Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

У Вікіпедії є статті про інші географічні об єкти з назвою Кордова Ко рдова ісп Córdoba скорочено CBA читається як місто

Кордова (місто, Аргентина)

Кордова (місто, Аргентина)
У Вікіпедії є статті про інші географічні об’єкти з назвою Кордова.

Ко́рдова (ісп. Córdoba, скорочено CBA, читається як ) — місто в Аргентині, столиця провінції Кордова. Місто розташоване в центральному районі Аргентини, неподалік від географічного центру країни. Населення становить близько 1,33 млн мешканців (2010). Це друге за населенням, економічним, політичним і культурним значенням місто країни.

Кордова
Córdoba
image image
прапор
image
Кордова
image
Основні дані
31°25′00″ пд. ш. 64°11′00″ зх. д. / 31.41667° пд. ш. 64.18333° зх. д. / -31.41667; -64.18333Координати: 31°25′00″ пд. ш. 64°11′00″ зх. д. / 31.41667° пд. ш. 64.18333° зх. д. / -31.41667; -64.18333
Країна image Аргентина
Регіон Кордова
Столиця для Кордова (провінція Аргентини)
Поділ
  • 410 районів
    • Засновано 6 липня 1573
    Площа 576 км²
    Населення ▲1 359 736 осіб (2016)
    · густота 2360,65 осіб/км²
    Агломерація 1 535 868 осіб
    Висота НРМ 352-544  м
    Міста-побратими Турин, Тверія, Іжевськ (13 червня 2006)[1], Тампа, Неаполь, Калама, d, Сьюдадела, Копіапо, Куритиба, Чунцін, Вальпараїсо, Натал, Сальтільйо[2], Кордова (1969)[3], Кампінас (21 грудня 1993)[4]
    Телефонний код (+54) 351; 3543
    Часовий пояс UTC-3
    GeoNames 3860259
    Поштові індекси 5000
    Міська влада
    d Даніель Гьякоміно
    Вебсайт www.cordoba.gov.ar
    Мапа
    image
    image
    Кордова
    Кордова (Аргентина)
    image
    image
    Кордова
    Кордова (Кордова (провінція Аргентини)|Провінція Кордова)
    image Кордова у Вікісховищі

    Історія

    image
    Мапа міста 1889 року
    image
    Муніципалітет Кордови у XIX ст.
    image
    Авіафабрика у 1940—1950 роках
    image
    Кордовасо

    Місто було засноване 6 липня 1573 року конкістадором Херонімо Луїсом де Кабрерою, який назвав поселення на честь однойменного іспанського міста — Кордова-де-Нуева-Андалусія (ісп. Córdoba de la Nueva Andalucía — Кордова Нової Андалусії). Одночасно із заснуванням міста було створено його герб.

    1577 року влада вирішила перемістити Кордову на південний берег річки Сукіа.

    1580 року розпочалося будівництво кафедрального собору Кордови, яке завершилося 1758 року. 1599 року місто стало центром місіонерської діяльності єзуїтів у регіоні. 1608 року вони заснували у Кордові послушництво, а 1610 року — коледж, який 1613 року перетворився на Університет. Національний університет Кордови є найстарішим в Аргентині і четвертим за давністю в Америці.

    1687 року було засновано один з найстаріших у країні Коледж Монсеррат, яким у 1687—1767 роках керували єзуїти.

    1699 року Кордова стала центром єпархії Тукуман. Таким чином, місто перетворилося на адміністративний, релігійний і освітній центр регіону.

    Згідно з даними перепису 1760 року, населення Кордови становило 22 000 мешканців, з яких 1500 були іспанцями, а решта метисами, мулатами і неграми.

    1776 року іспанський король Карл III створив віце-королівство Ріо-де-ла-Плата. 1785 року місто Кордова стало столицею Інтендантства Кордова-де-Тукуман, яке об'єднувало території сучасних провінцій Кордова, Ла-Ріоха і регіону Куйо.

    1784 року до міста прибув губернатор-інтендант Рафаель де Собремонте. За його правління у Кордові було створено систему поліції, розширено в'язницю, розбито парки, впроваджено систему освітлення вулиць і водопровід, побудовано міст над річкою Ла Каньяда.

    1806 року під час англійських вторгнень в Ріо-де-ла-Плату до Кордови тимчасово було перенесено столицю віце-королівства. 29 червня 1829 року у Кордові відбулася битва між генералом Хосе Марією Пасом і каудільйо Факундо Кірогою.

    У квітні 1854 року Університету Кордови і Коледжу Монсеррат було надано статус національних.

    1871 року у місті було відкрито обсерваторію.

    1876 року до міста було проведено залізницю. У липні 1878 року розпочала роботу перша лінія трамваїв.

    1 січня 1881 року у Кордові почав функціонувати перший рагс в Аргентині. Перший шлюб у ньому було укладено 27 січня.

    На початок XX ст. у місті налічувалося 90 000 жителів.

    1927 року у Кордові відкрилася Військова Фабрика Літаків — одне з перших промислових підприємств у місті і наріжний камінь важкого машинобудування Аргентини. У 1940-х роках фабрика стала однією з найбільших і найвідоміших у світі. З 1952 року на фабриці розпочався випуск моторів, автомобілів, мотоциклів, човнів, тракторів, парашутів та різноманітних машин.

    15 січня 1939 року річка Ла Каньяда вийшла з берегів і затопила центральну частину міста. Після цього розпочалися роботи по укріпленню берегів ріки, які завершилися 1944 року.

    У 1954 році на підприємствах Кордови працювало понад 67 тисяч робітників. 1955 року у місті стала до роботи фабрика «Industrias Kaiser Argentina» — перше серійне виробництво автомобілів у Аргентині, яке випускало 30 000 машин на рік.

    16 вересня 1955 року у Кордові спалахнуло збройне повстання, яке невдовзі повалило диктатуру Хуана Домінго Перона.

    У травні 1969 року у місті пройшов ряд громадських виступів, який отримав назву Кордовасо (ісп. Cordobazo). 1970-ті роки пройшли у Кордові неспокійно. Після військового перевороту 1976 року у місті й околицях відбувалися заворушення.

    1978 року Кордова стала одним з міст, яке приймало Чемпіонат світу з футболу.

    З 1970-х років у Кордові почався спад виробництва. Випуск автомобілів скоротився на половину, а тракторів на чверть. Місто повільно втрачало своє значення як індустріальний центр.

    У 2000 році «Єзуїтський квартал» (ансамбль будівель, що включає резиденцію прелата, церкву, університет, школи і чотири заміські місії) став об'єктом Світової спадщини ЮНЕСКО.

    Під час кризи 2001—2002 років в Аргентині Кордова знову стала центром промисловості Аргентини.

    2006 року місто було назване культурною столицею Америки.

    Економіка

    image
    Компанія Silica networks
    image
    Заводи Кордови

    З другої половини 20 століття Кордова — центр аргентинської авіаційної промисловості. Також розвинені машинобудування, харчова, шкіряна промисловість.

    Промисловість міста розвинена значно сильніше, ніж сільське господарство. У Кордові знаходяться заводи по виробництву автомобілів марок Renault, Fiat, Iveco, Marcopolo і Volkswagen, які випускають близько 25 % машин в Аргентині.

    На 2006 рік із загальної кількості у 49 281 підприємство 21 423 (43 %) належали до комерційного сектора, 20 449 (41 %) до сфери послуг і 6.984 (14 %) до виробництва. Водночас саме виробництво становить найбільш значиму галузь економіки Кордови.

    У 2007 році частка Кордови у ВВП Аргентини склала 3,65 %.

    Останнім часом місто швидко росте і розвивається. У Кордові з'явилося багато нових комерційних центрів, компаній сфери інформаційних технологій, новий міжнародний аеропорт, завдяки чому місто перетворилося на важливий економічний центр Меркосур. Навколо Національного Університету Кордови розвиваються високотехнологічні виробництва.

    У місті знаходяться підприємства компаній HP, Motorola, IBM, Intel, Gameloft, , , та інших.

    Після кризи в Аргентині 2001 року в Кордові розпочався бум будівництва, яке зросло на 158 %.

    Рівень безробіття на 2008 рік становить 6,5 %. Кількість жителів за межею бідності становить 12,7 %.

    Клімат

    Клімат міста помірний з добре вираженими порами року. Зими не дуже холодні та з невеликою кількістю опадів. Літа вологі, з теплими днями та прохолодними ночами, часті грози та град. Вітри зі сходу та заходу нечасті та слабкі. Навесні дмуть сильні вітри з півночі і північного сходу.

    Річна кількість опадів близько 800 мм. Середня річна температура за XX ст. 18 °C. Середній максимум січня 31 °C, мінімум 17 °C. Середній максимум липня 19 °C, мінімум 4 °C. Снігопадів майже не буває, за весь час спостережень вони реєструвалися лише у 1984, 2007 і 2009. У місті часті торнадо.

    Клімат Кордови (1961—1990)
    Показник Січ. Лют. Бер. Квіт. Трав. Черв. Лип. Серп. Вер. Жовт. Лист. Груд. Рік
    Абсолютний максимум, °C 41,3 41,2 38,6 34,6 32,4 32,8 33,1 38,2 38,2 39,2 40,3 43,1 43,1
    Середній максимум, °C 31,1 30,1 27,6 24,9 22,0 18,5 18,6 21,0 23,3 26,1 28,4 30,3 25,2
    Середня температура, °C 24,1 23,1 20,9 17,9 14,9 11,3 11,3 13,2 15,6 18,9 21,3 23,2 18,0
    Середній мінімум, °C 18,1 17,4 15,6 12,3 9,3 5,7 5,5 6,7 9,1 12,6 15,2 17,3 12,1
    Абсолютний мінімум, °C 8,5 7,5 4,0 −0,5 −4,3 −5,2 −7,1 −3,8 −2,6 2,8 3,7 7,5 −7,1
    Годин сонячного сяйва 257,3 229,6 204,6 189,0 170,5 150,0 170,5 204,6 213,0 238,7 255,0 251,1 2533,9
    Норма опадів, мм 121.7 99.8 110.3 52.2 18.9 11.4 12.8 9.7 33.8 66.4 96.6 136.9 770.5
    Вологість повітря, % 64 67 72 71 69 67 64 56 54 57 59 62 64
    Джерело: NOAA

    Освіта

    image
    Факультет права Національного Університету Кордови

    Рівень неграмотності у Кордові серед жителів віком понад 10 років становить 0,8 %.

    33,13 % осіб старше 15 років мають повну середню освіту і неповну вищу, а 12,23 % мають повну вищу освіту, що значно вище ніж у середньому по провінції і країні.

    У Кордові є достатня кількість освітніх закладів усіх рівнів, зокрема приватні та державні університети. Найважливішими серед них є:

    • Національний університет Кордови (ісп. Universidad Nacional de Córdoba) — найстаріший університет Аргентини, заснований 1613 року. У ньому навчається близько 115 тисяч студентів і 7 тисяч аспірантів на 90 спеціальностях на 12 факультетах. Також до складу університету входять 98 науково-дослідницьких інститутів і 3 центри післядипломної освіти, 20 бібліотек, 14 музеїв, 2 обсерваторії і 2 коледжі. Також вишу належить суперкомп'ютер Крістіна, найпотужніший в Аргентині.
    • Католицький університет Кордови (ісп. Universidad Católica de Córdoba), заснований 8 червня 1956 року. У ньому навчаються близько 10 тисяч студентів на 11 факультетах.
    • Національний технологічний університет (ісп. Universidad Tecnológica Nacional),
    • Університет XXI століття (ісп. Universidad Empresarial Siglo 21) — приватний навчальний заклад
    • Університет Блеза Паскаля (ісп. Universidad Blas Pascal) — приватний навчальний заклад, заснований 1990 року
    • Університет Аеронавтики (ісп. Instituto Universitario Aeronáutico), заснований 1947 року. Підпорядковується військово-повітряним силам Аргентини
    image
    Університети Кордови:
    1. Національний Університет Кордови. 2. Національний технологічний університет. 3. Католицький університет Кордови. 4. Університет Блеза Паскаля. 5. Університет XXI століття. 6. Університет Аеронавтики.

    Транспорт

    image
    Старий трамвай Кордови
    image
    Залізничний вокзал

    У місті Кордова розвинена система громадського транспорту:

    • автобуси — 10 ліній і 700 машин
    • тролейбуси — 3 лінії і 35 машин
    • таксі — 4000 машин
    • маршрутні таксі (ісп. remises) — 3000 машин
    • міський поїзд, відкритий 2009 року. Наразі працює лише одна експериментальна лінія
    • до 1965 року у місті функціонувала мережа трамваїв, 2005 року було затверджено план її відновлення

    Найдешевшими і найпопулярнішими видами транспорту є автобуси і тролейбуси. Також планується спорудження метрополітену у Кордові на 4 лінії і 29 станцій.

    Місто має такі шляхи сполучення:

    • міжнародний аеропорт Ingeniero Ambrosio Taravella
    • залізниця, також планується спорудження високошвидкісної лінії потягів
    • автошляхи:
      • провінційні траси № E53, E54, 74, 112, 88, 5, E55
      • національні траси № 9, 19, 36, 20

    Туризм

    image
    Центр міста
    image
    Площа Інтенденсії
    image
    Архітектура Кордови

    В центрі Кордови збереглися будівлі колоніального часу, що привертають велике число туристів. У 2000 році «Єзуїтський квартал» (ансамбль будівель, що включає резиденцію прелата, церкву, університет, школи і чотири заміські місії) став об'єктом Світової спадщини ЮНЕСКО.

    У 2007 році Кордову відвідали 1 737 331 особа. У квітні 2008 року більшість туристів були з Німеччини, Бразилії, Ізраїлю, США, Франції і Чилі.

    У центрі міста переважають висотні будинки, але не хмарочоси (зазвичай не вище 17 поверхів). Найвища будівля Кордови башта Ангела має 30 поверхів. Багато вулиць у центрі виконані у стилі ар деко.

    У Кордові є 1200 га зелених насаджень, серед яких 641 парк і 110 скверів. Парк Сарм'єнто — один із найдавніших у Південній Америці, має стиль Belle Époque.

    У місті є ботанічний сад і зоопарк, у якому живуть більше тисячі тварин.

    image
    Театр Сан-Мартіна

    Найвідоміші театри Кордови:

    • Театр Сан-Мартіна (ісп. Teatro del Libertador San Martín)
    • Муніципальний театр комедії (ісп. Teatro Municipal Comedia)
    • Королівський театр (ісп. Teatro Real)

    Найбільші музеї міста:

    • Музей образотворчих мистецтв (ісп. Museo Superior de Bellas Artes Evita)
    • Провінційний музей образотворчих мистецтв Еміліо Караффа (ісп. Museo Provincial de Bellas Artes Emilio Caraffa)
    • Музей релігійного мистецтва Хуан де Техеда (ісп. Museo de Arte Religioso Juan de Tejeda)
    • Провінційний історичний музей Маркес де Собремонте (ісп. Museo Histórico Provincial Marqués de Sobremonte)
    • Музей природничих наук (ісп. Museo de Ciencias Naturales)
    • Музей Сан Альберто (ісп. Museo San Alberto)
    • Ібероамериканський музей ремесел (ісп. Museo Iberoamericano de Artesanías)
    • Музей Хенаро Пас (ісп. Museo Genaro Pérez).
    • image
      Торговий центр Патіо Ольмос
    • image
      Будинок по вулиці Ентре-Ріос
    • image
      Провінційний музей образотворчих мистецтв Еміліо Караффа
    • image
      Будинок уряду провінції

    Найвідоміші церкви міста:

    • image
      Кафедральний собор
    • image
      Церква святого Франциска
    • image
      Монастир

    Українці у Кордові

    11-15.07.1923 р. у місцевому театрі Визволителя генерала Сан-Мартіна, раніше театрі Рівера Індарте відбулися концерти української капели О. Кошиця (Української республіканської капели УНР, висланої ), що подорожувала Америкою вже як комерційний проект Макса Рабінова. Дати концертів: 11, 12, 14, 15 (2 концерти). 07.1923 р.

    У 1926 році у місті було засновано українську організацію взаємодопомоги (ісп. Asociación de ayuda mutua), яка ставила на меті надання економічної допомоги новоприбулим українським іммігрантам.

    Видатні особистості

    У місті Кордова народилися чотири аргентинські президенти:

    Міста-побратими

    Примітки

    1. https://www.izh.ru/i/info/16265.html
    2. https://vanguardia.com.mx/coahuila/saltillo/saltillo-tiene-pacto-de-hermanamiento-con-15-ciudades-solo-con-austin-mantiene-contacto1-EVVG3490150
    3. https://www.diariocordoba.com/cordoba-ciudad/2020/02/09/12-hermanas-cordoba-36064687.html
    4. https://www.campinas.sp.gov.br/governo/cooperacao_internacional/irmas/
    5. . Архів оригіналу за 28 вересня 2011. Процитовано 25 грудня 2010.{{}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title ()
    6. . Архів оригіналу за 21 вересня 2008. Процитовано 26 грудня 2010.{{}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title ()
    7. . Архів оригіналу за 19 вересня 2008. Процитовано 26 грудня 2010.{{}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title ()
    8. . Архів оригіналу за 11 січня 2011. Процитовано 26 грудня 2010.{{}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title ()
    9. . Архів оригіналу за 2 лютого 2009. Процитовано 26 грудня 2010.{{}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title ()
    10. . Архів оригіналу за 12 листопада 2008. Процитовано 26 грудня 2010.{{}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title ()
    11. . Архів оригіналу за 19 грудня 2010. Процитовано 26 грудня 2010.{{}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title ()
    12. (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 16 лютого 2010. Процитовано 26 грудня 2010.{{}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title ()
    13. (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 16 лютого 2010. Процитовано 26 грудня 2010.{{}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title ()
    14. Архівована копія (PDF). (PDF) оригіналу за 28 вересня 2007. Процитовано 28 вересня 2007.{{}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title ()
    15. Архівована копія (PDF). (PDF) оригіналу за 16 січня 2014. Процитовано 16 січня 2014.{{}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title ()
    16. http://www.cordoba.gov.ar/cordobaciudad/principal2/imagenes/Diseno/Gu%EDa%20Estadistica%5CCAPITULO%205%20-%20ECONOMIA%202008.pdf
    17. . Архів оригіналу за 25 жовтня 2008. Процитовано 26 грудня 2010.{{}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title ()
    18. http://www.lavoz.com.ar/09/09/27/Cordoba-entro-mapa-tecnologico.html[недоступне посилання з квітня 2019]
    19. http://www.lavoz.com.ar/suplementos/economia/09/09/27/nota.asp?nota_id=554496
    20. Архівована копія. оригіналу за 1 червня 2014. Процитовано 1 червня 2014.{{}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title ()
    21. . Архів оригіналу за 19 серпня 2020. Процитовано 1 квітня 2022.{{}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title ()
    22. . Архів оригіналу за 25 грудня 2008. Процитовано 30 листопада 2010.{{}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title ()
    23. http://www.lavoz.com.ar/07/07/09/secciones/sociedad/nota.asp?nota_id=88961
    24. . Архів оригіналу за 14 лютого 2011. Процитовано 30 листопада 2010.{{}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title ()
    25. . Архів оригіналу за 20 серпня 2011. Процитовано 30 листопада 2010.{{}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title ()
    26. CORDOBA OBS Climate Normals 1961–1990. National Oceanic and Atmospheric Administration. Процитовано 30 березня 2015.
    27. . Архів оригіналу за 22 травня 2006. Процитовано 22 травня 2006.{{}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title ()
    28. . Архів оригіналу за 7 лютого 2009. Процитовано 26 грудня 2010.{{}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title ()
    29. . Архів оригіналу за 2 липня 2015. Процитовано 26 грудня 2010.{{}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title ()
    30. . Архів оригіналу за 11 грудня 2008. Процитовано 26 грудня 2010.{{}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title ()
    31. . Архів оригіналу за 30 листопада 2020. Процитовано 26 грудня 2010.{{}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title ()
    32. . Архів оригіналу за 9 грудня 2011. Процитовано 26 грудня 2010.{{}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title ()
    33. Архівована копія (PDF). (PDF) оригіналу за 1 червня 2014. Процитовано 1 червня 2014.{{}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title ()
    34. Парнікоза, Іван. . Прадідівська слава. Українські пам’ятки (українська) . Микола Жарких. Архів оригіналу за 22 грудня 2019.
    35. Los ucranios en la República Argentina[недоступне посилання з липня 2019]

    Посилання

    • Офіційний сайт [ 20 серпня 2008 у Wayback Machine.]
    • Уряд провінції Кордова [ 15 вересня 2012 у Wayback Machine.]


    Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

    U Vikipediyi ye statti pro inshi geografichni ob yekti z nazvoyu Kordova Ko rdova isp Cordoba skorocheno CBA chitayetsya yak misto v Argentini stolicya provinciyi Kordova Misto roztashovane v centralnomu rajoni Argentini nepodalik vid geografichnogo centru krayini Naselennya stanovit blizko 1 33 mln meshkanciv 2010 Ce druge za naselennyam ekonomichnim politichnim i kulturnim znachennyam misto krayini Kordova CordobapraporKordovaOsnovni dani31 25 00 pd sh 64 11 00 zh d 31 41667 pd sh 64 18333 zh d 31 41667 64 18333 Koordinati 31 25 00 pd sh 64 11 00 zh d 31 41667 pd sh 64 18333 zh d 31 41667 64 18333Krayina ArgentinaRegion KordovaStolicya dlya Kordova provinciya Argentini Podil 410 rajonivZasnovano 6 lipnya 1573Plosha 576 km Naselennya 1 359 736 osib 2016 gustota 2360 65 osib km Aglomeraciya 1 535 868 osibVisota NRM 352 544 mMista pobratimi Turin Tveriya Izhevsk 13 chervnya 2006 1 Tampa Neapol Kalama d Syudadela Kopiapo Kuritiba Chuncin Valparayiso Natal Saltiljo 2 Kordova 1969 3 Kampinas 21 grudnya 1993 4 Telefonnij kod 54 351 3543Chasovij poyas UTC 3GeoNames 3860259Poshtovi indeksi 5000Miska vladad Daniel GyakominoVebsajt www cordoba gov arMapaKordovaKordova Argentina KordovaKordova Kordova provinciya Argentini Provinciya Kordova Kordova u VikishovishiIstoriyaMapa mista 1889 rokuMunicipalitet Kordovi u XIX st Aviafabrika u 1940 1950 rokahKordovaso Misto bulo zasnovane 6 lipnya 1573 roku konkistadorom Heronimo Luyisom de Kabreroyu yakij nazvav poselennya na chest odnojmennogo ispanskogo mista Kordova de Nueva Andalusiya isp Cordoba de la Nueva Andalucia Kordova Novoyi Andalusiyi Odnochasno iz zasnuvannyam mista bulo stvoreno jogo gerb 1577 roku vlada virishila peremistiti Kordovu na pivdennij bereg richki Sukia 1580 roku rozpochalosya budivnictvo kafedralnogo soboru Kordovi yake zavershilosya 1758 roku 1599 roku misto stalo centrom misionerskoyi diyalnosti yezuyitiv u regioni 1608 roku voni zasnuvali u Kordovi poslushnictvo a 1610 roku koledzh yakij 1613 roku peretvorivsya na Universitet Nacionalnij universitet Kordovi ye najstarishim v Argentini i chetvertim za davnistyu v Americi 1687 roku bulo zasnovano odin z najstarishih u krayini Koledzh Monserrat yakim u 1687 1767 rokah keruvali yezuyiti 1699 roku Kordova stala centrom yeparhiyi Tukuman Takim chinom misto peretvorilosya na administrativnij religijnij i osvitnij centr regionu Zgidno z danimi perepisu 1760 roku naselennya Kordovi stanovilo 22 000 meshkanciv z yakih 1500 buli ispancyami a reshta metisami mulatami i negrami 1776 roku ispanskij korol Karl III stvoriv vice korolivstvo Rio de la Plata 1785 roku misto Kordova stalo stoliceyu Intendantstva Kordova de Tukuman yake ob yednuvalo teritoriyi suchasnih provincij Kordova La Rioha i regionu Kujo 1784 roku do mista pribuv gubernator intendant Rafael de Sobremonte Za jogo pravlinnya u Kordovi bulo stvoreno sistemu policiyi rozshireno v yaznicyu rozbito parki vprovadzheno sistemu osvitlennya vulic i vodoprovid pobudovano mist nad richkoyu La Kanyada 1806 roku pid chas anglijskih vtorgnen v Rio de la Platu do Kordovi timchasovo bulo pereneseno stolicyu vice korolivstva 29 chervnya 1829 roku u Kordovi vidbulasya bitva mizh generalom Hose Mariyeyu Pasom i kaudiljo Fakundo Kirogoyu U kvitni 1854 roku Universitetu Kordovi i Koledzhu Monserrat bulo nadano status nacionalnih 1871 roku u misti bulo vidkrito observatoriyu 1876 roku do mista bulo provedeno zaliznicyu U lipni 1878 roku rozpochala robotu persha liniya tramvayiv 1 sichnya 1881 roku u Kordovi pochav funkcionuvati pershij rags v Argentini Pershij shlyub u nomu bulo ukladeno 27 sichnya Na pochatok XX st u misti nalichuvalosya 90 000 zhiteliv 1927 roku u Kordovi vidkrilasya Vijskova Fabrika Litakiv odne z pershih promislovih pidpriyemstv u misti i narizhnij kamin vazhkogo mashinobuduvannya Argentini U 1940 h rokah fabrika stala odniyeyu z najbilshih i najvidomishih u sviti Z 1952 roku na fabrici rozpochavsya vipusk motoriv avtomobiliv motocikliv chovniv traktoriv parashutiv ta riznomanitnih mashin 15 sichnya 1939 roku richka La Kanyada vijshla z beregiv i zatopila centralnu chastinu mista Pislya cogo rozpochalisya roboti po ukriplennyu beregiv riki yaki zavershilisya 1944 roku U 1954 roci na pidpriyemstvah Kordovi pracyuvalo ponad 67 tisyach robitnikiv 1955 roku u misti stala do roboti fabrika Industrias Kaiser Argentina pershe serijne virobnictvo avtomobiliv u Argentini yake vipuskalo 30 000 mashin na rik 16 veresnya 1955 roku u Kordovi spalahnulo zbrojne povstannya yake nevdovzi povalilo diktaturu Huana Domingo Perona U travni 1969 roku u misti projshov ryad gromadskih vistupiv yakij otrimav nazvu Kordovaso isp Cordobazo 1970 ti roki projshli u Kordovi nespokijno Pislya vijskovogo perevorotu 1976 roku u misti j okolicyah vidbuvalisya zavorushennya 1978 roku Kordova stala odnim z mist yake prijmalo Chempionat svitu z futbolu Z 1970 h rokiv u Kordovi pochavsya spad virobnictva Vipusk avtomobiliv skorotivsya na polovinu a traktoriv na chvert Misto povilno vtrachalo svoye znachennya yak industrialnij centr U 2000 roci Yezuyitskij kvartal ansambl budivel sho vklyuchaye rezidenciyu prelata cerkvu universitet shkoli i chotiri zamiski misiyi stav ob yektom Svitovoyi spadshini YuNESKO Pid chas krizi 2001 2002 rokiv v Argentini Kordova znovu stala centrom promislovosti Argentini 2006 roku misto bulo nazvane kulturnoyu stoliceyu Ameriki EkonomikaKompaniya Silica networksZavodi Kordovi Z drugoyi polovini 20 stolittya Kordova centr argentinskoyi aviacijnoyi promislovosti Takozh rozvineni mashinobuduvannya harchova shkiryana promislovist Promislovist mista rozvinena znachno silnishe nizh silske gospodarstvo U Kordovi znahodyatsya zavodi po virobnictvu avtomobiliv marok Renault Fiat Iveco Marcopolo i Volkswagen yaki vipuskayut blizko 25 mashin v Argentini Na 2006 rik iz zagalnoyi kilkosti u 49 281 pidpriyemstvo 21 423 43 nalezhali do komercijnogo sektora 20 449 41 do sferi poslug i 6 984 14 do virobnictva Vodnochas same virobnictvo stanovit najbilsh znachimu galuz ekonomiki Kordovi U 2007 roci chastka Kordovi u VVP Argentini sklala 3 65 Ostannim chasom misto shvidko roste i rozvivayetsya U Kordovi z yavilosya bagato novih komercijnih centriv kompanij sferi informacijnih tehnologij novij mizhnarodnij aeroport zavdyaki chomu misto peretvorilosya na vazhlivij ekonomichnij centr Merkosur Navkolo Nacionalnogo Universitetu Kordovi rozvivayutsya visokotehnologichni virobnictva U misti znahodyatsya pidpriyemstva kompanij HP Motorola IBM Intel Gameloft R amp D ta inshih Pislya krizi v Argentini 2001 roku v Kordovi rozpochavsya bum budivnictva yake zroslo na 158 Riven bezrobittya na 2008 rik stanovit 6 5 Kilkist zhiteliv za mezheyu bidnosti stanovit 12 7 KlimatKlimat mista pomirnij z dobre virazhenimi porami roku Zimi ne duzhe holodni ta z nevelikoyu kilkistyu opadiv Lita vologi z teplimi dnyami ta proholodnimi nochami chasti grozi ta grad Vitri zi shodu ta zahodu nechasti ta slabki Navesni dmut silni vitri z pivnochi i pivnichnogo shodu Richna kilkist opadiv blizko 800 mm Serednya richna temperatura za XX st 18 C Serednij maksimum sichnya 31 C minimum 17 C Serednij maksimum lipnya 19 C minimum 4 C Snigopadiv majzhe ne buvaye za ves chas sposterezhen voni reyestruvalisya lishe u 1984 2007 i 2009 U misti chasti tornado Klimat Kordovi 1961 1990 Pokaznik Sich Lyut Ber Kvit Trav Cherv Lip Serp Ver Zhovt List Grud RikAbsolyutnij maksimum C 41 3 41 2 38 6 34 6 32 4 32 8 33 1 38 2 38 2 39 2 40 3 43 1 43 1Serednij maksimum C 31 1 30 1 27 6 24 9 22 0 18 5 18 6 21 0 23 3 26 1 28 4 30 3 25 2Serednya temperatura C 24 1 23 1 20 9 17 9 14 9 11 3 11 3 13 2 15 6 18 9 21 3 23 2 18 0Serednij minimum C 18 1 17 4 15 6 12 3 9 3 5 7 5 5 6 7 9 1 12 6 15 2 17 3 12 1Absolyutnij minimum C 8 5 7 5 4 0 0 5 4 3 5 2 7 1 3 8 2 6 2 8 3 7 7 5 7 1Godin sonyachnogo syajva 257 3 229 6 204 6 189 0 170 5 150 0 170 5 204 6 213 0 238 7 255 0 251 1 2533 9Norma opadiv mm 121 7 99 8 110 3 52 2 18 9 11 4 12 8 9 7 33 8 66 4 96 6 136 9 770 5Vologist povitrya 64 67 72 71 69 67 64 56 54 57 59 62 64Dzherelo NOAAOsvitaFakultet prava Nacionalnogo Universitetu Kordovi Riven negramotnosti u Kordovi sered zhiteliv vikom ponad 10 rokiv stanovit 0 8 33 13 osib starshe 15 rokiv mayut povnu serednyu osvitu i nepovnu vishu a 12 23 mayut povnu vishu osvitu sho znachno vishe nizh u serednomu po provinciyi i krayini U Kordovi ye dostatnya kilkist osvitnih zakladiv usih rivniv zokrema privatni ta derzhavni universiteti Najvazhlivishimi sered nih ye Nacionalnij universitet Kordovi isp Universidad Nacional de Cordoba najstarishij universitet Argentini zasnovanij 1613 roku U nomu navchayetsya blizko 115 tisyach studentiv i 7 tisyach aspirantiv na 90 specialnostyah na 12 fakultetah Takozh do skladu universitetu vhodyat 98 naukovo doslidnickih institutiv i 3 centri pislyadiplomnoyi osviti 20 bibliotek 14 muzeyiv 2 observatoriyi i 2 koledzhi Takozh vishu nalezhit superkomp yuter Kristina najpotuzhnishij v Argentini Katolickij universitet Kordovi isp Universidad Catolica de Cordoba zasnovanij 8 chervnya 1956 roku U nomu navchayutsya blizko 10 tisyach studentiv na 11 fakultetah Nacionalnij tehnologichnij universitet isp Universidad Tecnologica Nacional Universitet XXI stolittya isp Universidad Empresarial Siglo 21 privatnij navchalnij zaklad Universitet Bleza Paskalya isp Universidad Blas Pascal privatnij navchalnij zaklad zasnovanij 1990 roku Universitet Aeronavtiki isp Instituto Universitario Aeronautico zasnovanij 1947 roku Pidporyadkovuyetsya vijskovo povitryanim silam ArgentiniUniversiteti Kordovi 1 Nacionalnij Universitet Kordovi 2 Nacionalnij tehnologichnij universitet 3 Katolickij universitet Kordovi 4 Universitet Bleza Paskalya 5 Universitet XXI stolittya 6 Universitet Aeronavtiki TransportStarij tramvaj KordoviZaliznichnij vokzal U misti Kordova rozvinena sistema gromadskogo transportu avtobusi 10 linij i 700 mashin trolejbusi 3 liniyi i 35 mashin taksi 4000 mashin marshrutni taksi isp remises 3000 mashin miskij poyizd vidkritij 2009 roku Narazi pracyuye lishe odna eksperimentalna liniya do 1965 roku u misti funkcionuvala merezha tramvayiv 2005 roku bulo zatverdzheno plan yiyi vidnovlennya Najdeshevshimi i najpopulyarnishimi vidami transportu ye avtobusi i trolejbusi Takozh planuyetsya sporudzhennya metropolitenu u Kordovi na 4 liniyi i 29 stancij Misto maye taki shlyahi spoluchennya mizhnarodnij aeroport Ingeniero Ambrosio Taravella zaliznicya takozh planuyetsya sporudzhennya visokoshvidkisnoyi liniyi potyagiv avtoshlyahi provincijni trasi E53 E54 74 112 88 5 E55 nacionalni trasi 9 19 36 20TurizmCentr mista Plosha Intendensiyi Arhitektura Kordovi V centri Kordovi zbereglisya budivli kolonialnogo chasu sho privertayut velike chislo turistiv U 2000 roci Yezuyitskij kvartal ansambl budivel sho vklyuchaye rezidenciyu prelata cerkvu universitet shkoli i chotiri zamiski misiyi stav ob yektom Svitovoyi spadshini YuNESKO U 2007 roci Kordovu vidvidali 1 737 331 osoba U kvitni 2008 roku bilshist turistiv buli z Nimechchini Braziliyi Izrayilyu SShA Franciyi i Chili U centri mista perevazhayut visotni budinki ale ne hmarochosi zazvichaj ne vishe 17 poverhiv Najvisha budivlya Kordovi bashta Angela maye 30 poverhiv Bagato vulic u centri vikonani u stili ar deko U Kordovi ye 1200 ga zelenih nasadzhen sered yakih 641 park i 110 skveriv Park Sarm yento odin iz najdavnishih u Pivdennij Americi maye stil Belle Epoque U misti ye botanichnij sad i zoopark u yakomu zhivut bilshe tisyachi tvarin Teatr San Martina Najvidomishi teatri Kordovi Teatr San Martina isp Teatro del Libertador San Martin Municipalnij teatr komediyi isp Teatro Municipal Comedia Korolivskij teatr isp Teatro Real Najbilshi muzeyi mista Muzej obrazotvorchih mistectv isp Museo Superior de Bellas Artes Evita Provincijnij muzej obrazotvorchih mistectv Emilio Karaffa isp Museo Provincial de Bellas Artes Emilio Caraffa Muzej religijnogo mistectva Huan de Teheda isp Museo de Arte Religioso Juan de Tejeda Provincijnij istorichnij muzej Markes de Sobremonte isp Museo Historico Provincial Marques de Sobremonte Muzej prirodnichih nauk isp Museo de Ciencias Naturales Muzej San Alberto isp Museo San Alberto Iberoamerikanskij muzej remesel isp Museo Iberoamericano de Artesanias Muzej Henaro Pas isp Museo Genaro Perez Torgovij centr Patio Olmos Budinok po vulici Entre Rios Provincijnij muzej obrazotvorchih mistectv Emilio Karaffa Budinok uryadu provinciyi Najvidomishi cerkvi mista Kafedralnij sobor Cerkva svyatogo Franciska MonastirUkrayinci u Kordovi11 15 07 1923 r u miscevomu teatri Vizvolitelya generala San Martina ranishe teatri Rivera Indarte vidbulisya koncerti ukrayinskoyi kapeli O Koshicya Ukrayinskoyi respublikanskoyi kapeli UNR vislanoyi sho podorozhuvala Amerikoyu vzhe yak komercijnij proekt Maksa Rabinova Dati koncertiv 11 12 14 15 2 koncerti 07 1923 r U 1926 roci u misti bulo zasnovano ukrayinsku organizaciyu vzayemodopomogi isp Asociacion de ayuda mutua yaka stavila na meti nadannya ekonomichnoyi dopomogi novopribulim ukrayinskim immigrantam Vidatni osobistostiU misti Kordova narodilisya chotiri argentinski prezidenti Santyago Derki isp Santiago Derqui pershij prezident Argentini Migel Anhel Huares Selman isp Miguel Angel Juarez Celman prezident Argentini 1886 1890 Hose Figeroa Alkorta isp Jose Figueroa Alcorta prezident Argentini 1906 1910 Fernando de la Rua isp Fernando de la Rua prezident Argentini 1999 2001 Mista pobratimi Braziliya Kampinas Boliviya Kochabamba Ispaniya Kordova Braziliya Kuritiba Braziliya Florianopolis Rosiya Izhevsk Polsha Lodz Ispaniya Marin Meksika Moreliya Boliviya Santa Krus de la Syerra SShA Tampa Izrayil Tveriya Italiya Turin Chili ValparayisoPrimitkihttps www izh ru i info 16265 html https vanguardia com mx coahuila saltillo saltillo tiene pacto de hermanamiento con 15 ciudades solo con austin mantiene contacto1 EVVG3490150 https www diariocordoba com cordoba ciudad 2020 02 09 12 hermanas cordoba 36064687 html https www campinas sp gov br governo cooperacao internacional irmas Arhiv originalu za 28 veresnya 2011 Procitovano 25 grudnya 2010 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z tekstom archived copy yak znachennya parametru title posilannya Arhiv originalu za 21 veresnya 2008 Procitovano 26 grudnya 2010 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z tekstom archived copy yak znachennya parametru title posilannya Arhiv originalu za 19 veresnya 2008 Procitovano 26 grudnya 2010 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z tekstom archived copy yak znachennya parametru title posilannya Arhiv originalu za 11 sichnya 2011 Procitovano 26 grudnya 2010 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z tekstom archived copy yak znachennya parametru title posilannya Arhiv originalu za 2 lyutogo 2009 Procitovano 26 grudnya 2010 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z tekstom archived copy yak znachennya parametru title posilannya Arhiv originalu za 12 listopada 2008 Procitovano 26 grudnya 2010 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z tekstom archived copy yak znachennya parametru title posilannya Arhiv originalu za 19 grudnya 2010 Procitovano 26 grudnya 2010 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z tekstom archived copy yak znachennya parametru title posilannya PDF Arhiv originalu PDF za 16 lyutogo 2010 Procitovano 26 grudnya 2010 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z tekstom archived copy yak znachennya parametru title posilannya PDF Arhiv originalu PDF za 16 lyutogo 2010 Procitovano 26 grudnya 2010 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z tekstom archived copy yak znachennya parametru title posilannya Arhivovana kopiya PDF PDF originalu za 28 veresnya 2007 Procitovano 28 veresnya 2007 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z tekstom archived copy yak znachennya parametru title posilannya Arhivovana kopiya PDF PDF originalu za 16 sichnya 2014 Procitovano 16 sichnya 2014 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z tekstom archived copy yak znachennya parametru title posilannya http www cordoba gov ar cordobaciudad principal2 imagenes Diseno Gu EDa 20Estadistica 5CCAPITULO 205 20 20ECONOMIA 202008 pdf Arhiv originalu za 25 zhovtnya 2008 Procitovano 26 grudnya 2010 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z tekstom archived copy yak znachennya parametru title posilannya http www lavoz com ar 09 09 27 Cordoba entro mapa tecnologico html nedostupne posilannya z kvitnya 2019 http www lavoz com ar suplementos economia 09 09 27 nota asp nota id 554496 Arhivovana kopiya originalu za 1 chervnya 2014 Procitovano 1 chervnya 2014 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z tekstom archived copy yak znachennya parametru title posilannya Arhiv originalu za 19 serpnya 2020 Procitovano 1 kvitnya 2022 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z tekstom archived copy yak znachennya parametru title posilannya Arhiv originalu za 25 grudnya 2008 Procitovano 30 listopada 2010 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z tekstom archived copy yak znachennya parametru title posilannya http www lavoz com ar 07 07 09 secciones sociedad nota asp nota id 88961 Arhiv originalu za 14 lyutogo 2011 Procitovano 30 listopada 2010 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z tekstom archived copy yak znachennya parametru title posilannya Arhiv originalu za 20 serpnya 2011 Procitovano 30 listopada 2010 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z tekstom archived copy yak znachennya parametru title posilannya CORDOBA OBS Climate Normals 1961 1990 National Oceanic and Atmospheric Administration Procitovano 30 bereznya 2015 Arhiv originalu za 22 travnya 2006 Procitovano 22 travnya 2006 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z tekstom archived copy yak znachennya parametru title posilannya Arhiv originalu za 7 lyutogo 2009 Procitovano 26 grudnya 2010 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z tekstom archived copy yak znachennya parametru title posilannya Arhiv originalu za 2 lipnya 2015 Procitovano 26 grudnya 2010 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z tekstom archived copy yak znachennya parametru title posilannya Arhiv originalu za 11 grudnya 2008 Procitovano 26 grudnya 2010 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z tekstom archived copy yak znachennya parametru title posilannya Arhiv originalu za 30 listopada 2020 Procitovano 26 grudnya 2010 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z tekstom archived copy yak znachennya parametru title posilannya Arhiv originalu za 9 grudnya 2011 Procitovano 26 grudnya 2010 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z tekstom archived copy yak znachennya parametru title posilannya Arhivovana kopiya PDF PDF originalu za 1 chervnya 2014 Procitovano 1 chervnya 2014 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z tekstom archived copy yak znachennya parametru title posilannya Parnikoza Ivan Pradidivska slava Ukrayinski pam yatki ukrayinska Mikola Zharkih Arhiv originalu za 22 grudnya 2019 Los ucranios en la Republica Argentina nedostupne posilannya z lipnya 2019 PosilannyaOficijnij sajt 20 serpnya 2008 u Wayback Machine Uryad provinciyi Kordova 15 veresnya 2012 u Wayback Machine

    Дата публікації:
    Топ