполитої відновити діяльність змішаної прикордонної комісії щодо розслідування збройного інциденту та прийняло низку заходів для запобігання подібного роду випадків у майбутньому. Втім, це була тільки часткова міра, яка Польщу явно не задовольняла. Розуміючи це, литовські дипломати звернулися до іноземних держав з проханням про міжнародну підтримку. Так, 14 лютого глава литовського МЗС Юозас Урбшіс повідомив про несприятливе для його країни становище спершу німецького посла в Каунасі Еріха Зехліна, а 16 лютого оповістив заступника міністра закордонних справ Німеччини Георга фон Маккензена (нім. Georg von Mackensen). Однак, їх відповідь була прохолодна: німецькі дипломати обмежились прийняттям інформації до відома.

Первинна версія

Первинний варіант ультиматуму, розроблений Едвардом Ридз-Сміглим, прем'єр-міністром Феліціяном Славой-Складковським та дипломатом Яном Семемком містив шість пунктів:

image
  1. Нормалізація дипломатичних й консульських відносин з Польщею;
  2. Дозвіл на нормальний залізничний і автомобільний рух та прямі телефонні й телеграфні лінії по демаркаційній лінії;
  3. Скасування конституційної норми про те, що Вільнюс є столицею;
  4. Укладення конвенції, що захищала б права польської меншини в Литві у повному обсязі;
  5. Укладення торговельної й тарифної угоди;
  6. Повне розслідування інциденту в Траснайкаї.
 image

Первинний варіант був розроблений дипломатами без погодження голови польського МЗС Юзефа Бека, котрий перебував в Римі у рамках державного візиту. Перебравшись 13 березня до італійського містечка Сорренто, Бек перервав вояж і повернувся назад в Польщу. 16 березня у приміщенні варшавського Королівського замку відбулось засідання уряду. Під час зустрічі з президентом, депутатами парламенту та представниками уряду Бек наполіг на тому, аби ультиматум містив лише вимогу встановлення дипломатичних відносин. На його думку, таке формулювання не порушувало би жодних інтересів Литви, забезпечило можливість мирного врегулювання конфлікту та пришвидшило б порозуміння між сторонами. 17 березня уряд погодився з пропозицією Бека: зміст ультиматуму пом'якшили і виразили у найбільш обережній формі.

image
Юзеф Бек

За «миролюбністю» Бека стояв продуманий політичний розрахунок і власні погляди на майбутнє Східної Європи. Бувши прихильником створення спільного польсько-балтійсько-скандинавського блоку під домінуванням Варшави, Бек розглядав наявну в Європі політичну нестабільність вдалим моментом для вирішення балтійського питання. Загалом концепція Міжмор'я була не нова, свого часу її висловлював й Юзеф Пілсудський; польські політики і дипломати розглядали утворення такого союзу як необхідний захід для протидії німецькому та радянському тиску. Як зазначав польський посол у Берліні Юзеф Ліпський, ультиматум Литві «продиктований нашим бажанням захистити себе в цьому регіоні від Німеччини». Перетворення Литви на сателіта, як собі уявляли це у Варшаві, робило б неможливим входження країни в орбіту німецького впливу, а з іншого боку відпадала загроза політичного зближення з Москвою. Крім того, поляки розуміли, що висунення додаткових вимог литовській стороні могло викликати негативну реакцію як з боку Радянського Союзу, так і Франції й Великої Британії. Негативної реакції останніх керівництво Другої Речі Посполитої намагалось уникнути будь-яким чином.

Аби справити психологічний ефект та підсилити свої претензії Польща почала часткову мобілізацію своїх військ, до Вільно особисто прибув маршалок Едвард Ридз-Сміглий. Уздовж демаркаційної лінії поляки згуртували 4 армійські дивізії, тобто понад 50 000 повністю укомплектованих солдат. У випадку бойових дій їм могли протистояти лише 20 000 литовських вояків. Польські війська були посилені бронемашинами; також до Вільно оперативно перевели 2 бомбардувальні полки ВПС, що разом налічували близько 100 повітряних суден. Польський флот вільно себе почував і в прилеглих до Литви водах Балтійського моря.

Ультиматум

Остаточний текст ультиматуму, розроблений Юзефом Беком та доставлений через посланника Вацлава Пжемиського в Талліні литовському дипломату Броніусу Дайліде (1892-1981), містив 4 пункти. Візит польського посла тривав не більше 10 хвилин. Литовський дипломат двічі перечитав текст. На питання Дайліде, чи означатиме відмова від ультиматуму початок військових дій, Пжемиський ухилився від відповіді, мовляв, він не має повноважень робити будь-які пояснення чи тлумачення.

image

За наказом мого уряду маю честь повідомити Вашій Високоповажності наступне:

1. Пропозиція литовського уряду від 14 березня є неприйнятною, оскільки вона не дає достатніх гарантій безпеки на кордоні, особливо після негативного результату всіх попередніх спроб польсько-литовських переговорів.

2. Виходячи з цього, польський уряд вважає, що єдиним рішенням, яке відповідає всій серйозності ситуації, є негайне встановлення нормальних дипломатичних відносин без жодних conditions préalables. Це єдиний спосіб врегулювання сусідських відносин кожним урядом, що сповнений доброю волею уникнути небезпечних подій для миру.

3. Польський уряд залишає литовській владі 48 годин з моменту вручення даної ноти для прийняття пропозиції. Згідно з нею акредитація дипломатичних представництв в Каунасі і Варшаві повинна відбутися не пізніше 31 березня цього року. До цього часу будь-які технічні або інші угоди між урядами Польщі та Литви будуть здійснюватися відповідними послами в Таллінні. Обмін прикріпленими заявами про встановлення дипломатичних відносин повинен відбутися до закінчення зазначеного 48-годинного періоду в Таллінні між тамтешніми польськими та литовськими представниками.

4. Вищезазначена пропозиція не може бути предметом обговорень ні щодо змісту, ні стосовно її форми — це незмінна пропозиція. Відсутність відповіді, будь-які доповнення чи застереження розглядатимуться польським урядом як відмова. У негативному випадку польський уряд власними засобами забезпечить законні інтереси своєї держави.

Оригінальний текст (пол.)
Z polecenia mego Rządu mam zaszczyt zakomunikować Waszej Ekscelencji co następuje:

I. Propozycja Rządu Litewskiego z dnia 14 bieżącego miesiąca nie może być przyjęta, gdyż nie daje dostatecznej gwarancji bezpieczeństwa na granicy, zwłaszcza po ujemnym wyniku wszelkich dotychczasowych prób negocjacji polsko-litewskich.

II. Wobec tego Rząd Polski oświadcza, że za jedyne załatwienie, odpowiadające powadze sytuacji uważa natychmiastowe nawiązanie normalnych stosunków dyplomatycznych, bez żadnych conditions préalables. Jest to jedyna droga do uregulowania spraw sąsiedzkich dla każdego Rządu, ożywionego rzeczywiście dobrą wolą uniknięcia wydarzeń niebezpiecznych dla pokoju.

III. Rząd Polski pozostawia Rządowi Litewskiemu 48 godzin, licząc od chwili wręczenia niniejszej noty, dla przyjęcia powyższej propozycji z tym, że akredytowanie przedstawicieli dyplomatycznych w Kownie i w Warszawie nie mogłoby nastąpić później niż do dnia 31 marca bieżącego roku. Do tego czasu wszelkie porozumienia techniczne czy inne między Rządem Polskim i Litewskim byłyby prowadzone przez odnośnych Posłów w Tallinie. Wymiana załączonych not co do nawiązania stosunków dyplomatycznych miałaby nastąpić przed upływem wspomnianego terminu 48 godzin, w Tallinie między tamtejszymi Posłami polskim i litewskim.

IV. Powyższa propozycja nie może być przedmiotem dyskusji ani co do treści ani co do form – jest propozycją ne varietur. Brak odpowiedzi lub jakiekolwiek dodatki czy zastrzeżenia będą przez Rząd Polski uważane za odmowę. W tym negatywnym wypadku Rząd Polski własnymi środkami zabezpieczy słuszne interesy swego Państwa.
 image

Ультиматум також містив додаток: проєкт відповіді, в якій йшлося про те, що Литва погоджується встановити регулярні дипломатичні відносини, відправити до Варшави договір і гарантувати нормальні умови для роботи польської місії в Каунасі.

Міжнародна реакція

image
Держави Балтії та сусідні країни

Радянська Росія, яка ще в 1920 році підписала і ратифікувала договір з литовською стороною, протягом всього міжвоєнного періоду послідовно підтримувала претензії Литви на Вільнюський регіон. У ситуації, що склалась в 1938 році, Радянський Союз також зайняв пролитовську позицію, висловивши зацікавленість у збереженні самостійності даної балтійської країни і пригрозив розірванням радянсько-польського пакту про ненапад від 1932 року. Водночас, керівництво СРСР дало чітко зрозуміти, що не має намірів втягувати власну державу в збройний конфлікт і порадило литовцям «поступитися насильству», оскільки «міжнародна громадськість не зрозуміє литовської відмови». Така позиція пояснювалась наявною загрозою з боку Японії, а збройна допомога Литві і відповідно введення Червоної армії могли призвести до військового конфлікту на двох фронтах.

Радянська сторона закликала Францію, головного союзника Польщі, втрутитись в конфлікт з метою деескалації й добитись пом'якшення вимог ультиматуму. Так, міністр закордонних справ Французької республіки Жозеф Поль-Бонкур зажадав від Польщі відмовитися від своїх вимог або принаймні піти на поступки у питанні дати. Така реакція викликала шквал обурення в польських дипломатичних колах. Втім, Франція, висловивши критику, не стала вживати яких-небудь додаткових заходів. Як і Велику Британію, країну більше турбував проведений напередодні аншлюс Австрії. Тому апеляція Литви до провідних держав світу, окрім формальних декларацій з критикою дій Другої Речі Посполитої, не мала жодного наслідку. Навіть більше, західноєвропейські країни натиснули на Литву, аби та якомога швидше нормалізувала свої відносини з Польщею. Західні держави побоювались, що дана акція була скоординована з керівництвом нацистської Німеччини. Гітлер не приховував свої претензії на Клайпедський край (відомий німцям як Мемельленд), який перейшов до Литви за результатами Першої світової війни у 1923 році. Навесні 1938 фюрер особисто заявив, що контроль над портовим містом та його околицями є одним із його найвищих пріоритетів, який поступається хіба що захопленню Судетської області. Коли у березні Польща пред'явила свій ультиматум, Німеччина відкрито заявила, що у випадку збройного зіткнення між країнами, її армія вторгнеться в балтійську республіку, захопить Клайпеду і більшу частину західної Литви. Польський посол Німеччині Юзеф Ліпський (пол. Józef Lipski) був проінформований про ці плани, поляки погодилися співпрацювати з німецькими військами і поважати інтереси Рейху у разі виникнення військового протистояння.

Литовський уряд, розуміючи хиткість свого становища, наполегливо намагався знайти підтримку і з боку суміжних балтійських держав: Латвії та Естонії. 1934 року дані країни підписали пакт про співробітництво, утворивши, таким чином, Балтійську Антанту. На міждержавний союз покладались завдання координації спільної зовнішньої політики та взаємної дипломатичної підтримки на міжнародній арені. Втім, також слід зазначити, що це не був військовий альянс. Конфлікт, що спалахнув щодо Вільнюського регіону, інші 2 держави Балтійської Антанти сприйняли як такий, що вийшов за рамки укладених між ними угод. Латвія та Естонія у прийнятих ними резолюціях зазначили, що ускладнення взаємин між Польщею та Литвою є небажаним й згубним для стабільності в регіоні та порадили останній налагодити дипломатичні відносини. Латвія навіть спробувала переконати естонське керівництво, аби те натиснуло на литовців з метою якнайшвидшого прийняття ультиматуму. Подібна реакція від союзників стала повною несподіванкою.

Литовська реакція

Литва, залишившись без жодної міжнародної підтримки, опинилася віч-на-віч із польською загрозою. Пізно ввечері 18 березня президент Смятона скликав у своїй резиденції надзвичайне розширене урядове засідання, яке тривало всю ніч. На порядок денний останнього винесли тільки єдиний пункт. Думки високопосадовців щодо прийняття ультиматуму розділились. Міністри сільського господарства та комунікацій Путвінскас та Станішаускас виступили проти, вимагаючи сатисфакції. Очільник зовнішньополітичного відомства Статис Лозорайтіс, навпаки, висловився за прийняття польських вимог.

Саме литовське суспільство категорично відкидало ідею йти на поступки. Покоління, виховане на гаслі «Ми без Вільнюса не будемо знати спокою!» (лит. Mes be Vilniaus nenurimsim), було готове на будь-які випробування задля повернення історичної столиці. Литовська приналежність Вільнюса широко підтримувалася різноманітними кампаніями упродовж всього міжвоєнного періоду. Так, 9 жовтня, тобто дата вторгнення Желіговського в Литву, щорічно відзначалося як «День жалоби». Найбільшою громадською організацією стала Ліга визволення Вільнюса (лит. Vilniaus vadavimo sąjunga або VVS), що налічувала близько 25 000 членів та 600000 прибічників. Патріотична тематика не оминала й літератури: поверненню «Священного граду» присвячена частина віршів поета й драматурга Петраса Вайчюнаса. Будь-який уряд, що наважувався йти на компроміс з поляками, наражався на значні політичні ризики. Так, спроба кабінету Міколаса Сляжявічуса відкрити 80 польських шкіл став одним із чинників, що зрештою призвів до військового перевороту 1926 року.

Антанас Смятона опинився під тиском і з боку націоналістичних організацій, які в надісланому меморандумі закликали кабінет міністрів не йти на поступки. Втім, вирішальною стала позиція командувача литовської армії Статіса Раштікіса, який користувався авторитетом як серед військових, так і цивільних високопосадовців. Генерал зазначив, що армія буде боротися, якщо дадуть відповідний наказ. Але разом з тим він зауважив, що не плекає жодних ілюзій стосовно результату такої боротьби, тому виступає за мирне вирішення наявної ситуації. Рішення уряду було підтверджене на засіданні Сейму, яке пройшло з мінімальним обговоренням. 19 березня міністерство закордонних справ зв'язалося з дипломатом у Таллінні Броніусом Дайліде і доручило здійснити обмін нотами з послом Пжемиським, що й було зроблено.

Наслідки

image
Запропонований (зліва) та дійсний (справа) план поділу Східної Європи відповідно до Пакту Молотова-Ріббентропа

Загострення польсько-литовських взаємин відбувалося на тлі загальної атмосфери напруженості на континенті. Дане питання певною мірою відвернуло увагу міжнародної спільноти від німецького аншлюсу, а також засвідчило рішучість радянської сторони відстоювати власні інтереси в Східній Європі. У Литві та за кордоном стали висловлюватись думки, що встановлення дипломатичних відносин є не єдиною метою офіційної Варшави, поширились спекуляції на тему можливої війни між країнами. До прикладу, литовський дипломат Юрґіс Балтрушайтіс (лит. Jurgis Baltrušaitis) остерігався, що за даними претензіями можуть піти більш далекосяжні вимоги, які тільки погіршать суверенітет держави. Серед низки політиків з'явилися побоювання, що Польща прагне відродити нову Річ Посполиту, використовуючи німецьку анексію Австрії як прецедент. Польська сторона заперечила подібні хвилювання, оголосивши, що її політика спрямована на створення нейтрального блоку країн для протидії фашизму та комунізму. До його складу повинні були б увійти балтійські держави, власне Польща та Румунія. Окрім того, польський уряд запевнив, що не має намірів приєднувати литовські території та наголосив, що згаданий альянс буде сформований на основі рівноправних двосторонніх економічних угод та спільного договору про ненапад. Як опублікувало видання The New York Times, ультиматум справив суттєвий вплив на Уолл-стріт: 17 березня ринки іноземної валюти та облігацій суттєво впали, а в деяких випадках досягли найнижчих показників, які спостерігалися за декілька років. 19 березня, тобто після прийняття Литвою польських вимог, ринки відновили попередній рівень.

Прийняття ультиматуму болюче вдарило по національній гордості й гонору литовців та стало причиною державної кризи. 24 березня прем'єр-міністр Юозас Тубяліс, який займав безкомпромісні позиції стосовно Віленського краю і під час загострення відносин проходив лікування в Швейцарії, пішов у відставку. Його наступником став інший президентський соратник Владас Міронас, що вирізнявся більш поміркованими поглядами і схилявся до нормалізації відносин з Польщею. Попри посилення тиску, метою якого ставилось формування більш широкої урядової коаліції, посади у новому кабінеті вкотре зайняли представники Союзу литовських націоналістів (відомі як таутінінки). Однак, становище даної партії, яка зазнала серйозних репутаційних втрат, стало доволі хитким. На очах стрімко впав і авторитет президента Антанаса Смятони. Дійшло до того, що навіть офіційна преса дозволила собі критику «вождя нації» за прояв боягузтва та слабкості. Хоча литовський уряд продовжив діяти так, ніби нічого серйозного і не трапилося, в дійсності державна криза зміцнила ряди супротивників Смятони. Опозиційні християнські демократи та ляудініки сформували «вісь» та почали обговорення спільної платформи; згодом до них долучилися й ультранаціоналісти Вольдемараса. У Польщі прийняття ультиматуму навпаки зустріли з широким ентузіазмом, дана подія підносилася владою як «велика безкровна перемога», а з її нагоди у Вільно пройшов урочистий військовий марш.

Одним із пунктів польського ультиматуму зазначався обмін посольствами. Так, литовський дипломат Казис Шкірпа вирушив до Варшави, а польський посол Францішек Харват (пол. Franciszek Charwat) 31 березня прибув до Каунаса. Переговори з практичних питань почалися ще 25 березня в Августові, до червня 1938 року були укладені три угоди відносно телеграфного і залізничного сполучення, поштової служби і річкового судноплавства. Залізниця, розірвана ділянкою кордону довжиною у декілька кілометрів, була відремонтована. У Вевісі почав роботу митний пост, а в Клайпеді і Вільнюсі відкрилися консульства. Литовцям довелось викреслити 9 жовтня з національного календаря та розпустити патріотичний «Союз визволення Вільнюса». Втім, Литва, розглядаючи такий крок як тактичний хід, не стала відмовлятись від історичної столиці де-юре. Переглянутий у травні 1938 року Основний закон повторював тезис попередніх конституцій, які закріплювали Вільнюс постійною столицею, а Каунас — тільки тимчасовою. У той же час Польща продовжила політику утисків литовських організацій на власній території.

image
Святкування з нагоди повернення Вільнюса до складу Литви, 1939

Відлига у польсько-литовських відносинах почалася навесні 1939 року. Окупація Чехословаччини та клайпедська криза засвідчили подальше зростання напруженості в Європі, тому Польща намагалась заручитись допомогою або, принаймні, нейтралітетом свого балтійського сусіда у випадку війни з нацистською Німеччиною. Примирення країн ознаменувались гучними двосторонніми візитами литовського генерала Статіса Раштікіса й міністра закордонних справ Польщі Юзефа Бека. Польща зробила кроки у сторону покращення становища литовської меншини у Вільнюському регіоні. Однак, керівництво балтійської республіки не вірило, що Польща та її західні союзники достатньо потужні, аби протистояти Третьому Рейху і Радянському Союзу.

1 вересня 1939 року нацистська Німеччина напала на Польщу, а 17 вересня, виконуючи таємний протокол Пакту Молотова — Ріббентропа, східний кордон Другої Речі Посполитої перейшла Червона армія. Литва стримала свою обіцянку і залишилася суворо нейтральною, попри привабливі німецькі пропозиції про повернення Вільнюса. Незабаром країна дала притулок для 35 000 польських цивільних біженців та інтернувала біля 15 000 польських вояків. Потрапивши у радянську сферу впливу, Литва під тиском Сталіна погодилась підписати договір про передачу Вільнюса та угоду про взаємодопомогу в обмін на розміщення на її території військових баз СРСР. Наприкінці жовтня до колишньої великокнязівської столиці вступили підрозділи литовської армії. Однак, радість співвітчизників виявилась недовгою: вже у червні 1940 року Литва була анексована Радянським Союзом, а влітку 1941 стала жертвою нацистської окупації.

Див. також

Примітки

  1. Skirius, Juozas (2002). . Gimtoji istorija. Nuo 7 iki 12 klasės (лит.). Vilnius: Elektroninės leidybos namai. ISBN . Архів оригіналу за 3 березня 2008. Процитовано 2 березня 2008.
  2. Мир чи війна: від суперечностей між Польщею та Литвою у міжвоєнний період виграла червона Москва. tyzhden.ua (укр.). Процитовано 2 червня 2018.
  3. Streit, Clarence K. (19 березня 1939). Pressure on Poles Weakens Demands. The New York Times: 1.
  4. Davies, Norman (2005). God's Playground: A History of Poland. Columbia University Press. с. 319. ISBN . Процитовано 16 червня 2010.
  5. 1938: Lithuania. Collier's Year Book. MSN Encarta. Архів оригіналу за 31 жовтня 2009. Процитовано 14 березня 2008.
  6. MacQueen, Michael (1998). The Context of Mass Destruction: Agents and Prerequisites of the Holocaust in Lithuania. Holocaust and Genocide Studies. 12 (1): 27—48. doi:10.1093/hgs/12.1.27.
  7. Piotr Łossowski (1995). Konflikt polsko–litewski 1918–1920 (пол.). Warsaw: Książka i Wiedza. с. 11. ISBN .
  8. (рос.) Demoscope.
  9. Brensztejn, Michał Eustachy (1919). Spisy ludności m. Wilna za okupacji niemieckiej od. 1 listopada 1915 r. (пол.). Warsaw: Biblioteka Delegacji Rad Polskich Litwy i Białej Rusi.
  10. Lane, Thomas (2001). Lithuania: Stepping Westward. Routledge. с. 31. ISBN . Процитовано 16 червня 2010.
  11. Alfred Eric Senn. The Great Powers Lithuania and the Vilna Question, 1920—1928. E.J. Brill. 1966. pp. 107—113.
  12. Eidintas, Alfonsas; Vytautas Žalys; Alfred Erich Senn (September 1999). Ed. Edvardas Tuskenis (ред.). Lithuania in European Politics: The Years of the First Republic, 1918–1940 (вид. Paperback). New York: St. Martin's Press. с. 146. ISBN .
  13. Lengyel, Emil (20 березня 1939). Poland and Lithuania in a Long Feud. The New York Times: 63.
  14. Eidintas, Alfonsas; Vytautas Žalys; Alfred Erich Senn (September 1999). Ed. Edvardas Tuskenis (ред.). Lithuania in European Politics: The Years of the First Republic, 1918–1940 (вид. Paperback). New York: St. Martin's Press. с. 146, 152—153. ISBN .
  15. Vitas, Robert (Summer 1984). The Polish–Lithuanian Crisis of 1938: Events Surrounding the Ultimatum. Lituanus. 20 (2). ISSN 0024-5089. оригіналу за 23 березня 2008. Процитовано 2 березня 2008.
  16. Eidintas, Alfonsas; Vytautas Žalys; Alfred Erich Senn (September 1999). Ed. Edvardas Tuskenis (ред.). Lithuania in European Politics: The Years of the First Republic, 1918–1940 (вид. Paperback). New York: St. Martin's Press. с. 154—158. ISBN .
  17. Tychmanowicz, Marta (17 березня 2013). Wodzu, prowadź na Kowno!. wiadomosci.wp.pl (pl-PL) . Процитовано 25 травня 2018.
  18. Lithuania Surrenders. The New York Times: 14. 21 березня 1938.
  19. Streit, Clarence K. (19 березня 1939). Pressure on Poles Weakens Demands. The New York Times: 1.
  20. Włodzimierz Kalicki. 17 marca 1938 r. Wodzu, prowadź na Kowno (пол.). Gazeta Wyborcza. Процитовано 20 жовтня 2013.
  21. . Time. 28 березня 1938. Архів оригіналу за 21 липня 2013. Процитовано 14 березня 2008.
  22. Vitas, Robert (Winter 1985). . Lituanus. 31 (4). ISSN 0024-5089. Архів оригіналу за 18 травня 2008. Процитовано 2 березня 2008.
  23. Vitas, Robert (Summer 1984). The Polish–Lithuanian Crisis of 1938: Events Surrounding the Ultimatum. Lituanus. 20 (2). ISSN 0024-5089. оригіналу за 23 березня 2008. Процитовано 2 березня 2008.
  24. Eidintas, Alfonsas; Vytautas Žalys; Alfred Erich Senn (September 1999). Ed. Edvardas Tuskenis (ред.). Lithuania in European Politics: The Years of the First Republic, 1918–1940 (вид. Paperback). New York: St. Martin's Press. с. 109. ISBN .
  25. Бемм Г.В. Польско-литовский кризис 1938 г. и действия советской дипломатии // Историческая и социально-образовательная мысль. — 2014. — № 4 (26). — С. 35. — ISSN 2075-9908.
  26. Streit, Clarence K. (16 березня 1938). Reich-Polish Deal Feared in Geneva. The New York Times: 11.
  27. Hiden, John; Thomas Lane (1992). The Baltic and the Outbreak of the Second World War. Cambridge University Press. с. 53. ISBN . Процитовано 16 червня 2010.
  28. Sipols, Vilnis (1982). Polish Ultimatum to Lithuania. Diplomatic Battles Before World War II. Moscow: Progress Publishers. Процитовано 15 березня 2008.
  29. Lieven, Anatol (1994). The Baltic Revolution: Estonia, Latvia, Lithuania and the Path to Independence. Yale University Press. с. 77. ISBN . Процитовано 16 червня 2010.
  30. Paris urging Kaunas to Yield to Warsaw. The New York Times: 2. 19 березня 1939.
  31. Senn, Alfred Erich (2007). Lithuania 1940: Revolution from Above. Rodopi. с. 34. ISBN . Процитовано 16 червня 2010.
  32. Манкевич, М. А. «Траснинкайский инцидент» и возобновление дипломатических отношений между Польшей и Литвой в марте 1938 года. // Ретроспектива: Всемирная история глазами молодых исследователей. — 2011. — № 6. — С. 53.
  33. Петрик А. М. Політика Литовської держави стосовно національних меншостей у добу Першої республіки (1918–1940) // «Видавництво «Гілея». — 2017. — Вип. 118. — № 3. — С. 157. — ISSN 2076-1554.
  34. Ashbourne, Alexandra (1999). Lithuania: The Rebirth of a Nation, 1991–1994. Lexington Books. с. 16. ISBN . Процитовано 16 червня 2010.
  35. Shapiro, Jerzy (19 березня 1938). Poland Ready for Action. The New York Times: 1—2.
  36. Gerutis, Albertas (1984). Independent Lithuania. У Ed. Albertas Gerutis (ред.). Lithuania: 700 Years (вид. 6th). New York: Manyland Books. с. 219. ISBN . LCC 75-80057.
  37. Alfonsas Eidintas, Alfredas Bumblauskas, Antanas Kulakauskas, Mindaugas Tamošaitis. The History of Lithuania. — Revised Second Edition. — Vilnius : Publishing House "Eugrimas", 2013. — P. 212-213. — . з джерела 7 серпня 2019
  38. Nazis are Pleased with Polish "Peace". The New York Times: 34. 20 березня 1939.
  39. Dawid Rosół. Strzały na granicy. „Mówią Wieki”. 7/2012 (630), ss. 10-11. Bellona SA. ISSN 12304018 [] помилка: {{lang}}: немає тексту (). 
  40. Streit, Clarence K. (20 березня 1939). Geneva's Anxiety on Poles Persists. The New York Times: 34.
  41. Envoy Says Poland Plans Neutral Bloc. The New York Times: 1, 12. 22 березня 1939.
  42. Wall St. Reflects Turmoil in Europe. The New York Times: 4. 18 березня 1939.
  43. Bond Prices Rise on a Broad Front. The New York Times: 52. 20 березня 1939.
  44. Kamuntavičius, Rūstis; Vaida Kamuntavičienė; Remigijus Civinskas; Kastytis Antanaitis (2001). Lietuvos istorija 11–12 klasėms (лит.). Vilnius: Vaga. с. 302—303. ISBN .
  45. Петрик А.М. Державна ідеологія Першої Литовської республіки у добу диктатури таутінінків (1926 — 1940) // Scriptorium nostrum. — Херсон, 2016. — № 3 (6). — С. 282. з джерела 29 липня 2018. Процитовано 2018-07-29.
  46. Shapiro, Jerzy (20 березня 1939). Warsaw, Pleased with Results, Now Would Form a Baltic Entente. The New York Times: 1, 33.
  47. Poland Welcomes Envoy. New York Times: 11. 1 квітня 1939.
  48. Eidintas, Alfonsas; Vytautas Žalys; Alfred Erich Senn (September 1999). Ed. Edvardas Tuskenis (ред.). Lithuania in European Politics: The Years of the First Republic, 1918–1940 (вид. Paperback). New York: St. Martin's Press. с. 178. ISBN .
  49. Eidintas, Alfonsas; Vytautas Žalys; Alfred Erich Senn (September 1999). Ed. Edvardas Tuskenis (ред.). Lithuania in European Politics: The Years of the First Republic, 1918–1940 (вид. Paperback). New York: St. Martin's Press. с. 168. ISBN .
  50. J.Lee Ready (1995), World War Two. Nation by Nation, London, Cassell, page 191.
  51. I. Žiemele. Baltic Yearbook of International Law, 2001. 2002, Vol.1 p.10
  52. K. Dawisha, B. Parrott. The Consolidation of Democracy in East-Central Europe. 1997 p. 293.

Література

  • Sakwa, George (1977). The Polish Ultimatum to Lithuania in March 1938. Slavonic and East European Review. 55 (2): 204—26.
  • Senn, Alfred Erich (2007). The Polish ultimatum to Lithuania, March 1938. Journal of Baltic Studies. 13 (2): 144—156. doi:10.1080/01629778200000151. ISSN 0162-9778.
Ця стаття належить до української Вікіпедії.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Polskij ultimatum Litvi visunutij 17 bereznya 1938 roku stav kulminaciyeyu napruzhenosti u vzayeminah mizh oboma derzhavami sho trivala uprodovzh usogo mizhvoyennogo periodu Prichinoyu rizkogo zagostrennya vidnosin posluguvav dribnij zbrojnij incident sho trapivsya 11 bereznya 1938 roku na kordoni Polshi z Litvoyu i v hodi yakogo bulo vbito polskogo zhovnira Dana podiya yaka zbiglasya u chasi z aneksiyeyu Avstriyi nacistskoyu Nimechchinoyu viklikala rizke zrostannya antilitovskih nastroyiv u nizci polskih mist projshli bagatotisyachni manifestaciyi Polski uryadovi kola koristuyuchis mizhnarodnoyu krizoyu dlya rozv yazannya davnih teritorialnih superechok spryamuvali uryadu Litvi ultimatum z vimogoyu pro bezzasterezhne vstanovlennya diplomatichnih vidnosin protyagom 48 godin Druga Rich Pospolita zayavila sho ochikuye lishe pozitivnoyi vidpovidi bez bud yakih vinyatkiv u protilezhnomu razi polyaki zalishali za soboyu mozhlivist vlasnimi zasobami zabezpechiti zakonni interesi svoyeyi derzhavi tobto zavualovano pogrozhuvali vijnoyu Karta teritorialnih superechok Litvi v 1939 1940 rokah de Vilenskij kraj vidileno brunatnim i zhovtogaryachim Litovci usvidomlyuvali sho vstanovlennya diplomatichnih vidnosin oznachalo de fakto vidklikannya pretenzij na Vilenskij kraj ta yihnyu istorichnu stolicyu Vilnyus Apelyaciya do providnih krayin svitu okrim formalnih deklaracij pro zasudzhennya dij Polshi ne mala zhodnogo naslidku Otozh nevelika derzhava yaka faktichno opinilasya vich na vich pered licem zagrozi vlasnij nezalezhnosti bula vimushena 19 bereznya prijnyati ultimativni vimogi Storoni nalagodili diplomatichni stosunki zdijsnili obmin posolstvami Nevdovzi bulo vidnovleno poshtovo telegrafne j zaliznichne spoluchennya ta vstanovleni konsulski vidnosini Odnak Litva ne pogodilasya viznati vtratu Vilnyusa de yure Uprodovzh 1939 roku v polsko litovskih vzayeminah okreslilasya pevna vidliga i stanom na pochatok Drugoyi svitovoyi vijni baltijska respublika zalishalasya suvoro nejtralnoyu derzhavoyu Vilnyuskij spirDokladnishe Vilenskij kraj ta Vilenske voyevodstvo 1923 1939 Lyucian Zheligovskij Mapa Seredinnoyi Litvi Litva rozirvala svoyi diplomatichni zv yazki z Polsheyu pislya togo yak u zhovtni 1920 roku polskij general Lyucian Zheligovskij vlashtuvav bunt Vin vdersya na utrimuvanu litovcyami teritoriyu zahopiv spirne misto Vilnyus i zasnuvav korotkochasnu Respubliku Seredinnoyi Litvi formalno nezalezhnu derzhavu Jogo diyi mali spravlyati vrazhennya sho ce nibito povstannya miscevih meshkanciv odnak naspravdi vse vidbuvalosya u chitkij vidpovidnosti do vkazivok Yuzefa Pilsudskogo Marionetkove derzhavne utvorennya proisnuvalo nedovgo i v 1922 roci uvijshlo do skladu Drugoyi Rechi Pospolitoyi Polyaki obgruntovuvali pretenziyi na kraj etnichnim skladom naselennya I spravdi u demografichnomu vidnoshenni Vilnyus vidomij polyakam pid nazvoyu Vilno zalishavsya najmensh litovskim sered litovskih mist Jogo naselennya majzhe porivnu dilili polyaki ta yevreyi todi yak nosiyi litovskoyi movi stanovili blizko 2 3 yak za danimi rosijskogo 1897 tak i nimeckogo 1916 perepisiv Litva zazhadala abi polski vijska vidijshli za liniyu okreslenu Suvalskoyu ugodoyu todi yak Polsha obludno trimalasya versiyi sho vona ne upovnovazhuvala Zheligovskogo na taki diyi Liga Nacij sprobuvala stati poserednikom u spori yiyi kerivnik en zaproponuvav konkretni iniciativi dlya stvorennya federaciyi Odnak obidvi storoni viyavilis ne shilnimi do kompromisiv i v sichni 1922 roku peremovini provalilisya U sichni 1923 roku litovski vijska vstupili u kontrolovanu soyuznikami Memelsku oblast i vlashtuvali Klajpedskij zakolot Litovska okupaciya Memelya Klajpedi stala odnim iz golovnih chinnikiv yaki prizveli do rishennya Konferenciyi posliv pro peredachu Vilnyusa Polshi v berezni 1923 roku Virishennya situaciyi zavislo v povitri obidvi krayini opinilis u divnomu stani ni vijni ni miru pozayak Litva unikala viznannya bud yakih polskih zazihan na zgadane misto j oblast a takozh vidmovlyalasya vchinyati bud yaki diyi yaki b viznavali polsku vladu nad Vilnyusom navit de fakto Litva rozirvala vsi diplomatichni vidnosini z susidnoyu derzhavoyu nagoloshuyuchi na tomu sho Vilnyus zalishayetsya yiyi postijnoyu stoliceyu Kaunas viznachavsya tilki yak timchasova Polsha svoyeyu chergoyu vidmovilasya oficijno viznati isnuvannya bud yakogo sporu vidnosno zgadanoyi oblasti oskilki b ce nadavalo zakonnosti litovskim pretenziyam Krayini rozirvali zaliznichne ta telegrafne spoluchennya a poshtova dostavka stala vkraj uskladnenoyu Napriklad abi nadislati list iz Polshi v Litvu potribno bulo spershu dostaviti jogo v nejtralnu krayinu perepakovuvati v novij konvert vidaliti bud yaki polski oznaki i tilki potim perepraviti v Litvu Konflikt navkolo Vilnyusa cej postijnij oseredok napruzhenosti zalishavsya najvazhlivishim pitannyam zovnishnoyi politiki v Litvi ale vin dedali bilshe shodiv na uzbichchya mizhnarodnoyi areni Buli nevdali neoficijni sprobi normalizuvati situaciyu najpomitnisha z nih prem yer ministra Augustinasa Voldemarasa u 1927 1928 rokah ta ministra zakordonnih sprav Stasisa Lozorajtisa u 1934 1936 rokah yakij prosiv Smyatonu ponoviti diplomatichni vidnosini z Polsheyu Obidvi storoni vdavalisya do emocijnoyi j nacionalistichnoyi ritoriki ObgruntuvannyaAntanas Smyatona pershij i ostannij prezident nezalezhnoyi Litvi u mizhvoyennij chas 11 bereznya tobto za den do nezakonnogo anshlyusu Avstriyi nacistskoyu Nimechchinoyu na kordoni mizh Litvoyu i Polsheyu trapivsya zbrojnij incident Na demarkacijnij liniyi v seli Trasninkaj sho nepodalik mista Merkine viyavili tilo vbitogo polskogo prikordonnika Stanislava Serafina pol Stanislaw Serafin Tochni obstavini jogo zagibeli ye dovoli spirnimi prote najbilsha poshirena versiya nastupna Polskij zhovnir patrulyuyuchi prikordonnu dilyanku teritoriyi blizko 5 00 ranku natknuvsya na civilnih osib yaki namagalisya peretnuti mizhderzhavnu mezhu Vin sprobuvav zupiniti yih odnak vnaslidok peresliduvannya nevidomih zablukav j vipadkovo potrapiv na teritoriyu Litvi Tam polskogo zhovnira pomitiv litovskij prikordonnik Yustas Lukoshyavichyus lit Justas Lukosevicius Poperedivshi pro ce kerivnictvo ostannij oderzhav instrukciyu zatrimati Serafina Spershu Lukoshyavichyus namagavsya mirno shopiti zhovnira odnak toj shovavshis u kushah vidkriv zbrojnij vogon Na dopomogu litovcevi pospili she dekilka prikordonnikiv Zav yazalasya perestrilka pid chas yakoyi Serafin otrimav 4 postrili yaki viyavilisya smertelnimi Polyaka vidvezli v Trasnajkaj de vin pomer na ranok nastupnogo dnya Litovci vidmovilisya dopustiti do nogo polskogo likarya natomist litovskij medik pribuv zanadto pizno Doslidniki z oboh krayin visuvayut rizni versiyi perebigu podij nazivayuchi smert Serafina abo polskoyu chi litovskoyu provokaciyeyu abo zvichajnoyu vipadkovistyu Zreshtoyu protyagom 1920 h i 1930 h rokiv vzhe vidbuvalisya podibni incidenti ne menshe 7 litovskih prikordonnikiv buli vbiti a 13 zaznali poranen v hodi 78 shozhih vipadkiv Zazvichaj taki kazusi virishuvalisya shlyahom peremovin na miscevomu rivni Cogo razu novina pro prikordonnu okaziyu vzhe 12 bereznya potrapila na shpalti polskoyi presi yaka rozdula yiyi do rivnya mizhderzhavnogo skandalu Varshavskij tizhnevik Express Poranny zvinuvativ litovciv u provokaciyi peredbachayuchi rizku polsku vidpovid Gazeta Kurjer Poranny vzagali opublikuvala pro peretinannya litovcyami kordonu she 10 bereznya hocha poperedno obumovila sho ne znaye vsih obstavin spravi Obidvi gazeti varto zauvazhiti nalezhali Taboru Nacionalnoyi Yednosti pol Oboz Zjednoczenia Narodowego prouryadovij ta militaristskij partiyi Isnuyut svidchennya sho yiyi predstavniki brali uchast v masovih protestah u Varshavi Vilnyusi ta she chotiroh mistah na yakih demonstranti pid lozungami Marshal Smigli vedi nas na Kovno ta Haj zhive uniya Litvi z Polsheyu zaklikali uryad do rishuchih dij 13 bereznya oficijna Varshava oprilyudnila pogrozlive komyunike v yakomu Litvu zvinuvatili v provokaciyi ta nagnitanni vorozhoyi atmosferi Na nastupnij den polskij senat zvernuvsya do vladi baltijskoyi krayini z vimogoyu pro bezzasterezhne vstanovlennya diplomatichnih vidnosin Dlya Litvi vidnovlennya zv yazkiv avtomatichno prizvodilo do viznannya nayavnoyi de fakto liniyi kordonu dvoh krayin a ce svoyeyu chergoyu bulo rivnocinnim vidmovi vid bud yakih pretenzij na misto Vilnyus Otrimavshi informaciyu pro te sho Polsha zdatna na krajni zahodi prezident Antanas Smyatona na pershih porah pogodzhuvavsya obgovoriti diplomatichni kontakti ale majzhe v ostannyu hvilinu peredumav 14 bereznya litovske kerivnictvo diyuchi cherez predstavnika Franciyi u Varshavi zaproponuvalo kerivnictvu Drugoyi Rechi Pospolitoyi vidnoviti diyalnist zmishanoyi prikordonnoyi komisiyi shodo rozsliduvannya zbrojnogo incidentu ta prijnyalo nizku zahodiv dlya zapobigannya podibnogo rodu vipadkiv u majbutnomu Vtim ce bula tilki chastkova mira yaka Polshu yavno ne zadovolnyala Rozumiyuchi ce litovski diplomati zvernulisya do inozemnih derzhav z prohannyam pro mizhnarodnu pidtrimku Tak 14 lyutogo glava litovskogo MZS Yuozas Urbshis povidomiv pro nespriyatlive dlya jogo krayini stanovishe spershu nimeckogo posla v Kaunasi Eriha Zehlina a 16 lyutogo opovistiv zastupnika ministra zakordonnih sprav Nimechchini Georga fon Makkenzena nim Georg von Mackensen Odnak yih vidpovid bula proholodna nimecki diplomati obmezhilis prijnyattyam informaciyi do vidoma Pervinna versiyaPervinnij variant ultimatumu rozroblenij Edvardom Ridz Smiglim prem yer ministrom Feliciyanom Slavoj Skladkovskim ta diplomatom Yanom Sememkom mistiv shist punktiv Normalizaciya diplomatichnih j konsulskih vidnosin z Polsheyu Dozvil na normalnij zaliznichnij i avtomobilnij ruh ta pryami telefonni j telegrafni liniyi po demarkacijnij liniyi Skasuvannya konstitucijnoyi normi pro te sho Vilnyus ye stoliceyu Ukladennya konvenciyi sho zahishala b prava polskoyi menshini v Litvi u povnomu obsyazi Ukladennya torgovelnoyi j tarifnoyi ugodi Povne rozsliduvannya incidentu v Trasnajkayi Pervinnij variant buv rozroblenij diplomatami bez pogodzhennya golovi polskogo MZS Yuzefa Beka kotrij perebuvav v Rimi u ramkah derzhavnogo vizitu Perebravshis 13 bereznya do italijskogo mistechka Sorrento Bek perervav voyazh i povernuvsya nazad v Polshu 16 bereznya u primishenni varshavskogo Korolivskogo zamku vidbulos zasidannya uryadu Pid chas zustrichi z prezidentom deputatami parlamentu ta predstavnikami uryadu Bek napolig na tomu abi ultimatum mistiv lishe vimogu vstanovlennya diplomatichnih vidnosin Na jogo dumku take formulyuvannya ne porushuvalo bi zhodnih interesiv Litvi zabezpechilo mozhlivist mirnogo vregulyuvannya konfliktu ta prishvidshilo b porozuminnya mizh storonami 17 bereznya uryad pogodivsya z propoziciyeyu Beka zmist ultimatumu pom yakshili i virazili u najbilsh oberezhnij formi Yuzef Bek Za mirolyubnistyu Beka stoyav produmanij politichnij rozrahunok i vlasni poglyadi na majbutnye Shidnoyi Yevropi Buvshi prihilnikom stvorennya spilnogo polsko baltijsko skandinavskogo bloku pid dominuvannyam Varshavi Bek rozglyadav nayavnu v Yevropi politichnu nestabilnist vdalim momentom dlya virishennya baltijskogo pitannya Zagalom koncepciya Mizhmor ya bula ne nova svogo chasu yiyi vislovlyuvav j Yuzef Pilsudskij polski politiki i diplomati rozglyadali utvorennya takogo soyuzu yak neobhidnij zahid dlya protidiyi nimeckomu ta radyanskomu tisku Yak zaznachav polskij posol u Berlini Yuzef Lipskij ultimatum Litvi prodiktovanij nashim bazhannyam zahistiti sebe v comu regioni vid Nimechchini Peretvorennya Litvi na satelita yak sobi uyavlyali ce u Varshavi robilo b nemozhlivim vhodzhennya krayini v orbitu nimeckogo vplivu a z inshogo boku vidpadala zagroza politichnogo zblizhennya z Moskvoyu Krim togo polyaki rozumili sho visunennya dodatkovih vimog litovskij storoni moglo viklikati negativnu reakciyu yak z boku Radyanskogo Soyuzu tak i Franciyi j Velikoyi Britaniyi Negativnoyi reakciyi ostannih kerivnictvo Drugoyi Rechi Pospolitoyi namagalos uniknuti bud yakim chinom Abi spraviti psihologichnij efekt ta pidsiliti svoyi pretenziyi Polsha pochala chastkovu mobilizaciyu svoyih vijsk do Vilno osobisto pribuv marshalok Edvard Ridz Smiglij Uzdovzh demarkacijnoyi liniyi polyaki zgurtuvali 4 armijski diviziyi tobto ponad 50 000 povnistyu ukomplektovanih soldat U vipadku bojovih dij yim mogli protistoyati lishe 20 000 litovskih voyakiv Polski vijska buli posileni bronemashinami takozh do Vilno operativno pereveli 2 bombarduvalni polki VPS sho razom nalichuvali blizko 100 povitryanih suden Polskij flot vilno sebe pochuvav i v prileglih do Litvi vodah Baltijskogo morya UltimatumOstatochnij tekst ultimatumu rozroblenij Yuzefom Bekom ta dostavlenij cherez poslannika Vaclava Pzhemiskogo v Tallini litovskomu diplomatu Broniusu Dajlide 1892 1981 mistiv 4 punkti Vizit polskogo posla trivav ne bilshe 10 hvilin Litovskij diplomat dvichi perechitav tekst Na pitannya Dajlide chi oznachatime vidmova vid ultimatumu pochatok vijskovih dij Pzhemiskij uhilivsya vid vidpovidi movlyav vin ne maye povnovazhen robiti bud yaki poyasnennya chi tlumachennya Za nakazom mogo uryadu mayu chest povidomiti Vashij Visokopovazhnosti nastupne 1 Propoziciya litovskogo uryadu vid 14 bereznya ye neprijnyatnoyu oskilki vona ne daye dostatnih garantij bezpeki na kordoni osoblivo pislya negativnogo rezultatu vsih poperednih sprob polsko litovskih peregovoriv 2 Vihodyachi z cogo polskij uryad vvazhaye sho yedinim rishennyam yake vidpovidaye vsij serjoznosti situaciyi ye negajne vstanovlennya normalnih diplomatichnih vidnosin bez zhodnih conditions prealables Ce yedinij sposib vregulyuvannya susidskih vidnosin kozhnim uryadom sho spovnenij dobroyu voleyu uniknuti nebezpechnih podij dlya miru 3 Polskij uryad zalishaye litovskij vladi 48 godin z momentu vruchennya danoyi noti dlya prijnyattya propoziciyi Zgidno z neyu akreditaciya diplomatichnih predstavnictv v Kaunasi i Varshavi povinna vidbutisya ne piznishe 31 bereznya cogo roku Do cogo chasu bud yaki tehnichni abo inshi ugodi mizh uryadami Polshi ta Litvi budut zdijsnyuvatisya vidpovidnimi poslami v Tallinni Obmin prikriplenimi zayavami pro vstanovlennya diplomatichnih vidnosin povinen vidbutisya do zakinchennya zaznachenogo 48 godinnogo periodu v Tallinni mizh tamteshnimi polskimi ta litovskimi predstavnikami 4 Vishezaznachena propoziciya ne mozhe buti predmetom obgovoren ni shodo zmistu ni stosovno yiyi formi ce nezminna propoziciya Vidsutnist vidpovidi bud yaki dopovnennya chi zasterezhennya rozglyadatimutsya polskim uryadom yak vidmova U negativnomu vipadku polskij uryad vlasnimi zasobami zabezpechit zakonni interesi svoyeyi derzhavi Originalnij tekst pol Z polecenia mego Rzadu mam zaszczyt zakomunikowac Waszej Ekscelencji co nastepuje I Propozycja Rzadu Litewskiego z dnia 14 biezacego miesiaca nie moze byc przyjeta gdyz nie daje dostatecznej gwarancji bezpieczenstwa na granicy zwlaszcza po ujemnym wyniku wszelkich dotychczasowych prob negocjacji polsko litewskich II Wobec tego Rzad Polski oswiadcza ze za jedyne zalatwienie odpowiadajace powadze sytuacji uwaza natychmiastowe nawiazanie normalnych stosunkow dyplomatycznych bez zadnych conditions prealables Jest to jedyna droga do uregulowania spraw sasiedzkich dla kazdego Rzadu ozywionego rzeczywiscie dobra wola unikniecia wydarzen niebezpiecznych dla pokoju III Rzad Polski pozostawia Rzadowi Litewskiemu 48 godzin liczac od chwili wreczenia niniejszej noty dla przyjecia powyzszej propozycji z tym ze akredytowanie przedstawicieli dyplomatycznych w Kownie i w Warszawie nie mogloby nastapic pozniej niz do dnia 31 marca biezacego roku Do tego czasu wszelkie porozumienia techniczne czy inne miedzy Rzadem Polskim i Litewskim bylyby prowadzone przez odnosnych Poslow w Tallinie Wymiana zalaczonych not co do nawiazania stosunkow dyplomatycznych mialaby nastapic przed uplywem wspomnianego terminu 48 godzin w Tallinie miedzy tamtejszymi Poslami polskim i litewskim IV Powyzsza propozycja nie moze byc przedmiotem dyskusji ani co do tresci ani co do form jest propozycja ne varietur Brak odpowiedzi lub jakiekolwiek dodatki czy zastrzezenia beda przez Rzad Polski uwazane za odmowe W tym negatywnym wypadku Rzad Polski wlasnymi srodkami zabezpieczy sluszne interesy swego Panstwa Ultimatum takozh mistiv dodatok proyekt vidpovidi v yakij jshlosya pro te sho Litva pogodzhuyetsya vstanoviti regulyarni diplomatichni vidnosini vidpraviti do Varshavi dogovir i garantuvati normalni umovi dlya roboti polskoyi misiyi v Kaunasi Mizhnarodna reakciyaDerzhavi Baltiyi ta susidni krayini Radyanska Rosiya yaka she v 1920 roci pidpisala i ratifikuvala dogovir z litovskoyu storonoyu protyagom vsogo mizhvoyennogo periodu poslidovno pidtrimuvala pretenziyi Litvi na Vilnyuskij region U situaciyi sho sklalas v 1938 roci Radyanskij Soyuz takozh zajnyav prolitovsku poziciyu vislovivshi zacikavlenist u zberezhenni samostijnosti danoyi baltijskoyi krayini i prigroziv rozirvannyam radyansko polskogo paktu pro nenapad vid 1932 roku Vodnochas kerivnictvo SRSR dalo chitko zrozumiti sho ne maye namiriv vtyaguvati vlasnu derzhavu v zbrojnij konflikt i poradilo litovcyam postupitisya nasilstvu oskilki mizhnarodna gromadskist ne zrozumiye litovskoyi vidmovi Taka poziciya poyasnyuvalas nayavnoyu zagrozoyu z boku Yaponiyi a zbrojna dopomoga Litvi i vidpovidno vvedennya Chervonoyi armiyi mogli prizvesti do vijskovogo konfliktu na dvoh frontah Radyanska storona zaklikala Franciyu golovnogo soyuznika Polshi vtrutitis v konflikt z metoyu deeskalaciyi j dobitis pom yakshennya vimog ultimatumu Tak ministr zakordonnih sprav Francuzkoyi respubliki Zhozef Pol Bonkur zazhadav vid Polshi vidmovitisya vid svoyih vimog abo prinajmni piti na postupki u pitanni dati Taka reakciya viklikala shkval oburennya v polskih diplomatichnih kolah Vtim Franciya vislovivshi kritiku ne stala vzhivati yakih nebud dodatkovih zahodiv Yak i Veliku Britaniyu krayinu bilshe turbuvav provedenij naperedodni anshlyus Avstriyi Tomu apelyaciya Litvi do providnih derzhav svitu okrim formalnih deklaracij z kritikoyu dij Drugoyi Rechi Pospolitoyi ne mala zhodnogo naslidku Navit bilshe zahidnoyevropejski krayini natisnuli na Litvu abi ta yakomoga shvidshe normalizuvala svoyi vidnosini z Polsheyu Zahidni derzhavi poboyuvalis sho dana akciya bula skoordinovana z kerivnictvom nacistskoyi Nimechchini Gitler ne prihovuvav svoyi pretenziyi na Klajpedskij kraj vidomij nimcyam yak Memellend yakij perejshov do Litvi za rezultatami Pershoyi svitovoyi vijni u 1923 roci Navesni 1938 fyurer osobisto zayaviv sho kontrol nad portovim mistom ta jogo okolicyami ye odnim iz jogo najvishih prioritetiv yakij postupayetsya hiba sho zahoplennyu Sudetskoyi oblasti Koli u berezni Polsha pred yavila svij ultimatum Nimechchina vidkrito zayavila sho u vipadku zbrojnogo zitknennya mizh krayinami yiyi armiya vtorgnetsya v baltijsku respubliku zahopit Klajpedu i bilshu chastinu zahidnoyi Litvi Polskij posol Nimechchini Yuzef Lipskij pol Jozef Lipski buv proinformovanij pro ci plani polyaki pogodilisya spivpracyuvati z nimeckimi vijskami i povazhati interesi Rejhu u razi viniknennya vijskovogo protistoyannya Litovskij uryad rozumiyuchi hitkist svogo stanovisha napoleglivo namagavsya znajti pidtrimku i z boku sumizhnih baltijskih derzhav Latviyi ta Estoniyi 1934 roku dani krayini pidpisali pakt pro spivrobitnictvo utvorivshi takim chinom Baltijsku Antantu Na mizhderzhavnij soyuz pokladalis zavdannya koordinaciyi spilnoyi zovnishnoyi politiki ta vzayemnoyi diplomatichnoyi pidtrimki na mizhnarodnij areni Vtim takozh slid zaznachiti sho ce ne buv vijskovij alyans Konflikt sho spalahnuv shodo Vilnyuskogo regionu inshi 2 derzhavi Baltijskoyi Antanti sprijnyali yak takij sho vijshov za ramki ukladenih mizh nimi ugod Latviya ta Estoniya u prijnyatih nimi rezolyuciyah zaznachili sho uskladnennya vzayemin mizh Polsheyu ta Litvoyu ye nebazhanim j zgubnim dlya stabilnosti v regioni ta poradili ostannij nalagoditi diplomatichni vidnosini Latviya navit sprobuvala perekonati estonske kerivnictvo abi te natisnulo na litovciv z metoyu yaknajshvidshogo prijnyattya ultimatumu Podibna reakciya vid soyuznikiv stala povnoyu nespodivankoyu Litovska reakciyaLitva zalishivshis bez zhodnoyi mizhnarodnoyi pidtrimki opinilasya vich na vich iz polskoyu zagrozoyu Pizno vvecheri 18 bereznya prezident Smyatona sklikav u svoyij rezidenciyi nadzvichajne rozshirene uryadove zasidannya yake trivalo vsyu nich Na poryadok dennij ostannogo vinesli tilki yedinij punkt Dumki visokoposadovciv shodo prijnyattya ultimatumu rozdililis Ministri silskogo gospodarstva ta komunikacij Putvinskas ta Stanishauskas vistupili proti vimagayuchi satisfakciyi Ochilnik zovnishnopolitichnogo vidomstva Statis Lozorajtis navpaki vislovivsya za prijnyattya polskih vimog Same litovske suspilstvo kategorichno vidkidalo ideyu jti na postupki Pokolinnya vihovane na gasli Mi bez Vilnyusa ne budemo znati spokoyu lit Mes be Vilniaus nenurimsim bulo gotove na bud yaki viprobuvannya zadlya povernennya istorichnoyi stolici Litovska prinalezhnist Vilnyusa shiroko pidtrimuvalasya riznomanitnimi kampaniyami uprodovzh vsogo mizhvoyennogo periodu Tak 9 zhovtnya tobto data vtorgnennya Zheligovskogo v Litvu shorichno vidznachalosya yak Den zhalobi Najbilshoyu gromadskoyu organizaciyeyu stala Liga vizvolennya Vilnyusa lit Vilniaus vadavimo sajunga abo VVS sho nalichuvala blizko 25 000 chleniv ta 600000 pribichnikiv Patriotichna tematika ne ominala j literaturi povernennyu Svyashennogo gradu prisvyachena chastina virshiv poeta j dramaturga Petrasa Vajchyunasa Bud yakij uryad sho navazhuvavsya jti na kompromis z polyakami narazhavsya na znachni politichni riziki Tak sproba kabinetu Mikolasa Slyazhyavichusa vidkriti 80 polskih shkil stav odnim iz chinnikiv sho zreshtoyu prizviv do vijskovogo perevorotu 1926 roku Antanas Smyatona opinivsya pid tiskom i z boku nacionalistichnih organizacij yaki v nadislanomu memorandumi zaklikali kabinet ministriv ne jti na postupki Vtim virishalnoyu stala poziciya komanduvacha litovskoyi armiyi Statisa Rashtikisa yakij koristuvavsya avtoritetom yak sered vijskovih tak i civilnih visokoposadovciv General zaznachiv sho armiya bude borotisya yaksho dadut vidpovidnij nakaz Ale razom z tim vin zauvazhiv sho ne plekaye zhodnih ilyuzij stosovno rezultatu takoyi borotbi tomu vistupaye za mirne virishennya nayavnoyi situaciyi Rishennya uryadu bulo pidtverdzhene na zasidanni Sejmu yake projshlo z minimalnim obgovorennyam 19 bereznya ministerstvo zakordonnih sprav zv yazalosya z diplomatom u Tallinni Broniusom Dajlide i doruchilo zdijsniti obmin notami z poslom Pzhemiskim sho j bulo zrobleno NaslidkiZaproponovanij zliva ta dijsnij sprava plan podilu Shidnoyi Yevropi vidpovidno do Paktu Molotova Ribbentropa Zagostrennya polsko litovskih vzayemin vidbuvalosya na tli zagalnoyi atmosferi napruzhenosti na kontinenti Dane pitannya pevnoyu miroyu vidvernulo uvagu mizhnarodnoyi spilnoti vid nimeckogo anshlyusu a takozh zasvidchilo rishuchist radyanskoyi storoni vidstoyuvati vlasni interesi v Shidnij Yevropi U Litvi ta za kordonom stali vislovlyuvatis dumki sho vstanovlennya diplomatichnih vidnosin ye ne yedinoyu metoyu oficijnoyi Varshavi poshirilis spekulyaciyi na temu mozhlivoyi vijni mizh krayinami Do prikladu litovskij diplomat Yurgis Baltrushajtis lit Jurgis Baltrusaitis osterigavsya sho za danimi pretenziyami mozhut piti bilsh dalekosyazhni vimogi yaki tilki pogirshat suverenitet derzhavi Sered nizki politikiv z yavilisya poboyuvannya sho Polsha pragne vidroditi novu Rich Pospolitu vikoristovuyuchi nimecku aneksiyu Avstriyi yak precedent Polska storona zaperechila podibni hvilyuvannya ogolosivshi sho yiyi politika spryamovana na stvorennya nejtralnogo bloku krayin dlya protidiyi fashizmu ta komunizmu Do jogo skladu povinni buli b uvijti baltijski derzhavi vlasne Polsha ta Rumuniya Okrim togo polskij uryad zapevniv sho ne maye namiriv priyednuvati litovski teritoriyi ta nagolosiv sho zgadanij alyans bude sformovanij na osnovi rivnopravnih dvostoronnih ekonomichnih ugod ta spilnogo dogovoru pro nenapad Yak opublikuvalo vidannya The New York Times ultimatum spraviv suttyevij vpliv na Uoll strit 17 bereznya rinki inozemnoyi valyuti ta obligacij suttyevo vpali a v deyakih vipadkah dosyagli najnizhchih pokaznikiv yaki sposterigalisya za dekilka rokiv 19 bereznya tobto pislya prijnyattya Litvoyu polskih vimog rinki vidnovili poperednij riven Prijnyattya ultimatumu bolyuche vdarilo po nacionalnij gordosti j gonoru litovciv ta stalo prichinoyu derzhavnoyi krizi 24 bereznya prem yer ministr Yuozas Tubyalis yakij zajmav bezkompromisni poziciyi stosovno Vilenskogo krayu i pid chas zagostrennya vidnosin prohodiv likuvannya v Shvejcariyi pishov u vidstavku Jogo nastupnikom stav inshij prezidentskij soratnik Vladas Mironas sho viriznyavsya bilsh pomirkovanimi poglyadami i shilyavsya do normalizaciyi vidnosin z Polsheyu Popri posilennya tisku metoyu yakogo stavilos formuvannya bilsh shirokoyi uryadovoyi koaliciyi posadi u novomu kabineti vkotre zajnyali predstavniki Soyuzu litovskih nacionalistiv vidomi yak tautininki Odnak stanovishe danoyi partiyi yaka zaznala serjoznih reputacijnih vtrat stalo dovoli hitkim Na ochah strimko vpav i avtoritet prezidenta Antanasa Smyatoni Dijshlo do togo sho navit oficijna presa dozvolila sobi kritiku vozhdya naciyi za proyav boyaguztva ta slabkosti Hocha litovskij uryad prodovzhiv diyati tak nibi nichogo serjoznogo i ne trapilosya v dijsnosti derzhavna kriza zmicnila ryadi suprotivnikiv Smyatoni Opozicijni hristiyanski demokrati ta lyaudiniki sformuvali vis ta pochali obgovorennya spilnoyi platformi zgodom do nih doluchilisya j ultranacionalisti Voldemarasa U Polshi prijnyattya ultimatumu navpaki zustrili z shirokim entuziazmom dana podiya pidnosilasya vladoyu yak velika bezkrovna peremoga a z yiyi nagodi u Vilno projshov urochistij vijskovij marsh Odnim iz punktiv polskogo ultimatumu zaznachavsya obmin posolstvami Tak litovskij diplomat Kazis Shkirpa virushiv do Varshavi a polskij posol Francishek Harvat pol Franciszek Charwat 31 bereznya pribuv do Kaunasa Peregovori z praktichnih pitan pochalisya she 25 bereznya v Avgustovi do chervnya 1938 roku buli ukladeni tri ugodi vidnosno telegrafnogo i zaliznichnogo spoluchennya poshtovoyi sluzhbi i richkovogo sudnoplavstva Zaliznicya rozirvana dilyankoyu kordonu dovzhinoyu u dekilka kilometriv bula vidremontovana U Vevisi pochav robotu mitnij post a v Klajpedi i Vilnyusi vidkrilisya konsulstva Litovcyam dovelos vikresliti 9 zhovtnya z nacionalnogo kalendarya ta rozpustiti patriotichnij Soyuz vizvolennya Vilnyusa Vtim Litva rozglyadayuchi takij krok yak taktichnij hid ne stala vidmovlyatis vid istorichnoyi stolici de yure Pereglyanutij u travni 1938 roku Osnovnij zakon povtoryuvav tezis poperednih konstitucij yaki zakriplyuvali Vilnyus postijnoyu stoliceyu a Kaunas tilki timchasovoyu U toj zhe chas Polsha prodovzhila politiku utiskiv litovskih organizacij na vlasnij teritoriyi Svyatkuvannya z nagodi povernennya Vilnyusa do skladu Litvi 1939 Vidliga u polsko litovskih vidnosinah pochalasya navesni 1939 roku Okupaciya Chehoslovachchini ta klajpedska kriza zasvidchili podalshe zrostannya napruzhenosti v Yevropi tomu Polsha namagalas zaruchitis dopomogoyu abo prinajmni nejtralitetom svogo baltijskogo susida u vipadku vijni z nacistskoyu Nimechchinoyu Primirennya krayin oznamenuvalis guchnimi dvostoronnimi vizitami litovskogo generala Statisa Rashtikisa j ministra zakordonnih sprav Polshi Yuzefa Beka Polsha zrobila kroki u storonu pokrashennya stanovisha litovskoyi menshini u Vilnyuskomu regioni Odnak kerivnictvo baltijskoyi respubliki ne virilo sho Polsha ta yiyi zahidni soyuzniki dostatno potuzhni abi protistoyati Tretomu Rejhu i Radyanskomu Soyuzu 1 veresnya 1939 roku nacistska Nimechchina napala na Polshu a 17 veresnya vikonuyuchi tayemnij protokol Paktu Molotova Ribbentropa shidnij kordon Drugoyi Rechi Pospolitoyi perejshla Chervona armiya Litva strimala svoyu obicyanku i zalishilasya suvoro nejtralnoyu popri privablivi nimecki propoziciyi pro povernennya Vilnyusa Nezabarom krayina dala pritulok dlya 35 000 polskih civilnih bizhenciv ta internuvala bilya 15 000 polskih voyakiv Potrapivshi u radyansku sferu vplivu Litva pid tiskom Stalina pogodilas pidpisati dogovir pro peredachu Vilnyusa ta ugodu pro vzayemodopomogu v obmin na rozmishennya na yiyi teritoriyi vijskovih baz SRSR Naprikinci zhovtnya do kolishnoyi velikoknyazivskoyi stolici vstupili pidrozdili litovskoyi armiyi Odnak radist spivvitchiznikiv viyavilas nedovgoyu vzhe u chervni 1940 roku Litva bula aneksovana Radyanskim Soyuzom a vlitku 1941 stala zhertvoyu nacistskoyi okupaciyi Div takozhPolyaki v Litvi Golokost u Litvi Nimeckij ultimatum Litvi Vijskovij perevorot u Litvi 1926 Litovski partizani 1944 1953 PrimitkiSkirius Juozas 2002 Gimtoji istorija Nuo 7 iki 12 klases lit Vilnius Elektronines leidybos namai ISBN 9986 9216 9 4 Arhiv originalu za 3 bereznya 2008 Procitovano 2 bereznya 2008 Mir chi vijna vid superechnostej mizh Polsheyu ta Litvoyu u mizhvoyennij period vigrala chervona Moskva tyzhden ua ukr Procitovano 2 chervnya 2018 Streit Clarence K 19 bereznya 1939 Pressure on Poles Weakens Demands The New York Times 1 Davies Norman 2005 God s Playground A History of Poland Columbia University Press s 319 ISBN 978 0 231 12819 3 Procitovano 16 chervnya 2010 1938 Lithuania Collier s Year Book MSN Encarta Arhiv originalu za 31 zhovtnya 2009 Procitovano 14 bereznya 2008 MacQueen Michael 1998 The Context of Mass Destruction Agents and Prerequisites of the Holocaust in Lithuania Holocaust and Genocide Studies 12 1 27 48 doi 10 1093 hgs 12 1 27 Piotr Lossowski 1995 Konflikt polsko litewski 1918 1920 pol Warsaw Ksiazka i Wiedza s 11 ISBN 83 05 12769 9 ros Demoscope Brensztejn Michal Eustachy 1919 Spisy ludnosci m Wilna za okupacji niemieckiej od 1 listopada 1915 r pol Warsaw Biblioteka Delegacji Rad Polskich Litwy i Bialej Rusi Lane Thomas 2001 Lithuania Stepping Westward Routledge s 31 ISBN 0 415 26731 5 Procitovano 16 chervnya 2010 Alfred Eric Senn The Great Powers Lithuania and the Vilna Question 1920 1928 E J Brill 1966 pp 107 113 Eidintas Alfonsas Vytautas Zalys Alfred Erich Senn September 1999 Ed Edvardas Tuskenis red Lithuania in European Politics The Years of the First Republic 1918 1940 vid Paperback New York St Martin s Press s 146 ISBN 0 312 22458 3 Lengyel Emil 20 bereznya 1939 Poland and Lithuania in a Long Feud The New York Times 63 Eidintas Alfonsas Vytautas Zalys Alfred Erich Senn September 1999 Ed Edvardas Tuskenis red Lithuania in European Politics The Years of the First Republic 1918 1940 vid Paperback New York St Martin s Press s 146 152 153 ISBN 0 312 22458 3 Vitas Robert Summer 1984 The Polish Lithuanian Crisis of 1938 Events Surrounding the Ultimatum Lituanus 20 2 ISSN 0024 5089 originalu za 23 bereznya 2008 Procitovano 2 bereznya 2008 Eidintas Alfonsas Vytautas Zalys Alfred Erich Senn September 1999 Ed Edvardas Tuskenis red Lithuania in European Politics The Years of the First Republic 1918 1940 vid Paperback New York St Martin s Press s 154 158 ISBN 0 312 22458 3 Tychmanowicz Marta 17 bereznya 2013 Wodzu prowadz na Kowno wiadomosci wp pl pl PL Procitovano 25 travnya 2018 Lithuania Surrenders The New York Times 14 21 bereznya 1938 Streit Clarence K 19 bereznya 1939 Pressure on Poles Weakens Demands The New York Times 1 Wlodzimierz Kalicki 17 marca 1938 r Wodzu prowadz na Kowno pol Gazeta Wyborcza Procitovano 20 zhovtnya 2013 Time 28 bereznya 1938 Arhiv originalu za 21 lipnya 2013 Procitovano 14 bereznya 2008 Vitas Robert Winter 1985 Lituanus 31 4 ISSN 0024 5089 Arhiv originalu za 18 travnya 2008 Procitovano 2 bereznya 2008 Vitas Robert Summer 1984 The Polish Lithuanian Crisis of 1938 Events Surrounding the Ultimatum Lituanus 20 2 ISSN 0024 5089 originalu za 23 bereznya 2008 Procitovano 2 bereznya 2008 Eidintas Alfonsas Vytautas Zalys Alfred Erich Senn September 1999 Ed Edvardas Tuskenis red Lithuania in European Politics The Years of the First Republic 1918 1940 vid Paperback New York St Martin s Press s 109 ISBN 0 312 22458 3 Bemm G V Polsko litovskij krizis 1938 g i dejstviya sovetskoj diplomatii Istoricheskaya i socialno obrazovatelnaya mysl 2014 4 26 S 35 ISSN 2075 9908 Streit Clarence K 16 bereznya 1938 Reich Polish Deal Feared in Geneva The New York Times 11 Hiden John Thomas Lane 1992 The Baltic and the Outbreak of the Second World War Cambridge University Press s 53 ISBN 0 521 53120 9 Procitovano 16 chervnya 2010 Sipols Vilnis 1982 Polish Ultimatum to Lithuania Diplomatic Battles Before World War II Moscow Progress Publishers Procitovano 15 bereznya 2008 Lieven Anatol 1994 The Baltic Revolution Estonia Latvia Lithuania and the Path to Independence Yale University Press s 77 ISBN 0 300 06078 5 Procitovano 16 chervnya 2010 Paris urging Kaunas to Yield to Warsaw The New York Times 2 19 bereznya 1939 Senn Alfred Erich 2007 Lithuania 1940 Revolution from Above Rodopi s 34 ISBN 90 420 2225 6 Procitovano 16 chervnya 2010 Mankevich M A Trasninkajskij incident i vozobnovlenie diplomaticheskih otnoshenij mezhdu Polshej i Litvoj v marte 1938 goda Retrospektiva Vsemirnaya istoriya glazami molodyh issledovatelej 2011 6 S 53 Petrik A M Politika Litovskoyi derzhavi stosovno nacionalnih menshostej u dobu Pershoyi respubliki 1918 1940 Vidavnictvo Gileya 2017 Vip 118 3 S 157 ISSN 2076 1554 Ashbourne Alexandra 1999 Lithuania The Rebirth of a Nation 1991 1994 Lexington Books s 16 ISBN 0 7391 0027 0 Procitovano 16 chervnya 2010 Shapiro Jerzy 19 bereznya 1938 Poland Ready for Action The New York Times 1 2 Gerutis Albertas 1984 Independent Lithuania U Ed Albertas Gerutis red Lithuania 700 Years vid 6th New York Manyland Books s 219 ISBN 0 87141 028 1 LCC 75 80057 Alfonsas Eidintas Alfredas Bumblauskas Antanas Kulakauskas Mindaugas Tamosaitis The History of Lithuania Revised Second Edition Vilnius Publishing House Eugrimas 2013 P 212 213 ISBN 978 609 437 163 9 z dzherela 7 serpnya 2019 Nazis are Pleased with Polish Peace The New York Times 34 20 bereznya 1939 Dawid Rosol Strzaly na granicy Mowia Wieki 7 2012 630 ss 10 11 Bellona SA ISSN 12304018 pomilka lang nemaye tekstu dopomoga Streit Clarence K 20 bereznya 1939 Geneva s Anxiety on Poles Persists The New York Times 34 Envoy Says Poland Plans Neutral Bloc The New York Times 1 12 22 bereznya 1939 Wall St Reflects Turmoil in Europe The New York Times 4 18 bereznya 1939 Bond Prices Rise on a Broad Front The New York Times 52 20 bereznya 1939 Kamuntavicius Rustis Vaida Kamuntaviciene Remigijus Civinskas Kastytis Antanaitis 2001 Lietuvos istorija 11 12 klasems lit Vilnius Vaga s 302 303 ISBN 5 415 01502 7 Petrik A M Derzhavna ideologiya Pershoyi Litovskoyi respubliki u dobu diktaturi tautininkiv 1926 1940 Scriptorium nostrum Herson 2016 3 6 S 282 z dzherela 29 lipnya 2018 Procitovano 2018 07 29 Shapiro Jerzy 20 bereznya 1939 Warsaw Pleased with Results Now Would Form a Baltic Entente The New York Times 1 33 Poland Welcomes Envoy New York Times 11 1 kvitnya 1939 Eidintas Alfonsas Vytautas Zalys Alfred Erich Senn September 1999 Ed Edvardas Tuskenis red Lithuania in European Politics The Years of the First Republic 1918 1940 vid Paperback New York St Martin s Press s 178 ISBN 0 312 22458 3 Eidintas Alfonsas Vytautas Zalys Alfred Erich Senn September 1999 Ed Edvardas Tuskenis red Lithuania in European Politics The Years of the First Republic 1918 1940 vid Paperback New York St Martin s Press s 168 ISBN 0 312 22458 3 J Lee Ready 1995 World War Two Nation by Nation London Cassell page 191 ISBN 1 85409 290 1 I Ziemele Baltic Yearbook of International Law 2001 2002 Vol 1 p 10 K Dawisha B Parrott The Consolidation of Democracy in East Central Europe 1997 p 293 LiteraturaSakwa George 1977 The Polish Ultimatum to Lithuania in March 1938 Slavonic and East European Review 55 2 204 26 Senn Alfred Erich 2007 The Polish ultimatum to Lithuania March 1938 Journal of Baltic Studies 13 2 144 156 doi 10 1080 01629778200000151 ISSN 0162 9778 Cya stattya nalezhit do dobrih statej ukrayinskoyi Vikipediyi

Дата публікації:
Топ