Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Литовсько-московська війна 1558—1570 рр. — війна між Великим князівством Литовським, підтримане Польщею, та Московською імперією.
| Литовсько-московська війна (1561-1570) | |||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Московсько—литовські війни Лівонська війна | |||||||||
 Напад московської армії на Полоцьк у 1563 р. У: Warrhafftige und erschreckliche Zeitung von dem grausamen Feind dem Moskowiter Augsburg 1563 р. | |||||||||
| |||||||||
| Сторони | |||||||||
 Велике князівство Литовське |  Московське царство | ||||||||
| Командувачі | |||||||||
| Сигізмунд II Август | Іван IV Грозний | ||||||||
Вона була частиною великої боротьби Польщі, Литви, Швеції, Данії та Московії за dominium Maris Baltici (володіння Балтійського моря), відома як Перша семирічна війна.
Причини
Основною причиною початку цієї війни була боротьба Московії на Балтійському морі з метою захоплення портів у Лівонії, що не замерзали взимку. Безпосереднім casus belli стало втручання польсько-литовської держави у суперечку між Ризьким архієпископом Вільгельмом Гогенцоллерном та майстром лівонської гілки Тевтонського ордену Йоганом Вільгельмом фон Фюрстенбергом.
Позвольська експедиція
Лівонська гілка Тевтонського ордену приєдналася до Московії в 1554 р., підписавши принизливий мирний договір, за яким вона відмовилася від зв'язків з Польщею та Литвою та зобов'язалася віддавати московитам данину з Тарту. Побоюючись втручання Москви, тевтонські лицарі почали переслідувати Ризького архієпископа Вільгельма, який був прихильником секуляризації Лівонії та приєднання їх до польсько-литовської держави за прикладом Пруссії.
Король Польщі Зигмунт II Август виступив захисником Ризького архієпископства і погрожував Тевтонським лицарям військовим втручанням. У вересні 1557 року в таборі поблизу Посвалісу він зібрав 26 000 солдатів і 56 гармат литовської армії під командуванням великого гетьмана Литовського Миколи Радзівіла Червоного та 20 000 польських військ на чолі з Яном Мелецьким. Військова демонстрація створила очікуване враження на лівонських ченців, так що 14 вересня великий магістр Йоганн Вільгельм фон Фюрстенберг упокорився Сигізмунду Августу і підписав союз проти Московії. Цар Іван IV Грозний сприйняв це як casus belli і розпочав мобілізацію своїх армій.
Вибух
У січні 1558 року 70 000 московських військ напали на Лівонію. Московити захопили Дерпт, Нарву та кілька лівонських замків. Священна Римська імперія не надавала жодної військової допомоги, формально обмежуючись підтримкою у 100 000 гульденів та введення ембарго на торгівлю стратегічними товарами з Московською державою.
Нарва капітулювала 12 травня. Орден звільнив Фюрстенберга, який без відома ордена розпочав таємні переговори з Данією. Новим великим магістром був обраний польський прихильник Готтгард Кеттлер.
У той же час, в 1560 році, курландський єпископ Йоганн фон Мюнхаузен перейшов до лютеранства і продав титул єпископа данському принцу Магнусу. Таким чином, Данія отримала Озилію та Пілтене. У 1561 р. шведський король Ерік XIV Ваза взяв під контроль Естонію з Ревелем. Почалася Перша семирічна війна.
Секуляризація Лівонії
31 серпня 1559 р. у Вільно було укладено договір, за яким Сигізмунд Август як Великий князь Литовський взяв на себе протекторат Лівонії. Гарантією цієї угоди була передача кількох лівонських замків литовцям. 28 листопада 1561 р. був підписаний Вільнюський пакт, який ліквідував державу Тевтонського ордену в Лівонії та заснував на його місці герцогство Задзвінське (формально з 1566 р.), включене до складу Польсько-Литовської держави, і феодальне Герцогство Курляндія та Семігалія з князем Готтардом Кетлером як прихильником Речі Посполитої.
Перший етап війни
У 1561 р. Лівонія була укомплектована 10-тисячним корпусом польських найманців, яким командував польний коронний гетьман Флоріан Зебжидовський. У 1562 р. литовська армія Миколи Радзівіла Червоного розпочала напад на Веліж. 19 серпня цього року польські війська з 1300 кавалерією та 200 піхоти на чолі з Старославом Лесновольським, старостою Ружанським, розгромили в битві при Невелем набагато більшу московську армію (близько 25 000 чоловік), якою командував Анджей Курбський.
Полоцька війна
На початку 1563 р. Литву атакували дві московські армії, відповідно 80 000 та 40 000 чоловік та 200 гармат, під особистим командуванням царя Івана IV Грозного. 31 січня група московських військ силою 32 000 солдатів нанесла удар в околицях Великих Лук у напрямку Полоцька. Після нетривалої облоги московити захопили місто 15 лютого. Полоцький воєвода Станіслав Довойна потрапив у полон, а росіяни втопили всіх місцевих євреїв у Двіні. Потім було підписано припинення вогню на кілька місяців.
5 жовтня 1563 р. У Копенгагені було підписано польсько-данський союз, за яким дві країни зобов'язалися спільно вжити заходів проти Швеції та Росії.
Другий етап війни
Шведські війська напали на Ригу, невдало обложили місто і змушені відступити перед натиском польських найманців під проводом Ернеста Вейхера. У грудні 1563 р. московити здійснили концентрацію двох груп: під керівництвом князя Петра Шуйського в Полоцьку та князя Петра Оболенського в Смоленську. Удар московських військ по Литві зупинив Миколай Радзивілл Червоний, який 26 січня 1564 року разом з литовським фельд- гетьманом Григорієм Ходкевичем переміг росіян під командуванням князя Петра Шуйського в битві під Чашниками, а 7 лютого розбив московське військо в битві під Оршею. У вересні польська армія, якою командував великий гетьман корони Микола Сенявський, приєдналася до литовської армії і зробила невдалу спробу відвоювати Полоцьк. У листопаді московські війська захопили Єзерище.
Тоді в московських рядах з'явилися перші ознаки невпевненості в собі. У квітні до польсько-литовської сторони приєднався князь Андрій Курбський, один із найближчих соратників Івана IV Грозного. Він звільнив усіх таємних прихильників Росії в Лівонії та розкрив литовській стороні мережу московських агентів.
Польсько-литовські війська здійснили диверсійну атаку на Лівонію та Сіверську землю, наблизившись до Стародуба та Чернігова. Росіяни напали на Мстиславське воєводство. У 1565 р. Польсько-литовська армія спустошила околиці Невеля, Веліжа та Великих Лук, захопивши 8000 московських полонених. У липні 1566 р. було підписано коротке перемир'я. Обидві сторони використовували цей час для фортифікаційних робіт. Московити почали будувати фортеці на окупованих землях. Вони почали зводити замки в Уллі, Туровлі, Суші, Нещердо, Козянах і Россонах, під прикриттям яких московське військо мало намір вдарити в центр литовської території. У відповідь Ходкевич почав будувати замки в Лепелі, Воронцю, Дриссі, Дісні та Криві — перекриваючи шлях для можливих військових дій Москви.
Радошковицька експедиція
16 лютого 1567 р. Московія уклала союз зі Швецією проти Литви. 20 липня брацлавський воєвода Роман Сангушко розбив московське військо у Другій битві під Чашниками. Тоді Зигмунт II Август вирішив провести чергову військову демонстрацію, сподіваючись спровокувати повстання князів і бояр в Московії, незадоволених правлінням опричнини. У Радошковічах поблизу Мінська зібралося 47 000 солдатів, у тому числі 30 000 за масовою мобілізацією, і 2400 допоміжних солдатів Корони, які мали близько 100 гармат. У той же час до Московської держави вторглася армія кримських татар Давлета І Гірея, діючи спільно з Польщею та Литвою. Таким чином, Іван IV Грозний був змушений зупинити наступ і повернувся до Московії, де розпочав криваві розправи з потенційними змовниками.
Третя фаза війни
Польсько-литовська сторона явно перейшла до контрнаступу. На початку 1568 р. Воєвода вітебський Станіслав Пац захопив замок Ситно і погрожував Усвіту та Веліжу. Староста Орша Філон Кміта вдарив на Смоленщину і пройшов до Вязьми. 20 серпня 1568 року Роман Сангушко штурмом взяв замок в Уллі. Московська експедиція у відповідь спалила Вітебськ. Скориставшись послабленням Швеції, Іван IV Грозний створив у 1570 р. маріонеткове королівство на території Лівонії, посадивши на престол Магноса Лівонського.
Перемир'я
Мирні переговори розпочалися в 1568 році. Їх результатом стало підписання трирічного перемир'я в Москві 22 червня 1570 р., підтвердженого Щецинським договором, підписаним 13 грудня, який завершив шведсько-данську війну. Литва віддавала Московії: східну частину Лівонії з кількома замками (в тому числі Марієнбург), Дорптський єпископат, східну частину Естонії, Полоцьк із замком Туровла, частину Вітебської області з замками Єзерища та Усвят.
Наслідки
Московія отримала основу для подальшої експансії на литовські землі. В результаті загроз існування Великого князівства Литовського відбулося тісніше злиття з його поляками. У 1569 р. була підписана Люблінська унія.
Прикордонні землі Литви та Москви були настільки спустошені та позбавлені їжі, що вже в 1571 р. Там спалахнула велика епідемія чуми із випадками канібалізму.
Виноски
- Wcielenie Inflant do Litwy i Polski 1558—1561, Poznań 1873.
- K. Piwarski, Niedoszła wyprawa radoszkowicka Zygmunta Augusta na Moskwę (rok 1567—1568), «Ateneum Wileńskie», t. IV, Wilno 1927, s. 256—286.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Litovsko moskovski vijni Litovsko moskovska vijna 1558 1570 rr vijna mizh Velikim knyazivstvom Litovskim pidtrimane Polsheyu ta Moskovskoyu imperiyeyu Litovsko moskovska vijna 1561 1570 Moskovsko litovski vijni Livonska vijna Napad moskovskoyi armiyi na Polock u 1563 r U Warrhafftige und erschreckliche Zeitung von dem grausamen Feind dem Moskowiter Augsburg 1563 r Napad moskovskoyi armiyi na Polock u 1563 r U Warrhafftige und erschreckliche Zeitung von dem grausamen Feind dem Moskowiter Augsburg 1563 r Data 1561 1570 roki Misce Shid suchasnoyi Bilorusi Zahid i pivnichnij zahid suchasnoyi Rosiyi Rezultat Peremoga Moskvi Teritorialni zmini Priyednannya Polocka do Moskovskogo carstva Storoni Velike knyazivstvo Litovske Moskovske carstvo Komanduvachi Sigizmund II Avgust Ivan IV Groznij Vona bula chastinoyu velikoyi borotbi Polshi Litvi Shveciyi Daniyi ta Moskoviyi za dominium Maris Baltici volodinnya Baltijskogo morya vidoma yak Persha semirichna vijna PrichiniOsnovnoyu prichinoyu pochatku ciyeyi vijni bula borotba Moskoviyi na Baltijskomu mori z metoyu zahoplennya portiv u Livoniyi sho ne zamerzali vzimku Bezposerednim casus belli stalo vtruchannya polsko litovskoyi derzhavi u superechku mizh Rizkim arhiyepiskopom Vilgelmom Gogencollernom ta majstrom livonskoyi gilki Tevtonskogo ordenu Joganom Vilgelmom fon Fyurstenbergom Polska pihota 1548 1572Pozvolska ekspediciyaDanina tevtonskim licaryam livonskoyi gilki v Pozvoli 1557 r Zhivopis Mavrikii Gotlib Livonska gilka Tevtonskogo ordenu priyednalasya do Moskoviyi v 1554 r pidpisavshi prinizlivij mirnij dogovir za yakim vona vidmovilasya vid zv yazkiv z Polsheyu ta Litvoyu ta zobov yazalasya viddavati moskovitam daninu z Tartu Poboyuyuchis vtruchannya Moskvi tevtonski licari pochali peresliduvati Rizkogo arhiyepiskopa Vilgelma yakij buv prihilnikom sekulyarizaciyi Livoniyi ta priyednannya yih do polsko litovskoyi derzhavi za prikladom Prussiyi Korol Polshi Zigmunt II Avgust vistupiv zahisnikom Rizkogo arhiyepiskopstva i pogrozhuvav Tevtonskim licaryam vijskovim vtruchannyam U veresni 1557 roku v tabori poblizu Posvalisu vin zibrav 26 000 soldativ i 56 garmat litovskoyi armiyi pid komanduvannyam velikogo getmana Litovskogo Mikoli Radzivila Chervonogo ta 20 000 polskih vijsk na choli z Yanom Meleckim Vijskova demonstraciya stvorila ochikuvane vrazhennya na livonskih chenciv tak sho 14 veresnya velikij magistr Jogann Vilgelm fon Fyurstenberg upokorivsya Sigizmundu Avgustu i pidpisav soyuz proti Moskoviyi Car Ivan IV Groznij sprijnyav ce yak casus belli i rozpochav mobilizaciyu svoyih armij Ivan IV Groznij posilaye svoyih poslanciv do Litvi moskovska miniatyura 16 stolittya Moskoviti zahoplyuyut Narvu v 1558 rociVibuhU sichni 1558 roku 70 000 moskovskih vijsk napali na Livoniyu Moskoviti zahopili Derpt Narvu ta kilka livonskih zamkiv Svyashenna Rimska imperiya ne nadavala zhodnoyi vijskovoyi dopomogi formalno obmezhuyuchis pidtrimkoyu u 100 000 guldeniv ta vvedennya embargo na torgivlyu strategichnimi tovarami z Moskovskoyu derzhavoyu Narva kapitulyuvala 12 travnya Orden zvilniv Fyurstenberga yakij bez vidoma ordena rozpochav tayemni peregovori z Daniyeyu Novim velikim magistrom buv obranij polskij prihilnik Gottgard Kettler U toj zhe chas v 1560 roci kurlandskij yepiskop Jogann fon Myunhauzen perejshov do lyuteranstva i prodav titul yepiskopa danskomu princu Magnusu Takim chinom Daniya otrimala Oziliyu ta Piltene U 1561 r shvedskij korol Erik XIV Vaza vzyav pid kontrol Estoniyu z Revelem Pochalasya Persha semirichna vijna Sekulyarizaciya Livoniyi31 serpnya 1559 r u Vilno bulo ukladeno dogovir za yakim Sigizmund Avgust yak Velikij knyaz Litovskij vzyav na sebe protektorat Livoniyi Garantiyeyu ciyeyi ugodi bula peredacha kilkoh livonskih zamkiv litovcyam 28 listopada 1561 r buv pidpisanij Vilnyuskij pakt yakij likviduvav derzhavu Tevtonskogo ordenu v Livoniyi ta zasnuvav na jogo misci gercogstvo Zadzvinske formalno z 1566 r vklyuchene do skladu Polsko Litovskoyi derzhavi i feodalne Gercogstvo Kurlyandiya ta Semigaliya z knyazem Gottardom Ketlerom yak prihilnikom Rechi Pospolitoyi Litovski soldati 16 stolittyaPershij etap vijniU 1561 r Livoniya bula ukomplektovana 10 tisyachnim korpusom polskih najmanciv yakim komanduvav polnij koronnij getman Florian Zebzhidovskij U 1562 r litovska armiya Mikoli Radzivila Chervonogo rozpochala napad na Velizh 19 serpnya cogo roku polski vijska z 1300 kavaleriyeyu ta 200 pihoti na choli z Staroslavom Lesnovolskim starostoyu Ruzhanskim rozgromili v bitvi pri Nevelem nabagato bilshu moskovsku armiyu blizko 25 000 cholovik yakoyu komanduvav Andzhej Kurbskij Polocka vijna Na pochatku 1563 r Litvu atakuvali dvi moskovski armiyi vidpovidno 80 000 ta 40 000 cholovik ta 200 garmat pid osobistim komanduvannyam carya Ivana IV Groznogo 31 sichnya grupa moskovskih vijsk siloyu 32 000 soldativ nanesla udar v okolicyah Velikih Luk u napryamku Polocka Pislya netrivaloyi oblogi moskoviti zahopili misto 15 lyutogo Polockij voyevoda Stanislav Dovojna potrapiv u polon a rosiyani vtopili vsih miscevih yevreyiv u Dvini Potim bulo pidpisano pripinennya vognyu na kilka misyaciv 5 zhovtnya 1563 r U Kopengageni bulo pidpisano polsko danskij soyuz za yakim dvi krayini zobov yazalisya spilno vzhiti zahodiv proti Shveciyi ta Rosiyi Drugij etap vijniMoskovskij vershnik seredini 16 st Shvedski vijska napali na Rigu nevdalo oblozhili misto i zmusheni vidstupiti pered natiskom polskih najmanciv pid provodom Ernesta Vejhera U grudni 1563 r moskoviti zdijsnili koncentraciyu dvoh grup pid kerivnictvom knyazya Petra Shujskogo v Polocku ta knyazya Petra Obolenskogo v Smolensku Udar moskovskih vijsk po Litvi zupiniv Mikolaj Radzivill Chervonij yakij 26 sichnya 1564 roku razom z litovskim feld getmanom Grigoriyem Hodkevichem peremig rosiyan pid komanduvannyam knyazya Petra Shujskogo v bitvi pid Chashnikami a 7 lyutogo rozbiv moskovske vijsko v bitvi pid Orsheyu U veresni polska armiya yakoyu komanduvav velikij getman koroni Mikola Senyavskij priyednalasya do litovskoyi armiyi i zrobila nevdalu sprobu vidvoyuvati Polock U listopadi moskovski vijska zahopili Yezerishe Todi v moskovskih ryadah z yavilisya pershi oznaki nevpevnenosti v sobi U kvitni do polsko litovskoyi storoni priyednavsya knyaz Andrij Kurbskij odin iz najblizhchih soratnikiv Ivana IV Groznogo Vin zvilniv usih tayemnih prihilnikiv Rosiyi v Livoniyi ta rozkriv litovskij storoni merezhu moskovskih agentiv Polsko litovski vijska zdijsnili diversijnu ataku na Livoniyu ta Siversku zemlyu nablizivshis do Staroduba ta Chernigova Rosiyani napali na Mstislavske voyevodstvo U 1565 r Polsko litovska armiya spustoshila okolici Nevelya Velizha ta Velikih Luk zahopivshi 8000 moskovskih polonenih U lipni 1566 r bulo pidpisano korotke peremir ya Obidvi storoni vikoristovuvali cej chas dlya fortifikacijnih robit Moskoviti pochali buduvati forteci na okupovanih zemlyah Voni pochali zvoditi zamki v Ulli Turovli Sushi Nesherdo Kozyanah i Rossonah pid prikrittyam yakih moskovske vijsko malo namir vdariti v centr litovskoyi teritoriyi U vidpovid Hodkevich pochav buduvati zamki v Lepeli Voroncyu Drissi Disni ta Krivi perekrivayuchi shlyah dlya mozhlivih vijskovih dij Moskvi Radoshkovicka ekspediciya Polska kinnota z seredini 16 st 16 lyutogo 1567 r Moskoviya uklala soyuz zi Shveciyeyu proti Litvi 20 lipnya braclavskij voyevoda Roman Sangushko rozbiv moskovske vijsko u Drugij bitvi pid Chashnikami Todi Zigmunt II Avgust virishiv provesti chergovu vijskovu demonstraciyu spodivayuchis sprovokuvati povstannya knyaziv i boyar v Moskoviyi nezadovolenih pravlinnyam oprichnini U Radoshkovichah poblizu Minska zibralosya 47 000 soldativ u tomu chisli 30 000 za masovoyu mobilizaciyeyu i 2400 dopomizhnih soldativ Koroni yaki mali blizko 100 garmat U toj zhe chas do Moskovskoyi derzhavi vtorglasya armiya krimskih tatar Davleta I Gireya diyuchi spilno z Polsheyu ta Litvoyu Takim chinom Ivan IV Groznij buv zmushenij zupiniti nastup i povernuvsya do Moskoviyi de rozpochav krivavi rozpravi z potencijnimi zmovnikami Tretya faza vijniPolsko litovska storona yavno perejshla do kontrnastupu Na pochatku 1568 r Voyevoda vitebskij Stanislav Pac zahopiv zamok Sitno i pogrozhuvav Usvitu ta Velizhu Starosta Orsha Filon Kmita vdariv na Smolenshinu i projshov do Vyazmi 20 serpnya 1568 roku Roman Sangushko shturmom vzyav zamok v Ulli Moskovska ekspediciya u vidpovid spalila Vitebsk Skoristavshis poslablennyam Shveciyi Ivan IV Groznij stvoriv u 1570 r marionetkove korolivstvo na teritoriyi Livoniyi posadivshi na prestol Magnosa Livonskogo Peremir yaMirni peregovori rozpochalisya v 1568 roci Yih rezultatom stalo pidpisannya tririchnogo peremir ya v Moskvi 22 chervnya 1570 r pidtverdzhenogo Shecinskim dogovorom pidpisanim 13 grudnya yakij zavershiv shvedsko dansku vijnu Litva viddavala Moskoviyi shidnu chastinu Livoniyi z kilkoma zamkami v tomu chisli Mariyenburg Dorptskij yepiskopat shidnu chastinu Estoniyi Polock iz zamkom Turovla chastinu Vitebskoyi oblasti z zamkami Yezerisha ta Usvyat Kanibalizm u Velikomu knyazivstvi Litovskomu ta Ruskomu nimecka grafika XVI stNaslidkiMoskoviya otrimala osnovu dlya podalshoyi ekspansiyi na litovski zemli V rezultati zagroz isnuvannya Velikogo knyazivstva Litovskogo vidbulosya tisnishe zlittya z jogo polyakami U 1569 r bula pidpisana Lyublinska uniya Prikordonni zemli Litvi ta Moskvi buli nastilki spustosheni ta pozbavleni yizhi sho vzhe v 1571 r Tam spalahnula velika epidemiya chumi iz vipadkami kanibalizmu VinoskiWcielenie Inflant do Litwy i Polski 1558 1561 Poznan 1873 K Piwarski Niedoszla wyprawa radoszkowicka Zygmunta Augusta na Moskwe rok 1567 1568 Ateneum Wilenskie t IV Wilno 1927 s 256 286