Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
«Азербайджанський джаз» — різновид джазу, заснований на традиціях мугаму. Азербайджанський джаз зародився в Баку завдяки його засновнику, музиканту і композитору Вагіфу Мустафазаде. В азербайджанському етно-джазі, або джаз-мугамі, залежно від фантазії виконавців поєднуються новоорлеанські ритми та музичні традиції [en].
Рання історія
Поява джазу в Азербайджані
На початку XX століття, коли місто Баку, відоме як «виробник половини всієї нафти світу», переживало економічний підйом, в Азербайджані стало з'являтися все більше заповзятливих бізнесменів, архітекторів, купців, вчених, а також діячів мистецтва та іноземної культури. Хвиля нової музики, що захлеснула весь світ, дійшла й до Азербайджану. З газетних статей того часу відомо, що в ресторанах Баку грали «дуже цікаву музику під незвичною назвою — джаз».
Однак це мистецтво було деякий час забуте після приходу радянської влади, оскільки офіційно джаз вважався чужим для радянських людей мистецтвом.
Зародження азербайджанського джазу
Історія азербайджанського джазу бере свій початок від 30-х років XX століття. Перший джазовий оркестр у Баку 1938 року створили знамениті азербайджанські композитори [ru] і [ru], який виступав у молодості з першим джазовим оркестром СРСР, оркестром Олександра Цфасмана. Оркестр Кулієва і Ніязі, що називався «Державним естрадним оркестром» (його також називали «Державний джаз»), став основою азербайджанського джазу. До складу «Державного джазу» входили три тромбони, п'ять саксофонів, три труби, рояль, гітара і ударні інструменти. На першому концерті, поряд з джазовою класикою, виконувалися і п'єси самих Ніязі і Тофіка Кулієва. Приблизно тоді ж на саксофоні виконувалися імпровізації для ладу мугам «Чарґях». У 1941—1945 роках і після закінчення німецько-радянської війни керівником Державного естрадного оркестру був [ru]. 1945 року в Баку гастролював джаз-оркестр Едді Рознера, провідним солістом якого був саксофоніст , один з перших джазових імпровізаторів в СРСР.
Повоєнні роки
Після закінчення німецько-радянської війни, в 50-60-х роках розвитку джазу в Азербайджані значної шкоди завдала антизахідна пропаганда в СРСР. 1945 року джаз заборонив Сталін як «небезпечну капіталістичну музику». Однак, попри заборони, любителі джазу слухали західні радіостанції, а після намагалися виконати почуте. У 60-х роках за підтримки і керівництва Кара Караєва, Ніязі, Тофіка Кулієва, Рауфа Гаджієв в Азербайджані почалося друге життя естрадної та джазової музики. Створюється [ru], квартет Рафіка Бабаєва і починається період Вагіфа Мустафазаде. У 60-х роках керівником джазового оркестру радіо і телебачення Азербайджану був Тофік Ахмедов, що грав до цього на саксофоні в московському оркестрі Едді Рознера. В його оркестрі починав свій творчий шлях і знаменитий співак Муслім Магомаєв. Як єдиний соліст цього оркестру, Муслім Магомаєв виступав із ним у складі радянської делегації на [en] у Гельсінкі.
З іменами Вагіфа Мустафазаде і Рафіка Бабаєва пов'язаний розквіт азербайджанського джазу 1960-х років. Вони експериментували, створюючи єдину музику на основі джазових ритмів і азербайджанської народної музики.
Сучасний період
Азербайджанський джаз і нині продовжує динамічно розвиватися. У Баку проводяться джаз-фестивалі, семінари за участю західних джаз-музикантів.
Значний внесок у розвиток джазової музики Азербайджану зробив заслужений артист Азербайджану саксофоністом Раїн Султанов. Він став автором двох книг «Антологія джазу в Азербайджані» (2004) і «Історія азербайджанського джазу» (2015), в яких проведено аналіз історичного шляху розвитку джазу в Баку від витоків до сучасності. Презентацією книги Раїна Султанова «Історія азербайджанського джазу» відзначено Всесвітній День Джазу в Баку представництвом Юнеско в Азербайджані. 2014 року Раїн Султанов створив міжнародний проєкт «Voice of Karabakh», що об'єднав етнічну азербайджанську, джазову та класичну музику, який став музичним протестом проти всіх війн, насильства і агресії. З цим проєктом Султанов виступив на сценах Центру Гейдара Алієва, а також у Москві в дні, присвячені Ходжалинській трагедії. Проєкт записано в норвезькій звукозаписної студії Rainbow.
Від 2005 року в Баку розпочав свою діяльність журнал Jazz Dunyasi. Головний редактор журналу Лейла Ефендієва — представник азербайджанського джазу в Баку і за кордоном, виступає і бере участь на міжнародних виставках і конференціях. Завдяки журналу Jazz Dunyasi міжнародні організації ближче ознайомилися з історією, музикантами і діячами азербайджанського джазу. Журнал Jazz Dunyasi увійшов до двадцятки кращих джаз журналів світу.
Перший джаз-фестиваль у Баку проведено 1969 року, і після 33-річної перерви ця традиція відновилася.
У червні 2005 року в бакинській філармонії проведено концерт-семінар за підтримки посольства Норвегії під назвою «Baku Jazz Bridges», за участю музикантів зі США, Азербайджану та Норвегії.
У травні 2009 року в Джаз-центрі Баку проведено «Британо-азербайджанський джазовий саміт» за участі відомих британських джазменів Кенні Вілера, Пола Кларвіса та їхніх гуртів, а також азербайджанських музикантів Шаїна Новраслі, Раїна Султанова та інших. Офіційним спонсором заходу виступила компанія «Британські Авіалінії».
Азербайджанські виконавці джазу є учасниками та переможцями багатьох міжнародних джаз-фестивалів і конкурсів, одним з яких став 43-й міжнародний джаз-фестиваль у Монтре (Швейцарія) що проходив від 3 доо 18 липня 2009 року. На фестивалі Азербайджан у проєкті «Східні солодощі» (Eastern Delights) представляли такі виконавці і гурти, як тріо Азізи Мустафазаде, тріо Еміля Ібрагіма, квартет Зульфігара Багірова, [ru], гурт Бакустик Джаз на чолі з Салманом Гамбаровим.
Однією з важливих складових проєкту «Бута: Фестиваль Азербайджанської культури», що проходив від листопада 2009 року до березня 2010 року в Лондоні, був також азербайджанський джаз. Джаз в цьому проєкті представлено такими іменами, як Шаїн Новраслі і Ісфар Сарабський. Першим за графіком заходом, що пройшли в [en] у Лондоні, став проект «Нафта і Джаз» («Oil and Jazz») за участю провідних виконавців азербайджанського джазу — джаз-мугаму. 25 листопада 2009 року Шаїн Новраслі виступив спільно з [en] і [en]. 26 листопада того ж року в «Клубі 606» в Лондоні пройшов його виступ за участю Ієна Белламі, Тіма Ґарланда і Малколма Крісса (Malcome Cresse). Ісфар Сарабський виступив на сценах Лондона 7 та 9 грудня 2009 року.
Baku jazz festival
2005 року заслужений артист Азербайджану Раїн Султанов організував наймасштабніший фестиваль Baku Jazz Festival 2005, який став щорічним. У ньому взяли участь музиканти з 12 країн світу: гурт Джо Завінула з Австрії, [en], Марія-Жуан Піреш, російський квартет Якова Окуня, саксофоніст [en], відомі джаз-музиканти і виконавці з Азербайджану та багато інших. Від 2005 року за підтримки Міністерства культури і туризму Азербайджану журналом Jazz Dunyasi проведено масштабні фестивалі, в яких взяли участь практично всі зірки світового джазу (Ел Джерро, Гербі Генкок, Маркус Міллер, [ru], [en], Даяна Кролл, Даєн Рівз, [en] та багато інших).
Також 2005 року журнал Jazz Dunyasi запустив міжнародний проект «I am Jazzman!» — конкурс молодих виконавців джазу, переможцями якого стали такі талановиті музиканти, як Ісфар Сарабський, [ru], Аліна Ростоцька та інші
2016 року Бакинський джаз-фестиваль увійшов до Європейської асоціації джазу (European Jazz Network, EJN)
Журнал Jazz Dunyasi
Jazz Dunyasi (JD) — азербайджанський спеціалізований журнал про джаз. Випускається від 2005 року, кольоровий, ілюстрований, англійською та російською мовами. Головний редактор Лейла Ефендієва.
Від 2005 року має свій павільйон на всесвітній джаз-виставці Jazzahead! (Німеччина, Бремен).
За час діяльності журнал опублікував інтерв'ю з такими зірками світового джазу, як Ел Джерро, Гербі Генкок, [en], [ru] і багато інших. Від 2005 року спільно з Міністерством культури і туризму Азербайджану є основним організатором щорічного фестивалю Baku Jazz Festival, а також міжнародного конкурсу молодих виконавців «I am Jazzman!».
Журнал Jazz Dunyasi увійшов у двадцятку кращих джаз-журналів світуту.
Виконавці азербайджанського джазу
Раїн Султанов
Раїн Султанов народився 29 квітня 1965 року в місті Баку. Його брати Рауф і Рамін також є музикантами. За порадою братів у віці 14 років Раїн вступив до музичної школи за класом кларнета. З цим періодом пов'язаний інтерес Раїна до джазової музики, і, перш за все, до творчості гурту «[en]» і Майлза Девіса. В 16 років Султанов почав опановувати саксофон. В армії він чотири роки грав у військовому оркестрі. Продовживши свою музичну освіту в [ru], 1985 року Раїн Султанов зайняв перше місце в республіканському конкурсі серед училищ. Він виконував твори Чайковського, Моцарта, Вебера та ін. У той же час Раїн вже почав виконувати і джазові композиції, і був запрошений на роботу в гурт «Ашуги» Полада Бюльбюль огли, яка експериментувала також і з джазовою музикою.
1988 року на запрошення Рашида Бейбутова Раїн працює в Державному театрі пісні, виконуючи композиції Чарлі Паркера і [ru]. Того ж року він вступає до Азербайджанської державної консерваторії. 1989 року Раїна запросили до Азербайджанського державного оркестру «Гая». Музичним керівником оркестру був Тофік Шабанов, на запрошення якого Раїн працював солістом і заявив про себе не тільки як прекрасний імпровізатор, але й як талановитий аранжувальник. 1992 року Раїна запрошено в солісти Естрадно-симфонічного оркестру Азербайджанського державного телерадіо під управлінням [ru]. У цей період Раїн виступає з джазовими програмами і сольними концертами. У 1992-94 роках Раїн грає в різних джаз—клубах і концертних салонах Туреччини і Москви. 1995 року складає свої перші композиції під назвою «Jokers dance» та «Day off».
1996-97 рр. Раїн стає учасником джаз-фестивалів у Німеччині. Перебуваючи в Німеччині він створює такі композиції як «Last moment», «Crazy world» тощо, і, повернувшись на батьківщину, вирішує створити гурт «Синдикат». До складу цього гурту увійшли старший брат Раїна Рауф Султанов (бас-гітара), Ельдар Рзакулі-заде (піано), Гамідулла Гафарі (гітара) і Вагіф Алієв (ударні інструменти). 14-го і 15-го липня 1997 року відбулися перші сольні концерти гурту «Синдикат» під назвою «Last moment». Своїми оригінальними композиціями гурт «Синдикат» за короткий термін здобув успіх серед слухачів. Протягом 1997-98 років Раїн Султанов виступав зі «standart»-композиціями Джона Колтрейна і Майлза Девіса у багатьох джаз-клубах Баку та Німеччини. 1998 року гурт «Синдикат», отримавши запрошення на міжнародний джаз-фестиваль у Новосибірську, виступив на джемсейшн з такими відомими джазменами як Кертіс Фуллер (тромбон), [en] (гітара), [en] (саксофон) та ін. В січні 1999 року вже популярний гурт «Синдикат» випускає свій перший компакт-диск під назвою «Last moment». Через деякий час Раїн вирішивши показати свою композиторську роботу і майстерність гри в іншому напрямку, випускає сольний альбом «Мугам — Мегам». Альбом мав великий успіх як на батьківщині, так і закордоном. Композиції з нього увійшли в десятку кращих композицій, виконуваних на радіостанціях Баку, стали улюбленими для слухачів хвилі «Русское радио» в Ізраїлі.
2008 року Раїн Султанов завершив роботу над альбомом «Розповідь про мою землю», над яким він працював протягом двох років. Раїн назвав цей проект альбомом-книжкою, оскільки він складається з сорока сторінок з фотографіями. Альбом складається з двох дисків, час звучання: три години. Перший диск — музичний, а на другому — 17-хвилинний фільм, який знімали азербайджанські і турецькі режисери. У першій частині альбому представлено інтерв'ю з Р. Султановим, у другій — звучить музика джазмена на тлі фотографій, які стали частиною фільму, що знаходиться на другому диску. На світлинах зображені діти, люди похилого віку, переважно біженці. Третя частина — це міні-кліп, основний лейтмотив якого — війна і жахи, які вона з собою несе.
Раїн Султанів — автор книжок «Антологія джазу в Азербайджані» (2004) та «Історія азербайджанського джазу» (2015 р.). 2014 року він створив міжнародний проєкт «Voice of Karabakh», який став музичним протестом проти війн, насильства та агресії.
2017 року німецький лейбл Ozella Music випустив платівку Раїна Султанова «Inspired by Nature», яка стала першим вініловим диском Азербайджану за пострадянський період.
Аміна Фігарова
[ru] — одна з найталановитіших джазових піаністів і композиторів Європи — народилася 2 грудня 1964 року в Баку. Аміна почала вчитися грати на фортепіано у 2 роки. Закінчила музичну школу ім. Бюльбюля, і вже в шкільному віці проявила неабиякий композиторський талант, створюючи музику для фортепіано і віолончелі. 1982 року Аміна вступила до Бакинської державної консерваторії на факультет «фортепіанного виконавства». 1987 року Аміна стала переможницею конкурсу композиторів СРСР. 1992 року Аміна переїхала до Роттердама (Нідерланди), де й живе донині.
Через рік після переїзду вона записала свій перший диск Attraction, складений виключно з її композицій. 1998 року Аміна випустила другий альбом під назвою Another Me. 1999 року вийшов третій альбом Firewind, в якому Аміна виступила спільно із джаз-септетом. Аміна викладала джазове мистецтво у Роттердамській консерваторії і Музичному коледжі Берклі в Бостоні. 1998 року Аміну прийнято до престижної Thelonious Monk Jazz Colony в Аспені, Колорадо.
2005 року вийшов альбом, який увійшов до десятка кращих творів у чартах американського радіо Jazzweek. Останній альбом Аміни Above the Clouds 5 місяців був в американських джазових чартах у першій двадцятці. Цей альбом піаністки був позитивно сприйнятий критиками.
Азіза Мустафа-заде (азерб. Əzizə Mustafazadə) народилася 19 грудня 1969 року в місті Баку. Її батько, піаніст і композитор Вагіф Мустафа-заде став відомим завдяки створенню сплаву джазу і традиційної азербайджанської музики, відомої також як мугам.
З ранніх років вона вивчала класичне фортепіано і незабаром стала демонструвати свій дар імпровізації. Навчання в середній спеціальній музичній школі імені Бюльбюля дало свої результати. 1978 року, ще маленькою дівчинкою, вона поїхала в місто Тбілісі, де проводився Всесоюзний фестиваль джазової музики. У цей вечір Азізу прийняли як одну з кращих співачок. 1986 році на Міжнародному джазовому фестивалі, що проходив теж у Тбілісі, Азіза здобула золоту медаль. 1986 року у віці 17 років Азіза виграла конкурс піаністів імені Телоніуса Монка у Вашингтоні. На цьому конкурсі вона виконала деякі п'єси Монка в своєму власному стилі з елементами мугаму.
Вже студенткою Азербайджанської державної консерваторії ім. Уз. Гаджибекова, Азіза стала переможницею кількох фестивалів і конкурсів, а 1987 року, посівши перше місце на вокальному конкурсі «Дебют», стала його лауреатом.
1990 року Азіза працює солісткою оркестру і виступає з окремою програмою.
1991 року Азіза записує дебютний альбом, який так і називається — Aziza Mustafa Zadeh. 1994 року її відзначено премією Phono Academy, найпрестижнішою премією Німеччини в галузі музики. Ранні спогади відбилися в альбомі Always, який приніс Азізі премії ECHO Award і Німецької асоціації джазових записів. Її талант був настільки вражаючим, що 1995 року кілька провідних джазових музикантів (гітарист Ел Ді Меола, бас-гітарист [en], колишній барабанщик [en] і саксофоніст [ru]) приєдналися до Азізи для запису студійного альбому Dance Of Fire, який розійшовся по всьому світу тиражем 2.000.000 копій.
Шаїн Новраслі
[ru] народився 10 лютого 1977 року в місті Баку.
Севда Алекперзаде
[ru] народилася 4 липня 1977 року в Баку.
Салман Гамбаров
[ru] народився 18 квітня 1959 року в місті Баку. Здобув музичну освіту в Азербайджанській державній консерваторії імені Узеїра Гаджибекова, яку закінчив як теоретик-музикознавець (1978—1983) і як композитор (1986—1990, клас проф. В. Гаджибекова). 1996 року Салман Гамбаров створив гурт «Bakustic Jazz», склад якого варіюється залежно від поставлених завдань і проектів. Донині Гамбаров є учасником цього гурту.
Тофік Шабанов
Джазовий саксофоніст, народився 16 жовтня 1946 року в Баку. ВІд 1978 року він грав у малому складі ансамблю «Гая», проте 1988 року Шабанов перейшов у державний джазово-симфонічний оркестр «Гая», а 1992 року став його музичним керівником. До кінця свого життя він працював в «Гаї».
Тофік Шабанов помер 31 серпня 1997 року.
Див. також
Примітки
- Continuum encyclopedia of popular music of the world
- . Архів оригіналу за 30 листопада 2016. Процитовано 3 червня 2020.
- Ольга Юркина (10.07.2009). . Наша Газета. Архів оригіналу за 16 лютого 2010.
Азербайджанський джаз — яскравий феномен, який не піддається чітким визначенням. Стилі варіюються залежно від фантазії виконавців. Один з найвідоміших напрямків — етно-джаз, або джаз-мугам, що змішує новоорлеанські ритми з музичними традиціями Сходу: колоритне поєднання, що створює дивовижні барвисті форми… Все починалося в Баку 30-х років…
Оригінальний текст (рос.)Азербайджанський джаз — яркий феномен, который не поддается четким определениям. Стили варьируются в зависимости от фантазии исполнителей. Одно из самых известных направлений — этно-джаз, или джаз-мугам, смешивающий новоорлеанские ритмы с музыкальными традициями Востока: колоритное сочетание, создающее удивительные цветистые формы… Все начиналось в Баку 30-х годов… - . Архів оригіналу за 15 травня 2013. Процитовано 3 червня 2020.
- A Tale from the Land of Fire: Azerbaijan
- . Архів оригіналу за 9 лютого 2010. Процитовано 3 червня 2020.
- [Алексей Козлов. «Козел на саксе»]
- (ENG) . Eurasianet.org. Архів оригіналу за 8 травня 2005. Процитовано 3 червня 2020.
- Ольга Юркина (10.07.2009). . Наша Газета. Архів оригіналу за 16 лютого 2010.
- . Архів оригіналу за 1 січня 2011. Процитовано 17 лютого 2010.
- . Архів оригіналу за 16 серпня 2016. Процитовано 21 травня 2022.
- . Архів оригіналу за 8 вересня 2009. Процитовано 3 червня 2020.
- . Архів оригіналу за 20 лютого 2009. Процитовано 3 червня 2020.
- Аускерн, Леонід (2006). . Архів оригіналу за 3 червня 2020. Процитовано 3 червня 2020.
- Мікеладзе, Галина (8 травня 2015). . https://1news.az (рос.). Архів оригіналу за 3 червня 2020. Процитовано 3 червня 2020.
- Nazarli, Amina (3 грудня 2014). . https://www.azernews.az (англ.). AZERNEWS. Архів оригіналу за 3 червня 2020. Процитовано 3 червня 2020.
- Ахундова, Эльмира (7 березня 2015). . https://1news.az (рос.). Архів оригіналу за 5 липня 2015. Процитовано 3 червня 2020.
- (англ.). Архів оригіналу за 25 серпня 2019. Процитовано 3 червня 2020.
- 27 травня 2014. Архів оригіналу за 3 червня 2020. Процитовано 3 червня 2020.
- . Архів оригіналу за 4 липня 2020. Процитовано 3 червня 2020.
- «Azerbaijan: Baku Jazz Bridges» (ENG) . Americanvoices Assosiation.[недоступне посилання з Май 2018]
- (ENG) . British Council. Архів оригіналу за 6 травня 2009.
- «Un vent musical venu des confins de l'Europe (Azerbaijan)» (PDF) (FR) . Le Régional.[недоступне посилання з Май 2018]
- (ENG) . Buta Festival of Azerbaijani arts. Архів оригіналу за 28 вересня 2011. Процитовано 21 лютого 2010.
- (ENG) . Buta Festival of Azerbaijani arts. Архів оригіналу за 28 вересня 2011. Процитовано 21 лютого 2010.
- (ENG) . Europe Jazz Network. Архів оригіналу за 13 вересня 2011.
- (ENG) . Buta Festival of Azerbaijani arts. Архів оригіналу за 18 березня 2010. Процитовано 3 червня 2020.
- Бабаева, Джани (21 жовтня 2016). . https://www.trend.az (рос.). Архів оригіналу за 24 жовтня 2016. Процитовано 3 червня 2020.
- Ismayilova, Laman (2 березня 2017). (англ.). Архів оригіналу за 3 червня 2020. Процитовано 3 червня 2020.
- . Архів оригіналу за 27 жовтня 2019. Процитовано 3 червня 2020.
- . Архів оригіналу за 25 серпня 2019. Процитовано 3 червня 2020.
- Иманов, Вугар. . Архів оригіналу за 10 березня 2018. Процитовано 3 червня 2020.
- Бабаева, Джани (21 жовтня 2016). (рос.). Архів оригіналу за 27 жовтня 2019. Процитовано 3 червня 2020.
- . Архів оригіналу за 8 листопада 2011. Процитовано 3 червня 2020.
- . Архів оригіналу за 2 вересня 2010. Процитовано 19 лютого 2010.
- http://jazzdunyasi.jazz.az/content/view/97/55/lang,en/ [ 10 березня 2018 у Wayback Machine.] numbers " № 3 — Spring 2005 " biography
- . Архів оригіналу за 20 червня 2017. Процитовано 9 червня 2017.
- . Архів оригіналу за 1 січня 2011. Процитовано 17 лютого 2010.
- . Архів оригіналу за 7 січня 2017. Процитовано 3 червня 2020.
Посилання
- Лейла Эфендиева: «Посредством „Jazz Dunyasi“ начались контакты европейских лейблов с нашими музыкантами…» [ 6 липня 2015 у Wayback Machine.]
- Jazz Dunyasi представил Азербайджан на всемирной выставке Jazzahead [ 5 липня 2015 у Wayback Machine.]
- Jazz Dunyasi [ 25 серпня 2019 у Wayback Machine.]
- Рауф Фархадов. «Вагіф Мустафазаде» [ 4 червня 2020 у Wayback Machine.]
- Азербайджанський джаз. Офіційний сайт. [ 22 квітня 2020 у Wayback Machine.]
- [недоступне посилання — історія]
- Олександр Медведєв, Ольга Медведєва. «Радянський джаз: проблеми, події, майстри» [ 6 червня 2020 у Wayback Machine.]
- Азіза Мустафа-заде. Офіційний сайт [ 3 серпня 2010 у Wayback Machine.]
- Шаїн Новраслі. Офіційний сайт [ 1 лютого 2011 у Wayback Machine.]
- Аміна Фігарова. Офіційний сайт [ 4 березня 2010 у Wayback Machine.]
- Повний джаз. Бакинський міжнародний джаз-фестиваль (2007), Стаття в онлайн версії журналу «Джаз.ру» [ 24 жовтня 2007 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Azerbajdzhanskij dzhaz riznovid dzhazu zasnovanij na tradiciyah mugamu Azerbajdzhanskij dzhaz zarodivsya v Baku zavdyaki jogo zasnovniku muzikantu i kompozitoru Vagifu Mustafazade V azerbajdzhanskomu etno dzhazi abo dzhaz mugami zalezhno vid fantaziyi vikonavciv poyednuyutsya novoorleanski ritmi ta muzichni tradiciyi en Tofik Ahmedov kerivnik dzhazovogo orkestru radio i telebachennya Azerbajdzhanu v 60 h rokah Rannya istoriyaPoyava dzhazu v Azerbajdzhani Na pochatku XX stolittya koli misto Baku vidome yak virobnik polovini vsiyeyi nafti svitu perezhivalo ekonomichnij pidjom v Azerbajdzhani stalo z yavlyatisya vse bilshe zapovzyatlivih biznesmeniv arhitektoriv kupciv vchenih a takozh diyachiv mistectva ta inozemnoyi kulturi Hvilya novoyi muziki sho zahlesnula ves svit dijshla j do Azerbajdzhanu Z gazetnih statej togo chasu vidomo sho v restoranah Baku grali duzhe cikavu muziku pid nezvichnoyu nazvoyu dzhaz Odnak ce mistectvo bulo deyakij chas zabute pislya prihodu radyanskoyi vladi oskilki oficijno dzhaz vvazhavsya chuzhim dlya radyanskih lyudej mistectvom Zarodzhennya azerbajdzhanskogo dzhazu Istoriya azerbajdzhanskogo dzhazu bere svij pochatok vid 30 h rokiv XX stolittya Pershij dzhazovij orkestr u Baku 1938 roku stvorili znameniti azerbajdzhanski kompozitori ru i ru yakij vistupav u molodosti z pershim dzhazovim orkestrom SRSR orkestrom Oleksandra Cfasmana Orkestr Kuliyeva i Niyazi sho nazivavsya Derzhavnim estradnim orkestrom jogo takozh nazivali Derzhavnij dzhaz stav osnovoyu azerbajdzhanskogo dzhazu Do skladu Derzhavnogo dzhazu vhodili tri tromboni p yat saksofoniv tri trubi royal gitara i udarni instrumenti Na pershomu koncerti poryad z dzhazovoyu klasikoyu vikonuvalisya i p yesi samih Niyazi i Tofika Kuliyeva Priblizno todi zh na saksofoni vikonuvalisya improvizaciyi dlya ladu mugam Chargyah U 1941 1945 rokah i pislya zakinchennya nimecko radyanskoyi vijni kerivnikom Derzhavnogo estradnogo orkestru buv ru 1945 roku v Baku gastrolyuvav dzhaz orkestr Eddi Roznera providnim solistom yakogo buv saksofonist odin z pershih dzhazovih improvizatoriv v SRSR Povoyenni rokiPislya zakinchennya nimecko radyanskoyi vijni v 50 60 h rokah rozvitku dzhazu v Azerbajdzhani znachnoyi shkodi zavdala antizahidna propaganda v SRSR 1945 roku dzhaz zaboroniv Stalin yak nebezpechnu kapitalistichnu muziku Odnak popri zaboroni lyubiteli dzhazu sluhali zahidni radiostanciyi a pislya namagalisya vikonati pochute U 60 h rokah za pidtrimki i kerivnictva Kara Karayeva Niyazi Tofika Kuliyeva Raufa Gadzhiyev v Azerbajdzhani pochalosya druge zhittya estradnoyi ta dzhazovoyi muziki Stvoryuyetsya ru kvartet Rafika Babayeva i pochinayetsya period Vagifa Mustafazade U 60 h rokah kerivnikom dzhazovogo orkestru radio i telebachennya Azerbajdzhanu buv Tofik Ahmedov sho grav do cogo na saksofoni v moskovskomu orkestri Eddi Roznera V jogo orkestri pochinav svij tvorchij shlyah i znamenitij spivak Muslim Magomayev Yak yedinij solist cogo orkestru Muslim Magomayev vistupav iz nim u skladi radyanskoyi delegaciyi na en u Gelsinki Z imenami Vagifa Mustafazade i Rafika Babayeva pov yazanij rozkvit azerbajdzhanskogo dzhazu 1960 h rokiv Voni eksperimentuvali stvoryuyuchi yedinu muziku na osnovi dzhazovih ritmiv i azerbajdzhanskoyi narodnoyi muziki Suchasnij periodAzerbajdzhanskij dzhaz i nini prodovzhuye dinamichno rozvivatisya U Baku provodyatsya dzhaz festivali seminari za uchastyu zahidnih dzhaz muzikantiv Znachnij vnesok u rozvitok dzhazovoyi muziki Azerbajdzhanu zrobiv zasluzhenij artist Azerbajdzhanu saksofonistom Rayin Sultanov Vin stav avtorom dvoh knig Antologiya dzhazu v Azerbajdzhani 2004 i Istoriya azerbajdzhanskogo dzhazu 2015 v yakih provedeno analiz istorichnogo shlyahu rozvitku dzhazu v Baku vid vitokiv do suchasnosti Prezentaciyeyu knigi Rayina Sultanova Istoriya azerbajdzhanskogo dzhazu vidznacheno Vsesvitnij Den Dzhazu v Baku predstavnictvom Yunesko v Azerbajdzhani 2014 roku Rayin Sultanov stvoriv mizhnarodnij proyekt Voice of Karabakh sho ob yednav etnichnu azerbajdzhansku dzhazovu ta klasichnu muziku yakij stav muzichnim protestom proti vsih vijn nasilstva i agresiyi Z cim proyektom Sultanov vistupiv na scenah Centru Gejdara Aliyeva a takozh u Moskvi v dni prisvyacheni Hodzhalinskij tragediyi Proyekt zapisano v norvezkij zvukozapisnoyi studiyi Rainbow Vid 2005 roku v Baku rozpochav svoyu diyalnist zhurnal Jazz Dunyasi Golovnij redaktor zhurnalu Lejla Efendiyeva predstavnik azerbajdzhanskogo dzhazu v Baku i za kordonom vistupaye i bere uchast na mizhnarodnih vistavkah i konferenciyah Zavdyaki zhurnalu Jazz Dunyasi mizhnarodni organizaciyi blizhche oznajomilisya z istoriyeyu muzikantami i diyachami azerbajdzhanskogo dzhazu Zhurnal Jazz Dunyasi uvijshov do dvadcyatki krashih dzhaz zhurnaliv svitu Pershij dzhaz festival u Baku provedeno 1969 roku i pislya 33 richnoyi perervi cya tradiciya vidnovilasya U chervni 2005 roku v bakinskij filarmoniyi provedeno koncert seminar za pidtrimki posolstva Norvegiyi pid nazvoyu Baku Jazz Bridges za uchastyu muzikantiv zi SShA Azerbajdzhanu ta Norvegiyi U travni 2009 roku v Dzhaz centri Baku provedeno Britano azerbajdzhanskij dzhazovij samit za uchasti vidomih britanskih dzhazmeniv Kenni Vilera Pola Klarvisa ta yihnih gurtiv a takozh azerbajdzhanskih muzikantiv Shayina Novrasli Rayina Sultanova ta inshih Oficijnim sponsorom zahodu vistupila kompaniya Britanski Avialiniyi Azerbajdzhanski vikonavci dzhazu ye uchasnikami ta peremozhcyami bagatoh mizhnarodnih dzhaz festivaliv i konkursiv odnim z yakih stav 43 j mizhnarodnij dzhaz festival u Montre Shvejcariya sho prohodiv vid 3 doo 18 lipnya 2009 roku Na festivali Azerbajdzhan u proyekti Shidni solodoshi Eastern Delights predstavlyali taki vikonavci i gurti yak trio Azizi Mustafazade trio Emilya Ibragima kvartet Zulfigara Bagirova ru gurt Bakustik Dzhaz na choli z Salmanom Gambarovim Odniyeyu z vazhlivih skladovih proyektu Buta Festival Azerbajdzhanskoyi kulturi sho prohodiv vid listopada 2009 roku do bereznya 2010 roku v Londoni buv takozh azerbajdzhanskij dzhaz Dzhaz v comu proyekti predstavleno takimi imenami yak Shayin Novrasli i Isfar Sarabskij Pershim za grafikom zahodom sho projshli v en u Londoni stav proekt Nafta i Dzhaz Oil and Jazz za uchastyu providnih vikonavciv azerbajdzhanskogo dzhazu dzhaz mugamu 25 listopada 2009 roku Shayin Novrasli vistupiv spilno z en i en 26 listopada togo zh roku v Klubi 606 v Londoni projshov jogo vistup za uchastyu Iyena Bellami Tima Garlanda i Malkolma Krissa Malcome Cresse Isfar Sarabskij vistupiv na scenah Londona 7 ta 9 grudnya 2009 roku Baku jazz festivalDokladnishe Bakinskij dzhazovij festival 2005 roku zasluzhenij artist Azerbajdzhanu Rayin Sultanov organizuvav najmasshtabnishij festival Baku Jazz Festival 2005 yakij stav shorichnim U nomu vzyali uchast muzikanti z 12 krayin svitu gurt Dzho Zavinula z Avstriyi en Mariya Zhuan Piresh rosijskij kvartet Yakova Okunya saksofonist en vidomi dzhaz muzikanti i vikonavci z Azerbajdzhanu ta bagato inshih Vid 2005 roku za pidtrimki Ministerstva kulturi i turizmu Azerbajdzhanu zhurnalom Jazz Dunyasi provedeno masshtabni festivali v yakih vzyali uchast praktichno vsi zirki svitovogo dzhazu El Dzherro Gerbi Genkok Markus Miller ru en Dayana Kroll Dayen Rivz en ta bagato inshih Takozh 2005 roku zhurnal Jazz Dunyasi zapustiv mizhnarodnij proekt I am Jazzman konkurs molodih vikonavciv dzhazu peremozhcyami yakogo stali taki talanoviti muzikanti yak Isfar Sarabskij ru Alina Rostocka ta inshi 2016 roku Bakinskij dzhaz festival uvijshov do Yevropejskoyi asociaciyi dzhazu European Jazz Network EJN Zhurnal Jazz DunyasiJazz Dunyasi JD azerbajdzhanskij specializovanij zhurnal pro dzhaz Vipuskayetsya vid 2005 roku kolorovij ilyustrovanij anglijskoyu ta rosijskoyu movami Golovnij redaktor Lejla Efendiyeva Vid 2005 roku maye svij paviljon na vsesvitnij dzhaz vistavci Jazzahead Nimechchina Bremen Za chas diyalnosti zhurnal opublikuvav interv yu z takimi zirkami svitovogo dzhazu yak El Dzherro Gerbi Genkok en ru i bagato inshih Vid 2005 roku spilno z Ministerstvom kulturi i turizmu Azerbajdzhanu ye osnovnim organizatorom shorichnogo festivalyu Baku Jazz Festival a takozh mizhnarodnogo konkursu molodih vikonavciv I am Jazzman Zhurnal Jazz Dunyasi uvijshov u dvadcyatku krashih dzhaz zhurnaliv svitutu Vikonavci azerbajdzhanskogo dzhazuRayin Sultanov Rayin Sultanov narodivsya 29 kvitnya 1965 roku v misti Baku Jogo brati Rauf i Ramin takozh ye muzikantami Za poradoyu brativ u vici 14 rokiv Rayin vstupiv do muzichnoyi shkoli za klasom klarneta Z cim periodom pov yazanij interes Rayina do dzhazovoyi muziki i persh za vse do tvorchosti gurtu en i Majlza Devisa V 16 rokiv Sultanov pochav opanovuvati saksofon V armiyi vin chotiri roki grav u vijskovomu orkestri Prodovzhivshi svoyu muzichnu osvitu v ru 1985 roku Rayin Sultanov zajnyav pershe misce v respublikanskomu konkursi sered uchilish Vin vikonuvav tvori Chajkovskogo Mocarta Vebera ta in U toj zhe chas Rayin vzhe pochav vikonuvati i dzhazovi kompoziciyi i buv zaproshenij na robotu v gurt Ashugi Polada Byulbyul ogli yaka eksperimentuvala takozh i z dzhazovoyu muzikoyu 1988 roku na zaproshennya Rashida Bejbutova Rayin pracyuye v Derzhavnomu teatri pisni vikonuyuchi kompoziciyi Charli Parkera i ru Togo zh roku vin vstupaye do Azerbajdzhanskoyi derzhavnoyi konservatoriyi 1989 roku Rayina zaprosili do Azerbajdzhanskogo derzhavnogo orkestru Gaya Muzichnim kerivnikom orkestru buv Tofik Shabanov na zaproshennya yakogo Rayin pracyuvav solistom i zayaviv pro sebe ne tilki yak prekrasnij improvizator ale j yak talanovitij aranzhuvalnik 1992 roku Rayina zaprosheno v solisti Estradno simfonichnogo orkestru Azerbajdzhanskogo derzhavnogo teleradio pid upravlinnyam ru U cej period Rayin vistupaye z dzhazovimi programami i solnimi koncertami U 1992 94 rokah Rayin graye v riznih dzhaz klubah i koncertnih salonah Turechchini i Moskvi 1995 roku skladaye svoyi pershi kompoziciyi pid nazvoyu Jokers dance ta Day off 1996 97 rr Rayin staye uchasnikom dzhaz festivaliv u Nimechchini Perebuvayuchi v Nimechchini vin stvoryuye taki kompoziciyi yak Last moment Crazy world tosho i povernuvshis na batkivshinu virishuye stvoriti gurt Sindikat Do skladu cogo gurtu uvijshli starshij brat Rayina Rauf Sultanov bas gitara Eldar Rzakuli zade piano Gamidulla Gafari gitara i Vagif Aliyev udarni instrumenti 14 go i 15 go lipnya 1997 roku vidbulisya pershi solni koncerti gurtu Sindikat pid nazvoyu Last moment Svoyimi originalnimi kompoziciyami gurt Sindikat za korotkij termin zdobuv uspih sered sluhachiv Protyagom 1997 98 rokiv Rayin Sultanov vistupav zi standart kompoziciyami Dzhona Koltrejna i Majlza Devisa u bagatoh dzhaz klubah Baku ta Nimechchini 1998 roku gurt Sindikat otrimavshi zaproshennya na mizhnarodnij dzhaz festival u Novosibirsku vistupiv na dzhemsejshn z takimi vidomimi dzhazmenami yak Kertis Fuller trombon en gitara en saksofon ta in V sichni 1999 roku vzhe populyarnij gurt Sindikat vipuskaye svij pershij kompakt disk pid nazvoyu Last moment Cherez deyakij chas Rayin virishivshi pokazati svoyu kompozitorsku robotu i majsternist gri v inshomu napryamku vipuskaye solnij albom Mugam Megam Albom mav velikij uspih yak na batkivshini tak i zakordonom Kompoziciyi z nogo uvijshli v desyatku krashih kompozicij vikonuvanih na radiostanciyah Baku stali ulyublenimi dlya sluhachiv hvili Russkoe radio v Izrayili 2008 roku Rayin Sultanov zavershiv robotu nad albomom Rozpovid pro moyu zemlyu nad yakim vin pracyuvav protyagom dvoh rokiv Rayin nazvav cej proekt albomom knizhkoyu oskilki vin skladayetsya z soroka storinok z fotografiyami Albom skladayetsya z dvoh diskiv chas zvuchannya tri godini Pershij disk muzichnij a na drugomu 17 hvilinnij film yakij znimali azerbajdzhanski i turecki rezhiseri U pershij chastini albomu predstavleno interv yu z R Sultanovim u drugij zvuchit muzika dzhazmena na tli fotografij yaki stali chastinoyu filmu sho znahoditsya na drugomu disku Na svitlinah zobrazheni diti lyudi pohilogo viku perevazhno bizhenci Tretya chastina ce mini klip osnovnij lejtmotiv yakogo vijna i zhahi yaki vona z soboyu nese Rayin Sultaniv avtor knizhok Antologiya dzhazu v Azerbajdzhani 2004 ta Istoriya azerbajdzhanskogo dzhazu 2015 r 2014 roku vin stvoriv mizhnarodnij proyekt Voice of Karabakh yakij stav muzichnim protestom proti vijn nasilstva ta agresiyi 2017 roku nimeckij lejbl Ozella Music vipustiv plativku Rayina Sultanova Inspired by Nature yaka stala pershim vinilovim diskom Azerbajdzhanu za postradyanskij period Amina Figarova ru odna z najtalanovitishih dzhazovih pianistiv i kompozitoriv Yevropi narodilasya 2 grudnya 1964 roku v Baku Amina pochala vchitisya grati na fortepiano u 2 roki Zakinchila muzichnu shkolu im Byulbyulya i vzhe v shkilnomu vici proyavila neabiyakij kompozitorskij talant stvoryuyuchi muziku dlya fortepiano i violoncheli 1982 roku Amina vstupila do Bakinskoyi derzhavnoyi konservatoriyi na fakultet fortepiannogo vikonavstva 1987 roku Amina stala peremozhniceyu konkursu kompozitoriv SRSR 1992 roku Amina pereyihala do Rotterdama Niderlandi de j zhive donini Cherez rik pislya pereyizdu vona zapisala svij pershij disk Attraction skladenij viklyuchno z yiyi kompozicij 1998 roku Amina vipustila drugij albom pid nazvoyu Another Me 1999 roku vijshov tretij albom Firewind v yakomu Amina vistupila spilno iz dzhaz septetom Amina vikladala dzhazove mistectvo u Rotterdamskij konservatoriyi i Muzichnomu koledzhi Berkli v Bostoni 1998 roku Aminu prijnyato do prestizhnoyi Thelonious Monk Jazz Colony v Aspeni Kolorado 2005 roku vijshov albom yakij uvijshov do desyatka krashih tvoriv u chartah amerikanskogo radio Jazzweek Ostannij albom Amini Above the Clouds 5 misyaciv buv v amerikanskih dzhazovih chartah u pershij dvadcyatci Cej albom pianistki buv pozitivno sprijnyatij kritikami Aziza Mustafa zade Aziza Mustafa zade azerb Ezize Mustafazade narodilasya 19 grudnya 1969 roku v misti Baku Yiyi batko pianist i kompozitor Vagif Mustafa zade stav vidomim zavdyaki stvorennyu splavu dzhazu i tradicijnoyi azerbajdzhanskoyi muziki vidomoyi takozh yak mugam Z rannih rokiv vona vivchala klasichne fortepiano i nezabarom stala demonstruvati svij dar improvizaciyi Navchannya v serednij specialnij muzichnij shkoli imeni Byulbyulya dalo svoyi rezultati 1978 roku she malenkoyu divchinkoyu vona poyihala v misto Tbilisi de provodivsya Vsesoyuznij festival dzhazovoyi muziki U cej vechir Azizu prijnyali yak odnu z krashih spivachok 1986 roci na Mizhnarodnomu dzhazovomu festivali sho prohodiv tezh u Tbilisi Aziza zdobula zolotu medal 1986 roku u vici 17 rokiv Aziza vigrala konkurs pianistiv imeni Teloniusa Monka u Vashingtoni Na comu konkursi vona vikonala deyaki p yesi Monka v svoyemu vlasnomu stili z elementami mugamu Vzhe studentkoyu Azerbajdzhanskoyi derzhavnoyi konservatoriyi im Uz Gadzhibekova Aziza stala peremozhniceyu kilkoh festivaliv i konkursiv a 1987 roku posivshi pershe misce na vokalnomu konkursi Debyut stala jogo laureatom 1990 roku Aziza pracyuye solistkoyu orkestru i vistupaye z okremoyu programoyu 1991 roku Aziza zapisuye debyutnij albom yakij tak i nazivayetsya Aziza Mustafa Zadeh 1994 roku yiyi vidznacheno premiyeyu Phono Academy najprestizhnishoyu premiyeyu Nimechchini v galuzi muziki Ranni spogadi vidbilisya v albomi Always yakij prinis Azizi premiyi ECHO Award i Nimeckoyi asociaciyi dzhazovih zapisiv Yiyi talant buv nastilki vrazhayuchim sho 1995 roku kilka providnih dzhazovih muzikantiv gitarist El Di Meola bas gitarist en kolishnij barabanshik en i saksofonist ru priyednalisya do Azizi dlya zapisu studijnogo albomu Dance Of Fire yakij rozijshovsya po vsomu svitu tirazhem 2 000 000 kopij Shayin Novrasli ru narodivsya 10 lyutogo 1977 roku v misti Baku Sevda Alekperzade ru narodilasya 4 lipnya 1977 roku v Baku Salman Gambarov ru narodivsya 18 kvitnya 1959 roku v misti Baku Zdobuv muzichnu osvitu v Azerbajdzhanskij derzhavnij konservatoriyi imeni Uzeyira Gadzhibekova yaku zakinchiv yak teoretik muzikoznavec 1978 1983 i yak kompozitor 1986 1990 klas prof V Gadzhibekova 1996 roku Salman Gambarov stvoriv gurt Bakustic Jazz sklad yakogo variyuyetsya zalezhno vid postavlenih zavdan i proektiv Donini Gambarov ye uchasnikom cogo gurtu Tofik Shabanov Dzhazovij saksofonist narodivsya 16 zhovtnya 1946 roku v Baku VId 1978 roku vin grav u malomu skladi ansamblyu Gaya prote 1988 roku Shabanov perejshov u derzhavnij dzhazovo simfonichnij orkestr Gaya a 1992 roku stav jogo muzichnim kerivnikom Do kincya svogo zhittya vin pracyuvav v Gayi Tofik Shabanov pomer 31 serpnya 1997 roku Div takozhBakinskij dzhazovij festivalPrimitkiContinuum encyclopedia of popular music of the world Arhiv originalu za 30 listopada 2016 Procitovano 3 chervnya 2020 Olga Yurkina 10 07 2009 Nasha Gazeta Arhiv originalu za 16 lyutogo 2010 Azerbajdzhanskij dzhaz yaskravij fenomen yakij ne piddayetsya chitkim viznachennyam Stili variyuyutsya zalezhno vid fantaziyi vikonavciv Odin z najvidomishih napryamkiv etno dzhaz abo dzhaz mugam sho zmishuye novoorleanski ritmi z muzichnimi tradiciyami Shodu koloritne poyednannya sho stvoryuye divovizhni barvisti formi Vse pochinalosya v Baku 30 h rokiv Originalnij tekst ros Azerbajdzhanskij dzhaz yarkij fenomen kotoryj ne poddaetsya chetkim opredeleniyam Stili variruyutsya v zavisimosti ot fantazii ispolnitelej Odno iz samyh izvestnyh napravlenij etno dzhaz ili dzhaz mugam smeshivayushij novoorleanskie ritmy s muzykalnymi tradiciyami Vostoka koloritnoe sochetanie sozdayushee udivitelnye cvetistye formy Vse nachinalos v Baku 30 h godov Arhiv originalu za 15 travnya 2013 Procitovano 3 chervnya 2020 A Tale from the Land of Fire Azerbaijan Arhiv originalu za 9 lyutogo 2010 Procitovano 3 chervnya 2020 Aleksej Kozlov Kozel na sakse ENG Eurasianet org Arhiv originalu za 8 travnya 2005 Procitovano 3 chervnya 2020 Olga Yurkina 10 07 2009 Nasha Gazeta Arhiv originalu za 16 lyutogo 2010 Arhiv originalu za 1 sichnya 2011 Procitovano 17 lyutogo 2010 Arhiv originalu za 16 serpnya 2016 Procitovano 21 travnya 2022 Arhiv originalu za 8 veresnya 2009 Procitovano 3 chervnya 2020 Arhiv originalu za 20 lyutogo 2009 Procitovano 3 chervnya 2020 Auskern Leonid 2006 Arhiv originalu za 3 chervnya 2020 Procitovano 3 chervnya 2020 Mikeladze Galina 8 travnya 2015 https 1news az ros Arhiv originalu za 3 chervnya 2020 Procitovano 3 chervnya 2020 Nazarli Amina 3 grudnya 2014 https www azernews az angl AZERNEWS Arhiv originalu za 3 chervnya 2020 Procitovano 3 chervnya 2020 Ahundova Elmira 7 bereznya 2015 https 1news az ros Arhiv originalu za 5 lipnya 2015 Procitovano 3 chervnya 2020 angl Arhiv originalu za 25 serpnya 2019 Procitovano 3 chervnya 2020 27 travnya 2014 Arhiv originalu za 3 chervnya 2020 Procitovano 3 chervnya 2020 Arhiv originalu za 4 lipnya 2020 Procitovano 3 chervnya 2020 Azerbaijan Baku Jazz Bridges ENG Americanvoices Assosiation nedostupne posilannya z Maj 2018 ENG British Council Arhiv originalu za 6 travnya 2009 Un vent musical venu des confins de l Europe Azerbaijan PDF FR Le Regional nedostupne posilannya z Maj 2018 ENG Buta Festival of Azerbaijani arts Arhiv originalu za 28 veresnya 2011 Procitovano 21 lyutogo 2010 ENG Buta Festival of Azerbaijani arts Arhiv originalu za 28 veresnya 2011 Procitovano 21 lyutogo 2010 ENG Europe Jazz Network Arhiv originalu za 13 veresnya 2011 ENG Buta Festival of Azerbaijani arts Arhiv originalu za 18 bereznya 2010 Procitovano 3 chervnya 2020 Babaeva Dzhani 21 zhovtnya 2016 https www trend az ros Arhiv originalu za 24 zhovtnya 2016 Procitovano 3 chervnya 2020 Ismayilova Laman 2 bereznya 2017 angl Arhiv originalu za 3 chervnya 2020 Procitovano 3 chervnya 2020 Arhiv originalu za 27 zhovtnya 2019 Procitovano 3 chervnya 2020 Arhiv originalu za 25 serpnya 2019 Procitovano 3 chervnya 2020 Imanov Vugar Arhiv originalu za 10 bereznya 2018 Procitovano 3 chervnya 2020 Babaeva Dzhani 21 zhovtnya 2016 ros Arhiv originalu za 27 zhovtnya 2019 Procitovano 3 chervnya 2020 Arhiv originalu za 8 listopada 2011 Procitovano 3 chervnya 2020 Arhiv originalu za 2 veresnya 2010 Procitovano 19 lyutogo 2010 http jazzdunyasi jazz az content view 97 55 lang en 10 bereznya 2018 u Wayback Machine numbers 3 Spring 2005 biography Arhiv originalu za 20 chervnya 2017 Procitovano 9 chervnya 2017 Arhiv originalu za 1 sichnya 2011 Procitovano 17 lyutogo 2010 Arhiv originalu za 7 sichnya 2017 Procitovano 3 chervnya 2020 PosilannyaLejla Efendieva Posredstvom Jazz Dunyasi nachalis kontakty evropejskih lejblov s nashimi muzykantami 6 lipnya 2015 u Wayback Machine Jazz Dunyasi predstavil Azerbajdzhan na vsemirnoj vystavke Jazzahead 5 lipnya 2015 u Wayback Machine Jazz Dunyasi 25 serpnya 2019 u Wayback Machine Rauf Farhadov Vagif Mustafazade 4 chervnya 2020 u Wayback Machine Azerbajdzhanskij dzhaz Oficijnij sajt 22 kvitnya 2020 u Wayback Machine nedostupne posilannya istoriya Oleksandr Medvedyev Olga Medvedyeva Radyanskij dzhaz problemi podiyi majstri 6 chervnya 2020 u Wayback Machine Aziza Mustafa zade Oficijnij sajt 3 serpnya 2010 u Wayback Machine Shayin Novrasli Oficijnij sajt 1 lyutogo 2011 u Wayback Machine Amina Figarova Oficijnij sajt 4 bereznya 2010 u Wayback Machine Povnij dzhaz Bakinskij mizhnarodnij dzhaz festival 2007 Stattya v onlajn versiyi zhurnalu Dzhaz ru 24 zhovtnya 2007 u Wayback Machine