Спілка литовських народовців (лит. Lietuvių tautininkų sąjunga) — націоналістична права політична партія в Литві.
Країна | Литва |
---|---|
Дата заснування | 1924 1989 2011 |
Дата розпуску | 1940 2008 |
Штаб-квартира | Вільнюс |
Ідеологія | Литовський націоналізм Національний консерватизм |
Кількість членів | 2122 (2017) |
Офіційний сайт | tautininkusajunga.lt |
Заснована в 1924 після об'єднання Партії національного прогресу і Союзу литовських фермерів. Спілка була правлячою партією Литви з моменту військового перевороту в Литві в грудні 1926 і до окупації балтійських країн совєцькими військами у червні 1940. Партія була відновлена після проголошення Литвою незалежності в 1990.
Передісторія
Історія Спілки литовських народовців бере початок наприкінці XIX століття, коли почала виходити газета «Дзвін» (лит. Varpas).
Після закриття газети Антанас Смятона і Юозас Тумас, що співпрацювали з нею, почали видавати газету «Надія» (лит. Viltis).
У 1916 в Петрограді Юозас Тумас став одним із засновників Партії національного прогресу (лит. Tautos pažangos partija, TNP).
Члени партії брали активну участь у проголошенні незалежності Литви восени 1917.
Першим президентом Литви став Антанас Смятона, а першим прем'єр-міністром — Аугустінас Вольдемарас, обидва члени Партії національного прогресу.
Але литовці не оцінили заслуг прогресистів. На виборах до Литовського установчого сейму у квітні 1920 партія набрала всього 4 288 голосів (0,6 %), не зумівши завоювати жодного місця в парламенті. На виборах до Сейму в 1922 Партія національного прогресу виступила краще, отримавши 14 131 голосів (1,7 %), але знову залишилася без мандатів. Під час виборів 1923 року прогресисти погіршили свої показники, набравши всього 10 568 голосів (1,2 %).
1924—1940
17 —19 серпня 1924 пройшла об'єднавча конференція Партії національного прогресу і Спілки литовських фермерів (лит. Lietuvos žemdirbių sąjunga), на якій було прийнято рішення створити нову партію — Спілку литовських народовців. Своєю назвою засновники партії хотіли продемонструвати бажання створити нову політичну силу, яка замість того, аби розділяти людей (з латини слово партія означає «частина») об'єднає литовську націю, ставлячи національні інтереси вище конфесійних і класових.
Нова партія не користувалася великою підтримкою населення і в травні 1926 на парламентських виборах їй вдалося завоювати лише три місця в парламенті з 85.
Проте, її лідери Антанас Смєтона і Аугустінас Вольдемарас були впливовими політиками. Партія дотримувалася ідей консерватизму та націоналізму, виступаючи за сильну армію і сильного лідера на чолі Литви.
Навесні 1926 новий уряд вперше в історії Литви сформували ліві партії — Литовська селянська народна спілка і Литовська соціал-демократична партія.
У грудні 1926 військові, які побоювалися посилення лівих сил, скинули демократично обраний уряд і запропонували Смятоні стати новим президентом Литви, а Вольдемарасу — новим прем'єр-міністром. Націоналісти сформували новий уряд за участю християнських демократів. Проте, відносини між двома партіями незабаром стали напруженими, так як християнські демократи вважали переворот тимчасовим заходом і хотіли провести нові вибори до Сейму.
У 1927 року Смятона розпустив Сейм і у травні християнські демократи вийшли з уряду, а пізніше були заборонені. Націоналісти залишалися єдиною правлячою партією ще 13 років.
Незважаючи на симпатії і контакти з режимом Муссоліні, литовські народовці в 1932 засудили фашизм і дистанціювалися від фашистів.
Не схвалювали литовські націоналісти і німецький націонал-соціалізм, багато в чому через німецькі пронацистські організації Мемельського краю, які ставили за мету відокремлення від Литви Мемельланду і його возз'єднання з Німеччиною.
У 1937 уряд литовських націоналістів провів перший в Європі антинацистський судовий процес.
У 1940 Литва була окупована совєцькими військами, Спілка литовських народовців була заборонена, а велика частина її членів емігрувала або була репресована.
Після 1989 року
14 березня 1989 Рімантас Матуліс, керівник клубу народної пісні "Raskila", оголосив про відродження Спілки литовських народовців.
23 лютого 1990 Уряд Литви зареєстрував Спілку як політичну партію.
У вересні 1990 року головою спілки був обраний далекий родич А. Смятони — Рімантас Смятона.
29 жовтня 1990 кілька депутатів Сейму Литви, обраних від Саюдіса, утворили Фракцію націоналістів (лит. Tautininkų frakciją).
Після того як Спілка литовських народовців була відновлена, вона не грала великої ролі в литовській політиці.
На виборах до Сейму в 1992 Спілка литовських народовців, виступаючи в союзі з Партією незалежності і Литовською спілкою фермерів, отримала 36 916 голосів (1,99 %), не зумівши подолати чотирьохвідсотковий прохідний бар'єр. По округах партії вдалося провести 3 своїх представників д Сейму. На муніципальних виборах 25 березня 1995 народовці отримали 49 місць.
У виборах до Сейму в 1996 народовці взяли участь в коаліції з Демократичною партією Литви, отримавши 28 744 голоси (2,09 %) і знов не подолали прохідний бар'єр. В округах Спілка зуміла здобути лише одну перемогу, добившись обрання до парламенту свого лідера Рімантаса Смятони. На виборах до муніципальних рад 23 березня 1997 за кандидатів націоналістів проголосували 169 822 виборців, що дозволило обрати 23 депутати, двоє з яких стали мерами.
На виборах до муніципальних рад в березні 2000 народовцям вдалося отримати 13 мандатів і домогтися переобрання одного з двох своїх мерів.
У виборах в жовтні того ж року націоналісти брали участь разом з Лігою свободи Литви. Зібравши всього 12 884 голосів (0,88 %), партія провалилася і в одномандатних округах, залишившись без представництва в парламенті.
22 грудня 2002 народовцям вдалося поліпшити свої показники на виборах до муніципальних рад, завоювавши 14 мандатів.
Вибори до Сейму в жовтні 2004 стали для Спілки націоналістів найневдалішими в її історії. Партія набрала всього 2482 голоси (0,21 %), не досягнувши успіху також і по мажоритарних округах. Провальними стали для народовців і муніципальні вибори 2007, на яких вони взяли всього 3 місця.
11 березня 2008 Спілка литовських народовців увійшла до «Союз вітчизни», утворивши всередині союзу фракцію націоналістів. Завдяки цьому народовці змогли повернутися до Сейму.
У 2008 за списком Союзу вітчизни були обрані два представники Спілки литовських народовців — Казимерас Уока і Гинтарас Сонгайла. Втім альянс з консерваторами виявився недовгим: вже у 2011 народовці оголосили про відновлення партії.
Починаючи з 14 січня 2017 лідером і головою партії є Сакалас Городецкис.
Примітки
- (PDF) (лит.). Lietuvos Respublikos Teisingumo ministerija. 2 березня 2017. Архів оригіналу (PDF) за 21 вересня 2017. Процитовано 9 липня 2017.
- Roger Griffin. The Nature of Fascism. New York, New York, USA: St. Martin's Press, 1991. Pp. 121. The Lithuanian Nationalist Union was a member present at the 1934 Montreux Fascist conference
- A. Eidintas. Collected Works of Antanas Smetona. Kaunas, Lithuania: Menta, 1990. Pp. 475. "Italian fascism is not for export."
- Matas Krygeris. Atsiminimai. Kaunas, Lithuania, 1994.
- Tautininkų sąjungos pirmininku išrinktas S. Gorodeckis // Bernardinai.lt. — 2017. — 15 Sausio. — Дата звернення: 28.06.2017.
Посилання
- . Lithuanian Nationalists Union. Архів оригіналу за 27 вересня 2007. Процитовано 25 лютого 2008.
Література
- Тау́тининки // Большая российская энциклопедия : [в 36 т.] / председ. ред. кол. Ю. С. Осипов, отв. ред. С. Л. Кравец. — М. : Науч. изд-во «БРЭ», 2004—2017. (рос.)
- Таутини́нки // Татары — Топрик. — М. : Советская энциклопедия, 1956. — С. 10. — (Большая советская энциклопедия : [в 51 т.] / гл. ред. Б. А. Введенский ; 1949—1958, т. 42).
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Spilka litovskih narodovciv lit Lietuviu tautininku sajunga nacionalistichna prava politichna partiya v Litvi Spilka litovskih narodovciv lit Lietuviu tautininku sajungaKrayina LitvaData zasnuvannya 1924 1989 2011Data rozpusku 1940 2008Shtab kvartira VilnyusIdeologiya Litovskij nacionalizm Nacionalnij konservatizmKilkist chleniv 2122 2017 Oficijnij sajt tautininkusajunga lt Zasnovana v 1924 pislya ob yednannya Partiyi nacionalnogo progresu i Soyuzu litovskih fermeriv Spilka bula pravlyachoyu partiyeyu Litvi z momentu vijskovogo perevorotu v Litvi v grudni 1926 i do okupaciyi baltijskih krayin sovyeckimi vijskami u chervni 1940 Partiya bula vidnovlena pislya progoloshennya Litvoyu nezalezhnosti v 1990 PeredistoriyaIstoriya Spilki litovskih narodovciv bere pochatok naprikinci XIX stolittya koli pochala vihoditi gazeta Dzvin lit Varpas Pislya zakrittya gazeti Antanas Smyatona i Yuozas Tumas sho spivpracyuvali z neyu pochali vidavati gazetu Nadiya lit Viltis U 1916 v Petrogradi Yuozas Tumas stav odnim iz zasnovnikiv Partiyi nacionalnogo progresu lit Tautos pazangos partija TNP Chleni partiyi brali aktivnu uchast u progoloshenni nezalezhnosti Litvi voseni 1917 Pershim prezidentom Litvi stav Antanas Smyatona a pershim prem yer ministrom Augustinas Voldemaras obidva chleni Partiyi nacionalnogo progresu Ale litovci ne ocinili zaslug progresistiv Na viborah do Litovskogo ustanovchogo sejmu u kvitni 1920 partiya nabrala vsogo 4 288 golosiv 0 6 ne zumivshi zavoyuvati zhodnogo miscya v parlamenti Na viborah do Sejmu v 1922 Partiya nacionalnogo progresu vistupila krashe otrimavshi 14 131 golosiv 1 7 ale znovu zalishilasya bez mandativ Pid chas viboriv 1923 roku progresisti pogirshili svoyi pokazniki nabravshi vsogo 10 568 golosiv 1 2 1924 194017 19 serpnya 1924 projshla ob yednavcha konferenciya Partiyi nacionalnogo progresu i Spilki litovskih fermeriv lit Lietuvos zemdirbiu sajunga na yakij bulo prijnyato rishennya stvoriti novu partiyu Spilku litovskih narodovciv Svoyeyu nazvoyu zasnovniki partiyi hotili prodemonstruvati bazhannya stvoriti novu politichnu silu yaka zamist togo abi rozdilyati lyudej z latini slovo partiya oznachaye chastina ob yednaye litovsku naciyu stavlyachi nacionalni interesi vishe konfesijnih i klasovih Nova partiya ne koristuvalasya velikoyu pidtrimkoyu naselennya i v travni 1926 na parlamentskih viborah yij vdalosya zavoyuvati lishe tri miscya v parlamenti z 85 Prote yiyi lideri Antanas Smyetona i Augustinas Voldemaras buli vplivovimi politikami Partiya dotrimuvalasya idej konservatizmu ta nacionalizmu vistupayuchi za silnu armiyu i silnogo lidera na choli Litvi Navesni 1926 novij uryad vpershe v istoriyi Litvi sformuvali livi partiyi Litovska selyanska narodna spilka i Litovska social demokratichna partiya U grudni 1926 vijskovi yaki poboyuvalisya posilennya livih sil skinuli demokratichno obranij uryad i zaproponuvali Smyatoni stati novim prezidentom Litvi a Voldemarasu novim prem yer ministrom Nacionalisti sformuvali novij uryad za uchastyu hristiyanskih demokrativ Prote vidnosini mizh dvoma partiyami nezabarom stali napruzhenimi tak yak hristiyanski demokrati vvazhali perevorot timchasovim zahodom i hotili provesti novi vibori do Sejmu U 1927 roku Smyatona rozpustiv Sejm i u travni hristiyanski demokrati vijshli z uryadu a piznishe buli zaboroneni Nacionalisti zalishalisya yedinoyu pravlyachoyu partiyeyu she 13 rokiv Nezvazhayuchi na simpatiyi i kontakti z rezhimom Mussolini litovski narodovci v 1932 zasudili fashizm i distanciyuvalisya vid fashistiv Ne shvalyuvali litovski nacionalisti i nimeckij nacional socializm bagato v chomu cherez nimecki pronacistski organizaciyi Memelskogo krayu yaki stavili za metu vidokremlennya vid Litvi Memellandu i jogo vozz yednannya z Nimechchinoyu U 1937 uryad litovskih nacionalistiv proviv pershij v Yevropi antinacistskij sudovij proces U 1940 Litva bula okupovana sovyeckimi vijskami Spilka litovskih narodovciv bula zaboronena a velika chastina yiyi chleniv emigruvala abo bula represovana Pislya 1989 roku14 bereznya 1989 Rimantas Matulis kerivnik klubu narodnoyi pisni Raskila ogolosiv pro vidrodzhennya Spilki litovskih narodovciv 23 lyutogo 1990 Uryad Litvi zareyestruvav Spilku yak politichnu partiyu U veresni 1990 roku golovoyu spilki buv obranij dalekij rodich A Smyatoni Rimantas Smyatona 29 zhovtnya 1990 kilka deputativ Sejmu Litvi obranih vid Sayudisa utvorili Frakciyu nacionalistiv lit Tautininku frakcija Pislya togo yak Spilka litovskih narodovciv bula vidnovlena vona ne grala velikoyi roli v litovskij politici Na viborah do Sejmu v 1992 Spilka litovskih narodovciv vistupayuchi v soyuzi z Partiyeyu nezalezhnosti i Litovskoyu spilkoyu fermeriv otrimala 36 916 golosiv 1 99 ne zumivshi podolati chotirohvidsotkovij prohidnij bar yer Po okrugah partiyi vdalosya provesti 3 svoyih predstavnikiv d Sejmu Na municipalnih viborah 25 bereznya 1995 narodovci otrimali 49 misc U viborah do Sejmu v 1996 narodovci vzyali uchast v koaliciyi z Demokratichnoyu partiyeyu Litvi otrimavshi 28 744 golosi 2 09 i znov ne podolali prohidnij bar yer V okrugah Spilka zumila zdobuti lishe odnu peremogu dobivshis obrannya do parlamentu svogo lidera Rimantasa Smyatoni Na viborah do municipalnih rad 23 bereznya 1997 za kandidativ nacionalistiv progolosuvali 169 822 viborciv sho dozvolilo obrati 23 deputati dvoye z yakih stali merami Na viborah do municipalnih rad v berezni 2000 narodovcyam vdalosya otrimati 13 mandativ i domogtisya pereobrannya odnogo z dvoh svoyih meriv U viborah v zhovtni togo zh roku nacionalisti brali uchast razom z Ligoyu svobodi Litvi Zibravshi vsogo 12 884 golosiv 0 88 partiya provalilasya i v odnomandatnih okrugah zalishivshis bez predstavnictva v parlamenti 22 grudnya 2002 narodovcyam vdalosya polipshiti svoyi pokazniki na viborah do municipalnih rad zavoyuvavshi 14 mandativ Vibori do Sejmu v zhovtni 2004 stali dlya Spilki nacionalistiv najnevdalishimi v yiyi istoriyi Partiya nabrala vsogo 2482 golosi 0 21 ne dosyagnuvshi uspihu takozh i po mazhoritarnih okrugah Provalnimi stali dlya narodovciv i municipalni vibori 2007 na yakih voni vzyali vsogo 3 miscya 11 bereznya 2008 Spilka litovskih narodovciv uvijshla do Soyuz vitchizni utvorivshi vseredini soyuzu frakciyu nacionalistiv Zavdyaki comu narodovci zmogli povernutisya do Sejmu U 2008 za spiskom Soyuzu vitchizni buli obrani dva predstavniki Spilki litovskih narodovciv Kazimeras Uoka i Gintaras Songajla Vtim alyans z konservatorami viyavivsya nedovgim vzhe u 2011 narodovci ogolosili pro vidnovlennya partiyi Pochinayuchi z 14 sichnya 2017 liderom i golovoyu partiyi ye Sakalas Gorodeckis Primitki PDF lit Lietuvos Respublikos Teisingumo ministerija 2 bereznya 2017 Arhiv originalu PDF za 21 veresnya 2017 Procitovano 9 lipnya 2017 Roger Griffin The Nature of Fascism New York New York USA St Martin s Press 1991 Pp 121 The Lithuanian Nationalist Union was a member present at the 1934 Montreux Fascist conference A Eidintas Collected Works of Antanas Smetona Kaunas Lithuania Menta 1990 Pp 475 Italian fascism is not for export Matas Krygeris Atsiminimai Kaunas Lithuania 1994 Tautininku sajungos pirmininku isrinktas S Gorodeckis Bernardinai lt 2017 15 Sausio Data zvernennya 28 06 2017 Posilannya Lithuanian Nationalists Union Arhiv originalu za 27 veresnya 2007 Procitovano 25 lyutogo 2008 LiteraturaTau tininki Bolshaya rossijskaya enciklopediya v 36 t predsed red kol Yu S Osipov otv red S L Kravec M Nauch izd vo BRE 2004 2017 ros Tautini nki Tatary Toprik M Sovetskaya enciklopediya 1956 S 10 Bolshaya sovetskaya enciklopediya v 51 t gl red B A Vvedenskij 1949 1958 t 42