Слунь (хорв. Slunj) — місто в Хорватії, в Карловацькій жупанії. Населення — 1 776 осіб у самім місті й 6 096 осіб в адміністративному районі із центром у Слуні (2001). 87 % населення — хорвати, 9,4 % — серби.
Слунь хорв. Slunj | |||
---|---|---|---|
— місто — | |||
Місто Слунь Grad Slunj | |||
| |||
Координати: 45°06′ пн. ш. 15°35′ сх. д. / 45.100° пн. ш. 15.583° сх. д. | |||
Країна | Хорватія | ||
Жупанія | Карловацька | ||
Уряд | |||
- Мер | Іван Боговіч | ||
Площа | |||
- Повна | 392,54 км² | ||
Висота над р.м. | 0 м | ||
Населення (2001) | |||
- Усього | 1 776 | ||
Часовий пояс | CET () | ||
- Літній час | CEST () | ||
Поштовий індекс | 47240 | ||
Вебсайт: [1] | |||
Слунь хорв. Slunj | |||
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Слунь |
Загальні відомості
Слунь розташоване в гористому регіоні за 30 кілометрів на північ від національного парку Плитвицькі озера і за 15 км на захід від кордону з Боснією і Герцеговиною. Через місто протікає річка Корана, у межах міста в неї впадає невелика річка Слунчиця (Слушниця). Через Слунь проходить важлива автодорога Карловац — Книн.
Околиці міста дуже мальовничі. Там багато водоспадів на Слунчиці й Корані, що привертають увагу туристів. Відомий австрійський письменник Гайміто фон Додерер в 1963 році випустив у світ роман «Слунські водоспади» (нім. Die Wasserfälle von Slunj). Крім того, відомою визначною пам'яткою міста є стародавні водяні млини, багато з яких побудовано ще у 18 столітті.
Демографія
За переписом 2001 року, налічувалося 6096 мешканців. [2].
- Хорвати: 5305 (87,02 %)
- Серби: 575 (9,43 %)
- Інші: 216 (3,55 %)
Перед тим як Хорватія стала незалежною, сербів було більше. Тоді етнічний склад був таким:
Рік перепису | Загальне населення | Хорвати | Серби | Югослави | інші |
---|---|---|---|---|---|
1991 | 18 962 | 12 091 (63,76 %) | 5540 (29,21 %) | 239 (1,26 %) | 1092 (5,75 %) |
1981 | 21 732 | 13 025 (59,93 %) | 6412 (29,50 %) | 1815 (8,35 %) | 480 (2,20 %) |
1971 | 25 835 | 16 037 (62,07 %) | 9383 (36,31 %) | 206 (0,79 %) | 209 (0,80 %) |
Населення громади за даними перепису 2011 року становило 5 076 осіб. Населення самого поселення становило 1 674 осіб.
Слунь (населення міста)
Динаміка чисельності населення міста:
Слунь (населення громади)
Динаміка чисельності населення громади:
Населені пункти
Крім міста Слунь, до громади також входять:
- Бандино-Село
- Благай
- Буковаць Пер'ясицький
- Црно-Врело
- Цвіянович-Брдо
- Цвітович
- Чамероваць
- Доня Глина
- Доня Висоцька
- Донє Примишлє
- Донє Табориште
- Доній Цероваць
- Доній Фур'ян
- Доній Кремен
- Доній Ладеваць
- Доній Никшич
- Доній Полой
- Доній Поповаць
- Дубраве
- Глинсько Врело
- Горня Глина
- Горня Висоцька
- Горнє Примишлє
- Горнє Таборище
- Горній Цероваць
- Горній Фур'ян
- Горній Кремен
- Горній Ладжеваць
- Горній Никшич
- Горній Поповаць
- Гробник
- Яме
- Кланаць-Пер'ясицький
- Коса
- Косієр-Село
- Кутаня
- Кузма-Пер'ясицька
- Ладжевацько Селище
- Лаповаць
- Лумбарденик
- Малий Вукович
- Мариндолсько Брдо
- Милєваць
- М'єсто Примишлє
- Ново Село
- Павловаць
- Подмелниця
- Полє
- Рабиня
- Растоке
- Салопек-Луке
- Саставак
- Слуньчиця
- Снос
- Спаредняк
- Стоймерич
- Шливняк
- Точак
- Тржич-Примишлянський
- Велюн
- Велюнська Глина
- Велюнський Понораць
- Видекич-Село
- Заполяк
- Зечев-Варош
Історія
Уперше Слунь згадано в 12 столітті під назвою «Словін град» (хорв. Slovin grad). В XV сторіччі тут споруджено фортецю родини Франкопанів. Поряд із нею в той же час заклали францисканський монастир. В 16 столітті Слунь розорила турецька навала, а згодом він став одним із укріплених постів Військового кордону, особливої області, яку Габсбурги створили для захисту від турків. Наприкінці 17 століття Слунь цілковито перебудували, і це планування збереглося до наших днів.
Під час війни за незалежність Хорватії історичному центру міста завдано значного збитку. Відбудовчі роботи тривали кілька років після закінчення війни.
Примітки
- Перепис населення 2011 року (хорв.) . Хорватське бюро статистики.
- (хорв.) . Хорватське бюро статистики. Архів оригіналу за 9 травня 2021.
Посилання
- Офіційний сайт міста
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Slun horv Slunj misto v Horvatiyi v Karlovackij zhupaniyi Naselennya 1 776 osib u samim misti j 6 096 osib v administrativnomu rajoni iz centrom u Sluni 2001 87 naselennya horvati 9 4 serbi Slun horv Slunj misto Misto Slun Grad SlunjVid Slun horv SlunjGerbKoordinati 45 06 pn sh 15 35 sh d 45 100 pn sh 15 583 sh d 45 100 15 583Krayina HorvatiyaZhupaniyaKarlovackaUryad MerIvan BogovichPlosha Povna 392 54 km Visota nad r m 0 m Naselennya 2001 Usogo 1 776Chasovij poyas CET UTC 1 Litnij chas CEST UTC 2 Poshtovij indeks 47240Vebsajt 1 Slun horv SlunjRoztashuvannya mista na mapi HorvatiyiVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu SlunZagalni vidomostiVodospadi na Slunchici Slun roztashovane v goristomu regioni za 30 kilometriv na pivnich vid nacionalnogo parku Plitvicki ozera i za 15 km na zahid vid kordonu z Bosniyeyu i Gercegovinoyu Cherez misto protikaye richka Korana u mezhah mista v neyi vpadaye nevelika richka Slunchicya Slushnicya Cherez Slun prohodit vazhliva avtodoroga Karlovac Knin Okolici mista duzhe malovnichi Tam bagato vodospadiv na Slunchici j Korani sho privertayut uvagu turistiv Vidomij avstrijskij pismennik Gajmito fon Doderer v 1963 roci vipustiv u svit roman Slunski vodospadi nim Die Wasserfalle von Slunj Krim togo vidomoyu viznachnoyu pam yatkoyu mista ye starodavni vodyani mlini bagato z yakih pobudovano she u 18 stolitti DemografiyaZa perepisom 2001 roku nalichuvalosya 6096 meshkanciv 2 Horvati 5305 87 02 Serbi 575 9 43 Inshi 216 3 55 Pered tim yak Horvatiya stala nezalezhnoyu serbiv bulo bilshe Todi etnichnij sklad buv takim Rik perepisu Zagalne naselennya Horvati Serbi Yugoslavi inshi1991 18 962 12 091 63 76 5540 29 21 239 1 26 1092 5 75 1981 21 732 13 025 59 93 6412 29 50 1815 8 35 480 2 20 1971 25 835 16 037 62 07 9383 36 31 206 0 79 209 0 80 Naselennya gromadi za danimi perepisu 2011 roku stanovilo 5 076 osib Naselennya samogo poselennya stanovilo 1 674 osib Slun naselennya mista Dinamika chiselnosti naselennya mista Slun naselennya gromadi Dinamika chiselnosti naselennya gromadi Naseleni punktiKrim mista Slun do gromadi takozh vhodyat Bandino Selo Blagaj Bukovac Per yasickij Crno Vrelo Cviyanovich Brdo Cvitovich Chamerovac Donya Glina Donya Visocka Donye Primishlye Donye Taborishte Donij Cerovac Donij Fur yan Donij Kremen Donij Ladevac Donij Nikshich Donij Poloj Donij Popovac Dubrave Glinsko Vrelo Gornya Glina Gornya Visocka Gornye Primishlye Gornye Taborishe Gornij Cerovac Gornij Fur yan Gornij Kremen Gornij Ladzhevac Gornij Nikshich Gornij Popovac Grobnik Yame Klanac Per yasickij Kosa Kosiyer Selo Kutanya Kuzma Per yasicka Ladzhevacko Selishe Lapovac Lumbardenik Malij Vukovich Marindolsko Brdo Milyevac M yesto Primishlye Novo Selo Pavlovac Podmelnicya Polye Rabinya Rastoke Salopek Luke Sastavak Slunchicya Snos Sparednyak Stojmerich Shlivnyak Tochak Trzhich Primishlyanskij Velyun Velyunska Glina Velyunskij Ponorac Videkich Selo Zapolyak Zechev VaroshIstoriyaRuyini fortu Frankopaniv Upershe Slun zgadano v 12 stolitti pid nazvoyu Slovin grad horv Slovin grad V XV storichchi tut sporudzheno fortecyu rodini Frankopaniv Poryad iz neyu v toj zhe chas zaklali franciskanskij monastir V 16 stolitti Slun rozorila turecka navala a zgodom vin stav odnim iz ukriplenih postiv Vijskovogo kordonu osoblivoyi oblasti yaku Gabsburgi stvorili dlya zahistu vid turkiv Naprikinci 17 stolittya Slun cilkovito perebuduvali i ce planuvannya zbereglosya do nashih dniv Pid chas vijni za nezalezhnist Horvatiyi istorichnomu centru mista zavdano znachnogo zbitku Vidbudovchi roboti trivali kilka rokiv pislya zakinchennya vijni PrimitkiPortal Horvatiya Perepis naselennya 2011 roku horv Horvatske byuro statistiki horv Horvatske byuro statistiki Arhiv originalu za 9 travnya 2021 PosilannyaOficijnij sajt mista