Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Щецинський мир Штеттінський мир нім Frieden von Stettin швед Freden i Stettin дат Freden i Stettin від 13 грудня 1570 ро

Щецинський мир

Щецинський мир

Щецинський мир, Штеттінський мир (нім. Frieden von Stettin, швед. Freden i Stettin, дат. Freden i Stettin) від 13 грудня 1570 року завершив Північну семирічну війну між Швецією та Данією з її внутрішнім роздробленим союзом Любека та Польщі. Він також врегулював претензії Швеції, Данії та Священної Римської імперії щодо Лівонської війни. Невигідний для Швеції договір забезпечив Данії гегемонію в Північній Європі на короткий період. Проте, через свою безрезультатність, це не завадило подальшій війні між Данією, Норвегією та Швецією, яка закінчилася лише в 1720-х роках.

Щецинський мир
image
Типмирна угода
Підписано13 грудня 1570
МісцеЩецин
ПідписантиДанія-Норвегія і Шведська імперія

Передумови

Кальмарська унія, що охоплювала Швецію, Данію та Норвегію, розпалася в 1523 році. Фрідріх II Датський намагався відновити Унію під своїм правлінням. Фредерік підкреслив свої претензії, використовуючи три корони Союзу у своєму гербі та вторгшись до Швеції в 1563 році; обидві дії вважаються стартовими подіями Семирічної війни. У той час як данці мали перевагу в сухопутних битвах і захопили Ельвсборг, шведи показали кращі результати в морських битвах і в Лівонії, яка раніше була секуляризована і тепер була предметом територіальної конкуренції навколишніх держав.

Договір

У липні 1570 р. Максиміліан II, імператор Священної Римської імперії, ініціював мирний конгрес у Штеттіні (після 1945 р. Щецин), щоб стати посередником між Швецією та Данією. Кілька дипломатів діяли як посередники: господар, померанський герцог Йоганн Фрідріх Померансько-Штеттінський, діяв як голова делегатів, надісланих його імператором Максиміліаном; Французький посланник при датському дворі Шарль Денсі, який брав активну участь у підготовці конгресу, був серед посередників; Польським королем Сигізмундом Августом були послані Мартін Кромер, єпископ вармінський (ермландський) та інші; Август Саксонський був присутній особисто. Зі сторін Данію представляли Педер Білле (Bilde), Йорген Розенкранц, Хенрік Ранцау, Нільс Каас і Йоахім Хенке (Хінк); Швеція надіслала барона Йорана Гера, Бенгта Гюльта, Еріка Гилленстерна (Гилленстерна) та ін.

У підсумковому договорі Швеція та Данія-Норвегія домовилися про наступне:

  • Датсько-норвезький король Фрідріх II, король Данії, відмовився від усіх претензій на Швецію.
  • Шведський король Іоанн III відмовився від усіх претензій на норвезькі провінції та Готланд. Таким чином, Швеція вперше визнала Сконе, Блекінге та Халланд данськими провінціями.
  • Швеція була змушена заплатити 150 000 риксдалерів за викуп замку Ельвсборг (Älvsborgs lösen; Elfsborgs løsen). Щоб заплатити цю надзвичайно високу суму грошей, Швеція обклала все рухоме майно в країні великим податком, що призвело до подальшого зубожіння населення, яке постраждало від війни. Незгорілі міста повинні були платити одну дванадцяту, селяни — одну десяту, спалені міста — одну вісімнадцяту частину вартості їх майна.
  • Швеція також була змушена заплатити Любеку 75 000 далерів.
  • Швеція передала свої володіння в Лівонії за плату імператора Священної Римської імперії Максиміліана II.

Результат

Завдяки договору Данія стала верховною та панівною державою в Північній Європі, але не змогла відновити Кальмарську унію. Суперечки щодо трьох коронних знаків залишалися невирішеними, а несприятливі умови для Швеції призвели до серії майбутніх конфліктів, які закінчилися лише в 1720/21 роках.

Любек нічого не отримав від договору: хоч і отримав привілеї від Швеції, вони не зміцнили позиції Любека, оскільки шведський князь Ян III надав такі ж привілеї поморському порту Штральзунд, своєму союзнику під час війни. Платежі, обіцяні Любеку, так і не були перераховані. Шведські пірати продовжували захоплювати вантажі Любека, і місто, як і весь Ганзейський союз, змушені були визнати його деградацію до другого сорту.

Також Максиміліан II, імператор Священної Римської імперії, не виплатив компенсації, обіцяної Швеції, і, отже, втратив свій вплив на справи Балтії. Умови договору щодо Лівонії були проігноровані, і тогочасна Лівонська війна затягнулася.

Данія отримувала всі платежі, хоча завжди із запізненням, за винятком першого. Іван III був сповнений рішучості зберегти свій єдиний порт на скандинавському західному узбережжі, і його зусилля включали продаж військових кораблів і девальвацію шведської валюти.

Література

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Shecinskij mir Shtettinskij mir nim Frieden von Stettin shved Freden i Stettin dat Freden i Stettin vid 13 grudnya 1570 roku zavershiv Pivnichnu semirichnu vijnu mizh Shveciyeyu ta Daniyeyu z yiyi vnutrishnim rozdroblenim soyuzom Lyubeka ta Polshi Vin takozh vregulyuvav pretenziyi Shveciyi Daniyi ta Svyashennoyi Rimskoyi imperiyi shodo Livonskoyi vijni Nevigidnij dlya Shveciyi dogovir zabezpechiv Daniyi gegemoniyu v Pivnichnij Yevropi na korotkij period Prote cherez svoyu bezrezultatnist ce ne zavadilo podalshij vijni mizh Daniyeyu Norvegiyeyu ta Shveciyeyu yaka zakinchilasya lishe v 1720 h rokah Shecinskij mirTipmirna ugodaPidpisano13 grudnya 1570MisceShecinPidpisantiDaniya Norvegiya i Shvedska imperiyaPeredumoviKalmarska uniya sho ohoplyuvala Shveciyu Daniyu ta Norvegiyu rozpalasya v 1523 roci Fridrih II Datskij namagavsya vidnoviti Uniyu pid svoyim pravlinnyam Frederik pidkresliv svoyi pretenziyi vikoristovuyuchi tri koroni Soyuzu u svoyemu gerbi ta vtorgshis do Shveciyi v 1563 roci obidvi diyi vvazhayutsya startovimi podiyami Semirichnoyi vijni U toj chas yak danci mali perevagu v suhoputnih bitvah i zahopili Elvsborg shvedi pokazali krashi rezultati v morskih bitvah i v Livoniyi yaka ranishe bula sekulyarizovana i teper bula predmetom teritorialnoyi konkurenciyi navkolishnih derzhav DogovirU lipni 1570 r Maksimilian II imperator Svyashennoyi Rimskoyi imperiyi iniciyuvav mirnij kongres u Shtettini pislya 1945 r Shecin shob stati poserednikom mizh Shveciyeyu ta Daniyeyu Kilka diplomativ diyali yak poseredniki gospodar pomeranskij gercog Jogann Fridrih Pomeransko Shtettinskij diyav yak golova delegativ nadislanih jogo imperatorom Maksimilianom Francuzkij poslannik pri datskomu dvori Sharl Densi yakij brav aktivnu uchast u pidgotovci kongresu buv sered poserednikiv Polskim korolem Sigizmundom Avgustom buli poslani Martin Kromer yepiskop varminskij ermlandskij ta inshi Avgust Saksonskij buv prisutnij osobisto Zi storin Daniyu predstavlyali Peder Bille Bilde Jorgen Rozenkranc Henrik Rancau Nils Kaas i Joahim Henke Hink Shveciya nadislala barona Jorana Gera Bengta Gyulta Erika Gillensterna Gillensterna ta in U pidsumkovomu dogovori Shveciya ta Daniya Norvegiya domovilisya pro nastupne Datsko norvezkij korol Fridrih II korol Daniyi vidmovivsya vid usih pretenzij na Shveciyu Shvedskij korol Ioann III vidmovivsya vid usih pretenzij na norvezki provinciyi ta Gotland Takim chinom Shveciya vpershe viznala Skone Blekinge ta Halland danskimi provinciyami Shveciya bula zmushena zaplatiti 150 000 riksdaleriv za vikup zamku Elvsborg Alvsborgs losen Elfsborgs losen Shob zaplatiti cyu nadzvichajno visoku sumu groshej Shveciya obklala vse ruhome majno v krayini velikim podatkom sho prizvelo do podalshogo zubozhinnya naselennya yake postrazhdalo vid vijni Nezgorili mista povinni buli platiti odnu dvanadcyatu selyani odnu desyatu spaleni mista odnu visimnadcyatu chastinu vartosti yih majna Shveciya takozh bula zmushena zaplatiti Lyubeku 75 000 daleriv Shveciya peredala svoyi volodinnya v Livoniyi za platu imperatora Svyashennoyi Rimskoyi imperiyi Maksimiliana II RezultatZavdyaki dogovoru Daniya stala verhovnoyu ta panivnoyu derzhavoyu v Pivnichnij Yevropi ale ne zmogla vidnoviti Kalmarsku uniyu Superechki shodo troh koronnih znakiv zalishalisya nevirishenimi a nespriyatlivi umovi dlya Shveciyi prizveli do seriyi majbutnih konfliktiv yaki zakinchilisya lishe v 1720 21 rokah Lyubek nichogo ne otrimav vid dogovoru hoch i otrimav privileyi vid Shveciyi voni ne zmicnili poziciyi Lyubeka oskilki shvedskij knyaz Yan III nadav taki zh privileyi pomorskomu portu Shtralzund svoyemu soyuzniku pid chas vijni Platezhi obicyani Lyubeku tak i ne buli pererahovani Shvedski pirati prodovzhuvali zahoplyuvati vantazhi Lyubeka i misto yak i ves Ganzejskij soyuz zmusheni buli viznati jogo degradaciyu do drugogo sortu Takozh Maksimilian II imperator Svyashennoyi Rimskoyi imperiyi ne viplativ kompensaciyi obicyanoyi Shveciyi i otzhe vtrativ svij vpliv na spravi Baltiyi Umovi dogovoru shodo Livoniyi buli proignorovani i togochasna Livonska vijna zatyagnulasya Daniya otrimuvala vsi platezhi hocha zavzhdi iz zapiznennyam za vinyatkom pershogo Ivan III buv spovnenij rishuchosti zberegti svij yedinij port na skandinavskomu zahidnomu uzberezhzhi i jogo zusillya vklyuchali prodazh vijskovih korabliv i devalvaciyu shvedskoyi valyuti LiteraturaV A Rubel Shtettinskij mir 1570 Ukrayinska diplomatichna enciklopediya u 2 t red kol L V Guberskij golova ta in K Znannya Ukrayini 2004 T 2 M Ya 812 s ISBN 966 316 045 4

Дата публікації:
Топ