Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Азербайджанська музика азерб Azərbaycan musiqisi досягнення музичної культури азербайджанського народу результат багатов

Азербайджанська музика

Азербайджанська музика

Азербайджанська музика (азерб. Azərbaycan musiqisi) — досягнення музичної культури азербайджанського народу — результат багатовікового історичного процесу формування та розвитку своєрідних, глибоко реалістичних традицій. Ці традиції аж до початку XX століття носили усний характер, з одного боку, йдучи корінням у народну побутову творчість, а з іншого, набуваючи риси професійного мистецтва, особливо виразні в мугамате і творчості ашуг.

image
Азербайджанські музиканти. Зліва направо: тар, деф, кяманча

Народна музика

Значну частину народної музики складають родинно-побутові пісні — весільні і траурно-похоронні (йуг, аги, марсія). Народна музика Азербайджану відрізняється різноманітністю жанрів — це пісня, танець, творчість ашугів, мугам. І в піснях, і у танцях знайшли своє відображення тип темпераменту їх творців. Жіночі танці — стримані, пластичні, ліричні (Вагзалы, Узундере), чоловічі — жваві, сповнені відваги, сили (Газахи, Гайтаги, Ханчобани). Основна частина народних танців — сольні, але зустрічаються також парні і групові (халай, ялли, йорду-йорду, джанго).

image
Азербайджанські народні музичні інструменти. Експонат у краєзнавчому музеї, р. Шеки

В азербайджанській народній музиці є 7 основних ладів: Раст, Шура, Сегях (особливо поширені), Шуштер, Баяти-Шираз, Чаргях і Хумаюн, кожен з яких відрізняється особливим образно-емоційним характером і характерними  поспівками. Семантика лада Раст має важливе значення, для мужніх і героїчних танців. У жіночих танцях частіше застосовуються Сегях, Шура.

Однією з особливостей ладово-інтонаційного системи азербайджанської музики — наявність мікроінтерваліки (в октаві 17 ступенів).

Згідно Енциклопедії Іраника, помітний вплив на розвиток азербайджанських музичних традицій та термінології справили іранські музичні елементи, в свою чергу азербайджанські музичні елементи зустрічаються в іранської музики, особливо в танцювальних ритмах. Азербайджанська музика виконується і в інших регіонах Кавказу, головним чином серед вірмен, які перейняли мугамную систему і такі музичні інструменти, як кяманча і тар. В танцях і музиці лакців і лезгін також помітні впливу азербайджанської музичної культури.

Згідно історику XIX століття Миколі Дубровину, на вірменських весіллях звучали також азербайджанські пісні.

Відзначається, що лезгінські і табасаранські співаки-імпровізатори, зокрема, складали пісні й сюжети, запозичені у ашуг Азербайджану, і користувалися їх формою віршування.

Азербайджанська народна пісня

Народна пісенна творчість різноманітна за жанрами (обрядові, побутові, ліричні, історичні, трудові, жартівливі та ін). Вона відрізняється багатою метроритмікою, підпорядкована тактовим розмірами — 6/8, 3/4, 2/4. Широко використовуються синкопи; типовий прийом розвитку вокальних мелодій — це оспівування опорних тонів, також переважає сольне, рідше хорове (унісонний) виконавство. Мелодика пісень майже завжди характеризується низхідним рухом, варіантним розвитком заголовних поспівок. Одним з жанрів азербайджанських народних пісень, головним чином ліричного характеру, є баяти, в основі якого лежить строго певна поетична форма — семискладові вірші, що групуються в чотирирядкові строфи.

У 1927 році під редакцією Мусліма Магомаєва вийшов у світ написаний і оброблений Узеїром Гаджибековим перший збірник «Азербайджанських тюркських народних пісень». Цей збірник поклав початок музичної фольклористики в Азербайджані.

Інструментальна музика

Докладніше: Азербайджанські музичні інструменти

Різноманітні азербайджанські народні музичні інструменти. Найбільш поширені духові — тутек, балабан, зурна; струнно-щипкові — тар, саз (його різновиди: дшуре-саз, бейюк-саз, голтух-саз), уд, канон; струнно-смичкові — кеманча; ударні — деф (бубон), нагару, гоша-нагару. Творцем азербайджанського тара (11-та струнного) є азербайджанський музикант-конструктор Садихджан, який жив у XIX столітті і отримав прізвисько «Батько тара». 4 жовтня 1920 року з метою планомірного поширення музичної освіти пролетарської маси і обслуговування всіх пролетарських організацій АРСР" був виданий декрет про «націоналізацію музичних інструментів», що переходили у відання Наркомосу як державна власність. 1 травня 1932 року композитор Узеїр Гаджибеков створив перший оркестр азербайджанських народних інструментів ім. С. Рустамова, а у січні 2000 року при Азербайджанській державної філармонії був створений Азербайджанський державний оркестр народних інструментів. 5 грудня 2012 року азербайджанське мистецтво гри на тарі було включено в список нематеріальної культурної спадщини ЮНЕСКО.

Ритм танців, в основному базується на 6/8 і 3/4. Найважливішим жанром усної професійної музики Азербайджану, як і в багатьох країнах Близького і Середнього Сходу, є мугам.

Мугам

Докладніше: Мугам
image
Ансамбль ханенде Бюльбюльджана (другий зліва). Кінець XIX століття.

Мугам є основним жанром азербайджанської музичної усної класичної традиції поряд з пісенно-танцювальним фольклором. Мугам — монодійна циклічна композиція, укладена в рамки відшліфованої форми, головна особливість якого полягає в органічному синтезі стабільного (канонічного) і вільного (імпровізаційного) образних сфер. Для мугамів характерні елементи багатоголосся: витримування в акомпанементі опорних ступенів вокальних мелодій, імітаційне побудова партії тара і кеманчи. В Азербайджані мугам виконується зазвичай у супроводі тріо сазандарів: тарист, кеманчист, бубніст, а іноді сам співак-ханенде є одночасно бубнистом. Мугам складається з імпровізації речитативного складу, що складає основу композиції і чергується з ритмічними теснифами (вокал) і ренгами (інстр.). Виконання мугамів вимагає спеціальної підготовки як в плані знання матеріалу і форми, так і в плані віртуозності і техніки. Мовний пласт мугама базується на ліричних газелях відомих поетів Близького і Середнього Сходу. Певну групу жанрів професійної музики усної традиції становлять інструментально-вокальні мугами, що отримали назву зерби-мугамов(ритмічний мугам), де велика роль, супроводжує спів ансамблі, відводиться ударного інструменту.

У 2008 році ЮНЕСКО оголосив азербайджанський мугам одним з «шедеврів усної та нематеріальної спадщини людства».

Музика ашугів

image
Ашуги на святі Новруз в Баку

До гілки професійного мистецтва усної традиції належить і музично-поетична творчість ашуг (від слова «эшг» — любов) — співаків-оповідачів-поетів.

Попередниками ашуг в Азербайджані були озани (ін. назви. — шуара, діда, яншаг і т. д.). Назва «ашуг» з'явилася на Закавказзі в XVI—XVII ст.. В Азербайджані ашуг здавна названий «Ел анасы» («Мати народу»), оскільки завжди висловлював сподівання народу, захищав свободу любові, співав про відданість батьківщині. Ашуг виконує свої оповіді, супроводжуючи себе на сазі. Зміст творчості ашуг: епос, соціальність. Найпоширеніші жанри: дастан (героїко-епічне сказання), дейишме (змагання), устаднаме (пісні-повчання), гезеллеме (пісні-дифірамби), шикесте, міср (ліричні пісні).

Основні народні інструменти Азербайджану: тар, кяманча, деф (тріо мугаматистов), саз (у творчості ашуг), нагару, гоша-нагару (у святкових обрядах), балабан, зурна. Ашуги акомпанують собі на сазі, 3 струни якого частіше всього настроєні кварто-квинтовом співвідношенні (це створює нескладну форму гармонійного багатоголосся).

Вокально-інструментальне мистецтво ашуг базується на класичних мелодіях (понад 80), кожна з яких має безліч імпровізаційних варіантів. Це мистецтво має певні стилістичні ознаки (багаторазові точні або варіантні повтори коротких поспівок, іноді одного звуку, невеликий діапазон мелодій та ін).

В 1928 році в Баку був скликаний перший республіканський з'їзд ашуг. У 2009 році на четвертій сесії Комітету по захисту нематеріальної спадщини ЮНЕСКО в Абу-Дабі (ОАЕ) азербайджанське мистецтво ашугів було внесено в Репрезентативний список Нематеріальної культурної спадщини ЮНЕСКО.

Класична музика

Із заволодінням Азербайджану російською імперією у XIX столітті в Азербайджан починає проникати російська музична культура. У Баку організовуються симфонічний оркестр, приватна оперна трупа, філія РМТ. В Шуші організується гурток музичних і літературних діячів, поставив в 1897 році перший в Азербайджані музичний спектакль «Смерть Меджнуна на могилі Лейлі». Перші твори для скрипки, фортепіано з'явилися на початку 20 століття. З появою органу в Лютеранській церкви з'явилася можливість освоювати орган. Перша збірка творів для органу випустив Хайам Мірзазаде.

Оперне мистецтво

Докладніше: Азербайджанська опера
image
Сцена з опери Лейлі і Маджнун

Основоположником азербайджанського оперного мистецтва став композитор Узеір Гаджибеков, який написав у 1907 році оперу «Лейлі і Маджнун» за однойменною поемою Фізулі. Він став основоположником жанру мугам-опери, що поєднує в собі нотний запис музики (хори, танці) з сольною вокальною імпровізацією — мугамом на основі зазначеного композитором тексту. Наступним великим досягненням для азербайджанського оперного мистецтва стало створення Гаджибековим оперети «Аршин мал алан». Р. М. Глієр написав для азербайджанського театру оперу «Шахсенем» (пост. 1927; 2-я ред. пост. 1934). Першою азербайджанської оперою, заснованою на класичних музично-сценічних формах, стала «Нэргиз» Магомаєва (1935), що відбила захоплення Азербайджану більшовиками.. Композитор Фікрет Аміров створив за мотивами однойменної драми Джафара Джаббарлы оперу «Севіль» (1953), яка стала першою національною лірико-психологічної оперою.

Симфонічна музика

Сюїта А. Зейналли «Фрагменти» (1931) вважається першим зразком азербайджанської симфонічної музики.

image
Афрасіяб Бадалбейлі диригує симфонічним оркестром Азербайджанського театру опери і балету, 1930-ті рр.

Симфонічний жанр, що виник в Азербайджані в 1920-30-х рр. (М. Магомаєв, А. Зейналли), досяг підйому у 2-й половині 40-х-60-х рр. Композиторську школу республіки очолив Кара Караєв, творчість якого поєднали національні риси та стильові особливості сучасної музики. Двочастинна 1-я симфонія (1943) Караєва відрізняється різкими контрастами драматичних і ліричних образів. У п'ятичастинній 2-й симфонії, написаній у зв'язку з перемогою над фашизмом (1946), традиції азербайджанської музики сплавлені з класицистськими (виразна пасакалія 4 ч. заснована на тематизмі мугамного типу). Кара Караєв написав симфонічну поему «Лейлі і Меджнун», симфонічну сюїту «Сім красунь» та балет на однойменну тему..

Для Фікрета Амірова характерні жанрово-ліричний симфонізм, романтична патетика (концерт для фп. з оркестром народних інструментів, співавтор А. Бабаєв, 1946; струн. симфонія «Низами», 1947; сюїта «Азербайджан», 1950). У 1947 році він пише симфонію «Нізамі» — першу в азербайджанській музиці симфонію для струнного оркестру, а в наступному році в його творчості виникає новий жанр: симфонічні мугами «Шура» і «Кюрд Овшары», суть яких полягає в синтезі традицій азербайджанських народних співаків-ханенде з принципами європейської симфонічної музики. Мистецтвознавець і експерт ЮНЕСКО по нематеріальному та усного культурної спадщини Азербайджану Санубар Багірова зазначає, що «створений Фікретом Аміровим і підхоплений Ніязі і Сулейманом Алескеровым жанр так званого симфонічного мугама, строго кажучи, був ближче до рапсодії європейського типу, ніж власне до мугаму, але з художньої точки зору „Шура“ (1948) і „Кюрд-Овшары“ (1949) Амірова, „Раст“ Ніязі (1951), безсумнівно, збагатили азербайджанську симфонічну музику». Симфонічна поема «Лейлі і Меджнун» (1947) Кара Караєва поклала початок лірико-драматичного симфонізму в Азербайджані.

Пісні та романси

Перші азербайджанські масові пісні були написані Гаджибековим і Магомаєвим в 1920-1930-х рр., а починаючи з 1950-х рр. цей жанр отримав розвиток у творчості інших авторів. Своєю «Дитячої сюїтою» для фортепіано композитор Асеф Зейналли заклав основу азербайджанської дитячої музики. Він став автором перших зразків національного романсу, а Узеір Гаджибеков пізніше створив новий жанр — романс-газель на основі форм східної поезії. У пісенній творчості Тофіка Кулієва злилися ладово-інтонаційні особливості народної музики і радянської ліричної пісні.

Джаз

Докладніше: Азербайджанський джаз
image
Аміна Фігарова за роялем

Азербайджанський джаз почав зароджуватися в 1930-х роках, коли композитор Тофік Кулієв спільно з диригентом Ніязі створив перший джазовий оркестр в Баку. Однак, основоположником азербайджанського джазу став Вагіф Мустафа-заде, який створив новий музичний жанр — джаз-мугам, змішавши елементи джазу з азербайджанської народної музикою. У 1957 році співак Рашид Бейбутов створив при Азербайджанської філармонії концертний ансамбль, об'єднує стилістику джазу і азербайджанські народні інструменти.

Популярна музика

Основоположниками сучасної національної школи вокальної майстерності були співаки Шовкет Мамедова-Бюль.

Мейхана

Мейхана — напрям народної музично-поетичної творчості — гнучкий вірші-ритмічний музичний жанр.

Симфо-рок-мугам

Композитор Ельдар Мансуров поставив музичний проект «Бахрамнамэ», що являв собою новий музичний синтез — симфо-рок-мугам. Він став також першим композитором в Азербайджані, створив рок-оперу «Сім красунь».

Див. також

Примітки

  1. АЗЕРБАЙДЖАНСКАЯ МУЗЫКА [ 29 травня 2019 у Wayback Machine.], Музыкальный энциклопедический словарь.
  2. . Архів оригіналу за 3 лютого 2011. Процитовано 29 вересня 2016.
  3. А.
  4. У Дубровина татарские
  5. Н.
  6. История Дагестана. — М.: Наука, 1967. — Т. 1. — С. 279.
  7. Э. А. Абасова. АЗЕРБАЙДЖАНСКАЯ МУЗЫКА [ 21 листопада 2010 у Wayback Machine.], belcanto.ru.
  8. Баяти (жанр азерб. [ 21 листопада 2011 у Wayback Machine.]
  9. ВЫДАЮЩИЕСЯ МУЗЫКАЛЬНЫЕ ДЕЯТЕЛИ [ 22 березня 2011 у Wayback Machine.], Азербайджанский Музыкальный Портал.
  10. «Азербайджанские тюркские народные песни» [ 12 квітня 2013 у Wayback Machine.], Электронная энциклопедия Узеира Гаджибекова.
  11. <4D6963726F736F667420576F7264202D20CAF3EBFCF2F3F0EEEBEEE3E8FF2E646F63>[недоступне посилання з лютого 2019]
  12. Декреты Азревкома 1920—1921 гг: сборник документов. — Азербайджанское государственное издательство, 1988. — С. 317.
  13. Оркестр азербайджанских народных инструментов [ 19 жовтня 2015 у Wayback Machine.], Электронная энциклопедия Узеира Гаджибекова.
  14. Азербайджанский Государственный Оркестр Народных Инструментов [ 1 жовтня 2016 у Wayback Machine.], Министерство Культуры и Туризма Азербайджанской Республики.
  15. Four new items inscribed on UNESCO's Representative List of the Intangible Cultural Heritage of Humanity [ 7 лютого 2016 у Wayback Machine.]  (англ.
  16. . Архів оригіналу за 24 жовтня 2008. Процитовано 19 лютого 2019.
  17. АШУГ [ 20 березня 2017 у Wayback Machine.], Музыкальная энциклопедия.
  18. АШУ́Г [ 11 січня 2014 у Wayback Machine.], Краткая литературная энциклопедия.
  19. Ашуг [ 3 квітня 2012 у Wayback Machine.], БСЭ.
  20. История музыки народов СССР. — М.: Советский композитор, 1970. — Т. 1. — С. 337.
  21. (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 3 лютого 2014. Процитовано 29 вересня 2016.
  22. . Архів оригіналу за 21 березня 2014. Процитовано 29 вересня 2016.
  23. Гаджибеков [ 2 лютого 2014 у Wayback Machine.], Музыкальная энциклопедия.
  24. А.
  25. Karl H. Wörner, Igor Boelza, Richard F. Goldman, Israel Citkowitz and Henry Cowell.
  26. Санубар БАГИРОВА. Век новой азербайджанской музыки, «ИЗВЕСТИЯ» (29.09.05). Архивировано из первоисточника 16 августа 2008.
  27. Джейла ИБРАГИМОВА.
  28. Ольга Юркина. Восточные удовольствия в Монтрё [ 16 лютого 2010 у Wayback Machine.], Наша Газета (10.07.2009).
  29. Азербайджанская Советская Социалистическая Республика [ 2012-07-30 у Wayback Machine.], БСЭ.
  30. Л.АББАС. «Бахрамнамэ» Эльдара Мансурова[недоступне посилання з лютого 2019], echo-az.com (3 Декабря 2005).
  31. И.

Посилання

  • Tarıyel Məmmədov. Azərbaycan xalq-professional musiqisi: Aşıq sənəti. [ 2 жовтня 2016 у Wayback Machine.]Bakı: «Musiqi Dünyası» elektron nəşriyyatı, 2003.
  • Zemfira Səfərova. Azərbaycan musiqi elmi (XIII—XX əsrlər) [ 5 березня 2016 у Wayback Machine.]. Bakı: «Azərnəşr», 2006.
  • Azərbaycanın səs xəzinəsi (kataloq). Səs yaddaşımız. [ 22 жовтня 2016 у Wayback Machine.] Bakı, 2011.
  • Muğam Ensiklopediyası [ 8 жовтня 2016 у Wayback Machine.]

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Azerbajdzhanska muzika azerb Azerbaycan musiqisi dosyagnennya muzichnoyi kulturi azerbajdzhanskogo narodu rezultat bagatovikovogo istorichnogo procesu formuvannya ta rozvitku svoyeridnih gliboko realistichnih tradicij Ci tradiciyi azh do pochatku XX stolittya nosili usnij harakter z odnogo boku jduchi korinnyam u narodnu pobutovu tvorchist a z inshogo nabuvayuchi risi profesijnogo mistectva osoblivo virazni v mugamate i tvorchosti ashug Azerbajdzhanski muzikanti Zliva napravo tar def kyamanchaNarodna muzikaZnachnu chastinu narodnoyi muziki skladayut rodinno pobutovi pisni vesilni i traurno pohoronni jug agi marsiya Narodna muzika Azerbajdzhanu vidriznyayetsya riznomanitnistyu zhanriv ce pisnya tanec tvorchist ashugiv mugam I v pisnyah i u tancyah znajshli svoye vidobrazhennya tip temperamentu yih tvorciv Zhinochi tanci strimani plastichni lirichni Vagzaly Uzundere cholovichi zhvavi spovneni vidvagi sili Gazahi Gajtagi Hanchobani Osnovna chastina narodnih tanciv solni ale zustrichayutsya takozh parni i grupovi halaj yalli jordu jordu dzhango Azerbajdzhanski narodni muzichni instrumenti Eksponat u krayeznavchomu muzeyi r Sheki V azerbajdzhanskij narodnij muzici ye 7 osnovnih ladiv Rast Shura Segyah osoblivo poshireni Shushter Bayati Shiraz Chargyah i Humayun kozhen z yakih vidriznyayetsya osoblivim obrazno emocijnim harakterom i harakternimi pospivkami Semantika lada Rast maye vazhlive znachennya dlya muzhnih i geroyichnih tanciv U zhinochih tancyah chastishe zastosovuyutsya Segyah Shura Odniyeyu z osoblivostej ladovo intonacijnogo sistemi azerbajdzhanskoyi muziki nayavnist mikrointervaliki v oktavi 17 stupeniv Zgidno Enciklopediyi Iranika pomitnij vpliv na rozvitok azerbajdzhanskih muzichnih tradicij ta terminologiyi spravili iranski muzichni elementi v svoyu chergu azerbajdzhanski muzichni elementi zustrichayutsya v iranskoyi muziki osoblivo v tancyuvalnih ritmah Azerbajdzhanska muzika vikonuyetsya i v inshih regionah Kavkazu golovnim chinom sered virmen yaki perejnyali mugamnuyu sistemu i taki muzichni instrumenti yak kyamancha i tar V tancyah i muzici lakciv i lezgin takozh pomitni vplivu azerbajdzhanskoyi muzichnoyi kulturi Zgidno istoriku XIX stolittya Mikoli Dubrovinu na virmenskih vesillyah zvuchali takozh azerbajdzhanski pisni Vidznachayetsya sho lezginski i tabasaranski spivaki improvizatori zokrema skladali pisni j syuzheti zapozicheni u ashug Azerbajdzhanu i koristuvalisya yih formoyu virshuvannya Azerbajdzhanska narodna pisnya Narodna pisenna tvorchist riznomanitna za zhanrami obryadovi pobutovi lirichni istorichni trudovi zhartivlivi ta in Vona vidriznyayetsya bagatoyu metroritmikoyu pidporyadkovana taktovim rozmirami 6 8 3 4 2 4 Shiroko vikoristovuyutsya sinkopi tipovij prijom rozvitku vokalnih melodij ce ospivuvannya opornih toniv takozh perevazhaye solne ridshe horove unisonnij vikonavstvo Melodika pisen majzhe zavzhdi harakterizuyetsya nizhidnim ruhom variantnim rozvitkom zagolovnih pospivok Odnim z zhanriv azerbajdzhanskih narodnih pisen golovnim chinom lirichnogo harakteru ye bayati v osnovi yakogo lezhit strogo pevna poetichna forma semiskladovi virshi sho grupuyutsya v chotiriryadkovi strofi U 1927 roci pid redakciyeyu Muslima Magomayeva vijshov u svit napisanij i obroblenij Uzeyirom Gadzhibekovim pershij zbirnik Azerbajdzhanskih tyurkskih narodnih pisen Cej zbirnik poklav pochatok muzichnoyi folkloristiki v Azerbajdzhani Instrumentalna muzika Dokladnishe Azerbajdzhanski muzichni instrumenti Riznomanitni azerbajdzhanski narodni muzichni instrumenti Najbilsh poshireni duhovi tutek balaban zurna strunno shipkovi tar saz jogo riznovidi dshure saz bejyuk saz goltuh saz ud kanon strunno smichkovi kemancha udarni def bubon nagaru gosha nagaru Tvorcem azerbajdzhanskogo tara 11 ta strunnogo ye azerbajdzhanskij muzikant konstruktor Sadihdzhan yakij zhiv u XIX stolitti i otrimav prizvisko Batko tara 4 zhovtnya 1920 roku z metoyu planomirnogo poshirennya muzichnoyi osviti proletarskoyi masi i obslugovuvannya vsih proletarskih organizacij ARSR buv vidanij dekret pro nacionalizaciyu muzichnih instrumentiv sho perehodili u vidannya Narkomosu yak derzhavna vlasnist 1 travnya 1932 roku kompozitor Uzeyir Gadzhibekov stvoriv pershij orkestr azerbajdzhanskih narodnih instrumentiv im S Rustamova a u sichni 2000 roku pri Azerbajdzhanskij derzhavnoyi filarmoniyi buv stvorenij Azerbajdzhanskij derzhavnij orkestr narodnih instrumentiv 5 grudnya 2012 roku azerbajdzhanske mistectvo gri na tari bulo vklyucheno v spisok nematerialnoyi kulturnoyi spadshini YuNESKO Ritm tanciv v osnovnomu bazuyetsya na 6 8 i 3 4 Najvazhlivishim zhanrom usnoyi profesijnoyi muziki Azerbajdzhanu yak i v bagatoh krayinah Blizkogo i Serednogo Shodu ye mugam Mugam Dokladnishe Mugam Ansambl hanende Byulbyuldzhana drugij zliva Kinec XIX stolittya Mugam ye osnovnim zhanrom azerbajdzhanskoyi muzichnoyi usnoyi klasichnoyi tradiciyi poryad z pisenno tancyuvalnim folklorom Mugam monodijna ciklichna kompoziciya ukladena v ramki vidshlifovanoyi formi golovna osoblivist yakogo polyagaye v organichnomu sintezi stabilnogo kanonichnogo i vilnogo improvizacijnogo obraznih sfer Dlya mugamiv harakterni elementi bagatogolossya vitrimuvannya v akompanementi opornih stupeniv vokalnih melodij imitacijne pobudova partiyi tara i kemanchi V Azerbajdzhani mugam vikonuyetsya zazvichaj u suprovodi trio sazandariv tarist kemanchist bubnist a inodi sam spivak hanende ye odnochasno bubnistom Mugam skladayetsya z improvizaciyi rechitativnogo skladu sho skladaye osnovu kompoziciyi i cherguyetsya z ritmichnimi tesnifami vokal i rengami instr Vikonannya mugamiv vimagaye specialnoyi pidgotovki yak v plani znannya materialu i formi tak i v plani virtuoznosti i tehniki Movnij plast mugama bazuyetsya na lirichnih gazelyah vidomih poetiv Blizkogo i Serednogo Shodu Pevnu grupu zhanriv profesijnoyi muziki usnoyi tradiciyi stanovlyat instrumentalno vokalni mugami sho otrimali nazvu zerbi mugamov ritmichnij mugam de velika rol suprovodzhuye spiv ansambli vidvoditsya udarnogo instrumentu U 2008 roci YuNESKO ogolosiv azerbajdzhanskij mugam odnim z shedevriv usnoyi ta nematerialnoyi spadshini lyudstva Muzika ashugiv Ashugi na svyati Novruz v Baku Do gilki profesijnogo mistectva usnoyi tradiciyi nalezhit i muzichno poetichna tvorchist ashug vid slova eshg lyubov spivakiv opovidachiv poetiv Poperednikami ashug v Azerbajdzhani buli ozani in nazvi shuara dida yanshag i t d Nazva ashug z yavilasya na Zakavkazzi v XVI XVII st V Azerbajdzhani ashug zdavna nazvanij El anasy Mati narodu oskilki zavzhdi vislovlyuvav spodivannya narodu zahishav svobodu lyubovi spivav pro viddanist batkivshini Ashug vikonuye svoyi opovidi suprovodzhuyuchi sebe na sazi Zmist tvorchosti ashug epos socialnist Najposhirenishi zhanri dastan geroyiko epichne skazannya dejishme zmagannya ustadname pisni povchannya gezelleme pisni difirambi shikeste misr lirichni pisni Osnovni narodni instrumenti Azerbajdzhanu tar kyamancha def trio mugamatistov saz u tvorchosti ashug nagaru gosha nagaru u svyatkovih obryadah balaban zurna Ashugi akompanuyut sobi na sazi 3 struni yakogo chastishe vsogo nastroyeni kvarto kvintovom spivvidnoshenni ce stvoryuye neskladnu formu garmonijnogo bagatogolossya Vokalno instrumentalne mistectvo ashug bazuyetsya na klasichnih melodiyah ponad 80 kozhna z yakih maye bezlich improvizacijnih variantiv Ce mistectvo maye pevni stilistichni oznaki bagatorazovi tochni abo variantni povtori korotkih pospivok inodi odnogo zvuku nevelikij diapazon melodij ta in V 1928 roci v Baku buv sklikanij pershij respublikanskij z yizd ashug U 2009 roci na chetvertij sesiyi Komitetu po zahistu nematerialnoyi spadshini YuNESKO v Abu Dabi OAE azerbajdzhanske mistectvo ashugiv bulo vneseno v Reprezentativnij spisok Nematerialnoyi kulturnoyi spadshini YuNESKO Klasichna muzikaIz zavolodinnyam Azerbajdzhanu rosijskoyu imperiyeyu u XIX stolitti v Azerbajdzhan pochinaye pronikati rosijska muzichna kultura U Baku organizovuyutsya simfonichnij orkestr privatna operna trupa filiya RMT V Shushi organizuyetsya gurtok muzichnih i literaturnih diyachiv postaviv v 1897 roci pershij v Azerbajdzhani muzichnij spektakl Smert Medzhnuna na mogili Lejli Pershi tvori dlya skripki fortepiano z yavilisya na pochatku 20 stolittya Z poyavoyu organu v Lyuteranskij cerkvi z yavilasya mozhlivist osvoyuvati organ Persha zbirka tvoriv dlya organu vipustiv Hajam Mirzazade Operne mistectvo Dokladnishe Azerbajdzhanska opera Scena z operi Lejli i Madzhnun Osnovopolozhnikom azerbajdzhanskogo opernogo mistectva stav kompozitor Uzeir Gadzhibekov yakij napisav u 1907 roci operu Lejli i Madzhnun za odnojmennoyu poemoyu Fizuli Vin stav osnovopolozhnikom zhanru mugam operi sho poyednuye v sobi notnij zapis muziki hori tanci z solnoyu vokalnoyu improvizaciyeyu mugamom na osnovi zaznachenogo kompozitorom tekstu Nastupnim velikim dosyagnennyam dlya azerbajdzhanskogo opernogo mistectva stalo stvorennya Gadzhibekovim opereti Arshin mal alan R M Gliyer napisav dlya azerbajdzhanskogo teatru operu Shahsenem post 1927 2 ya red post 1934 Pershoyu azerbajdzhanskoyi operoyu zasnovanoyu na klasichnih muzichno scenichnih formah stala Nergiz Magomayeva 1935 sho vidbila zahoplennya Azerbajdzhanu bilshovikami Kompozitor Fikret Amirov stvoriv za motivami odnojmennoyi drami Dzhafara Dzhabbarly operu Sevil 1953 yaka stala pershoyu nacionalnoyu liriko psihologichnoyi operoyu Simfonichna muzika Syuyita A Zejnalli Fragmenti 1931 vvazhayetsya pershim zrazkom azerbajdzhanskoyi simfonichnoyi muziki Afrasiyab Badalbejli diriguye simfonichnim orkestrom Azerbajdzhanskogo teatru operi i baletu 1930 ti rr Simfonichnij zhanr sho vinik v Azerbajdzhani v 1920 30 h rr M Magomayev A Zejnalli dosyag pidjomu u 2 j polovini 40 h 60 h rr Kompozitorsku shkolu respubliki ocholiv Kara Karayev tvorchist yakogo poyednali nacionalni risi ta stilovi osoblivosti suchasnoyi muziki Dvochastinna 1 ya simfoniya 1943 Karayeva vidriznyayetsya rizkimi kontrastami dramatichnih i lirichnih obraziv U p yatichastinnij 2 j simfoniyi napisanij u zv yazku z peremogoyu nad fashizmom 1946 tradiciyi azerbajdzhanskoyi muziki splavleni z klasicistskimi virazna pasakaliya 4 ch zasnovana na tematizmi mugamnogo tipu Kara Karayev napisav simfonichnu poemu Lejli i Medzhnun simfonichnu syuyitu Sim krasun ta balet na odnojmennu temu Dlya Fikreta Amirova harakterni zhanrovo lirichnij simfonizm romantichna patetika koncert dlya fp z orkestrom narodnih instrumentiv spivavtor A Babayev 1946 strun simfoniya Nizami 1947 syuyita Azerbajdzhan 1950 U 1947 roci vin pishe simfoniyu Nizami pershu v azerbajdzhanskij muzici simfoniyu dlya strunnogo orkestru a v nastupnomu roci v jogo tvorchosti vinikaye novij zhanr simfonichni mugami Shura i Kyurd Ovshary sut yakih polyagaye v sintezi tradicij azerbajdzhanskih narodnih spivakiv hanende z principami yevropejskoyi simfonichnoyi muziki Mistectvoznavec i ekspert YuNESKO po nematerialnomu ta usnogo kulturnoyi spadshini Azerbajdzhanu Sanubar Bagirova zaznachaye sho stvorenij Fikretom Amirovim i pidhoplenij Niyazi i Sulejmanom Aleskerovym zhanr tak zvanogo simfonichnogo mugama strogo kazhuchi buv blizhche do rapsodiyi yevropejskogo tipu nizh vlasne do mugamu ale z hudozhnoyi tochki zoru Shura 1948 i Kyurd Ovshary 1949 Amirova Rast Niyazi 1951 bezsumnivno zbagatili azerbajdzhansku simfonichnu muziku Simfonichna poema Lejli i Medzhnun 1947 Kara Karayeva poklala pochatok liriko dramatichnogo simfonizmu v Azerbajdzhani Pisni ta romansi Pershi azerbajdzhanski masovi pisni buli napisani Gadzhibekovim i Magomayevim v 1920 1930 h rr a pochinayuchi z 1950 h rr cej zhanr otrimav rozvitok u tvorchosti inshih avtoriv Svoyeyu Dityachoyi syuyitoyu dlya fortepiano kompozitor Asef Zejnalli zaklav osnovu azerbajdzhanskoyi dityachoyi muziki Vin stav avtorom pershih zrazkiv nacionalnogo romansu a Uzeir Gadzhibekov piznishe stvoriv novij zhanr romans gazel na osnovi form shidnoyi poeziyi U pisennij tvorchosti Tofika Kuliyeva zlilisya ladovo intonacijni osoblivosti narodnoyi muziki i radyanskoyi lirichnoyi pisni DzhazDokladnishe Azerbajdzhanskij dzhaz Amina Figarova za royalem Azerbajdzhanskij dzhaz pochav zarodzhuvatisya v 1930 h rokah koli kompozitor Tofik Kuliyev spilno z dirigentom Niyazi stvoriv pershij dzhazovij orkestr v Baku Odnak osnovopolozhnikom azerbajdzhanskogo dzhazu stav Vagif Mustafa zade yakij stvoriv novij muzichnij zhanr dzhaz mugam zmishavshi elementi dzhazu z azerbajdzhanskoyi narodnoyi muzikoyu U 1957 roci spivak Rashid Bejbutov stvoriv pri Azerbajdzhanskoyi filarmoniyi koncertnij ansambl ob yednuye stilistiku dzhazu i azerbajdzhanski narodni instrumenti Populyarna muzikaOsnovopolozhnikami suchasnoyi nacionalnoyi shkoli vokalnoyi majsternosti buli spivaki Shovket Mamedova Byul Mejhana Mejhana napryam narodnoyi muzichno poetichnoyi tvorchosti gnuchkij virshi ritmichnij muzichnij zhanr Simfo rok mugam Kompozitor Eldar Mansurov postaviv muzichnij proekt Bahramname sho yavlyav soboyu novij muzichnij sintez simfo rok mugam Vin stav takozh pershim kompozitorom v Azerbajdzhani stvoriv rok operu Sim krasun Div takozhMistectvo azerbajdzhanskih ashugivPrimitkiAZERBAJDZhANSKAYa MUZYKA 29 travnya 2019 u Wayback Machine Muzykalnyj enciklopedicheskij slovar Arhiv originalu za 3 lyutogo 2011 Procitovano 29 veresnya 2016 A U Dubrovina tatarskie N Istoriya Dagestana M Nauka 1967 T 1 S 279 E A Abasova AZERBAJDZhANSKAYa MUZYKA 21 listopada 2010 u Wayback Machine belcanto ru Bayati zhanr azerb 21 listopada 2011 u Wayback Machine VYDAYuShIESYa MUZYKALNYE DEYaTELI 22 bereznya 2011 u Wayback Machine Azerbajdzhanskij Muzykalnyj Portal Azerbajdzhanskie tyurkskie narodnye pesni 12 kvitnya 2013 u Wayback Machine Elektronnaya enciklopediya Uzeira Gadzhibekova lt 4D6963726F736F667420576F7264202D20CAF3EBFCF2F3F0EEEBEEE3E8FF2E646F63 gt nedostupne posilannya z lyutogo 2019 Dekrety Azrevkoma 1920 1921 gg sbornik dokumentov Azerbajdzhanskoe gosudarstvennoe izdatelstvo 1988 S 317 Orkestr azerbajdzhanskih narodnyh instrumentov 19 zhovtnya 2015 u Wayback Machine Elektronnaya enciklopediya Uzeira Gadzhibekova Azerbajdzhanskij Gosudarstvennyj Orkestr Narodnyh Instrumentov 1 zhovtnya 2016 u Wayback Machine Ministerstvo Kultury i Turizma Azerbajdzhanskoj Respubliki Four new items inscribed on UNESCO s Representative List of the Intangible Cultural Heritage of Humanity 7 lyutogo 2016 u Wayback Machine angl Arhiv originalu za 24 zhovtnya 2008 Procitovano 19 lyutogo 2019 AShUG 20 bereznya 2017 u Wayback Machine Muzykalnaya enciklopediya AShU G 11 sichnya 2014 u Wayback Machine Kratkaya literaturnaya enciklopediya Ashug 3 kvitnya 2012 u Wayback Machine BSE Istoriya muzyki narodov SSSR M Sovetskij kompozitor 1970 T 1 S 337 PDF Arhiv originalu PDF za 3 lyutogo 2014 Procitovano 29 veresnya 2016 Arhiv originalu za 21 bereznya 2014 Procitovano 29 veresnya 2016 Gadzhibekov 2 lyutogo 2014 u Wayback Machine Muzykalnaya enciklopediya A Karl H Worner Igor Boelza Richard F Goldman Israel Citkowitz and Henry Cowell Sanubar BAGIROVA Vek novoj azerbajdzhanskoj muzyki IZVESTIYa 29 09 05 Arhivirovano iz pervoistochnika 16 avgusta 2008 Dzhejla IBRAGIMOVA Olga Yurkina Vostochnye udovolstviya v Montryo 16 lyutogo 2010 u Wayback Machine Nasha Gazeta 10 07 2009 Azerbajdzhanskaya Sovetskaya Socialisticheskaya Respublika 2012 07 30 u Wayback Machine BSE L ABBAS Bahramname Eldara Mansurova nedostupne posilannya z lyutogo 2019 echo az com 3 Dekabrya 2005 I PosilannyaTariyel Memmedov Azerbaycan xalq professional musiqisi Asiq seneti 2 zhovtnya 2016 u Wayback Machine Baki Musiqi Dunyasi elektron nesriyyati 2003 Zemfira Seferova Azerbaycan musiqi elmi XIII XX esrler 5 bereznya 2016 u Wayback Machine Baki Azernesr 2006 Azerbaycanin ses xezinesi kataloq Ses yaddasimiz 22 zhovtnya 2016 u Wayback Machine Baki 2011 Mugam Ensiklopediyasi 8 zhovtnya 2016 u Wayback Machine

Дата публікації:
Топ