Куршенай (лит. Kuršėnai) — місто на півночі Литви, входить до складу Шяуляйського повіту.
Куршенай лит. Kuršėnai | ||||
---|---|---|---|---|
| ||||
Панорама міста | ||||
| ||||
Основні дані | ||||
56°00′ пн. ш. 22°56′ сх. д. / 56.000° пн. ш. 22.933° сх. д.Координати: 56°00′ пн. ш. 22°56′ сх. д. / 56.000° пн. ш. 22.933° сх. д. | ||||
Країна | Литва | |||
Регіон | ||||
Столиця для | d (староство Литви) | |||
Перша згадка | 1581 | |||
Статус міста | з 1947 року | |||
Площа | 1200 км² | |||
Населення | 13 372 (2010) | |||
· густота | 1 122 осіб/км² | |||
Висота НРМ | 105 м | |||
Водойма | Вента | |||
Міста-побратими | Пор-сюр-Сон[2] | |||
Телефонний код | (+370) 841 | |||
Часовий пояс | , влітку | |||
GeoNames | 597769 | |||
OSM | ↑1256236 ·R (Шяуляйський район) | |||
Поштові індекси | LT-81001 | |||
Міська влада | ||||
Вебсайт | Офіційний сайт міста (лит.)] | |||
Мапа | ||||
Куршенай Куршенай (Литва) | ||||
| ||||
| ||||
Куршенай у Вікісховищі |
Етимологія
Зрозуміло, що назва міста пов’язана з куршами, але невідомо, чи походить вона безпосередньо від назви племені куршів, чи від прізвища «Kuršas, Curšys, Curšis» чи навіть «Kuršėnas" (тому, можливо, це власна назва). Це також могло бути латиське поселення.
За народними переказами, тут колись дощем залило луки і пошкодило сіно, а люди, які втікали, кричали „Kur šienas?! Kur šienas?!“ («Де сіно?! Де сіно?!»). Люди могли так кричати, бо колись річка Вента підмивала зібране ними сіно. Кажуть також, що в цій місцевості жив литовський велетень Куршіс, на честь якого ця місцевість і була названа.
Географія
Місто розташоване на берегах річки Венти (лит. Venta) за 22 км від міста Шяуляй, через місто проходять важливі автомобільні шосе Шяуляй — Паланга і Шяуляй — Мажейкяй. Через місто також проходять дві залізничні лінії Шяуляй — Кретинга і Шяуляй — Мажейкяй. Куршенай є одним з небагатьох міст у Литві, у якому знаходяться дві станції і два залізничні вокзали.
Історія
Уперше поселення згадується в XVI столітті, коли тут розміщувався двір великих князів литовських. За словами історика Миколаса Балінскіса, його назва походить від слова «куршський». Однак, згідно з народними переказами, місто довгий час не мало назви. Але одного літнього дня річка Вента розлилася і змила всі тюки сіна, які стояли на берегах річки. Люди почали розпитувати один одного: „Kur šienai? Kur šienai?“ («Де сіно? Де сіно?»). Відтоді залишилася назва міста «Kuršėnai».
Оскільки неподалік Куршеная була знайдена глина, яка ідеально підходить для тонкої кераміки, гончарство здавна процвітало в місті. Куршенай прославився ярмарками, багатими на глиняний посуд. Куршенай називають «столицею гончарів» не тільки через велику кількість таких майстрів у місті, а й тому, що Всесвітню гончарну корону здобули виключно народні майстри Куршенаю, такі як Я. Паулаускас, В. Дамкус, Б. Радецкас і Я. Вертеліс. Очевидно, невипадково глечик є одним із елементів герба міста.
У 1523 році тут був побудований перший дерев'яний костел.
Історія куршенайського маєтку починається з 1564 року, великий князь Жиґимонт подарував Куршенай роду Зеновичів, але потім місто перейшло у власність Паців, які продали Куршенай Грушевським. Грушевські володіли Куршенаєм до Другої Світової війни. Останній володар був убитий гітлерівцями у Майданеку.
Незабаром на панських землях по той бік Венти почало виростати поселення, а в 1569 році була зведена перша дерев'яна церква. У 1621 р. маєток дістався С. Пацу, великому підскарбію Великого князівства Литовського, а через десятиліття садиба стала власністю Юрія Грузевського та його дружини. Наприкінці XVIII століття Куршенай успадкував Стефан Грузевський. Залучивши художника Й. Рільке з командою учнів, він побудував нову (теперішню) садибу та каплицю, а також відремонтував інші будівлі в 1811 р. Маєток ще більше процвітав за правління його молодшого сина Едварда, який перейняв його в 1846 р.
Садиба Куршенай має найціннішу спадщину дерев'яної садибної архітектури Шяуляйського повіту. Збереглися оригінальні сходи, віконні рами та дерев’яні вхідні двері.
Після третього поділу Речі Посполитої Куршенай потрапив до складу Російської імперії. Маєток Куршенай перебував під владою Росії з 1795 по 1914 рік, спочатку у Віленській губернії, а з 1843 року в Ковенській губернії. Швидкий розвиток поселення розпочався в XIX столітті, коли через Куршенай була прокладена залізниця Лієпая-Ромни. У 1824 збудований кам'яний костел, який був зруйнований під час Першої Світової війни. Садибу та парк спустошили німці, які окупували місто під час Першої світової війни та вивезли найцінніше. Пожежа 1915 року знищила селянські господарства, комори та сараї. На той час садиба належала Георгію Грузевському. Завдяки розвиненому господарству маєток у міжвоєнний період досяг розквіту.
У 1920 році Куршенай увійшов до складу Литовської Республіки, а в 1940 році разом з усією Прибалтикою був окупований СРСР. У 1940 році садибу націоналізували. Відразу після приходу німців у Куршенаї був створений литовський партизанський загін. Він заарештовував прихильників совєцької влади.
Статус міста Куршенай отримав у 1947 році, а з 1962 року став районним центром.
Відомі люди
- Стасіс Раштікіс (1896–1985), командувач литовською армією, міністр оборони.
- Ян Гранковський (1898–1988), польський легкоатлет.
- Віталіюс Толкявічюс (1901–1944), підполковник, 16-й лейт. заступника командира 249-го стрілецького полку дивізії.
- Казис Лауцюс (1906–1942), юрист, фотограф, публіцист, скаутський діяч.
- Балис Лукошюс (1908–1987), актор.
- Казіміра Кімантайте (1909–1999), актриса, перша в країні жінка-професійний режисер.
- Вітаутас Кулакаускас (1920–2000), педагог, баскетболіст, тренер.
- Вацис Реймеріс (1921–2017), поет, почесний громадянин міста Куршенай.
- Антанас Габренас (1922–1984), актор театру і кіно, культурно-громадський діяч.
- Дональд Каган (1932–2021), американський історик.
- Геновайте Яценайте (нар. 1933), художник-кераміст.
- Стасіс Ліпскіс (нар. 1941), журналіст, літературознавець, публіцист.
- Вітаутас Кіркутіс (нар. 1956), письменник, журналіст, літературний критик.
- Еймутіс Юзелюнас (нар. 1958), електрохімік, габілітований доктор фізичних наук.
- Альгірдас Вієсулас (нар. 1958), хоровий диригент.
- Римантас Мікайтіс (нар. 1959), політик і громадський діяч Литви та муніципалітету міста Каунас, колишній мер Каунаса.
- Йонас Пінскус (нар. 1959), веслувальник, політичний і громадський діяч Литви і самоуправи Вільнюса.
- Стефанія Статкувене (нар. 1962), легкоатлетка.
- Рімас Мікалаускас (1967 р.н.), священик євангелістсько-реформаторської церкви.
- Давид Чеснаускіс (нар. 1981), футболіст.
- Едгарас Чеснаускіс (нар. 1984), футболіст.
- Рима Башкієне (нар. 1960), депутатка Сейму, інженерка, громадська діячка.
Демографія
Динаміка населення з 1823 по 2017 | ||||||
1823 | 1865 | 1897пер. | 1923пер. | 1939 | 1959пер. | 1966 |
---|---|---|---|---|---|---|
200 | 260 | 3200 | 2900 | 3800 | 9100 | 10 600 |
1970пер. | 1974 | 1976 | 1979пер. | 1989пер. | 2011пер. | |
11 588 | 12 600 | 13 100 | 13 223 | 14 796 | 14 197 | 11 963 |
2017 | - | - | - | - | - | - |
11 175 | - | - | - | - | - | - |
Гістограма динаміки населення |
Примітки
- Большой энциклопедический словарь. — М.: АСТ, Астрель, 2008. — 1248 с. (рос.)
- http://www.ville-port-sur-saone.fr/content/view/105/156/
- http://www.studijoms.lt/kursenai.html[недоступне посилання з 01.12.2017]
- . Архів оригіналу за 2014-01- 31.
- Куршаны. Географічно-статистичний словник Російської імперії, T. 2 (Дабанъ — Кяхтинское Градоначальство). СПб, 1865, C. 874
- Kuršėnai. Mažoji lietuviškoji tarybinė enciklopedija, T. 2 (K — P). Vilnius, Vyriausioji enciklopedijų redakcija, 1968, 262 psl. (лит.)
- Kuršėnai. Lietuviškoji tarybinė enciklopedija, VI t. Vilnius: Mokslo ir enciklopedijų leidybos institutas, 1980. T.VI: Kombinacija-Lietuvos, 279 psl. (лит.)
- Vincas Brazauskas, Kazys Misius ir kt. Kuršėnai. Tarybų Lietuvos enciklopedija, T. 2 (Grūdas-Marvelės). Vilnius, Vyriausioji enciklopedijų redakcija, 1986, 448-449 psl. (лит.)
Посилання
- Офіційний вебсайт міста [ 25 січня 2021 у Wayback Machine.] (лит.)
Це незавершена стаття з географії Литви. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Kurshenaj lit Kursenai misto na pivnochi Litvi vhodit do skladu Shyaulyajskogo povitu Kurshenaj lit KursenaigerbPanorama mistaPanorama mistaOsnovni dani56 00 pn sh 22 56 sh d 56 000 pn sh 22 933 sh d 56 000 22 933 Koordinati 56 00 pn sh 22 56 sh d 56 000 pn sh 22 933 sh d 56 000 22 933Krayina LitvaRegionStolicya dlya d starostvo Litvi Persha zgadka 1581Status mista z 1947 rokuPlosha 1200 km Naselennya 13 372 2010 gustota 1 122 osib km Visota NRM 105 mVodojma VentaMista pobratimi Por syur Son 2 Telefonnij kod 370 841Chasovij poyas UTC 2 vlitku UTC 3GeoNames 597769OSM 1256236 R Shyaulyajskij rajon Poshtovi indeksi LT 81001Miska vladaVebsajt Oficijnij sajt mista lit MapaKurshenajKurshenaj Litva Kurshenaj u VikishovishiLikarnyaZaliznichna stanciya KurshenajKurshenajska cerkvaEtimologiyaZrozumilo sho nazva mista pov yazana z kurshami ale nevidomo chi pohodit vona bezposeredno vid nazvi plemeni kurshiv chi vid prizvisha Kursas Cursys Cursis chi navit Kursenas tomu mozhlivo ce vlasna nazva Ce takozh moglo buti latiske poselennya Za narodnimi perekazami tut kolis doshem zalilo luki i poshkodilo sino a lyudi yaki vtikali krichali Kur sienas Kur sienas De sino De sino Lyudi mogli tak krichati bo kolis richka Venta pidmivala zibrane nimi sino Kazhut takozh sho v cij miscevosti zhiv litovskij veleten Kurshis na chest yakogo cya miscevist i bula nazvana GeografiyaMisto roztashovane na beregah richki Venti lit Venta za 22 km vid mista Shyaulyaj cherez misto prohodyat vazhlivi avtomobilni shose Shyaulyaj Palanga i Shyaulyaj Mazhejkyaj Cherez misto takozh prohodyat dvi zaliznichni liniyi Shyaulyaj Kretinga i Shyaulyaj Mazhejkyaj Kurshenaj ye odnim z nebagatoh mist u Litvi u yakomu znahodyatsya dvi stanciyi i dva zaliznichni vokzali IstoriyaUpershe poselennya zgaduyetsya v XVI stolitti koli tut rozmishuvavsya dvir velikih knyaziv litovskih Za slovami istorika Mikolasa Balinskisa jogo nazva pohodit vid slova kurshskij Odnak zgidno z narodnimi perekazami misto dovgij chas ne malo nazvi Ale odnogo litnogo dnya richka Venta rozlilasya i zmila vsi tyuki sina yaki stoyali na beregah richki Lyudi pochali rozpituvati odin odnogo Kur sienai Kur sienai De sino De sino Vidtodi zalishilasya nazva mista Kursenai Oskilki nepodalik Kurshenaya bula znajdena glina yaka idealno pidhodit dlya tonkoyi keramiki goncharstvo zdavna procvitalo v misti Kurshenaj proslavivsya yarmarkami bagatimi na glinyanij posud Kurshenaj nazivayut stoliceyu gonchariv ne tilki cherez veliku kilkist takih majstriv u misti a j tomu sho Vsesvitnyu goncharnu koronu zdobuli viklyuchno narodni majstri Kurshenayu taki yak Ya Paulauskas V Damkus B Radeckas i Ya Vertelis Ochevidno nevipadkovo glechik ye odnim iz elementiv gerba mista U 1523 roci tut buv pobudovanij pershij derev yanij kostel Istoriya kurshenajskogo mayetku pochinayetsya z 1564 roku velikij knyaz Zhigimont podaruvav Kurshenaj rodu Zenovichiv ale potim misto perejshlo u vlasnist Paciv yaki prodali Kurshenaj Grushevskim Grushevski volodili Kurshenayem do Drugoyi Svitovoyi vijni Ostannij volodar buv ubitij gitlerivcyami u Majdaneku Nezabarom na panskih zemlyah po toj bik Venti pochalo virostati poselennya a v 1569 roci bula zvedena persha derev yana cerkva U 1621 r mayetok distavsya S Pacu velikomu pidskarbiyu Velikogo knyazivstva Litovskogo a cherez desyatilittya sadiba stala vlasnistyu Yuriya Gruzevskogo ta jogo druzhini Naprikinci XVIII stolittya Kurshenaj uspadkuvav Stefan Gruzevskij Zaluchivshi hudozhnika J Rilke z komandoyu uchniv vin pobuduvav novu teperishnyu sadibu ta kaplicyu a takozh vidremontuvav inshi budivli v 1811 r Mayetok she bilshe procvitav za pravlinnya jogo molodshogo sina Edvarda yakij perejnyav jogo v 1846 r Sadiba Kurshenaj maye najcinnishu spadshinu derev yanoyi sadibnoyi arhitekturi Shyaulyajskogo povitu Zbereglisya originalni shodi vikonni rami ta derev yani vhidni dveri Pislya tretogo podilu Rechi Pospolitoyi Kurshenaj potrapiv do skladu Rosijskoyi imperiyi Mayetok Kurshenaj perebuvav pid vladoyu Rosiyi z 1795 po 1914 rik spochatku u Vilenskij guberniyi a z 1843 roku v Kovenskij guberniyi Shvidkij rozvitok poselennya rozpochavsya v XIX stolitti koli cherez Kurshenaj bula prokladena zaliznicya Liyepaya Romni U 1824 zbudovanij kam yanij kostel yakij buv zrujnovanij pid chas Pershoyi Svitovoyi vijni Sadibu ta park spustoshili nimci yaki okupuvali misto pid chas Pershoyi svitovoyi vijni ta vivezli najcinnishe Pozhezha 1915 roku znishila selyanski gospodarstva komori ta sarayi Na toj chas sadiba nalezhala Georgiyu Gruzevskomu Zavdyaki rozvinenomu gospodarstvu mayetok u mizhvoyennij period dosyag rozkvitu U 1920 roci Kurshenaj uvijshov do skladu Litovskoyi Respubliki a v 1940 roci razom z usiyeyu Pribaltikoyu buv okupovanij SRSR U 1940 roci sadibu nacionalizuvali Vidrazu pislya prihodu nimciv u Kurshenayi buv stvorenij litovskij partizanskij zagin Vin zaareshtovuvav prihilnikiv sovyeckoyi vladi Status mista Kurshenaj otrimav u 1947 roci a z 1962 roku stav rajonnim centrom Vulicya J BasanavichyusaNa cerkovnomu podvir yiVidomi lyudiStasis Rashtikis 1896 1985 komanduvach litovskoyu armiyeyu ministr oboroni Yan Grankovskij 1898 1988 polskij legkoatlet Vitaliyus Tolkyavichyus 1901 1944 pidpolkovnik 16 j lejt zastupnika komandira 249 go strileckogo polku diviziyi Kazis Laucyus 1906 1942 yurist fotograf publicist skautskij diyach Balis Lukoshyus 1908 1987 aktor Kazimira Kimantajte 1909 1999 aktrisa persha v krayini zhinka profesijnij rezhiser Vitautas Kulakauskas 1920 2000 pedagog basketbolist trener Vacis Rejmeris 1921 2017 poet pochesnij gromadyanin mista Kurshenaj Antanas Gabrenas 1922 1984 aktor teatru i kino kulturno gromadskij diyach Donald Kagan 1932 2021 amerikanskij istorik Genovajte Yacenajte nar 1933 hudozhnik keramist Stasis Lipskis nar 1941 zhurnalist literaturoznavec publicist Vitautas Kirkutis nar 1956 pismennik zhurnalist literaturnij kritik Ejmutis Yuzelyunas nar 1958 elektrohimik gabilitovanij doktor fizichnih nauk Algirdas Viyesulas nar 1958 horovij dirigent Rimantas Mikajtis nar 1959 politik i gromadskij diyach Litvi ta municipalitetu mista Kaunas kolishnij mer Kaunasa Jonas Pinskus nar 1959 vesluvalnik politichnij i gromadskij diyach Litvi i samoupravi Vilnyusa Stefaniya Statkuvene nar 1962 legkoatletka Rimas Mikalauskas 1967 r n svyashenik yevangelistsko reformatorskoyi cerkvi David Chesnauskis nar 1981 futbolist Edgaras Chesnauskis nar 1984 futbolist Rima Bashkiyene nar 1960 deputatka Sejmu inzhenerka gromadska diyachka DemografiyaDinamika naselennya z 1823 po 20171823 1865 1897per 1923per 1939 1959per 1966200 260 3200 2900 3800 9100 10 6001970per 1974 1976 1979per 1989per 2011per 11 588 12 600 13 100 13 223 14 796 14 197 11 9632017 11 175 Gistograma dinamiki naselennyaPrimitkiBolshoj enciklopedicheskij slovar M AST Astrel 2008 1248 s ros http www ville port sur saone fr content view 105 156 http www studijoms lt kursenai html nedostupne posilannya z 01 12 2017 Arhiv originalu za 2014 01 31 Kurshany Geografichno statistichnij slovnik Rosijskoyi imperiyi T 2 Daban Kyahtinskoe Gradonachalstvo SPb 1865 C 874 Kursenai Mazoji lietuviskoji tarybine enciklopedija T 2 K P Vilnius Vyriausioji enciklopediju redakcija 1968 262 psl lit Kursenai Lietuviskoji tarybine enciklopedija VI t Vilnius Mokslo ir enciklopediju leidybos institutas 1980 T VI Kombinacija Lietuvos 279 psl lit Vincas Brazauskas Kazys Misius ir kt Kursenai Tarybu Lietuvos enciklopedija T 2 Grudas Marveles Vilnius Vyriausioji enciklopediju redakcija 1986 448 449 psl lit PosilannyaOficijnij vebsajt mista 25 sichnya 2021 u Wayback Machine lit Ce nezavershena stattya z geografiyi Litvi Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi