«Лейлі́ і Меджну́н» (азерб. Leyli və Məcnun, لیلی و مجنون) — ліро-епічна поема поета XVI століття Мухаммеда Фізулі, що оповідає про кохання юнака Гейса, прозваного «Меджнуном» («Божевільний») до красуні Лейлі. Написана 1536 року азербайджанською мовою. Ця поема вважається вершиною творчості Фізулі. Вона складається з 3096 бейтів і присвячена османському правителю Багдада Увейс-паші. За мотивами поеми 1907 року Узеїр Гаджибеков написав першу азербайджанську оперу «Лейлі і Меджнун».
Лейлі і Меджнун | ||||
---|---|---|---|---|
азерб. Leyli və Məcnun | ||||
Жанр | Маснаві | |||
Автор | Фізулі | |||
Мова | азербайджанська | |||
| ||||
Цей твір у Вікісховищі | ||||
Аналіз твору
Фізулі створив поему, тісно пов'язану з азербайджанською усно-поетичною творчістю, продовжуючи і оновлюючи традиції попередників, особливо класика перської поезії Нізамі Гянджеві, що першим написав 1188 році поему «Лейлі і Меджнун» на основі давньої арабської легенди. Однак, на відміну від Нізамі, Фізулі вставив у поему ліричні вірші (22 газелі, 2 морабби, і 2 монаджати), які гармонійно вписуються в оповідь, і разом з тим залишаються самостійними.
Герой поеми — поет Меджнун (Гейс) шукає сенс і щастя свого життя в романтичному коханні. Однак феодально-релігійні традиції і звичаї ворожі його ідеалам. В очах оточення він — «меджнун» (тобто одержимий). Його любов до прекрасної Лейлі суворо засуджує суспільне коло, до якого він належить. Це одне з джерел трагічного конфлікту. Незважаючи на те, що в кінці поеми посилюються містичні мотиви, Фізулі показав у ній істинно людську любов.
В зберігається 12 списків рукописів поеми «Лейлі та Меджнун»
Сюжет
Фізулі починає оповідь з молитви до Бога (Ilahi). Лейлу він називає втіленням істини (həqiqət), яка прикрашає сяйвом своєї краси, а Меджнун названий заблукалим у пустелі невідання. В рубаях Фізулі називає Бога джерелом любові (eşq), міцність якої подібна до ланцюгів (zəncir). Світ (Dünya) названий «завісою» (niqab) Бога, який зберігає 7 троянд і 10 квітників (gülüstan). Фізулі згадує, що навіть сам час (zəman) і наш розум (əql) створені Аллахом. Він закликає дотримуватись шаріату Пророка і не захоплюватися ні багатством, ні вином, ні гашишем. Далі Фізулі возвеличує Пророка, який наяву бачив Джібріла (Cibril) і здіймався на небеса на Бураці (Büraq). Відзначаючи тягар життя, він проте визнає, що вино і заступництво земних владик здатні полегшити існування поета. Як приклад Фізулі посилається на Абу-Нуваса, Навої і Нізамі. Чимало рядків він адресує виночерпцю (saqi), аби той налив йому вина.
Після тривалого вступу, Фізулі вирішує розповісти історію кохання Лейлі і Меджуна. Свою розповідь він починає з того, як у сім'ї арабського шейха з Неджда народився хлопчик на ім'я Гейс (Qeys). У школі хлопчик закохався (məhəbbət) в красуню (gözəl) Лейлу, яка причарувала його своїми очима, бровами і волоссям, а також червоними немов троянда губами і самшитовим станом. Гейса Фізулі також змальовує привабливим (şirin) і порівнює з кипарисом, його очі й брови з квіткою нарциса, а дихання — з запахом троянд. З часом закоханість переросла в сильне кохання (eşq), яке затьмарило розум і Гейс став бранцем (əsir) свого почуття. Однак мати дівчини побоюється безчестя і ганьби, до яких може призвести ця любов. Тому Лейла змушена залишити школу і в самоті сумувати про свою розлуку (cüdalıq). В сумі (dərd), картаючи свою долю (fələk), перебуває і Гейс, якого навколишні стали називати Меджнуном (одержимим). Після короткої випадкової зустрічі з коханою, Меджнун прощається з друзями і вирушає в пустелю. В своєму останньому вірші він протиставляє розум (əql) і любов (eşq): «Я, побачивши простір любові, сходжу з розумного шляху».
Засмучений батько Меджнуна відшукує свого сина в пустелі і спонукає повернутися додому. Він намагається закликати його до волі (azad) від рабської пристрасті і навіть читає вірш проти любові, називаючи її «недугою душі» (afəti-can). Бачачи непохитність Меджнуна, його батько наважується на сватання до батька Лейлі, але той відмовляється видати дочку за божевільного. Батько Меджнуна безуспішно шукає ліки від божевілля свого сина. Нарешті йому радять здійснити хадж і зцілитися біля чорного каменя (qara daş). Однак і це не допомагає. Деяку втіху Меджнун знаходить у горах. Потім він, перейнявшись співчуттям, звільняє з сітей газель (qəzal) і голубку (kəbutər). Тим часом Лейлу сватає завидний наречений Ібн Салам. Меджнуна в пустелі знаходить Ноуфал (Növfəl) і вербує в свій загін, обіцяючи знову з'єднати його з Лейлою. Загін румійського тюрка Ноуфала нападає на плем'я Лейлі, однак Меджнун страждає від загибелі родичів своєї коханої і не бажає перемоги будь-якою ціною. Ноуфал перемагає, однак батько Лейлі наполягає на священності уз шлюбу з Ібн Саламом. Меджнун у пустелі стає аскетом і починає розуміти тлінність навколишнього світу. Однак за його молитвами Ібн Салам чахне і Лейлі стає вдовою. Лейлі верхи на верблюдиці вирушає на пошуки Меджнуна, але той не прагне відновити стосунки з колишньою коханою, оскільки він досяг «досконалого стану» (vücudi-kamil). У відчаї Лейлі захворює і вмирає. Дізнавшись про її смерть, приходить на її могилу і також вмирає Меджнун. Фізулі оповідає, що їхній друг Зейд (Zeyd) уві сні бачить закохану пару в раю.
Світ Лейлі і Меджнуна
Фізулі в своїй поемі дає докладний опис навколишньої природи. З ландшафтів переважає пустеля (səhra).
- З фауни згадані метелик (pərvanə), соловей (bülbül), голуб (kəbutər), газель (qəzal), олень (gəvəzn), вовк (gürg), лисиця (rubah), лев (arslan, şir), тигр (pələng) і леопард (qaplan).
- З рослин: троянда (gül), мак/тюльпан (lalə), нарцис (nərgis), самшит (şümşad) і кипарис (sərv)
- З країн: Рум (Rum), Сирія (Şam), Неджд (Nəcd), Хіджаз (Hicaz), Хорасан (Xorasan).
- З планет: Зухра, Юпітер (Müştəri, Bərcis), Утарид (Ütarid), Бахрам (Bəhram) і Сатурн (Keyvan).
- З сузір'їв: Овен (Həməl), Скорпіон (Əqrəb) і Плеяди (Sürəyya).
- З народів: тюрки (тürk) і араби (ərəb).
Галерея
- «Меджнун з ланню», мініатюра до поеми
- Пам'ятна монета Азербайджану з зображенням Меджнуна, випущена на честь 500-річчя Фізулі
Видання
- Ed. N. H. Onan as Leylâ vü Mecnûn, Istanbul, 1935
- Физули, Лейли и Меджнун, пер. с азерб. . Вступ. статья Р. Алиева, М., 1958 (рос.)
- tr. S. Huri as Leyla and Mejnûn by Fuzûlî, London, 1970
- Ed. H. Ayan, Istanbul, 1981
- M.Füzuli «Leyli və Məcnun» poeması. Bakı-Maarif, 1991(азерб.)
- Ed. M. Doğan, Istanbul, 1996
- Мухаммед Физули. Произведения = Məhəmməd Füzuli. Əsərləri. — Б. : Azərbaycan, 1996. — Т. II.(азерб.)
- Мухаммед Физули. Произведения = Məhəmməd Füzuli. Əsərləri / Под ред. Т. Керимли. — Б. : Şərq-Qərb, 2005. — Т. II. — 336 с. — .(азерб.)
Примітки
- . Архів оригіналу за 22 січня 2012. Процитовано 25 квітня 2020.
- Peter Rollberg. The modern encyclopedia of Russian and Soviet literature (including Non-Russian and Emigre literatures) / Edited by Harry B. Weber. — Academic International Press, 1987. — Т. 8. — С. 77.
-
Fuzuli was the author of some fifteen works, the most important of which are, in Turkic: A Divan, Hashish and Wine (Beng u Bade), Leila and Mejnun (Leila ve Mecnun), The Garden of the Blessed (Hadikat al-suada), and The Book of Complaints (Sikayetname); in Arabic: A Divan; and in Persian: A Divan.
- [en]. Azerbaijan: A Quest for Identity. — Palgrave Macmillan, 2000. — С. 85. — 256 с. — .(англ.)
Nevertheless, Fizuli has left us one of the finest divans in Azeri literature (he wrote with equal ease in Azeri, Arabic and Persian), as well as the oldest preserved piece of prose in Azeri, The Book of Plants, a contemplative poem The Rise of Religion and an epic (the first to be written in Azeri) that told the tale of Leyla and Majnun.
- Лейли и Меджнун [ 25 лютого 2020 у Wayback Machine.] — стаття з Короткої літературної енциклопедії
- Colin P. Mitchell. ṬAHMĀSP I : ( )[англ.] // Encyclopædia Iranica. — 15 июля 2009.
- Лейли и меджнун // Большой Энциклопедический словарь : ( )[рос.]. — 2000.
- Дмитриева Л. В. Исторические и поэтические тюркоязычные рукописи и их творцы (по материалам собрания Института востоковедения Академии наук СССР) // Советская тюркология. — 1982. — № 5. — С. 73.
- Füzuli, M. Əsərləri [ 1 жовтня 2020 у Wayback Machine.] / Под ред. Т. Керимли. — Б. Şərq-Qərb, 2005. C.31
- Füzuli, M. Əsərləri [ 1 жовтня 2020 у Wayback Machine.] / Под ред. Т. Керимли. — Б. Şərq-Qərb, 2005. C.76
- Füzuli, M. Əsərləri [ 1 жовтня 2020 у Wayback Machine.] / Под ред. Т. Керимли. — Б. Şərq-Qərb, 2005. C.123
- Füzuli, M. Əsərləri [ 1 жовтня 2020 у Wayback Machine.] / Под ред. Т. Керимли. — Б. Şərq-Qərb, 2005. C.202
- пор. [ru] и Інсан Каміль
Посилання
- Анар. Печаль поэта. Перевод с азербайджанского — В. Гасанова. — Москва : «Известия», 1989.
- Лейлі і Меджнун [ 29 червня 2020 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Lejli i Medzhnu n azerb Leyli ve Mecnun لیلی و مجنون liro epichna poema poeta XVI stolittya Muhammeda Fizuli sho opovidaye pro kohannya yunaka Gejsa prozvanogo Medzhnunom Bozhevilnij do krasuni Lejli Napisana 1536 roku azerbajdzhanskoyu movoyu Cya poema vvazhayetsya vershinoyu tvorchosti Fizuli Vona skladayetsya z 3096 bejtiv i prisvyachena osmanskomu pravitelyu Bagdada Uvejs pashi Za motivami poemi 1907 roku Uzeyir Gadzhibekov napisav pershu azerbajdzhansku operu Lejli i Medzhnun Lejli i Medzhnunazerb Leyli ve MecnunZhanrMasnaviAvtorFizuliMovaazerbajdzhanska Cej tvir u VikishovishiAnaliz tvoruFizuli stvoriv poemu tisno pov yazanu z azerbajdzhanskoyu usno poetichnoyu tvorchistyu prodovzhuyuchi i onovlyuyuchi tradiciyi poperednikiv osoblivo klasika perskoyi poeziyi Nizami Gyandzhevi sho pershim napisav 1188 roci poemu Lejli i Medzhnun na osnovi davnoyi arabskoyi legendi Odnak na vidminu vid Nizami Fizuli vstaviv u poemu lirichni virshi 22 gazeli 2 morabbi i 2 monadzhati yaki garmonijno vpisuyutsya v opovid i razom z tim zalishayutsya samostijnimi Geroj poemi poet Medzhnun Gejs shukaye sens i shastya svogo zhittya v romantichnomu kohanni Odnak feodalno religijni tradiciyi i zvichayi vorozhi jogo idealam V ochah otochennya vin medzhnun tobto oderzhimij Jogo lyubov do prekrasnoyi Lejli suvoro zasudzhuye suspilne kolo do yakogo vin nalezhit Ce odne z dzherel tragichnogo konfliktu Nezvazhayuchi na te sho v kinci poemi posilyuyutsya mistichni motivi Fizuli pokazav u nij istinno lyudsku lyubov V zberigayetsya 12 spiskiv rukopisiv poemi Lejli ta Medzhnun SyuzhetFizuli pochinaye opovid z molitvi do Boga Ilahi Lejlu vin nazivaye vtilennyam istini heqiqet yaka prikrashaye syajvom svoyeyi krasi a Medzhnun nazvanij zablukalim u pusteli nevidannya V rubayah Fizuli nazivaye Boga dzherelom lyubovi esq micnist yakoyi podibna do lancyugiv zencir Svit Dunya nazvanij zavisoyu niqab Boga yakij zberigaye 7 troyand i 10 kvitnikiv gulustan Fizuli zgaduye sho navit sam chas zeman i nash rozum eql stvoreni Allahom Vin zaklikaye dotrimuvatis shariatu Proroka i ne zahoplyuvatisya ni bagatstvom ni vinom ni gashishem Dali Fizuli vozvelichuye Proroka yakij nayavu bachiv Dzhibrila Cibril i zdijmavsya na nebesa na Buraci Buraq Vidznachayuchi tyagar zhittya vin prote viznaye sho vino i zastupnictvo zemnih vladik zdatni polegshiti isnuvannya poeta Yak priklad Fizuli posilayetsya na Abu Nuvasa Navoyi i Nizami Chimalo ryadkiv vin adresuye vinocherpcyu saqi abi toj naliv jomu vina Pislya trivalogo vstupu Fizuli virishuye rozpovisti istoriyu kohannya Lejli i Medzhuna Svoyu rozpovid vin pochinaye z togo yak u sim yi arabskogo shejha z Nedzhda narodivsya hlopchik na im ya Gejs Qeys U shkoli hlopchik zakohavsya mehebbet v krasunyu gozel Lejlu yaka pricharuvala jogo svoyimi ochima brovami i volossyam a takozh chervonimi nemov troyanda gubami i samshitovim stanom Gejsa Fizuli takozh zmalovuye privablivim sirin i porivnyuye z kiparisom jogo ochi j brovi z kvitkoyu narcisa a dihannya z zapahom troyand Z chasom zakohanist pererosla v silne kohannya esq yake zatmarilo rozum i Gejs stav brancem esir svogo pochuttya Odnak mati divchini poboyuyetsya bezchestya i ganbi do yakih mozhe prizvesti cya lyubov Tomu Lejla zmushena zalishiti shkolu i v samoti sumuvati pro svoyu rozluku cudaliq V sumi derd kartayuchi svoyu dolyu felek perebuvaye i Gejs yakogo navkolishni stali nazivati Medzhnunom oderzhimim Pislya korotkoyi vipadkovoyi zustrichi z kohanoyu Medzhnun proshayetsya z druzyami i virushaye v pustelyu V svoyemu ostannomu virshi vin protistavlyaye rozum eql i lyubov esq Ya pobachivshi prostir lyubovi shodzhu z rozumnogo shlyahu Zasmuchenij batko Medzhnuna vidshukuye svogo sina v pusteli i sponukaye povernutisya dodomu Vin namagayetsya zaklikati jogo do voli azad vid rabskoyi pristrasti i navit chitaye virsh proti lyubovi nazivayuchi yiyi nedugoyu dushi afeti can Bachachi nepohitnist Medzhnuna jogo batko navazhuyetsya na svatannya do batka Lejli ale toj vidmovlyayetsya vidati dochku za bozhevilnogo Batko Medzhnuna bezuspishno shukaye liki vid bozhevillya svogo sina Nareshti jomu radyat zdijsniti hadzh i zcilitisya bilya chornogo kamenya qara das Odnak i ce ne dopomagaye Deyaku vtihu Medzhnun znahodit u gorah Potim vin perejnyavshis spivchuttyam zvilnyaye z sitej gazel qezal i golubku kebuter Tim chasom Lejlu svataye zavidnij narechenij Ibn Salam Medzhnuna v pusteli znahodit Noufal Novfel i verbuye v svij zagin obicyayuchi znovu z yednati jogo z Lejloyu Zagin rumijskogo tyurka Noufala napadaye na plem ya Lejli odnak Medzhnun strazhdaye vid zagibeli rodichiv svoyeyi kohanoyi i ne bazhaye peremogi bud yakoyu cinoyu Noufal peremagaye odnak batko Lejli napolyagaye na svyashennosti uz shlyubu z Ibn Salamom Medzhnun u pusteli staye asketom i pochinaye rozumiti tlinnist navkolishnogo svitu Odnak za jogo molitvami Ibn Salam chahne i Lejli staye vdovoyu Lejli verhi na verblyudici virushaye na poshuki Medzhnuna ale toj ne pragne vidnoviti stosunki z kolishnoyu kohanoyu oskilki vin dosyag doskonalogo stanu vucudi kamil U vidchayi Lejli zahvoryuye i vmiraye Diznavshis pro yiyi smert prihodit na yiyi mogilu i takozh vmiraye Medzhnun Fizuli opovidaye sho yihnij drug Zejd Zeyd uvi sni bachit zakohanu paru v rayu Svit Lejli i MedzhnunaFizuli v svoyij poemi daye dokladnij opis navkolishnoyi prirodi Z landshaftiv perevazhaye pustelya sehra Z fauni zgadani metelik pervane solovej bulbul golub kebuter gazel qezal olen gevezn vovk gurg lisicya rubah lev arslan sir tigr peleng i leopard qaplan Z roslin troyanda gul mak tyulpan lale narcis nergis samshit sumsad i kiparis serv Z krayin Rum Rum Siriya Sam Nedzhd Necd Hidzhaz Hicaz Horasan Xorasan Z planet Zuhra Yupiter Musteri Bercis Utarid Utarid Bahram Behram i Saturn Keyvan Z suzir yiv Oven Hemel Skorpion Eqreb i Pleyadi Sureyya Z narodiv tyurki turk i arabi ereb Galereya Medzhnun z lannyu miniatyura do poemi Pam yatna moneta Azerbajdzhanu z zobrazhennyam Medzhnuna vipushena na chest 500 richchya FizuliVidannyaEd N H Onan as Leyla vu Mecnun Istanbul 1935 Fizuli Lejli i Medzhnun per s azerb Vstup statya R Alieva M 1958 ros tr S Huri as Leyla and Mejnun by Fuzuli London 1970 Ed H Ayan Istanbul 1981 M Fuzuli Leyli ve Mecnun poemasi Baki Maarif 1991 azerb Ed M Dogan Istanbul 1996 Muhammed Fizuli Proizvedeniya Mehemmed Fuzuli Eserleri B Azerbaycan 1996 T II azerb Muhammed Fizuli Proizvedeniya Mehemmed Fuzuli Eserleri Pod red T Kerimli B Serq Qerb 2005 T II 336 s ISBN 9952 418 51 2 azerb Primitki Arhiv originalu za 22 sichnya 2012 Procitovano 25 kvitnya 2020 Peter Rollberg The modern encyclopedia of Russian and Soviet literature including Non Russian and Emigre literatures Edited by Harry B Weber Academic International Press 1987 T 8 S 77 Fuzuli was the author of some fifteen works the most important of which are in Turkic A Divan Hashish and Wine Beng u Bade Leila and Mejnun Leila ve Mecnun The Garden of the Blessed Hadikat al suada and The Book of Complaints Sikayetname in Arabic A Divan and in Persian A Divan en Azerbaijan A Quest for Identity Palgrave Macmillan 2000 S 85 256 s ISBN 9780312219031 angl Nevertheless Fizuli has left us one of the finest divans in Azeri literature he wrote with equal ease in Azeri Arabic and Persian as well as the oldest preserved piece of prose in Azeri The Book of Plants a contemplative poem The Rise of Religion and an epic the first to be written in Azeri that told the tale of Leyla and Majnun Lejli i Medzhnun 25 lyutogo 2020 u Wayback Machine stattya z Korotkoyi literaturnoyi enciklopediyi Colin P Mitchell ṬAHMASP I angl Encyclopaedia Iranica 15 iyulya 2009 Lejli i medzhnun Bolshoj Enciklopedicheskij slovar ros 2000 Dmitrieva L V Istoricheskie i poeticheskie tyurkoyazychnye rukopisi i ih tvorcy po materialam sobraniya Instituta vostokovedeniya Akademii nauk SSSR Sovetskaya tyurkologiya 1982 5 S 73 Fuzuli M Eserleri 1 zhovtnya 2020 u Wayback Machine Pod red T Kerimli B Serq Qerb 2005 C 31 Fuzuli M Eserleri 1 zhovtnya 2020 u Wayback Machine Pod red T Kerimli B Serq Qerb 2005 C 76 Fuzuli M Eserleri 1 zhovtnya 2020 u Wayback Machine Pod red T Kerimli B Serq Qerb 2005 C 123 Fuzuli M Eserleri 1 zhovtnya 2020 u Wayback Machine Pod red T Kerimli B Serq Qerb 2005 C 202 por ru i Insan KamilPosilannyaAnar Pechal poeta Perevod s azerbajdzhanskogo V Gasanova Moskva Izvestiya 1989 Lejli i Medzhnun 29 chervnya 2020 u Wayback Machine