Плея́ди, або Стожа́ри, також Волосожа́ри (ще відомі як Мессьє 45 або M45, Баби-Звізди, Кво́чка) — зоряне скупчення в сузір'ї Тельця; одне з найпомітніших та найближчих до Землі розсіяних скупчень. Плеяди добре видно неозброєним оком: взимку в північній півкулі та влітку — у південній (крім Антарктиди та її околиць). Неозброєним оком можна розрізнити шість-дев'ять зір, найяскравіша з них — Альціона (η Тельця, 2,87m). Загальна кількість відомих зір скупчення — понад 600.
Розсіяне скупчення | |
---|---|
Стожари, знімок телескопа «Хаббл» | |
Історія дослідження | |
Відкривач | — |
Дата відкриття | — |
Позначення | M45 |
Дані спостережень (Епоха J2000.0) | |
Клас | I,3,m |
Пряме піднесення | 3г 47х 24с |
Схилення | +24° 7′ |
Відстань | (135 пк) 440св. років |
Видима зоряна величина (V) | +1,6 |
Видимі розміри (V) | 110′ |
Сузір'я | Телець |
Фізичні характеристики | |
Маса | |
Радіус | 8 |
VHB | |
Абсолютна зоряна величина (V) | |
Приблизний вік | 100 млн років |
Інші властивості | — |
Українська назва
Щодо походження назви «Стожари» можна запропонувати дві версії.
- Від старого слова сто́жар («місце, де стоять снопи сіна» або «жердина, що ставиться посеред копиць або навколо них»).
- Інша, ймовірніша версія вважає, що варіант Стожари є пізнішим, який виник з давнішої форми Волосожари внаслідок зближення з сільськогосподарським терміном. Волосожари, Волосожар у цьому разі розглядають як похідне від Волосожель, Волосожелець і пов'язують з ім'ям бога Волоса (Велеса): саме з ним, оборонцем худоби, слов'янська язичницька традиція пов'язувала сузір'я Стожар. Припускають, що Волосожель утворене від Волос і, можливо, від желѣти («бажати») або жажель, жѧжель («ланцюг»), тобто буквально — «Бажання Волоса» чи «Ланцюг Волоса».
Відкриття
Плеяди відомі з давнини багатьом культурам світу, зокрема маорі, австралійським аборигенам, японцям та індіанцям сіу Північної Америки. Деякі давньогрецькі астрономи розглядали його як окреме сузір'я. Вони згадуються Гесіодом, у гомерівських Іліаді та Одіссеї. Плеяди тричі згадано в Біблії (Книга Йова 9:9, 38:31; Книга пророка Амоса 5:8).
Давно відомо, що Плеяди — це фізично пов'язана група зір, а не результат випадкової проєкції різновіддалених зір на малу ділянку небесної сфери. У 1767 році англійський священик і науковець Джон Мічелл обчислив імовірність випадкового скупчення такої кількості зір на такій маленькій ділянці неба. Вона виявилася рівною 1:500 000, і тоді він висловив припущення, що зорі Плеяд, як і багатьох інших зоряних скупчень, мають бути пов'язані фізично. Це підтвердилося з подальшим розвитком науки: коли були здійснено перші вимірювання власних рухів цих зір, виявилося, що їх швидкості дуже близькі, що вказує на їхню фізичну зв'язаність.
Шарль Мессьє визначив розташування скупчення й включив його (як M45) до свого каталогу кометоподібних об'єктів, виданого 1771 року. Включення Плеяд (як і Туманності Оріона та скупчення Ясла) до каталогу Мессьє дещо дивне, оскільки більшість об'єктів Мессьє набагато слабші та їх справді можна було сплутати з кометами, у той час як для Плеяд це малоймовірно. Одне із припущень полягає в тому, що Мессьє просто хотів отримати повніший каталог, ніж його науковий конкурент Лакайль, чий каталог 1755 року містив 42 об'єкти. Для збільшення розміру свого списку Мессьє додав деякі яскраві, добре відомі об'єкти.
У 1847 році, ґрунтуючись на спостереженнях, Йоганн Медлер припустив, що група Плеяд є центральною групою всіх нерухомих зір, в межах Чумацького Шляху, і що Альціона в цій групі найімовірніше є центральним сонцем. Він розрахував, що один оберт навколо Альціони Сонце робить за 18,2 млн років. Подальший розвиток науки спростував це припущення.
Цікаві властивості
Відстань
Вимірювання відстані до скупчення Плеяд — важливий перший крок для визначення більших відстаней у Всесвіті. Точне знання цієї відстані дає змогу прокалібрувати діаграму Герцшпрунга — Рассела для Плеяд, а це дає можливість оцінити відстань і до інших скупчень (виходячи з порівняння з аналогічними діаграмами для них). Ґрунтуючись на цих відстанях, можна (вже за допомогою інших методів) розширити діапазон відомих відстаней у Всесвіті: від розсіяних зоряних скупчень до галактик і галактичних скупчень. Таким чином, уявлення астрономів про вік і розвиток Всесвіту деякою мірою залежать від знання відстані до зоряного скупчення Плеяд (втім, і ряду інших скупчень — Гіад, скупчення у сузір'ї Волосся Вероніки та інших).
До запуску Європейським космічним агентством супутника «Гіппаркос» відстань від Землі до скупчення Плеяд оцінювалося приблизно в 135 парсек. Дані «Гіппаркоса» викликали сум'яття серед астрономів: вимірявши паралакс зір скупчення, вони виявили, що відстань до нього становить «лише» 118 парсек. Подібні вимірювання наразі є одним із найточніших засобів обчислення відстаней у космосі. Подальші дослідження, однак, довели, що вимірювання супутника мали похибку, причину якої досі не встановлено[]. Інші оцінки відстані до Плеяд лежать в інтервалі 130—140 парсек.
Склад
Зоряне скупчення Плеяд має близько 16 світлових років в діаметрі і містить приблизно 1000 відомих зір, багато з яких є кратними. За оцінками, загальна кількість скупчення зір близько 3000. Серед членів скупчення переважають гарячі блакитні гіганти. Деякі з яких видимі неозброєним оком (кількість таких зір сильно залежить від гостроти зору та умов спостереження). Розташування найяскравіших зір нагадує ківш Великої або Малої Ведмедиці. Загальна маса скупчення зір оцінюється приблизно у 800 мас Сонця.
У скупченні налічується значна кількість коричневих (бурих) карликів — субзоряних об'єктів з масою менше 8 % від сонячної, що недостатньо для початку ядерних реакцій водневого циклу. Коричневі карлики складають приблизно чверть кількості зір, які формують скупчення Плеяд, і близько 2 % загальної маси скупчення. Коричневі карлики з молодих зоряних скупчень (як-от Плеяди) становлять інтерес для астрономів, оскільки ще мають достатню яскравість для здійснення їх спостережень.
Крім того, в скупченні налічується декілька білих карликів. З причини порівняно невеликого віку скупчення, зорі навряд чи мали можливість еволюціонувати в білих карликів «звичайним шляхом», оскільки подібний процес зазвичай триває декілька мільярдів років. Вважається, що ці білі карлики утворилися із зір великої маси в тісних подвійних системах унаслідок перетікання речовини з них на другий компонент.
Вік та майбутній розвиток
Імовірний вік зоряних скупчень приблизно визначається порівнянням діаграми Герцшпрунга — Рассела для цих скупчень із теоретичною моделлю зоряної еволюції. Виходячи з такої методики, вік Плеяд оцінюється від 75 до 150 мільйонів років. Така розбіжність пов'язана із неточностями в теорії зоряної еволюції. Зокрема, підрахунок для моделі, у якій присутнє явище конвекційного перемішування, коли конвекційна зона зорі змішується із її стабільною зоною, дає більше значення віку системи.
Інший метод приблизного визначення віку зоряного скупчення ґрунтується на вивченні об'єктів скупчення з найменшими масами. Оскільки для перебігу ядерних реакцій за участю літію достатньо низької температури (2,5 мільйони K), «звичайні» зорі швидко витрачають літій в реакціях ядерного синтезу. Але більш холодні об'єкти — бурі карлики — можуть його зберігати (тим довше, чим вони легші, і, відповідно, холодніші). Визначивши максимальну масу бурих карликів, які ще містять літій, можна отримати уявлення про вік зоряного скупчення, до якого вони входять. За такою методикою вік Плеяд оцінюється у приблизно 115 мільйонів років.
Як і більшість відкритих зоряних скупчень, Плеяди з часом перестануть бути гравітаційною пов'язаною структурою, тому що зорі в ній рухаються швидше швидкості втечі всього скупчення. За попередніми оцінками, протягом 250 мільйонів років Плеяди розпадуться; вплив гравітації молекулярних хмар і спіральних рукавів галактики тільки прискорить цей процес.
Відбивна туманність
За ідеальних умов спостереження на фотографіях із великою витримкою можна помітити деякі ознаки туманності навколо скупчення Плеяд. Це відбивна туманність, що відбиває блакитне світло гарячих молодих зір. Дві найяскравіші області цієї туманності (підсвічені світлом найближчих до них зір — Маї та Меропи) мають власні позначення за каталогом NGC:
Раніше вважалося, що пил, який складає туманність — це залишки протозоряної речовини. Однак за 100 мільйонів років ця речовина була б розсіяна тиском радіації зір. Очевидно, скупчення в теперішній час свого руху просто перебуває в насиченій космічним пилом області міжзоряного простору.
Вивчення відбивної туманності довело, що пил у ній не має рівномірного розподілу, а сконцентрований у двох шарах вздовж лінії спостереження Плеяд. Ці шари могли утворитися внаслідок гальмування його під дією радіаційного тиску зір скупчення, які рухаються назустріч пиловим хмарам.
Назви
Дев'ять найяскравіших зір скупчення отримали свої назви на честь Плеяд — семи сестер із давньогрецької міфології: Алкіона, Келено, Мая, Меропа, Астеропа, Тайгета і Електра, а також їх батьків — Атланта і Плейони. Згідно з астрономічною традицією, «Келено» і «Алкіона» вимовляються відповідно «Целено» і «Альціона».
Назва | Позначення | Видима зоряна величина | Спектральний клас |
---|---|---|---|
Альціона | η (25) Тельця | 2,86 | B7IIIe |
Атлас | 27 Тельця | 3,62 | B8III |
17 Тельця | 3,70 | B6IIIe | |
Мая | 20 Тельця | 3,86 | B7III |
23 Тельця | 4,17 | B6IV | |
19 Тельця | 4,29 | B6V | |
BU (28) Тельця | 5,09 (змінна зоря) | B8IVep | |
16 Тельця | 5,44 | B7IV | |
I | 21 Тельця | 5,64 | B8Ve |
— | 18 Тельця | 5,65 | B8V |
II | 22 Тельця | 6,41 | B9V |
Спостереження
Плеяди на зимовому вечірньому небі часто звертають на себе увагу навіть і далеких від астрономії людей. Компактна купка з 6—7 досить яскравих зір добре виділяється на бідному зорями тлі. При хорошому зорі спостерігача і відсутності сторонньої засвітки неба від вуличних ліхтарів міського освітлення в скупченні в межах приблизно 2 градусів можна розрізнити 10—11 зір.
У польовий бінокль вже видно 20—30 зір і добре помітний малюнок з 9 головних зір у вигляді ковшика з короткою ручкою.
У аматорський телескоп помірної апертури (127—180 мм) скупчення ледь поміщається в поле зору найслабшого окуляра. Кількість видимих зір зростає до півсотні, а за умови хорошого неба (сільське, безмісячне) стає видно туманність (NGC 1432 /1435), у яку занурено скупчення, у вигляді голубуватих ореолів навколо найяскравіших зір (особливо у Меропи і Маї). Звичайні «діпскай»-фільтри (UHC, OIII і навіть LPR) не допомагають виділити цю відбивну туманність.
Сусіди по небу з каталогу Мессьє
- М1 — (на схід, в одному градусі від ζ Tau) — Крабоподібна туманність, залишок спалаху наднової.
- М36, М37 і М38 — (на схід, у південній частині Візничого) — група досить яскравих розсіяних скупчень.
- М34 — (на північний захід, у Персеї) — розсіяне скупчення.
- М77 — (на південний захід, у Киті) — галактика.
- М78, М42 / 43 — (на південний схід, в Оріоні) — знамениті туманності Оріона.
Послідовність спостереження в «Марафоні Мессьє»
Народна міфологія
Плеяди в українській культурі
Існує легенда про сузір'я Баби-Звізди (Волосожари). «Жили на Землі семеро дівиць, водили хороводи, співали славні пісні на честь богів. Коли вони померли, боги перетворили їх на русалок і, взявши на небо, оселили на семи зорях, де вони й нині щоночі водять коло», тобто рухають час.
В Україні це зоряне скупчення й досі вважають жіночим оберегом, на що вказує назва Баби-Звізди (тобто жіночі родові божества). Ці вірування споріднені з уявленнями, що існують у ведичній релігії, де Місяць і зорі вважаються душами предків, які дивляться з нічного неба на життя своїх родичів.
Плеяди в різних культурах
Оскільки скупчення Плеяд добре видно неозброєним оком, воно посіло особливе місце в багатьох культурах, як стародавніх, так і сучасних.
У міфології Стародавньої Греції Плеяди уособлювали сестер Плеяд, від яких і отримали сучасну назву. Для вікінгів вони були сім'єю курей богині Фрейї, від чого у багатьох європейських мовах вони зіставляються з квочкою та курчатами.
У європейців бронзової доби (а, можливо й раніше), зокрема, кельтів, Плеяди асоціювалися з ритуалами поховання і скорботою, оскільки в той період історії між осіннім рівноденням і зимовим сонцестоянням (див. Хелловін), коли відбувалися свята поминання предків, Плеяди з'являлися над східним горизонтом одразу після заходу сонця.
Плеяди (за поширеною інтерпретацією) зображено на «зоряному диску» з Небри (XVI ст. до н. е.). Плеяди мали таку значимість для людей бронзової доби, можливо, через те, що скупчення видно в середній Європі з березня по жовтень, і воно є добрим індикатором для сільськогосподарських робіт.
Найранніше (приблизно 16 500 р. до н. е.) зображення Плеяд виявили вчені Шанталь Жеге-Вальківі, Міхаель Раппенглюк і Френк Едж на стіні в печері Ласко[].
Геліактичний схід Плеяд (коли скупчення вперше помічали над східним обрієм безпосередньо перед тим, як промені вранішнього сонця починали засліплювати світло зір) часто означав важливі віхи в календарі давніх культур.
На Стожарах ґрунтувався стародавніх ацтеків Мексики і Центральної Америки. Їх календарний рік починався в день, коли жерці помічали геліактичний схід скупчення[]. Особливого значення надавали ацтеки руху Плеяд, званих тіанкіцтлі, тому що від цього руху кожні 52 роки залежало збереження життя світу. При продовженні руху цих зір, опівночі того дня, коли закінчувалася зв'язка років, запалювався новий вогонь і це святкували як ознаку ще 52 років життя.
Особливу роль Плеяди відігравали в міфології і астрономії інків, де вони називалися Колька.
З геліактичним сходом Стожар починався рік і в новозеландських маорі (вони назвали скупчення Матаарікі)[]. Австралійські аборигени вважали Плеяди уособленням жінки, яку мало не взяв силою , місячний чоловік. За іншою версією, Плеяди уособлювали сім сестер (Макара).
У індіанців сіу існувало повір'я, яке пов'язувало скупчення Плеяд з Вежею диявола. Крім того, досить часто гостроту зору визначали кількістю зір цього скупчення, які спостерігач міг побачити. Подібне випробування характерне і для деяких народів Європи, зокрема, греків.
У Японії Плеяди відомі під назвою субару (яп. 昴), і якщо ієрогліф, що позначає скупчення, був запозичений з китайської наукової традиції, то саме слово «субару» походить від дієслова субару (яп. 統る) — «бути зібраними разом». Це слово сьогодні вживається в назві бренду компанії «富士 重工业 株式会社» — «Фудзі дзю: ко: ге: кабусікігайся» — Акціонерна компанія «Підприємство важкої промисловості „Фудзі“», випускає під цією маркою: 昴 / スバル / SUBARU, відомі в усьому світі автомобілі.
У Китаї Плеяди називалися мао (кит. 昴) і уособлювали голову міфічного Білого тигра Заходу.
В індійській астрології Плеяди були відомі як сузір'я Кріттікі (санскр. कृत्तिकास्, Kṛttikās IAST, «Рубаючі»). Плеяди також називалися зіркою вогню, і, згідно з Ведами, правив ними Аґні, бог священного вогню. Це зоряне скупчення вважається одним з найбільш значущих в індуїзмі, і асоціюється з гнівом і завзятістю. Ім'я індуїстського бога війни Картикея (санскр. कार्त्तिकेय, kārttikeya IAST) означає «вознесений Плеядами».
У Танах Плеяди імовірно позначаються словом Кіма (Kimah) (Амос5:8) і практично завжди згадуються разом із Кесілем (Оріоном). Талмуд стверджує, що в Плеядах близько ста зір.
У західній астрології Плеяди символізували стійкість у печалі і смутку, і належали до нерухомих зір. Вони асоціювалися з кварцом і фенхелем.
У сучасних мовах слово плеяда означає також сукупність кого-небудь або чого-небудь тому, що так називалась (фр. La Pléiade) французька поетична школа.
Бібліографія
- Карпенко Ю. А. Назви зоряного неба. — вид. 3. — М. : КД «Ліброком», 2010. — 184 с. — .
Примітки
- SIMBAD Astronomical Database. Results for M45. Архів оригіналу за 24 червня 2013. Процитовано 20 квітня 2007.
- Percival, S. M.; Salaris, M.; Groenewegen, M. A. T. (2005). The distance to the Pleiades. Main sequence fitting in the near infrared. Astronomy and Astrophysics. 429: 887. Bibcode:2005A&A...429..887P. doi:10.1051/0004-6361:20041694.
- Zwahlen, N.; North, P.; Debernardi, Y.; Eyer, L.; Galland, F.; Groenewegen, M. A. T.; Hummel, C. A. (2004). A purely geometric distance to the binary star Atlas, a member of the Pleiades. . 425: L45. Bibcode:2004A&A...425L..45Z. doi:10.1051/0004-6361:200400062.
- Messier 45
- Плеяди // Астрономічний енциклопедичний словник / за заг. ред. І. А. Климишина та А. О. Корсунь. — Львів : Голов. астроном. обсерваторія НАН України : Львів. нац. ун-т ім. Івана Франка, 2003. — С. 360. — .
- СТОЖАРИ // Астрономічний енциклопедичний словник / за заг. ред. І. А. Климишина та А. О. Корсунь. — Львів : Голов. астроном. обсерваторія НАН України : Львів. нац. ун-т ім. Івана Франка, 2003. — С. 453. — .
- Квочка // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
- В. Г. Скляренко. (2009). Етимологічні розвідки, 8. Мовознавство, № 1. ISSN 0027-2833.
{{}}
: Перевірте значення|issn=
()[недоступне посилання з вересня 2019] - Иванов В. В., Топоров В. Н. Волосыни / Гл. ред. // Мифологический словарь. — М. : Советская энциклопедия, 1990. — С. 128. — .
- Иванов В. В., Топоров В. Н. Велес / Гл. ред. С. А. Токарев // Мифы народов мира. — М. : Советская энциклопедия, 1987. — Т. 1. — С. 227.
- Етимологічний словник української мови у 7 томах. К.: Наукова думка, 1982 - 2009.
- Огієнко, Іван. Біблія (Огієнко)/Книги Старого Заповіту/Книга Йова — Вікіджерела. uk.wikisource.org (укр.). Процитовано 24 січня 2024.
- Огієнко, Іван. Біблія (Огієнко)/Книги Старого Заповіту/Книга пророка Амоса — Вікіджерела. uk.wikisource.org (укр.). Процитовано 24 січня 2024.
- Frommert, Hartmut (1998). Messier Questions & Answers. Архів оригіналу за 24 червня 2013. Процитовано 1 березня 2005.
- Adams, Joseph D.; Stauffer, John R.; Monet, David G.; Skrutskie, Michael F.; Beichman, Charles A. (2001). The Mass and Structure of the Pleiades Star Cluster from 2MASS. Astronomical Journal. 121: 2053. Bibcode:2001AJ....121.2053A. doi:10.1086/319965.
- Moraux, E.; Bouvier, J.; Stauffer, J. R.; Cuillandre, J.-C. (2003). Brown in the Pleiades cluster: Clues to the substellar mass function. Astronomy and Astrophysics. 400: 891. Bibcode:2003A&A...400..891M. doi:10.1051/0004-6361:20021903.
- Basri G., Marcy G. W., Graham J. R. (1996). Lithium in Brown Dwarf Candidates: The Mass and Age of the Faintest Pleiades Stars. Astrophysical Journal. 458: 600. Bibcode:1996ApJ...458..600B. doi:10.1086/176842.
- Ushomirsky, G., Matzner, C., Brown, E., Bildsten, L., Hilliard, V., Schroeder, P. (1998). Light-Element Depletion in Contracting Brown Dwarfs and Pre-Main-Sequence Stars. Astrophysical Journal. 497: 253. Bibcode:1998ApJ...497..253U. doi:10.1086/305457.
- Gibson, Steven J.; Nordsieck, Kenneth H. (2003). The Pleiades Reflection Nebula. II. Simple Model Constraints on Dust Properties and Scattering Geometry. Astrophysical Journal. 589: 362. Bibcode:2003ApJ...589..362G. doi:10.1086/374590.
- # _ftnref183 Мігель Леон-Портільо «Філософія НАДУ», Частина 5. Архів оригіналу за 10 липня 2012. Процитовано 10 липня 2012.
- [ru]. (3 січня 2010). Помилки й забобонні обряди індіанців, витягнуті з трактату і розслідування, зробленого ліценціатом Поло (1559). www.bloknot.info (А. Скромніцкій). Архів оригіналу за 21 серпня 2011. Процитовано 3 січня 2010.
- Kim, Chang-Ran (27 листопада 2009). FACTBOX-Five facts about Subaru-maker Fuji Heavy Industries. Reuters.
- Берахот 48Б
Див. також
Посилання
Вікіцитати містять висловлювання на тему: Плеяди (астрономія) |
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Messier 45 |
- ~ gibson / pleiades / Photos and information on the Pleiades from the University of Calgary
- Information on the Pleiades from SEDS
- Astronomy Picture of the Day on 2007.11.18
- The Pleiades (M45) | Deep Sky Colors — Astrophotography by Rogelio Bernal Andreo
Навігатори
Координати: 03г 47м 24с, +24° 07′ 00″
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Pleya di abo Stozha ri takozh Volosozha ri she vidomi yak Messye 45 abo M45 Babi Zvizdi Kvo chka zoryane skupchennya v suzir yi Telcya odne z najpomitnishih ta najblizhchih do Zemli rozsiyanih skupchen Pleyadi dobre vidno neozbroyenim okom vzimku v pivnichnij pivkuli ta vlitku u pivdennij krim Antarktidi ta yiyi okolic Neozbroyenim okom mozhna rozrizniti shist dev yat zir najyaskravisha z nih Alciona h Telcya 2 87m Zagalna kilkist vidomih zir skupchennya ponad 600 Stozhari Pleyadi Rozsiyane skupchennya Zoryani skupchennyaStozhari znimok teleskopa Habbl Stozhari znimok teleskopa Habbl Istoriya doslidzhennyaVidkrivach Data vidkrittya Poznachennya M45Dani sposterezhen Epoha J2000 0 Klas I 3 mPryame pidnesennya 3g 47h 24sShilennya 24 7 Vidstan 135 pk 440sv rokivVidima zoryana velichina V 1 6Vidimi rozmiri V 110 Suzir ya TelecFizichni harakteristikiMasaRadius 8VHBAbsolyutna zoryana velichina V Pribliznij vik 100 mln rokivInshi vlastivosti U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Pleyadi znachennya U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Stozhari znachennya Ukrayinska nazvaShodo pohodzhennya nazvi Stozhari mozhna zaproponuvati dvi versiyi Vid starogo slova sto zhar misce de stoyat snopi sina abo zherdina sho stavitsya posered kopic abo navkolo nih Insha jmovirnisha versiya vvazhaye sho variant Stozhari ye piznishim yakij vinik z davnishoyi formi Volosozhari vnaslidok zblizhennya z silskogospodarskim terminom Volosozhari Volosozhar u comu razi rozglyadayut yak pohidne vid Volosozhel Volosozhelec i pov yazuyut z im yam boga Volosa Velesa same z nim oboroncem hudobi slov yanska yazichnicka tradiciya pov yazuvala suzir ya Stozhar Pripuskayut sho Volosozhel utvorene vid Volos i mozhlivo vid zhelѣti bazhati abo zhazhel zhѧzhel lancyug tobto bukvalno Bazhannya Volosa chi Lancyug Volosa VidkrittyaPleyadi vidomi z davnini bagatom kulturam svitu zokrema maori avstralijskim aborigenam yaponcyam ta indiancyam siu Pivnichnoyi Ameriki Deyaki davnogrecki astronomi rozglyadali jogo yak okreme suzir ya Voni zgaduyutsya Gesiodom u gomerivskih Iliadi ta Odisseyi Pleyadi trichi zgadano v Bibliyi Kniga Jova 9 9 38 31 Kniga proroka Amosa 5 8 Animaciya vlasnogo ruhu zir Pleyad protyagom 400 000 rokiv stereozobrazhennya dlya perehresnogo poglyadu Pleyadi v infrachervonomu svitli Zobrazhennya teleskopa Spitcer Foto z NASA JPL Kalifornijskij tehnologichnij institut Davno vidomo sho Pleyadi ce fizichno pov yazana grupa zir a ne rezultat vipadkovoyi proyekciyi riznoviddalenih zir na malu dilyanku nebesnoyi sferi U 1767 roci anglijskij svyashenik i naukovec Dzhon Michell obchisliv imovirnist vipadkovogo skupchennya takoyi kilkosti zir na takij malenkij dilyanci neba Vona viyavilasya rivnoyu 1 500 000 i todi vin visloviv pripushennya sho zori Pleyad yak i bagatoh inshih zoryanih skupchen mayut buti pov yazani fizichno Ce pidtverdilosya z podalshim rozvitkom nauki koli buli zdijsneno pershi vimiryuvannya vlasnih ruhiv cih zir viyavilosya sho yih shvidkosti duzhe blizki sho vkazuye na yihnyu fizichnu zv yazanist Sharl Messye viznachiv roztashuvannya skupchennya j vklyuchiv jogo yak M45 do svogo katalogu kometopodibnih ob yektiv vidanogo 1771 roku Vklyuchennya Pleyad yak i Tumannosti Oriona ta skupchennya Yasla do katalogu Messye desho divne oskilki bilshist ob yektiv Messye nabagato slabshi ta yih spravdi mozhna bulo splutati z kometami u toj chas yak dlya Pleyad ce malojmovirno Odne iz pripushen polyagaye v tomu sho Messye prosto hotiv otrimati povnishij katalog nizh jogo naukovij konkurent Lakajl chij katalog 1755 roku mistiv 42 ob yekti Dlya zbilshennya rozmiru svogo spisku Messye dodav deyaki yaskravi dobre vidomi ob yekti U 1847 roci gruntuyuchis na sposterezhennyah Jogann Medler pripustiv sho grupa Pleyad ye centralnoyu grupoyu vsih neruhomih zir v mezhah Chumackogo Shlyahu i sho Alciona v cij grupi najimovirnishe ye centralnim soncem Vin rozrahuvav sho odin obert navkolo Alcioni Sonce robit za 18 2 mln rokiv Podalshij rozvitok nauki sprostuvav ce pripushennya Cikavi vlastivostiVidstan Kometa en projshla poblizu Pleyad na pochatku 2005 roku Vimiryuvannya vidstani do skupchennya Pleyad vazhlivij pershij krok dlya viznachennya bilshih vidstanej u Vsesviti Tochne znannya ciyeyi vidstani daye zmogu prokalibruvati diagramu Gercshprunga Rassela dlya Pleyad a ce daye mozhlivist ociniti vidstan i do inshih skupchen vihodyachi z porivnyannya z analogichnimi diagramami dlya nih Gruntuyuchis na cih vidstanyah mozhna vzhe za dopomogoyu inshih metodiv rozshiriti diapazon vidomih vidstanej u Vsesviti vid rozsiyanih zoryanih skupchen do galaktik i galaktichnih skupchen Takim chinom uyavlennya astronomiv pro vik i rozvitok Vsesvitu deyakoyu miroyu zalezhat vid znannya vidstani do zoryanogo skupchennya Pleyad vtim i ryadu inshih skupchen Giad skupchennya u suzir yi Volossya Veroniki ta inshih Do zapusku Yevropejskim kosmichnim agentstvom suputnika Gipparkos vidstan vid Zemli do skupchennya Pleyad ocinyuvalosya priblizno v 135 parsek Dani Gipparkosa viklikali sum yattya sered astronomiv vimiryavshi paralaks zir skupchennya voni viyavili sho vidstan do nogo stanovit lishe 118 parsek Podibni vimiryuvannya narazi ye odnim iz najtochnishih zasobiv obchislennya vidstanej u kosmosi Podalshi doslidzhennya odnak doveli sho vimiryuvannya suputnika mali pohibku prichinu yakoyi dosi ne vstanovleno dzherelo Inshi ocinki vidstani do Pleyad lezhat v intervali 130 140 parsek Sklad Zobrazhennya Pleyad u rentgenivskih promenyah pokazuye zori z najgaryachishimi atmosferami Zeleni kvadrati pokazuyut sim optichno najyaskravishih zir Zoryane skupchennya Pleyad maye blizko 16 svitlovih rokiv v diametri i mistit priblizno 1000 vidomih zir bagato z yakih ye kratnimi Za ocinkami zagalna kilkist skupchennya zir blizko 3000 Sered chleniv skupchennya perevazhayut garyachi blakitni giganti Deyaki z yakih vidimi neozbroyenim okom kilkist takih zir silno zalezhit vid gostroti zoru ta umov sposterezhennya Roztashuvannya najyaskravishih zir nagaduye kivsh Velikoyi abo Maloyi Vedmedici Zagalna masa skupchennya zir ocinyuyetsya priblizno u 800 mas Soncya U skupchenni nalichuyetsya znachna kilkist korichnevih burih karlikiv subzoryanih ob yektiv z masoyu menshe 8 vid sonyachnoyi sho nedostatno dlya pochatku yadernih reakcij vodnevogo ciklu Korichnevi karliki skladayut priblizno chvert kilkosti zir yaki formuyut skupchennya Pleyad i blizko 2 zagalnoyi masi skupchennya Korichnevi karliki z molodih zoryanih skupchen yak ot Pleyadi stanovlyat interes dlya astronomiv oskilki she mayut dostatnyu yaskravist dlya zdijsnennya yih sposterezhen Krim togo v skupchenni nalichuyetsya dekilka bilih karlikiv Z prichini porivnyano nevelikogo viku skupchennya zori navryad chi mali mozhlivist evolyucionuvati v bilih karlikiv zvichajnim shlyahom oskilki podibnij proces zazvichaj trivaye dekilka milyardiv rokiv Vvazhayetsya sho ci bili karliki utvorilisya iz zir velikoyi masi v tisnih podvijnih sistemah unaslidok peretikannya rechovini z nih na drugij komponent Vik ta majbutnij rozvitok Imovirnij vik zoryanih skupchen priblizno viznachayetsya porivnyannyam diagrami Gercshprunga Rassela dlya cih skupchen iz teoretichnoyu modellyu zoryanoyi evolyuciyi Vihodyachi z takoyi metodiki vik Pleyad ocinyuyetsya vid 75 do 150 miljoniv rokiv Taka rozbizhnist pov yazana iz netochnostyami v teoriyi zoryanoyi evolyuciyi Zokrema pidrahunok dlya modeli u yakij prisutnye yavishe konvekcijnogo peremishuvannya koli konvekcijna zona zori zmishuyetsya iz yiyi stabilnoyu zonoyu daye bilshe znachennya viku sistemi Inshij metod pribliznogo viznachennya viku zoryanogo skupchennya gruntuyetsya na vivchenni ob yektiv skupchennya z najmenshimi masami Oskilki dlya perebigu yadernih reakcij za uchastyu litiyu dostatno nizkoyi temperaturi 2 5 miljoni K zvichajni zori shvidko vitrachayut litij v reakciyah yadernogo sintezu Ale bilsh holodni ob yekti buri karliki mozhut jogo zberigati tim dovshe chim voni legshi i vidpovidno holodnishi Viznachivshi maksimalnu masu burih karlikiv yaki she mistyat litij mozhna otrimati uyavlennya pro vik zoryanogo skupchennya do yakogo voni vhodyat Za takoyu metodikoyu vik Pleyad ocinyuyetsya u priblizno 115 miljoniv rokiv Yak i bilshist vidkritih zoryanih skupchen Pleyadi z chasom perestanut buti gravitacijnoyu pov yazanoyu strukturoyu tomu sho zori v nij ruhayutsya shvidshe shvidkosti vtechi vsogo skupchennya Za poperednimi ocinkami protyagom 250 miljoniv rokiv Pleyadi rozpadutsya vpliv gravitaciyi molekulyarnih hmar i spiralnih rukaviv galaktiki tilki priskorit cej proces Vidbivna tumannist Chastina tumannosti bilya Meropi Zobrazhennya teleskopa Gabbl Za idealnih umov sposterezhennya na fotografiyah iz velikoyu vitrimkoyu mozhna pomititi deyaki oznaki tumannosti navkolo skupchennya Pleyad Ce vidbivna tumannist sho vidbivaye blakitne svitlo garyachih molodih zir Dvi najyaskravishi oblasti ciyeyi tumannosti pidsvicheni svitlom najblizhchih do nih zir Mayi ta Meropi mayut vlasni poznachennya za katalogom NGC NGC 1432 navkolo Mayi NGC 1435 navkolo Ranishe vvazhalosya sho pil yakij skladaye tumannist ce zalishki protozoryanoyi rechovini Odnak za 100 miljoniv rokiv cya rechovina bula b rozsiyana tiskom radiaciyi zir Ochevidno skupchennya v teperishnij chas svogo ruhu prosto perebuvaye v nasichenij kosmichnim pilom oblasti mizhzoryanogo prostoru Vivchennya vidbivnoyi tumannosti dovelo sho pil u nij ne maye rivnomirnogo rozpodilu a skoncentrovanij u dvoh sharah vzdovzh liniyi sposterezhennya Pleyad Ci shari mogli utvoritisya vnaslidok galmuvannya jogo pid diyeyu radiacijnogo tisku zir skupchennya yaki ruhayutsya nazustrich pilovim hmaram Nazvi Dev yat najyaskravishih zir skupchennya otrimali svoyi nazvi na chest Pleyad semi sester iz davnogreckoyi mifologiyi Alkiona Keleno Maya Meropa Asteropa Tajgeta i Elektra a takozh yih batkiv Atlanta i Plejoni Zgidno z astronomichnoyu tradiciyeyu Keleno i Alkiona vimovlyayutsya vidpovidno Celeno i Alciona Najyaskravishi zori Pleyad Nazva Poznachennya Vidima zoryana velichina Spektralnij klasAlciona h 25 Telcya 2 86 B7IIIeAtlas 27 Telcya 3 62 B8III17 Telcya 3 70 B6IIIeMaya 20 Telcya 3 86 B7III23 Telcya 4 17 B6IV19 Telcya 4 29 B6VBU 28 Telcya 5 09 zminna zorya B8IVep16 Telcya 5 44 B7IVI 21 Telcya 5 64 B8Ve 18 Telcya 5 65 B8VII 22 Telcya 6 41 B9VSposterezhennyaPleyadi M45 u suzir yi Telcya Pleyadi na zimovomu vechirnomu nebi chasto zvertayut na sebe uvagu navit i dalekih vid astronomiyi lyudej Kompaktna kupka z 6 7 dosit yaskravih zir dobre vidilyayetsya na bidnomu zoryami tli Pri horoshomu zori sposterigacha i vidsutnosti storonnoyi zasvitki neba vid vulichnih lihtariv miskogo osvitlennya v skupchenni v mezhah priblizno 2 gradusiv mozhna rozrizniti 10 11 zir U polovij binokl vzhe vidno 20 30 zir i dobre pomitnij malyunok z 9 golovnih zir u viglyadi kovshika z korotkoyu ruchkoyu U amatorskij teleskop pomirnoyi aperturi 127 180 mm skupchennya led pomishayetsya v pole zoru najslabshogo okulyara Kilkist vidimih zir zrostaye do pivsotni a za umovi horoshogo neba silske bezmisyachne staye vidno tumannist NGC 1432 1435 u yaku zanureno skupchennya u viglyadi golubuvatih oreoliv navkolo najyaskravishih zir osoblivo u Meropi i Mayi Zvichajni dipskaj filtri UHC OIIIi navit LPR ne dopomagayut vidiliti cyu vidbivnu tumannist Susidi po nebu z katalogu Messye M1 na shid v odnomu gradusi vid z Tau Krabopodibna tumannist zalishok spalahu nadnovoyi M36 M37 i M38 na shid u pivdennij chastini Viznichogo grupa dosit yaskravih rozsiyanih skupchen M34 na pivnichnij zahid u Perseyi rozsiyane skupchennya M77 na pivdennij zahid u Kiti galaktika M78 M42 43 na pivdennij shid v Orioni znameniti tumannosti Oriona Poslidovnist sposterezhennya v Marafoni Messye M43 M78 M45 M1 M38 Narodna mifologiyaPleyadi v ukrayinskij kulturi Isnuye legenda pro suzir ya Babi Zvizdi Volosozhari Zhili na Zemli semero divic vodili horovodi spivali slavni pisni na chest bogiv Koli voni pomerli bogi peretvorili yih na rusalok i vzyavshi na nebo oselili na semi zoryah de voni j nini shonochi vodyat kolo tobto ruhayut chas V Ukrayini ce zoryane skupchennya j dosi vvazhayut zhinochim oberegom na sho vkazuye nazva Babi Zvizdi tobto zhinochi rodovi bozhestva Ci viruvannya sporidneni z uyavlennyami sho isnuyut u vedichnij religiyi de Misyac i zori vvazhayutsya dushami predkiv yaki divlyatsya z nichnogo neba na zhittya svoyih rodichiv Pleyadi v riznih kulturah Oskilki skupchennya Pleyad dobre vidno neozbroyenim okom vono posilo osoblive misce v bagatoh kulturah yak starodavnih tak i suchasnih U mifologiyi Starodavnoyi Greciyi Pleyadi uosoblyuvali sester Pleyad vid yakih i otrimali suchasnu nazvu Dlya vikingiv voni buli sim yeyu kurej bogini Frejyi vid chogo u bagatoh yevropejskih movah voni zistavlyayutsya z kvochkoyu ta kurchatami U yevropejciv bronzovoyi dobi a mozhlivo j ranishe zokrema keltiv Pleyadi asociyuvalisya z ritualami pohovannya i skorbotoyu oskilki v toj period istoriyi mizh osinnim rivnodennyam i zimovim soncestoyannyam div Hellovin koli vidbuvalisya svyata pominannya predkiv Pleyadi z yavlyalisya nad shidnim gorizontom odrazu pislya zahodu soncya Nebesnij disk iz Nebri Grupa tochok vgori sprava inodi interpretuyetsya yak Pleyadi Pleyadi za poshirenoyu interpretaciyeyu zobrazheno na zoryanomu disku z Nebri XVI st do n e Pleyadi mali taku znachimist dlya lyudej bronzovoyi dobi mozhlivo cherez te sho skupchennya vidno v serednij Yevropi z bereznya po zhovten i vono ye dobrim indikatorom dlya silskogospodarskih robit Najrannishe priblizno 16 500 r do n e zobrazhennya Pleyad viyavili vcheni Shantal Zhege Valkivi Mihael Rappenglyuk i Frenk Edzh na stini v pecheri Lasko dzherelo Geliaktichnij shid Pleyad koli skupchennya vpershe pomichali nad shidnim obriyem bezposeredno pered tim yak promeni vranishnogo soncya pochinali zasliplyuvati svitlo zir chasto oznachav vazhlivi vihi v kalendari davnih kultur Na Stozharah gruntuvavsya starodavnih actekiv Meksiki i Centralnoyi Ameriki Yih kalendarnij rik pochinavsya v den koli zherci pomichali geliaktichnij shid skupchennya dzherelo Osoblivogo znachennya nadavali acteki ruhu Pleyad zvanih tiankictli tomu sho vid cogo ruhu kozhni 52 roki zalezhalo zberezhennya zhittya svitu Pri prodovzhenni ruhu cih zir opivnochi togo dnya koli zakinchuvalasya zv yazka rokiv zapalyuvavsya novij vogon i ce svyatkuvali yak oznaku she 52 rokiv zhittya Osoblivu rol Pleyadi vidigravali v mifologiyi i astronomiyi inkiv de voni nazivalisya Kolka Z geliaktichnim shodom Stozhar pochinavsya rik i v novozelandskih maori voni nazvali skupchennya Mataariki dzherelo Avstralijski aborigeni vvazhali Pleyadi uosoblennyam zhinki yaku malo ne vzyav siloyu misyachnij cholovik Za inshoyu versiyeyu Pleyadi uosoblyuvali sim sester Makara U indianciv siu isnuvalo povir ya yake pov yazuvalo skupchennya Pleyad z Vezheyu diyavola Krim togo dosit chasto gostrotu zoru viznachali kilkistyu zir cogo skupchennya yaki sposterigach mig pobachiti Podibne viprobuvannya harakterne i dlya deyakih narodiv Yevropi zokrema grekiv U Yaponiyi Pleyadi vidomi pid nazvoyu subaru yap 昴 i yaksho iyeroglif sho poznachaye skupchennya buv zapozichenij z kitajskoyi naukovoyi tradiciyi to same slovo subaru pohodit vid diyeslova subaru yap 統る buti zibranimi razom Ce slovo sogodni vzhivayetsya v nazvi brendu kompaniyi 富士 重工业 株式会社 Fudzi dzyu ko ge kabusikigajsya Akcionerna kompaniya Pidpriyemstvo vazhkoyi promislovosti Fudzi vipuskaye pid ciyeyu markoyu 昴 スバル SUBARU vidomi v usomu sviti avtomobili U Kitayi Pleyadi nazivalisya mao kit 昴 i uosoblyuvali golovu mifichnogo Bilogo tigra Zahodu V indijskij astrologiyi Pleyadi buli vidomi yak suzir ya Krittiki sanskr क त त क स KṛttikasIAST Rubayuchi Pleyadi takozh nazivalisya zirkoyu vognyu i zgidno z Vedami praviv nimi Agni bog svyashennogo vognyu Ce zoryane skupchennya vvazhayetsya odnim z najbilsh znachushih v induyizmi i asociyuyetsya z gnivom i zavzyatistyu Im ya induyistskogo boga vijni Kartikeya sanskr क र त त क य karttikeyaIAST oznachaye voznesenij Pleyadami U Tanah Pleyadi imovirno poznachayutsya slovom Kima Kimah Amos5 8 i praktichno zavzhdi zgaduyutsya razom iz Kesilem Orionom Talmud stverdzhuye sho v Pleyadah blizko sta zir U zahidnij astrologiyi Pleyadi simvolizuvali stijkist u pechali i smutku i nalezhali do neruhomih zir Voni asociyuvalisya z kvarcom i fenhelem U suchasnih movah slovo pleyada oznachaye takozh sukupnist kogo nebud abo chogo nebud tomu sho tak nazivalas fr La Pleiade francuzka poetichna shkola BibliografiyaKarpenko Yu A Nazvi zoryanogo neba vid 3 M KD Librokom 2010 184 s ISBN 978 5 397 01051 1 PrimitkiSIMBAD Astronomical Database Results for M45 Arhiv originalu za 24 chervnya 2013 Procitovano 20 kvitnya 2007 Percival S M Salaris M Groenewegen M A T 2005 The distance to the Pleiades Main sequence fitting in the near infrared Astronomy and Astrophysics 429 887 Bibcode 2005A amp A 429 887P doi 10 1051 0004 6361 20041694 Zwahlen N North P Debernardi Y Eyer L Galland F Groenewegen M A T Hummel C A 2004 A purely geometric distance to the binary star Atlas a member of the Pleiades 425 L45 Bibcode 2004A amp A 425L 45Z doi 10 1051 0004 6361 200400062 Messier 45 Pleyadi Astronomichnij enciklopedichnij slovnik za zag red I A Klimishina ta A O Korsun Lviv Golov astronom observatoriya NAN Ukrayini Lviv nac un t im Ivana Franka 2003 S 360 ISBN 966 613 263 X STOZhARI Astronomichnij enciklopedichnij slovnik za zag red I A Klimishina ta A O Korsun Lviv Golov astronom observatoriya NAN Ukrayini Lviv nac un t im Ivana Franka 2003 S 453 ISBN 966 613 263 X Kvochka Slovnik ukrayinskoyi movi v 11 t Kiyiv Naukova dumka 1970 1980 V G Sklyarenko 2009 Etimologichni rozvidki 8 Movoznavstvo 1 ISSN 0027 2833 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Perevirte znachennya issn dovidka nedostupne posilannya z veresnya 2019 Ivanov V V Toporov V N Volosyni Gl red Mifologicheskij slovar M Sovetskaya enciklopediya 1990 S 128 ISBN 5 85270 032 0 Ivanov V V Toporov V N Veles Gl red S A Tokarev Mify narodov mira M Sovetskaya enciklopediya 1987 T 1 S 227 Etimologichnij slovnik ukrayinskoyi movi u 7 tomah K Naukova dumka 1982 2009 Ogiyenko Ivan Bibliya Ogiyenko Knigi Starogo Zapovitu Kniga Jova Vikidzherela uk wikisource org ukr Procitovano 24 sichnya 2024 Ogiyenko Ivan Bibliya Ogiyenko Knigi Starogo Zapovitu Kniga proroka Amosa Vikidzherela uk wikisource org ukr Procitovano 24 sichnya 2024 Frommert Hartmut 1998 Messier Questions amp Answers Arhiv originalu za 24 chervnya 2013 Procitovano 1 bereznya 2005 Adams Joseph D Stauffer John R Monet David G Skrutskie Michael F Beichman Charles A 2001 The Mass and Structure of the Pleiades Star Cluster from 2MASS Astronomical Journal 121 2053 Bibcode 2001AJ 121 2053A doi 10 1086 319965 Moraux E Bouvier J Stauffer J R Cuillandre J C 2003 Brown in the Pleiades cluster Clues to the substellar mass function Astronomy and Astrophysics 400 891 Bibcode 2003A amp A 400 891M doi 10 1051 0004 6361 20021903 Basri G Marcy G W Graham J R 1996 Lithium in Brown Dwarf Candidates The Mass and Age of the Faintest Pleiades Stars Astrophysical Journal 458 600 Bibcode 1996ApJ 458 600B doi 10 1086 176842 Ushomirsky G Matzner C Brown E Bildsten L Hilliard V Schroeder P 1998 Light Element Depletion in Contracting Brown Dwarfs and Pre Main Sequence Stars Astrophysical Journal 497 253 Bibcode 1998ApJ 497 253U doi 10 1086 305457 Gibson Steven J Nordsieck Kenneth H 2003 The Pleiades Reflection Nebula II Simple Model Constraints on Dust Properties and Scattering Geometry Astrophysical Journal 589 362 Bibcode 2003ApJ 589 362G doi 10 1086 374590 ftnref183 Migel Leon Portilo Filosofiya NADU Chastina 5 Arhiv originalu za 10 lipnya 2012 Procitovano 10 lipnya 2012 ru 3 sichnya 2010 Pomilki j zabobonni obryadi indianciv vityagnuti z traktatu i rozsliduvannya zroblenogo licenciatom Polo 1559 www bloknot info A Skromnickij Arhiv originalu za 21 serpnya 2011 Procitovano 3 sichnya 2010 Kim Chang Ran 27 listopada 2009 FACTBOX Five facts about Subaru maker Fuji Heavy Industries Reuters Berahot 48BDiv takozhSpisok ob yektiv Messye Novij Zagalnij KatalogPosilannyaVikicitati mistyat vislovlyuvannya na temu Pleyadi astronomiya Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Messier 45 gibson pleiades Photos and information on the Pleiades from the University of Calgary Information on the Pleiades from SEDS Astronomy Picture of the Day on 2007 11 18 The Pleiades M45 Deep Sky Colors Astrophotography by Rogelio Bernal AndreoNavigatoriKoordinati 03g 47m 24s 24 07 00