Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
| Кокенай Борис Якович | |
|---|---|
| дав-євр. ברוך בן יעקב כוכנאיי | |
| Народився | 20 грудня 1892 Феодосія |
| Помер | 24 липня 1967 (74 роки) Ростов-на-Дону |
| Країна |  Російська імперія →  СРСР |
| Діяльність | педагог, бібліофіл, колекціонер, краєзнавець |
Борис Якович Кокенай (нар. 20 грудня 1892, Феодосія — 24 липня 1967, Ростов-на-Дону) — видатний караїмознавець, збирач матеріальної і духовної спадщини караїмського народу, краєзнавець.
Біографія
Борис Кокенай народився на зламі століть та епох, тож знакові події ХІХ та ХХ століть не оминули цього караїмського діяча.
Родина і народження
Борис Кокенай народився взимку 1892 року в Феодосії в патріархальній родині Якова Кокеная — місцевої караїмської школи. Це була знана й шанована караїмська сім'я, предки якої відіграли велику роль у житті караїмів.
По батьківській лінії Борис — нащадок, в 16-му поколінні, відомого караїмського вченого та історика Ісаака Шеломо Ель Дура, похованого в некрополі Балта Тіймез. Його батько, Яків (1835 р. — 23.08.1897), знаний караїмський меламед, добре знався з караїмами-просвітителями Самуїлом Пампуловим та Іллею Казасом, а професору Хвольсону допомагав у дослідженні надгробних пам'ятників Кале і читанні їх епітафій. Матір, Біїм Яківна Софер (14.04. - 1926 р.) — також творча особистість, досконало знала обряди, звичаї та караїмську мову, якою писала свої вірші та елегії.
Дитинство Якова пройшло в родинному колі, він вивчав рідні обряди та звичаї, але воно було ускладнене передчасною смертю батька, в 1896 році, коли синові було лише 4 роки. Тож Борисом почали опікуватися ще й батькова родина (такий звичай у караїмів).
Навчання
Ази знань Борис почерпав у матері, потім пішов до початкової караїмської школи, що розташовувалася в кенасі і навпроти їхнього дому. Старші вихованці мідраше, ще пам'ятали науку його батька, тому допомагали його синові освоїтися в школі.
Сабі (сирота) Кокенаєм опікувалися старші та вчителі, особливо Т. Леві-Бобович, який став його наставником упродовж усього життя, (вони листувалися до середини ХХ століття, коли Леві-Бобович жив аж в Єгипті). По закінченню школи здібного учня, Бориса Кокеная, було зараховано до місцевої гімназії. В ній він провчився шість років, але хвороба та часи революцій в Росії змусили юнака полишити навчання.
В часи революції
Вже навчаючись в гімназії, Борис захоплювався караїмським краєзнавством, він часто почав навідуватися до давньої столиці караїмів Чуфут-Кале, заприятелював з родиною газзана Дубинського та братами Пігіт (останніми мешканцями печерного міста). Невдовзі, з 1917 по 1918 рік, він разом з синами Дубинського зайнявся землеробством в Чуфут-Кале, не надто успішно.
Згодом, його було порекомендовано до Караїмського педагогічного інституту (створеного на базі колишнього Олександрійського караїмського духовного училища). Борис Кокенай недовго вчився в інституті, оскільки і його закрили. Але це дало можливість юнакові офіційно викладати в початкових школах, і мати роботу в скрутний та непевний час. Відомо, що Кокенай навчав дітей татарських шкіл в кількох кримських селах, зокрема в Кокташе.
Переїзд до Ростова-на Дону
Утвердження Країни Рад на півострові зумовило численні репресії та нападки на національні меншини, що вилилося в подальше зубожіння та голод. Тому родина Кокеная перебралася з Феодосії до Ростова-на-Дону. Там він влаштувався на роботу телеграфіста і продовжував караїмські дослідження.
Забезпечений роботою, Борис Кокенай тепер мав час на своє захоплення — караїміку. Спочатку він упорядкував батьківську бібліотеку та зібрані ним записи звичаїв та історії караїмів. Спраглий до знань, хоч і не міг навчатися офіційно, він тоді зайнявся своєю самоосвітою. За невеличкий термін він уже вдосконалив свою староєврейську мову та турецьку та почав оволодівати арабською і французькою мовами. Робота і самоосвіта не стала на заваді і його краєзнавство: продовжив збирати караїмські рукописи та літературу, фольклор, народну медицину, кухню, предмети побуту; аналізував та досліджував історію і культуру, питання походження, спосіб життя, заняття караїмів. На цей час і припадають його публікації в журналах «Karaj Awazy», «Onarmach», «Myśl Karaimska».
Спасіння караїмів від знищення
Коли відголоски 2-ї Світової війни докотилися до Ростова-на-Дону, Борис, якого не брали до лав армії через здоров'я, прислужився містянам іншим чином. Спершу він брав участь у знешкодженню завалів від бомбардувань міста, будучи бійцем протиповітряної оборони, по ночах чергував на дахах, знешкоджуючи запальні бомби.
Коли до міста увійшли німці, його знання мов стало в пригоді для налагоджування комунікацій. Коли ж виникла серйозна криза, із ймовірністю знищення всіх караїмів (послідовників юдаїзму), ґрунтовні знання караїмської історії та релігії допомогли переконати німецьку адміністрацію у національній відмінності євреїв та караїмів. Доречними стали тоді переклади на німецьку мову: його книжки «Крымские караимы», матеріали щодо національного складу народів СРСР (Академія Наук) та видана в Туреччині робота Соломона Шапшала про кримських караїмів-тюрків (в якій караїми віднесені до тюркських народів ще в 1927 році).
Зберігши життя сотням караїмів у Ростові-на-Дону, Борис не зумів уберегти свого рідного брата, який викладав в ремісничому училищі і проживав в Краснодарі. Старшого брата Соломона було розстріляно 21 серпня 1942 року в числі 3000 замордованих євреїв та караїмів.
Краєзнавча караїміка
Після війни Борис Кокенай з новими зусиллями поринув у свої караїмські дослідження. Працюючи й далі телеграфістом він мав змогу спілкуватися з багатьма караїмами з різних куточків Європи і світу. Сірай Шапшал, С. М. Кальф-Каліф, Д. М. Гумуш листувалися з Кокенаєм і захоплювалися його жертовністю у караїмських справах. Борис продовжував навідуватися до Криму, Чуфут-Кале та Євпаторії і збирати свою колекцію.
Новим поштовхом у роботі Кокеная стало знайомство з Семітою Кушуль, яка також збирала караїмську старовину та досліджувала караїмські звичаї, обряди. Їхня самовідданість караїмознавству підтримувала одне одного, маючи однодумців було легше опрацьовувати матеріали, спільно перекладали стародруки, відновлювали обрядові речі і Борис уже планував повернення до Криму назавжди.
Але хвороба Кокеная чимраз дужче давала про себе знати. Коли ж побутові негаразди почали переслідувати його (будівля в якій жив розвалювалася і потребувала капітального ремонту) він попрохав Семіту Кушуль прихистити, ненадовго, його зібрання-колекцію у себе. Важкий переїзд та необлаштованість ще більше підірвали здоров'я Кокеная і 24 червня 1967 року він помер.
Колекція Бориса Кокеная
Колекція Бориса Кокеная стала визначальною для досліджень караїмів, їхніх звичаїв, історії, релігії. Проте через побутові обставини та хворобу йому довелося її передати на збереження своїм однодумцям. Але й ті, під тиском радянської атеїстичної машини, змушені були більшу частину передати в архівні заклади (заради збереження). Загалом, караїмську колекцію Кокеная розділяють на 4 напрями:
І. Колекція книжок — основу колекції складав ще батько Бориса - Яків. У ній зібрані рукописи караїмських та єврейських авторів староєврейською мовою. Більшість з них передані Науковій бібліотеці Вільнюського університету у 1981 році, згодом бібліотекою було засновано фонд імені Б. Я. Кокеная - С. І. Кушуль.
ІІ. Караїмсько-російський словник - Борис Кокенай складав його впродовж всього свого життя. Цей словник цінний і відомий тим, що в ньому зібрані караїмські слова, яких немає у мові кримських татар, вказуючи самостійність караїмської мови. На основі цього зібрання був написаний ще один словник, вже караїмсько-російсько-польський (складений за допомогою академії наук СРСР, Литовської РСР і Польщі).
ІІІ. Картотека караїмських прислів'їв і приказок - Картотеку Кокеная Бориса Яковича складають більше 1500 висловів, записаних караїмським шрифтом, подеколи зустрічаються неперекладені вислови на російську мову. Лише згодом Д. М. Гумуш переписав збірку, переклавши до кінця всі приказки, а обробив і опублікував її відомий караїм і керівник наукового центру Асоціації кримських караїмів Ю. А. Полканов, який активно досліджував і цікавився караїмською історією та культурою.
IV. Предмети караїмської культури (одяг, ритуальні речі) — ці артефакти Борису Кокенаю дістались у спадок від предків. Коли у Євпаторії відкриється національний музей, організований караїмською спільнотою, туди ж і віддадуть всі старовинні предмети.
Творчі надбання
- Borys Kokenaj «Medżuma, karaj bitigi» // A«leksander Mardkowicz Karaj Awazy». — Łuck, 1934 р. . — № 6. — С. 14 — 17. (пол.);
- «Medżuma — karaimska książka» / Borys Kokenaj; Tłumacz Anna Sulimowicz. — «Tisłemłeri Askanłyknyn — Okruchy przeszłości». — «Tłumaczenie artykułu opublikowanego w Karaj Awazy 1933», z. 6, s. 14 — 17 // Awazymyz — 2007 р. , z. 2 (16), s. 3 - 5 (пол.);
- Borys Kokenaj «Ata-sezłeri Krymły Karajłarnyn» // «Aleksander Mardkowicz Karaj Awazy». — Łuck, 1935 р. . — № 8. — С. 19 — 22. (пол.);
- «Библиография» / Б. K. (Борис Кокенай). — «К выборам гахама». // «Караимское слово» — 1913 р. , z. 2, s. 20 (рос.);
- «Посещение Императором Александром I Кале» / Б. K. (Борис Кокенай). // «Караимское слово» — 1913 р. , z. 3 - 4, s. 3 - 4 (рос.);
- «Stosunki agrarne Karaimów na Krymie» : (Zarys statystyczny) / Borys Kokenaj. // Myśl Karaimska — 1929 р. , T. 2, z. 1, s. 32 - 36 (пол.);
- «Bir-nieča bergianliar Karaj sioz-bitiktian» : «(Bibliografiafijasyndan Tenachnyn redakcijasynda J. Maleckinin.)» / Jakub Malecki. — «Tekst karaimski» // «Onarmach» — 1939 р. , z. 3, s. 25 - 31. (пол.).
Вшанування
Жертовна праця Бориса Кокеная заради караїмського народу, належно оцінена його соплемінниками: в пам'яті та публікаціях, в іменному фонді, встановленні меморіального йолджиташа на караїмському некрополі Балта Тиймез.
Отримавши цінний книжковий подарунок від караїмів Криму, представники Наукової бібліотеки Вільнюського університету захотіли віддячитися Семіті Кушуль, на її прохання це зібрання було оцінене (більше 15 тисяч рублів) і за сприяння бібліотеки проведено упорядкування могили Бориса Кокеная та його дружини. Пізніше ще й відновили пам'ятник Фірковичу в караїмському некрополі поблизу Чуфут-Кале та вшанували краєзнавця, чиє зібрання у них зберігалося, встановленням караїмського безмогильного пам'ятника «йолджи таш» для Бориса Яковича Кокеная.
Див. також
Примітки
- . sites.google.com. Архів оригіналу за 25 вересня 2015. Процитовано 25. 08. 2015.(рос.)
- . karai.crimea.ua. Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 25. 08. 2015.(рос.)
- . qirimgazet.blogspot.com. Архів оригіналу за 5 березня 2016. Процитовано 25. 08. 2015.(рос.)
- Під час голоду в 1921 - 1922 років переїхав до Ростова, де працював телеграфістом. Володів караїмською, кримськотатарською, турецькою, арабською і французькою мовами. persons-info.com. Процитовано 25. 08. 2015.(рос.)
- . esu.com.ua. Архів оригіналу за 22 грудня 2015. Процитовано 25. 08. 2015.(рос.)
- . www.karaims.com. Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 25. 08. 2015.(рос.)
- . kale.at.ua. Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 26. 08. 2015.(рос.)
- . jewishnews.com.ua. Архів оригіналу за 1 травня 2015. Процитовано 26. 08. 2015.(рос.)
Джерела
- С. І. Кушуль, «К столетию со дня рождения и 25-ти со дня смерти Бориса Яковлевича Кокеная» // «Караимские вести»: газета. — Москва, 1994 р. . — № 7. — С. 2.(рос.);
- Sulimowicz Anna, Jankowski Henryk, «Borys Kokenaj — Kilka słów o autorze» // «Awazymyz».— 2007 р. . — № 2(16) (пол.)
- «Библиография — Б. K. Борис Кокенай». // «Караимское слово» — 1913 р. , —№ 5, —с. 23 (рос.)
Посилання
- Інформація про Кокеная Бориса Яковича [ 4 березня 2016 у Wayback Machine.](рос.)
Примітки
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Batko Posada Diti Druzhina Mati Cholovik Kokenaj Boris Yakovichdav yevr ברוך בן יעקב כוכנאיי Narodivsya20 grudnya 1892 1892 12 20 FeodosiyaPomer24 lipnya 1967 1967 07 24 74 roki Rostov na DonuKrayinaRosijska imperiya SRSRDiyalnistpedagog bibliofil kolekcioner krayeznavec Boris Yakovich Kokenaj nar 20 grudnya 1892 18921220 Feodosiya 24 lipnya 1967 Rostov na Donu vidatnij karayimoznavec zbirach materialnoyi i duhovnoyi spadshini karayimskogo narodu krayeznavec BiografiyaBoris Kokenaj narodivsya na zlami stolit ta epoh tozh znakovi podiyi HIH ta HH stolit ne ominuli cogo karayimskogo diyacha Rodina i narodzhennya Boris Kokenaj narodivsya vzimku 1892 roku v Feodosiyi v patriarhalnij rodini Yakova Kokenaya miscevoyi karayimskoyi shkoli Ce bula znana j shanovana karayimska sim ya predki yakoyi vidigrali veliku rol u zhitti karayimiv Po batkivskij liniyi Boris nashadok v 16 mu pokolinni vidomogo karayimskogo vchenogo ta istorika Isaaka Shelomo El Dura pohovanogo v nekropoli Balta Tijmez Jogo batko Yakiv 1835 r 23 08 1897 znanij karayimskij melamed dobre znavsya z karayimami prosvititelyami Samuyilom Pampulovim ta Illeyu Kazasom a profesoru Hvolsonu dopomagav u doslidzhenni nadgrobnih pam yatnikiv Kale i chitanni yih epitafij Matir Biyim Yakivna Sofer 14 04 1926 r takozh tvorcha osobistist doskonalo znala obryadi zvichayi ta karayimsku movu yakoyu pisala svoyi virshi ta elegiyi Ditinstvo Yakova projshlo v rodinnomu koli vin vivchav ridni obryadi ta zvichayi ale vono bulo uskladnene peredchasnoyu smertyu batka v 1896 roci koli sinovi bulo lishe 4 roki Tozh Borisom pochali opikuvatisya she j batkova rodina takij zvichaj u karayimiv Navchannya Azi znan Boris pocherpav u materi potim pishov do pochatkovoyi karayimskoyi shkoli sho roztashovuvalasya v kenasi i navproti yihnogo domu Starshi vihovanci midrashe she pam yatali nauku jogo batka tomu dopomagali jogo sinovi osvoyitisya v shkoli Sabi sirota Kokenayem opikuvalisya starshi ta vchiteli osoblivo T Levi Bobovich yakij stav jogo nastavnikom uprodovzh usogo zhittya voni listuvalisya do seredini HH stolittya koli Levi Bobovich zhiv azh v Yegipti Po zakinchennyu shkoli zdibnogo uchnya Borisa Kokenaya bulo zarahovano do miscevoyi gimnaziyi V nij vin provchivsya shist rokiv ale hvoroba ta chasi revolyucij v Rosiyi zmusili yunaka polishiti navchannya V chasi revolyuciyi Vzhe navchayuchis v gimnaziyi Boris zahoplyuvavsya karayimskim krayeznavstvom vin chasto pochav naviduvatisya do davnoyi stolici karayimiv Chufut Kale zapriyatelyuvav z rodinoyu gazzana Dubinskogo ta bratami Pigit ostannimi meshkancyami pechernogo mista Nevdovzi z 1917 po 1918 rik vin razom z sinami Dubinskogo zajnyavsya zemlerobstvom v Chufut Kale ne nadto uspishno Zgodom jogo bulo porekomendovano do Karayimskogo pedagogichnogo institutu stvorenogo na bazi kolishnogo Oleksandrijskogo karayimskogo duhovnogo uchilisha Boris Kokenaj nedovgo vchivsya v instituti oskilki i jogo zakrili Ale ce dalo mozhlivist yunakovi oficijno vikladati v pochatkovih shkolah i mati robotu v skrutnij ta nepevnij chas Vidomo sho Kokenaj navchav ditej tatarskih shkil v kilkoh krimskih selah zokrema v Koktashe Pereyizd do Rostova na Donu Utverdzhennya Krayini Rad na pivostrovi zumovilo chislenni represiyi ta napadki na nacionalni menshini sho vililosya v podalshe zubozhinnya ta golod Tomu rodina Kokenaya perebralasya z Feodosiyi do Rostova na Donu Tam vin vlashtuvavsya na robotu telegrafista i prodovzhuvav karayimski doslidzhennya Zabezpechenij robotoyu Boris Kokenaj teper mav chas na svoye zahoplennya karayimiku Spochatku vin uporyadkuvav batkivsku biblioteku ta zibrani nim zapisi zvichayiv ta istoriyi karayimiv Spraglij do znan hoch i ne mig navchatisya oficijno vin todi zajnyavsya svoyeyu samoosvitoyu Za nevelichkij termin vin uzhe vdoskonaliv svoyu staroyevrejsku movu ta turecku ta pochav ovolodivati arabskoyu i francuzkoyu movami Robota i samoosvita ne stala na zavadi i jogo krayeznavstvo prodovzhiv zbirati karayimski rukopisi ta literaturu folklor narodnu medicinu kuhnyu predmeti pobutu analizuvav ta doslidzhuvav istoriyu i kulturu pitannya pohodzhennya sposib zhittya zanyattya karayimiv Na cej chas i pripadayut jogo publikaciyi v zhurnalah Karaj Awazy Onarmach Mysl Karaimska Spasinnya karayimiv vid znishennya Koli vidgoloski 2 yi Svitovoyi vijni dokotilisya do Rostova na Donu Boris yakogo ne brali do lav armiyi cherez zdorov ya prisluzhivsya mistyanam inshim chinom Spershu vin brav uchast u zneshkodzhennyu zavaliv vid bombarduvan mista buduchi bijcem protipovitryanoyi oboroni po nochah cherguvav na dahah zneshkodzhuyuchi zapalni bombi Koli do mista uvijshli nimci jogo znannya mov stalo v prigodi dlya nalagodzhuvannya komunikacij Koli zh vinikla serjozna kriza iz jmovirnistyu znishennya vsih karayimiv poslidovnikiv yudayizmu gruntovni znannya karayimskoyi istoriyi ta religiyi dopomogli perekonati nimecku administraciyu u nacionalnij vidminnosti yevreyiv ta karayimiv Dorechnimi stali todi perekladi na nimecku movu jogo knizhki Krymskie karaimy materiali shodo nacionalnogo skladu narodiv SRSR Akademiya Nauk ta vidana v Turechchini robota Solomona Shapshala pro krimskih karayimiv tyurkiv v yakij karayimi vidneseni do tyurkskih narodiv she v 1927 roci Zberigshi zhittya sotnyam karayimiv u Rostovi na Donu Boris ne zumiv uberegti svogo ridnogo brata yakij vikladav v remisnichomu uchilishi i prozhivav v Krasnodari Starshogo brata Solomona bulo rozstrilyano 21 serpnya 1942 roku v chisli 3000 zamordovanih yevreyiv ta karayimiv Krayeznavcha karayimika Pislya vijni Boris Kokenaj z novimi zusillyami porinuv u svoyi karayimski doslidzhennya Pracyuyuchi j dali telegrafistom vin mav zmogu spilkuvatisya z bagatma karayimami z riznih kutochkiv Yevropi i svitu Siraj Shapshal S M Kalf Kalif D M Gumush listuvalisya z Kokenayem i zahoplyuvalisya jogo zhertovnistyu u karayimskih spravah Boris prodovzhuvav naviduvatisya do Krimu Chufut Kale ta Yevpatoriyi i zbirati svoyu kolekciyu Novim poshtovhom u roboti Kokenaya stalo znajomstvo z Semitoyu Kushul yaka takozh zbirala karayimsku starovinu ta doslidzhuvala karayimski zvichayi obryadi Yihnya samoviddanist karayimoznavstvu pidtrimuvala odne odnogo mayuchi odnodumciv bulo legshe opracovuvati materiali spilno perekladali starodruki vidnovlyuvali obryadovi rechi i Boris uzhe planuvav povernennya do Krimu nazavzhdi Ale hvoroba Kokenaya chimraz duzhche davala pro sebe znati Koli zh pobutovi negarazdi pochali peresliduvati jogo budivlya v yakij zhiv rozvalyuvalasya i potrebuvala kapitalnogo remontu vin poprohav Semitu Kushul prihistiti nenadovgo jogo zibrannya kolekciyu u sebe Vazhkij pereyizd ta neoblashtovanist she bilshe pidirvali zdorov ya Kokenaya i 24 chervnya 1967 roku vin pomer Kolekciya Borisa KokenayaKolekciya Borisa Kokenaya stala viznachalnoyu dlya doslidzhen karayimiv yihnih zvichayiv istoriyi religiyi Prote cherez pobutovi obstavini ta hvorobu jomu dovelosya yiyi peredati na zberezhennya svoyim odnodumcyam Ale j ti pid tiskom radyanskoyi ateyistichnoyi mashini zmusheni buli bilshu chastinu peredati v arhivni zakladi zaradi zberezhennya Zagalom karayimsku kolekciyu Kokenaya rozdilyayut na 4 napryami I Kolekciya knizhok osnovu kolekciyi skladav she batko Borisa Yakiv U nij zibrani rukopisi karayimskih ta yevrejskih avtoriv staroyevrejskoyu movoyu Bilshist z nih peredani Naukovij biblioteci Vilnyuskogo universitetu u 1981 roci zgodom bibliotekoyu bulo zasnovano fond imeni B Ya Kokenaya S I Kushul II Karayimsko rosijskij slovnik Boris Kokenaj skladav jogo vprodovzh vsogo svogo zhittya Cej slovnik cinnij i vidomij tim sho v nomu zibrani karayimski slova yakih nemaye u movi krimskih tatar vkazuyuchi samostijnist karayimskoyi movi Na osnovi cogo zibrannya buv napisanij she odin slovnik vzhe karayimsko rosijsko polskij skladenij za dopomogoyu akademiyi nauk SRSR Litovskoyi RSR i Polshi III Kartoteka karayimskih prisliv yiv i prikazok Kartoteku Kokenaya Borisa Yakovicha skladayut bilshe 1500 visloviv zapisanih karayimskim shriftom podekoli zustrichayutsya neperekladeni vislovi na rosijsku movu Lishe zgodom D M Gumush perepisav zbirku pereklavshi do kincya vsi prikazki a obrobiv i opublikuvav yiyi vidomij karayim i kerivnik naukovogo centru Asociaciyi krimskih karayimiv Yu A Polkanov yakij aktivno doslidzhuvav i cikavivsya karayimskoyu istoriyeyu ta kulturoyu IV Predmeti karayimskoyi kulturi odyag ritualni rechi ci artefakti Borisu Kokenayu distalis u spadok vid predkiv Koli u Yevpatoriyi vidkriyetsya nacionalnij muzej organizovanij karayimskoyu spilnotoyu tudi zh i viddadut vsi starovinni predmeti Tvorchi nadbannyaBorys Kokenaj Medzuma karaj bitigi A leksander Mardkowicz Karaj Awazy Luck 1934 r 6 S 14 17 pol Medzuma karaimska ksiazka Borys Kokenaj Tlumacz Anna Sulimowicz Tislemleri Askanlyknyn Okruchy przeszlosci Tlumaczenie artykulu opublikowanego w Karaj Awazy 1933 z 6 s 14 17 Awazymyz 2007 r z 2 16 s 3 5 pol Borys Kokenaj Ata sezleri Krymly Karajlarnyn Aleksander Mardkowicz Karaj Awazy Luck 1935 r 8 S 19 22 pol Bibliografiya B K Boris Kokenaj K vyboram gahama Karaimskoe slovo 1913 r z 2 s 20 ros Poseshenie Imperatorom Aleksandrom I Kale B K Boris Kokenaj Karaimskoe slovo 1913 r z 3 4 s 3 4 ros Stosunki agrarne Karaimow na Krymie Zarys statystyczny Borys Kokenaj Mysl Karaimska 1929 r T 2 z 1 s 32 36 pol Bir nieca bergianliar Karaj sioz bitiktian Bibliografiafijasyndan Tenachnyn redakcijasynda J Maleckinin Jakub Malecki Tekst karaimski Onarmach 1939 r z 3 s 25 31 pol VshanuvannyaZhertovna pracya Borisa Kokenaya zaradi karayimskogo narodu nalezhno ocinena jogo sopleminnikami v pam yati ta publikaciyah v imennomu fondi vstanovlenni memorialnogo joldzhitasha na karayimskomu nekropoli Balta Tijmez Otrimavshi cinnij knizhkovij podarunok vid karayimiv Krimu predstavniki Naukovoyi biblioteki Vilnyuskogo universitetu zahotili viddyachitisya Semiti Kushul na yiyi prohannya ce zibrannya bulo ocinene bilshe 15 tisyach rubliv i za spriyannya biblioteki provedeno uporyadkuvannya mogili Borisa Kokenaya ta jogo druzhini Piznishe she j vidnovili pam yatnik Firkovichu v karayimskomu nekropoli poblizu Chufut Kale ta vshanuvali krayeznavcya chiye zibrannya u nih zberigalosya vstanovlennyam karayimskogo bezmogilnogo pam yatnika joldzhi tash dlya Borisa Yakovicha Kokenaya Div takozhEl David Mojsejovich Firkovich Avraam Samuyilovich Zajonchkovskij AnanijPrimitki sites google com Arhiv originalu za 25 veresnya 2015 Procitovano 25 08 2015 ros karai crimea ua Arhiv originalu za 4 bereznya 2016 Procitovano 25 08 2015 ros qirimgazet blogspot com Arhiv originalu za 5 bereznya 2016 Procitovano 25 08 2015 ros Pid chas golodu v 1921 1922 rokiv pereyihav do Rostova de pracyuvav telegrafistom Volodiv karayimskoyu krimskotatarskoyu tureckoyu arabskoyu i francuzkoyu movami persons info com Procitovano 25 08 2015 ros esu com ua Arhiv originalu za 22 grudnya 2015 Procitovano 25 08 2015 ros www karaims com Arhiv originalu za 4 bereznya 2016 Procitovano 25 08 2015 ros kale at ua Arhiv originalu za 4 bereznya 2016 Procitovano 26 08 2015 ros jewishnews com ua Arhiv originalu za 1 travnya 2015 Procitovano 26 08 2015 ros DzherelaS I Kushul K stoletiyu so dnya rozhdeniya i 25 ti so dnya smerti Borisa Yakovlevicha Kokenaya Karaimskie vesti gazeta Moskva 1994 r 7 S 2 ros Sulimowicz Anna Jankowski Henryk Borys Kokenaj Kilka slow o autorze Awazymyz 2007 r 2 16 pol Bibliografiya B K Boris Kokenaj Karaimskoe slovo 1913 r 5 s 23 ros PosilannyaInformaciya pro Kokenaya Borisa Yakovicha 4 bereznya 2016 u Wayback Machine ros Primitki