Ки́єво-Свято́шинський райо́н — колишній район у Київській області України, був розташований в центральній частині області, в лісостеповій зоні правобережжя Дніпра. Східною межею (понад 60 км) прилягає до Києва. Районним центром було місто Київ, що не входило до району. Населення становило 198 674 особи (на 1 січня 2019). Утворений 1937 року, скасований 2020 року. До 1944 року мав назву «Київський (Святошинський) район». З 2020 року увійшов до складу Бучанського, Фастівського та Обухівського районів.
Києво-Святошинський район | |||||
---|---|---|---|---|---|
адміністративно-територіальна одиниця | |||||
| |||||
Колишній район на карті Київська область | |||||
Основні дані | |||||
Країна: | Україна | ||||
Область: | Київська область | ||||
Код КОАТУУ: | 3222400000 | ||||
Утворений: | 1937 | ||||
Ліквідований: | 25 жовтня 2020 року | ||||
Населення: | ▲ 198 674 (на 1.1.2019) | ||||
Площа: | 726 км² | ||||
Густота: | 215,4 осіб/км² | ||||
Тел. код: | +380-44 | ||||
Поштові індекси: | 08104—08173 | ||||
Населені пункти та ради | |||||
Районний центр: | Київ | ||||
Міські ради: | 2 | ||||
Селищні ради: | 1 | ||||
Сільські ради: | 25 | ||||
Міста: | 2 | ||||
Смт: | 1 | ||||
Села: | 49 | ||||
Районна влада | |||||
Голова ради: | Гедульянов Вадим Едуардович | ||||
Голова РДА: | Ляшенко Микола Миколайович | ||||
Вебсторінка: | Офіційний сайт Києво-Святошинської РДА Офіційний сайт Києво-Святошинської райради | ||||
Адреса: | 03170, м. Київ, вул. Янтарна, 12 | ||||
Мапа | |||||
| |||||
Києво-Святошинський район у Вікісховищі |
Історія
4 квітня 1937 року постановою Президії ЦВК УРСР «Про утворення адміністративних районів на територіях приміських зон міських рад — обласних центрів» у Київській області Української РСР було утворено два райони: Броварський у складі 29 сільських рад і Київський (Святошинський) у складі 33 сільських і 3 селищних рад, до складу яких увійшли сільради і селищні ради, що входили раніше до приміської зони Київської міської ради.
15 серпня 1944 року Указом Президії Верховної Ради УРСР «Про перейменування, уточнення і внесення змін в найменування деяких міст, районних центрів і районів Української РСР» Київський (Святошинський) район було перейменовано у Києво-Святошинський район.
17 липня 2020 року Верховна Рада України прийняла постанову «Про утворення та ліквідацію районів», якою зокрема було ліквідовано Києво-Святошинський район.
Географія
Розташування
Своєю східною межею (понад 60 км) прилягав до Києва. На півночі межував з Вишгородським районом, Бучанською та Ірпінською міськрадами, на заході — з Бородянським і Макарівським районами, на півдні — з Васильківським і Обухівським районами. До 1973 року до Києво-Святошинського райо́ну входила значна частина території теперішнього Вишгородського району.
Клімат
Клімат помірно континентальний з достатнім зволоженням, сприятливий для вирощування зернових, овочевих і фруктово-ягідних культур.
Адміністративний устрій
Адміністративно-територіально район поділявся на 2 міські ради, 1 селищну раду та 25 сільських рад, які об'єднували 52 населені пункти і були підпорядковані . Адміністративний центр — місто Київ, яке є (містом державного значення) та не входило до складу району.
Населені пункти району (станом на 01.06.2015):
- Боярка місто
- Вишневе місто
- Чабани: смт
- Білогородка
- Бобриця
- Бузова
- Буча
- Віта-Поштова
- Гатне
- Гнатівка
- Горбовичі
- Гореничі
- Горенка
- Гурівщина
- Дмитрівка
- Жорнівка
- Забір'я
- Забуччя
- Іванків
- Капітанівка
- Княжичі
- Кременище
- Крюківщина
- Круглик
- Личанка
- Лісне
- Лісники
- Лука
- Любимівка
- Малютянка
- Мила
- Мироцьке
- Михайлівка-Рубежівка
- Мощун
- Мрія
- Музичі
- Неграші
- Нове
- Новосілки
- Петропавлівська Борщагівка
- Петрушки
- Святопетрівське
- Софіївська Борщагівка
- Стоянка
- Тарасівка
- Хмільна
- Ходосівка
- Хотів
- Чайки
- Шевченкове
- Шпитьки
- Юрівка
Транспорт
Районом проходить низка важливих автошляхів E40М06, E95М05 та E373.
Населення
Станом на 1 листопада 2019 року населння району складало 208,1 тис. мешканців.
Розподіл населення за віком та статтю (2001):
Стать | Всього | До 15 років | 15-24 | 25-44 | 45-64 | 65-85 | Понад 85 | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Чоловіки | 71 777 | 12 839 | 12 242 | 23 066 | 17 836 | 5583 | 211 | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Жінки | 82 555 | 12 131 | 12 621 | 24 131 | 21 882 | 10 886 | 904 | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
|
Національний склад населення району за переписом 2001 року
Середня чисельність наявного населення станом на 1 грудня 2012 року була — 158,6 тис. мешканців. Зокрема, міського населення — 76,8 тис. і сільського — 81,8 тис. мешканців; жінок — 40,4 тис., чоловіків — 35,8 тис.
Густота населення — 212,730 осіб/км².
Екскурсійні об'єкти
- Див.Київ
- Будинок Кістяківських (м. Боярка)
- Будинок лісництва (м. Боярка)
- Городище скіфських часів, VI—V ст. до н. е. (с. Хотів)
- Городище Х—ХІІІ ст. (c.Білогородка)
- Дачні будиночки (м. Боярка)
- Курган (с. Гатне)
- Могильник (с. Гатне)
- Краєзнавчий музей (м. Боярка)
- Парки (м. Боярка)
- Поштова станція (с. Гурівщина)
- Спортивний комплекс «Чайка» (с. Петропавлівська Борщагівка)
- Залишки садиби Олександра Терещенка та парк (с. Шпитьки)
- ДОТи Київського укріпрайону (Лісники, Кременище, Круглик, Юрівка, Тарасівка, Білогородка, Горенка)
Історичні храми
- Церква святого Симеона Стовпника (с. Петропавлівська Борщагівка)
- Покровська церква (с. Гатне)
- церква Різдва Богородиці (с. Гнатівка)
- Свято-Михайлівська церква (м. Боярка)
- [d] (с. Михайлівка-Рубежівка)
Персоналії
- Угляренко Петро Володимирович (1922, Мила — 1997) — український письменник.
- Мельниченко Іван Олександрович, радянський вояк, Герой Радянського Союзу.
- Любимець Микола Клавдійович — офіцер Армії УНР.
- Мнишенко Михайло Якович — Герой Радянського Союзу.
- Марченко Михайло Іванович — український історик, автор численних праць з історії України доби середньовіччя, перший радянський ректор Львівського національного університету імені Івана Франка.
- Марченко Валерій Веніамінович — онук Михайла Марченка, український дисидент-правозахисник, літературознавець і перекладач, похований у Гатному.
- Марченко Ніна Михайлівна — мати Валерія Марченка, кандидат педагогічних наук, викладач, похована поруч із сином у Гатному.
- Драниш Олена Михайлівна — українська акторка.
- Лобза Людмила Михайлівна — українська акторка.
- Мельник Яків Іванович — сільськогосподарський діяч.
- Герасименко Микола Купріянович — письменник-гуморист.
- Павлюченко Поліна Григорівна (народилася 29 квітня 1945 року) — народна артистка України (1995).
- Проценко Володимир Миколайович(1954, с. Запоріжжя) проживає в м. Боярці з 1974 року — український письменник, журналіст, краєзнавець, член Національної спілки письменників України, заслужений діяч мистецтв України, лауреат Міжнародної премії ім Івана Багряного (діаспори США), Літературної Акції Кабінету Міністрів України «Золоте перо України», Всекримських премій адмірала Окуневського і Степана Руданського, обирався депутатом районної ради.
- Барбара Валентин Петрович (17 квітня 1959) — український правник, заступник Голови Верховного Суду України — секретар Судової палати у господарських справах, заслужений юрист України, кандидат юридичних наук.
- Масарик Василь Степанович (19 лютого 1921 — 1973, м. Київ) — український кінорежисер.
- Тарновський Олександр Анатолійович (3 липня 1958 — 1 вересня 2007) Юрівка (Києво-Святошинський район) — лауреат міжнародних конкурсів архітектурно-художніх проектів (Україна, Німеччина, Польща, Азербайджан, Туркменістан, США). Дипломат конкурсу «BIENALE» карикатури. Його роботи живопису і графіки прикрашають приватні колекції в Голландії, Італії, США, Канаді, Польщі, Німеччині, Україні.
- Терпило Данило Ількович (* 16 грудня (28 грудня) 1886 с. Трипілля — † кінець листопада 1919, с. Стрітівка) — український революціонер, повстанський отаман, командувач Дніровської дивізії армії УНР, відомий під іменем Зелений.
- Хільчевський Валентин Кирилович (*23 грудня 1953) — український гідролог-гідрохімік, гідроеколог, доктор географічних наук, професор, заслужений діяч науки і техніки України, почесний працівник гідрометслужби України, академік АН вищої освіти України, завідувач кафедри гідрології та гідроекології географічного факультету Київського національного університету імені Тараса Шевченка.
Політика
25 травня 2014 року відбулися Президентські вибори України. У межах Києво-Святошинського району була створена 91 виборча дільниця. Явка на виборах складала — 68,13 % (проголосували 95 541 із 140 227 виборців). Найбільшу кількість голосів отримав Петро Порошенко — 66,38 % (63 416 виборців); Юлія Тимошенко — 10,77 % (10 287 виборців), Олег Ляшко — 8,03 % (7 668 виборців), Анатолій Гриценко — 5,26 % (5 027 виборців). Решта кандидатів набрали меншу кількість голосів. Кількість недійсних або зіпсованих бюлетенів — 0,77 %.
Див. також
Примітки
- постанова набула чинності 19 липня 2020 року
Джерела
- Розпорядження Президента України від 20 жовтня 2020 року № 494/2020-рп «Про призначення М.Ляшенка головою Києво-Святошинської районної державної адміністрації Київської області»
- Корінний, М. М. (2012). З історії становлення сучасного адміністративно-територіального устрою Київської області (укр.). ISSN 0320-9466. Процитовано 4 січня 2023.
- УРСР, Постанова Президії Центрального Виконавчого Комітету. ЗЗРРСУУ/1937/14/Про утворення адміністративних районів на територіях приміських смуг міських рад — обласних центрів — Вікіджерела. uk.wikisource.org (укр.). Процитовано 16 липня 2023.
- Президія Верховної Ради Української РСР. Указ ПВР УРСР від 15.8.1944 «Про перейменування, уточнення та внесення змін в найменування деяких міст, районних центрів і районів УРСР». uk.wikisource.org. Процитовано 29 травня 2024.
- Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»
- . kievobl.ukrstat.gov.ua. Архів оригіналу за 13 Липня 2015. Процитовано 21 січня 2020.
- [Населення за статтю та віком...2001]. Архів оригіналу за 24 Березня 2022.
- . Архів оригіналу за 23 Листопада 2019. Процитовано 11 Травня 2013.
- Проценко Владимир Николаевич [ 24 Квітня 2018 у Wayback Machine.] (рос.)
- ПроКом, ТОВ НВП. . www.cvk.gov.ua. Архів оригіналу за 27 Лютого 2018. Процитовано 18 березня 2016.
Посилання
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Києво-Святошинський район |
- Офіційний сайт Києво-Святошинської РДА [ 18 Квітня 2012 у Wayback Machine.] — Офіційний сайт Києво-Святошинської РДА
- Портал Києво-Святошинського району [ 5 Листопада 2010 у Wayback Machine.] сайт на безкоштовному конструкторі Ucoz
- — вебсайт Київської області, архів
Бородянський район | Ірпінь, Буча | Київ |
Макарівський район | Київ | |
Васильківський район | Обухівський район |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Kiyivskij rajon Ki yevo Svyato shinskij rajo n kolishnij rajon u Kiyivskij oblasti Ukrayini buv roztashovanij v centralnij chastini oblasti v lisostepovij zoni pravoberezhzhya Dnipra Shidnoyu mezheyu ponad 60 km prilyagaye do Kiyeva Rajonnim centrom bulo misto Kiyiv sho ne vhodilo do rajonu Naselennya stanovilo 198 674 osobi na 1 sichnya 2019 Utvorenij 1937 roku skasovanij 2020 roku Do 1944 roku mav nazvu Kiyivskij Svyatoshinskij rajon Z 2020 roku uvijshov do skladu Buchanskogo Fastivskogo ta Obuhivskogo rajoniv Kiyevo Svyatoshinskij rajonadministrativno teritorialna odinicyaGerb PraporKolishnij rajon na karti Kiyivska oblastOsnovni daniKrayina UkrayinaOblast Kiyivska oblastKod KOATUU 3222400000Utvorenij 1937Likvidovanij 25 zhovtnya 2020 rokuNaselennya 198 674 na 1 1 2019 Plosha 726 km Gustota 215 4 osib km Tel kod 380 44Poshtovi indeksi 08104 08173Naseleni punkti ta radiRajonnij centr KiyivMiski radi 2Selishni radi 1Silski radi 25Mista 2Smt 1Sela 49Rajonna vladaGolova radi Gedulyanov Vadim EduardovichGolova RDA Lyashenko Mikola MikolajovichVebstorinka Oficijnij sajt Kiyevo Svyatoshinskoyi RDA Oficijnij sajt Kiyevo Svyatoshinskoyi rajradiAdresa 03170 m Kiyiv vul Yantarna 12MapaKiyevo Svyatoshinskij rajon u VikishovishiIstoriya4 kvitnya 1937 roku postanovoyu Prezidiyi CVK URSR Pro utvorennya administrativnih rajoniv na teritoriyah primiskih zon miskih rad oblasnih centriv u Kiyivskij oblasti Ukrayinskoyi RSR bulo utvoreno dva rajoni Brovarskij u skladi 29 silskih rad i Kiyivskij Svyatoshinskij u skladi 33 silskih i 3 selishnih rad do skladu yakih uvijshli silradi i selishni radi sho vhodili ranishe do primiskoyi zoni Kiyivskoyi miskoyi radi 15 serpnya 1944 roku Ukazom Prezidiyi Verhovnoyi Radi URSR Pro perejmenuvannya utochnennya i vnesennya zmin v najmenuvannya deyakih mist rajonnih centriv i rajoniv Ukrayinskoyi RSR Kiyivskij Svyatoshinskij rajon bulo perejmenovano u Kiyevo Svyatoshinskij rajon 17 lipnya 2020 roku Verhovna Rada Ukrayini prijnyala postanovu Pro utvorennya ta likvidaciyu rajoniv yakoyu zokrema bulo likvidovano Kiyevo Svyatoshinskij rajon GeografiyaRoztashuvannya Svoyeyu shidnoyu mezheyu ponad 60 km prilyagav do Kiyeva Na pivnochi mezhuvav z Vishgorodskim rajonom Buchanskoyu ta Irpinskoyu miskradami na zahodi z Borodyanskim i Makarivskim rajonami na pivdni z Vasilkivskim i Obuhivskim rajonami Do 1973 roku do Kiyevo Svyatoshinskogo rajo nu vhodila znachna chastina teritoriyi teperishnogo Vishgorodskogo rajonu Klimat Klimat pomirno kontinentalnij z dostatnim zvolozhennyam spriyatlivij dlya viroshuvannya zernovih ovochevih i fruktovo yagidnih kultur Administrativnij ustrijBudivlya rajonnoyi radi i derzhavnoyi administraciyi Kiyevo Svyatoshinskogo rajonuDokladnishe Administrativnij ustrij Kiyevo Svyatoshinskogo rajonu Administrativno teritorialno rajon podilyavsya na 2 miski radi 1 selishnu radu ta 25 silskih rad yaki ob yednuvali 52 naseleni punkti i buli pidporyadkovani Administrativnij centr misto Kiyiv yake ye mistom derzhavnogo znachennya ta ne vhodilo do skladu rajonu Naseleni punkti rajonu stanom na 01 06 2015 Boyarka misto Vishneve misto Chabani smt Bilogorodka Bobricya Buzova Bucha Vita Poshtova Gatne Gnativka Gorbovichi Gorenichi Gorenka Gurivshina Dmitrivka Zhornivka Zabir ya Zabuchchya Ivankiv Kapitanivka Knyazhichi Kremenishe Kryukivshina Kruglik Lichanka Lisne Lisniki Luka Lyubimivka Malyutyanka Mila Mirocke Mihajlivka Rubezhivka Moshun Mriya Muzichi Negrashi Nove Novosilki Petropavlivska Borshagivka Petrushki Svyatopetrivske Sofiyivska Borshagivka Stoyanka Tarasivka Hmilna Hodosivka Hotiv Chajki Shevchenkove Shpitki YurivkaTransportRajonom prohodit nizka vazhlivih avtoshlyahiv E40M06 E95M05 ta E373 NaselennyaStanom na 1 listopada 2019 roku naselnnya rajonu skladalo 208 1 tis meshkanciv Rozpodil naselennya za vikom ta stattyu 2001 Stat Vsogo Do 15 rokiv 15 24 25 44 45 64 65 85 Ponad 85Choloviki 71 777 12 839 12 242 23 066 17 836 5583 211Zhinki 82 555 12 131 12 621 24 131 21 882 10 886 904Statevo vikova piramidaCholoviki Vik Zhinki211 85 904 381 80 84 1222 1126 75 79 2870 1876 70 74 3469 2200 65 69 3325 4174 60 64 5630 2838 55 59 3553 5131 50 54 5854 5693 45 49 6845 6025 40 44 6647 5547 35 39 5986 5287 30 34 5347 6207 25 29 6151 6068 20 24 6251 6174 15 20 6370 5606 10 14 5180 3948 5 9 3775 3285 0 4 3176 Nacionalnij sklad naselennya rajonu za perepisom 2001 roku ukrayinci 92 0 rosiyani 6 5 bilorusi 0 5 polyaki 0 2 Serednya chiselnist nayavnogo naselennya stanom na 1 grudnya 2012 roku bula 158 6 tis meshkanciv Zokrema miskogo naselennya 76 8 tis i silskogo 81 8 tis meshkanciv zhinok 40 4 tis cholovikiv 35 8 tis Gustota naselennya 212 730 osib km Ekskursijni ob yektiDiv Kiyiv Budinok Kistyakivskih m Boyarka Budinok lisnictva m Boyarka Gorodishe skifskih chasiv VI V st do n e s Hotiv Gorodishe H HIII st c Bilogorodka Dachni budinochki m Boyarka Kurgan s Gatne Mogilnik s Gatne Krayeznavchij muzej m Boyarka Parki m Boyarka Poshtova stanciya s Gurivshina Sportivnij kompleks Chajka s Petropavlivska Borshagivka Zalishki sadibi Oleksandra Tereshenka ta park s Shpitki DOTi Kiyivskogo ukriprajonu Lisniki Kremenishe Kruglik Yurivka Tarasivka Bilogorodka Gorenka Istorichni hramiCerkva svyatogo Simeona Stovpnika s Petropavlivska Borshagivka Pokrovska cerkva s Gatne cerkva Rizdva Bogorodici s Gnativka Svyato Mihajlivska cerkva m Boyarka d s Mihajlivka Rubezhivka PersonaliyiUglyarenko Petro Volodimirovich 1922 Mila 1997 ukrayinskij pismennik Melnichenko Ivan Oleksandrovich radyanskij voyak Geroj Radyanskogo Soyuzu Lyubimec Mikola Klavdijovich oficer Armiyi UNR Mnishenko Mihajlo Yakovich Geroj Radyanskogo Soyuzu Marchenko Mihajlo Ivanovich ukrayinskij istorik avtor chislennih prac z istoriyi Ukrayini dobi serednovichchya pershij radyanskij rektor Lvivskogo nacionalnogo universitetu imeni Ivana Franka Marchenko Valerij Veniaminovich onuk Mihajla Marchenka ukrayinskij disident pravozahisnik literaturoznavec i perekladach pohovanij u Gatnomu Marchenko Nina Mihajlivna mati Valeriya Marchenka kandidat pedagogichnih nauk vikladach pohovana poruch iz sinom u Gatnomu Dranish Olena Mihajlivna ukrayinska aktorka Lobza Lyudmila Mihajlivna ukrayinska aktorka Melnik Yakiv Ivanovich silskogospodarskij diyach Gerasimenko Mikola Kupriyanovich pismennik gumorist Pavlyuchenko Polina Grigorivna narodilasya 29 kvitnya 1945 roku narodna artistka Ukrayini 1995 Procenko Volodimir Mikolajovich 1954 s Zaporizhzhya prozhivaye v m Boyarci z 1974 roku ukrayinskij pismennik zhurnalist krayeznavec chlen Nacionalnoyi spilki pismennikiv Ukrayini zasluzhenij diyach mistectv Ukrayini laureat Mizhnarodnoyi premiyi im Ivana Bagryanogo diaspori SShA Literaturnoyi Akciyi Kabinetu Ministriv Ukrayini Zolote pero Ukrayini Vsekrimskih premij admirala Okunevskogo i Stepana Rudanskogo obiravsya deputatom rajonnoyi radi Barbara Valentin Petrovich 17 kvitnya 1959 ukrayinskij pravnik zastupnik Golovi Verhovnogo Sudu Ukrayini sekretar Sudovoyi palati u gospodarskih spravah zasluzhenij yurist Ukrayini kandidat yuridichnih nauk Masarik Vasil Stepanovich 19 lyutogo 1921 1973 m Kiyiv ukrayinskij kinorezhiser Tarnovskij Oleksandr Anatolijovich 3 lipnya 1958 1 veresnya 2007 Yurivka Kiyevo Svyatoshinskij rajon laureat mizhnarodnih konkursiv arhitekturno hudozhnih proektiv Ukrayina Nimechchina Polsha Azerbajdzhan Turkmenistan SShA Diplomat konkursu BIENALE karikaturi Jogo roboti zhivopisu i grafiki prikrashayut privatni kolekciyi v Gollandiyi Italiyi SShA Kanadi Polshi Nimechchini Ukrayini Terpilo Danilo Ilkovich 16 grudnya 28 grudnya 1886 s Tripillya kinec listopada 1919 s Stritivka ukrayinskij revolyucioner povstanskij otaman komanduvach Dnirovskoyi diviziyi armiyi UNR vidomij pid imenem Zelenij Hilchevskij Valentin Kirilovich 23 grudnya 1953 ukrayinskij gidrolog gidrohimik gidroekolog doktor geografichnih nauk profesor zasluzhenij diyach nauki i tehniki Ukrayini pochesnij pracivnik gidrometsluzhbi Ukrayini akademik AN vishoyi osviti Ukrayini zaviduvach kafedri gidrologiyi ta gidroekologiyi geografichnogo fakultetu Kiyivskogo nacionalnogo universitetu imeni Tarasa Shevchenka Politika25 travnya 2014 roku vidbulisya Prezidentski vibori Ukrayini U mezhah Kiyevo Svyatoshinskogo rajonu bula stvorena 91 viborcha dilnicya Yavka na viborah skladala 68 13 progolosuvali 95 541 iz 140 227 viborciv Najbilshu kilkist golosiv otrimav Petro Poroshenko 66 38 63 416 viborciv Yuliya Timoshenko 10 77 10 287 viborciv Oleg Lyashko 8 03 7 668 viborciv Anatolij Gricenko 5 26 5 027 viborciv Reshta kandidativ nabrali menshu kilkist golosiv Kilkist nedijsnih abo zipsovanih byuleteniv 0 77 Div takozhKiyivskij rajon Kiyivska okruga Primitkipostanova nabula chinnosti 19 lipnya 2020 rokuDzherela Rozporyadzhennya Prezidenta Ukrayini vid 20 zhovtnya 2020 roku 494 2020 rp Pro priznachennya M Lyashenka golovoyu Kiyevo Svyatoshinskoyi rajonnoyi derzhavnoyi administraciyi Kiyivskoyi oblasti Korinnij M M 2012 Z istoriyi stanovlennya suchasnogo administrativno teritorialnogo ustroyu Kiyivskoyi oblasti ukr ISSN 0320 9466 Procitovano 4 sichnya 2023 URSR Postanova Prezidiyi Centralnogo Vikonavchogo Komitetu ZZRRSUU 1937 14 Pro utvorennya administrativnih rajoniv na teritoriyah primiskih smug miskih rad oblasnih centriv Vikidzherela uk wikisource org ukr Procitovano 16 lipnya 2023 Prezidiya Verhovnoyi Radi Ukrayinskoyi RSR Ukaz PVR URSR vid 15 8 1944 Pro perejmenuvannya utochnennya ta vnesennya zmin v najmenuvannya deyakih mist rajonnih centriv i rajoniv URSR uk wikisource org Procitovano 29 travnya 2024 Postanova Verhovnoyi Radi Ukrayini vid 17 lipnya 2020 roku 807 IX Pro utvorennya ta likvidaciyu rajoniv kievobl ukrstat gov ua Arhiv originalu za 13 Lipnya 2015 Procitovano 21 sichnya 2020 Naselennya za stattyu ta vikom 2001 Arhiv originalu za 24 Bereznya 2022 Arhiv originalu za 23 Listopada 2019 Procitovano 11 Travnya 2013 Procenko Vladimir Nikolaevich 24 Kvitnya 2018 u Wayback Machine ros ProKom TOV NVP www cvk gov ua Arhiv originalu za 27 Lyutogo 2018 Procitovano 18 bereznya 2016 PosilannyaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Kiyevo Svyatoshinskij rajonOficijnij sajt Kiyevo Svyatoshinskoyi RDA 18 Kvitnya 2012 u Wayback Machine Oficijnij sajt Kiyevo Svyatoshinskoyi RDA Portal Kiyevo Svyatoshinskogo rajonu 5 Listopada 2010 u Wayback Machine sajt na bezkoshtovnomu konstruktori Ucoz vebsajt Kiyivskoyi oblasti arhiv Borodyanskij rajon Irpin Bucha KiyivMakarivskij rajon KiyivVasilkivskij rajon Obuhivskij rajon