Цфасман Олександр Наумович

Олександр Наумович Цфасман (нар. 1 грудня (14 грудня) 1906(19061214), Олександрівськ (нині Запоріжжя, Україна), Катеринославська губернія, Російська імперія — пом. 20 лютого 1971, Москва) — радянський піаніст-віртуоз, композитор, аранжувальник, диригент, керівник оркестру, публіцист та громадський діяч єврейського походження. Один із родоначальників радянського джазу, перший у СРСР джазовий музикант-професіонал; керівник кількох джазових колективів, у тому числі художній керівник джаз-оркестру Всесоюзного радіо (1939—1946). Заслужений артист РРФСР (1957).

Олександр Цфасман
Основна інформація
Повне ім'я	Олександр Наумович Цфасман
Дата народження	1 грудня 1906 (14 грудня 1906)(1906-12-14)
Місце народження	Олександрівськ, Катеринославська губернія, Російська імперія^[1]
Дата смерті	20 лютого 1971(1971-02-20) (64 роки)
Місце смерті	Москва, СРСР
Поховання	Ваганьковське кладовище
Роки активності	1924—1971
Громадянство	СРСР і Російська імперія
Національність	єврей
Професії	диригент, піаніст, лідер гурту, композитор, джазмен
Освіта	Московська державна консерваторія імені Петра Чайковського
Інструменти	фортепіано, скрипка
Жанр	джаз
Колективи	«АМА-джаз» (1926-30) «Московские ребята» (1932-39)
Нагороди
Файли у Вікісховищі

Життєпис

Народився 14 грудня 1906 р. в Олександрівську. Його батько, Нахіль Айзикович Цфасман, був власником «Першої перукарні» (її офіційна назва), а також платної бібліотеки і готелю.

Батько сам грав на скрипці, тому з семи років почав учити сина грі на скрипці та фортепіано. Для цього додому приходила вчителька, адже батьки могли собі це дозволити.

Згодом Олександр переїхав до Москви, навчався в консерваторії, яку закінчив 1930 року (клас Фелікса Блуменфельда).

Тоді ж захопився джазом і створив свій перший ансамбль «Амо-джаз», який виступав у найкращих московських кінотеатрах і ресторанах «Отель» та «Інтурист». 1932 року організував ансамбль “Московські хлоп’ята”, з яким виступав у ресторані “Савой”. 1937 року зробили 4 записи: за його авторства пісні “В дальню путь”, “На березі моря”, “Невдале побачення” і обробка відомого польського танго “Остання неділя”, що мало назву “Розлука” відоме як “Втомлене сонце”.

1945 року вперше в Москві виконав у Колонному залі Будинку Спілок та Великому залі “Рапсодію у блюзовых тонах” Джорджа Гершвіна. Після війни тенденція змінилася і аксіомою стали слова: «Сьогодні він грає джаз, а завтра країну продасть», все ж композиції Олександра Цфасмана «Звуки джазу», «Невдале побачення», «Втомлене сонце», «Щасливий дощ» країна співала. Автор оркестрових п'єс, концертів, музики до спектаклів і кінофільмів, зокрема до українського — «Тарапунька і Штепсель під хмарами» (1953).

У 1966 р. був одним із засновників Європейської джазової асоціації.

Помер 20 лютого 1971 р. у Москві.

Пам'ять.

Савой-блюз Цфасман. Ноти. Москва, 1927 (художник Гольштейн)

В рамках проекту «Сучасне мистецтво для покоління Z» у Запоріжжі (колишньому Олександрівську) на фасаді Будинку Лещинського, де свого часу проживав легендарний композитор та знаходилась перукарня його батька у жовтні 2020 року, було створено мурал з його портретом.

Фільмографія

Композитор:

• «Шумне плавання» (1937, мультфільм)
• «Сторінки життя» (1948)
• «Тарапунька і Штепсель під хмарами» (1953, к/м)
• «Лісовий концерт» (1953, мультфільм)
• «Синя пташка» (1954, к/м)
• «Веселі зірки» (1954)
• Секрет краси (1955, к/м)
• «За вітриною універмагу» (1955)
• «Чарівне дзеркало» (1958, документальний)
• «Сумувати не треба» (1985, використано пісня Цфасмана)
• «Тато» (2004, використано муз. п'єса Цфасмана)

Диригент:

• «Зустріч на Ельбі» (1949)

Піаніст:

• «Російське питання» (1947, рояль-соло)

Примітки

1. Carnegie Hall linked open data — 2017.
   d:Track:Q30500746
2. Король джазу із Запоріжжя - UAHistory. UAHistory (укр.). 22 лютого 2016. Процитовано 20 лютого 2017.
3. В Запорожье на доме Лещинского появился 17-метровый настенный портрет джазмена, - ФОТОРЕПОРТАЖ. 061.ua - Сайт города Запорожья (ru-UA) . Процитовано 6 жовтня 2020.

Джерела

• Музыка: Большой Энциклопедический словарь. М., 1998. — С.617;
• Всемирный биографический Энциклопедический словарь. М., 1998. — С.839.
• Презентация об Александре Цфасмане (рос.). Галерея Lenin. 18 лютого 2014.
• Фільмографія на animator.ru