|
Королівство Хорватія і Славонія (хорв. Kraljevina Hrvatska i Slavonija, угор. Horvát-Szlavón Királyság; нім. Königreich Kroatien und Slawonien) — сполучене королівство, що входило до складу Австро-Угорської монархії і належало до її транслейтанської частини; складалося з Хорватського королівства, королівства Славонії і розташованої між цими обома землями так званої колишньої Хорватсько-Славонської Військової Границі. Межувало на півночі і сході з Угорщиною, від якої відокремлювалось річками Дравою і Дунаєм, на південно-сході та сході — з Сербією і Боснією, відокремлюючись від них річкою Савою, на південному заході — з Далмацією, Істрією і Адріатичним морем, на північно — заході — з Крайною та Штирією. Вся країна має площу 42 535,25 км ², з яких на Хорватію припадає 13 525,14 км², на Славонію — 9 435,68 км² і на колишню Військову Границю- 19 574,43 км². Хорватія має поділ на п'ять комітатів, а Славонія — на три.
Королівством правив король-імператор Австро-Угорщини (Kaiser und König) з династії Габсбургів як король Угорщини. Він мав титул «король Хорватії і Славонії». Король призначав бана Хорватії і Славонії.
Королівство підкреслювало свої претензії на Королівство Далмація своєю титульною назвою «триєдине Королівство Хорватії, Славонії і Далмації», яка використовувалася в Транслейтанії, а також мало історичну назву Хорватське Королівство. Далмація була кронландом у складі Цислейтанії. Претензії мали підтримку угорського уряду, за для збільшення впливу угорців у дуалістичній імперії. Унія між двома хорватськими теренами Австро-Угорщини, так і не відбулася Відповідно до статті 53 хорватсько-угорської угоди, яка регулювала політичний статус Хорватії в Угорщині у складі Австро-Угорщини, офіційний титул був «Бан Королівства Далмація, Хорватія і Славонія».
Історія
Королівство Хорватії-Славонії було створено в 1868 році, коли колишні королівства Хорватія і Славонія були об'єднані в одне королівство. Хорватський парламент, не легітимно обраний, підтвердив підпорядкованість Хорватії-Славонії Угорщині в 1868 році з підписанням конституції угорсько-хорватського Союзу за назвою . Це королівство включало частини сучасної Хорватії та Сербії (східну частину Срему).
Після австро-угорської угоди 1867 р. єдиним відкритим питанням у новий державі, був статус Хорватії, яке було вирішено з угорсько-хорватським компромісом 1868 року, коли було досягнуто згоди між парламентом Угорщини, з одного боку, і парламентом Хорватії-Славонії, з іншого боку, спільним прийняттям конституційних спірних питань між ними
Уряд
Автономний уряд або уряд крайовий (хорв. Zemaljska vlada), створений в 1868 в Загребі, до 1914 року володів трьома відомствами:
- Департамент внутрішніх справ (хорв. Odjel za unutarnje poslove);
- Департамент з релігії та освіти (хорв. Odjel za bogoštovlje i nastavu);
- Департамент з питань юстиції (хорв. Odjel za pravosuđe).
У 1914 році був доданий четвертий відділ національної економіки (хорв. Odjel za narodno gospodarstvo).
На чолі автономного уряду в Хорватії-Славонії стояв бан, який був підзвітним перед хорватсько-славонсько-далматинським парламентом
Адміністративний поділ
![image](https://www.wikidata.uk-ua.nina.az/image/aHR0cHM6Ly93d3cud2lraWRhdGEudWstdWEubmluYS5hei9pbWFnZS9hSFIwY0hNNkx5OTFjR3h2WVdRdWQybHJhVzFsWkdsaExtOXlaeTkzYVd0cGNHVmthV0V2WTI5dGJXOXVjeTkwYUhWdFlpODBMelE0TDB0cGJtZGtiMjFmYjJaZlEzSnZZWFJwWVMxVGJHRjJiMjVwWVY5amIzVnVkR2xsY3k1emRtY3ZNamd3Y0hndFMybHVaMlJ2YlY5dlpsOURjbTloZEdsaExWTnNZWFp2Ym1saFgyTnZkVzUwYVdWekxuTjJaeTV3Ym1jPS5wbmc=.png)
У листопаді 1874, за часів правління бана Івана Мажуранича, Хорватія-Славонія була поділена на вісім округів:
- (Загребська жупанія)
- Вараждинська жупанія
- Б'єловарсько-Крижевецька жупанія
- (Вировитицька жупанія)
- (Пожезька жупанія)
- (Сремська жупанія)
- (Ліцько-Крбавська жупанія)
Ліка-Крбава стала округом після включення Хорватської Військової Границі до складу Королівства Хорватії і Славонії в 1881 році. Округи були згодом розділені на 77 районів, які потім були розділені на округи і муніципалітети.
Демографія
Згідно з переписом 1910, загальна чисельність населення 2,621,954, наступних національностей:
Національність
- Хорвати: 1638354 (62,5 %)
- Серби: 644955 (24,6 %)
- Німці: 134078 (5 %)
- Угорці: 105948 (4,1 %)
- Інші: 98619 (+3,8 %)
Релігія
- Римо-католики: 1,877,833
- Православні: 653,184
- Протестанти: 51,707
- Уніати: 17592
Примітки
- Biondich, Mark; Stjepan Radić, the Croat Peasant Party, and the politics of mass mobilization, 1904—1928; University of Toronto Press, 2000 , page 9
- Marcus Tanner, «A nation forged in war», Yale University Press, , page 99
- According to articles 56 and 57 of Nagodba only official language in Croatia is Croatian (Po čl. 56. i 57. Hrvatsko-ugarske nagodbe u Hrvatskoj je u službenoj uporabi samo hrvatski jezik), Dragutin Pavličević, «Povijest Hrvatske», Naklada Pavičić, Zagreb, 2007, , page 273
- 56. In the whole territory of Croatia-Slavonia the Croatian language is the language alike of the Legislature, the Administration and the Judicature. 57. Inside the frontiers of Croatia-Slavonia the Croatian language is prescribed as the official language for the organs of the Joint Government also. http://www.h-net.org/~habsweb/sourcetexts/nagodba2.htm [ 10 лютого 2012 у Wayback Machine.] — online text from , «The Southern Slav Question and the Habsburg Monarchy», London, Constable and Co., 1911, , page 371
- Austro-Hungarian census documents [1] [ 7 липня 2011 у Wayback Machine.]
- Charles Jelavich, South Slav nationalisms — textbooks and Yugoslav Union before 1914; Ohio State University Press, 1990; pp. 171—173
- Jelena Milojković-Djurić, The Eastern question and the voices of reason: Austria-Hungary, Russia, and the Balkan States, 1875—1908; East European Monographs, 2002; pp. 82-83
- Rothschild, Joseph (1974). East Central Europe Between the Two World Wars [ 10 червня 2011 у Wayback Machine.] (3rd ed.). Volume 9. University of Washington Press. p. 155. .
- Biondich 2000, p. 15
- Ivo Goldstein, Nikolina Jovanović; Croatia: a history; C. Hurst & Co. Publishers, 1999
- . Архів оригіналу за 4 червня 2011. Процитовано 4 лютого 2010.
- The Hungaro-Croatian Compromise [Архівовано 29 грудня 2010 у Wayback Machine.](хор.)
- . Архів оригіналу за 30 серпня 2009. Процитовано 4 лютого 2010.
- http://www.h-net.org/~habsweb/sourcetexts/nagodba3.htm [ 4 липня 2008 у Wayback Machine.] The Hungaro-Croatian Compromise of 1868 (The Nagodba), III
- Biondich 2000, p. 11
- Seton-Watson, Hugh (1945). Eastern Europe Between the Wars, 1918—1941 [ 1 жовтня 2013 у Wayback Machine.] (3rd ed.). CUP Archive. p. 434. .
Посилання
- Codex diplomaticus Regni Croatiae, Slavoniae et Dalmatiae, Internet Archive — digital library
- Euratlas Maps [ 7 січня 2010 у Wayback Machine.]
- Erdélyi Magyar Adatbank Map [ 22 лютого 2010 у Wayback Machine.]
- Map
- Ethnic map [ 22 лютого 2010 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет