Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Станом на 1 березня 2021 року населення Львова за інформацією Львівської міськради становило 718 383 особи. За чисельністю населення місто є сьомим в Україні та сорок восьмим у Європі.
| 2013 | 2014 | ||
|---|---|---|---|
| кількість народжених | 7 867 | ▲ | 8 185 |
| кількість померлих | 8 006 | ▲ | 8 397 |
| природний рух населення | - 139 | ▼ | - 212 |
| сальдо міграції | - 550 | ▲ | + 931 |
| динаміка населення | - 689 | ▲ | + 719 |
Історія
Зміни населення
Часи князівства і руської автономії (1256-1434)
Через розміщення Львова на важливому транс'європейському торговельному шляху його населення від часу заснування було багатонаціональним. У княжі часи більшість у Львові становили русини, але в місті виникли також національні квартали: німецький, вірменський, татарський, єврейський та караїмський. На початку XIV ст. Львів став найбільшим містом на території сучасної України і залишався таким до другої половини XVII ст., коли його випередив Київ.
Невдовзі після приєднання Львова до Польського королівства у 1349 році місто отримало Маґдебурзьке право (1356). Польська адміністрація міста хотіла перетворити Львів на католицький анклав на території Руського Королівства і усунути від самоврядування русинів. Центр міста було перенесено з теперішньої площі Старий Ринок на теперішню площу Ринок. Цю дільницю стали активно заселяти німецькі колоністи, що невдовзі вже становили більшість у місті. Самоврядування здійснювалося саме в Середмісті, тоді як на решту території Підзамча, де проживала переважна більшість міського населення (головно русини) самоврядування не розповсюджувалося. Підзамче перебувало в юрисдикції королівського старости, що представляв владу польського короля. Тут залишилося в силі звичаєве руське право.
На 1405 рік у Львові мешкало близько 10 тисяч осіб, з них у Середмісті — 4-5 тисяч. Населення Середмістя було в основному німецьким. Діловодство львівського маґістрату велося спочатку німецькою мовою, а 1450 року було переведено на латину.
Часи Руського воєводства Речі Посполитої (1434-1772)
Після поразки руських князів і шляхти у війнах Свидригайла польська влада 1434 року ліквідувала автономію Руського Королівства і перетворила його у звичайне Руське воєводство. Руська галицька аристократія поступово окатоличувалася і полонізувалася. Також занепала Галицька православна митрополія. Натомість вірменська та єврейська громади міста змогли в XIV-XV ст. на підставі маґдебурзького права добитися автономного самоврядування, хоч і під загальним керівництвом львівського магістрату.
Після захоплення турками Константинополя у 1453 році торговельний шлях через Львів став використовуватися ще активніше, через що місто швидко розбагатіло. Торгова монополія на цих ділянках належала італійцям з Ґенуї, їхніми компаньйонами були німецькі купці зі Львова.
На початку XVI ст. внаслідок посилення Польщі відбувалася полонізація німецького населення у містах, зокрема у Львові. Це супроводжувалося національним тиском на русинів, у відповідь на який серед руського населення наростав спротив. 1538 року львівські міщани добилися відновлення галицької православної єпископії на Святоюрській горі. Відтоді головними базами українського відродження в Галичині стали міста, де проживали руські купці і ремісники, об'єднані навколо церковних Братств.
1630 року населення Львова досягло 25-30 тис. осіб, він залишався найбільшим торгово-ремісничим центром на території сучасної України.
У середині XVII ст. для Речі Посполитої, а разом з нею для Галичини і Львова, почався тривалий період спустошливих воєн. Місто кілька разів зазнавало облог (1648 року — козацька облога Хмельницького, 1672 року — турецько-татарська навала, під час якої було захоплено Високий Замок, 1704 року — шведські війська штурмом взяли львівське Середмістя). На цьому тлі польська верхівка вважала русинів нелояльними та поступово витісняла їх із маґістрату, цехів, загалом з міст на окраїни. Натомість виросла роль єврейської меншини, що віддавна була опорою польського короля і стрімко нарощувала свою чисельність в галицьких містах.
Станом на 1662 рік населення Львова зменшилося до 12 тисяч.
За австрійської влади (1772-1918)
За першим поділом Речі Посполитої у 1772 році Львів відійшов Австрії і став центром Королівства Галичини і Володимирії. Серед інших реформ австрійська влада зробила кроки назустріч русинам (наприклад, греко-католицьку церкву було прирівняно у правах до католицької, а також відкрито греко-католицьку духовну семінарію, а згодом — окремий Руський інститут).
Після Революції 1848 року на тлі зміцнення позицій польської шляхти в Галичині у Львові став розвиватися руський національний політичний рух, який мав дві основні фракції — українофілів, що підтримували ідею культурної єдності з Наддніпрянською Україною, та москвофілів, які підтримували ідею триєдиної російської нації. Українофільська ідея переважала в популярності, а на тлі політики русифікації в Наддніпрянській Україні після повстання 1863 року Львів став головним центром української культури того часу. Інтелектуальна боротьба українофілів і москвофілів тривала до російської окупації Львова на початку Першої світової війни, після якої москвофільство остаточно втратило підтримку.
Станом на 1900 рік населення Львова в основному складали три етнічні групи — поляки (49,4%), євреї (26,5%) та русини (українці) (19,9%).
Міжвоєнний час (1919-1939)
1930 року до Львова було включено низку територій: Замарстинів, Мале Голоско, Клепарів, Сигнівку, Кульпарків, Знесіння та частини Білогорщі, Козельників та Кривчиців (так званий «Великий Львів»). Загальна площа міста зросла майже вдвічі. Населення міста у міжвоєнні роки зросло у півтора рази з 219,3 тисячі в 1921 до бл. 330 тис. у 1939. Частка українців становила приблизно 15%.
Друга світова війна (1939-1945)
Під час та після Другої світової війни населення Львова зазнало радикальних змін. В роки першої радянської окупації міста (1939-1941) було депортовано близько ста тисяч львів’ян (близько третини населення тогочасного міста). Водночас до міста прибуло багато біженців із окупованої Німеччиною Польщі (переважно поляків та євреїв), а також чиновники і робітники з СРСР.
Станом на 1941 рік у Львові було бл. 150 тисяч євреїв (110 тисяч місцевих і 40 тисяч біженців). Після приходу німецьких військ у місті було створено ґетто, крізь яке пройшли близько 138 тисяч євреїв — майже всі вони загинули. Якщо у 1939 р. євреї становили 31% львів’ян, то у 1944 р. — 0,9%.
Коли стало зрозуміло, що повертається радянська окупація, частина населення Львова виїхала на Захід. Після встановлення нового польсько-радянського кордону у 1944 році, який зафіксував Львів у складі УРСР, в 1945-46 роках більшість львівських поляків виїхали до Польщі (переважно до Вроцлава, колишнього Бреслау). Якщо в серпні 1944 р. у Львові було 92,5 тис. поляків (62% населення міста), то в 1955 р. залишилося 8,5 тис. осіб (2,3%).
Якийсь час після цих міграцій Львів був майже порожнім, а від довоєнного населення залишилося бл. 9%.
Повоєнний радянський Львів (1945-1991)
У перші повоєнні роки Львів заселяли вихідці зі Східної України та республік Радянського Союзу, насамперед Росії. Це були українці, росіяни та євреї за національністю. Попри обмеження переїзду до міста в 1944-1945 роках (слід було мати дозвіл міської влади на переселення) населення Львова невпинно збільшувалося: якщо у серпні 1944 р. було 149 тис. осіб, то в січні 1947 р., за різними даними, — вже 293-320 тис. осіб. Особливо швидко збільшилося населення міста у другій половині 1940-х років (у 1945-1950 рр. на 147 тис. осіб). У відсотковому відношенні найбільше росіян було у перші повоєнні роки, у наступних десятиліттях їхня чисельність невпинно зменшувалася (35,6% у 1955 р., 22,3% у 1970 р.).
Серед повоєнних новоселів були також солдати Радянської армії, які після закінчення військових дій поверталися із Заходу й залишалися у Львові. Прибували також ті, хто побував у Львові ще за першої радянської окупації в 1939–1940 рр., дехто з них поселявся у «своїх» колишніх помешканнях. Населення міста поповнювали й українці — вихідці зі західноукраїнських сіл та містечок, особливо помітним це стало в другій половині 1950-х – у 1960-х роках.
Загалом з 1950 по 1989 роки населення Львова зросло майже вдвічі. На початку 1950-х українці становили відносну (42,8%), а з кінця 1950-х абсолютну (60,2%) більшість населення Львова. В наступні роки їхня частка тільки зростала до 88,1% у 2001 році.
За часів незалежності
У перші десять років після розпаду Радянського Союзу кількість росіян у Львові зменшилася вдвічі: якщо у 1989 році їх було 126,5 тисяч (16,1%), то у 2001 — 64,6 тисячі (8,9%).
Після 2014 року до Львова почали прибувати переселенці з окупованого Росією Криму та частини Донбасу (станом на квітень 2021 року близько 11 тисяч офіційно зареєстрованих ВПО на Львівську область).
Після початку російського вторгнення в Україну протягом 2022-2023 року до Львова прибуло близько 150 000 внутрішньо-переміщених осіб та ще 100 000 осіб які офіційно не зареєстровані, станом на липень 2023 року населення Львова стало близько 1.0 млн осіб.
Історична динаміка
- поч. XV ст. — 5,5 тисячі жителів ;
- поч. XVI ст. — 7-10 тис.;
- 1583 — 14 тис.;
- поч. XVII ст. — 17-20 тис.;
- 1620-ті рр. — 22-23 тис.;
- сер. XVII ст. — 25-30 тис.;
- 1662 — 12-13 тис. (значне зменшення через козацьку облогу 1648 та епідемії);
- 1773 — 22,5 тис.;
- 1785 — 25 тис.;
- 1800 — 38 тис.;
- 1810 — 43,5 тис.;
- 1820 — 46 тис.;
- 1831 — 50,5 тис.;
- 1840 — 63 тис.;
- 1857 — 70 тис.;
- 1869 — 87 тис.;
- 1880 — 103 тис.;
- 1890 — 119 тис.;
- 1900 — 170,2 тис.
- 1921 — 219,388 тис.
- 1931 — 311,5 тис.
- 1941 — 299,0 тис.
- 1942 — 319,6 тис.
- 1943 — 209,1 тис.
- жовтень 1944 — 154 тис.
- 1950 — бл. 380 тис.
- 1959 — 410,7 тис.
- 1970 — 553,5 тис.
- 1979 — 665,1 тис.
- 1989 — 786,9 тис.
- 2001 — 725,2 тис.
Населення Львова станом на 1 січня 2012 року становило 729 842 жителів. Під час останнього перепису населення, який пройшов у 2001 році, населення Львова становило 732 818 тисяч жителів; під час передостаннього перепису, у 1989 році, — 791 тисяч.
За даними обласного управління статистики 51,8% населення складають жінки, 48,2% — чоловіки. Згідно з цим же дослідженням, 27,3% львів'ян мають вищу освіту, 27% — лише середню спеціальну освіту, 45,7% мають лише середню освіту.
Національний склад
За переписами населення
Відповідно до останнього перепису населення, у 2001 році, коли він проходив, українці становили 88,1% населення міста. Найбільшою національною меншиною була російська (8,9%), менш чисельними були польська (0,9%), білоруська (0,4%), єврейська (0,3%) та вірменська (0,1%). На інші національності припадало 1,3%.
Згідно з опитуваннями, проведеними Соціологічною групою «Рейтинг» у 2017 році, українці становили 95% населення міста, росіяни — 3%.
Подібна ситуація спостерігається з кінця 20 століття. Історично, Львів був заснований як місто з переважно руським населенням, проте вже в середині 13 століття, після перенесення до Львова столиці Галицько-Волинського князівства, у місті почали з'являтися національні меншини, зокрема, вірменська і німецька. Після приєднання Львова до Польського королівства, більшість населення становили поляки і німці, які згодом асимілювалися. В цей час сформувалися вірменський і єврейський квартали, які мали часткове самоврядування. За австрійського панування подібна етнічна ситуація збереглася. У міжвоєнний період 20 століття більшість населення становили поляки, близько третини — євреї, близько десятини — українці. В результаті Голокосту та операції «Вісла» у Львові практично не залишилося євреїв і поляків, натомість, з приходом радянської влади, зросла частка росіян, які становили прислану адміністрацію. З індустріалізацією, міське населення поповнилося українцями, урбанізованими з мешканців області.
Згідно з дослідженням Інституту розвитку міста за 2001 рік, 45% львів'ян — вірні УГКЦ, 31% — вірні УПЦ-КП, 5% — вірні УАПЦ, 3% — вірні УПЦ (МП), ще 3% — вірні інших християнських конфесій.
56% жителів міста народилися у Львові, 19% — народилися в інших населених пунктах Львівської області, 3% — народилися в Західній Україні (проте не у Львівській області), 11% — народилися в Україні (проте не в її західній частині), 7% — народилися у колишніх республіках Радянського Союзу (з яких у Росії — 4%), 4% львів'ян народилися у Польщі.
Згідно з даними п'ятого щорічного муніципального опитування [ 26 березня 2020 у Wayback Machine.] від IRI у грудні 2019 року, 94% населення себе вважає українцями, 4% — росіянами. 97% населення володіє українською мовою, 74% — російською та 37% — англійською, і це є найвищий показник володіння англійською серед усіх міст. Розмовна мова удома для 93% населення є українська. 56% назвали себе вірними УГКЦ, 23% — ПЦУ.
| Нац-сть | 1900 | 1931 | 1940 | 1941 | 1942 | 1943 | 10.1944 | 1951 | 1959 | 1970 | 1979 | 1989 | 2001 | ||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Українці | 33.9 | 19.9% | 49.7 | 15.9% | 22.0% | 65.8 | 22.0% | 83.6 | 26.1% | 62.7 | 29.9% | 40.6 | 26.4% | ~163 | 42.8% | 247.1 | 60.2% | 377.5 | 68.2% | 492.2 | 74.0% | 622.7 | 79.1% | 639.0 | 88.1% |
| Росіяни | ~0.5 | 0.2% | 1.6% | 8.5 | 5.5% | ~117 | 30.8% | 111.1 | 27.1% | 123.2 | 22.3% | 128.3 | 19.3% | 126.5 | 16.1% | 64.6 | 8.9% | ||||||||
| Євреї | 45.1 | 26.5% | 99.6 | 31.9% | 32.8% | 76.0 | 25.4% | 50.0 | 15.6% | 1.7 | 1.1% | ~27 | 7.0% | 25.8 | 6.3% | 24.3 | 4.4% | 17.6 | 2.7% | 12.8 | 1.6% | 1.9 | 0.3% | ||
| Поляки | 84.1 | 49.4% | 157.5 | 50.4% | 43.4% | 150.4 | 50.3% | 172.7 | 54.0% | 131.3 | 62.9% | 103.4 | 66.7% | ~62 | 16.3% | 16.2 | 3.9% | 13.7 | 2.5% | 11.9 | 1.8% | 9.7 | 1.2% | 6.4 | 0.9% |
| Всього | 170.2 | 100.0% | 311.5 | 100.0% | 100.0% | 299.0 | 100.0% | 319.6 | 100.0% | 209.1 | 100.0% | 154.0 | 100.0% | ~380 | 100.0% | 410.7 | 100.0% | 553.5 | 100.0% | 665.1 | 100.0% | 786.9 | 100.0% | 725.2 | 100.0% |
Перепис 2001
Національний склад Львова за переписом 2001 р.
- українці ‒ 639 035 ‒ 88,1%
- росіяни ‒ 64 599 ‒ 8,9%
- поляки ‒ 6 364 ‒ 0,9%
- білоруси ‒ 3 119 ‒ 0,4%
- євреї ‒ 1 928 ‒ 0,3%
- вірмени ‒ 788 ‒ 0,1%
- інші ‒ 3 764 ‒ 0,5%
- не вказали національність - 0,8%
Національний склад районів Львова за переписом 2001 р.
| населення | українці | росіяни | поляки | білоруси | євреї | вірмени | інші | не вказали | |
| Галицький район | 67 851 | 81,5% | 13,4% | 1,5% | 0,5% | 0,7% | 0,2% | 0,8% | 1,4% |
| Залізничний район | 132 824 | 89,0% | 8,4% | 0,8% | 0,4% | 0,2% | 0,1% | 0,5% | 0,6% |
| Личаківський район | 94 482 | 88,6% | 8,4% | 0,9% | 0,4% | 0,4% | 0,1% | 0,5% | 0,7% |
| Сихівський район | 145 932 | 89,7% | 8,2% | 0,6% | 0,5% | 0,1% | 0,1% | 0,6% | 0,2% |
| Франківський район | 137 624 | 84,9% | 11,4% | 0,9% | 0,5% | 0,3% | 0,1% | 0,6% | 1,3% |
| Шевченківський район | 146 489 | 91,5% | 5,9% | 0,8% | 0,3% | 0,2% | 0,1% | 0,4% | 0,8% |
| Львів | 725 202 | 88,1% | 8,9% | 0,9% | 0,4% | 0,3% | 0,1% | 0,5% | 0,8% |
Перепис 1989
Національний склад Львова за переписом 1989 р.
- українці ‒ 622 701 ‒ 79,1%
- росіяни ‒ 126 459 ‒ 16,1%
- євреї ‒ 12 795 ‒ 1,6%
- поляки ‒ 9 730 ‒ 1,2%
- білоруси ‒ 5 849 ‒ 0,7%
- молдовани ‒ 1 605 ‒ 0,2%
- вірмени ‒ 980 ‒ 0,1%
- татари ‒ 761 ‒ 0,1%
- інші ‒ 6 023 ‒ 0,8%
Національний склад районів Львова за переписом 1989 р.
| населення | українці | росіяни | євреї | поляки | білоруси | інші | |
| Ленінський (Галицький) район | 151 017 | 76,8% | 17,9% | 2,3% | 1,3% | 0,8% | 0,9% |
| Залізничний район | 190 033 | 82,9% | 13,6% | 1,0% | 1,1% | 0,6% | 0,8% |
| Червоноармійський (Личаківський) район | 122 031 | 79,7% | 14,7% | 2,1% | 1,3% | 0,7% | 1,5% |
| Радянський (Франківський район) район | 193 216 | 75,6% | 19,3% | 1,6% | 1,1% | 0,9% | 1,5% |
| Шевченківський район | 134 611 | 81,2% | 14,0% | 1,2% | 1,5% | 0,7% | 1,4% |
| Львів | 790 908 | 79,1% | 16,1% | 1,6% | 1,2% | 0,7% | 1,3% |
Перепис 1979
Національний склад Львова за переписом 1979 р.
- українці ‒ 492 194 ‒ 74,0%
- росіяни ‒ 128 338 ‒ 19,3%
- євреї ‒ 17 952 ‒ 2,7%
- поляки ‒ 11 855 ‒ 1,8%
- білоруси ‒ 5 982 ‒ 0,9%
- вірмени ‒ 1 140 ‒ 0,2%
- молдовани ‒ 1 091 ‒ 0,1%
- інші ‒ 6 513 ‒ 1,0%
Національний склад районів Львова за переписом 1979 р.
| населення | українці | росіяни | євреї | поляки | білоруси | інші | |
| Ленінський (Галицький) район | 104 747 | 67,4% | 23,3% | 4,7% | 2,0% | 0,9% | 1,7% |
| Залізничний район | 156 167 | 76,9% | 17,6% | 1,7% | 1,6% | 1,0% | 1,2% |
| Червоноармійський (Личаківський) район | 114 925 | 75,7% | 17,3% | 2,1% | 1,3% | 0,7% | 2,9% |
| Радянський (Франківський район) район | 182 701 | 71,9% | 21,9% | 2,3% | 1,5% | 1,1% | 1,3% |
| Шевченківський район | 108 703 | 78,1% | 15,5% | 2,3% | 2,2% | 0,7% | 1,2% |
| Львів | 667 243 | 74,0% | 19,3% | 2,7% | 1,8% | 0,8% | 1,4% |
Перепис 1959
Національний склад Львова за переписом 1959 р.
- українці ‒ 247 086 ‒ 60,2%
- росіяни ‒ 111 116 ‒ 27,1%
- євреї ‒ 25 792 ‒ 6,3%
- поляки ‒ 16 196 ‒ 3,9%
- білоруси ‒ 5 136 ‒ 1,3%
- татари ‒ 679 ‒ 0,1%
- молдовани ‒ 474 ‒ 0,1%
- інші ‒ 4 199 ‒ 1,0%
Національний склад районів Львова за переписом 1959 р.
| населення | українці | росіяни | євреї | поляки | білоруси | інші | |
| Залізничний район | 146 219 | 59,0% | 30,2% | 4,5% | 3,7% | 1,4% | 1,2% |
| Ленінський район | 140 385 | 57,0% | 27,4% | 9,1% | 3,7% | 1,2% | 1,6% |
| Шевченківський район | 124 074 | 65,1% | 23,0% | 5,1% | 4,5% | 1,1% | 1,2% |
| Львів | 410 678 | 60,2% | 27,1% | 6,3% | 3,9% | 1,3% | 1,2% |
За етнічними групами
Українці
Динаміка чисельності українців у Львові:
- 1921 - 27 269 - 12,4%
- 1931 - 40 743 - 15,9%
- 1941 - 65 800 - 22,0%
- 1944 - 40 743 - 26,4%
- 1950 - 144 600 - 38,2%
- 1959 ‒ 247 086 ‒ 60,2%
- 1970 ‒ 377 562 ‒ 68,2%
- 1979 ‒ 492 194 ‒ 74,0%
- 1989 ‒ 622 701 ‒ 79,1%
- 2001 ‒ 639 035 ‒ 88,1%
Рідна мова українців Львова за даними переписів:
| 1931 | 1959 | 1970 | 1979 | 1989 | 2001 | |
| українська | 68,5% | ~90% | 93,8% | 95,3% | 96,9% | 98,6% |
| російська | ~10% | 6,1% | 4,7% | 3,1% | 1,4% | |
| польська | 31,3% |
Росіяни
Динаміка чисельності росіян у Львові:
- 1921 ‒ 354 ‒ 0,2%
- 1944 ‒ 8 426 ‒ 5,5%
- 1950 ‒ 117 000 ‒ 30,8%
- 1959 ‒ 111 116 ‒ 27,1%
- 1970 ‒ 123 237 ‒ 22,3%
- 1979 ‒ 128 338 ‒ 19,3%
- 1989 ‒ 126 459 ‒ 16,1%
- 2001 ‒ 64 599 ‒ 8,9%
Поляки
Динаміка чисельності поляків у Львові:
- 1921 ‒ 111 860 ‒ 51,0%
- 1931 ‒ 157 490 ‒ 50,4%
- 1941 ‒ 150 400 ‒ 50,3%
- 1944 ‒ 102 983 ‒ 66,7%
- 1959 ‒ 16 196 ‒ 3,9%
- 1970 ‒ 13 675 ‒ 2,3%
- 1979 ‒ 11 855 ‒ 1,8%
- 1989 ‒ 9 730 ‒ 1,2%
- 2001 ‒ 6 364 ‒ 0,9%
Євреї
Динаміка чисельності євреїв у Львові:
- 1921 ‒ 60 431 ‒ 27,6%
- 1931 ‒ 99 595 ‒ 31,9%
- 1940 ‒ 131 200 ‒ 32,8%
- 1941 ‒ 76 000 ‒ 25,4%
- 1942 ‒ 50 000 ‒ 15,6%
- 1959 ‒ 25 792 ‒ 6,3%
- 1970 ‒ 24 321 ‒ 4,4%
- 1979 ‒ 17 952 ‒ 2,7%
- 1989 ‒ 12 795 ‒ 1,6%
- 2001 ‒ 1 928 ‒ 0,3%
Рідна мова євреїв Львова за даними переписів:
| 1931 | 1970 | 1979 | 1989 | 2001 | |
| єврейська (їдиш або іврит) | 75,6% | 15,5% | 10,2% | 9,4% | 5,3% |
| українська | 0,03% | 1,1% | 1,3% | 2,4% | 28,2% |
| російська | - | 83,1% | 88,4% | 88,1% | 65,7% |
| польська | 24,1% | 0,2% | - | - | - |
Інша статистика
Мовний склад
Рідна мова населення Львова за даними переписів населення:
| мова | 1931 | 1959 | 1970 | 1979 | 1989 | 2001 |
|---|---|---|---|---|---|---|
| українська | 11,3% | ~55,5% | 65,2% | 71,3% | 77,2% | 88,8% |
| російська | 0,1% | ~38,5% | 31,1% | 25,7% | 19,9% | 9,7% |
| їдиш | 24,1% | ~1,2% | 0,7% | 0,3% | 0,2% | 0,01% |
| польська | 63,5% | ~2,8% | 1,4% | 0,9% | 0,6% | 0,4% |
| інша | 1,0% | ~2he,0% | 3,7% | 3,0% | 2,9% | 1,1% |
Українська мова є основною та єдиною офіційною мовою міста.
Згідно з опитуванням, проведеним Соціологічною групою «Рейтинг» у січні-лютому 2017 року, українською вдома розмовляли 89 % населення міста, російською — 4 %, українською та російською в рівній мірі — 6 %.
Згідно з опитуванням, проведеним Міжнародним республіканським інститутом у квітні-травні 2023 року, українською вдома розмовляли 96 % населення міста, російською — 3 %.
Згідно з опитуванням, проведеним Міжнародним республіканським інститутом у квітні-травні 2024 року, українською вдома розмовляли 97 % населення міста, російською — 5 % (на відміну від опитування 2023 року було дозволено вибір кількох варіантів).
| рідна мова | національність | 1970 | 1979 | 1989 | 2001 |
|---|---|---|---|---|---|
| українська | українці | 354 334 | 469 216 | 603 330 | 629 940 |
| російська | українці | 22 986 | 22 918 | 19 317 | 8 806 |
| російська | росіяни | 121 862 | 126 615 | 123 907 | 58 368 |
| українська | росіяни | 1 343 | 1 713 | 2 539 | 6 172 |
| польська | поляки | 7 587 | 5 868 | 4 456 | 2 990 |
| українська | поляки | 4 315 | 4 300 | 3 810 | 2 896 |
| російська | поляки | 1 749 | 1 655 | 1 437 | 458 |
| їдиш | євреї | 3 758 | 1 823 | 1 203 | 103 |
| українська | євреї | 272 | 236 | 305 | 544 |
| російська | євреї | 20 216 | 15 874 | 11 268 | 1 267 |
| білоруська | білоруси | 2 419 | 1 931 | 2 120 | 734 |
| українська | білоруси | 247 | 299 | 443 | 830 |
| російська | білоруси | 3 789 | 3 749 | 3 281 | 1 545 |
| вірменська | вірмени | 469 | 468 | 384 | 290 |
| українська | вірмени | 16 | 25 | 47 | 173 |
| російська | вірмени | 603 | 645 | 548 | 324 |
| інші варіанти | 7 487 | 7 730 | 8 508 | 9 762 | |
| всього | 553 452 | 665 065 | 786 903 | 725 202 | |
| рідна мова | національність | 1970 | 1979 | 1989 | 2001 |
|---|---|---|---|---|---|
| українська | українці | 64,0% | 70,6% | 76,7% | 86,9% |
| російська | українці | 4,2% | 3,4% | 2,5% | 1,2% |
| російська | росіяни | 22,0% | 19,0% | 15,7% | 8,0% |
| українська | росіяни | 0,2% | 0,3% | 0,3% | 0,9% |
| польська | поляки | 1,4% | 0,9% | 0,6% | 0,4% |
| українська | поляки | 0,8% | 0,6% | 0,5% | 0,4% |
| російська | поляки | 0,3% | 0,2% | 0,2% | 0,1% |
| їдиш | євреї | 0,7% | 0,3% | 0,2% | |
| українська | євреї | 0,1% | |||
| російська | євреї | 3,7% | 2,4% | 1,4% | 0,2% |
| білоруська | білоруси | 0,4% | 0,3% | 0,3% | 0,1% |
| українська | білоруси | 0,1% | 0,1% | ||
| російська | білоруси | 0,7% | 0,6% | 0,4% | 0,2% |
| вірменська | вірмени | 0,1% | 0,1% | ||
| російська | вірмени | 0,1% | 0,1% | 0,1% | |
| інші варіанти | 1,4% | 1,2% | 1,1% | 1,3% | |
Рідна мова у районах Львова та населених пунктах підпорядкованих міськраді за даними перепису 2001 р.
| українська | російська | польська | |
|---|---|---|---|
| Шевченківський район | 92,4% | 6,2% | 0,4% |
| Сихівський район | 90,1% | 9,1% | 0,2% |
| Залізничний район | 89,6% | 9,1% | 0,4% |
| Личаківський район | 89,2% | 9,3% | 0,5% |
| Франківський район | 84,6% | 13,2% | 0,5% |
| Галицький район | 81,6% | 15,7% | 0,9% |
| Львів (місто) | 88,5% | 10,0% | 0,4% |
| смт.Рудно | 98,6% | 1,2% | 0,2% |
| м.Винники | 96,1% | 3,5% | 0,2% |
| смт.Брюховичі | 95,3% | 3,7% | 0,4% |
| Львів (міськрада) | 88,8% | 9,7% | 0,4% |
Розподіл за вибором рідної мови та мови спілкування на роботі за даними соціологічного дослідження
| Мовні групи | Рідна мова | Мова спілкування на роботі |
| Українська | 87,8% | 92,1% |
| Російська | 6,5% | 2,8% |
| Українська і Російська | 3,7% | 4,4% |
| Інша | 2,0% | 0,6% |
Релігійний склад
Релігійний склад населення Львова у 2001 р.
| Релігійна самоідентифікація | % серед практикуючих християн (хто бере участь у богослужіннях хоча б раз на тиждень) | % кількості релігійних громад | |
|---|---|---|---|
| греко-католики | 40% | 70% | 33,5% |
| православні | 35% | 20% | 25,3% |
| в т. УПЦ-КП | 31% | 15% | 10,0% |
| в т. УАПЦ | 5% | 3% | 11,8% |
| в т. УПЦ-МП | 3% | 2% | 3,5% |
| РКЦ | 3% | 10% | 5,3% |
| протестанти | 17,6% | ||
| не відповіли | 12% | ||
| атеїсти | 10% |
Політичні погляди
Найбільшу популярність серед львів'ян мають праві і, подекуди, центристські сили. Натомість, ліві політичні партії не здобувають понад 10% підтримки, однак це більше, ніж в інших виборчих округах Львівської області. На парламентських виборах у 2007 році громадяни міста, що взяли участь у голосуванні, підтрималиБлок Юлії Тимошенко (44%), Блок «Наша Україна — Народна самооборона» (34%), Партію Регіонів (8%) і Всеукраїнське об'єднання «Свобода» (8%). На президентських виборах у 2010 році у першому турі найбільшу підтримку голосуючих здобули Віктор Ющенко (31%), Юлія Тимошенко (26%), Арсеній Яценюк (11%), Віктор Янукович (9%) та Сергій Тігіпко (8%); у другому турі 77% громадян, які прийшли на дільниці, проголосували за Юлію Тимошенко, 15% — за Віктора Януковича і 7% не підтримали жодного кандидата.
Злочинність
У 2000 році у Львові було здійснено 9017 злочинів, з яких: 63 вбивства, 88 нанесень тяжких тілесних ушкоджень, 12 зґвалтувань. У 2005 році в органах внутрішніх справ зареєстровано 36 000 заяв громадян. У 2006 році в місті зафіксовано 135 злочинів, здійснених неповнолітніми. У 2007 у Львові було зареєстровано 3 тисячі безхатченків.
Див. також
Примітки
- . Архів оригіналу за 14 червня 2015. Процитовано 25 листопада 2014.
- Dz.U. z 1930 r. nr 35, poz. 286.
- 73. Komunikat. „Lwowski Dziennik Wojewódzki”. Nr 5, s. 100, 1 kwietnia 1931.
- Від окупації до окупації: Львів у 1939-1941 роках - DW
- Львівське гетто. 80 років тому нацисти почали масове винищення євреїв у Львові - Радіо Свобода
- Нові повоєнні мешканці старих львівських будинків - zaxid.net
- Як змінилося населення Львова після війни? - Радіо Свобода
- У Львівській області офіційно обліковано 11 246 ВПО. DailyLviv.com (укр.). 15 березня 2024. Процитовано 15 березня 2024.
- Львів вже став містом-мільйонником, – Садовий. tvoemisto.tv. Процитовано 15 березня 2024.
- Лозинський Р. М. Етнічний склад населення Львова (у контексті суспільного розвитку Галичини). — Львів, 2005. — С. 47.
- Лозинський Р. М. Етнічний склад населення Львова (у контексті суспільного розвитку Галичини). — Львів, 2005. — С. 65.
- Капраль М. Національні громади Львова XVI–XVIII ст. (соціально-правові взаємини). — Львів: ЛНУ ім. І. Франка, Львівське відділення Ін-ту української археографії та джерелознавства ім. М. С. Грушевського НАН України, 2003. — С. 252.
- Капраль М. Національні громади Львова XVI–XVIII ст. (соціально-правові взаємини). — Львів: ЛНУ ім. І. Франка, Львівське відділення Ін-ту української археографії та джерелознавства ім. М. С. Грушевського НАН України, 2003. — С. 257.
- Лозинський Р. М. Етнічний склад населення Львова (у контексті суспільного розвитку Галичини). — Львів, 2005. — С. 122.
- Лозинський Р. М. Етнічний склад населення Львова (у контексті суспільного розвитку Галичини). — Львів, 2005. — С. 127.
- Лозинський Р. М. Етнічний склад населення Львова (у контексті суспільного розвитку Галичини). — Львів, 2005. — С. 128.
- Лозинський Р. М. Етнічний склад населення Львова (у контексті суспільного розвитку Галичини). — Львів, 2005. — С. 149.
- Pierwszy powszechny spis ludności, 1921, Województwo Lwowskie
- За даними Всеукраїнського перепису населення у 2001 році; дані без врахування населення інших населених пунктів, що підпорядковуються Львівській міській раді: Винник Брюховичів і Рудного
- https://www.iri.org/wp-content/uploads/legacy/iri.org/ukraine_nationwide_municipal_survey_final.pdf
- Населення Львова в дзеркалі опитування громадської думки (грудень 2000 року). [ 16 серпня 2009 у Wayback Machine.] Часопис Ї
- Russia, Ukraine, and the Breakup of the Soviet Union [ 11 квітня 2014 у Wayback Machine.] by Roman Szporluk, Hoover Institution Press, 2000, /
- Національний склад Львівського воєводства [ 31 жовтня 2010 у Wayback Machine.] за переписом 1931 року
- Населення Східної Галичини [Архівовано 29 липня 2012 у Archive.is] за переписом 1900 року
- К. Кондратюк - Зміни етносоціального складу населення Львова (1944 - 200) [ 17 грудня 2014 у Wayback Machine.]
- . Архів оригіналу за 7 серпня 2020. Процитовано 4 вересня 2011.
- Галина Боднар «Національні відносини у Львові у 1950–1970-х роках очима мігрантів з сіл»[недоступне посилання з липня 2019]
- (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 9 лютого 2015. Процитовано 22 липня 2013.
- греко-католики
- римо-католики
- юдеї
- Про забезпечення функціонування української мови як державної. оригіналу за 2 травня 2020. Процитовано 25 березня 2020.
- Третє всеукраїнське муніципальне опитування (Січень – Лютий 2017) – соціологічна група «Рейтинг»
- Восьме всеукраїнське муніципальне опитування (Квітень – Травень 2023) – соціологічна група «Рейтинг»
- Дев'яте всеукраїнське муніципальне опитування (Квітень – Травень 2024) — соціологічна група «Рейтинг»
- . Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 19 березня 2022.
- М.В. Щур - Виміри факторного впливу мовної диференціації на соціокультурну ситуацію міста Львова[недоступне посилання з липня 2019]
- Регіостат. Кількість релігійних громад. Львів (міськрада)[недоступне посилання]
- подано кандидатів, які здобули підтримку у жителів Львова, більшу за 3%
- Відомості про підрахунок голосів виборців в межах територіального виборчого округу №112.[недоступне посилання з квітня 2019] Офіційний сайт Центральної виборчої комісії України
- Відомості про підрахунок голосів виборців в межах територіального виборчого округу №113.[недоступне посилання з квітня 2019] Офіційний сайт Центральної виборчої комісії України
- Офіційний сайт Центральної виборчої комісії України
- Офіційний сайт Центральної виборчої комісії України
- Офіційний сайт Центральної виборчої комісії України
- Офіційний сайт Центральної виборчої комісії України
- Результати голосування по територіальному виборчому округу №117. [ 13 лютого 2010 у Wayback Machine.] Офіційний сайт Центральної виборчої комісії України
- Результати голосування по територіальному виборчому округу №118. [ 13 лютого 2010 у Wayback Machine.] Офіційний сайт Центральної виборчої комісії України
- Результати голосування по територіальному виборчому округу №119. [ 13 лютого 2010 у Wayback Machine.] Офіційний сайт Центральної виборчої комісії України
- Результати голосування по територіальному виборчому округу №120. [ 13 лютого 2010 у Wayback Machine.] Офіційний сайт Центральної виборчої комісії України
- Рівень злочинності зріс. [ 24 травня 2011 у Wayback Machine.] Поступ
- Львівська газета
- У Львові зменшився рівень злочинності серед неповнолітніх. [ 2 травня 2013 у Wayback Machine.] Львівський портал
- Міліція — поза політикою. [ 13 серпня 2010 у Wayback Machine.] Укртайм
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Stanom na 1 bereznya 2021 roku naselennya Lvova za informaciyeyu Lvivskoyi miskradi stanovilo 718 383 osobi Za chiselnistyu naselennya misto ye somim v Ukrayini ta sorok vosmim u Yevropi Osnovni demografichni pokazniki naselennya Lvivskoyi miskradi za 2013 2014 roki 2013 2014kilkist narodzhenih 7 867 8 185kilkist pomerlih 8 006 8 397prirodnij ruh naselennya 139 212saldo migraciyi 550 931dinamika naselennya 689 719IstoriyaZmini naselennya Chasi knyazivstva i ruskoyi avtonomiyi 1256 1434 Cherez rozmishennya Lvova na vazhlivomu trans yevropejskomu torgovelnomu shlyahu jogo naselennya vid chasu zasnuvannya bulo bagatonacionalnim U knyazhi chasi bilshist u Lvovi stanovili rusini ale v misti vinikli takozh nacionalni kvartali nimeckij virmenskij tatarskij yevrejskij ta karayimskij Na pochatku XIV st Lviv stav najbilshim mistom na teritoriyi suchasnoyi Ukrayini i zalishavsya takim do drugoyi polovini XVII st koli jogo viperediv Kiyiv Nevdovzi pislya priyednannya Lvova do Polskogo korolivstva u 1349 roci misto otrimalo Magdeburzke pravo 1356 Polska administraciya mista hotila peretvoriti Lviv na katolickij anklav na teritoriyi Ruskogo Korolivstva i usunuti vid samovryaduvannya rusiniv Centr mista bulo pereneseno z teperishnoyi ploshi Starij Rinok na teperishnyu ploshu Rinok Cyu dilnicyu stali aktivno zaselyati nimecki kolonisti sho nevdovzi vzhe stanovili bilshist u misti Samovryaduvannya zdijsnyuvalosya same v Seredmisti todi yak na reshtu teritoriyi Pidzamcha de prozhivala perevazhna bilshist miskogo naselennya golovno rusini samovryaduvannya ne rozpovsyudzhuvalosya Pidzamche perebuvalo v yurisdikciyi korolivskogo starosti sho predstavlyav vladu polskogo korolya Tut zalishilosya v sili zvichayeve ruske pravo Na 1405 rik u Lvovi meshkalo blizko 10 tisyach osib z nih u Seredmisti 4 5 tisyach Naselennya Seredmistya bulo v osnovnomu nimeckim Dilovodstvo lvivskogo magistratu velosya spochatku nimeckoyu movoyu a 1450 roku bulo perevedeno na latinu Chasi Ruskogo voyevodstva Rechi Pospolitoyi 1434 1772 Pislya porazki ruskih knyaziv i shlyahti u vijnah Svidrigajla polska vlada 1434 roku likviduvala avtonomiyu Ruskogo Korolivstva i peretvorila jogo u zvichajne Ruske voyevodstvo Ruska galicka aristokratiya postupovo okatolichuvalasya i polonizuvalasya Takozh zanepala Galicka pravoslavna mitropoliya Natomist virmenska ta yevrejska gromadi mista zmogli v XIV XV st na pidstavi magdeburzkogo prava dobitisya avtonomnogo samovryaduvannya hoch i pid zagalnim kerivnictvom lvivskogo magistratu Pislya zahoplennya turkami Konstantinopolya u 1453 roci torgovelnij shlyah cherez Lviv stav vikoristovuvatisya she aktivnishe cherez sho misto shvidko rozbagatilo Torgova monopoliya na cih dilyankah nalezhala italijcyam z Genuyi yihnimi kompanjonami buli nimecki kupci zi Lvova Na pochatku XVI st vnaslidok posilennya Polshi vidbuvalasya polonizaciya nimeckogo naselennya u mistah zokrema u Lvovi Ce suprovodzhuvalosya nacionalnim tiskom na rusiniv u vidpovid na yakij sered ruskogo naselennya narostav sprotiv 1538 roku lvivski mishani dobilisya vidnovlennya galickoyi pravoslavnoyi yepiskopiyi na Svyatoyurskij gori Vidtodi golovnimi bazami ukrayinskogo vidrodzhennya v Galichini stali mista de prozhivali ruski kupci i remisniki ob yednani navkolo cerkovnih Bratstv 1630 roku naselennya Lvova dosyaglo 25 30 tis osib vin zalishavsya najbilshim torgovo remisnichim centrom na teritoriyi suchasnoyi Ukrayini U seredini XVII st dlya Rechi Pospolitoyi a razom z neyu dlya Galichini i Lvova pochavsya trivalij period spustoshlivih voyen Misto kilka raziv zaznavalo oblog 1648 roku kozacka obloga Hmelnickogo 1672 roku turecko tatarska navala pid chas yakoyi bulo zahopleno Visokij Zamok 1704 roku shvedski vijska shturmom vzyali lvivske Seredmistya Na comu tli polska verhivka vvazhala rusiniv neloyalnimi ta postupovo vitisnyala yih iz magistratu cehiv zagalom z mist na okrayini Natomist virosla rol yevrejskoyi menshini sho viddavna bula oporoyu polskogo korolya i strimko naroshuvala svoyu chiselnist v galickih mistah Stanom na 1662 rik naselennya Lvova zmenshilosya do 12 tisyach Za avstrijskoyi vladi 1772 1918 Za pershim podilom Rechi Pospolitoyi u 1772 roci Lviv vidijshov Avstriyi i stav centrom Korolivstva Galichini i Volodimiriyi Sered inshih reform avstrijska vlada zrobila kroki nazustrich rusinam napriklad greko katolicku cerkvu bulo pririvnyano u pravah do katolickoyi a takozh vidkrito greko katolicku duhovnu seminariyu a zgodom okremij Ruskij institut Pislya Revolyuciyi 1848 roku na tli zmicnennya pozicij polskoyi shlyahti v Galichini u Lvovi stav rozvivatisya ruskij nacionalnij politichnij ruh yakij mav dvi osnovni frakciyi ukrayinofiliv sho pidtrimuvali ideyu kulturnoyi yednosti z Naddnipryanskoyu Ukrayinoyu ta moskvofiliv yaki pidtrimuvali ideyu triyedinoyi rosijskoyi naciyi Ukrayinofilska ideya perevazhala v populyarnosti a na tli politiki rusifikaciyi v Naddnipryanskij Ukrayini pislya povstannya 1863 roku Lviv stav golovnim centrom ukrayinskoyi kulturi togo chasu Intelektualna borotba ukrayinofiliv i moskvofiliv trivala do rosijskoyi okupaciyi Lvova na pochatku Pershoyi svitovoyi vijni pislya yakoyi moskvofilstvo ostatochno vtratilo pidtrimku Stanom na 1900 rik naselennya Lvova v osnovnomu skladali tri etnichni grupi polyaki 49 4 yevreyi 26 5 ta rusini ukrayinci 19 9 Mizhvoyennij chas 1919 1939 1930 roku do Lvova bulo vklyucheno nizku teritorij Zamarstiniv Male Golosko Klepariv Signivku Kulparkiv Znesinnya ta chastini Bilogorshi Kozelnikiv ta Krivchiciv tak zvanij Velikij Lviv Zagalna plosha mista zrosla majzhe vdvichi Naselennya mista u mizhvoyenni roki zroslo u pivtora razi z 219 3 tisyachi v 1921 do bl 330 tis u 1939 Chastka ukrayinciv stanovila priblizno 15 Druga svitova vijna 1939 1945 Pid chas ta pislya Drugoyi svitovoyi vijni naselennya Lvova zaznalo radikalnih zmin V roki pershoyi radyanskoyi okupaciyi mista 1939 1941 bulo deportovano blizko sta tisyach lviv yan blizko tretini naselennya togochasnogo mista Vodnochas do mista pribulo bagato bizhenciv iz okupovanoyi Nimechchinoyu Polshi perevazhno polyakiv ta yevreyiv a takozh chinovniki i robitniki z SRSR Stanom na 1941 rik u Lvovi bulo bl 150 tisyach yevreyiv 110 tisyach miscevih i 40 tisyach bizhenciv Pislya prihodu nimeckih vijsk u misti bulo stvoreno getto kriz yake projshli blizko 138 tisyach yevreyiv majzhe vsi voni zaginuli Yaksho u 1939 r yevreyi stanovili 31 lviv yan to u 1944 r 0 9 Koli stalo zrozumilo sho povertayetsya radyanska okupaciya chastina naselennya Lvova viyihala na Zahid Pislya vstanovlennya novogo polsko radyanskogo kordonu u 1944 roci yakij zafiksuvav Lviv u skladi URSR v 1945 46 rokah bilshist lvivskih polyakiv viyihali do Polshi perevazhno do Vroclava kolishnogo Breslau Yaksho v serpni 1944 r u Lvovi bulo 92 5 tis polyakiv 62 naselennya mista to v 1955 r zalishilosya 8 5 tis osib 2 3 Yakijs chas pislya cih migracij Lviv buv majzhe porozhnim a vid dovoyennogo naselennya zalishilosya bl 9 Povoyennij radyanskij Lviv 1945 1991 U pershi povoyenni roki Lviv zaselyali vihidci zi Shidnoyi Ukrayini ta respublik Radyanskogo Soyuzu nasampered Rosiyi Ce buli ukrayinci rosiyani ta yevreyi za nacionalnistyu Popri obmezhennya pereyizdu do mista v 1944 1945 rokah slid bulo mati dozvil miskoyi vladi na pereselennya naselennya Lvova nevpinno zbilshuvalosya yaksho u serpni 1944 r bulo 149 tis osib to v sichni 1947 r za riznimi danimi vzhe 293 320 tis osib Osoblivo shvidko zbilshilosya naselennya mista u drugij polovini 1940 h rokiv u 1945 1950 rr na 147 tis osib U vidsotkovomu vidnoshenni najbilshe rosiyan bulo u pershi povoyenni roki u nastupnih desyatilittyah yihnya chiselnist nevpinno zmenshuvalasya 35 6 u 1955 r 22 3 u 1970 r Sered povoyennih novoseliv buli takozh soldati Radyanskoyi armiyi yaki pislya zakinchennya vijskovih dij povertalisya iz Zahodu j zalishalisya u Lvovi Pribuvali takozh ti hto pobuvav u Lvovi she za pershoyi radyanskoyi okupaciyi v 1939 1940 rr dehto z nih poselyavsya u svoyih kolishnih pomeshkannyah Naselennya mista popovnyuvali j ukrayinci vihidci zi zahidnoukrayinskih sil ta mistechok osoblivo pomitnim ce stalo v drugij polovini 1950 h u 1960 h rokah Zagalom z 1950 po 1989 roki naselennya Lvova zroslo majzhe vdvichi Na pochatku 1950 h ukrayinci stanovili vidnosnu 42 8 a z kincya 1950 h absolyutnu 60 2 bilshist naselennya Lvova V nastupni roki yihnya chastka tilki zrostala do 88 1 u 2001 roci Za chasiv nezalezhnosti U pershi desyat rokiv pislya rozpadu Radyanskogo Soyuzu kilkist rosiyan u Lvovi zmenshilasya vdvichi yaksho u 1989 roci yih bulo 126 5 tisyach 16 1 to u 2001 64 6 tisyachi 8 9 Pislya 2014 roku do Lvova pochali pribuvati pereselenci z okupovanogo Rosiyeyu Krimu ta chastini Donbasu stanom na kviten 2021 roku blizko 11 tisyach oficijno zareyestrovanih VPO na Lvivsku oblast Pislya pochatku rosijskogo vtorgnennya v Ukrayinu protyagom 2022 2023 roku do Lvova pribulo blizko 150 000 vnutrishno peremishenih osib ta she 100 000 osib yaki oficijno ne zareyestrovani stanom na lipen 2023 roku naselennya Lvova stalo blizko 1 0 mln osib Istorichna dinamika poch XV st 5 5 tisyachi zhiteliv poch XVI st 7 10 tis 1583 14 tis poch XVII st 17 20 tis 1620 ti rr 22 23 tis ser XVII st 25 30 tis 1662 12 13 tis znachne zmenshennya cherez kozacku oblogu 1648 ta epidemiyi 1773 22 5 tis 1785 25 tis 1800 38 tis 1810 43 5 tis 1820 46 tis 1831 50 5 tis 1840 63 tis 1857 70 tis 1869 87 tis 1880 103 tis 1890 119 tis 1900 170 2 tis 1921 219 388 tis 1931 311 5 tis 1941 299 0 tis 1942 319 6 tis 1943 209 1 tis zhovten 1944 154 tis 1950 bl 380 tis 1959 410 7 tis 1970 553 5 tis 1979 665 1 tis 1989 786 9 tis 2001 725 2 tis Naselennya Lvova stanom na 1 sichnya 2012 roku stanovilo 729 842 zhiteliv Pid chas ostannogo perepisu naselennya yakij projshov u 2001 roci naselennya Lvova stanovilo 732 818 tisyach zhiteliv pid chas peredostannogo perepisu u 1989 roci 791 tisyach Za danimi oblasnogo upravlinnya statistiki 51 8 naselennya skladayut zhinki 48 2 choloviki Zgidno z cim zhe doslidzhennyam 27 3 lviv yan mayut vishu osvitu 27 lishe serednyu specialnu osvitu 45 7 mayut lishe serednyu osvitu Nacionalnij skladZa perepisami naselennya Nacionalnij sklad naselennya Lvova stanom na 2001 rik Vidpovidno do ostannogo perepisu naselennya u 2001 roci koli vin prohodiv ukrayinci stanovili 88 1 naselennya mista Najbilshoyu nacionalnoyu menshinoyu bula rosijska 8 9 mensh chiselnimi buli polska 0 9 biloruska 0 4 yevrejska 0 3 ta virmenska 0 1 Na inshi nacionalnosti pripadalo 1 3 Zgidno z opituvannyami provedenimi Sociologichnoyu grupoyu Rejting u 2017 roci ukrayinci stanovili 95 naselennya mista rosiyani 3 Podibna situaciya sposterigayetsya z kincya 20 stolittya Istorichno Lviv buv zasnovanij yak misto z perevazhno ruskim naselennyam prote vzhe v seredini 13 stolittya pislya perenesennya do Lvova stolici Galicko Volinskogo knyazivstva u misti pochali z yavlyatisya nacionalni menshini zokrema virmenska i nimecka Pislya priyednannya Lvova do Polskogo korolivstva bilshist naselennya stanovili polyaki i nimci yaki zgodom asimilyuvalisya V cej chas sformuvalisya virmenskij i yevrejskij kvartali yaki mali chastkove samovryaduvannya Za avstrijskogo panuvannya podibna etnichna situaciya zbereglasya U mizhvoyennij period 20 stolittya bilshist naselennya stanovili polyaki blizko tretini yevreyi blizko desyatini ukrayinci V rezultati Golokostu ta operaciyi Visla u Lvovi praktichno ne zalishilosya yevreyiv i polyakiv natomist z prihodom radyanskoyi vladi zrosla chastka rosiyan yaki stanovili prislanu administraciyu Z industrializaciyeyu miske naselennya popovnilosya ukrayincyami urbanizovanimi z meshkanciv oblasti Zgidno z doslidzhennyam Institutu rozvitku mista za 2001 rik 45 lviv yan virni UGKC 31 virni UPC KP 5 virni UAPC 3 virni UPC MP she 3 virni inshih hristiyanskih konfesij 56 zhiteliv mista narodilisya u Lvovi 19 narodilisya v inshih naselenih punktah Lvivskoyi oblasti 3 narodilisya v Zahidnij Ukrayini prote ne u Lvivskij oblasti 11 narodilisya v Ukrayini prote ne v yiyi zahidnij chastini 7 narodilisya u kolishnih respublikah Radyanskogo Soyuzu z yakih u Rosiyi 4 4 lviv yan narodilisya u Polshi Zgidno z danimi p yatogo shorichnogo municipalnogo opituvannya 26 bereznya 2020 u Wayback Machine vid IRI u grudni 2019 roku 94 naselennya sebe vvazhaye ukrayincyami 4 rosiyanami 97 naselennya volodiye ukrayinskoyu movoyu 74 rosijskoyu ta 37 anglijskoyu i ce ye najvishij pokaznik volodinnya anglijskoyu sered usih mist Rozmovna mova udoma dlya 93 naselennya ye ukrayinska 56 nazvali sebe virnimi UGKC 23 PCU Nacionalnij sklad Lvova u 1900 2001 rokah tis osib Nac st 1900 1931 1940 1941 1942 1943 10 1944 1951 1959 1970 1979 1989 2001Ukrayinci 33 9 19 9 49 7 15 9 22 0 65 8 22 0 83 6 26 1 62 7 29 9 40 6 26 4 163 42 8 247 1 60 2 377 5 68 2 492 2 74 0 622 7 79 1 639 0 88 1 Rosiyani 0 5 0 2 1 6 8 5 5 5 117 30 8 111 1 27 1 123 2 22 3 128 3 19 3 126 5 16 1 64 6 8 9 Yevreyi 45 1 26 5 99 6 31 9 32 8 76 0 25 4 50 0 15 6 1 7 1 1 27 7 0 25 8 6 3 24 3 4 4 17 6 2 7 12 8 1 6 1 9 0 3 Polyaki 84 1 49 4 157 5 50 4 43 4 150 4 50 3 172 7 54 0 131 3 62 9 103 4 66 7 62 16 3 16 2 3 9 13 7 2 5 11 9 1 8 9 7 1 2 6 4 0 9 Vsogo 170 2 100 0 311 5 100 0 100 0 299 0 100 0 319 6 100 0 209 1 100 0 154 0 100 0 380 100 0 410 7 100 0 553 5 100 0 665 1 100 0 786 9 100 0 725 2 100 0 Perepis 2001 Nacionalnij sklad Lvova za perepisom 2001 r ukrayinci 639 035 88 1 rosiyani 64 599 8 9 polyaki 6 364 0 9 bilorusi 3 119 0 4 yevreyi 1 928 0 3 virmeni 788 0 1 inshi 3 764 0 5 ne vkazali nacionalnist 0 8 Nacionalnij sklad rajoniv Lvova za perepisom 2001 r naselennya ukrayinci rosiyani polyaki bilorusi yevreyi virmeni inshi ne vkazaliGalickij rajon 67 851 81 5 13 4 1 5 0 5 0 7 0 2 0 8 1 4 Zaliznichnij rajon 132 824 89 0 8 4 0 8 0 4 0 2 0 1 0 5 0 6 Lichakivskij rajon 94 482 88 6 8 4 0 9 0 4 0 4 0 1 0 5 0 7 Sihivskij rajon 145 932 89 7 8 2 0 6 0 5 0 1 0 1 0 6 0 2 Frankivskij rajon 137 624 84 9 11 4 0 9 0 5 0 3 0 1 0 6 1 3 Shevchenkivskij rajon 146 489 91 5 5 9 0 8 0 3 0 2 0 1 0 4 0 8 Lviv 725 202 88 1 8 9 0 9 0 4 0 3 0 1 0 5 0 8 Perepis 1989 Nacionalnij sklad Lvova za perepisom 1989 r ukrayinci 622 701 79 1 rosiyani 126 459 16 1 yevreyi 12 795 1 6 polyaki 9 730 1 2 bilorusi 5 849 0 7 moldovani 1 605 0 2 virmeni 980 0 1 tatari 761 0 1 inshi 6 023 0 8 Nacionalnij sklad rajoniv Lvova za perepisom 1989 r naselennya ukrayinci rosiyani yevreyi polyaki bilorusi inshiLeninskij Galickij rajon 151 017 76 8 17 9 2 3 1 3 0 8 0 9 Zaliznichnij rajon 190 033 82 9 13 6 1 0 1 1 0 6 0 8 Chervonoarmijskij Lichakivskij rajon 122 031 79 7 14 7 2 1 1 3 0 7 1 5 Radyanskij Frankivskij rajon rajon 193 216 75 6 19 3 1 6 1 1 0 9 1 5 Shevchenkivskij rajon 134 611 81 2 14 0 1 2 1 5 0 7 1 4 Lviv 790 908 79 1 16 1 1 6 1 2 0 7 1 3 Perepis 1979 Nacionalnij sklad Lvova za perepisom 1979 r ukrayinci 492 194 74 0 rosiyani 128 338 19 3 yevreyi 17 952 2 7 polyaki 11 855 1 8 bilorusi 5 982 0 9 virmeni 1 140 0 2 moldovani 1 091 0 1 inshi 6 513 1 0 Nacionalnij sklad rajoniv Lvova za perepisom 1979 r naselennya ukrayinci rosiyani yevreyi polyaki bilorusi inshiLeninskij Galickij rajon 104 747 67 4 23 3 4 7 2 0 0 9 1 7 Zaliznichnij rajon 156 167 76 9 17 6 1 7 1 6 1 0 1 2 Chervonoarmijskij Lichakivskij rajon 114 925 75 7 17 3 2 1 1 3 0 7 2 9 Radyanskij Frankivskij rajon rajon 182 701 71 9 21 9 2 3 1 5 1 1 1 3 Shevchenkivskij rajon 108 703 78 1 15 5 2 3 2 2 0 7 1 2 Lviv 667 243 74 0 19 3 2 7 1 8 0 8 1 4 Perepis 1959 Nacionalnij sklad Lvova za perepisom 1959 r ukrayinci 247 086 60 2 rosiyani 111 116 27 1 yevreyi 25 792 6 3 polyaki 16 196 3 9 bilorusi 5 136 1 3 tatari 679 0 1 moldovani 474 0 1 inshi 4 199 1 0 Nacionalnij sklad rajoniv Lvova za perepisom 1959 r naselennya ukrayinci rosiyani yevreyi polyaki bilorusi inshiZaliznichnij rajon 146 219 59 0 30 2 4 5 3 7 1 4 1 2 Leninskij rajon 140 385 57 0 27 4 9 1 3 7 1 2 1 6 Shevchenkivskij rajon 124 074 65 1 23 0 5 1 4 5 1 1 1 2 Lviv 410 678 60 2 27 1 6 3 3 9 1 3 1 2 Za etnichnimi grupami Ukrayinci Dinamika chiselnosti ukrayinciv u Lvovi 1921 27 269 12 4 1931 40 743 15 9 1941 65 800 22 0 1944 40 743 26 4 1950 144 600 38 2 1959 247 086 60 2 1970 377 562 68 2 1979 492 194 74 0 1989 622 701 79 1 2001 639 035 88 1 Ridna mova ukrayinciv Lvova za danimi perepisiv 1931 1959 1970 1979 1989 2001ukrayinska 68 5 90 93 8 95 3 96 9 98 6 rosijska 10 6 1 4 7 3 1 1 4 polska 31 3 Rosiyani Dinamika chiselnosti rosiyan u Lvovi 1921 354 0 2 1944 8 426 5 5 1950 117 000 30 8 1959 111 116 27 1 1970 123 237 22 3 1979 128 338 19 3 1989 126 459 16 1 2001 64 599 8 9 Polyaki Dinamika chiselnosti polyakiv u Lvovi 1921 111 860 51 0 1931 157 490 50 4 1941 150 400 50 3 1944 102 983 66 7 1959 16 196 3 9 1970 13 675 2 3 1979 11 855 1 8 1989 9 730 1 2 2001 6 364 0 9 Yevreyi Dinamika chiselnosti yevreyiv u Lvovi 1921 60 431 27 6 1931 99 595 31 9 1940 131 200 32 8 1941 76 000 25 4 1942 50 000 15 6 1959 25 792 6 3 1970 24 321 4 4 1979 17 952 2 7 1989 12 795 1 6 2001 1 928 0 3 Ridna mova yevreyiv Lvova za danimi perepisiv 1931 1970 1979 1989 2001yevrejska yidish abo ivrit 75 6 15 5 10 2 9 4 5 3 ukrayinska 0 03 1 1 1 3 2 4 28 2 rosijska 83 1 88 4 88 1 65 7 polska 24 1 0 2 Insha statistikaMovnij sklad Ridna mova naselennya Lvova za danimi perepisiv naselennya mova 1931 1959 1970 1979 1989 2001ukrayinska 11 3 55 5 65 2 71 3 77 2 88 8 rosijska 0 1 38 5 31 1 25 7 19 9 9 7 yidish 24 1 1 2 0 7 0 3 0 2 0 01 polska 63 5 2 8 1 4 0 9 0 6 0 4 insha 1 0 2he 0 3 7 3 0 2 9 1 1 Ukrayinska mova ye osnovnoyu ta yedinoyu oficijnoyu movoyu mista Zgidno z opituvannyam provedenim Sociologichnoyu grupoyu Rejting u sichni lyutomu 2017 roku ukrayinskoyu vdoma rozmovlyali 89 naselennya mista rosijskoyu 4 ukrayinskoyu ta rosijskoyu v rivnij miri 6 Zgidno z opituvannyam provedenim Mizhnarodnim respublikanskim institutom u kvitni travni 2023 roku ukrayinskoyu vdoma rozmovlyali 96 naselennya mista rosijskoyu 3 Zgidno z opituvannyam provedenim Mizhnarodnim respublikanskim institutom u kvitni travni 2024 roku ukrayinskoyu vdoma rozmovlyali 97 naselennya mista rosijskoyu 5 na vidminu vid opituvannya 2023 roku bulo dozvoleno vibir kilkoh variantiv Dinamika chiselnosti riznih etnomovnih grup naselennya Lvova za danimi perepisiv ridna mova nacionalnist 1970 1979 1989 2001ukrayinska ukrayinci 354 334 469 216 603 330 629 940rosijska ukrayinci 22 986 22 918 19 317 8 806rosijska rosiyani 121 862 126 615 123 907 58 368ukrayinska rosiyani 1 343 1 713 2 539 6 172polska polyaki 7 587 5 868 4 456 2 990ukrayinska polyaki 4 315 4 300 3 810 2 896rosijska polyaki 1 749 1 655 1 437 458yidish yevreyi 3 758 1 823 1 203 103ukrayinska yevreyi 272 236 305 544rosijska yevreyi 20 216 15 874 11 268 1 267biloruska bilorusi 2 419 1 931 2 120 734ukrayinska bilorusi 247 299 443 830rosijska bilorusi 3 789 3 749 3 281 1 545virmenska virmeni 469 468 384 290ukrayinska virmeni 16 25 47 173rosijska virmeni 603 645 548 324inshi varianti 7 487 7 730 8 508 9 762vsogo 553 452 665 065 786 903 725 202Dinamika chastki riznih etnomovnih grup u naselenni Lvova za danimi perepisiv ridna mova nacionalnist 1970 1979 1989 2001ukrayinska ukrayinci 64 0 70 6 76 7 86 9 rosijska ukrayinci 4 2 3 4 2 5 1 2 rosijska rosiyani 22 0 19 0 15 7 8 0 ukrayinska rosiyani 0 2 0 3 0 3 0 9 polska polyaki 1 4 0 9 0 6 0 4 ukrayinska polyaki 0 8 0 6 0 5 0 4 rosijska polyaki 0 3 0 2 0 2 0 1 yidish yevreyi 0 7 0 3 0 2 ukrayinska yevreyi 0 1 rosijska yevreyi 3 7 2 4 1 4 0 2 biloruska bilorusi 0 4 0 3 0 3 0 1 ukrayinska bilorusi 0 1 0 1 rosijska bilorusi 0 7 0 6 0 4 0 2 virmenska virmeni 0 1 0 1 rosijska virmeni 0 1 0 1 0 1 inshi varianti 1 4 1 2 1 1 1 3 Ridna mova u rajonah Lvova ta naselenih punktah pidporyadkovanih miskradi za danimi perepisu 2001 r ukrayinska rosijska polskaShevchenkivskij rajon 92 4 6 2 0 4 Sihivskij rajon 90 1 9 1 0 2 Zaliznichnij rajon 89 6 9 1 0 4 Lichakivskij rajon 89 2 9 3 0 5 Frankivskij rajon 84 6 13 2 0 5 Galickij rajon 81 6 15 7 0 9 Lviv misto 88 5 10 0 0 4 smt Rudno 98 6 1 2 0 2 m Vinniki 96 1 3 5 0 2 smt Bryuhovichi 95 3 3 7 0 4 Lviv miskrada 88 8 9 7 0 4 Rozpodil za viborom ridnoyi movi ta movi spilkuvannya na roboti za danimi sociologichnogo doslidzhennya Movni grupi Ridna mova Mova spilkuvannya na robotiUkrayinska 87 8 92 1 Rosijska 6 5 2 8 Ukrayinska i Rosijska 3 7 4 4 Insha 2 0 0 6 Religijnij sklad Religijnij sklad naselennya Lvova u 2001 r Religijna samoidentifikaciya sered praktikuyuchih hristiyan hto bere uchast u bogosluzhinnyah hocha b raz na tizhden kilkosti religijnih gromadgreko katoliki 40 70 33 5 pravoslavni 35 20 25 3 v t UPC KP 31 15 10 0 v t UAPC 5 3 11 8 v t UPC MP 3 2 3 5 RKC 3 10 5 3 protestanti 17 6 ne vidpovili 12 ateyisti 10 Politichni poglyadi Najbilshu populyarnist sered lviv yan mayut pravi i podekudi centristski sili Natomist livi politichni partiyi ne zdobuvayut ponad 10 pidtrimki odnak ce bilshe nizh v inshih viborchih okrugah Lvivskoyi oblasti Na parlamentskih viborah u 2007 roci gromadyani mista sho vzyali uchast u golosuvanni pidtrimaliBlok Yuliyi Timoshenko 44 Blok Nasha Ukrayina Narodna samooborona 34 Partiyu Regioniv 8 i Vseukrayinske ob yednannya Svoboda 8 Na prezidentskih viborah u 2010 roci u pershomu turi najbilshu pidtrimku golosuyuchih zdobuli Viktor Yushenko 31 Yuliya Timoshenko 26 Arsenij Yacenyuk 11 Viktor Yanukovich 9 ta Sergij Tigipko 8 u drugomu turi 77 gromadyan yaki prijshli na dilnici progolosuvali za Yuliyu Timoshenko 15 za Viktora Yanukovicha i 7 ne pidtrimali zhodnogo kandidata Zlochinnist U 2000 roci u Lvovi bulo zdijsneno 9017 zlochiniv z yakih 63 vbivstva 88 nanesen tyazhkih tilesnih ushkodzhen 12 zgvaltuvan U 2005 roci v organah vnutrishnih sprav zareyestrovano 36 000 zayav gromadyan U 2006 roci v misti zafiksovano 135 zlochiniv zdijsnenih nepovnolitnimi U 2007 u Lvovi bulo zareyestrovano 3 tisyachi bezhatchenkiv Div takozhPersonaliyi pov yazani zi Lvovom Naselennya Lvivskoyi oblastiPrimitki Arhiv originalu za 14 chervnya 2015 Procitovano 25 listopada 2014 Dz U z 1930 r nr 35 poz 286 73 Komunikat Lwowski Dziennik Wojewodzki Nr 5 s 100 1 kwietnia 1931 Vid okupaciyi do okupaciyi Lviv u 1939 1941 rokah DW Lvivske getto 80 rokiv tomu nacisti pochali masove vinishennya yevreyiv u Lvovi Radio Svoboda Novi povoyenni meshkanci starih lvivskih budinkiv zaxid net Yak zminilosya naselennya Lvova pislya vijni Radio Svoboda U Lvivskij oblasti oficijno oblikovano 11 246 VPO DailyLviv com ukr 15 bereznya 2024 Procitovano 15 bereznya 2024 Lviv vzhe stav mistom miljonnikom Sadovij tvoemisto tv Procitovano 15 bereznya 2024 Lozinskij R M Etnichnij sklad naselennya Lvova u konteksti suspilnogo rozvitku Galichini Lviv 2005 S 47 Lozinskij R M Etnichnij sklad naselennya Lvova u konteksti suspilnogo rozvitku Galichini Lviv 2005 S 65 Kapral M Nacionalni gromadi Lvova XVI XVIII st socialno pravovi vzayemini Lviv LNU im I Franka Lvivske viddilennya In tu ukrayinskoyi arheografiyi ta dzhereloznavstva im M S Grushevskogo NAN Ukrayini 2003 S 252 Kapral M Nacionalni gromadi Lvova XVI XVIII st socialno pravovi vzayemini Lviv LNU im I Franka Lvivske viddilennya In tu ukrayinskoyi arheografiyi ta dzhereloznavstva im M S Grushevskogo NAN Ukrayini 2003 S 257 Lozinskij R M Etnichnij sklad naselennya Lvova u konteksti suspilnogo rozvitku Galichini Lviv 2005 S 122 Lozinskij R M Etnichnij sklad naselennya Lvova u konteksti suspilnogo rozvitku Galichini Lviv 2005 S 127 Lozinskij R M Etnichnij sklad naselennya Lvova u konteksti suspilnogo rozvitku Galichini Lviv 2005 S 128 Lozinskij R M Etnichnij sklad naselennya Lvova u konteksti suspilnogo rozvitku Galichini Lviv 2005 S 149 Pierwszy powszechny spis ludnosci 1921 Wojewodztwo Lwowskie Za danimi Vseukrayinskogo perepisu naselennya u 2001 roci dani bez vrahuvannya naselennya inshih naselenih punktiv sho pidporyadkovuyutsya Lvivskij miskij radi Vinnik Bryuhovichiv i Rudnogo https www iri org wp content uploads legacy iri org ukraine nationwide municipal survey final pdf Naselennya Lvova v dzerkali opituvannya gromadskoyi dumki gruden 2000 roku 16 serpnya 2009 u Wayback Machine Chasopis Yi Russia Ukraine and the Breakup of the Soviet Union 11 kvitnya 2014 u Wayback Machine by Roman Szporluk Hoover Institution Press 2000 ISBN 0817995420 ISBN 978 0817995423 Nacionalnij sklad Lvivskogo voyevodstva 31 zhovtnya 2010 u Wayback Machine za perepisom 1931 roku Naselennya Shidnoyi Galichini Arhivovano 29 lipnya 2012 u Archive is za perepisom 1900 roku K Kondratyuk Zmini etnosocialnogo skladu naselennya Lvova 1944 200 17 grudnya 2014 u Wayback Machine Arhiv originalu za 7 serpnya 2020 Procitovano 4 veresnya 2011 Galina Bodnar Nacionalni vidnosini u Lvovi u 1950 1970 h rokah ochima migrantiv z sil nedostupne posilannya z lipnya 2019 PDF Arhiv originalu PDF za 9 lyutogo 2015 Procitovano 22 lipnya 2013 greko katoliki rimo katoliki yudeyi Pro zabezpechennya funkcionuvannya ukrayinskoyi movi yak derzhavnoyi originalu za 2 travnya 2020 Procitovano 25 bereznya 2020 Tretye vseukrayinske municipalne opituvannya Sichen Lyutij 2017 sociologichna grupa Rejting Vosme vseukrayinske municipalne opituvannya Kviten Traven 2023 sociologichna grupa Rejting Dev yate vseukrayinske municipalne opituvannya Kviten Traven 2024 sociologichna grupa Rejting Arhiv originalu za 4 bereznya 2016 Procitovano 19 bereznya 2022 M V Shur Vimiri faktornogo vplivu movnoyi diferenciaciyi na sociokulturnu situaciyu mista Lvova nedostupne posilannya z lipnya 2019 Regiostat Kilkist religijnih gromad Lviv miskrada nedostupne posilannya podano kandidativ yaki zdobuli pidtrimku u zhiteliv Lvova bilshu za 3 Vidomosti pro pidrahunok golosiv viborciv v mezhah teritorialnogo viborchogo okrugu 112 nedostupne posilannya z kvitnya 2019 Oficijnij sajt Centralnoyi viborchoyi komisiyi Ukrayini Vidomosti pro pidrahunok golosiv viborciv v mezhah teritorialnogo viborchogo okrugu 113 nedostupne posilannya z kvitnya 2019 Oficijnij sajt Centralnoyi viborchoyi komisiyi Ukrayini Oficijnij sajt Centralnoyi viborchoyi komisiyi Ukrayini Oficijnij sajt Centralnoyi viborchoyi komisiyi Ukrayini Oficijnij sajt Centralnoyi viborchoyi komisiyi Ukrayini Oficijnij sajt Centralnoyi viborchoyi komisiyi Ukrayini Rezultati golosuvannya po teritorialnomu viborchomu okrugu 117 13 lyutogo 2010 u Wayback Machine Oficijnij sajt Centralnoyi viborchoyi komisiyi Ukrayini Rezultati golosuvannya po teritorialnomu viborchomu okrugu 118 13 lyutogo 2010 u Wayback Machine Oficijnij sajt Centralnoyi viborchoyi komisiyi Ukrayini Rezultati golosuvannya po teritorialnomu viborchomu okrugu 119 13 lyutogo 2010 u Wayback Machine Oficijnij sajt Centralnoyi viborchoyi komisiyi Ukrayini Rezultati golosuvannya po teritorialnomu viborchomu okrugu 120 13 lyutogo 2010 u Wayback Machine Oficijnij sajt Centralnoyi viborchoyi komisiyi Ukrayini Riven zlochinnosti zris 24 travnya 2011 u Wayback Machine Postup Lvivska gazeta U Lvovi zmenshivsya riven zlochinnosti sered nepovnolitnih 2 travnya 2013 u Wayback Machine Lvivskij portal Miliciya poza politikoyu 13 serpnya 2010 u Wayback Machine Ukrtajm