Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Хотівське городи ще городище скіфського часу кінець VII VI V століття до нашої ери розташоване на високому плато у примі

Хотівське городище

Хотівське городище

Хотівське городи́ще — городище скіфського часу (кінець VII—VI/V століття до нашої ери), розташоване на високому плато у приміському селі Хотів Києво-Святошинського району Київської області. Межує з місцевістю Феофанія, що в Голосіївському районі Києва.

Хотівське городище
image
Вид з півдня на Хотівське городище та Свято-Пантелеймонівський собор у Феофанії (фото 2016 р.)
Вид з півдня на Хотівське городище та Свято-Пантелеймонівський собор у Феофанії (фото 2016 р.)
50°20′01″ пн. ш. 30°29′16″ сх. д. / 50.33361° пн. ш. 30.48778° сх. д. / 50.33361; 30.48778Координати: 50°20′01″ пн. ш. 30°29′16″ сх. д. / 50.33361° пн. ш. 30.48778° сх. д. / 50.33361; 30.48778
Країна Україна Київська область
Місто Київська область, с. Хотів (примикає до Феофанії, м. Київ)
Розташування 50°20′01″ пн. ш. 30°29′16″ сх. д. / 50.33361° пн. ш. 30.48778° сх. д. / 50.33361; 30.48778
Тип населений пункт
Основні дати:
час існування — VI—IV ст. до н. е.
Статус  Пам'ятка археології України національного значення
image
image
Хотівське городище
Хотівське городище (Україна)
image Медіафайли у Вікісховищі

Хотівське городище є найпівнічнішим відомим городищем скіфського часу. Має статус пам'ятки археології України національного (спочатку республіканського) значення з 1965 року. 2001 та 2009 року цей статус був підтверджений новими постановами. Як об'єкт культурної спадщини, городище внесено до Державного реєстру нерухомих пам'яток України. 2007 року площа пам'ятки була урізана втричі, а 2009 на одній із виведених з-під охорони ділянок почалося будівництво палацу мільярдера Юрия Косюка, яке знищило північну частину городища.. Пізніше розпочалися роботи (засипання зон ерозії) вздовж південної ділянки валу, теж запланованої до забудови. В 2010—2012 роках було знищено два з трьох давніх в'їздів. Зараз проходить підготовка до музеєфікації цього археологічного об'єкта

2016 року Інститутіом археології НАНУ було здійснено комплексні дослідження городища і його околиць, надано науковий висновок щодо ділянки історико-культурного призначення, де рекомендовано розширити її з 15 до 20 га і провести відповідні дослідження на східній ділянці, що віддана у 2007 р. у приватну власність із цільовим призначенням під забудову. Крім того Інститутом підготована облікова документація нового зразка.

Загальна характеристика

image
Хотівське городище («Гора Городище») на карті Головного штабу царської армії. 1842 рік.

Хотівське городище займає високе плато, що майже з усіх боків оточене долинами струмків. Уздовж його південного краю тече струмок Віта, вздовж північно-східного — струмок Стратівка, що витікає з Феофанії, а вздовж північно-західного — нині висохлий безіменний струмок (останні два поряд із городищем впадають у струмок Віта). Лише північний виступ плато сполучається з сусідніми пагорбами.

Плато сягає висоти 168 м над рівнем моря і нахилене на південний схід. Його розмір зі сходу на захід — 960 м, а з півночі на південь — 700 м. Площа плато становить близька 31 га. Вздовж краю цієї території був споруджений вал, а зовні від нього — і інші укріплення. Повна первісна площа городища з усіма укріпленнями точно не відома. Згідно з малюнком Володимира Антоновича 1870-х років, вона могла бути приблизно вдвічі більша за площу плато. Площа «Археологічного заповідника Хотівське городище в межах укріплень скіфського часу» за документами 1979 і 2002 років, де він включає плато з більшою частиною схилів (у тому числі збережені на той час укріплення) становить близько 48 га.

Північно-західний і північно-східний краї плато високі та круті. Південний край більш низький, частково зруйнований ерозією та господарською діяльністю і подекуди забудований. Під ним проходить щільно забудована вулиця Пирогівська. Північна частина городища (крім самого кінця північного виступу) 2009—2010 року була знищена будівництвом маєтку з палацом.

Культурний шар у городища один і наявний не на всій площі. Найкраще він виражений уздовж північного та західного краю, де було найбільше будівель. Його потужність (поза межами решток споруд) — близько 0,25 м. Біля валів вона більша, ніж усередині. Цей шар складений чорноземом, що лежить на суглинку. Верхні 25-30 або навіть 40 см ґрунту протягом багатьох років розорювалися, і знахідки звідти представлені лише нечисленними дрібними уламками. Під культурним шаром лежить материковий лес.

Хотівське городище входить у названу за його ім'ям Хотівську локальну групу — комплекс пам'яток скіфської епохи, розташованих на Правобережжі Дніпра між річками Ірпінь та Рось. Ця група є найпівнічнішим представником Києво-Черкаського локального варіанта таких пам'яток.

image
Загальний вигляд городища з півдня

Укріплення

image
Ескарп та тераса на західному схилі городища
image
Карта городища. Показано збережені донині, а також знищені в 21 столітті укріплення. Початково вал проходив по всьому краю плато, а у підніжжя пагорба був широкий рів зі ще одним валом (у південно-західного краю городища їхні рештки було видно ще принаймні 1970 року). Гіпотетичне розташування давніх в'їздів показане за Є. Ф. Покровською (1952). Розташування решток валу на південному краї показане приблизно (ця ділянка пошкоджена, менш доступна, і між джерелами є значні розбіжності).

Вздовж краю плато проходить земляний вал, що в давнину оточував його цілком. Він зберігся уздовж більшої частини східного та західного країв, на кінці північного мису та на деяких ділянках південного краю. В давнину на валу міг бути частокіл, а при в'їздах — дерев'яні бойові башти. Під валом був влаштований на одних ділянках ескарп, а на ішних - рів.

На найвищих схилах пагорба — північно-східному та північно-західному — укріплення городища представлені ескарпом. Це крутий схил висотою кілька метрів, що вгорі переходить у схил валу. Під ескарпом розташована тераса (берма) шириною до 6-10 м, а під нею — природний схил. Ескарпований схил здебільшого зберігся досі. Під нижчими схилами, що не захищені природними ярами — південним, північним і північною частиною північно-східного — берму змінював рів, перед яким був насипаний невеликий вал. Такі укріплення збереглися на кінці північного мису.

Точна кількість древніх в'їздів на городище невідома. Л. І. Похилевич (1864, 1887) та Л. П. Добровольський (1927) пишуть про 2 в'їзди, не вказуючи місця їхнього розташування. В. Б. Антонович 1873 року нарахував 6 в'їздів. Стільки ж нараховувала 1948 року Є. Ф. Покровська, але, на її думку, древніми могли бути лише 2-3 з них (на північному та східному виступах, а також на південному краю городища). Південний в'їзд вже в часи Покровської був забудований хатами, а два інших лишалися неушкодженими до 2010—2012 років, коли були знищені.

image
Хотівське городище. Карта В. Б. Антоновича. 1870-і роки.

На думку Антоновича, перед кожним в'їздом стояв «курган», що маскував прохід у валу. Ще один «курган» такої ж висоти, як городище, знаходився супроти його західного виступу, де, за Антоновичем, в'їзду не було (за результатами розкопок 2016 року — був). Однак Л. П. Добровольський відзначає відсутність слідів подібних об'єктів, а Є. Ф. Покровська повідомляє лише про «округлі горби» біля виступів краю городища.

В. Б. Антонович описав і інший об'єкт, не виявлений наступними дослідниками: невисокий вал, що проходив північніше городища на відстані 200—400 м (див. карту). За його версією, цей вал міг захищати поселення, дитинцем якого було городище. Деякий вал, що, за переказом, служив передовим захистом городища («замку князя Сіряка»), згадував і Л. І. Похилевич. Згідно з Похилевичем, цей вал проходив із північного та західного боку Хотова (західний вал, що йшов із півночі на південь, описаний і іншими авторами, а північний, за Л. П. Добровольским, не ідентифіковано; можливо, це помилка). Також Л. П. Добровольський відзначив поряд із городищем, з іншого боку Стратівки, рештки могильника.

Історія досліджень

image
Розкопки Інкерманської експедиції Інституту археології НАНУ на західній ділянці валу городища (квітень 2016)

Хотівське городище згадував ще 1848 року київський губернатор І. І. Фундуклей у праці «Обозрение могил, валов и городищ Киевской губернии». Однак Фундуклей торкнувся його лише побіжно і повідомив, що там, за переказом, стояло якесь місто.

У 1864 і 1887 роках про городище писав історик і краєзнавець Л. І. Похилевич. Згідно легенди, записаної ним від хотівських мешканців, у давні часи це було місто з замком, що належав якомусь князю Сіряку. Місцевість поблизу городища й зараз називають «Сіряків» або .

1873 року київський історик В. Б. Антонович у доповіді Історичному товариству імені Нестора-Літописця висловив думку, що Хотівське («Сіракове») городище — це давньоруське місто-фортеця Звенигород, згаданий у Іпатіївському літописі. На цю думку Антоновича, який займався пошуком Звенигорода, наштовхнув генерал М. І. Драгомиров, який брав участь у військово-картографічних роботах. На користь цієї гіпотези свідчили географічне розташування городища та його явна древність (за обрисами валу Антонович зробив висновок, що він був зведений до появи вогнепальної зброї). Археологічні дослідження XX століття не підтвердили гіпотезу Антоновича, але його робота цінна першим описом і схемою городища (які, втім, згодом піддавалися критиці).

1917 року під час ботанічної екскурсії на городищі знайшли бронзову коринфську монету V ст. до н. е., а 1918 в ході іншої екскурсії — фрагменти скіфського посуду з орнаментом. Того ж року там були знайдені предмети слов'янського побуту VIII—X століть н. е..

Перше серйозне археологічне дослідження городища відбулося 1948 року, після попередніх розвідок 1947 року. Його виконали співробітники Інституту археології АН УРСР на чолі з Є. Ф. Покровською у рамках експедиції «Великий Київ». Вони розкопали 156 кв.м. на північному заході городища та виконали шурфування у його західній та північній частині. Також було досліджено зсув ґрунту на південно-західному схилі, що стався 1939 року і в якому місцеві жителі знаходили черепки посудин, кістки тварин та обпалене дерево. Матеріали дослідження вказали на скіфську приналежність пам'ятки. Час існування поселення було визначено як VI—V (можливо, й IV—III) ст. до н. е..

Більш масштабні розкопки городища здійснили археологи Скіфської експедиції Інституту археології АН УРСР на чолі з Є. О. Петровською у 1965—1967 рр. Було розкопано ділянки на півночі городища: 368 кв.м. у 1965—1966 роках та приблизно 140 кв.м. у 1967 році.

Навесні 2004 року Архітектурно-археологічна експедиція Інституту археології НАНУ здійснила мікромагнітну зйомку північного мису, західного краю та деяких інших ділянок городища загальною площею 6,75 га. За мікроаномаліями магнітного поля було виявлено рештки будівель, господарських ям тощо. В місцях виявлених аномалій археологи провели розкопки. 2009 року без відповідної дозвільної документації і відкритого листа за невідомим договором із невідомим садівничо-огородницьким кооперативом окремими особами із співробітників НАНУ і КНУ ім. Шевченка було проведено додаткову магнітну зйомку городища під його забудову. Це єдине городище скіфського часу, для якого ця зйомка існує в таких масштабах.

2016 року Інкерманська експедиція Інституту археології НАНУ (керівник - Е.А.Кравченко) провела на городищі і в його околицях комплексні системні дослідження. Було створено новітній топографічний план пам'ятки, проведено обстеження поверхні городища візуально і за допомогою металлодетектора, проведено шурфування усієї збереженої площі, а також досліджено західну частину оборонних споруд, де на мисі було відкрито один із давніх в"їздів. Після аналізу матеріалу як новітніх робіт, так і попередніх досліджень, увесь археологічний матеріал було узагальнено, результати викладено у друкованому виданні

Знахідки

image
Кераміка на виставці "Хотівське городище: влаштування й інфраструктура" у Археологічному музеї Інституту археології НАНУ з розкопок Е.Ф.Покровської, Е.О.Петровської, Е.А.Кравченко.
image
Бронзові та залізні вістря стріл, свинцева намистина, кам'яне точило, керамічне прясельце та інше. на виставці "Хотівське городище: влаштування й інфраструктура" з розкопок Е.А.Кравченко, Е.Ф.Покровської.
image
Бронзові цвяхоподібні шпильки з виставки "Хотівське городище: влаштування й інфраструктура" з розкопок Е.А.Кравченко.
image
Фігурка хижака на кістяній пластинці з виставки "Хотівське городище: влаштування й інфраструктура" з розкопок Е.О.Петровської.

На Хотівському городищі, як і на інших городищах скіфських часів, не було суцільної забудови. Залишки будівель виявлені лише поблизу внутрішнього боку валу. Це землянки або напівземлянки та наземні споруди зі стінами з прутів, обмазаних глиною. Від них залишилися завали глиняної обмазки товщиною в десятки сантиметрів. На північному заході городища розкопано завали площею в 14×3, 20×6, 21×4 м, рештки землянки розміром 5,4×4,66 м, що прилягала до валу, та три ями господарського призначення шириною близько 2 м. На півночі городища знайдено завал обмазки розміром 2,8×2,3 м, а на північному сході — завал із двох частин розміром до 6 м, пов'язана з ним яма і, можливо, рештки ще одного об'єкта. Мікромагнітна зйомка показала, що на заході городища залишаються й недосліджені археологічні об'єкти, ймовірно, теж рештки глинобитних споруд. Знайдено й завали обмазки в обривах на півдні городища. Загальна кількість будівель навряд чи перевищувала 20. Принаймні деякі з них загинули в вогні.

У завалах споруд трапляються залишки печей, що складаються з добре випаленої глини, та багато каменів зі слідами вогню. В одній землянці під рештками печі знайдено кістяк дитини 6-7 років. На західному краї північного мису виявлено овал розміром 1x1,5 м, щільно вимощений камінням (60-65 каменів розміром від 7 до 32 см). На ньому є сліди вогню, але постійного впливу високих температур він не зазнавав..

Розкопки валу на західному мисі городища, здійснені 2016 року, відкрили рештки оборонних конструкцій, споруджених раніше за вал — обвуглені колоди, що колись були вертикально вкопані в землю, та багато фрагментів глини різного ступеню обпалу. Було знайдено рештки містка-переїзду через вал.

На городищі знайдено кухонну та столову кераміку — як місцеву, так і грецьку. Серед неї — ліплені прямостінні банки та горщики з опуклими боками і прямими або відігнутими назовні вінцями, іноді орнаментовані під вінцями валиком із ямками або отворами; миски з загнутою всередину верхньою частиною, корчаги, лощені грушоподібні черпаки чорного та бурого забарвлення з виступом угорі ручки, орнаментовані глиняні кришки та інше. Горщики з валиком або отворами притаманні північній, а черпаки зі своєрідною ручкою — всій Скіфії. Знайдено уламки кам'яного блюда. Фрагменти розфарбованих амфор та чорнолакового кіліка (грецького гончарного посуду) свідчать про зв'язки з давньогрецькими містами-державами Північного Причорномор'я. Серед амфор є хіоські, лесбоські, клазоменські та самоські.

Серед інших керамічних знахідок — прясельця різних форм, грузильце, а також «хлібці» та кульки, що могли бути вотивними предметами. Знайдено намистину зі свинцю, намистину з жовтого скла («пасти»), пращові камені, кам'яний полірувальний брусок з отвором, кістяне руків'я якогось знаряддя, фрагмент кам'яної сокири чи молота та інше.

Бронзові вироби включають кільце-змійку, шпильки, цвяхоподібні шпильки та вістря стріл ранніх типів і різноманітної форми — як дво-, так і трилопатеві, як із шипом на втулці, так і без нього. Серед залізних виробів — ножі, шила, шпилька та окремі вістря стріл.

Найцікавішою є знахідка кістяної пластинки, на залощеній поверхні якої вирізано фігурку пантери чи барса з підібраними лапами у скіфському звіриному стилі. Розмір пластинки — 4,7x1,8 см, це могла бути частина руків'я дзеркала, ложки або іншого предмета. Вона була знайдена 1965 року в заповненні землянки на глибині 1,5 м (на місці, де зараз розташований південно-західний кут території палацу). Судячи з супутньої кераміки та вістер стріл, знахідка належить до кінця VI ст. до н. е. На території Скифії знайдено ще тільки одне зображення хижака в такій позі на кістяному предметі (хоча на металевих вони трапляються частіше).

Знайдені кістки тварин свідчать, що в домашньому стаді переважали коні. Розводили також велику та дрібну рогату худобу і свиней, тримали собак (у 1940-х і 1960-х роках на північному заході городища знайдено кістки 44 коней, 33 свиней, 29 особин великої, 25 — дрібної рогатої худоби та 8 собак). Значне переважання коня відрізняє Хотівське городище від інших городищ Лісостепу, де домінувала рогата худоба (Правобережжя) або свині (Лівобережжя). Можливо, частина цих коней належала нападникам. Однак 2004 року на північному сході городища було знайдено скупчення кісток, де переважали щелепи свиней та дрібної рогатої худоби. Мешканці городища полювали на кабанів, оленей, лосів, ведмедів та бобрів. Рідше трапляються кістки турів та зайців. Є одиничні кістки черепах, гусей, качок, ворон, чирків, лисиць та людей.

Поблизу Хотівського городища є рештки принаймні трьох менших давніх поселень: двох, розташованих на північний схід, і невеликого городища з валом, розташованого на протилежному березі струмка Віта.

Матеріали розкопок зберігаються в Інституті археології НАН України (колекції 78 (1947—1948) і 588 (1965—1967)). Частина другої виставлена в Археологічному музеї інституту та в Музеї історії Києва. Коринфська монета і фрагменти скіфського посуду, знайдені в 1917 і 1918 роках, були передані в музей, що нині носить назву Національний музей історії України. З 2 березня до 6 вересня 2017 в Археологічному музеї відбувається виставка за підсумками робіт на городищі в 2016 році, що включає й попередні знахідки.

Інтерпретація знахідок

Розкопки городища показали, що воно належить до ранньоскіфського часу, до ранньої залізної доби. Збудував його, ймовірно, народ, який Геродот називав скіфами-орачами. Вони не були власне скіфами (за однією з версій, це були праслов'яни), але перебували під їхньою владою і частково сприйняли їхню культуру. Припускають, що тут проходила північна межа розселення цих племен.

Мешканці городища були осілими й займалися землеробством та скотарством, особливо конярством. Значну роль відігравало мисливство. Торгові зв'язки з давньогрецькими містами північного Причорномор'я, судячи з відносно невеликої кількості давньогрецької кераміки, були слабшими, ніж на інших городищах лісостепового Правобережжя. Це наслідок більшої віддаленості від цих міст.

За Є. Ф. Покровською (1952), кераміка та одне вістря стріли свідчать про існування поселення в 6-5 століттях до н. е., а окремі фрагменти посуду — і в 4-3 ст. до н. е.. Кінцем 6-го — 5-м століттям до н. е. датувала городище і Є. О. Петровська в 1970 році на основі всіх наявних знахідок, насамперед грецької кераміки та вістер стрел. Аналогічно, в монографії Є. В. Максимова та Є. О. Петровської (2008) знайдені вістря датовані кінцем 6 — початком 5 ст. до н. е. Згідно М. М. Дараган зі співавторами (2005, 2007), грецька кераміка з городища належить до першої — третьої чверті 6 ст. до н. е., і цими ж рамками обмежене існування поселення. Згідно Е. А. Кравченко (2016), городище могло існувати вже станом на кінець 7 ст. до н. е., в цей час зазнало штурму, але пережило його і продовжувало існування принаймні до кінця 6 ст. до н. е.

Є. Ф. Покровська та Є. О. Петровська вважали знайдені будівлі житлом, а Е. А. Кравченко — майстернями та господарськими приміщеннями. За її уявленнями, житлових будівель на Хотівському городищі не існувало, а його призначенням був захист людей, майна та священного місця. За висновками М. М. Дараган зі співавторами, всі споруди городища були житловими або господарськими. Решток виробничих комплексів там не знайдено.

Незабудована центральна частина території могла використовуватися для посівів або вигону худоби. За припущенням М. І. Артамонова, подібні вільні площі скіфських городищ слугували для утримання худоби під час війн.

Раніше вважалося, що мешканці городища ховали померлих, найімовірніше, в Пирогівському безкурганному могильнику за 2 км від городища., проте зараз зрозуміло, що ці пам'ятки не синхронні, хоч там трапляються такі ж, як на городищі, знахідки, але вони мають широку хронологію. Є й дані про наявність могильника набагато ближче — на іншому боці Стратівки., проте розвідками це не підтвердилося. Якщо вірним є припущення про не житлове призначення городища, ймовірно, що пов'язаного з цією пам'яткою могильника немає. Його треба шукати біля поселень долини річки Віта.[]

Після скіфів

Хотівське городище під назвою «селище Сіряків» («селище» тут — колишнє село) згадується в джерелах із 1465 року, коли київський князь Семен Олелькович подарував його князю Юрію Борисовичу. Після цього селище змінило ще кількох власників. У 1588 році князь Матвій Воронецький передав його Києво-Печерській лаврі, у власності якої воно залишалося майже 200 років. 1786 року в ході секуляризаційної реформи Катерини II городище перейшло в користування мешканців Хотова. Ліс, що ріс на ньому в давнину, знищили, і землю вкрили поля й городи.

Понад 200 років на території Хотівського городища місцеві мешканці, не завдаючи шкоди укріпленням, але руйнуючи культурний шар, вирощували сільськогосподарські культури. В радянські часи на городищі були поля колгоспу (згодом радгоспу) «Хотівський». Там вирощували виноград, а пізніше — полуницю й помідори. У роки незалежності України тут став господарювати ТОВ «Агрокомбінат „Хотівський“».

1939 року південно-західний край пагорба був пошкоджений великим зсувом, а в кінці 1960-х — будівництвом дамби нижнього ставка на струмку Віті. В ході забудови Пирогівської вулиці південний край городища, схильний до ерозії, став руйнуватися ще й господарською діяльністю. Західною частиною плато пролягла підземна труба для поливу. Вона, як і численні уламки снарядів та воронки часів Другої світової війни, стала значною перешкодою для дослідження городища мікромагнітною зйомкою.

Охорона та забудова

image
Вид з Хотова на ще не забудоване Хотівське городище та Свято-Пантелеймонівський собор у Феофанії (фото 2008 р.)
image
Те саме місце в 2016 році. Городище забудовується

1965 року Хотівське городище отримало статус пам'ятки археології республіканського значення і потрапило під охорону держави (постанова Ради Міністрів Української РСР № 711 від 21 липня 1965 р.). 1979 року воно було оголошено одним з 8 археологічних заповідників Києва (рішення виконкому Київської міської ради № 920 від 16 липня 1979). 2001 року воно було внесено в Державний реєстр нерухомих пам'яток України як пам'ятка археології національного значення (постанова Кабінету Міністрів України № 1761 від 27 грудня 2001 р.). 2009 року цей статус було підтверджено новою постановою Кабміну (№ 928 від 3 вересня 2009 р.). Однак не пройшло й місяця, як на городищі почалося будівництво палацу.

Межі Археологічного заповідника «Хотівське городище в межах укріплень скіфського часу» в 1979 році були уточнені Київською міськрадою і в 2002 році — підтверджені Київською міською державною адміністрацією. Під охорону було взято плато зі збереженими на той час укріпленнями та прилеглими схилами загальною площею близько 48 га.

2007 року Науково-дослідний інститут пам'яткоохоронних досліджень Міністерства культури України розробив план-схему пам'ятки археології, де вона була урізана до ділянки площею 16,49 га — близько третини площі заповідника і половини площі, обнесеної валом. Весь вал городища було винесено за межі пам'ятки, а під охороною залишилася тільки центральна та західна частина плато. Документ був підписаний 29 листопада 2007 директором НДІ пам'яткоохоронних досліджень О. М. Сердюк та головою Державної служби з питань національної культурної спадщини М. М. Кучеруком. Нові межі були погоджені з директором Київського обласного центру охорони та наукових досліджень пам'яток культурної спадщини Т. М. Моргун та президентом Національної академії наук України Б. Є. Патоном. 2009 року ця ділянка була передана державним актом у постійне користування державному комунальному підприємству «Хотів» для обслуговування території пам'ятки археології. Ці ж межі пам'ятки з невеликими змінами ввійшли в генеральний план Хотова.

2008 року Хотівська сільська рада безкоштовно передала частину виведених з-під охорони земель 5 житловим кооперативам. Вони отримали північно-східну частину городища (в тому числі весь східний вал з ескарпом) та прилеглий схил загальною площею близько 13 га. Після кількох років подрібнення та перепродажу ділянок вони стали власністю бізнесмена Віктора Поліщука, його дружини Лілії Різвої (керівника київського ТРЦ «Гуллівер») та аграрного підприємця Юрія Косюка. Ділянки городища, які дісталися першим двом власникам, станом на 2017 рік не пошкоджені, а на ділянці Косюка почалося активне будівництво. За версією самого Косюка, «те, що будується, будується в прірві, і воно до городища ніякого відношення не має».

Зачистка будмайданчика на півночі городища та прокладання туди дороги почалися в вересні 2009 року. Інформаційний щит на будмайданчику повідомляв про спорудження «вхідної групи» в парк «Феофанія». Прокуратура Київської області, зробивши перевірку, оголосила, що будівництво є незаконним, але відбувається за межами пам'ятки археології, а матеріали перевірки передані в міліцію для пошуку та притягнення до відповідальності винних. Державна служба з питань національної культурної спадщини на запит археологів відповіла, що направила в низку інстанцій лист про необхідність дотримання законодавчих норм. У Головному управлінні охорони культурної спадщини КМДА повідомили, що городище перебуває поза їхньою компетенцією.

image
На півночі городища, 2016 р.
image
На сході городища (2016). Червоними стовпчиками позначена нова межа пам'ятки археології, що відтинає східну, південну і вже знищену північну частини городища.

До 2013 року біля дороги з'явилася напівкругла двоповерхова будівля довжиною 75 м, а за нею — двоповерховий палац розміром 75×45 м. Північна частина городища та її східний схил були вкриті терасами з парками та газонами і обнесені металевим парканом з колючим дротом. Загальна площа цієї території з прилеглою дорогою — близько 9 га. В її межах опинилися місця всіх зроблених на той час розкопок, окрім шурфів (див. карту), як і деякі нерозкопані об'єкти. Ця частина городища була однією з найбагатших залишками давніх споруд і мала найвищу ділянку оборонного валу. Всі тамтешні укріплення, крім крайнього північного фрагмента, були знищені.

Зміни відбувалися і в інших частинах городища. Вже станом на 2013 рік його територія в публічній кадастровій карті України була поділена на 20 ділянок площею від 0,1 до 16,5 га. Дві ділянки загальною площею 1 га на сході плато були позначені як землі житлової та громадської забудови, а решта — як землі сільськогосподарського призначення. До 2015 року землею для громадської забудови став уже весь північно-східний край плато, а ділянка на 16,49 га, за якою зберігся статус пам'ятки, була позначена як земля історико-культурного призначення. До 2017 року з'явилося майже 30 приватизованих та орендованих ділянок на західному схилі плато та під ним, а також у південно-східній частині городища.

Між 2010 та 2012 роками через південну частину городища було прокладено дорогу довжиною близько 800 м. В генеральному плані Хотова вона позначена як вулиця Паркова, а її південний бік намічений для забудови. Було засипано кілька заліснених зон ерозії на півдні плато та яр на його східному виступі. Цей яр, на думку керівника перших розкопок городища Є. Ф. Покровської, міг бути давнім в'їздом.

image
Інформаційний щит, встановлений на городищі 2016 року.

2013 року Науково-дослідний інститут пам'яткоохоронних досліджень склав нову документацію на городище (затверджена наказом Міністерства культури № 1094 від 5 листопада 2013). В ній фігурує заповідник «Хотівське городище скіфських часів», який займає ту саму ділянку, що пам'ятка археології на плані 2007 року (близько 16 га). При цьому показані й межі пам'ятки археології, що тепер зайняла приблизно вдвічі більшу площу — майже все плато та невелику частину схилів. Вона оточена охоронною зоною шириною 100—500 м. Палац Косюка на плані позначений як «дисонуюча забудова».

2016 року в Інституті археології НАНУ була підготовлена ще одна документація на пам'ятку, де вона разом з охоронною зоною займає близько 20 га. До пам'ятки в межах 2007 р. додали північно-західний схил пагорба з його укріпленнями та частину засипаної зони ерозії на півдні плато. 23 травня 2016 пропозицію було схвалено на засіданні Консультативної ради з питань охорони культурної спадщини управління культури, національностей та релігій КОДА. 30 червня 2016 нові межі пам'ятки схвалила Хотівська сільська рада, а восени того ж року вони були позначені на місцевості червоними стовпчиками. На городищі встановили охоронні таблички та інформаційний щит. На ньому площа пам'ятки археології вказана як 18,3 га, а її охоронної зони (смуги шириною близько 25 м уздовж західного краю) — 1,04 га. У протоколі кваліфікаційної ради зазначено позицію усіх пам'яткоохоронців і накуовців стосовно пам'"ятки археології - городища у с.Хотів Залишок городища планується музеєфікувати.

Із результатами досліджень можна ознайомитись на виставці "Хотівське городище: влаштування й інфраструктура", що проходить у Археологічному музеї ІА НАНУ (автор - Е.А. Кравченко) і у колективній монографії "Хотівське городище (новітні дослідження) / Кравченко Е.А.(ред.), Горбаненко С.А., Журавльов О.П., Пефтіць Д.М., Полідович Ю.Б., Сергеєва М.С., Шелехань О.В., Київ: ІА НАНУ, 2017."</ref>

Галерея

  • image
    Північна частина східного краю городища, фото 2009 р. Видно вал, а під ним (праворуч) — зовнішній край рову. Ця ділянка укріплень повністю знищена будівництвом палацу.
  • image
    Ділянка, що в центрі попередньої світлини, зблизька (фото 2009 р). Видно вал та рештки рову, що заплив землею (по зовнішньому краю рову йде стежка).
  • image
    Південна частина східного краю городища (2009): схил валу, берма зі стежкою та заросла лісом долина Стратівки. Ця ділянка станом на 2017 рік збереглася.
  • image
    Висока західна частина городища (2016).
  • image
    Ескарпований схил та залишок валу на заході городища (2016).
  • image
    Ескарп та прилеглий пагорб на заході городища (2016).
image
Панорама з північної частини західного краю городища, 360°.
image
Панорама з середини західного краю городища.
image
Панорама з крайньої західної точки городища.

Див. також

Примітки

  1. Дараган М. Н., Орлюк М. И., Кравченко Э. А. Результаты геофизических исследований на Хотовском городище скифской эпохи // Археология и геоинформатика. Вып. 4. Москва: Институт археологии РАН, 2007.
  2. . Архів оригіналу за 30 листопада 2016. Процитовано 6 квітня 2022.
  3. . Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 6 квітня 2022.
  4. . Архів оригіналу за 30 листопада 2016. Процитовано 6 квітня 2022.
  5. Дараган М., Орлюк М., Роменець А., Бондар К. Інтерпретація даних високоточної магнітної зйомки в складі археологічної ГІС (на прикладі Хотівського городища скіфської доби). 15th EAGE International Conference on Geoinformatics — Theoretical and Applied Aspects. 10-13 May 2016, Kiev, Ukraine.
  6. Будинок на кістках. «Слідство. Інфо». 26.06.2015.
  7. Генеральний план с. Хотів Києво-Святошинського району Київської області [ 1 квітня 2017 у Wayback Machine.], Викопіювання з генерального плану села Хотів
  8. Pavlenko, Sergiy. . iananu.org.ua (uk-ua) . Архів оригіналу за 3 серпня 2017. Процитовано 3 серпня 2017.
  9. Додаток 2. План городища ранньої залізної доби у с. Хотів із межами пам'ятки, охоронної зони і зазначенням геодезичних реперів. Інститут археології НАНУ, 2016.
  10. (англ.). Архів оригіналу за 27 лютого 2022. Процитовано 3 серпня 2017.
  11. Добровольський Л. П. З минулого Хотівської околиці м. Києва // Записки історично-філологічного відділу ВУАН. Гол. ред. А. Кримський. Кн. XII. — К. : Українська Академія Наук, 1927. — 364 с. — С. 204—222.
  12. Ивакин Г. Ю., Дараган М. Н., Орлюк М. И., Кравченко Э. А., Куприй С. А. Геофизические и археологические исследования Хотовского городища скифской эпохи // Археологічні дослідження в Україні 2003—2004 рр.: Збірка наукових праць / За ред. Н. О. Гаврилюк. — Вип. 7. — Київ: ІА НАН України; Запоріжжя: Дике Поле, 2005.  — С. 400—405.
  13. Петровська Є. О. Ранньоскіфські пам'ятки на південній околиці Києва / В кн.: Археологія. — К.: Наукова думка, 1970. — Т. XXIV. [ 26 березня 2016 у Wayback Machine.] — С. 129—145.
  14. Антонович В. Б. О местоположении древнего Киевского Звенигорода (с картою) // Чтения в историческом обществе Нестора летописца. — К.: Университетская тип., 1879. — Кн. 1. — С. 37—43, 269—270.
  15. Розпорядження КМДА від 17.05.2002 р. № 979 "Про внесення доповнень до рішень виконкому Київської міської ради народних депутатів від 16.07.1979 р. № 920 «Про уточнення меж історико-культурних заповідників і зон охорони пам'яток історії та культури в м. Київ» [ 19 листопада 2016 у Wayback Machine.]. Схему меж заповідника див. у Євсюков Т., Опенько І. Моніторинг особливо цінних земель із застосуванням технологій ДЗЗ та ГІС // Вісник Львівського національного аграрного університету. Сер: Економіка АПК. — 2013. — № 20(2). — С. 231—242.
  16. Ященко, Анна (28.10.2009). . www.unian.ua (укр.). Архів оригіналу за 1 лютого 2022. Процитовано 1 лютого 2022.
  17. Покровська Є. Ф. Хотівське городище // Археологічні пам'ятки УРСР. — 1952. — Т. 4. [ 6 серпня 2016 у Wayback Machine.] — С. 12-20.
  18. Акт про стан археологічної пам'ятки національного значення Археологічного заповідника Хотівське городище в межах укріплень скіфського часу (на основі розпорядження Київської міської державної адміністрації від 17.05.2002 р. № 979). [ 25 березня 2017 у Wayback Machine.] 19.04.2007.
  19. Максимов Е. В., Петровская Е. А. Древности скифского времени Киевского Поднепровья [ 25 січня 2022 у Wayback Machine.] / Под ред. Р. В. Терпиловского. — Полтава, 2008.  С. 11-12, 39, 46, 53-54, 75. — 126 с.
  20. Помилка цитування: Неправильний виклик тегу <ref>: для виносок під назвою pslava не вказано текст
  21. Архів оригіналу за 3 квітня 2017. Процитовано 2 квітня 2017.
  22. Телегин Д. Я. Там, где вырос Киев. — К., Наукова Думка, 1982. — С. 71-78. [ 19 березня 2017 у Wayback Machine.]
  23. Кравченко Е., Манігда О., Шелехань О. Хотівське городище: влаштування і інфраструктура (доповідь на Міжнародній археологічній конференції «Освоєння простору: житло, поселення, регіон», 27-28 жовтня 2016 р., Львів-Винники).
  24. Похилевич Л. И. Сказание о населенных местностях Киевской губернии. — Киев: Киево-Печерская лавра. — 1864. [ 26 квітня 2017 у Wayback Machine.] — С. 30-31.
  25. Добровольський Л. П. Змиевы валы вблизи Киева // Чтения в историческом обществе Нестора летописца. — Кн. 21. — К.: Типо-литография Т. Г. Мейнандера, 1909. — Отдел II — С. 19—20.
  26. Фундуклей И. И. Обозрение могил, валов и городищ Киевской губернии. — К., 1848. — С. 36.
  27. Похилевич Л. И. Уезды Киевский и Радомысльский. — Киев: типография А. Давиденко. — 1887. — С. 102.
  28. Антонович В. Б. О местоположении древнего Киевского Звенигорода // Древности: Труды Московского археологического общества. — М.: Синодальная тип., 1876. — Т. VI, в. 1. — С. 41—46.
  29. Петровская Е. А. Раскопки на Хотовском скифском городище в 1965-66 гг. / В кн.: Археологические исследования на Украине в 1965—1966 гг. — К.: Наукова думка, 1967. — Вып. І. [ 18 листопада 2016 у Wayback Machine.] — С. 106—109.
  30. Петровская Е. А. Раскопки на Хотовском городище / В кн.: Археологические исследования на Украине в 1967 г. Информационные сообщения. — Вып. II — К.: Наукова думка, 1968. [ 18 листопада 2016 у Wayback Machine.] — С. 112—113.
  31. Pavlenko, Sergiy. . iananu.org.ua (uk-ua) . Архів оригіналу за 3 серпня 2017. Процитовано 3 серпня 2017.
  32. User, Super. . iananu.org.ua (uk-ua) . Архів оригіналу за 3 серпня 2017. Процитовано 3 серпня 2017.
  33. (англ.). Архів оригіналу за 27 лютого 2022. Процитовано 3 серпня 2017.
  34. Дараган М. Н. Античная керамика из Хотовского городища скифской эпохи // Боспорский феномен. Проблема соотношения письменных и археологических источников. — СПб., 2005 [ 29 грудня 2016 у Wayback Machine.] — С. 256—261.
  35. Гречко Д. С. Мелкая глиняная пластика населения северодонецкой лесостепи скифского времени // Каменная скульптура и мелкая пластика древних и средневековых народов Евразии: сборник научных трудов / отв. ред. А. А. Тишкин. — Барнаул: Изд-во Аз Бука, 2007. — 156 с.: ил. — (Труды САИПИ. Вып. 3) — С. 18-20.
  36. Юрій Болтрик. Хотівське городище, кін. 6—5 ст. до н. е. [ 4 січня 2017 у Wayback Machine.] Звід пам'яток історії та культури.
  37. Козюба В. К. Розвідки теренів великого Києва // Археологічні дослідження в Україні 2012 р. — Київ: ІА НАН України. 2013. [ 7 серпня 2016 у Wayback Machine.] — С. 398—399.
  38. Блажевич Н. В., Бурдо Н. Б., Вітрик І. С., Денисова А. О., Карашевич І. В., Карнаух Є. Г., Корпусова В. М., Павленко Л. В., Сон Н. О. Колекції Наукових фондів Інституту археології НАН України. Каталог. [ 20 жовтня 2016 у Wayback Machine.] — К.: Академперіодика, 2007. — 356 с.: рис., 16 с. табл.
  39. Археологічні дослідження на території Хотівського городища: підсумки 2016 року [ 1 квітня 2017 у Wayback Machine.]. Прес-служба НАН України. 09.03.2017.
  40. . Архів оригіналу за 20 грудня 2016. Процитовано 2 квітня 2017.
  41. Ильинская В. А., Тереножкин А. И. Скифия. В кн. Археология Украинской ССР. Том 2. Скифо-сарматская и античная археология / Под ред. В. А. Анохина и др. — К., Наукова Думка, 1986 [ 3 квітня 2017 у Wayback Machine.]. — С. 92, 94.
  42. Грушевський М. С. Кілька київських документів XV—XVI в. // Записки Наукового товариства імені Шевченка. Під ред. М. С. Грушевського. Том XI [ 4 грудня 2016 у Wayback Machine.]. — Львів, 1896 — С. 5, 14-18.
  43. Хотів: з давніх давен і до сьогодення [ 20 березня 2017 у Wayback Machine.] / М. Г. Безпечний, В. К. Хільчевський, Л. М. Лупеха, І. М. Кісіль / За ред. В. К. Хільчевського. — К.: ДІА. — 2009. — 108 с. — С. 14 — .
  44. Г. Ю. Івакін, С. І. Климовський. Проблеми охорони археологічних пам'яток Києва. [ 1 квітня 2017 у Wayback Machine.] АРОІКС. — К.: КНЛУ, 1999. — Вип. 3.
  45. Мирное скитское поселение коварно захватили столичные строители. Исторический бой на столичной окраине [ 28 грудня 2016 у Wayback Machine.]. Вікна-новини. 30.09.2009.
  46. План-схема меж пам'ятки археології національного значення — городища ранньої залізної доби (скіфської культури) у с. Хотів Києво-Святошинського району Київської області (з урахуванням проведеного наукового обгрунтування), супровідний лист до зазначеного плану-схеми. Державна служба з питань національної культурної спадщини. 29.11.2007.
  47. Кому принадлежит частный дворец в парке Феофания — Инсайдер, 05.11 [ 10 квітня 2017 у Wayback Machine.]. Телеканал ICTV. 6.11.2015.
  48. Унікальне Скіфське городище знищено! [ 3 квітня 2017 у Wayback Machine.] Володимир Бондар. 14.10.2015.
  49. Державний акт на право постійного користування земельною ділянкою. № ЯЯ 143446 на підставі рішення Хотівської сільської ради від 14 листопада 2008 року № 104/1. Підписаний головою Хотівської сільської ради М. Г. Безпечним та начальником управління земельних ресурсів в Києво-Святошинському району В. В. Литвином 17 квітня 2009. Зареєстрований у Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 030991300001. Акт, план меж земельної ділянки.
  50. Загадка Хотівського городища: хто руйнує пам'ятку й навіщо? [ 14 листопада 2016 у Wayback Machine.] УНІАН. 28 жовтня 2009.
  51. Прокуратура Київської області. Т.в.о. директора Інституту археології члену-корреспонденту ІА НАН України Івакіну Г. Ю. 9.11.2009. Стор. 1, стор. 2.
  52. Державна служба з питань національної культурної спадщини. 2.11.2009.
  53. На месте Хотовского городища в Киеве строят коттеджи, — СМИ [ 3 квітня 2017 у Wayback Machine.]. «Фокус». 05.10.2009.
  54. Євсюков Т., Опенько І. Моніторинг особливо цінних земель із застосуванням технологій ДЗЗ та ГІС // Вісник Львівського національного аграрного університету. Сер: Економіка АПК. — 2013. — № 20(2). — С. 231—242.
  55. Архітектура постреволюційного періоду. Хто забудовує Феофанію? [ 1 квітня 2017 у Wayback Machine.] Тиждень.UA. 25.07.2015.
  56. «На курячих ніжках». «Слідство. Інфо». 15.03.2017.
  57. Френди екс-заступника Кличка приватизували землю на межі Хотівського городища. Наші Гроші. 5.05.2016.
  58. План-схема розташування меж території пам'ятки археології національного значення «Хотівське городище» та меж її охоронної зони. Затверджено наказом Міністерства культури України від 5.11.2013 р. № 1094.
  59. Витяг з протоколу № 2 засідання Консультативної ради з питань охорони культурної спадщини управління культури, національностей та релігій Київської обласної державної адміністрації від 23.05.2016 р.. Стр. 1, 2, 3, 4.
  60. 23 травня 2016 року відбулося засідання Консультативної ради з питань охорони культурної спадщини управління культури, національностей та релігій [ 25 березня 2017 у Wayback Machine.]. Управління культури, національностей та релігій Київської обласної державної адміністрації. 23.05.2016.
  61. Про проект рішення «Про встановлення фактичних меж пам'ятки археології національного значення — городища ранньої залізноїї доби в с. Хотів». Хотівська сільська рада, 30.06.2016, розгляд проекту рішення [ 10 квітня 2017 у Wayback Machine.]
  62. Хотівська сільська рада розглянула питання про межі «Хотівського городища». [Архівовано 4 серпня 2016 у Archive.is] ПравдаТУТ — незалежне інформаційне агентство. 01.07.2016.
  63. 16174718_1788026524854024_1062703524616681184_n.jpg (653x960 pixels). archive.fo. 25 березня 2017. Архів оригіналу за 25 березня 2017. Процитовано 3 серпня 2017.
  64. Археологічні дослідження на території Хотівського городища: підсумки 2016 року [ 1 квітня 2017 у Wayback Machine.]. Прес-служба НАН України. 9.03.2017.
  65. Khamajko, Natalia. . iananu.org.ua (uk-ua) . Архів оригіналу за 3 серпня 2017. Процитовано 3 серпня 2017.

Література

  • Скорий С. А. Хотівське городище [ 13 березня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2013. — Т. 10 : Т — Я. — С. 424. — .
  • Максимов Е. В., Петровская Е. А. Древности скифского времени Киевского Поднепровья [ 25 січня 2022 у Wayback Machine.] / Под ред. Р. В. Терпиловского. — Полтава, 2008. — 126 с.
  • Брайчевський М. Ю. Коли і як виник Київ. — К.: Вид-во АН УРСР, 1963. — С. 23-25.
  • Осадчий Р. М. Визначення зон охорони пам'яток археології (на прикладі пам'яток Хотівського городища — Городець, Пісочний) // Матеріали міжнародної наукової конференції: Вісімнадцяті Слобожанські читання. — Харків, 23-30 квітня 2014 р.
  • Хотівське городище (новітні дослідження) / Кравченко Е.А. (ред.), Горбаненко С.А., Журавльов О.П., Пефтіць Д.М., Полідович Ю.Б., Сергеєва М.С., Шелехань О.В., Київ: ІА НАНУ, 2017.
  • Леонид Добровольський. З минулого Хотівської околиці Київа. стор. 204—222 (pdf pages +5). Колишній наддніпрянський оборонний вал під Київом, стор. 223—233 // «Зап. Істор.-філол. відділу ВУАН», 1927, кн. 12.

Посилання

  • Знімки Хотівского городища з повітря [ 3 квітня 2017 у Wayback Machine.]
  • Фотографії Хотівського городища, зроблені в 1970-тих роках [ 22 грудня 2016 у Wayback Machine.]
  • Стан місцевості на 1930-і роки (карта генштаба Червоної армії) [ 3 квітня 2017 у Wayback Machine.]
  • Публічна кадастрова карта України: дані про площу, тип власності та цільове призначення земельних ділянок [ 9 квітня 2017 у Wayback Machine.]
  • Хотівське городище на facebook.com [ 27 грудня 2016 у Wayback Machine.]

ЗМІ про проблеми городища

  • Ященко А. Загадка Хотівського городища: хто руйнує пам'ятку й навіщо? — УНІАН, 28 жовтня 2009 р. [ 14 листопада 2016 у Wayback Machine.]
  • Як олігархи дерибанили територію Хотівського городища під забудову. [ 10 квітня 2017 у Wayback Machine.] Інтерв'ю Гліба Івакіна, зам. директора Інституту археології НАНУ. «Слідство. Інфо», Громадське Телебачення, 7 липня 2015.
  • «Будинок на кістках». Розслідування М. Опанасенка для проекту «Слідство. Інфо». 26 червня 2015 р.
  • «На курячих ніжках». Розслідування М. Опанасенка для проекту «Слідство. Інфо». 15 березня 2017 р.
  • Розслідування «Наші гроші» щодо захоплення північно-західної ділянки у приватну власність. 5 травня 2016 р.
  • Відеозйомка палацу на городищі з дрона в 2016 році [ 4 січня 2017 у Wayback Machine.] та в 2017 році [ 2 квітня 2017 у Wayback Machine.].
  • "Від розкопу до музею" - інтерв"ю Е.А.Кравченко на радіо "Голос Києва" http://www.iananu.org.ua/novini/zmi/324-interv-yu-vid-rozkopu-do-muzeyu-rekonstruktsiya-minuvshini-v-khotovi [ 3 серпня 2017 у Wayback Machine.]
  • "Малоизвестные археологические памятники Киевской области" - Е.А.Кравченко у програмі "Елементарно" [ 3 серпня 2017 у Wayback Machine.]

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Hotivske gorodi she gorodishe skifskogo chasu kinec VII VI V stolittya do nashoyi eri roztashovane na visokomu plato u primiskomu seli Hotiv Kiyevo Svyatoshinskogo rajonu Kiyivskoyi oblasti Mezhuye z miscevistyu Feofaniya sho v Golosiyivskomu rajoni Kiyeva lat min lon sec skasovanij lat sec lon min Hotivske gorodisheVid z pivdnya na Hotivske gorodishe ta Svyato Pantelejmonivskij sobor u Feofaniyi foto 2016 r Vid z pivdnya na Hotivske gorodishe ta Svyato Pantelejmonivskij sobor u Feofaniyi foto 2016 r 50 20 01 pn sh 30 29 16 sh d 50 33361 pn sh 30 48778 sh d 50 33361 30 48778 Koordinati 50 20 01 pn sh 30 29 16 sh d 50 33361 pn sh 30 48778 sh d 50 33361 30 48778Krayina Ukrayina Kiyivska oblastMisto Kiyivska oblast s Hotiv primikaye do Feofaniyi m Kiyiv Roztashuvannya 50 20 01 pn sh 30 29 16 sh d 50 33361 pn sh 30 48778 sh d 50 33361 30 48778Tip naselenij punktOsnovni dati chas isnuvannya VI IV st do n e Status Pam yatka arheologiyi Ukrayini nacionalnogo znachennyaHotivske gorodisheHotivske gorodishe Ukrayina Mediafajli u Vikishovishi Hotivske gorodishe ye najpivnichnishim vidomim gorodishem skifskogo chasu Maye status pam yatki arheologiyi Ukrayini nacionalnogo spochatku respublikanskogo znachennya z 1965 roku 2001 ta 2009 roku cej status buv pidtverdzhenij novimi postanovami Yak ob yekt kulturnoyi spadshini gorodishe vneseno do Derzhavnogo reyestru neruhomih pam yatok Ukrayini 2007 roku plosha pam yatki bula urizana vtrichi a 2009 na odnij iz vivedenih z pid ohoroni dilyanok pochalosya budivnictvo palacu milyardera Yuriya Kosyuka yake znishilo pivnichnu chastinu gorodisha Piznishe rozpochalisya roboti zasipannya zon eroziyi vzdovzh pivdennoyi dilyanki valu tezh zaplanovanoyi do zabudovi V 2010 2012 rokah bulo znisheno dva z troh davnih v yizdiv Zaraz prohodit pidgotovka do muzeyefikaciyi cogo arheologichnogo ob yekta 2016 roku Institutiom arheologiyi NANU bulo zdijsneno kompleksni doslidzhennya gorodisha i jogo okolic nadano naukovij visnovok shodo dilyanki istoriko kulturnogo priznachennya de rekomendovano rozshiriti yiyi z 15 do 20 ga i provesti vidpovidni doslidzhennya na shidnij dilyanci sho viddana u 2007 r u privatnu vlasnist iz cilovim priznachennyam pid zabudovu Krim togo Institutom pidgotovana oblikova dokumentaciya novogo zrazka Zagalna harakteristikaHotivske gorodishe Gora Gorodishe na karti Golovnogo shtabu carskoyi armiyi 1842 rik Hotivske gorodishe zajmaye visoke plato sho majzhe z usih bokiv otochene dolinami strumkiv Uzdovzh jogo pivdennogo krayu teche strumok Vita vzdovzh pivnichno shidnogo strumok Strativka sho vitikaye z Feofaniyi a vzdovzh pivnichno zahidnogo nini visohlij bezimennij strumok ostanni dva poryad iz gorodishem vpadayut u strumok Vita Lishe pivnichnij vistup plato spoluchayetsya z susidnimi pagorbami Plato syagaye visoti 168 m nad rivnem morya i nahilene na pivdennij shid Jogo rozmir zi shodu na zahid 960 m a z pivnochi na pivden 700 m Plosha plato stanovit blizka 31 ga Vzdovzh krayu ciyeyi teritoriyi buv sporudzhenij val a zovni vid nogo i inshi ukriplennya Povna pervisna plosha gorodisha z usima ukriplennyami tochno ne vidoma Zgidno z malyunkom Volodimira Antonovicha 1870 h rokiv vona mogla buti priblizno vdvichi bilsha za ploshu plato Plosha Arheologichnogo zapovidnika Hotivske gorodishe v mezhah ukriplen skifskogo chasu za dokumentami 1979 i 2002 rokiv de vin vklyuchaye plato z bilshoyu chastinoyu shiliv u tomu chisli zberezheni na toj chas ukriplennya stanovit blizko 48 ga Pivnichno zahidnij i pivnichno shidnij krayi plato visoki ta kruti Pivdennij kraj bilsh nizkij chastkovo zrujnovanij eroziyeyu ta gospodarskoyu diyalnistyu i podekudi zabudovanij Pid nim prohodit shilno zabudovana vulicya Pirogivska Pivnichna chastina gorodisha krim samogo kincya pivnichnogo vistupu 2009 2010 roku bula znishena budivnictvom mayetku z palacom Kulturnij shar u gorodisha odin i nayavnij ne na vsij ploshi Najkrashe vin virazhenij uzdovzh pivnichnogo ta zahidnogo krayu de bulo najbilshe budivel Jogo potuzhnist poza mezhami reshtok sporud blizko 0 25 m Bilya valiv vona bilsha nizh useredini Cej shar skladenij chornozemom sho lezhit na suglinku Verhni 25 30 abo navit 40 sm gruntu protyagom bagatoh rokiv rozoryuvalisya i znahidki zvidti predstavleni lishe nechislennimi dribnimi ulamkami Pid kulturnim sharom lezhit materikovij les Hotivske gorodishe vhodit u nazvanu za jogo im yam Hotivsku lokalnu grupu kompleks pam yatok skifskoyi epohi roztashovanih na Pravoberezhzhi Dnipra mizh richkami Irpin ta Ros Cya grupa ye najpivnichnishim predstavnikom Kiyevo Cherkaskogo lokalnogo varianta takih pam yatok Zagalnij viglyad gorodisha z pivdnyaUkriplennyaEskarp ta terasa na zahidnomu shili gorodisha Karta gorodisha Pokazano zberezheni donini a takozh znisheni v 21 stolitti ukriplennya Pochatkovo val prohodiv po vsomu krayu plato a u pidnizhzhya pagorba buv shirokij riv zi she odnim valom u pivdenno zahidnogo krayu gorodisha yihni reshtki bulo vidno she prinajmni 1970 roku Gipotetichne roztashuvannya davnih v yizdiv pokazane za Ye F Pokrovskoyu 1952 Roztashuvannya reshtok valu na pivdennomu krayi pokazane priblizno cya dilyanka poshkodzhena mensh dostupna i mizh dzherelami ye znachni rozbizhnosti Vzdovzh krayu plato prohodit zemlyanij val sho v davninu otochuvav jogo cilkom Vin zberigsya uzdovzh bilshoyi chastini shidnogo ta zahidnogo krayiv na kinci pivnichnogo misu ta na deyakih dilyankah pivdennogo krayu V davninu na valu mig buti chastokil a pri v yizdah derev yani bojovi bashti Pid valom buv vlashtovanij na odnih dilyankah eskarp a na ishnih riv Na najvishih shilah pagorba pivnichno shidnomu ta pivnichno zahidnomu ukriplennya gorodisha predstavleni eskarpom Ce krutij shil visotoyu kilka metriv sho vgori perehodit u shil valu Pid eskarpom roztashovana terasa berma shirinoyu do 6 10 m a pid neyu prirodnij shil Eskarpovanij shil zdebilshogo zberigsya dosi Pid nizhchimi shilami sho ne zahisheni prirodnimi yarami pivdennim pivnichnim i pivnichnoyu chastinoyu pivnichno shidnogo bermu zminyuvav riv pered yakim buv nasipanij nevelikij val Taki ukriplennya zbereglisya na kinci pivnichnogo misu Tochna kilkist drevnih v yizdiv na gorodishe nevidoma L I Pohilevich 1864 1887 ta L P Dobrovolskij 1927 pishut pro 2 v yizdi ne vkazuyuchi miscya yihnogo roztashuvannya V B Antonovich 1873 roku narahuvav 6 v yizdiv Stilki zh narahovuvala 1948 roku Ye F Pokrovska ale na yiyi dumku drevnimi mogli buti lishe 2 3 z nih na pivnichnomu ta shidnomu vistupah a takozh na pivdennomu krayu gorodisha Pivdennij v yizd vzhe v chasi Pokrovskoyi buv zabudovanij hatami a dva inshih lishalisya neushkodzhenimi do 2010 2012 rokiv koli buli znisheni Hotivske gorodishe Karta V B Antonovicha 1870 i roki Na dumku Antonovicha pered kozhnim v yizdom stoyav kurgan sho maskuvav prohid u valu She odin kurgan takoyi zh visoti yak gorodishe znahodivsya suproti jogo zahidnogo vistupu de za Antonovichem v yizdu ne bulo za rezultatami rozkopok 2016 roku buv Odnak L P Dobrovolskij vidznachaye vidsutnist slidiv podibnih ob yektiv a Ye F Pokrovska povidomlyaye lishe pro okrugli gorbi bilya vistupiv krayu gorodisha V B Antonovich opisav i inshij ob yekt ne viyavlenij nastupnimi doslidnikami nevisokij val sho prohodiv pivnichnishe gorodisha na vidstani 200 400 m div kartu Za jogo versiyeyu cej val mig zahishati poselennya ditincem yakogo bulo gorodishe Deyakij val sho za perekazom sluzhiv peredovim zahistom gorodisha zamku knyazya Siryaka zgaduvav i L I Pohilevich Zgidno z Pohilevichem cej val prohodiv iz pivnichnogo ta zahidnogo boku Hotova zahidnij val sho jshov iz pivnochi na pivden opisanij i inshimi avtorami a pivnichnij za L P Dobrovolskim ne identifikovano mozhlivo ce pomilka Takozh L P Dobrovolskij vidznachiv poryad iz gorodishem z inshogo boku Strativki reshtki mogilnika Istoriya doslidzhenRozkopki Inkermanskoyi ekspediciyi Institutu arheologiyi NANU na zahidnij dilyanci valu gorodisha kviten 2016 Hotivske gorodishe zgaduvav she 1848 roku kiyivskij gubernator I I Funduklej u praci Obozrenie mogil valov i gorodish Kievskoj gubernii Odnak Funduklej torknuvsya jogo lishe pobizhno i povidomiv sho tam za perekazom stoyalo yakes misto U 1864 i 1887 rokah pro gorodishe pisav istorik i krayeznavec L I Pohilevich Zgidno legendi zapisanoyi nim vid hotivskih meshkanciv u davni chasi ce bulo misto z zamkom sho nalezhav yakomus knyazyu Siryaku Miscevist poblizu gorodisha j zaraz nazivayut Siryakiv abo 1873 roku kiyivskij istorik V B Antonovich u dopovidi Istorichnomu tovaristvu imeni Nestora Litopiscya visloviv dumku sho Hotivske Sirakove gorodishe ce davnoruske misto fortecya Zvenigorod zgadanij u Ipatiyivskomu litopisi Na cyu dumku Antonovicha yakij zajmavsya poshukom Zvenigoroda nashtovhnuv general M I Dragomirov yakij brav uchast u vijskovo kartografichnih robotah Na korist ciyeyi gipotezi svidchili geografichne roztashuvannya gorodisha ta jogo yavna drevnist za obrisami valu Antonovich zrobiv visnovok sho vin buv zvedenij do poyavi vognepalnoyi zbroyi Arheologichni doslidzhennya XX stolittya ne pidtverdili gipotezu Antonovicha ale jogo robota cinna pershim opisom i shemoyu gorodisha yaki vtim zgodom piddavalisya kritici 1917 roku pid chas botanichnoyi ekskursiyi na gorodishi znajshli bronzovu korinfsku monetu V st do n e a 1918 v hodi inshoyi ekskursiyi fragmenti skifskogo posudu z ornamentom Togo zh roku tam buli znajdeni predmeti slov yanskogo pobutu VIII X stolit n e Pershe serjozne arheologichne doslidzhennya gorodisha vidbulosya 1948 roku pislya poperednih rozvidok 1947 roku Jogo vikonali spivrobitniki Institutu arheologiyi AN URSR na choli z Ye F Pokrovskoyu u ramkah ekspediciyi Velikij Kiyiv Voni rozkopali 156 kv m na pivnichnomu zahodi gorodisha ta vikonali shurfuvannya u jogo zahidnij ta pivnichnij chastini Takozh bulo doslidzheno zsuv gruntu na pivdenno zahidnomu shili sho stavsya 1939 roku i v yakomu miscevi zhiteli znahodili cherepki posudin kistki tvarin ta obpalene derevo Materiali doslidzhennya vkazali na skifsku prinalezhnist pam yatki Chas isnuvannya poselennya bulo viznacheno yak VI V mozhlivo j IV III st do n e Bilsh masshtabni rozkopki gorodisha zdijsnili arheologi Skifskoyi ekspediciyi Institutu arheologiyi AN URSR na choli z Ye O Petrovskoyu u 1965 1967 rr Bulo rozkopano dilyanki na pivnochi gorodisha 368 kv m u 1965 1966 rokah ta priblizno 140 kv m u 1967 roci Navesni 2004 roku Arhitekturno arheologichna ekspediciya Institutu arheologiyi NANU zdijsnila mikromagnitnu zjomku pivnichnogo misu zahidnogo krayu ta deyakih inshih dilyanok gorodisha zagalnoyu plosheyu 6 75 ga Za mikroanomaliyami magnitnogo polya bulo viyavleno reshtki budivel gospodarskih yam tosho V miscyah viyavlenih anomalij arheologi proveli rozkopki 2009 roku bez vidpovidnoyi dozvilnoyi dokumentaciyi i vidkritogo lista za nevidomim dogovorom iz nevidomim sadivnicho ogorodnickim kooperativom okremimi osobami iz spivrobitnikiv NANU i KNU im Shevchenka bulo provedeno dodatkovu magnitnu zjomku gorodisha pid jogo zabudovu Ce yedine gorodishe skifskogo chasu dlya yakogo cya zjomka isnuye v takih masshtabah 2016 roku Inkermanska ekspediciya Institutu arheologiyi NANU kerivnik E A Kravchenko provela na gorodishi i v jogo okolicyah kompleksni sistemni doslidzhennya Bulo stvoreno novitnij topografichnij plan pam yatki provedeno obstezhennya poverhni gorodisha vizualno i za dopomogoyu metallodetektora provedeno shurfuvannya usiyeyi zberezhenoyi ploshi a takozh doslidzheno zahidnu chastinu oboronnih sporud de na misi bulo vidkrito odin iz davnih v yizdiv Pislya analizu materialu yak novitnih robit tak i poperednih doslidzhen uves arheologichnij material bulo uzagalneno rezultati vikladeno u drukovanomu vidanniZnahidkiKeramika na vistavci Hotivske gorodishe vlashtuvannya j infrastruktura u Arheologichnomumuzeyi Institutu arheologiyi NANU z rozkopok E F Pokrovskoyi E O Petrovskoyi E A Kravchenko Bronzovi ta zalizni vistrya stril svinceva namistina kam yane tochilo keramichne pryaselce ta inshe na vistavci Hotivske gorodishe vlashtuvannya j infrastruktura z rozkopok E A Kravchenko E F Pokrovskoyi Bronzovi cvyahopodibni shpilki z vistavki Hotivske gorodishe vlashtuvannya j infrastruktura z rozkopok E A Kravchenko Figurka hizhaka na kistyanij plastinci z vistavki Hotivske gorodishe vlashtuvannya j infrastruktura z rozkopok E O Petrovskoyi Na Hotivskomu gorodishi yak i na inshih gorodishah skifskih chasiv ne bulo sucilnoyi zabudovi Zalishki budivel viyavleni lishe poblizu vnutrishnogo boku valu Ce zemlyanki abo napivzemlyanki ta nazemni sporudi zi stinami z prutiv obmazanih glinoyu Vid nih zalishilisya zavali glinyanoyi obmazki tovshinoyu v desyatki santimetriv Na pivnichnomu zahodi gorodisha rozkopano zavali plosheyu v 14 3 20 6 21 4 m reshtki zemlyanki rozmirom 5 4 4 66 m sho prilyagala do valu ta tri yami gospodarskogo priznachennya shirinoyu blizko 2 m Na pivnochi gorodisha znajdeno zaval obmazki rozmirom 2 8 2 3 m a na pivnichnomu shodi zaval iz dvoh chastin rozmirom do 6 m pov yazana z nim yama i mozhlivo reshtki she odnogo ob yekta Mikromagnitna zjomka pokazala sho na zahodi gorodisha zalishayutsya j nedoslidzheni arheologichni ob yekti jmovirno tezh reshtki glinobitnih sporud Znajdeno j zavali obmazki v obrivah na pivdni gorodisha Zagalna kilkist budivel navryad chi perevishuvala 20 Prinajmni deyaki z nih zaginuli v vogni U zavalah sporud traplyayutsya zalishki pechej sho skladayutsya z dobre vipalenoyi glini ta bagato kameniv zi slidami vognyu V odnij zemlyanci pid reshtkami pechi znajdeno kistyak ditini 6 7 rokiv Na zahidnomu krayi pivnichnogo misu viyavleno oval rozmirom 1x1 5 m shilno vimoshenij kaminnyam 60 65 kameniv rozmirom vid 7 do 32 sm Na nomu ye slidi vognyu ale postijnogo vplivu visokih temperatur vin ne zaznavav Rozkopki valu na zahidnomu misi gorodisha zdijsneni 2016 roku vidkrili reshtki oboronnih konstrukcij sporudzhenih ranishe za val obvugleni kolodi sho kolis buli vertikalno vkopani v zemlyu ta bagato fragmentiv glini riznogo stupenyu obpalu Bulo znajdeno reshtki mistka pereyizdu cherez val Na gorodishi znajdeno kuhonnu ta stolovu keramiku yak miscevu tak i grecku Sered neyi lipleni pryamostinni banki ta gorshiki z opuklimi bokami i pryamimi abo vidignutimi nazovni vincyami inodi ornamentovani pid vincyami valikom iz yamkami abo otvorami miski z zagnutoyu vseredinu verhnoyu chastinoyu korchagi losheni grushopodibni cherpaki chornogo ta burogo zabarvlennya z vistupom ugori ruchki ornamentovani glinyani krishki ta inshe Gorshiki z valikom abo otvorami pritamanni pivnichnij a cherpaki zi svoyeridnoyu ruchkoyu vsij Skifiyi Znajdeno ulamki kam yanogo blyuda Fragmenti rozfarbovanih amfor ta chornolakovogo kilika greckogo goncharnogo posudu svidchat pro zv yazki z davnogreckimi mistami derzhavami Pivnichnogo Prichornomor ya Sered amfor ye hioski lesboski klazomenski ta samoski Sered inshih keramichnih znahidok pryaselcya riznih form gruzilce a takozh hlibci ta kulki sho mogli buti votivnimi predmetami Znajdeno namistinu zi svincyu namistinu z zhovtogo skla pasti prashovi kameni kam yanij poliruvalnij brusok z otvorom kistyane rukiv ya yakogos znaryaddya fragment kam yanoyi sokiri chi molota ta inshe Bronzovi virobi vklyuchayut kilce zmijku shpilki cvyahopodibni shpilki ta vistrya stril rannih tipiv i riznomanitnoyi formi yak dvo tak i trilopatevi yak iz shipom na vtulci tak i bez nogo Sered zaliznih virobiv nozhi shila shpilka ta okremi vistrya stril Najcikavishoyu ye znahidka kistyanoyi plastinki na zaloshenij poverhni yakoyi virizano figurku panteri chi barsa z pidibranimi lapami u skifskomu zvirinomu stili Rozmir plastinki 4 7x1 8 sm ce mogla buti chastina rukiv ya dzerkala lozhki abo inshogo predmeta Vona bula znajdena 1965 roku v zapovnenni zemlyanki na glibini 1 5 m na misci de zaraz roztashovanij pivdenno zahidnij kut teritoriyi palacu Sudyachi z suputnoyi keramiki ta vister stril znahidka nalezhit do kincya VI st do n e Na teritoriyi Skifiyi znajdeno she tilki odne zobrazhennya hizhaka v takij pozi na kistyanomu predmeti hocha na metalevih voni traplyayutsya chastishe Znajdeni kistki tvarin svidchat sho v domashnomu stadi perevazhali koni Rozvodili takozh veliku ta dribnu rogatu hudobu i svinej trimali sobak u 1940 h i 1960 h rokah na pivnichnomu zahodi gorodisha znajdeno kistki 44 konej 33 svinej 29 osobin velikoyi 25 dribnoyi rogatoyi hudobi ta 8 sobak Znachne perevazhannya konya vidriznyaye Hotivske gorodishe vid inshih gorodish Lisostepu de dominuvala rogata hudoba Pravoberezhzhya abo svini Livoberezhzhya Mozhlivo chastina cih konej nalezhala napadnikam Odnak 2004 roku na pivnichnomu shodi gorodisha bulo znajdeno skupchennya kistok de perevazhali shelepi svinej ta dribnoyi rogatoyi hudobi Meshkanci gorodisha polyuvali na kabaniv olenej losiv vedmediv ta bobriv Ridshe traplyayutsya kistki turiv ta zajciv Ye odinichni kistki cherepah gusej kachok voron chirkiv lisic ta lyudej Poblizu Hotivskogo gorodisha ye reshtki prinajmni troh menshih davnih poselen dvoh roztashovanih na pivnichnij shid i nevelikogo gorodisha z valom roztashovanogo na protilezhnomu berezi strumka Vita Materiali rozkopok zberigayutsya v Instituti arheologiyi NAN Ukrayini kolekciyi 78 1947 1948 i 588 1965 1967 Chastina drugoyi vistavlena v Arheologichnomu muzeyi institutu ta v Muzeyi istoriyi Kiyeva Korinfska moneta i fragmenti skifskogo posudu znajdeni v 1917 i 1918 rokah buli peredani v muzej sho nini nosit nazvu Nacionalnij muzej istoriyi Ukrayini Z 2 bereznya do 6 veresnya 2017 v Arheologichnomu muzeyi vidbuvayetsya vistavka za pidsumkami robit na gorodishi v 2016 roci sho vklyuchaye j poperedni znahidki Interpretaciya znahidokRozkopki gorodisha pokazali sho vono nalezhit do rannoskifskogo chasu do rannoyi zaliznoyi dobi Zbuduvav jogo jmovirno narod yakij Gerodot nazivav skifami orachami Voni ne buli vlasne skifami za odniyeyu z versij ce buli praslov yani ale perebuvali pid yihnoyu vladoyu i chastkovo sprijnyali yihnyu kulturu Pripuskayut sho tut prohodila pivnichna mezha rozselennya cih plemen Meshkanci gorodisha buli osilimi j zajmalisya zemlerobstvom ta skotarstvom osoblivo konyarstvom Znachnu rol vidigravalo mislivstvo Torgovi zv yazki z davnogreckimi mistami pivnichnogo Prichornomor ya sudyachi z vidnosno nevelikoyi kilkosti davnogreckoyi keramiki buli slabshimi nizh na inshih gorodishah lisostepovogo Pravoberezhzhya Ce naslidok bilshoyi viddalenosti vid cih mist Za Ye F Pokrovskoyu 1952 keramika ta odne vistrya strili svidchat pro isnuvannya poselennya v 6 5 stolittyah do n e a okremi fragmenti posudu i v 4 3 st do n e Kincem 6 go 5 m stolittyam do n e datuvala gorodishe i Ye O Petrovska v 1970 roci na osnovi vsih nayavnih znahidok nasampered greckoyi keramiki ta vister strel Analogichno v monografiyi Ye V Maksimova ta Ye O Petrovskoyi 2008 znajdeni vistrya datovani kincem 6 pochatkom 5 st do n e Zgidno M M Daragan zi spivavtorami 2005 2007 grecka keramika z gorodisha nalezhit do pershoyi tretoyi chverti 6 st do n e i cimi zh ramkami obmezhene isnuvannya poselennya Zgidno E A Kravchenko 2016 gorodishe moglo isnuvati vzhe stanom na kinec 7 st do n e v cej chas zaznalo shturmu ale perezhilo jogo i prodovzhuvalo isnuvannya prinajmni do kincya 6 st do n e Ye F Pokrovska ta Ye O Petrovska vvazhali znajdeni budivli zhitlom a E A Kravchenko majsternyami ta gospodarskimi primishennyami Za yiyi uyavlennyami zhitlovih budivel na Hotivskomu gorodishi ne isnuvalo a jogo priznachennyam buv zahist lyudej majna ta svyashennogo miscya Za visnovkami M M Daragan zi spivavtorami vsi sporudi gorodisha buli zhitlovimi abo gospodarskimi Reshtok virobnichih kompleksiv tam ne znajdeno Nezabudovana centralna chastina teritoriyi mogla vikoristovuvatisya dlya posiviv abo vigonu hudobi Za pripushennyam M I Artamonova podibni vilni ploshi skifskih gorodish sluguvali dlya utrimannya hudobi pid chas vijn Ranishe vvazhalosya sho meshkanci gorodisha hovali pomerlih najimovirnishe v Pirogivskomu bezkurgannomu mogilniku za 2 km vid gorodisha prote zaraz zrozumilo sho ci pam yatki ne sinhronni hoch tam traplyayutsya taki zh yak na gorodishi znahidki ale voni mayut shiroku hronologiyu Ye j dani pro nayavnist mogilnika nabagato blizhche na inshomu boci Strativki prote rozvidkami ce ne pidtverdilosya Yaksho virnim ye pripushennya pro ne zhitlove priznachennya gorodisha jmovirno sho pov yazanogo z ciyeyu pam yatkoyu mogilnika nemaye Jogo treba shukati bilya poselen dolini richki Vita dzherelo Pislya skifivHotivske gorodishe pid nazvoyu selishe Siryakiv selishe tut kolishnye selo zgaduyetsya v dzherelah iz 1465 roku koli kiyivskij knyaz Semen Olelkovich podaruvav jogo knyazyu Yuriyu Borisovichu Pislya cogo selishe zminilo she kilkoh vlasnikiv U 1588 roci knyaz Matvij Voroneckij peredav jogo Kiyevo Pecherskij lavri u vlasnosti yakoyi vono zalishalosya majzhe 200 rokiv 1786 roku v hodi sekulyarizacijnoyi reformi Katerini II gorodishe perejshlo v koristuvannya meshkanciv Hotova Lis sho ris na nomu v davninu znishili i zemlyu vkrili polya j gorodi Ponad 200 rokiv na teritoriyi Hotivskogo gorodisha miscevi meshkanci ne zavdayuchi shkodi ukriplennyam ale rujnuyuchi kulturnij shar viroshuvali silskogospodarski kulturi V radyanski chasi na gorodishi buli polya kolgospu zgodom radgospu Hotivskij Tam viroshuvali vinograd a piznishe polunicyu j pomidori U roki nezalezhnosti Ukrayini tut stav gospodaryuvati TOV Agrokombinat Hotivskij 1939 roku pivdenno zahidnij kraj pagorba buv poshkodzhenij velikim zsuvom a v kinci 1960 h budivnictvom dambi nizhnogo stavka na strumku Viti V hodi zabudovi Pirogivskoyi vulici pivdennij kraj gorodisha shilnij do eroziyi stav rujnuvatisya she j gospodarskoyu diyalnistyu Zahidnoyu chastinoyu plato prolyagla pidzemna truba dlya polivu Vona yak i chislenni ulamki snaryadiv ta voronki chasiv Drugoyi svitovoyi vijni stala znachnoyu pereshkodoyu dlya doslidzhennya gorodisha mikromagnitnoyu zjomkoyu Ohorona ta zabudovaVid z Hotova na she ne zabudovane Hotivske gorodishe ta Svyato Pantelejmonivskij sobor u Feofaniyi foto 2008 r Te same misce v 2016 roci Gorodishe zabudovuyetsya 1965 roku Hotivske gorodishe otrimalo status pam yatki arheologiyi respublikanskogo znachennya i potrapilo pid ohoronu derzhavi postanova Radi Ministriv Ukrayinskoyi RSR 711 vid 21 lipnya 1965 r 1979 roku vono bulo ogolosheno odnim z 8 arheologichnih zapovidnikiv Kiyeva rishennya vikonkomu Kiyivskoyi miskoyi radi 920 vid 16 lipnya 1979 2001 roku vono bulo vneseno v Derzhavnij reyestr neruhomih pam yatok Ukrayini yak pam yatka arheologiyi nacionalnogo znachennya postanova Kabinetu Ministriv Ukrayini 1761 vid 27 grudnya 2001 r 2009 roku cej status bulo pidtverdzheno novoyu postanovoyu Kabminu 928 vid 3 veresnya 2009 r Odnak ne projshlo j misyacya yak na gorodishi pochalosya budivnictvo palacu Mezhi Arheologichnogo zapovidnika Hotivske gorodishe v mezhah ukriplen skifskogo chasu v 1979 roci buli utochneni Kiyivskoyu miskradoyu i v 2002 roci pidtverdzheni Kiyivskoyu miskoyu derzhavnoyu administraciyeyu Pid ohoronu bulo vzyato plato zi zberezhenimi na toj chas ukriplennyami ta prileglimi shilami zagalnoyu plosheyu blizko 48 ga 2007 roku Naukovo doslidnij institut pam yatkoohoronnih doslidzhen Ministerstva kulturi Ukrayini rozrobiv plan shemu pam yatki arheologiyi de vona bula urizana do dilyanki plosheyu 16 49 ga blizko tretini ploshi zapovidnika i polovini ploshi obnesenoyi valom Ves val gorodisha bulo vineseno za mezhi pam yatki a pid ohoronoyu zalishilasya tilki centralna ta zahidna chastina plato Dokument buv pidpisanij 29 listopada 2007 direktorom NDI pam yatkoohoronnih doslidzhen O M Serdyuk ta golovoyu Derzhavnoyi sluzhbi z pitan nacionalnoyi kulturnoyi spadshini M M Kucherukom Novi mezhi buli pogodzheni z direktorom Kiyivskogo oblasnogo centru ohoroni ta naukovih doslidzhen pam yatok kulturnoyi spadshini T M Morgun ta prezidentom Nacionalnoyi akademiyi nauk Ukrayini B Ye Patonom 2009 roku cya dilyanka bula peredana derzhavnim aktom u postijne koristuvannya derzhavnomu komunalnomu pidpriyemstvu Hotiv dlya obslugovuvannya teritoriyi pam yatki arheologiyi Ci zh mezhi pam yatki z nevelikimi zminami vvijshli v generalnij plan Hotova 2008 roku Hotivska silska rada bezkoshtovno peredala chastinu vivedenih z pid ohoroni zemel 5 zhitlovim kooperativam Voni otrimali pivnichno shidnu chastinu gorodisha v tomu chisli ves shidnij val z eskarpom ta prileglij shil zagalnoyu plosheyu blizko 13 ga Pislya kilkoh rokiv podribnennya ta pereprodazhu dilyanok voni stali vlasnistyu biznesmena Viktora Polishuka jogo druzhini Liliyi Rizvoyi kerivnika kiyivskogo TRC Gulliver ta agrarnogo pidpriyemcya Yuriya Kosyuka Dilyanki gorodisha yaki distalisya pershim dvom vlasnikam stanom na 2017 rik ne poshkodzheni a na dilyanci Kosyuka pochalosya aktivne budivnictvo Za versiyeyu samogo Kosyuka te sho buduyetsya buduyetsya v prirvi i vono do gorodisha niyakogo vidnoshennya ne maye Zachistka budmajdanchika na pivnochi gorodisha ta prokladannya tudi dorogi pochalisya v veresni 2009 roku Informacijnij shit na budmajdanchiku povidomlyav pro sporudzhennya vhidnoyi grupi v park Feofaniya Prokuratura Kiyivskoyi oblasti zrobivshi perevirku ogolosila sho budivnictvo ye nezakonnim ale vidbuvayetsya za mezhami pam yatki arheologiyi a materiali perevirki peredani v miliciyu dlya poshuku ta prityagnennya do vidpovidalnosti vinnih Derzhavna sluzhba z pitan nacionalnoyi kulturnoyi spadshini na zapit arheologiv vidpovila sho napravila v nizku instancij list pro neobhidnist dotrimannya zakonodavchih norm U Golovnomu upravlinni ohoroni kulturnoyi spadshini KMDA povidomili sho gorodishe perebuvaye poza yihnoyu kompetenciyeyu Na pivnochi gorodisha 2016 r Na shodi gorodisha 2016 Chervonimi stovpchikami poznachena nova mezha pam yatki arheologiyi sho vidtinaye shidnu pivdennu i vzhe znishenu pivnichnu chastini gorodisha Do 2013 roku bilya dorogi z yavilasya napivkrugla dvopoverhova budivlya dovzhinoyu 75 m a za neyu dvopoverhovij palac rozmirom 75 45 m Pivnichna chastina gorodisha ta yiyi shidnij shil buli vkriti terasami z parkami ta gazonami i obneseni metalevim parkanom z kolyuchim drotom Zagalna plosha ciyeyi teritoriyi z prilegloyu dorogoyu blizko 9 ga V yiyi mezhah opinilisya miscya vsih zroblenih na toj chas rozkopok okrim shurfiv div kartu yak i deyaki nerozkopani ob yekti Cya chastina gorodisha bula odniyeyu z najbagatshih zalishkami davnih sporud i mala najvishu dilyanku oboronnogo valu Vsi tamteshni ukriplennya krim krajnogo pivnichnogo fragmenta buli znisheni Zmini vidbuvalisya i v inshih chastinah gorodisha Vzhe stanom na 2013 rik jogo teritoriya v publichnij kadastrovij karti Ukrayini bula podilena na 20 dilyanok plosheyu vid 0 1 do 16 5 ga Dvi dilyanki zagalnoyu plosheyu 1 ga na shodi plato buli poznacheni yak zemli zhitlovoyi ta gromadskoyi zabudovi a reshta yak zemli silskogospodarskogo priznachennya Do 2015 roku zemleyu dlya gromadskoyi zabudovi stav uzhe ves pivnichno shidnij kraj plato a dilyanka na 16 49 ga za yakoyu zberigsya status pam yatki bula poznachena yak zemlya istoriko kulturnogo priznachennya Do 2017 roku z yavilosya majzhe 30 privatizovanih ta orendovanih dilyanok na zahidnomu shili plato ta pid nim a takozh u pivdenno shidnij chastini gorodisha Mizh 2010 ta 2012 rokami cherez pivdennu chastinu gorodisha bulo prokladeno dorogu dovzhinoyu blizko 800 m V generalnomu plani Hotova vona poznachena yak vulicya Parkova a yiyi pivdennij bik namichenij dlya zabudovi Bulo zasipano kilka zalisnenih zon eroziyi na pivdni plato ta yar na jogo shidnomu vistupi Cej yar na dumku kerivnika pershih rozkopok gorodisha Ye F Pokrovskoyi mig buti davnim v yizdom Informacijnij shit vstanovlenij na gorodishi 2016 roku 2013 roku Naukovo doslidnij institut pam yatkoohoronnih doslidzhen sklav novu dokumentaciyu na gorodishe zatverdzhena nakazom Ministerstva kulturi 1094 vid 5 listopada 2013 V nij figuruye zapovidnik Hotivske gorodishe skifskih chasiv yakij zajmaye tu samu dilyanku sho pam yatka arheologiyi na plani 2007 roku blizko 16 ga Pri comu pokazani j mezhi pam yatki arheologiyi sho teper zajnyala priblizno vdvichi bilshu ploshu majzhe vse plato ta neveliku chastinu shiliv Vona otochena ohoronnoyu zonoyu shirinoyu 100 500 m Palac Kosyuka na plani poznachenij yak disonuyucha zabudova 2016 roku v Instituti arheologiyi NANU bula pidgotovlena she odna dokumentaciya na pam yatku de vona razom z ohoronnoyu zonoyu zajmaye blizko 20 ga Do pam yatki v mezhah 2007 r dodali pivnichno zahidnij shil pagorba z jogo ukriplennyami ta chastinu zasipanoyi zoni eroziyi na pivdni plato 23 travnya 2016 propoziciyu bulo shvaleno na zasidanni Konsultativnoyi radi z pitan ohoroni kulturnoyi spadshini upravlinnya kulturi nacionalnostej ta religij KODA 30 chervnya 2016 novi mezhi pam yatki shvalila Hotivska silska rada a voseni togo zh roku voni buli poznacheni na miscevosti chervonimi stovpchikami Na gorodishi vstanovili ohoronni tablichki ta informacijnij shit Na nomu plosha pam yatki arheologiyi vkazana yak 18 3 ga a yiyi ohoronnoyi zoni smugi shirinoyu blizko 25 m uzdovzh zahidnogo krayu 1 04 ga U protokoli kvalifikacijnoyi radi zaznacheno poziciyu usih pam yatkoohoronciv i nakuovciv stosovno pam yatki arheologiyi gorodisha u s Hotiv Zalishok gorodisha planuyetsya muzeyefikuvati Iz rezultatami doslidzhen mozhna oznajomitis na vistavci Hotivske gorodishe vlashtuvannya j infrastruktura sho prohodit u Arheologichnomu muzeyi IA NANU avtor E A Kravchenko i u kolektivnij monografiyi Hotivske gorodishe novitni doslidzhennya Kravchenko E A red Gorbanenko S A Zhuravlov O P Peftic D M Polidovich Yu B Sergeyeva M S Shelehan O V Kiyiv IA NANU 2017 lt ref gt GalereyaPivnichna chastina shidnogo krayu gorodisha foto 2009 r Vidno val a pid nim pravoruch zovnishnij kraj rovu Cya dilyanka ukriplen povnistyu znishena budivnictvom palacu Dilyanka sho v centri poperednoyi svitlini zblizka foto 2009 r Vidno val ta reshtki rovu sho zapliv zemleyu po zovnishnomu krayu rovu jde stezhka Pivdenna chastina shidnogo krayu gorodisha 2009 shil valu berma zi stezhkoyu ta zarosla lisom dolina Strativki Cya dilyanka stanom na 2017 rik zbereglasya Visoka zahidna chastina gorodisha 2016 Eskarpovanij shil ta zalishok valu na zahodi gorodisha 2016 Eskarp ta prileglij pagorb na zahodi gorodisha 2016 Panorama z pivnichnoyi chastini zahidnogo krayu gorodisha 360 Panorama z seredini zahidnogo krayu gorodisha Panorama z krajnoyi zahidnoyi tochki gorodisha Div takozhHodosivske gorodishe Zmiyevi vali Trahtemiriv Mezhigir yaPrimitkiDaragan M N Orlyuk M I Kravchenko E A Rezultaty geofizicheskih issledovanij na Hotovskom gorodishe skifskoj epohi Arheologiya i geoinformatika Vyp 4 Moskva Institut arheologii RAN 2007 Arhiv originalu za 30 listopada 2016 Procitovano 6 kvitnya 2022 Arhiv originalu za 4 bereznya 2016 Procitovano 6 kvitnya 2022 Arhiv originalu za 30 listopada 2016 Procitovano 6 kvitnya 2022 Daragan M Orlyuk M Romenec A Bondar K Interpretaciya danih visokotochnoyi magnitnoyi zjomki v skladi arheologichnoyi GIS na prikladi Hotivskogo gorodisha skifskoyi dobi 15th EAGE International Conference on Geoinformatics Theoretical and Applied Aspects 10 13 May 2016 Kiev Ukraine Budinok na kistkah Slidstvo Info 26 06 2015 Generalnij plan s Hotiv Kiyevo Svyatoshinskogo rajonu Kiyivskoyi oblasti 1 kvitnya 2017 u Wayback Machine Vikopiyuvannya z generalnogo planu sela Hotiv Pavlenko Sergiy iananu org ua uk ua Arhiv originalu za 3 serpnya 2017 Procitovano 3 serpnya 2017 Dodatok 2 Plan gorodisha rannoyi zaliznoyi dobi u s Hotiv iz mezhami pam yatki ohoronnoyi zoni i zaznachennyam geodezichnih reperiv Institut arheologiyi NANU 2016 angl Arhiv originalu za 27 lyutogo 2022 Procitovano 3 serpnya 2017 Dobrovolskij L P Z minulogo Hotivskoyi okolici m Kiyeva Zapiski istorichno filologichnogo viddilu VUAN Gol red A Krimskij Kn XII K Ukrayinska Akademiya Nauk 1927 364 s S 204 222 Ivakin G Yu Daragan M N Orlyuk M I Kravchenko E A Kuprij S A Geofizicheskie i arheologicheskie issledovaniya Hotovskogo gorodisha skifskoj epohi Arheologichni doslidzhennya v Ukrayini 2003 2004 rr Zbirka naukovih prac Za red N O Gavrilyuk Vip 7 Kiyiv IA NAN Ukrayini Zaporizhzhya Dike Pole 2005 ISBN 966 8132 52 1 S 400 405 Petrovska Ye O Rannoskifski pam yatki na pivdennij okolici Kiyeva V kn Arheologiya K Naukova dumka 1970 T XXIV 26 bereznya 2016 u Wayback Machine S 129 145 Antonovich V B O mestopolozhenii drevnego Kievskogo Zvenigoroda s kartoyu Chteniya v istoricheskom obshestve Nestora letopisca K Universitetskaya tip 1879 Kn 1 S 37 43 269 270 Rozporyadzhennya KMDA vid 17 05 2002 r 979 Pro vnesennya dopovnen do rishen vikonkomu Kiyivskoyi miskoyi radi narodnih deputativ vid 16 07 1979 r 920 Pro utochnennya mezh istoriko kulturnih zapovidnikiv i zon ohoroni pam yatok istoriyi ta kulturi v m Kiyiv 19 listopada 2016 u Wayback Machine Shemu mezh zapovidnika div u Yevsyukov T Openko I Monitoring osoblivo cinnih zemel iz zastosuvannyam tehnologij DZZ ta GIS Visnik Lvivskogo nacionalnogo agrarnogo universitetu Ser Ekonomika APK 2013 20 2 S 231 242 Yashenko Anna 28 10 2009 www unian ua ukr Arhiv originalu za 1 lyutogo 2022 Procitovano 1 lyutogo 2022 Pokrovska Ye F Hotivske gorodishe Arheologichni pam yatki URSR 1952 T 4 6 serpnya 2016 u Wayback Machine S 12 20 Akt pro stan arheologichnoyi pam yatki nacionalnogo znachennya Arheologichnogo zapovidnika Hotivske gorodishe v mezhah ukriplen skifskogo chasu na osnovi rozporyadzhennya Kiyivskoyi miskoyi derzhavnoyi administraciyi vid 17 05 2002 r 979 25 bereznya 2017 u Wayback Machine 19 04 2007 Maksimov E V Petrovskaya E A Drevnosti skifskogo vremeni Kievskogo Podneprovya 25 sichnya 2022 u Wayback Machine Pod red R V Terpilovskogo Poltava 2008 S 11 12 39 46 53 54 75 126 s Pomilka cituvannya Nepravilnij viklik tegu lt ref gt dlya vinosok pid nazvoyu pslava ne vkazano tekst Arhiv originalu za 3 kvitnya 2017 Procitovano 2 kvitnya 2017 Telegin D Ya Tam gde vyros Kiev K Naukova Dumka 1982 S 71 78 19 bereznya 2017 u Wayback Machine Kravchenko E Manigda O Shelehan O Hotivske gorodishe vlashtuvannya i infrastruktura dopovid na Mizhnarodnij arheologichnij konferenciyi Osvoyennya prostoru zhitlo poselennya region 27 28 zhovtnya 2016 r Lviv Vinniki Pohilevich L I Skazanie o naselennyh mestnostyah Kievskoj gubernii Kiev Kievo Pecherskaya lavra 1864 26 kvitnya 2017 u Wayback Machine S 30 31 Dobrovolskij L P Zmievy valy vblizi Kieva Chteniya v istoricheskom obshestve Nestora letopisca Kn 21 K Tipo litografiya T G Mejnandera 1909 Otdel II S 19 20 Funduklej I I Obozrenie mogil valov i gorodish Kievskoj gubernii K 1848 S 36 Pohilevich L I Uezdy Kievskij i Radomyslskij Kiev tipografiya A Davidenko 1887 S 102 Antonovich V B O mestopolozhenii drevnego Kievskogo Zvenigoroda Drevnosti Trudy Moskovskogo arheologicheskogo obshestva M Sinodalnaya tip 1876 T VI v 1 S 41 46 Petrovskaya E A Raskopki na Hotovskom skifskom gorodishe v 1965 66 gg V kn Arheologicheskie issledovaniya na Ukraine v 1965 1966 gg K Naukova dumka 1967 Vyp I 18 listopada 2016 u Wayback Machine S 106 109 Petrovskaya E A Raskopki na Hotovskom gorodishe V kn Arheologicheskie issledovaniya na Ukraine v 1967 g Informacionnye soobsheniya Vyp II K Naukova dumka 1968 18 listopada 2016 u Wayback Machine S 112 113 Pavlenko Sergiy iananu org ua uk ua Arhiv originalu za 3 serpnya 2017 Procitovano 3 serpnya 2017 User Super iananu org ua uk ua Arhiv originalu za 3 serpnya 2017 Procitovano 3 serpnya 2017 angl Arhiv originalu za 27 lyutogo 2022 Procitovano 3 serpnya 2017 Daragan M N Antichnaya keramika iz Hotovskogo gorodisha skifskoj epohi Bosporskij fenomen Problema sootnosheniya pismennyh i arheologicheskih istochnikov SPb 2005 29 grudnya 2016 u Wayback Machine S 256 261 Grechko D S Melkaya glinyanaya plastika naseleniya severodoneckoj lesostepi skifskogo vremeni Kamennaya skulptura i melkaya plastika drevnih i srednevekovyh narodov Evrazii sbornik nauchnyh trudov otv red A A Tishkin Barnaul Izd vo Az Buka 2007 156 s il Trudy SAIPI Vyp 3 S 18 20 Yurij Boltrik Hotivske gorodishe kin 6 5 st do n e 4 sichnya 2017 u Wayback Machine Zvid pam yatok istoriyi ta kulturi Kozyuba V K Rozvidki tereniv velikogo Kiyeva Arheologichni doslidzhennya v Ukrayini 2012 r Kiyiv IA NAN Ukrayini 2013 7 serpnya 2016 u Wayback Machine S 398 399 Blazhevich N V Burdo N B Vitrik I S Denisova A O Karashevich I V Karnauh Ye G Korpusova V M Pavlenko L V Son N O Kolekciyi Naukovih fondiv Institutu arheologiyi NAN Ukrayini Katalog 20 zhovtnya 2016 u Wayback Machine K Akademperiodika 2007 356 s ris 16 s tabl Arheologichni doslidzhennya na teritoriyi Hotivskogo gorodisha pidsumki 2016 roku 1 kvitnya 2017 u Wayback Machine Pres sluzhba NAN Ukrayini 09 03 2017 Arhiv originalu za 20 grudnya 2016 Procitovano 2 kvitnya 2017 Ilinskaya V A Terenozhkin A I Skifiya V kn Arheologiya Ukrainskoj SSR Tom 2 Skifo sarmatskaya i antichnaya arheologiya Pod red V A Anohina i dr K Naukova Dumka 1986 3 kvitnya 2017 u Wayback Machine S 92 94 Grushevskij M S Kilka kiyivskih dokumentiv XV XVI v Zapiski Naukovogo tovaristva imeni Shevchenka Pid red M S Grushevskogo Tom XI 4 grudnya 2016 u Wayback Machine Lviv 1896 S 5 14 18 Hotiv z davnih daven i do sogodennya 20 bereznya 2017 u Wayback Machine M G Bezpechnij V K Hilchevskij L M Lupeha I M Kisil Za red V K Hilchevskogo K DIA 2009 108 s S 14 ISBN 978 966 8311 51 2 G Yu Ivakin S I Klimovskij Problemi ohoroni arheologichnih pam yatok Kiyeva 1 kvitnya 2017 u Wayback Machine AROIKS K KNLU 1999 Vip 3 Mirnoe skitskoe poselenie kovarno zahvatili stolichnye stroiteli Istoricheskij boj na stolichnoj okraine 28 grudnya 2016 u Wayback Machine Vikna novini 30 09 2009 Plan shema mezh pam yatki arheologiyi nacionalnogo znachennya gorodisha rannoyi zaliznoyi dobi skifskoyi kulturi u s Hotiv Kiyevo Svyatoshinskogo rajonu Kiyivskoyi oblasti z urahuvannyam provedenogo naukovogo obgruntuvannya suprovidnij list do zaznachenogo planu shemi Derzhavna sluzhba z pitan nacionalnoyi kulturnoyi spadshini 29 11 2007 Komu prinadlezhit chastnyj dvorec v parke Feofaniya Insajder 05 11 10 kvitnya 2017 u Wayback Machine Telekanal ICTV 6 11 2015 Unikalne Skifske gorodishe znisheno 3 kvitnya 2017 u Wayback Machine Volodimir Bondar 14 10 2015 Derzhavnij akt na pravo postijnogo koristuvannya zemelnoyu dilyankoyu YaYa 143446 na pidstavi rishennya Hotivskoyi silskoyi radi vid 14 listopada 2008 roku 104 1 Pidpisanij golovoyu Hotivskoyi silskoyi radi M G Bezpechnim ta nachalnikom upravlinnya zemelnih resursiv v Kiyevo Svyatoshinskomu rajonu V V Litvinom 17 kvitnya 2009 Zareyestrovanij u Knizi zapisiv reyestraciyi derzhavnih aktiv na pravo vlasnosti na zemlyu ta na pravo postijnogo koristuvannya zemleyu dogovoriv orendi zemli za 030991300001 Akt plan mezh zemelnoyi dilyanki Zagadka Hotivskogo gorodisha hto rujnuye pam yatku j navisho 14 listopada 2016 u Wayback Machine UNIAN 28 zhovtnya 2009 Prokuratura Kiyivskoyi oblasti T v o direktora Institutu arheologiyi chlenu korrespondentu IA NAN Ukrayini Ivakinu G Yu 9 11 2009 Stor 1 stor 2 Derzhavna sluzhba z pitan nacionalnoyi kulturnoyi spadshini 2 11 2009 Na meste Hotovskogo gorodisha v Kieve stroyat kottedzhi SMI 3 kvitnya 2017 u Wayback Machine Fokus 05 10 2009 Yevsyukov T Openko I Monitoring osoblivo cinnih zemel iz zastosuvannyam tehnologij DZZ ta GIS Visnik Lvivskogo nacionalnogo agrarnogo universitetu Ser Ekonomika APK 2013 20 2 S 231 242 Arhitektura postrevolyucijnogo periodu Hto zabudovuye Feofaniyu 1 kvitnya 2017 u Wayback Machine Tizhden UA 25 07 2015 Na kuryachih nizhkah Slidstvo Info 15 03 2017 Frendi eks zastupnika Klichka privatizuvali zemlyu na mezhi Hotivskogo gorodisha Nashi Groshi 5 05 2016 Plan shema roztashuvannya mezh teritoriyi pam yatki arheologiyi nacionalnogo znachennya Hotivske gorodishe ta mezh yiyi ohoronnoyi zoni Zatverdzheno nakazom Ministerstva kulturi Ukrayini vid 5 11 2013 r 1094 Vityag z protokolu 2 zasidannya Konsultativnoyi radi z pitan ohoroni kulturnoyi spadshini upravlinnya kulturi nacionalnostej ta religij Kiyivskoyi oblasnoyi derzhavnoyi administraciyi vid 23 05 2016 r Str 1 2 3 4 23 travnya 2016 roku vidbulosya zasidannya Konsultativnoyi radi z pitan ohoroni kulturnoyi spadshini upravlinnya kulturi nacionalnostej ta religij 25 bereznya 2017 u Wayback Machine Upravlinnya kulturi nacionalnostej ta religij Kiyivskoyi oblasnoyi derzhavnoyi administraciyi 23 05 2016 Pro proekt rishennya Pro vstanovlennya faktichnih mezh pam yatki arheologiyi nacionalnogo znachennya gorodisha rannoyi zaliznoyiyi dobi v s Hotiv Hotivska silska rada 30 06 2016 rozglyad proektu rishennya 10 kvitnya 2017 u Wayback Machine Hotivska silska rada rozglyanula pitannya pro mezhi Hotivskogo gorodisha Arhivovano 4 serpnya 2016 u Archive is PravdaTUT nezalezhne informacijne agentstvo 01 07 2016 16174718 1788026524854024 1062703524616681184 n jpg 653x960 pixels archive fo 25 bereznya 2017 Arhiv originalu za 25 bereznya 2017 Procitovano 3 serpnya 2017 Arheologichni doslidzhennya na teritoriyi Hotivskogo gorodisha pidsumki 2016 roku 1 kvitnya 2017 u Wayback Machine Pres sluzhba NAN Ukrayini 9 03 2017 Khamajko Natalia iananu org ua uk ua Arhiv originalu za 3 serpnya 2017 Procitovano 3 serpnya 2017 LiteraturaSkorij S A Hotivske gorodishe 13 bereznya 2016 u Wayback Machine Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2013 T 10 T Ya S 424 ISBN 978 966 00 1359 9 Maksimov E V Petrovskaya E A Drevnosti skifskogo vremeni Kievskogo Podneprovya 25 sichnya 2022 u Wayback Machine Pod red R V Terpilovskogo Poltava 2008 126 s Brajchevskij M Yu Koli i yak vinik Kiyiv K Vid vo AN URSR 1963 S 23 25 Osadchij R M Viznachennya zon ohoroni pam yatok arheologiyi na prikladi pam yatok Hotivskogo gorodisha Gorodec Pisochnij Materiali mizhnarodnoyi naukovoyi konferenciyi Visimnadcyati Slobozhanski chitannya Harkiv 23 30 kvitnya 2014 r Hotivske gorodishe novitni doslidzhennya Kravchenko E A red Gorbanenko S A Zhuravlov O P Peftic D M Polidovich Yu B Sergeyeva M S Shelehan O V Kiyiv IA NANU 2017 Leonid Dobrovolskij Z minulogo Hotivskoyi okolici Kiyiva stor 204 222 pdf pages 5 Kolishnij naddnipryanskij oboronnij val pid Kiyivom stor 223 233 Zap Istor filol viddilu VUAN 1927 kn 12 PosilannyaZnimki Hotivskogo gorodisha z povitrya 3 kvitnya 2017 u Wayback Machine Fotografiyi Hotivskogo gorodisha zrobleni v 1970 tih rokah 22 grudnya 2016 u Wayback Machine Stan miscevosti na 1930 i roki karta genshtaba Chervonoyi armiyi 3 kvitnya 2017 u Wayback Machine Publichna kadastrova karta Ukrayini dani pro ploshu tip vlasnosti ta cilove priznachennya zemelnih dilyanok 9 kvitnya 2017 u Wayback Machine Hotivske gorodishe na facebook com 27 grudnya 2016 u Wayback Machine ZMI pro problemi gorodishaYashenko A Zagadka Hotivskogo gorodisha hto rujnuye pam yatku j navisho UNIAN 28 zhovtnya 2009 r 14 listopada 2016 u Wayback Machine Yak oligarhi deribanili teritoriyu Hotivskogo gorodisha pid zabudovu 10 kvitnya 2017 u Wayback Machine Interv yu Gliba Ivakina zam direktora Institutu arheologiyi NANU Slidstvo Info Gromadske Telebachennya 7 lipnya 2015 Budinok na kistkah Rozsliduvannya M Opanasenka dlya proektu Slidstvo Info 26 chervnya 2015 r Na kuryachih nizhkah Rozsliduvannya M Opanasenka dlya proektu Slidstvo Info 15 bereznya 2017 r Rozsliduvannya Nashi groshi shodo zahoplennya pivnichno zahidnoyi dilyanki u privatnu vlasnist 5 travnya 2016 r Videozjomka palacu na gorodishi z drona v 2016 roci 4 sichnya 2017 u Wayback Machine ta v 2017 roci 2 kvitnya 2017 u Wayback Machine Vid rozkopu do muzeyu interv yu E A Kravchenko na radio Golos Kiyeva http www iananu org ua novini zmi 324 interv yu vid rozkopu do muzeyu rekonstruktsiya minuvshini v khotovi 3 serpnya 2017 u Wayback Machine Maloizvestnye arheologicheskie pamyatniki Kievskoj oblasti E A Kravchenko u programi Elementarno 3 serpnya 2017 u Wayback Machine

Дата публікації:
Топ