Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

жупанія Модруш Рієцька жупанія Modruško riječka županija Загальна інформація Інші назви Modrus Fiume vármegye Входила до

Модруш-Рієцька жупанія

Модруш-Рієцька жупанія
жупанія
Модруш-Рієцька жупанія
Modruško-riječka županija
image
Загальна інформація
Інші назви Modrus-Fiume vármegye
Входила
до складу 		Королівство Хорватії і Славонії
Сучасна
локація 		image Хорватія
Період
уживання
топоніма 		1881—1922
Населення 231 654 душі (1910)
Площа 4 879 км2 (1910)
Розташування на карті
image
Положення жупанії (жовтим) у межах Королівства Хорватії та Славонії (зеленим)
Держави на території Модруш-Рієцької жупанії
image Австро-Угорщина (1881 — 1918)
image Держава словенців, хорватів і сербів (1918 — 1920)
image Королівство сербів, хорватів і словенців (1920 — 1922)

Модруш-Рієцька жупанія (хорв. Modruško-riječka županija, угор. Modrus-Fiume vármegye, нім. Komitat Modruš-Rijeka) — адміністративно-територіальна одиниця Королівства Хорватія і Славонія, що входило до угорської частини дуалістичної Австро-Угорщини. Її адміністративним центром був Огулин. Назва жупанії походила від невеличкого містечка поблизу Огулина Модруш і великого портового міста на адріатичному узбережжі Рієка (тоді офіційно — Фіуме), яке не входило в жупанію, перебуваючи в той час під безпосереднім управлінням угорської корони.

image
Історична карта Модруш-Рієцької жупанії

Історія

Більшість території майбутньої жупанії входила до Королівства Хорватія, яке 1102 року вступило в особисту унію з Угорським королівством, а 1526 року спільно з ним увійшло в монархію Габсбургів. Південна частина жупанії навколо Огулина раніше належала до складу Хорватської військової границі, заснованої в 1553 році.

1809 року ця територія ввійшла до наполеонівських Іллірійських провінцій. Після Віденського конгресу 1815 року ці землі було знову включено до складу Австрійської імперії: південна частина повернулася до Військової границі, а північна частина (колишня французька цивільна провінція Хорватія) ненадовго залишилася в новоствореному Королівстві Іллірія, відійшовши потім назад до Хорватії, де утворила частину Загребської жупанії. Сама ж Рієка (Фіуме) відновила свій попередній статус безпосереднього підпорядкування угорській короні у формі corpus separatum, ставши формально окремою одиницею і не належачи ні до Хорватії, ні до власне Угорщини. Місто також було центром округу Хорватського Примор'я.

У десятиліття після революції 1848 року Фіуме увійшло до складу автономного королівства Хорватія, ставши до жовтня 1860 року центром нової однойменної жупанії.

У 1871—1881 роках Військову границю було розформовано, а хорватсько-славонські жупанії зазнали реорганізації. Так, злиттям колишніх районів Огулинського (III) і Слунського (IV) полків утворилася Огулинсько-Слунська жупанія. До 1886 року жупанії Королівства Хорватія і Славонія набули остаточного вигляду. Модруш-Рієцька жупанія охопила землі колишньої Рієцької жупанії, основну частину Огулинсько-Слунської жупанії та території навколо Северина-на-Купі та Босилєво, які раніше належали Загребській жупанії.

У жовтні 1918 року Хорватія і Славонія відокремилися від Австро-Угорщини, увійшовши до Держави словенців, хорватів і сербів, яка в грудні того ж року де-факто об'єдналася з Королівством Сербія, утворивши Королівство сербів, хорватів і словенців (пізніше перейменоване на Югославію). 1922 року набула чинності Відовданська конституція, яка замінила австро-угорські жупанії (і сербські округи) на області, тим самим припинивши існування Модруш-Рієцької жупанії, перетворюючи її на частину новоутвореної Приморсько-Країнської області.

Населення

1900 року жупанія налічувала 228 452 жителі, які поділялися на такі мовні спільноти:

Згідно з переписом населення 1900 р., жупанія включала такі релігійні громади:

1910 року жупанія налічувала 231 654 жителі, які поділялися на такі мовні спільноти:

Згідно з переписом населення 1910 р., жупанія включала такі релігійні громади:

Адміністративний поділ

Жупанія на початку ХХ ст. мала такий адміністративно-територіальний поділ: 

Дистрикти
Район Столиця
Vojnić Войнич
Vrbovsko Врбовсько
Delnice Делниці
Ogulin Огулин
Sušak Бакар
Cirkvenica Цриквениця
Čabar Чабар
Szluin Слунь

Див. також

Примітки

  1. KlimoTheca :: Könyvtár. Kt.lib.pte.hu. Архів оригіналу за 27 серпня 2013. Процитовано 6 грудня 2012.
  2. . Kt.lib.pte.hu. Архів оригіналу за 6 травня 2021. Процитовано 6 грудня 2012.

Посилання

  • ARHINET — Srijemska županija (хор.)

Література

  • Taube, Friedrich Wilhelm von (1777). Historische und geographische Beschreibung des Königreiches Slavonien und des Herzogthumes Syrmien. Т. 1. Leipzig. (нім.)
  • Taube, Friedrich Wilhelm von (1777). Historische und geographische Beschreibung des Königreiches Slavonien und des Herzogthumes Syrmien. Т. 2. Leipzig. (нім.)
  • Taube, Friedrich Wilhelm von (1778). Historische und geographische Beschreibung des Königreiches Slavonien und des Herzogthumes Syrmien. Т. 3. Leipzig. (нім.)

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

zhupaniya Modrush Riyecka zhupaniya Modrusko rijecka zupanija Zagalna informaciya Inshi nazvi Modrus Fiume varmegye Vhodila do skladu Korolivstvo Horvatiyi i Slavoniyi Suchasna lokaciya Horvatiya Period uzhivannya toponima 1881 1922 Naselennya 231 654 dushi 1910 Plosha 4 879 km2 1910 Roztashuvannya na karti Polozhennya zhupaniyi zhovtim u mezhah Korolivstva Horvatiyi ta Slavoniyi zelenim Derzhavi na teritoriyi Modrush Riyeckoyi zhupaniyi Avstro Ugorshina 1881 1918 Derzhava slovenciv horvativ i serbiv 1918 1920 Korolivstvo serbiv horvativ i slovenciv 1920 1922 Modrush Riyecka zhupaniya horv Modrusko rijecka zupanija ugor Modrus Fiume varmegye nim Komitat Modrus Rijeka administrativno teritorialna odinicya Korolivstva Horvatiya i Slavoniya sho vhodilo do ugorskoyi chastini dualistichnoyi Avstro Ugorshini Yiyi administrativnim centrom buv Ogulin Nazva zhupaniyi pohodila vid nevelichkogo mistechka poblizu Ogulina Modrush i velikogo portovogo mista na adriatichnomu uzberezhzhi Riyeka todi oficijno Fiume yake ne vhodilo v zhupaniyu perebuvayuchi v toj chas pid bezposerednim upravlinnyam ugorskoyi koroni Istorichna karta Modrush Riyeckoyi zhupaniyiIstoriyaBilshist teritoriyi majbutnoyi zhupaniyi vhodila do Korolivstva Horvatiya yake 1102 roku vstupilo v osobistu uniyu z Ugorskim korolivstvom a 1526 roku spilno z nim uvijshlo v monarhiyu Gabsburgiv Pivdenna chastina zhupaniyi navkolo Ogulina ranishe nalezhala do skladu Horvatskoyi vijskovoyi granici zasnovanoyi v 1553 roci 1809 roku cya teritoriya vvijshla do napoleonivskih Illirijskih provincij Pislya Videnskogo kongresu 1815 roku ci zemli bulo znovu vklyucheno do skladu Avstrijskoyi imperiyi pivdenna chastina povernulasya do Vijskovoyi granici a pivnichna chastina kolishnya francuzka civilna provinciya Horvatiya nenadovgo zalishilasya v novostvorenomu Korolivstvi Illiriya vidijshovshi potim nazad do Horvatiyi de utvorila chastinu Zagrebskoyi zhupaniyi Sama zh Riyeka Fiume vidnovila svij poperednij status bezposerednogo pidporyadkuvannya ugorskij koroni u formi corpus separatum stavshi formalno okremoyu odiniceyu i ne nalezhachi ni do Horvatiyi ni do vlasne Ugorshini Misto takozh bulo centrom okrugu Horvatskogo Primor ya U desyatilittya pislya revolyuciyi 1848 roku Fiume uvijshlo do skladu avtonomnogo korolivstva Horvatiya stavshi do zhovtnya 1860 roku centrom novoyi odnojmennoyi zhupaniyi U 1871 1881 rokah Vijskovu granicyu bulo rozformovano a horvatsko slavonski zhupaniyi zaznali reorganizaciyi Tak zlittyam kolishnih rajoniv Ogulinskogo III i Slunskogo IV polkiv utvorilasya Ogulinsko Slunska zhupaniya Do 1886 roku zhupaniyi Korolivstva Horvatiya i Slavoniya nabuli ostatochnogo viglyadu Modrush Riyecka zhupaniya ohopila zemli kolishnoyi Riyeckoyi zhupaniyi osnovnu chastinu Ogulinsko Slunskoyi zhupaniyi ta teritoriyi navkolo Severina na Kupi ta Bosilyevo yaki ranishe nalezhali Zagrebskij zhupaniyi U zhovtni 1918 roku Horvatiya i Slavoniya vidokremilisya vid Avstro Ugorshini uvijshovshi do Derzhavi slovenciv horvativ i serbiv yaka v grudni togo zh roku de fakto ob yednalasya z Korolivstvom Serbiya utvorivshi Korolivstvo serbiv horvativ i slovenciv piznishe perejmenovane na Yugoslaviyu 1922 roku nabula chinnosti Vidovdanska konstituciya yaka zaminila avstro ugorski zhupaniyi i serbski okrugi na oblasti tim samim pripinivshi isnuvannya Modrush Riyeckoyi zhupaniyi peretvoryuyuchi yiyi na chastinu novoutvorenoyi Primorsko Krayinskoyi oblasti Naselennya1900 roku zhupaniya nalichuvala 228 452 zhiteli yaki podilyalisya na taki movni spilnoti horvatska 150 982 66 1 serbska 73 604 32 2 ugorska 601 0 3 nimecka 512 0 2 slovacka 58 0 0 ruska 4 0 0 rumunska 3 0 0 inshi chi nevidomi 2 688 1 2 Zgidno z perepisom naselennya 1900 r zhupaniya vklyuchala taki religijni gromadi rimokatoliki 154 276 67 5 pravoslavni 73 632 32 2 yudeyi 335 0 2 lyuterani 128 0 1 kalvinisti 66 0 0 grekokatoliki 8 0 0 unitariani 0 0 0 inshe chi nevidomi 7 0 0 1910 roku zhupaniya nalichuvala 231 654 zhiteli yaki podilyalisya na taki movni spilnoti horvatska 152 210 65 7 serbska 74 894 32 3 ugorska 899 0 4 nimecka 592 0 3 slovacka 64 0 0 rumunska 6 0 0 ruska 4 0 0 inshi chi nevidomi 2 985 1 3 Zgidno z perepisom naselennya 1910 r zhupaniya vklyuchala taki religijni gromadi rimokatoliki 156 060 67 4 pravoslavni 74 941 32 4 yudeyi 382 0 2 lyuterani 117 0 1 kalvinisti 101 0 0 grekokatoliki 39 0 0 unitariani 4 0 0 inshe chi nevidomi 10 0 0 Administrativnij podilZhupaniya na pochatku HH st mala takij administrativno teritorialnij podil Distrikti Rajon Stolicya Vojnic Vojnich Vrbovsko Vrbovsko Delnice Delnici Ogulin Ogulin Susak Bakar Cirkvenica Crikvenicya Cabar Chabar Szluin SlunDiv takozhVelika zhupa Modrush Primorsko Goranska zhupaniyaPrimitkiKlimoTheca Konyvtar Kt lib pte hu Arhiv originalu za 27 serpnya 2013 Procitovano 6 grudnya 2012 Kt lib pte hu Arhiv originalu za 6 travnya 2021 Procitovano 6 grudnya 2012 PosilannyaARHINET Srijemska zupanija hor LiteraturaTaube Friedrich Wilhelm von 1777 Historische und geographische Beschreibung des Konigreiches Slavonien und des Herzogthumes Syrmien T 1 Leipzig nim Taube Friedrich Wilhelm von 1777 Historische und geographische Beschreibung des Konigreiches Slavonien und des Herzogthumes Syrmien T 2 Leipzig nim Taube Friedrich Wilhelm von 1778 Historische und geographische Beschreibung des Konigreiches Slavonien und des Herzogthumes Syrmien T 3 Leipzig nim

Дата публікації:
Топ