Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Кобринський район (біл. Кобрынскі раён) — адміністративно-територіальна одиниця у складі Берестейської області Білорусі. Утворений 1940 року. Адміністративний центр — місто Кобринь.
| Кобринський район | |||||
|---|---|---|---|---|---|
| Кобрынскі раён | |||||
| |||||
 | |||||
| Район на мапі області | |||||
| Основні дані | |||||
| Країна: |  Білорусь | ||||
| Область: | Берестейська область | ||||
| Населення: | 88 037 (2009) | ||||
| Площа: | 2040 км² | ||||
| Густота населення: | 45 осіб/км² | ||||
| Населені пункти та ради | |||||
| Районний центр: | Кобринь | ||||
| Районна влада | |||||
| Вебсторінка: | www.kobrin.brest-region.by | ||||
| Мапа | |||||
Повністю належить до складу української етнічної території та є частиною Берестейщини.
Географія
| Кам'янецький район | Пружанський район | Березівський район |
| Жабинківський район |  | Дорогичинський район |
| Малоритський район |  Україна |
Історія
Адміністративна одиниця з центром у Кобрині вперше була утворена після смерті останньої княгині Кобринської Ганни Більської. Саме князівство було перетворено на столовий маєток — Кобринську економію, передану у довічне володіння чоловікові Анни Семенівни Вацлаву Станіславовичу Костевичу на правах оренди. Після його смерті 1532 року, староство було подаровано Великим князем Литовським і Руським Сигізмундом I його дружині Боні Сфорці. Адміністратором староства було призначено Івана Михайловича Хоревича з Куренца. 1556 року княгиня Бона повернулася до Італії, а економія відійшла Великому князю Литовському і Руському Сигізмунду II. В адміністративному плані староство мала статус Кобринського повіту, що входив до складу Підляського, а з 1566 Берестейського воєводства Великого князівства Литовського. Таким чином, в результаті реформи 1566 року зі складу Підляського воєводства було виділено нове Берестейське воєводство, до якого входив і Кобринський повіт.
У 1589 році економія була передана дочці Бони Сфорца, вдові короля Речі Посполитої Стефана Баторія, королеві польської та великої княгині Литовській і Руській Ганні Ягеллонці. 10 грудня 1589 року місту Кобрину даровано Магдебурзьке право, а з ним і герб, відтак збудовано ратушу.
Після Третього поділу Речі Посполитої Кобринщина увійшла до складу Російської імперії. У 1796 році була утворена Слонімська губернія, до якої увійшов Кобринський повіт. Наступного року Слонімську губернію об'єднали з Віленською під назвою Литовської губернії, але вже 1801 року відновили як Гродненську губернію. Площа Кобринського повіту становила 4645,3 версти з населенням в 1894 році в 159 209 осіб.
Район утворений 1940 року. Належав до зони активності УПА. Під час Другої світової війни та післявоєнної української збройної боротьби проти радянської окупаційної влади район належав до Кобринського надрайону («Лан») Берестейського окружного проводу ОУН.
Адміністративно-територіальний устрій
Адміністративно-територіальний устрій району:
- Батчинська сільська рада
- село Андронове
- село
- село
- село
- село
- село
- село
- селище
- селище
- село
- село
- Буховицька сільська рада
- село Береза
- село
- село
- село
- село
- село
- село
- село
- село
- село
- село Зосими
- село Іменин
- село
- село
- село
- село
- село
- село Малі Лепеси
- село
- село
- село
- село
- село Яремичі
- Городецька сільська рада
- Дивинська сільська рада
- Заліська сільська рада
- село
- село
- село
- село Залісся
- село
- село
- село
- село
- село
- Киселевецька сільська рада
- село Болота
- село
- село
- село
- село
- село
- село
- село
- Новосілківська сільська рада
- село
- село
- село
- село Новосілки
- село
- село
- Остромицька сільська рада
- село
- село
- село
- село
- село
- село
- село
- село
- село
- село
- село
- село
- село
- село
- село
- село
- село
- село
- село
- село
- Хидринська сільська рада
- Повитівська сільська рада
- село Повіття
- Тевельська сільська рада
Колишні сільські ради:
- Ониськовецька (ліквідована 11 травня 2012)
- Осівська (ліквідована 26 червня 2013)
Населення
За переписом населення Білорусі 2009 року чисельність населення району становила 88 037 осіб.
Національність
Розподіл населення за рідною національністю за даними перепису 2009 року:
| Національність | Осіб | Відсоток |
|---|---|---|
| білоруси | 77345 | 87,86 % |
| росіяни | 5364 | 6,09 % |
| українці | 3962 | 4,50 % |
| поляки | 525 | 0,60 % |
| національність не вказана | 166 | 0,19 % |
| вірмени | 91 | 0,10 % |
| цигани | 91 | 0,10 % |
| татари | 73 | 0,08 % |
| греки | 59 | 0,07 % |
| німці | 50 | 0,06 % |
| азербайджанці | 35 | 0,04 % |
| дві та більше національності | 35 | 0,04 % |
| молдовани | 32 | 0,04 % |
| національність не повідомлена | 27 | 0,03 % |
| литовці | 17 | 0,02 % |
| грузини | 16 | 0,02 % |
| євреї | 14 | 0,02 % |
| мордва | 14 | 0,02 % |
| узбеки | 12 | 0,01 % |
| чуваші | 11 | 0,01 % |
| башкири | 10 | 0,01 % |
| латиші | 9 | 0,01 % |
| таджики | 8 | 0,01 % |
| корейці | 7 | 0,01 % |
| болгари | 6 | 0,01 % |
| в'єтнамці | 6 | 0,01 % |
| кабардинці | 6 | 0,01 % |
| удмурти | 5 | 0,01 % |
| марійці | 5 | 0,01 % |
| казахи | 4 | 0,00 % |
| естонці | 3 | 0,00 % |
| карели | 3 | 0,00 % |
| чехи | 3 | 0,00 % |
| національність не визначена | 3 | 0,00 % |
| комі | 2 | 0,00 % |
| гагаузи | 2 | 0,00 % |
| комі-перм'яки | 2 | 0,00 % |
| калмики | 2 | 0,00 % |
| туркмени | 1 | 0,00 % |
| осетини | 1 | 0,00 % |
| афганці | 1 | 0,00 % |
| лезгини | 1 | 0,00 % |
| фіни | 1 | 0,00 % |
| аварці | 1 | 0,00 % |
| киргизи | 1 | 0,00 % |
| даргинці | 1 | 0,00 % |
| лакці | 1 | 0,00 % |
| табасарани | 1 | 0,00 % |
| словаки | 1 | 0,00 % |
| Разом | 88037 | 100 % |
Інформація для туристів
До Державного списку історико-культурних цінностей Республіки Білорусь внесено 45 нерухомих історико-культурних цінностей в межах району. Серед них: 15 пам'ятників археології, 26 пам'яток , 3 пам'ятники історії, парк імені Суворова.
Серед пам'яток, що знаходяться на місцевому обліку, налічується:
- 12 пам'яток археології;
- 9 старовинних поховань і валунів;
- 35 пам'яток культового будівництва;
- 9 садиб;
- 3 пам'ятники історії і 1 меморіальна дошка, присвячені франко-російській війні 1812 року;
- 9 пам'яток історії часів Першої світової та радянсько-польської воєн (6 військових кладовищ Першої світової війни);
- 5 пам'ятників історії часів Кобринщини до складу II Речі Посполитої;
- 93 пам'ятника Другої світової війни;
- 14 пам'ятників славним землякам і державним діячам.
- Біля села Ляхчиці в урочищі Княжа гора розташована могила княгині Ольги Романівни.
Відомі люди
Народилися
- Левчук Дмитро (1900—1977) — український публіцист, журналіст.
- Чарота Іван Олексійович (нар. 1952) — білоруський літературознавець, славіст, критик ()
Примітки
- Ethnic composition of Belarus 2009. pop-stat.mashke.org. оригіналу за 14 Січня 2016. Процитовано 22 грудня 2019. (англ.)
- Леонюк В. Кобринський район // Словник Берестейщини. — Львів : Видавнича фірма «Афіша», 1996. — Т. 1. — С. 156. — 360 с. — .
- Леонюк, 1996, с. 55.
- Володимир Сергійчук (17/2008). . Україна: культурна спадщина, національна свідомість, державність (укр.): 385. Архів оригіналу за 13 Січня 2020.
- Belarus. pop-stat.mashke.org. оригіналу за 2 Жовтня 2019. Процитовано 22 грудня 2019. (англ.)
- (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 27 Квітня 2019. Процитовано 29 лютого 2020.
- . pravo.by. Архів оригіналу за 22 Вересня 2020. Процитовано 29 лютого 2020.
Джерела
- Леонюк В. Словник Берестейщини. — Львів : Видавнича фірма «Афіша», 1996. — Т. 1. — 360 с. — .
Посилання
- Офіційний сайт Кобринського районного виконавчого комітету [ 7 Лютого 2021 у Wayback Machine.]
- Кобринський район [ 10 Травня 2009 у Wayback Machine.]
 | Це незавершена стаття про Білорусь. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Kobrinskij rajon bil Kobrynski rayon administrativno teritorialna odinicya u skladi Berestejskoyi oblasti Bilorusi Utvorenij 1940 roku Administrativnij centr misto Kobrin Kobrinskij rajonKobrynski rayonGerb Prapor d Rajon na mapi oblastiOsnovni daniKrayina BilorusOblast Berestejska oblastNaselennya 88 037 2009 Plosha 2040 km Gustota naselennya 45 osib km Naseleni punkti ta radiRajonnij centr KobrinRajonna vladaVebstorinka www kobrin brest region byMapa Povnistyu nalezhit do skladu ukrayinskoyi etnichnoyi teritoriyi ta ye chastinoyu Berestejshini GeografiyaKam yaneckij rajon Pruzhanskij rajon Berezivskij rajonZhabinkivskij rajon Dorogichinskij rajonMaloritskij rajon UkrayinaIstoriyaAdministrativna odinicya z centrom u Kobrini vpershe bula utvorena pislya smerti ostannoyi knyagini Kobrinskoyi Ganni Bilskoyi Same knyazivstvo bulo peretvoreno na stolovij mayetok Kobrinsku ekonomiyu peredanu u dovichne volodinnya cholovikovi Anni Semenivni Vaclavu Stanislavovichu Kostevichu na pravah orendi Pislya jogo smerti 1532 roku starostvo bulo podarovano Velikim knyazem Litovskim i Ruskim Sigizmundom I jogo druzhini Boni Sforci Administratorom starostva bulo priznacheno Ivana Mihajlovicha Horevicha z Kurenca 1556 roku knyaginya Bona povernulasya do Italiyi a ekonomiya vidijshla Velikomu knyazyu Litovskomu i Ruskomu Sigizmundu II V administrativnomu plani starostvo mala status Kobrinskogo povitu sho vhodiv do skladu Pidlyaskogo a z 1566 Berestejskogo voyevodstva Velikogo knyazivstva Litovskogo Takim chinom v rezultati reformi 1566 roku zi skladu Pidlyaskogo voyevodstva bulo vidileno nove Berestejske voyevodstvo do yakogo vhodiv i Kobrinskij povit U 1589 roci ekonomiya bula peredana dochci Boni Sforca vdovi korolya Rechi Pospolitoyi Stefana Batoriya korolevi polskoyi ta velikoyi knyagini Litovskij i Ruskij Ganni Yagellonci 10 grudnya 1589 roku mistu Kobrinu darovano Magdeburzke pravo a z nim i gerb vidtak zbudovano ratushu Pislya Tretogo podilu Rechi Pospolitoyi Kobrinshina uvijshla do skladu Rosijskoyi imperiyi U 1796 roci bula utvorena Slonimska guberniya do yakoyi uvijshov Kobrinskij povit Nastupnogo roku Slonimsku guberniyu ob yednali z Vilenskoyu pid nazvoyu Litovskoyi guberniyi ale vzhe 1801 roku vidnovili yak Grodnensku guberniyu Plosha Kobrinskogo povitu stanovila 4645 3 versti z naselennyam v 1894 roci v 159 209 osib Rajon utvorenij 1940 roku Nalezhav do zoni aktivnosti UPA Pid chas Drugoyi svitovoyi vijni ta pislyavoyennoyi ukrayinskoyi zbrojnoyi borotbi proti radyanskoyi okupacijnoyi vladi rajon nalezhav do Kobrinskogo nadrajonu Lan Berestejskogo okruzhnogo provodu OUN Administrativno teritorialnij ustrijAdministrativno teritorialnij ustrij rajonu Batchinska silska rada selo Andronove selo selo selo selo selo selo selishe selishe selo selo Buhovicka silska rada selo Bereza selo selo selo selo selo selo selo selo selo selo Zosimi selo Imenin selo selo selo selo selo selo Mali Lepesi selo selo selo selo selo Yaremichi Gorodecka silska rada selo selo selo selo Gorodec selo selo selo selo selo selo selo selo Kustovichi selo selo selo Melenkovo selo selo selo selo selo selo selo selo selo selo selo selo Divinska silska rada selo selo Divin selo selo Lelikove selo hutir selishe selo selo selo selo Habovichi Zaliska silska rada selo selo selo selo Zalissya selo selo selo selo selo Kiselevecka silska rada selo Bolota selo selo selo selo selo selo selo Novosilkivska silska rada selo selo selo selo Novosilki selo selo Ostromicka silska rada selo selo selo selo selo selo selo selo selo selo selo selo selo selo selo selo selo selo selo selo Hidrinska silska rada selo selo selo selo selo selo Lyahchici selo Mazuri selo selo selo selo selo selo selo selo selo selo selo selo Povitivska silska rada selo Povittya Tevelska silska rada selo selo selo selo selo selo selo Klishi selo selo selo selo selo selo selo selo selo selo selo selo selo Tevli selo Kolishni silski radi Oniskovecka likvidovana 11 travnya 2012 Osivska likvidovana 26 chervnya 2013 NaselennyaZa perepisom naselennya Bilorusi 2009 roku chiselnist naselennya rajonu stanovila 88 037 osib Nacionalnist Rozpodil naselennya za ridnoyu nacionalnistyu za danimi perepisu 2009 roku Nacionalnist Osib Vidsotokbilorusi 77345 87 86 rosiyani 5364 6 09 ukrayinci 3962 4 50 polyaki 525 0 60 nacionalnist ne vkazana 166 0 19 virmeni 91 0 10 cigani 91 0 10 tatari 73 0 08 greki 59 0 07 nimci 50 0 06 azerbajdzhanci 35 0 04 dvi ta bilshe nacionalnosti 35 0 04 moldovani 32 0 04 nacionalnist ne povidomlena 27 0 03 litovci 17 0 02 gruzini 16 0 02 yevreyi 14 0 02 mordva 14 0 02 uzbeki 12 0 01 chuvashi 11 0 01 bashkiri 10 0 01 latishi 9 0 01 tadzhiki 8 0 01 korejci 7 0 01 bolgari 6 0 01 v yetnamci 6 0 01 kabardinci 6 0 01 udmurti 5 0 01 marijci 5 0 01 kazahi 4 0 00 estonci 3 0 00 kareli 3 0 00 chehi 3 0 00 nacionalnist ne viznachena 3 0 00 komi 2 0 00 gagauzi 2 0 00 komi perm yaki 2 0 00 kalmiki 2 0 00 turkmeni 1 0 00 osetini 1 0 00 afganci 1 0 00 lezgini 1 0 00 fini 1 0 00 avarci 1 0 00 kirgizi 1 0 00 darginci 1 0 00 lakci 1 0 00 tabasarani 1 0 00 slovaki 1 0 00 Razom 88037 100 Informaciya dlya turistivDo Derzhavnogo spisku istoriko kulturnih cinnostej Respubliki Bilorus vneseno 45 neruhomih istoriko kulturnih cinnostej v mezhah rajonu Sered nih 15 pam yatnikiv arheologiyi 26 pam yatok 3 pam yatniki istoriyi park imeni Suvorova Sered pam yatok sho znahodyatsya na miscevomu obliku nalichuyetsya 12 pam yatok arheologiyi 9 starovinnih pohovan i valuniv 35 pam yatok kultovogo budivnictva 9 sadib 3 pam yatniki istoriyi i 1 memorialna doshka prisvyacheni franko rosijskij vijni 1812 roku 9 pam yatok istoriyi chasiv Pershoyi svitovoyi ta radyansko polskoyi voyen 6 vijskovih kladovish Pershoyi svitovoyi vijni 5 pam yatnikiv istoriyi chasiv Kobrinshini do skladu II Rechi Pospolitoyi 93 pam yatnika Drugoyi svitovoyi vijni 14 pam yatnikiv slavnim zemlyakam i derzhavnim diyacham Bilya sela Lyahchici v urochishi Knyazha gora roztashovana mogila knyagini Olgi Romanivni Vidomi lyudiNarodilisya Levchuk Dmitro 1900 1977 ukrayinskij publicist zhurnalist Charota Ivan Oleksijovich nar 1952 biloruskij literaturoznavec slavist kritik PrimitkiEthnic composition of Belarus 2009 pop stat mashke org originalu za 14 Sichnya 2016 Procitovano 22 grudnya 2019 angl Leonyuk V Kobrinskij rajon Slovnik Berestejshini Lviv Vidavnicha firma Afisha 1996 T 1 S 156 360 s ISBN 966 95063 0 1 Leonyuk 1996 s 55 Volodimir Sergijchuk 17 2008 Ukrayina kulturna spadshina nacionalna svidomist derzhavnist ukr 385 Arhiv originalu za 13 Sichnya 2020 Belarus pop stat mashke org originalu za 2 Zhovtnya 2019 Procitovano 22 grudnya 2019 angl PDF Arhiv originalu PDF za 27 Kvitnya 2019 Procitovano 29 lyutogo 2020 pravo by Arhiv originalu za 22 Veresnya 2020 Procitovano 29 lyutogo 2020 DzherelaLeonyuk V Slovnik Berestejshini Lviv Vidavnicha firma Afisha 1996 T 1 360 s ISBN 966 95063 0 1 PosilannyaOficijnij sajt Kobrinskogo rajonnogo vikonavchogo komitetu 7 Lyutogo 2021 u Wayback Machine Kobrinskij rajon 10 Travnya 2009 u Wayback Machine Ce nezavershena stattya pro Bilorus Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi