Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Ля хчиці біл Ляхчыцы місц Ляхчичи село в Кобринському районі Берестейської області Республіки Білорусь Орган місцевого с

Ляхчиці

Ляхчиці

Ля́хчиці (біл. Ляхчыцы, місц. Ляхчичи) — село в Кобринському районі Берестейської області Республіки Білорусь. Орган місцевого самоврядування — Хідринська сільська рада.

село Ляхчиці
біл. Ляхчичи

Транслітерація назви Liachčycy
image image
Герб Ляхчиць Прапор Ляхчиць
Основні дані
52°05′13″ пн. ш. 24°23′45″ сх. д. / 52.08694° пн. ш. 24.39583° сх. д. / 52.08694; 24.39583Координати: 52°05′13″ пн. ш. 24°23′45″ сх. д. / 52.08694° пн. ш. 24.39583° сх. д. / 52.08694; 24.39583
Країна image Білорусь
Область image Берестейська область
Район image Кобринський район
Рада Хідринська сільська рада
Перша згадка 1563
Колишні назви Ляхчичи
Населення

155

 (2011 рік)
Часовий пояс час у Білорусі
Поштовий індекс 225866
Телефонний код +375-1642
Водний об'єкт річка Тростяниця и канал канал Бона
Етнікон ляхчукі
Транспорт, відстані
До Мінська
 - фізична 293 км
image
image
Ляхчиці
image Ляхчиці у Вікісховищі

Географія

Село розташоване на заході Полісся за 15 км від Кобрина і 18 км від Дивина.

Населення

У 2011 році — 72 двори, у селі проживає 155 осіб. Найпоширеніші прізвища Назарук і Борисюк.

Період 1890 1905 1911 1921 1940 1959 1970 1999 2005 2011
чол. 268 380 318 214 285 211 253 204 173 155

За переписом населення Білорусі 2009 року чисельність населення села становило 142 особи.

Історія

Назва села походить від діалектного слова «ляха» — незасіяне поле («ляшіть» — означає засівати). За народними переказами, назва походить від імені первопоселенца Ляха, тобто поляка.

Біля села знайдені кремнієві наконечники стріли і списи.

Вперше село згадується в Ревізії Кобринської економії, складеної королівським ревізором Дмитром Сапєгою в 1563 році.

У Велику Вітчизняну війну Ляхчиці окуповані німецько-фашистськими загарбниками з червня 1941 р. до липня 1944

  • 1949 — 32 господарства об'єдналися в колгосп імені Мічуріна. Потім разом з селами Корчиц, Ходинічі, Верхолісся і Ольхівка становили колгосп «Перемога».

По перепису 1959 в Ляхчіцах було 211 жителів, в 1970 р. — 253 жителя. У 1999 р. 72 господарства, 204 мешканців, у складі колгоспу «Прапор Перемоги» (з 2004 СПК «Радонезький», центр господарства — село Корчици). У 2005 році 64 господарства, 173 жителя.

Є Будинок соціальних послуг, магазин, нове невикористовуване будівля лазні. У 2011 році закрита сільська бібліотека. Біля села знаходяться дві могили жертв фашизму.

Південніше села біля каналізований річки Тростяниця розташоване урочище Княжа гора. Відповідно до місцевого переказу в урочищі знаходиться могила княгині Ольги.

Переказ

Давно це було. Княгиня Ольга тут проходила. Була вона наша, руска … Колись вбили чоловіка її, Володимира, і пішла Ольга воювати з ворогами…

Ольга хитрістю перемогла ворогів, перекувати у коней підкови на копитах навпаки. Але за Дивином був пост, і звідти солдати її наздоганяли. У той час наша гора над болотами стояла, ліси на ній не було. Там княгиня і зупинилася. У той час ворожі війська наступали з півдня, від Новосілок. На горі і знайшла смерть Ольгу … Там її й поховали. Могила була майже під вершиною. З тих пір гора і називається Княжа гора або Княжна. Здавна на могилі стояв простий дерев'яний хрест, але, напевно, при більшовиках його зняли…

Історичні джерела

У 1287 році галицько-волинські князі пішли на Польщу. Володимиро-волинський князь Володимир Василькович, важко хворий, послав замість себе воєводу, а сам залишився в Кам'янці. Дуже страждаючи від своєї рани (у нього гнила нижня щелепа), він повідомив Мстиславу Даниловичу Луцькому, що призначає його спадкоємцем. Після походу Луцький князь був викликаний для підписання документів. Окремо була написана грамота, у якій дружині Володимира Ользі Романівні було заповідано місто Кобрин і село Городель (Городець). Крім того, у грамоті князь записав: «… а княгиня моя оже восхочет в черничь поити поидеть, Аже не восхочет ити, а како ей любо мне не воставши смотрети, что, кто маеть чинить по моем животе». До того ж князь змусив наступника цілувати хрест, що він не віддасть прийомну дочку Ізяславу проти її волі заміж, а тільки так, як захоче Ольга.

image
Герб Волыні
image
Хрест на Княжий Горі

10 грудня 1288 Володимир Василькович помер. Ольга Романівна на похороні чоловіка була з Ізяславом і з сестрою свого чоловіка черницею Оленою. Останній раз в Іпатіївському літописі згадується Ольга в березні 1289.

Про Княжу гору є письмові відомості в історичних джерелах. Перший це «Ревізія Кобринської економії» 1563, де записано: «Княжа Гора, урочище села Руховіч». Пізніше Гора присутній на російських картах XIX ст. і на польських початку XX ст. Наприкінці XIX ст. археолог Ф. В. Покровський зі слів священика записав: "с. Хабовічі … Блоцької віл., Кобринського повіту. У 5 верстах на північний захід від села є невеликий пагорб, званий в народі Княжа гора. Називається так тому, що тут нібито під час бою вбито якась княжна".

Княжа Гора зробила великий вплив на розвиток села Ляхчиці та сусідньої округи. У Покровській церкві д. Хабовічи, у прихід якої входять Ляхчиці, зберігалася літопис про події, пов'язані з урочищем, а 24 липня «на Ольгу» відзначається престольне храмове свято. У Ляхчицах дуже поширене жіноче ім'я Ольга. Указом Президента Республіки Білорусь від 2 грудня 2008 № 659 засновані офіційні геральдичні символи д. Ляхчіци — герб і прапор, на яких зображена княгиня Ольга.

Білоруська республіканська науково-методична рада з питань історико-культурної спадщини при Міністерстві культури Республіки Білорусь 22 лютого 2012 ухвалила рішення внести пропозицію до Ради Міністрів Республіки Білорусь про надання статусу історико-культурної цінності топонімічної об'єкта — назвою урочища Княжа Гора, яке розташоване близько с. Ляхчици Кобринського району. Це перший топонім, який планується взяти під охорону держави.

Примітки

  1. Belarus. pop-stat.mashke.org. оригіналу за 2 жовтня 2019. Процитовано 22 грудня 2019. (англ.)
  2. Акти Віленської археографічної комісії. Вільно, 1876. Т. 15. С. 68 .
  3. ПСРЛ. Т. 2. Іпацьеўскі летапіс. М.: АН СССР, 1952. С. 904—905.
  4. Акты Виленськой археографической комисии. Вильно, 1876. Т. 15. С. 67.
  5. Ф. В. Покровський. Археологічна карта Гродненської губернії. Вільно, 1895. С. 83.

Джерела

  • ПСРЛ. Т. 2. Іпатіївський літопис. М.: АН СРСР, 1952.
  • "Повне зібрання російських літописів. Том 2 ", pdf, 4,5 Mb [ 10 червня 2015 у Wayback Machine.]
  • Be: Іпацьеўскі летапіс
  • Ф. В. Покровський. Археологічна карта Гродненської губернії. Вільно, 1895.
  • Акти Віленської археографічної комісії. Вільно, 1876. Т. 15
  • . Мінск: БЕЛТА, 2002.
  • Поколенная розпис роду Сапег (англійською) . Архів оригіналу за 25 березня 2012. Процитовано 26 серпня 2011.

Посилання

  • Ляхчици на Radzima.net [ 11 грудня 2011 у Wayback Machine.]
  • Ляхчіци з супутника [ 4 березня 2016 у Wayback Machine.]
  • Ляхчіци на карті Хідрінской сільради [ 2 жовтня 2011 у Wayback Machine.]

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Lya hchici bil Lyahchycy misc Lyahchichi selo v Kobrinskomu rajoni Berestejskoyi oblasti Respubliki Bilorus Organ miscevogo samovryaduvannya Hidrinska silska rada selo Lyahchici bil LyahchichiTransliteraciya nazvi LiachcycyGerb Lyahchic Prapor LyahchicOsnovni dani52 05 13 pn sh 24 23 45 sh d 52 08694 pn sh 24 39583 sh d 52 08694 24 39583 Koordinati 52 05 13 pn sh 24 23 45 sh d 52 08694 pn sh 24 39583 sh d 52 08694 24 39583Krayina BilorusOblast Berestejska oblastRajon Kobrinskij rajonRada Hidrinska silska radaPersha zgadka 1563Kolishni nazvi LyahchichiNaselennya 155 2011 rik Chasovij poyas chas u BilorusiPoshtovij indeks 225866Telefonnij kod 375 1642Vodnij ob yekt richka Trostyanicya i kanal kanal BonaEtnikon lyahchukiTransport vidstaniDo Minska fizichna 293 kmLyahchici Lyahchici u VikishovishiGeografiyaSelo roztashovane na zahodi Polissya za 15 km vid Kobrina i 18 km vid Divina NaselennyaU 2011 roci 72 dvori u seli prozhivaye 155 osib Najposhirenishi prizvisha Nazaruk i Borisyuk Period 1890 1905 1911 1921 1940 1959 1970 1999 2005 2011chol 268 380 318 214 285 211 253 204 173 155 Za perepisom naselennya Bilorusi 2009 roku chiselnist naselennya sela stanovilo 142 osobi IstoriyaNazva sela pohodit vid dialektnogo slova lyaha nezasiyane pole lyashit oznachaye zasivati Za narodnimi perekazami nazva pohodit vid imeni pervoposelenca Lyaha tobto polyaka Bilya sela znajdeni kremniyevi nakonechniki strili i spisi Vpershe selo zgaduyetsya v Reviziyi Kobrinskoyi ekonomiyi skladenoyi korolivskim revizorom Dmitrom Sapyegoyu v 1563 roci 1563 Lyahchici selo 7 volok zemli u skladi Seleckogo vijtivstvo Kobrinskoyi ekonomiyi VKL U tomu zh roci vpershe zgaduyetsya urochishe Knyazha gora na yakomu za narodnim perekazom pohovana knyaginya Olga 1795 Pislya 3 go rozdilu Rechi Pospolitoyi u skladi Rosijskoyi imperiyi u Kobrinskomu poviti 1801 v Grodnenskoyi guberniyi 1890 selo Blockoyi Bolotskij volosti 913 des zemli v 1897 r bulo 38 dvoriv 268 zhiteliv buv hlebozapasnij magazin 1905 selo 367 zhiteliv i odnojmenne mayetok 13 zhiteliv 1911 selo nalichuvala 318 zhiteliv 1921 v skladi Polshi u Blockoyi Bolotskij gmini Kobrinskogo povitu Poliskogo voyevodstva 40 budinkiv 214 meshkanciv 1939 v BRSR z 15 01 1940 v Divinskom rajoni Brestskoyi oblasti S 12 10 1940 r do 30 10 1959 r v Verholesskom silradi z 08 08 1959 r v Kobrinskomu rajoni 1940 selo narahovuye 73 dvoru 285 zhiteliv pracyuvala pochatkova shkola U Veliku Vitchiznyanu vijnu Lyahchici okupovani nimecko fashistskimi zagarbnikami z chervnya 1941 r do lipnya 1944 1949 32 gospodarstva ob yednalisya v kolgosp imeni Michurina Potim razom z selami Korchic Hodinichi Verholissya i Olhivka stanovili kolgosp Peremoga Po perepisu 1959 v Lyahchicah bulo 211 zhiteliv v 1970 r 253 zhitelya U 1999 r 72 gospodarstva 204 meshkanciv u skladi kolgospu Prapor Peremogi z 2004 SPK Radonezkij centr gospodarstva selo Korchici U 2005 roci 64 gospodarstva 173 zhitelya Ye Budinok socialnih poslug magazin nove nevikoristovuvane budivlya lazni U 2011 roci zakrita silska biblioteka Bilya sela znahodyatsya dvi mogili zhertv fashizmu Pivdennishe sela bilya kanalizovanij richki Trostyanicya roztashovane urochishe Knyazha gora Vidpovidno do miscevogo perekazu v urochishi znahoditsya mogila knyagini Olgi PerekazDavno ce bulo Knyaginya Olga tut prohodila Bula vona nasha ruska Kolis vbili cholovika yiyi Volodimira i pishla Olga voyuvati z vorogami Olga hitristyu peremogla vorogiv perekuvati u konej pidkovi na kopitah navpaki Ale za Divinom buv post i zvidti soldati yiyi nazdoganyali U toj chas nasha gora nad bolotami stoyala lisi na nij ne bulo Tam knyaginya i zupinilasya U toj chas vorozhi vijska nastupali z pivdnya vid Novosilok Na gori i znajshla smert Olgu Tam yiyi j pohovali Mogila bula majzhe pid vershinoyu Z tih pir gora i nazivayetsya Knyazha gora abo Knyazhna Zdavna na mogili stoyav prostij derev yanij hrest ale napevno pri bilshovikah jogo znyali Istorichni dzherelaU 1287 roci galicko volinski knyazi pishli na Polshu Volodimiro volinskij knyaz Volodimir Vasilkovich vazhko hvorij poslav zamist sebe voyevodu a sam zalishivsya v Kam yanci Duzhe strazhdayuchi vid svoyeyi rani u nogo gnila nizhnya shelepa vin povidomiv Mstislavu Danilovichu Luckomu sho priznachaye jogo spadkoyemcem Pislya pohodu Luckij knyaz buv viklikanij dlya pidpisannya dokumentiv Okremo bula napisana gramota u yakij druzhini Volodimira Olzi Romanivni bulo zapovidano misto Kobrin i selo Gorodel Gorodec Krim togo u gramoti knyaz zapisav a knyaginya moya ozhe voshochet v chernich poiti poidet Azhe ne voshochet iti a kako ej lyubo mne ne vostavshi smotreti chto kto maet chinit po moem zhivote Do togo zh knyaz zmusiv nastupnika ciluvati hrest sho vin ne viddast prijomnu dochku Izyaslavu proti yiyi voli zamizh a tilki tak yak zahoche Olga Gerb VolyniHrest na Knyazhij Gori 10 grudnya 1288 Volodimir Vasilkovich pomer Olga Romanivna na pohoroni cholovika bula z Izyaslavom i z sestroyu svogo cholovika cherniceyu Olenoyu Ostannij raz v Ipatiyivskomu litopisi zgaduyetsya Olga v berezni 1289 Pro Knyazhu goru ye pismovi vidomosti v istorichnih dzherelah Pershij ce Reviziya Kobrinskoyi ekonomiyi 1563 de zapisano Knyazha Gora urochishe sela Ruhovich Piznishe Gora prisutnij na rosijskih kartah XIX st i na polskih pochatku XX st Naprikinci XIX st arheolog F V Pokrovskij zi sliv svyashenika zapisav s Habovichi Blockoyi vil Kobrinskogo povitu U 5 verstah na pivnichnij zahid vid sela ye nevelikij pagorb zvanij v narodi Knyazha gora Nazivayetsya tak tomu sho tut nibito pid chas boyu vbito yakas knyazhna Knyazha Gora zrobila velikij vpliv na rozvitok sela Lyahchici ta susidnoyi okrugi U Pokrovskij cerkvi d Habovichi u prihid yakoyi vhodyat Lyahchici zberigalasya litopis pro podiyi pov yazani z urochishem a 24 lipnya na Olgu vidznachayetsya prestolne hramove svyato U Lyahchicah duzhe poshirene zhinoche im ya Olga Ukazom Prezidenta Respubliki Bilorus vid 2 grudnya 2008 659 zasnovani oficijni geraldichni simvoli d Lyahchici gerb i prapor na yakih zobrazhena knyaginya Olga Biloruska respublikanska naukovo metodichna rada z pitan istoriko kulturnoyi spadshini pri Ministerstvi kulturi Respubliki Bilorus 22 lyutogo 2012 uhvalila rishennya vnesti propoziciyu do Radi Ministriv Respubliki Bilorus pro nadannya statusu istoriko kulturnoyi cinnosti toponimichnoyi ob yekta nazvoyu urochisha Knyazha Gora yake roztashovane blizko s Lyahchici Kobrinskogo rajonu Ce pershij toponim yakij planuyetsya vzyati pid ohoronu derzhavi PrimitkiBelarus pop stat mashke org originalu za 2 zhovtnya 2019 Procitovano 22 grudnya 2019 angl Akti Vilenskoyi arheografichnoyi komisiyi Vilno 1876 T 15 S 68 PSRL T 2 Ipaceyski letapis M AN SSSR 1952 S 904 905 Akty Vilenskoj arheograficheskoj komisii Vilno 1876 T 15 S 67 F V Pokrovskij Arheologichna karta Grodnenskoyi guberniyi Vilno 1895 S 83 DzherelaPSRL T 2 Ipatiyivskij litopis M AN SRSR 1952 Povne zibrannya rosijskih litopisiv Tom 2 pdf 4 5 Mb 10 chervnya 2015 u Wayback Machine Be Ipaceyski letapis F V Pokrovskij Arheologichna karta Grodnenskoyi guberniyi Vilno 1895 Akti Vilenskoyi arheografichnoyi komisiyi Vilno 1876 T 15 Minsk BELTA 2002 Pokolennaya rozpis rodu Sapeg anglijskoyu Arhiv originalu za 25 bereznya 2012 Procitovano 26 serpnya 2011 PosilannyaLyahchici na Radzima net 11 grudnya 2011 u Wayback Machine Lyahchici z suputnika 4 bereznya 2016 u Wayback Machine Lyahchici na karti Hidrinskoj silradi 2 zhovtnya 2011 u Wayback Machine

Дата публікації:
Топ