Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Мистецтво Третього Рейху — мистецтво створене та дозволене владою в Німеччини під час правління націонал-соціалістичної партії в період з 1933 по 1945 роки. Ставши диктатором у 1933 році, Адольф Гітлер почав нав'язувати народу свої уподобання у мистецтві. Лише Радянський Союз на чолі з Йосипом Сталіним, де соціалістичний реалізм став обов'язковим стилем так само виражав такий сильний інтерес до врегулювання мистецтва.
У Німеччині зразком повинно було класичне Грецьке та Римське мистецтво, яке Гітлер розглядав як мистецтво, чия зовнішня форма була втіленням внутрішнього расового ідеалу. Крім того, воно повинно було бути одночасно героїчним та романтичним. Нацисти розглядали Веймарський період у мистецтві з відразою. Таке ставлення виникло частково через консервативну естетику, частково через використання мистецтва як пропаганду.
Історична довідка
Початок 20 століття характеризувався вражаючими змінами в художніх стилях. В образотворчому мистецтві такі інноваційні стилі, як кубізм, дадаїзм та сюрреалізм, які послідували за символізмом, постімпресіонізмом та фовізмом, не отримали загального визнання. Більшість людей в Німеччині, не переймались новинками елітарного, аморального і досить часто незрозумілого мистецтва. За останні роки Німеччина стала головним центром авангардного мистецтва. Країна була осередком зародження експресіонізму в живописі та скульптурі, атональних музичних композицій Арнольда Шенберга та створеної під впливом джазу композиції Пауля Гіндеміта та Курта Вайля. Роботи Роберта Віне «Кабінет доктора Калігарі» та Фрітца Ланга «Метрополіс» започаткували експресіонізм у кінематографії.
Мистецькі жанри Третього Рейху
Містична, народна, моральна віра в дух Німеччини, яка несла стародавню мудрість та шляхетність в уособленні трагічної долі, існувала ще задовго до появи нацистів. Таку ідею у своїх творах відзначив Ріхард Вагнер. У своїх роботах добре відомий німецький архітектор Пауль Шультце-Наумбург, який починав свою діяльність ще до початку Першої Світової Війни, звертався до расистських теорій, які засуджували сучасне мистецтво та архітектуру. Такі настрої стали підґрунтям віри Афольфа Гітлера в те, що справжніми джерелами Арійського мистецтва були класична Греція та Середньовіччя.
Націонал-соціалістичне мистецтво має досить схожі риси з радянською пропагандою такого художнього стилю як соціалістичний реалізм. Інколи термін «героїчний реалізм» вживали для позначення обох художніх стилів. Серед відомих митців, схвалених нацистами були: скульптори Йозеф Торак та Арно Брекер, художники Вернер Пайнер, Артур Кампф, Афольф Віссель та Конрад Гоммель. У липні 1937 року через чотири роки після приходу до влади нацистської партії, було влаштовано дві виставки робіт у Мюнхені. Велика німецька художня виставка була створена для того щоб показати схвалені Гітлером твори, які наприклад зображували оголену величну білявку поряд з ідеалізованими солдатами та пейзажами. Наступна виставка, яка розташувалась прямо вздовж дороги, відображала іншу сторону мистецтва Німеччини: сучасного, абстрактного, та непрезентабельного, або як зазначали самі нацисти — «дегенеративного».
За словами Клауса Фішера: якщо коротко — то нацистське мистецтво було колосальним, знеособленим та стереотипним. Люди були позбавлені всілякої індивідуальності тому стали простими символами, що виражають можливі всезагальні істини. Якщо подивитись на архітектуру, мистецтво, або живопис нацистів, може скластися враження що обличчя, форми та кольори нанесені з пропагандистською метою. Все це є стилізованим відображенням моральних цінностей самих нацистів: влада, сила, міць та скандинавська краса.
Живопис
Стилем мистецтва Третього рейху був романтичний реалізм, який засновувався на класичних моделях. Забороняючи сучасні дегенеративні стилі мистецтва, нацисти сприяли поширенню картин виконаних у традиційній манері, що возвеличувала «кров та землю» — цінності расової чистоти, мілітаризму та слухняності. Іншими популярними темами були: люди, що працюють на полях, повернення до благочестя Батьківщини (Любов до Батьківщини), незаперечні чесноти націонал-соціалістичної боротьби, а також звеличення жіночої роботи — народження та виховання дітей, що символізувалось фразою: «діти, кухня, церква».
Загалом, живопис, який вважався дегенеративним мистецтвом, базувався на жанровому живописі. Назви картин приурочувались певній меті, наприклад: «Родюча Земля», «Звільнена земля», «Ті, що стоять на сторожі», «Незважаючи на вітер та погоду», «Благословення Землі» і т. д. Улюбленим художником Гітлера був Афольф Ціглер, тому Гітлер володів цілим рядом його робіт. Картини з пейзажами посідали чільне місце у Великій німецькій художній виставці. Створюючи картини в традиціях німецького романтизму, митці повинні були відтворювати справжні пейзажі, змальовані з середовища життя німців, без жодних релігійних мотивів. Популярними образами також були і селяни, які відображали звичайне життя у гармонії з природою. Таке мистецтво не відтворювало жодної механізації роботи у сільському господарстві. Фермер працював руками, докладаючи зусиль та сили. Жодна з картин у першій виставці не відтворювала життя в умовах міста або індустріалізації, воно було показано лише у двох таких роботах на другій виставці 1938 року.
Нацистська теорія явно відмовилась від «матеріалізму», і тому, незважаючи на реалістичне зображення образів, термін «реалізм» вживали рідко. Художник мав створити ідеальну вічну картину. Образи чоловіків, а більше жінок, були значною мірою піддані стереотипам ідеальної фізичної форми та картин з оголеними фігурами. Це могло бути причиною досить небагатьох антисемітських картин, в той час як роботи: «Для дому» та «Двір», які відображають єврейських спекулянтів одинаків, існують не у великій кількості можливо тому що мистецтво повинно було бути на більш високому рівні. Очевидно картини на політичну тематику були більш поширені, але все ж зустрічалися нечасто. З іншого боку, героїчні образи були достатньо поширеними аби їх коментували критики, які зазначали, що героїчний елемент завжди виділяється. Героїчні сюжети домінують над сентиментальними..
Скульптура
Монументальні можливості скульптури дали поштовх багатому матеріальному вираженню теорій націонал-соціалізму. Велика німецька художня виставка посприяла розвитку культури за рахунок живопису. Як такий, образ оголеного чоловіка був найпоширенішим втіленням ідеального арійця. Завдяки своїй художній майстерності Арно Брекер став улюбленим скульптором Адольфа Гітлера. Ще одним скульптором державного значення був Йозеф Торак, чий монументальний стиль імпонував образу, який Третій Рейх хотів донести світу. Був поширеним образ також і оголених жінок, хоча вони були менш монументальними. У обох випадках, фізична форма ідеального нацистського чоловіка та жінки не мали жодних недоліків.
Музика
Очікувалось, що музика буде тональною і не матиме джазових мотивів, а на фільми та спектаклі ввели цензуру. Музика варіювалася від легкої, яка існувала у вигляді народних пісень, популярних хітів (або так званих шлягерів) та класичною, твори таких прийнятних авторів як Бах, Моцарт, Бетховен, а також Італійська опера.
У 1920-30-хх роках у містах Німеччини були джазові клуби, кабаре та заклади авангардистської музики. В контрасті, людям прийшлась до смаку класична німецька музика, адже націонал-соціалістичний режим змусив всіляко уникати сучасну музику, яка вважалась дегенеративною та єврейською. Надзвичайно славилась музика, в якій згадувалось міфічне героїчне минуле Німеччини таких композиторів, як Йоган Себастьян Бах, Людвіг ван Бетховен та Річард Вагнер. Антон Брукнер також був популярним, адже вважалось що його музика виражала дух часу німецького народу. Твори Арнольда Шоенберга (в тому числі як атональні композиції), Густава Малера, Фелікса Мендельсона та багатьох інших були заборонені бо їх автори були євреями або мали єврейські корені. Пауль Гіндеміт втік з Німеччини, аби не підкорятись нацистській ідеології. Деякі опери Георга Фрідріха Генделя були також заборонені за відверту приязнь в них до євреїв та юдаїзму або за те що для них написані нові лібрето. Німецькими композиторами, музика яких в нацистських період звучала найчастіше були Макс Регер та Ганс Пфітцнер. Ріхард Штраус продовжував були найпопулярнішим сучасним німецьким композитором так як був важливим для німецького режиму. Хоча, навіть його опера під назвою «Мовчазна жінка» була заборонена у 1935 році через її єврейського лібретиста Стефана Цвейга.
До творів закордонних композиторів ставилися толерантно, так ніби вони були у дусі класичної, тональної музики, не створені євреями та не мали відношення до ідеологій, ворожих Третьому Рейху. Нацисти визнали Франца Ліста німцем за походженням, а також сфабрикували генеалогію, за якою Фрідерік Шопен також був німцем і нацистський генерал-губернатор окупованої Польщі навіть мав музей Шопена, зведений у Кракові. Твори російського композитора Петра Чайковського могли б звучали навіть після проведення операції під назвою «Барбаросса». Опери Джоаккіно Россіні, Джузеппе Верді та Джакомо Пучіні звучали досить часто. Найбільш популярними сучасними закордонними композиторами до початку війни булиКлод Дебюсі, Моріс Равель, Ян Сібеліус таІгор Стравінський. Після початку війни твори союзників Німеччини звучали частіше, і серед композиторів були: венгерка — Бела Барток, італієць — Отторіно Респігі, та фін — Ян Сібеліус. Композитори ворожих народів (наприклад Дебюссі, Равель та Стравінський) були заборонені майже повсюди і майже не звучали — хоча були і деякі виключення.
Існували суперечки з приводу використання нацистським режимом творів деяких композиторів, і чи вважався такий композитор нацистом. Такі композитори як Ріхард Штраус, який був першим директором музичного відділу Міністерства Пропаганди, та Карл Орф були об'єктами гострої критики та палкої оборони. Євреям швидко заборонили грати або створювати твори у стилі класичної музики в Німеччині. Такі диригенти як Отто Клемперер, Бруно Вальтер, Ігнац Вагхальтер, Йозеф Кріпі та Курт Зандерлінг втекли з Німеччини. Після захоплення Чехословаччини нацистами Карел Анчерл був занесений в чорний список як єврей і був відправлений до концтабору Терезіенштадт, а потім до Аушвіцу.
Окремі митці націонал-соціалістичної робітничої партії Німеччини
Як зазначав Клаус Фішер, багато німецьких письменників, художників, музикантів та науковців включаючи такі відомі імена як: Вернер Гайзенберг, Отто Ган, Макс Планк, Герхарт Гауптман, Готфрід Бенн, Мартін Хайдегер та багато інших, не тільки залишились у нацистській Німеччині, але й досягли апогею своєї творчості.
У вересні 1944 року Міністерство народної освіти та пропаганди підготували список з 1,041 митців, які вважались особливо важливими для націонал-соціалістичної культури, а тому були звільнені від несення військової служби. Цей документально підтверджений «Список талановитих від бога» пропонує алфавітний покажчик художників, скульпторів, архітекторів та режисерів, які імпонували політично, були цінні для нацистів в плані культури та все ще поживали на території Німеччини в такі пізні роки війни.
Офіційні художники
- Вільгельм Трюбнер (німецький художник 19 століття)
- Конрад Гоммель (1883—1971)
- Вернер Пайнер (1897—1984)
- Адольф Віссель (1894—1973)
- Томас Баумгартнер (1892—1962)
- Вальтер Гоек (1885—1956)
- Пауль Матіас Падуа (1903—1981)
- Іво Залігер (1894—1987)
Офіційні скульптори
- Адольф Ціглер
- Карл Альбікер
- Арно Брекер
- Георг Кольбе
- Фердінанд Ліберман
- Віллі Меллер
- Адольф Вампер
- Йозеф Торак
Музиканти
- Вернер Егк
- Ганс Пфітцнер
- Карл Орф
- Ріхард Штраус
Окремі митці заборонені Третім Рейхом
Заборонені в окупованій Німеччиною Європі та/або в засланні:
Художники
- Макс Бекман
- Оскар Кокошка
- Курт Швіттерс
Скульптор
Музиканти
- Пауль Гіндеміт
- Отто Клемперер
- Арнольд Шоенберг
- Курт Вайль (композитор)
Архітектор
- Вальтер Гропіус (засновник будинку на дереві)
Примітки
- Barron 1991, p.10
- Grosshans 1983, p. 87
- Richard Overy, The Dictators: Hitler's Germany, Stalin's Russia, p. 335.
- Adam 1992, p. 29
- Adam 1992, pp. 23-24
- Adam 1992, pp. 29-32.
- Fischer 1997, p.368
- Adam 1992, p. 110
- Adam 1992, p. 130
- Adam 1992, p. 132
- Adam 1992, p. 133
- Adam 1992, p. 134
- [en], The 12-Year Reich, p. 427,
- Adam 1992, p. 138
- Adam 1992, p. 150
- Susan Sontag", Fascinating Fascism [ 23 грудня 2014 у Wayback Machine.]"
- Adam 1992, p. 172
- The Greater German Art Exhibitions [ 31 січня 2010 у Wayback Machine.]
- Adam 1992, p. 177
- Adam 1992, p. 178
- . Архів оригіналу за 11 лютого 2012. Процитовано 20 травня 2017.
- «Art: Bigger Than Life [ 24 червня 2013 у Wayback Machine.]»
- Adam 1992, p. 188
- Fischer 1997, p.371
- Eyerman & Jamison 1998
- Levi 1994
- Levi 1994, page 217.
- Levi, page 217.
- Potter 1992
- Kater 1999
- Kater 2000
- Fischer 1997, pp.374-375
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Mistectvo Tretogo Rejhu mistectvo stvorene ta dozvolene vladoyu v Nimechchini pid chas pravlinnya nacional socialistichnoyi partiyi v period z 1933 po 1945 roki Stavshi diktatorom u 1933 roci Adolf Gitler pochav nav yazuvati narodu svoyi upodobannya u mistectvi Lishe Radyanskij Soyuz na choli z Josipom Stalinim de socialistichnij realizm stav obov yazkovim stilem tak samo virazhav takij silnij interes do vregulyuvannya mistectva U Nimechchini zrazkom povinno bulo klasichne Grecke ta Rimske mistectvo yake Gitler rozglyadav yak mistectvo chiya zovnishnya forma bula vtilennyam vnutrishnogo rasovogo idealu Krim togo vono povinno bulo buti odnochasno geroyichnim ta romantichnim Nacisti rozglyadali Vejmarskij period u mistectvi z vidrazoyu Take stavlennya viniklo chastkovo cherez konservativnu estetiku chastkovo cherez vikoristannya mistectva yak propagandu Istorichna dovidkaPochatok 20 stolittya harakterizuvavsya vrazhayuchimi zminami v hudozhnih stilyah V obrazotvorchomu mistectvi taki innovacijni stili yak kubizm dadayizm ta syurrealizm yaki posliduvali za simvolizmom postimpresionizmom ta fovizmom ne otrimali zagalnogo viznannya Bilshist lyudej v Nimechchini ne perejmalis novinkami elitarnogo amoralnogo i dosit chasto nezrozumilogo mistectva Za ostanni roki Nimechchina stala golovnim centrom avangardnogo mistectva Krayina bula oseredkom zarodzhennya ekspresionizmu v zhivopisi ta skulpturi atonalnih muzichnih kompozicij Arnolda Shenberga ta stvorenoyi pid vplivom dzhazu kompoziciyi Paulya Gindemita ta Kurta Vajlya Roboti Roberta Vine Kabinet doktora Kaligari ta Fritca Langa Metropolis zapochatkuvali ekspresionizm u kinematografiyi Jozef Gebbels iz kinorezhiserkoyu Leni Rifenshtal 1937 rikMistecki zhanri Tretogo RejhuMistichna narodna moralna vira v duh Nimechchini yaka nesla starodavnyu mudrist ta shlyahetnist v uosoblenni tragichnoyi doli isnuvala she zadovgo do poyavi nacistiv Taku ideyu u svoyih tvorah vidznachiv Rihard Vagner U svoyih robotah dobre vidomij nimeckij arhitektor Paul Shultce Naumburg yakij pochinav svoyu diyalnist she do pochatku Pershoyi Svitovoyi Vijni zvertavsya do rasistskih teorij yaki zasudzhuvali suchasne mistectvo ta arhitekturu Taki nastroyi stali pidgruntyam viri Afolfa Gitlera v te sho spravzhnimi dzherelami Arijskogo mistectva buli klasichna Greciya ta Serednovichchya Nacional socialistichne mistectvo maye dosit shozhi risi z radyanskoyu propagandoyu takogo hudozhnogo stilyu yak socialistichnij realizm Inkoli termin geroyichnij realizm vzhivali dlya poznachennya oboh hudozhnih stiliv Sered vidomih mitciv shvalenih nacistami buli skulptori Jozef Torak ta Arno Breker hudozhniki Verner Pajner Artur Kampf Afolf Vissel ta Konrad Gommel U lipni 1937 roku cherez chotiri roki pislya prihodu do vladi nacistskoyi partiyi bulo vlashtovano dvi vistavki robit u Myunheni Velika nimecka hudozhnya vistavka bula stvorena dlya togo shob pokazati shvaleni Gitlerom tvori yaki napriklad zobrazhuvali ogolenu velichnu bilyavku poryad z idealizovanimi soldatami ta pejzazhami Nastupna vistavka yaka roztashuvalas pryamo vzdovzh dorogi vidobrazhala inshu storonu mistectva Nimechchini suchasnogo abstraktnogo ta neprezentabelnogo abo yak zaznachali sami nacisti degenerativnogo Za slovami Klausa Fishera yaksho korotko to nacistske mistectvo bulo kolosalnim zneosoblenim ta stereotipnim Lyudi buli pozbavleni vsilyakoyi individualnosti tomu stali prostimi simvolami sho virazhayut mozhlivi vsezagalni istini Yaksho podivitis na arhitekturu mistectvo abo zhivopis nacistiv mozhe sklastisya vrazhennya sho oblichchya formi ta kolori naneseni z propagandistskoyu metoyu Vse ce ye stilizovanim vidobrazhennyam moralnih cinnostej samih nacistiv vlada sila mic ta skandinavska krasa Zhivopis Svyatij Yurij v obrazi nacista peremagaye drakona forzac knigi pro geraldiku Vodyani liliyi nacistskogo hudozhnika Lyudviga Detmana zanesenogo do Spisku talanovitih vid Boga Stilem mistectva Tretogo rejhu buv romantichnij realizm yakij zasnovuvavsya na klasichnih modelyah Zaboronyayuchi suchasni degenerativni stili mistectva nacisti spriyali poshirennyu kartin vikonanih u tradicijnij maneri sho vozvelichuvala krov ta zemlyu cinnosti rasovoyi chistoti militarizmu ta sluhnyanosti Inshimi populyarnimi temami buli lyudi sho pracyuyut na polyah povernennya do blagochestya Batkivshini Lyubov do Batkivshini nezaperechni chesnoti nacional socialistichnoyi borotbi a takozh zvelichennya zhinochoyi roboti narodzhennya ta vihovannya ditej sho simvolizuvalos frazoyu diti kuhnya cerkva Zagalom zhivopis yakij vvazhavsya degenerativnim mistectvom bazuvavsya na zhanrovomu zhivopisi Nazvi kartin priurochuvalis pevnij meti napriklad Rodyucha Zemlya Zvilnena zemlya Ti sho stoyat na storozhi Nezvazhayuchi na viter ta pogodu Blagoslovennya Zemli i t d Ulyublenim hudozhnikom Gitlera buv Afolf Cigler tomu Gitler volodiv cilim ryadom jogo robit Kartini z pejzazhami posidali chilne misce u Velikij nimeckij hudozhnij vistavci Stvoryuyuchi kartini v tradiciyah nimeckogo romantizmu mitci povinni buli vidtvoryuvati spravzhni pejzazhi zmalovani z seredovisha zhittya nimciv bez zhodnih religijnih motiviv Populyarnimi obrazami takozh buli i selyani yaki vidobrazhali zvichajne zhittya u garmoniyi z prirodoyu Take mistectvo ne vidtvoryuvalo zhodnoyi mehanizaciyi roboti u silskomu gospodarstvi Fermer pracyuvav rukami dokladayuchi zusil ta sili Zhodna z kartin u pershij vistavci ne vidtvoryuvala zhittya v umovah mista abo industrializaciyi vono bulo pokazano lishe u dvoh takih robotah na drugij vistavci 1938 roku Nacistska teoriya yavno vidmovilas vid materializmu i tomu nezvazhayuchi na realistichne zobrazhennya obraziv termin realizm vzhivali ridko Hudozhnik mav stvoriti idealnu vichnu kartinu Obrazi cholovikiv a bilshe zhinok buli znachnoyu miroyu piddani stereotipam idealnoyi fizichnoyi formi ta kartin z ogolenimi figurami Ce moglo buti prichinoyu dosit nebagatoh antisemitskih kartin v toj chas yak roboti Dlya domu ta Dvir yaki vidobrazhayut yevrejskih spekulyantiv odinakiv isnuyut ne u velikij kilkosti mozhlivo tomu sho mistectvo povinno bulo buti na bilsh visokomu rivni Ochevidno kartini na politichnu tematiku buli bilsh poshireni ale vse zh zustrichalisya nechasto Z inshogo boku geroyichni obrazi buli dostatno poshirenimi abi yih komentuvali kritiki yaki zaznachali sho geroyichnij element zavzhdi vidilyayetsya Geroyichni syuzheti dominuyut nad sentimentalnimi Skulptura Arno Breker stvoryuye byust Alberta Shpeyera ministra z ozbroyennya Rejhu Monumentalni mozhlivosti skulpturi dali poshtovh bagatomu materialnomu virazhennyu teorij nacional socializmu Velika nimecka hudozhnya vistavka pospriyala rozvitku kulturi za rahunok zhivopisu Yak takij obraz ogolenogo cholovika buv najposhirenishim vtilennyam idealnogo arijcya Zavdyaki svoyij hudozhnij majsternosti Arno Breker stav ulyublenim skulptorom Adolfa Gitlera She odnim skulptorom derzhavnogo znachennya buv Jozef Torak chij monumentalnij stil imponuvav obrazu yakij Tretij Rejh hotiv donesti svitu Buv poshirenim obraz takozh i ogolenih zhinok hocha voni buli mensh monumentalnimi U oboh vipadkah fizichna forma idealnogo nacistskogo cholovika ta zhinki ne mali zhodnih nedolikiv Muzika Ochikuvalos sho muzika bude tonalnoyu i ne matime dzhazovih motiviv a na filmi ta spektakli vveli cenzuru Muzika variyuvalasya vid legkoyi yaka isnuvala u viglyadi narodnih pisen populyarnih hitiv abo tak zvanih shlyageriv ta klasichnoyu tvori takih prijnyatnih avtoriv yak Bah Mocart Bethoven a takozh Italijska opera U 1920 30 hh rokah u mistah Nimechchini buli dzhazovi klubi kabare ta zakladi avangardistskoyi muziki V kontrasti lyudyam prijshlas do smaku klasichna nimecka muzika adzhe nacional socialistichnij rezhim zmusiv vsilyako unikati suchasnu muziku yaka vvazhalas degenerativnoyu ta yevrejskoyu Nadzvichajno slavilas muzika v yakij zgaduvalos mifichne geroyichne minule Nimechchini takih kompozitoriv yak Jogan Sebastyan Bah Lyudvig van Bethoven ta Richard Vagner Anton Brukner takozh buv populyarnim adzhe vvazhalos sho jogo muzika virazhala duh chasu nimeckogo narodu Tvori Arnolda Shoenberga v tomu chisli yak atonalni kompoziciyi Gustava Malera Feliksa Mendelsona ta bagatoh inshih buli zaboroneni bo yih avtori buli yevreyami abo mali yevrejski koreni Paul Gindemit vtik z Nimechchini abi ne pidkoryatis nacistskij ideologiyi Deyaki operi Georga Fridriha Gendelya buli takozh zaboroneni za vidvertu priyazn v nih do yevreyiv ta yudayizmu abo za te sho dlya nih napisani novi libreto Nimeckimi kompozitorami muzika yakih v nacistskih period zvuchala najchastishe buli Maks Reger ta Gans Pfitcner Rihard Shtraus prodovzhuvav buli najpopulyarnishim suchasnim nimeckim kompozitorom tak yak buv vazhlivim dlya nimeckogo rezhimu Hocha navit jogo opera pid nazvoyu Movchazna zhinka bula zaboronena u 1935 roci cherez yiyi yevrejskogo libretista Stefana Cvejga Do tvoriv zakordonnih kompozitoriv stavilisya tolerantno tak nibi voni buli u dusi klasichnoyi tonalnoyi muziki ne stvoreni yevreyami ta ne mali vidnoshennya do ideologij vorozhih Tretomu Rejhu Nacisti viznali Franca Lista nimcem za pohodzhennyam a takozh sfabrikuvali genealogiyu za yakoyu Friderik Shopen takozh buv nimcem i nacistskij general gubernator okupovanoyi Polshi navit mav muzej Shopena zvedenij u Krakovi Tvori rosijskogo kompozitora Petra Chajkovskogo mogli b zvuchali navit pislya provedennya operaciyi pid nazvoyu Barbarossa Operi Dzhoakkino Rossini Dzhuzeppe Verdi ta Dzhakomo Puchini zvuchali dosit chasto Najbilsh populyarnimi suchasnimi zakordonnimi kompozitorami do pochatku vijni buliKlod Debyusi Moris Ravel Yan Sibelius taIgor Stravinskij Pislya pochatku vijni tvori soyuznikiv Nimechchini zvuchali chastishe i sered kompozitoriv buli vengerka Bela Bartok italiyec Ottorino Respigi ta fin Yan Sibelius Kompozitori vorozhih narodiv napriklad Debyussi Ravel ta Stravinskij buli zaboroneni majzhe povsyudi i majzhe ne zvuchali hocha buli i deyaki viklyuchennya Isnuvali superechki z privodu vikoristannya nacistskim rezhimom tvoriv deyakih kompozitoriv i chi vvazhavsya takij kompozitor nacistom Taki kompozitori yak Rihard Shtraus yakij buv pershim direktorom muzichnogo viddilu Ministerstva Propagandi ta Karl Orf buli ob yektami gostroyi kritiki ta palkoyi oboroni Yevreyam shvidko zaboronili grati abo stvoryuvati tvori u stili klasichnoyi muziki v Nimechchini Taki dirigenti yak Otto Klemperer Bruno Valter Ignac Vaghalter Jozef Kripi ta Kurt Zanderling vtekli z Nimechchini Pislya zahoplennya Chehoslovachchini nacistami Karel Ancherl buv zanesenij v chornij spisok yak yevrej i buv vidpravlenij do konctaboru Terezienshtadt a potim do Aushvicu Okremi mitci nacional socialistichnoyi robitnichoyi partiyi NimechchiniYak zaznachav Klaus Fisher bagato nimeckih pismennikiv hudozhnikiv muzikantiv ta naukovciv vklyuchayuchi taki vidomi imena yak Verner Gajzenberg Otto Gan Maks Plank Gerhart Gauptman Gotfrid Benn Martin Hajdeger ta bagato inshih ne tilki zalishilis u nacistskij Nimechchini ale j dosyagli apogeyu svoyeyi tvorchosti U veresni 1944 roku Ministerstvo narodnoyi osviti ta propagandi pidgotuvali spisok z 1 041 mitciv yaki vvazhalis osoblivo vazhlivimi dlya nacional socialistichnoyi kulturi a tomu buli zvilneni vid nesennya vijskovoyi sluzhbi Cej dokumentalno pidtverdzhenij Spisok talanovitih vid boga proponuye alfavitnij pokazhchik hudozhnikiv skulptoriv arhitektoriv ta rezhiseriv yaki imponuvali politichno buli cinni dlya nacistiv v plani kulturi ta vse she pozhivali na teritoriyi Nimechchini v taki pizni roki vijni Oficijni hudozhniki Vilgelm Tryubner nimeckij hudozhnik 19 stolittya Konrad Gommel 1883 1971 Verner Pajner 1897 1984 Adolf Vissel 1894 1973 Tomas Baumgartner 1892 1962 Valter Goek 1885 1956 Paul Matias Padua 1903 1981 Ivo Zaliger 1894 1987 Oficijni skulptori Adolf Cigler Karl Albiker Arno Breker Georg Kolbe Ferdinand Liberman Villi Meller Adolf Vamper Jozef Torak Muzikanti Verner Egk Gans Pfitcner Karl Orf Rihard ShtrausOkremi mitci zaboroneni Tretim RejhomZaboroneni v okupovanij Nimechchinoyu Yevropi ta abo v zaslanni Hudozhniki Maks Bekman Oskar Kokoshka Kurt Shvitters Skulptor Ernst Barlah Muzikanti Paul Gindemit Otto Klemperer Arnold Shoenberg Kurt Vajl kompozitor Arhitektor Valter Gropius zasnovnik budinku na derevi PrimitkiBarron 1991 p 10 Grosshans 1983 p 87 Richard Overy The Dictators Hitler s Germany Stalin s Russia p 335 Adam 1992 p 29 Adam 1992 pp 23 24 Adam 1992 pp 29 32 Fischer 1997 p 368 Adam 1992 p 110 Adam 1992 p 130 Adam 1992 p 132 Adam 1992 p 133 Adam 1992 p 134 en The 12 Year Reich p 427 ISBN 0 03 076435 1 Adam 1992 p 138 Adam 1992 p 150 Susan Sontag Fascinating Fascism 23 grudnya 2014 u Wayback Machine Adam 1992 p 172 The Greater German Art Exhibitions 31 sichnya 2010 u Wayback Machine Adam 1992 p 177 Adam 1992 p 178 Arhiv originalu za 11 lyutogo 2012 Procitovano 20 travnya 2017 Art Bigger Than Life 24 chervnya 2013 u Wayback Machine Adam 1992 p 188 Fischer 1997 p 371 Eyerman amp Jamison 1998 Levi 1994 Levi 1994 page 217 Levi page 217 Potter 1992 Kater 1999 Kater 2000 Fischer 1997 pp 374 375