Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Артамонов Миха йло Іларіо нович Артамо нов 23 листопада 5 грудня 1898

Артамонов Михайло Іларіонович

Артамонов Михайло Іларіонович
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Артамонов.

Миха́йло Іларіо́нович Артамо́нов (23 листопада (5 грудня) 1898, с. , нині Тверської області Росії — 31 липня 1972, Ленінград, нині Санкт-Петербург) — радянський археолог, доктор історичних наук (1941), професор (1943), дійсний член Польської академії наук (1960), почесний член Шотландського товариства антикварів (1942).

Михайло Іларіонович Артамонов
рос. Михаил Илларионович Артамонов
image
Михайло Артамонов — студент
Михайло Артамонов — студент
Народився 23 листопада (5 грудня) 1898
с. , , Тверська губернія
Помер 31 липня 1972(1972-07-31)[1] (73 роки)
Ленінград
Країна image Російська імперія
image СРСР
Національність Єврей
Діяльність археолог, історик
Alma mater Ленінградський університет
Галузь археологія
Заклад Санкт-Петербурзький державний університет
Ермітаж
Посада d
Вчене звання старший науковий співробітник, професор
Науковий ступінь доктор історичних наук
Вчителі Спицин Олександр Андрійович
Відомі учні С. Плетньова
Аспіранти, докторанти Клейн Лев Самуїлович
d
Плетньова Світлана Олександрівна
Столяр Абрам Давидович
Членство Польська академія наук
Партія КПРС
Нагороди
image image
image Артамонов Михайло Іларіонович у Вікісховищі

Життєпис

Народився в селянській сім'ї. 1913 закінчив вечірнє міське чотирикласне училище. Працював конторником у Санкт-Петербурзькому товаристві страхувань і рахівником у Товаристві заводчиків і фабрикантів. У 1914—1916 рр. навчався на вечірніх загальноосвітніх курсах. На початку 1917 р. Артамонова призвали в армію. З ентузіазмом зустрів Лютневу революцію 1917. У лютому 1917 р. вибрано членом Ради солдатських депутатів. Невдовзі добровольцем пішов на фронт. Брав участь у боях на Західній Двіні.

У грудні 1917 р. демобілізувався. Його відкликали в Петроград на роботу в націоналізованому Міжнародному банку. З літа 1918 р. і до кінця 1920 р. працював у Красному Холмі (нині Тверської області) в органах народної освіти: був завідувачем школи, викладачем.

У 1921—1924 рр. навчався в Петроградському (Ленінградському) університеті на відділенні археології та теорії мистецтв. Серед учителів Артамонова був археолог Олександр Андрійович Спицин.

Закінчивши університет, залишився у ньому молодшим асистентом археологічного кабінету.

Від 1925 р. працював у Державній академії історії матеріальної культури (згодом Інститут історії матеріальної культури АН СРСР, пізніше Інститут археології АН СРСР): аспірант, від 1934 — старший науковий співробітник, 1937—1939 — заступник директора, 1939—1943 — директор, 1943—1950 — завідувач сектору.

image
Викладачі та випускники Ленінградського університету. У другому ряду перший зліва — Михайло Артамонов. 1948 рік

1948—1951 — проректор Ленінградського університету (водночас від 1949 — завідувач кафедри археології).

1951—1964 — директор Державного Ермітажу. У 1958 р. відновив видавництво Ермітажу. Під його керівництвом створено нову серію видань — «Археологічний збірник» Державного Ермітажу (відповідальний редактор перших дев'яти випусків).

За 13 років роботи директором Ермітажу проявив себе як винятково талановитий і відданий музейній справі адміністратор. Його завжди відрізняла принциповість і самостійна позиція з найгостріших питань. У розріз з офіційною ідеологією Артамонов захоплювався сучасним живописом. При його підтримці в Ермітажі було організовано виставку робіт Пабло Пікассо, вдалося зберегти роботи класиків імпресіонізму.

У період «відлиги» опікувався репресованими дослідниками, котрі повернулися з ув'язнення. Серед них Лев Гумільов.

Приводом для відставки Артамонова стала позамузейна виставка робіт Михайла Шемякіна.

Після відставки повністю зосередився на викладацькій роботі на історичному факультеті Ленінградського університету. Помер, як і належить справжньому вченому, — прямо за робочим столом, редагуючи наукову статтю.

Був членом КПРС (від 1940).

Нагороди

Наукові дослідження

1929 р. провів першу самостійну експедицію — розвідку на Нижньому Дону. За результатами дослідження переконливо ідентифікував з лівобережним Цимлянським городищем відоме за письмовими джерелами місто Саркел (розкопки проведено в 1934—1936 рр.).

1934 р. за статтю «Спільні поховання в курганах зі скороченими та пофарбованими кістяками» Артамонову без захисту дисертації надали ступінь кандидата історичних наук. Від 1935 р. — професор. 25 червня 1941 р. захистив докторську дисертацію на тему «Скіфи. Нариси з історії Північного Причорномор'я».

Керував археологічними експедиціями: 1946—1948 — Південно-Подільською, 1949—1951 — Волго-Донською (в зоні будівництва Волго-Донського каналу).

В Україні вивчав пам'ятки скіфського і ранньослов'янського часу (Немирівське городище, Григорівка на Вінниччині).

Південно-Подільська експедиція вивчала палеолітичні, мезолітичні, неолітичні, ранньослов'янські пам'ятки Середнього Подністров'я (Лука-Врубловецька, Бакота й ін. на Кам'янеччині) та здійснила значні наукові відкриття.

Особисту бібліотеку Артамонова передано Кам'янець-Подільському педагогічному інституту (нині — Кам'янець-Подільський національний університет імені Івана Огієнка), вона зберігається на історичному факультеті.

Праці

image
Місце хазарської фортеці Саркел. Знімок з літака розкопок 1930-их рр.

Основні праці присвячено історії скіфів, хозарів і слов'ян.

  • Очерки древнейшей истории хазар. — Ленинград, 1935.
  • Венеды, невры и будины в славянском этногенезе // Вестник Ленинградского университета. — 1946. — № 2.
  • Происхождение славян. — Ленинград, 1950.
  • Некоторые итоги пятилетних исследований Юго-Подольской археологической экспедиции // Краткие сообщения Института археологии АН УССР. — 1955. — Выпуск 4.
  • Саркел — Белая Вежа // Материалы и исследования по археологии СССР. — Т. 62. — Ленинград, 1958.
  • История хазар. — Ленинград, 1962. Книга стала класичною. Перевидано 2001, 2002.
  • Сокровища скифских курганов в собрании Государственного Эрмитажа. — Прага, 1966.
  • Вопросы расселения восточных славян и советская археология // Проблемы всеобщей истории. — Ленинград, 1967.
  • Загадки скіфської археології // Український історичний журнал. — 1970. — № 1.
  • Киммерийцы и скифы: От появления на исторической арене до конца IV в. до н. э. — Ленинград, 1974.
  • Искусство скифов // Триста веков искусства. Искусство Европейской части СССР. — Москва, 1976.

Література

Енциклопедичні довідки

  • Українська Радянська Енциклопедія. — 2-е видання. — Т. 1. — К., 1977. — С. 253.
  • Радянська енциклопедія історії України. — Т. 1. — С. 74—75.
  • Баженов Л. В. Поділля в працях дослідників і краєзнавців XIX—XX ст. Історіографія. Біобібліографія. Матеріали. — Кам'янець-Подільський, 1993. — С. 115—116.
  • Кузьминська О. Д. Артамонов Михайло Іларіонович [ 17 квітня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України. — Т. 1. — К., 2005. — С. 127.
  • Лебединська Т. М. Артамонов Михайло Іларіонович [ 12 березня 2017 у Wayback Machine.] // Енциклопедія Сучасної України. — Т. 1. — К., 2001. — С. 664.
  • Мезенцева Г. Дослідники археології України: Енциклопедичний словник-довідник. — Чернігів, 1997.
  • Большая Советская Энциклопедия. — 3-е издание. — Т. 2. — М., 1970. — С. 258.
  • Большой Энциклопедический Словарь. — Т. 1. — М., 1991. — С. 76.

Публікації в журналах і збірниках

  • Л. С. Клейн, Шилов В. П. Выдающийся исследователь скифской культуры // Вестник древней истории. — 1968. — № 4.
  • Л. С. Клейн К семидесятилетию М. И. Артамонова // Советская археология. — 1968. — № 4.
  • Артамонов Михаил Илларионович: Некролог // Советская археология. — 1973. — № 2.
  • Всевцов Л. М., Левина Р. Ш. Список печатных трудов М. И. Артамонова. Литература о М. И. Артамонове // Проблемы археологии. — 1978. — Выпуск 2.
  • Фроянов И. Я., Дубов И. В., Носов Е. Н. М. И. Артамонов: К 90-летию со дня рождения // Вестник Ленинградского университета. — Серия 2: История, языкознание, литература. — 1988. — Выпуск 4.
  • Пиотровский М. Б. М. И. Артамонов в Эрмитаже // Скифы. Хазары. Славяне. Древняя Русь: Международная научная конференция. — Санкт-Петербург, 1998. — С. 17—18.
  • Столяр А. Д. Триада жизнедеятельности М. И. Артамонова // История и культура древних и средневековых обществ. — Санкт-Петербург, 1998. — С. 7—32.

Посилання

  • Столяр А. Д.,
  • Столяр А. Д., // Санкт-Петербургский университет. — 2004. — 14 октября.
  • Столяр А. Д., Международная научная конференция, посвященная 100-летию со дня рождения профессора М. И. Артамонова [ 20 лютого 2007 у Wayback Machine.]
  • Тверская область: Энциклопедический справочник[недоступне посилання з лютого 2019]
  1. RKDartists
    d:Track:Q17299517

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Artamonov Miha jlo Ilario novich Artamo nov 23 listopada 5 grudnya 1898 s nini Tverskoyi oblasti Rosiyi 31 lipnya 1972 Leningrad nini Sankt Peterburg radyanskij arheolog doktor istorichnih nauk 1941 profesor 1943 dijsnij chlen Polskoyi akademiyi nauk 1960 pochesnij chlen Shotlandskogo tovaristva antikvariv 1942 Mihajlo Ilarionovich Artamonovros Mihail Illarionovich ArtamonovMihajlo Artamonov student Mihajlo Artamonov studentNarodivsya 23 listopada 5 grudnya 1898 s Tverska guberniyaPomer 31 lipnya 1972 1972 07 31 1 73 roki LeningradKrayina Rosijska imperiya SRSRNacionalnist YevrejDiyalnist arheolog istorikAlma mater Leningradskij universitetGaluz arheologiyaZaklad Sankt Peterburzkij derzhavnij universitet ErmitazhPosada dVchene zvannya starshij naukovij spivrobitnik profesorNaukovij stupin doktor istorichnih naukVchiteli Spicin Oleksandr AndrijovichVidomi uchni S PletnovaAspiranti doktoranti Klejn Lev Samuyilovich d Pletnova Svitlana Oleksandrivna Stolyar Abram DavidovichChlenstvo Polska akademiya naukPartiya KPRSNagorodi Artamonov Mihajlo Ilarionovich u VikishovishiZhittyepisNarodivsya v selyanskij sim yi 1913 zakinchiv vechirnye miske chotiriklasne uchilishe Pracyuvav kontornikom u Sankt Peterburzkomu tovaristvi strahuvan i rahivnikom u Tovaristvi zavodchikiv i fabrikantiv U 1914 1916 rr navchavsya na vechirnih zagalnoosvitnih kursah Na pochatku 1917 r Artamonova prizvali v armiyu Z entuziazmom zustriv Lyutnevu revolyuciyu 1917 U lyutomu 1917 r vibrano chlenom Radi soldatskih deputativ Nevdovzi dobrovolcem pishov na front Brav uchast u boyah na Zahidnij Dvini U grudni 1917 r demobilizuvavsya Jogo vidklikali v Petrograd na robotu v nacionalizovanomu Mizhnarodnomu banku Z lita 1918 r i do kincya 1920 r pracyuvav u Krasnomu Holmi nini Tverskoyi oblasti v organah narodnoyi osviti buv zaviduvachem shkoli vikladachem U 1921 1924 rr navchavsya v Petrogradskomu Leningradskomu universiteti na viddilenni arheologiyi ta teoriyi mistectv Sered uchiteliv Artamonova buv arheolog Oleksandr Andrijovich Spicin Zakinchivshi universitet zalishivsya u nomu molodshim asistentom arheologichnogo kabinetu Vid 1925 r pracyuvav u Derzhavnij akademiyi istoriyi materialnoyi kulturi zgodom Institut istoriyi materialnoyi kulturi AN SRSR piznishe Institut arheologiyi AN SRSR aspirant vid 1934 starshij naukovij spivrobitnik 1937 1939 zastupnik direktora 1939 1943 direktor 1943 1950 zaviduvach sektoru Vikladachi ta vipuskniki Leningradskogo universitetu U drugomu ryadu pershij zliva Mihajlo Artamonov 1948 rik 1948 1951 prorektor Leningradskogo universitetu vodnochas vid 1949 zaviduvach kafedri arheologiyi 1951 1964 direktor Derzhavnogo Ermitazhu U 1958 r vidnoviv vidavnictvo Ermitazhu Pid jogo kerivnictvom stvoreno novu seriyu vidan Arheologichnij zbirnik Derzhavnogo Ermitazhu vidpovidalnij redaktor pershih dev yati vipuskiv Za 13 rokiv roboti direktorom Ermitazhu proyaviv sebe yak vinyatkovo talanovitij i viddanij muzejnij spravi administrator Jogo zavzhdi vidriznyala principovist i samostijna poziciya z najgostrishih pitan U rozriz z oficijnoyu ideologiyeyu Artamonov zahoplyuvavsya suchasnim zhivopisom Pri jogo pidtrimci v Ermitazhi bulo organizovano vistavku robit Pablo Pikasso vdalosya zberegti roboti klasikiv impresionizmu U period vidligi opikuvavsya represovanimi doslidnikami kotri povernulisya z uv yaznennya Sered nih Lev Gumilov Privodom dlya vidstavki Artamonova stala pozamuzejna vistavka robit Mihajla Shemyakina Pislya vidstavki povnistyu zoseredivsya na vikladackij roboti na istorichnomu fakulteti Leningradskogo universitetu Pomer yak i nalezhit spravzhnomu vchenomu pryamo za robochim stolom redaguyuchi naukovu stattyu Buv chlenom KPRS vid 1940 NagorodiOrden Lenina Orden Trudovogo Chervonogo Prapora ta medali Naukovi doslidzhennya1929 r proviv pershu samostijnu ekspediciyu rozvidku na Nizhnomu Donu Za rezultatami doslidzhennya perekonlivo identifikuvav z livoberezhnim Cimlyanskim gorodishem vidome za pismovimi dzherelami misto Sarkel rozkopki provedeno v 1934 1936 rr 1934 r za stattyu Spilni pohovannya v kurganah zi skorochenimi ta pofarbovanimi kistyakami Artamonovu bez zahistu disertaciyi nadali stupin kandidata istorichnih nauk Vid 1935 r profesor 25 chervnya 1941 r zahistiv doktorsku disertaciyu na temu Skifi Narisi z istoriyi Pivnichnogo Prichornomor ya Keruvav arheologichnimi ekspediciyami 1946 1948 Pivdenno Podilskoyu 1949 1951 Volgo Donskoyu v zoni budivnictva Volgo Donskogo kanalu V Ukrayini vivchav pam yatki skifskogo i rannoslov yanskogo chasu Nemirivske gorodishe Grigorivka na Vinnichchini Pivdenno Podilska ekspediciya vivchala paleolitichni mezolitichni neolitichni rannoslov yanski pam yatki Serednogo Podnistrov ya Luka Vrublovecka Bakota j in na Kam yanechchini ta zdijsnila znachni naukovi vidkrittya Osobistu biblioteku Artamonova peredano Kam yanec Podilskomu pedagogichnomu institutu nini Kam yanec Podilskij nacionalnij universitet imeni Ivana Ogiyenka vona zberigayetsya na istorichnomu fakulteti PraciMisce hazarskoyi forteci Sarkel Znimok z litaka rozkopok 1930 ih rr Osnovni praci prisvyacheno istoriyi skifiv hozariv i slov yan Ocherki drevnejshej istorii hazar Leningrad 1935 Venedy nevry i budiny v slavyanskom etnogeneze Vestnik Leningradskogo universiteta 1946 2 Proishozhdenie slavyan Leningrad 1950 Nekotorye itogi pyatiletnih issledovanij Yugo Podolskoj arheologicheskoj ekspedicii Kratkie soobsheniya Instituta arheologii AN USSR 1955 Vypusk 4 Sarkel Belaya Vezha Materialy i issledovaniya po arheologii SSSR T 62 Leningrad 1958 Istoriya hazar Leningrad 1962 Kniga stala klasichnoyu Perevidano 2001 2002 Sokrovisha skifskih kurganov v sobranii Gosudarstvennogo Ermitazha Praga 1966 Voprosy rasseleniya vostochnyh slavyan i sovetskaya arheologiya Problemy vseobshej istorii Leningrad 1967 Zagadki skifskoyi arheologiyi Ukrayinskij istorichnij zhurnal 1970 1 Kimmerijcy i skify Ot poyavleniya na istoricheskoj arene do konca IV v do n e Leningrad 1974 Iskusstvo skifov Trista vekov iskusstva Iskusstvo Evropejskoj chasti SSSR Moskva 1976 LiteraturaEnciklopedichni dovidki Ukrayinska Radyanska Enciklopediya 2 e vidannya T 1 K 1977 S 253 Radyanska enciklopediya istoriyi Ukrayini T 1 S 74 75 Bazhenov L V Podillya v pracyah doslidnikiv i krayeznavciv XIX XX st Istoriografiya Biobibliografiya Materiali Kam yanec Podilskij 1993 S 115 116 Kuzminska O D Artamonov Mihajlo Ilarionovich 17 kvitnya 2016 u Wayback Machine Enciklopediya istoriyi Ukrayini T 1 K 2005 S 127 Lebedinska T M Artamonov Mihajlo Ilarionovich 12 bereznya 2017 u Wayback Machine Enciklopediya Suchasnoyi Ukrayini T 1 K 2001 S 664 Mezenceva G Doslidniki arheologiyi Ukrayini Enciklopedichnij slovnik dovidnik Chernigiv 1997 Bolshaya Sovetskaya Enciklopediya 3 e izdanie T 2 M 1970 S 258 Bolshoj Enciklopedicheskij Slovar T 1 M 1991 S 76 Publikaciyi v zhurnalah i zbirnikah L S Klejn Shilov V P Vydayushijsya issledovatel skifskoj kultury Vestnik drevnej istorii 1968 4 L S Klejn K semidesyatiletiyu M I Artamonova Sovetskaya arheologiya 1968 4 Artamonov Mihail Illarionovich Nekrolog Sovetskaya arheologiya 1973 2 Vsevcov L M Levina R Sh Spisok pechatnyh trudov M I Artamonova Literatura o M I Artamonove Problemy arheologii 1978 Vypusk 2 Froyanov I Ya Dubov I V Nosov E N M I Artamonov K 90 letiyu so dnya rozhdeniya Vestnik Leningradskogo universiteta Seriya 2 Istoriya yazykoznanie literatura 1988 Vypusk 4 Piotrovskij M B M I Artamonov v Ermitazhe Skify Hazary Slavyane Drevnyaya Rus Mezhdunarodnaya nauchnaya konferenciya Sankt Peterburg 1998 S 17 18 Stolyar A D Triada zhiznedeyatelnosti M I Artamonova Istoriya i kultura drevnih i srednevekovyh obshestv Sankt Peterburg 1998 S 7 32 PosilannyaStolyar A D Stolyar A D Sankt Peterburgskij universitet 2004 14 oktyabrya Stolyar A D Mezhdunarodnaya nauchnaya konferenciya posvyashennaya 100 letiyu so dnya rozhdeniya professora M I Artamonova 20 lyutogo 2007 u Wayback Machine Tverskaya oblast Enciklopedicheskij spravochnik nedostupne posilannya z lyutogo 2019 RKDartists d Track Q17299517

Дата публікації:
Топ