Ловчий великий литовський (пол. Łowczy wielki litewski, лат. venator Lithuaniae) — урядник у Великому князівстві Литовському Речі Посполитої. Стежив за лісами, в яких полював великий князь, розпоряджався полюванням.
Історія
Уряд існував з XV століття. У різних джерелах є згадки про уряди ловчого господарського, ловчого надвірного та ловчого земського. Зокрема, уряд ловчого господарського вперше в рукописних джерелах фіксується 1437 року при дворі князя Свидригайла. З кінця XVI століття відомий як ловчий князівський, пізніше — ловчий великий литовський. Його відповідником у Короні був уряд ловчого великого коронного.
Обов'язки
Правову компетенцію цього уряду у Великому князівстві Литовському було визначено за часів Сигізмунда II Августа. Тоді в ході ревізії пущ, яка проводилася в рамках волочної поміри, до обов'язків ловчого було віднесено догляд за лісовим господарством, створення мисливської служби (сокольників, ястребних та ін.), керівництво проведенням полювань монарха. Дещо пізніше уряд ловчого було переведено до категорії урядів гонорових. Важливість титулу ловчого підкріплювалася його добрим матеріальним забезпеченням.
З кінця XVII століття — почесний титул державного урядника без певних обов'язків. Таке саме становище займали й ловчі земські в повітах. З того часу мав заступника — ловчого надвірного (дворного, дворського, підловчого), який виконував його функції.
Список ловчих великих литовських
- (1466)
- (1487)
- (1496)
- (1504—1509)
- Миколай Юрійович Пац (1509—1544)
- Миколай Радзивілл (Рудий) (1546—1554)
- (1567—1574)
- Миколай VII Радзивілл (1574—1580)
- (1582—1588)
- (1591)
- (1592—1613)
- (1613—1624)
- (1624—1629)
- Кшиштоф Кезгайло Завіша (1629—1637)
- (1637—1640)
- (1640—1649)
- (1649—1667)
- (1667—1673)
- Юзеф Богуслав Слушка (1673—1675)
- Ернест Денгофф (1676—1683)
- (1683—1684)
- (1692—1696)
- Станіслав-Ернест Денгофф (1697—1704)
- Станіслав Владислав Потоцький (1704—1710)
- (1710—1724)
- Ян Михайло Сологуб (1724—1731)
- Фабіан Казимир Шанявський (1732—1734)
- (1735—1739)
- Михайло Антоній Сапіга (1739—1746)
- (1746—1761)
- (1761—1775)
- Юзеф Забелло (1775—1793)
- (1794—1795)
Див. також
Джерела та література
- Wolff J. Senatorowie i dygnitarze Wielkiego Księstwa Litewskiego: 1385—1795. — Kraków, 1885.
- Żychliński T. Złota księga szlachty polskiej. T. 1—31. — Poznań, 1879—1908.
- Вялікае княства Літоўскае: Энцыклапедыя. У 3 т. / рэд. Г. П. Пашкоў і інш. Т. 2: Кадэцкі корпус — Яцкевіч. — Менск: Беларуская Энцыклапедыя, 2005. — 788 с.: іл. .
Посилання
- Старченко Н. Ловчий [ 14 вересня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2009. — Т. 6 : Ла — Мі. — С. 254. — .
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Lovchij velikij litovskij pol Lowczy wielki litewski lat venator Lithuaniae uryadnik u Velikomu knyazivstvi Litovskomu Rechi Pospolitoyi Stezhiv za lisami v yakih polyuvav velikij knyaz rozporyadzhavsya polyuvannyam IstoriyaUryad isnuvav z XV stolittya U riznih dzherelah ye zgadki pro uryadi lovchogo gospodarskogo lovchogo nadvirnogo ta lovchogo zemskogo Zokrema uryad lovchogo gospodarskogo vpershe v rukopisnih dzherelah fiksuyetsya 1437 roku pri dvori knyazya Svidrigajla Z kincya XVI stolittya vidomij yak lovchij knyazivskij piznishe lovchij velikij litovskij Jogo vidpovidnikom u Koroni buv uryad lovchogo velikogo koronnogo Obov yazkiPravovu kompetenciyu cogo uryadu u Velikomu knyazivstvi Litovskomu bulo viznacheno za chasiv Sigizmunda II Avgusta Todi v hodi reviziyi push yaka provodilasya v ramkah volochnoyi pomiri do obov yazkiv lovchogo bulo vidneseno doglyad za lisovim gospodarstvom stvorennya mislivskoyi sluzhbi sokolnikiv yastrebnih ta in kerivnictvo provedennyam polyuvan monarha Desho piznishe uryad lovchogo bulo perevedeno do kategoriyi uryadiv gonorovih Vazhlivist titulu lovchogo pidkriplyuvalasya jogo dobrim materialnim zabezpechennyam Z kincya XVII stolittya pochesnij titul derzhavnogo uryadnika bez pevnih obov yazkiv Take same stanovishe zajmali j lovchi zemski v povitah Z togo chasu mav zastupnika lovchogo nadvirnogo dvornogo dvorskogo pidlovchogo yakij vikonuvav jogo funkciyi Spisok lovchih velikih litovskihMikolaj Radzivill RudijYuzef Boguslav SlushkaYan Mihajlo Sologub 1466 1487 1496 1504 1509 Mikolaj Yurijovich Pac 1509 1544 Mikolaj Radzivill Rudij 1546 1554 1567 1574 Mikolaj VII Radzivill 1574 1580 1582 1588 1591 1592 1613 1613 1624 1624 1629 Kshishtof Kezgajlo Zavisha 1629 1637 1637 1640 1640 1649 1649 1667 1667 1673 Yuzef Boguslav Slushka 1673 1675 Ernest Dengoff 1676 1683 1683 1684 1692 1696 Stanislav Ernest Dengoff 1697 1704 Stanislav Vladislav Potockij 1704 1710 1710 1724 Yan Mihajlo Sologub 1724 1731 Fabian Kazimir Shanyavskij 1732 1734 1735 1739 Mihajlo Antonij Sapiga 1739 1746 1746 1761 1761 1775 Yuzef Zabello 1775 1793 1794 1795 Div takozhLovchij Lovchij velikij koronnij Lovchij nadvirnij litovskijDzherela ta literaturaWolff J Senatorowie i dygnitarze Wielkiego Ksiestwa Litewskiego 1385 1795 Krakow 1885 Zychlinski T Zlota ksiega szlachty polskiej T 1 31 Poznan 1879 1908 Vyalikae knyastva Litoyskae Encyklapedyya U 3 t red G P Pashkoy i insh T 2 Kadecki korpus Yackevich Mensk Belaruskaya Encyklapedyya 2005 788 s il ISBN 985 11 0378 0 PosilannyaStarchenko N Lovchij 14 veresnya 2016 u Wayback Machine Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2009 T 6 La Mi S 254 ISBN 978 966 00 1028 1