Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Стасіс Раштікіс (лит. Stasys Raštikis; 13 вересня 1896, Куршенай, Ковенська губернія — 3 травня 1985, Лос-Анджелес, США) — литовський військовий діяч; генерал, з 1935 по 1940 рік — головнокомандувач литовської армії.
| Стасіс Раштікіс лит. Stasys Raštikis | ||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Генерал | ||||||||||||||
 | ||||||||||||||
| Загальна інформація | ||||||||||||||
| Народження | 13 вересня 1896 Куршенай, Шяуляйський район, Литва | |||||||||||||
| Смерть | 3 травня 1985 (88 років) Лос-Анджелес, Каліфорнія, США[1] | |||||||||||||
| Поховання | Петрашунський цвинтар | |||||||||||||
| Національність | литовець | |||||||||||||
| Військова служба | ||||||||||||||
| Роки служби |  1914–1918 1918–1940 | |||||||||||||
| Приналежність | Російська імперія → Литва →  США | |||||||||||||
| Рід військ | Сухопутні війська | |||||||||||||
| Війни / битви | Перша світова війна Радянсько-литовська війна Польсько-литовська війна | |||||||||||||
| Нагороди та відзнаки | ||||||||||||||
| ||||||||||||||
 Стасіс Раштікіс у Вікісховищі | ||||||||||||||
Життєпис
Стасіс Раштікіс народився 13 вересня 1896 в Куршенаї, проте скоро його сім'я переїхала до містечка Дукштас, де його батько влаштувався пономарем. Там Стасіс закінчив початкову школу, після якої навчався у Зарасайській прогімназії. У той час Литва була частиною Російської імперії. І у розпал Першої світової війни у 1915 році молодий Раштікіс записався добровольцем до Російської армії. Він воював в Литві, Галичині. Після підготовки у Тулі його полк відправили на Румунський фронт. Після закінчення підготовчих курсів в 10-й армії Раштікіс отримав звання унтер-офіцера і був відправлений на подальше навчання до , яке закінчив у 1917 році зі званням прапорщика і до завершення війни перебував на Кавказькому фронті.
З початком Російської революції російська армія почала деморалізуватись і розвалюватися, тому Раштікіс почав шукати шляхи повернення додому. У цей час литовський представник на Кавказі Пранас Дайліде отримав дозвіл від німців на пересування литовських біженців та військовослужбовців територією, контрольованою Німеччиною. На кораблі військовик дістався з Поті до Констанци, після чого провів два тижні на карантині у таборі полонених в Пітешті. В Литву Раштікіс повернувся у червні 1918 року і вступив до Каунаської духовної семінарії.
У 1918 році почалася війна за незалежність Литви, і литовці вимушені були швидко організовувати власну армію шляхом мобілізації військових офіцерів. У 1919 році колишній російський офіцер пішов добровольцем до створеного Казисом Шкірпою Вільнюського батальйону, що був пізніше реорганізований у 5-й піхотний полк імені Великого князя Литовського Кястутіса. Раштікіс брав активну участь у боях з поляками і росіянами в районах Зарасая, Жежмаряя, Вієвіса, , Даугавпілса. В боях за з більшовиками був двічі важко поранений у плече та ногу. Після другого поранення потрапив у більшовицький полон, перебував у таборі під Тулою, в московських в'язницях.
У 1921 році, після обміну полоненими, Стасіс Раштікіс повернувся до Литви і продовжив службу інструктором у тому ж 5-му піхотному полку, який базувався на польсько-литовському кордоні. У березні 1922 року його перевели до розвідувального відділу генштабу. Працюючи, він відвідував вечірню школу і отримав диплом про закінчення старшої школи. У 1925 році Раштікіс вступив до Каунаського університету. В результаті Військовий переворот 1926 року військовик за сприяння Повіласа Плехавічюса отримав посаду директора розвідувального відділу. 1 серпня 1927 року отримав звання майора.
У червні 1929 року Раштікіс одружився з Еленою Марією — небогою президента Антанаса Смятони. У тому ж році він закінчив навчання на відділенні ветеринарії Каунаського університету, після чого з початку 1930-го до 1932 року проходив офіцерські курси генерального штабу Рейхсверу. Курсів він не закінчив, проте отримав рекомендацію, яка дозволила працювати в Генштабі. Після завершення навчання швидко ріс по службі — спочатку був заступником командира 3-го піхотного полку, потім — командиром 5 піхотного полку, начальником штабу 3-ї дивізії.
У 1934 році став начальником Генерального штабу. З 23 листопада 1934 — полковник. У 1937 році президент Антанас Смятона присвоїв йому звання бригадного генерала. Першим завданням Раштікіса на посаді командира Генерального штабу було проведення військової реформи. Близько місяця він, разом з іншими офіцерами, готував пропозицію, в якій було підкреслено необхідність модернізації усіх родів військ. В той самий час структура керівництва була реформована для більш чіткого розмежування обов'язків і відповідальності між Міністерством оборони та Генеральним штабом. Була створена нова посада командуючого збройними силами, яку 1 січня 1935 року зайняв сам Раштікіс. Проти реформи виступав міністр фінансів Юозас Тубяліс, адже вона потребувала додаткових видатків, які на той час вже становили 18-19 % бюджету Литви. Проте президент Смятона схвалив усі реформи, за винятком запропонованого військового союзу з Латвією та Естонією.
З початком Другої світової війни Литва проголосила нейтралітет. Проте 17 вересня 1939 року, коли СРСР вторгся до Польщі, Литва під приводом того, що військові дії проходять у безпосередній близькості до її кордонів, почала мобілізацію. Проте через нестачу фінансів мобілізацію довелося зупинити вже 2 жовтня. У той же час почалися переговори по Радянсько-литовському договору про взаємодопомогу: СРСР обіцяв віддати Литві частину захопленого у Польщі Віленського краю, в обмін на дозвіл базування 20,000 радянського військового контингенту на території Литви. Раштікіс був членом литовської делегації до Москви.
У листопаді 1939 року Йонаса Чярнюса на посаді прем'єр-міністра змінив Антанас Мяркіс — давній послідовний критик Стасіса Раштікіса. У той самий час Раштікіс, підтримуваний християнсько-демократичною опозицією, набув у суспільстві великої популярності. У 1940 році, довгого конфлікту амбіцій з президентом, Раштікіс подав у відставку. 23 квітня 1940-го Смятона підвищив головнокомандувача до звання бригадного генерала і прийняв відставку.
У березні 1940 року, після закінчення Радянсько-фінської війни, СРСР значно посилив політичний тиск на Литву. Раштікіса запросили повернутися до армії, проте він 7 червня лише погодився очолити військову академію. Вже через тиждень його покликали на надзвичайне урядове засідання для обговорення Радянського ультиматуму Литві. На засідання військовик висловив думку, що починати збройне протистояння, в той час як радянські війська вже присутні в країні, неможливо. Згідно з вимогами СРСР про формування нового прорадянського уряду, кандидатура Раштікіса була висунута на посаду прем'єр-міністра, проте була відхилена в Москві.
Після окупації Литви Радянським Союзом у 1940 році Стасіс Раштікіс виконував обов'язки командира . Лише 20 грудня 1940 року йому дали дозвіл піти у відставку. Під загрозою арешту 19 березня 1941 він емігрував до Німеччини і оселився у Берліні.
Після нападу Третього Рейху на СРСР 22 червня 1941 року колишній головнокомандувач повернувся до Литви, де був одним з організаторів антирадянського повстання, що спалахнуло у перші дні війни, та став міністром оборони у Тимчасовому уряді Литви, метою якого було відновлення незалежності країни. Пізніше працював у військовому музеї Каунаса. У 1944 році виїхав до Німеччини, де працював на фабриці в Регенсбурзі, а пізніше — в офісі енергетичної компанії. Опинився в американській зоні окупації Німеччини. У травні 1946 року його як і інших литовців перемістили до табору у Шайнфельді. У травні 1949-го Раштікіс разом з дружиною емігрував до США.
У Сполучених Штатах Стасіс Раштікіс отримав роботу на фабриці і став активістом різноманітних організацій литовців Америки. Він читав лекції, писав статті у литовських виданнях, брав участь у різних подіях. У квітні 1951 року він отримав посаду викладача у , де став викладати російську мову для майбутніх військових авіаторів. З 1952 по 1953 рік Раштікіс був членом і проживав у Лондоні та Ройтлінгені. Пізніше зайнявся написанням спогадів. Помер Стасіс Раштікіс внаслідок інфаркту міокарда у 1985 році у Лос-Анджелесі. Його останки та останки його дружини були повернені до Литви у 1993 році і перепоховані на Петрашунському цвинтарі.
Примітки
- Deutsche Nationalbibliothek Record #1036762947 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
- Surgailis, Gintautas (1992). Lietuvos kariuomenės vadai. Vilnius: Mintis. . (лит.)
- Jankauskas, Juozas. 1941 m. Birželio sukilimas Lietuvoje: pagrindiniai sukilimo organizatoriai, vadovai, ryšininkai ir pasiuntiniai. — Vilnius: Lietuvos gyventojų genocido ir rezistencijos tyrimo centras. — 2010. . (лит.)
- Vaičenonis, Jonas. «Lietuvos kariuomenės modernizacija (1926—1939)». Darbai ir dienos. — 2000. — p. 131—176. ISSN 1392-0588. (лит.)
- Misiunas, Romuald J.; Taagepera, Rein. The Baltic States: Years of Dependence 1940—1990. University of California Press. — 1993. . (англ.)
- А.Бумблаускас, А.Ейдинтас, А.Кулакаускас, М.Тамошайтис. Історія Литви кожному. — К.: «Балтія-Друк», 2018. — с. 279.
Посилання
- Раштікіс С. [ 6 травня 2019 у Wayback Machine.]; Документы ХХ века. Процитовано 6 травня 2019. (рос.)
- ; Кєстусіс Старінскас, Lietuvos žinios, 16 вересня 2006 (лит.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Stasis Rashtikis lit Stasys Rastikis 13 veresnya 1896 Kurshenaj Kovenska guberniya 3 travnya 1985 Los Andzheles SShA litovskij vijskovij diyach general z 1935 po 1940 rik golovnokomanduvach litovskoyi armiyi Stasis Rashtikis lit Stasys RastikisGeneralZagalna informaciyaNarodzhennya13 veresnya 1896 1896 09 13 Kurshenaj Shyaulyajskij rajon LitvaSmert3 travnya 1985 1985 05 03 88 rokiv Los Andzheles Kaliforniya SShA 1 PohovannyaPetrashunskij cvintarNacionalnistlitovecVijskova sluzhbaRoki sluzhbi1914 1918 1918 1940PrinalezhnistRosijska imperiya Litva SShARid vijskSuhoputni vijskaVijni bitviPersha svitova vijna Radyansko litovska vijna Polsko litovska vijnaNagorodi ta vidznakiKomandor ordena Velikogo knyazya Litovskogo GyadiminasaKavaler ordena Hresta VitisaOrden Vidrodzhennya Polshi Velikij Hrest Kavaler ordena Orlinogo hresta 1 klasu Estoniya Velikij oficer ordena Pochesnogo legionuOrden Troh zirok Stasis Rashtikis u VikishovishiU Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem ZhittyepisStasis Rashtikis narodivsya 13 veresnya 1896 v Kurshenayi prote skoro jogo sim ya pereyihala do mistechka Dukshtas de jogo batko vlashtuvavsya ponomarem Tam Stasis zakinchiv pochatkovu shkolu pislya yakoyi navchavsya u Zarasajskij progimnaziyi U toj chas Litva bula chastinoyu Rosijskoyi imperiyi I u rozpal Pershoyi svitovoyi vijni u 1915 roci molodij Rashtikis zapisavsya dobrovolcem do Rosijskoyi armiyi Vin voyuvav v Litvi Galichini Pislya pidgotovki u Tuli jogo polk vidpravili na Rumunskij front Pislya zakinchennya pidgotovchih kursiv v 10 j armiyi Rashtikis otrimav zvannya unter oficera i buv vidpravlenij na podalshe navchannya do yake zakinchiv u 1917 roci zi zvannyam praporshika i do zavershennya vijni perebuvav na Kavkazkomu fronti Z pochatkom Rosijskoyi revolyuciyi rosijska armiya pochala demoralizuvatis i rozvalyuvatisya tomu Rashtikis pochav shukati shlyahi povernennya dodomu U cej chas litovskij predstavnik na Kavkazi Pranas Dajlide otrimav dozvil vid nimciv na peresuvannya litovskih bizhenciv ta vijskovosluzhbovciv teritoriyeyu kontrolovanoyu Nimechchinoyu Na korabli vijskovik distavsya z Poti do Konstanci pislya chogo proviv dva tizhni na karantini u tabori polonenih v Piteshti V Litvu Rashtikis povernuvsya u chervni 1918 roku i vstupiv do Kaunaskoyi duhovnoyi seminariyi U 1918 roci pochalasya vijna za nezalezhnist Litvi i litovci vimusheni buli shvidko organizovuvati vlasnu armiyu shlyahom mobilizaciyi vijskovih oficeriv U 1919 roci kolishnij rosijskij oficer pishov dobrovolcem do stvorenogo Kazisom Shkirpoyu Vilnyuskogo bataljonu sho buv piznishe reorganizovanij u 5 j pihotnij polk imeni Velikogo knyazya Litovskogo Kyastutisa Rashtikis brav aktivnu uchast u boyah z polyakami i rosiyanami v rajonah Zarasaya Zhezhmaryaya Viyevisa Daugavpilsa V boyah za z bilshovikami buv dvichi vazhko poranenij u pleche ta nogu Pislya drugogo poranennya potrapiv u bilshovickij polon perebuvav u tabori pid Tuloyu v moskovskih v yaznicyah U 1921 roci pislya obminu polonenimi Stasis Rashtikis povernuvsya do Litvi i prodovzhiv sluzhbu instruktorom u tomu zh 5 mu pihotnomu polku yakij bazuvavsya na polsko litovskomu kordoni U berezni 1922 roku jogo pereveli do rozviduvalnogo viddilu genshtabu Pracyuyuchi vin vidviduvav vechirnyu shkolu i otrimav diplom pro zakinchennya starshoyi shkoli U 1925 roci Rashtikis vstupiv do Kaunaskogo universitetu V rezultati Vijskovij perevorot 1926 roku vijskovik za spriyannya Povilasa Plehavichyusa otrimav posadu direktora rozviduvalnogo viddilu 1 serpnya 1927 roku otrimav zvannya majora Rashtikis oglyadaye litovski vijska U chervni 1929 roku Rashtikis odruzhivsya z Elenoyu Mariyeyu nebogoyu prezidenta Antanasa Smyatoni U tomu zh roci vin zakinchiv navchannya na viddilenni veterinariyi Kaunaskogo universitetu pislya chogo z pochatku 1930 go do 1932 roku prohodiv oficerski kursi generalnogo shtabu Rejhsveru Kursiv vin ne zakinchiv prote otrimav rekomendaciyu yaka dozvolila pracyuvati v Genshtabi Pislya zavershennya navchannya shvidko ris po sluzhbi spochatku buv zastupnikom komandira 3 go pihotnogo polku potim komandirom 5 pihotnogo polku nachalnikom shtabu 3 yi diviziyi Rashtikis iz praporom Zbrojnih sil Litvi na ceremoniyi u 1939 roci U 1934 roci stav nachalnikom Generalnogo shtabu Z 23 listopada 1934 polkovnik U 1937 roci prezident Antanas Smyatona prisvoyiv jomu zvannya brigadnogo generala Pershim zavdannyam Rashtikisa na posadi komandira Generalnogo shtabu bulo provedennya vijskovoyi reformi Blizko misyacya vin razom z inshimi oficerami gotuvav propoziciyu v yakij bulo pidkresleno neobhidnist modernizaciyi usih rodiv vijsk V toj samij chas struktura kerivnictva bula reformovana dlya bilsh chitkogo rozmezhuvannya obov yazkiv i vidpovidalnosti mizh Ministerstvom oboroni ta Generalnim shtabom Bula stvorena nova posada komanduyuchogo zbrojnimi silami yaku 1 sichnya 1935 roku zajnyav sam Rashtikis Proti reformi vistupav ministr finansiv Yuozas Tubyalis adzhe vona potrebuvala dodatkovih vidatkiv yaki na toj chas vzhe stanovili 18 19 byudzhetu Litvi Prote prezident Smyatona shvaliv usi reformi za vinyatkom zaproponovanogo vijskovogo soyuzu z Latviyeyu ta Estoniyeyu Rashtikis pid chas vizitu do Polshi u 1939 roci Z pochatkom Drugoyi svitovoyi vijni Litva progolosila nejtralitet Prote 17 veresnya 1939 roku koli SRSR vtorgsya do Polshi Litva pid privodom togo sho vijskovi diyi prohodyat u bezposerednij blizkosti do yiyi kordoniv pochala mobilizaciyu Prote cherez nestachu finansiv mobilizaciyu dovelosya zupiniti vzhe 2 zhovtnya U toj zhe chas pochalisya peregovori po Radyansko litovskomu dogovoru pro vzayemodopomogu SRSR obicyav viddati Litvi chastinu zahoplenogo u Polshi Vilenskogo krayu v obmin na dozvil bazuvannya 20 000 radyanskogo vijskovogo kontingentu na teritoriyi Litvi Rashtikis buv chlenom litovskoyi delegaciyi do Moskvi U listopadi 1939 roku Jonasa Chyarnyusa na posadi prem yer ministra zminiv Antanas Myarkis davnij poslidovnij kritik Stasisa Rashtikisa U toj samij chas Rashtikis pidtrimuvanij hristiyansko demokratichnoyu opoziciyeyu nabuv u suspilstvi velikoyi populyarnosti U 1940 roci dovgogo konfliktu ambicij z prezidentom Rashtikis podav u vidstavku 23 kvitnya 1940 go Smyatona pidvishiv golovnokomanduvacha do zvannya brigadnogo generala i prijnyav vidstavku Litovska delegaciya do Moskvi Rashtikis drugij livoruch U berezni 1940 roku pislya zakinchennya Radyansko finskoyi vijni SRSR znachno posiliv politichnij tisk na Litvu Rashtikisa zaprosili povernutisya do armiyi prote vin 7 chervnya lishe pogodivsya ocholiti vijskovu akademiyu Vzhe cherez tizhden jogo poklikali na nadzvichajne uryadove zasidannya dlya obgovorennya Radyanskogo ultimatumu Litvi Na zasidannya vijskovik visloviv dumku sho pochinati zbrojne protistoyannya v toj chas yak radyanski vijska vzhe prisutni v krayini nemozhlivo Zgidno z vimogami SRSR pro formuvannya novogo proradyanskogo uryadu kandidatura Rashtikisa bula visunuta na posadu prem yer ministra prote bula vidhilena v Moskvi Pislya okupaciyi Litvi Radyanskim Soyuzom u 1940 roci Stasis Rashtikis vikonuvav obov yazki komandira Lishe 20 grudnya 1940 roku jomu dali dozvil piti u vidstavku Pid zagrozoyu areshtu 19 bereznya 1941 vin emigruvav do Nimechchini i oselivsya u Berlini Rashtikis shostij pravoruch na zasidanni Timchasovogo uryadu Litvi u chervni 1941 roku Pislya napadu Tretogo Rejhu na SRSR 22 chervnya 1941 roku kolishnij golovnokomanduvach povernuvsya do Litvi de buv odnim z organizatoriv antiradyanskogo povstannya sho spalahnulo u pershi dni vijni ta stav ministrom oboroni u Timchasovomu uryadi Litvi metoyu yakogo bulo vidnovlennya nezalezhnosti krayini Piznishe pracyuvav u vijskovomu muzeyi Kaunasa U 1944 roci viyihav do Nimechchini de pracyuvav na fabrici v Regensburzi a piznishe v ofisi energetichnoyi kompaniyi Opinivsya v amerikanskij zoni okupaciyi Nimechchini U travni 1946 roku jogo yak i inshih litovciv peremistili do taboru u Shajnfeldi U travni 1949 go Rashtikis razom z druzhinoyu emigruvav do SShA U Spoluchenih Shtatah Stasis Rashtikis otrimav robotu na fabrici i stav aktivistom riznomanitnih organizacij litovciv Ameriki Vin chitav lekciyi pisav statti u litovskih vidannyah brav uchast u riznih podiyah U kvitni 1951 roku vin otrimav posadu vikladacha u de stav vikladati rosijsku movu dlya majbutnih vijskovih aviatoriv Z 1952 po 1953 rik Rashtikis buv chlenom i prozhivav u Londoni ta Rojtlingeni Piznishe zajnyavsya napisannyam spogadiv Pomer Stasis Rashtikis vnaslidok infarktu miokarda u 1985 roci u Los Andzhelesi Jogo ostanki ta ostanki jogo druzhini buli poverneni do Litvi u 1993 roci i perepohovani na Petrashunskomu cvintari PrimitkiDeutsche Nationalbibliothek Record 1036762947 Gemeinsame Normdatei 2012 2016 d Track Q27302d Track Q36578 Surgailis Gintautas 1992 Lietuvos kariuomenes vadai Vilnius Mintis ISBN 5 417 00513 4 lit Jankauskas Juozas 1941 m Birzelio sukilimas Lietuvoje pagrindiniai sukilimo organizatoriai vadovai rysininkai ir pasiuntiniai Vilnius Lietuvos gyventoju genocido ir rezistencijos tyrimo centras 2010 ISBN 978 609 8037 05 0 lit Vaicenonis Jonas Lietuvos kariuomenes modernizacija 1926 1939 Darbai ir dienos 2000 p 131 176 ISSN 1392 0588 lit Misiunas Romuald J Taagepera Rein The Baltic States Years of Dependence 1940 1990 University of California Press 1993 ISBN 0 520 08228 1 angl A Bumblauskas A Ejdintas A Kulakauskas M Tamoshajtis Istoriya Litvi kozhnomu K Baltiya Druk 2018 s 279 PosilannyaRashtikis S 6 travnya 2019 u Wayback Machine Dokumenty HH veka Procitovano 6 travnya 2019 ros Kyestusis Starinskas Lietuvos zinios 16 veresnya 2006 lit