Кара Караєв (5 лютого 1918 — 13 травня 1982) — азербайджанський радянський композитор, Народний артист СРСР, лауреат Державних премій (1946 і 1948 роки), академік АН Азербайджанської РСР (1959), батько композитора Фараджа Караєва.
Кара Караєв | |
---|---|
![]() | |
Основна інформація | |
Повне ім'я | азерб. Qara Əbülfəz oğlu Qarayev |
Дата народження | 5 лютого 1918 |
Місце народження | Баку |
Дата смерті | 13 травня 1982 (64 роки) |
Місце смерті | Москва, СРСР[1][2][…] |
Поховання | Алея честі[4] |
Роки активності | 1938 — 1982 |
Громадянство | Азербайджанська Демократична Республіка і СРСР |
Професії | композитор, піаніст, кінокомпозитор, музичний педагог, депутат, викладач університету |
Освіта | Московська державна консерваторія імені Петра Чайковського (1946) і Бакинська музична академія (1938) |
Вчителі | Узеїр Гаджибеков і Шостакович Дмитро Дмитрович |
Відомі учні | Володимир Шаїнський, d, (Меліков Аріф Джангір огли), d, d, d, d, (Франгіз Алізаде), d, d і d |
Інструменти | фортепіано |
Жанри | опера, симфонія і балет[d] |
Нагороди | ![]() ![]() ![]() |
Батько | d |
Мати | d |
Діти | Фарадж Караєв і d |
Автограф | ![]() |
qara-qarayev.musigi-dunya.az/index_ru.html | |
|
Біографія
Народився в Баку в інтелігентній родині — батько, відомий в Азербайджані ще з дореволюційного років педіатр, Абульфаз Караєв, відмінно знав народну музику, любив виконувати мугами, мати — Сона ханум, одна з перших випускниць музучилища — бакинської філії Російського музичного товариства.
Першу музичну освіту одержав на робочому факультеті при консерваторії. У 1935—1938 роках навчався у Бакинській консерваторії, у 1938—1941 — у Московській консерваторії в класі композиції Р.Рудольфа. Закінчив консерваторію по закінченню війни — у 1946 році (займався у класі Д.Шостаковича).
Вів активну творчу, педагогічну та громадську діяльність. З 1946 веде педагогічну роботу, з 1957 професор Азербайджанської консерваторії (в 1949-52 директор). Серед учнів К. — Р. Гаджиєв, А. Бабаєв, А. Меліков й ін. Був художнім керівником Азербайджанської філармонії, керівником сектора музики інституту азербайджанського мистецтва. З 1953 очолював Спілку композиторів Азербайджанської РСР, з 1962 секретар Союзу композиторів СРСР. Депутат Верховної Ради СРСР 5-8-го скликань.
Нагороджений орденом Леніна, орденом Жовтневої Революції й орденом Трудового Червоного Прапора.
Творчість
![image](https://www.wikidata.uk-ua.nina.az/image/aHR0cHM6Ly93d3cud2lraWRhdGEudWstdWEubmluYS5hei9pbWFnZS9hSFIwY0hNNkx5OTFjR3h2WVdRdWQybHJhVzFsWkdsaExtOXlaeTkzYVd0cGNHVmthV0V2WTI5dGJXOXVjeTkwYUhWdFlpOW1MMll3TDFOMFlXMXdjMTl2Wmw5QmVtVnlZbUZwYW1GdUpUSkRYekU1T1RndE5URTRMbXB3Wnk4eU5UQndlQzFUZEdGdGNITmZiMlpmUVhwbGNtSmhhV3BoYmlVeVExOHhPVGs0TFRVeE9DNXFjR2M9LmpwZw==.jpg)
Кара Караєв активно розвиває найкращі традиції світового й національного мистецтва, шукає нові виразові засоби. Великим досягненням є його балети — «Сім красунь» за мотивами Нізамі (пост. 1952, Баку) і «Тропою грому» (пост. 1958, Ленінградський театр опери й балету ім. С. М. Кірова, Ленінська премія, 1967). Кара Караєв — автор трьох симфоній (особливо значна 3-я симфонія — 1965), концерту для скрипки з оркестром (1967). Серед інших симфонічних творів: сюїти з балетів «Сім красунь» й «Тропою грому», поема «Лейли й Меджнун» (1947; Державна премія СРСР, 1948), «Албанська рапсодія» (1952), симфонічні гравюри «Дон Кіхот» (1960) і інші. Автор опери «Батьківщина» («Ветен», разом із Дж. Гаджиєвим, пост. 1945; Державна премія СРСР, 1946), романсів, струнного квартету (1947), доробку для скрипки й фортепіано, музики до драматичних спектаклів (більше 20), у тому числі «Антоній та Клеопатра» Шекспіра (премія ім. М. Ф. Ахундова, 1965), та фільмів (більше 20).
Пам'ять
Іменем Кара Караєва названі:
- Станція метро в Баку.
- Вулиця в Імішлі та проспект у Баку.
- Дитяча музична школа № 75 в Москві.
- Дитяча музична школа № 8 в Баку.
- Меморіальна дошка в Москві в Трьохпрудному провулку, 11/13 (ск. Х.Хагверді, арх. П.Козлов, відкрита 20 червня 2014).
У Баку в парку поруч з кінотеатром встановлено пам'ятник Кара Караєву.
- Меморіальна дошка на стіні будинку в Баку, в якому жив Кара Караєв
- Пам'ятник Кара Караєва в Баку
Примітки
- Catalog of the German National Library
- Discogs — 2000.
- Person Profile // Internet Movie Database — 1990.
- Find a Grave — 1996.
- . Архів оригіналу за 5 лютого 2015. Процитовано 5 лютого 2015.
Джерела
- Кара Караєв [ 10 лютого 2011 у Wayback Machine.] у Великій радянській енциклопедії (рос.)
- (англ.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет