Микола́й Радзиві́лл на прізвисько «Рудий» (лит. Mikalojus Radvila Rudasis, пол. Mikołaj Radziwiłł Rudy; 1512, Київ — 27 квітня 1584, Вільнюс) — державний, військовий і політичний діяч Великого князівства Литовського. Представник литовського роду Радзивіллів гербу Труби. З 1547 року — князь Священної Римської імперії «на Біржах і ). Швагер та довірена особа короля, великого князя Сигізмунда ІІ Августа.
Миколай Радзивілл | |
---|---|
Народився | 1512 Київ, Київське воєводство, Велике князівство Литовське |
Помер | 27 квітня 1584[1][2][3] Вільнюс, Річ Посполита |
Поховання | (Дубінгяй) |
Країна | Велике князівство Литовське Річ Посполита |
Діяльність | дипломат, політик |
Титул | Великий гетьман Литовський |
Посада | Великий гетьман Литовський[4], воєвода Віленський[5], Троцький воєвода[6], d, d, d, d, великий канцлер литовський[7], великий литовський підчаший[8], Ловчий великий литовський[9], d і Великий гетьман Литовський[10] |
Військове звання | генерал |
Конфесія | кальвінізм |
Рід | Радзивілли |
Батько | Юрій Радзивілл[11] |
Мати | d |
Брати, сестри | d і Барбара Радзивілл |
У шлюбі з | d[11] |
Діти | (Кшиштоф Радзивілл)[11], (Миколай VII Радзивілл)[11] і Q121886709?[11] |
|
Біографія
Син великого гетьмана литовського Юрія Радзивілла «Геркулеса», брат польської королеви Барбари Радзивілл. Двоюрідний брат великого канцлера литовського (Миколи Радзивілла «Чорного») (щоб не плутати тезок, двоюрідні брати отримали прізвиська «Рудий» і «Чорний»).
У 1547 році отримав від імператора Карла V титул князя. Здобув освіту за кордоном.
Одним з перших серед впливових магнатів прийняв кальвінізм, справив значний вплив на поширення й пропаганду реформаційних ідей. Запрошував закордонних вчених-протестантів, заснував вищу школу для кальвіністської молоді.
У 1569 році був противником Люблінської унії, прихильником збереження самостійности Великого князівства Литовського. Після смерти Сигізмунда II Августа був фактичним главою Великого князівства Литовського.
Був відомим полководцем. З 1561 року брав участь в Лівонській війні. Під час компанії короля Стефана Баторія взяв , Великі Луки. Брав участь в облозі Пскова.
Його подвигам присвячена латиномовна поема «Радзивілліада» Яна Радвана.
Був похований правдоподібно влітку 1587 р.; за іншими даними, у 1588 р. в кальвінському зборі Дубинок.
Посади
(Підчаший литовський) в 1544—1551, ловчий великий литовський в 1546—1554, воєвода троцький у 1550—1566 і віленський у 1566—1579, великий гетьман литовський у 1553—1566 і з 1577, великий канцлер литовський у 1566—1579.
Родина
У 1541 році Микола Радзивілл «Рудий» одружився з Катажиною Томицькою (пом. 1551), дочкою підкоморія каліського Яна Томицького. Діти:
- (Микола Радзивілл) (1546—1589) — воєвода новогрудський, зять Костянтина Вишневецького
- (Христофор Микола Радзивілл «Перун») (1547—1603), великий гетьман литовський
- Барбара Радзивілл, померла в дитинстві.
Примітки
- Енциклопедія Брокгауз
- Internetowy Polski Słownik Biograficzny
- Senatorowie i dygnitarze Wielkiego Księstwa Litewskiego 1386—1795 / за ред. J. Wolff — Kraków: 1885. — С. 73, 150.
- Senatorowie i dygnitarze Wielkiego Księstwa Litewskiego 1386—1795 / за ред. J. Wolff — Kraków: 1885. — С. 150, 354.
- Senatorowie i dygnitarze Wielkiego Księstwa Litewskiego 1386—1795 / за ред. J. Wolff — Kraków: 1885. — С. 73.
- Senatorowie i dygnitarze Wielkiego Księstwa Litewskiego 1386—1795 / за ред. J. Wolff — Kraków: 1885. — С. 59.
- Senatorowie i dygnitarze Wielkiego Księstwa Litewskiego 1386—1795 / за ред. J. Wolff — Kraków: 1885. — С. 161.
- Senatorowie i dygnitarze Wielkiego Księstwa Litewskiego 1386—1795 / за ред. J. Wolff — Kraków: 1885. — С. 290.
- Senatorowie i dygnitarze Wielkiego Księstwa Litewskiego 1386—1795 / за ред. J. Wolff — Kraków: 1885. — С. 236.
- Senatorowie i dygnitarze Wielkiego Księstwa Litewskiego 1386—1795 / за ред. J. Wolff — Kraków: 1885. — С. 150.
- Radziwiłłowie herbu Trąby — Warszawa: Archiwum Główne Akt Dawnych, Wydawnictwo DiG, 1996. — 67 с. —
- Radziwiłłowie (03) [ 10 жовтня 2016 у Wayback Machine.] (пол.)
- Грицкевіч А. Радзівіл Мікалай
- тут Грушевський помилково назвав його Михайлом; М. Грушевський. Дмитро Байда-Вишневецький /| На переломі. — К.: Україна, 1994. — 352 с. — С. 289. — /
- H. Lulewicz. Radziwiłł Mikołaj zwany Rudym h. Trąby (1512—1584)… S. 334
Джерела
- Lulewicz H. Radziwiłł Mikołaj zwany Rudym h. Trąby (1512—1584) // Polski Słownik Biograficzny. — Wrocław — Warszawa — Kraków — Gdańsk — Łódź : Zakład Narodowy Imienia Ossolińskich, Wydawnictwo Polskiej Akademii Nauk, 1987. — Tom XXX/2, zeszyt 125. — 193—384 s. — S. 321—335. (пол.)
Посилання
- Radziwiłł Mikołaj Rudy [ 13 жовтня 2012 у Wayback Machine.] (пол.)
- Mikołaj «Rudy» ks. Radziwiłł h. Trąby [ 7 травня 2011 у Wayback Machine.] (пол.)
Це незавершена стаття про особу, що має стосунок до України. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет